КУ «ЛОГОПЕДИЧНИЙ ЦЕНТР»
« ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
У КОРЕКЦІЙНО- РОЗВИВАЛЬНОМУ
ПРОЦЕСІ»
Підготувала
Вчитель-логопед 1 категорії
Карпенко Ольга Вікторівна
м. Маріуполь 2019р
« ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У КОРЕКЦІЙНО-
РОЗВИВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ»
1. Підвищення ефективності корекційної логопедичної роботи з усунення порушень мовлення у дітей дошкільного віку в наш час є актуальною проблемою логопедії. Особливо важливою є проблема визначення точного діагнозу, оскільки у дітей означеної групи спостерігається комплексність та неоднозначність супутніх патологічних проявів. Все це насамперед утруднює складання розгорнутої індивідуально-корекційної програми розвитку дітей даної категорії. За статистикою таких дітей з кожним роком стає більше, що визначає необхідність пошуку більш ефективних шляхів спеціального виховання та навчання. Інноваційні методи набувають все більшого значення в діяльності учителя-логопеда, спрямованій на корекційно-розвиваючу роботу.
2. Мета нашого виступу - висвітлити використання різних інноваційних технологій у корекційно-розвивальному процесі в ході мовленнєвих занять, ігор та у повсякденному спілкуванні.
Впровадження інноваційних технологій в наш час є новою сходинкою у освітньому процесі.
Основна мета якого полягає в гармонійному поєднанні сучасних інноваційних технологій з традиційними засобами розвитку дітей.
3. Перебуваючи на межі зіткнення педагогіки, медицини, психології, нейролінгвістики, логопедія використовує найбільш ефективні нетрадиційні методи та прийоми суміжних наук, адаптує їх до своїх потреб, що допомагає оптимізувати роботу вчителя-логопеда.
За основними групами логопедичні технології поділяються на:
- Інформаційно-комунікаційні - методи взаємодії з інформацією.
- Дистанційні освітні технології (використовувані при організації роботи з батьками).
- Інноваційні психокорекційні технології:
арт-терапія, казкотерапія, психосоматична гімнастика тощо.
- Педагогічні технології з використанням нетрадиційних для дефектології прийомів.
- Здоров'язберігаючі технології: кріотерапія, дихальні гімнастики тощо.
- Змішані технології - традиційні логопедичні технології з використанням нововведень.
4. Будь-який практичний матеріал можна розділити на дві групи:
1. допомога безпосередньо мовленнєвому розвитку дитини;
2. опосередкований, до якого відноситься нетрадиційні логопедичні технології.
5. Такі методи не можна розглядати як самостійні і самодостатні. Використання цих методів перш за все створює сприятливий емоційний фон і підвищує ефективність корекційної роботи.
Розглянемо технології з використанням нетрадиційних для логопедії прийомів.
-КОЛЬОРОВІ ПАЛИЧКИ КЮЇЗЕНЕРА
-РОЗВИВАЛЬНІ ІГРИ В.В.ВОСКОБОВИЧА
-ЛОГІЧНІ БЛОКИ Д’ЄНЕША
-КОРЕКТУРНІ ТАБЛИЦІ Н. ГАВРИШ
- ЕЙДЕТИКА
- «ЛОГІКИ СВІТУ»
- «КАРТКИ-ВЛАСТИВОСТІ» СЕМАДЕНІ
6. Арттерапевтичні технології
-ІКТ( інформаційно-комп’ютерні технології)
-СУ-ДЖОК ТЕРАПІЯ
-СЕНДПЛЕЙ
-КОЛЬРОТЕРАПІЯ
- КАЗКОТЕРАПІЯ МУЗИКОТЕРАПІЯ КРІОТЕРАПІЯ (та інші)
7. Познайомимось з декількома технологіями детальніше.
ІКТ (інформаційно-комп’ютерні технології)
Сучасне життя неможливо уявити без комп’ютера. Комп’ютери швидко увійшли в наше життя. Інтерес дитини до комп’ютера великий і справа дорослого направити його в потрібне русло. На даний час розробляється все більше і більше комп’ютерних логопедичних ігор, завдань, які сприяють збагаченню словника, розвитку зв’язного мовлення дітей, покращують фонематичне сприйняття тощо. Найчастіше комп’ютерні вправи, ігри включають в структуру традиційного індивідуального логопедичного заняття як допоміжний інноваційний елемент. Це допомагає встановити між логопедом і дитиною тісний емоційний контакт. ІКТ під час проведення логопедичних занять допомагають цікавіше подавати матеріал, а діти невимушено із цікавістю виконують запропоновані завдання, працюючи самостійно або в парах. Використання ІКТ у корекційному процесі оптимізує здійснення індивідуального підходу та розширює можливості роботи.
8. В роботі з дітьми, які мають важкі мовленнєві порушення важливо активно використовувати різні види масажу. Логопедичний масаж – масаж м’язів периферичного мовного апарату допомагає нормалізувати м’язовий тонус і тим самим підготувати м’язи до виконання складних рухів, необхідних при артикуляції звуків. Виконання прийомів логопедичного масажу вимагає чіткої діагностики стану м’язового тонусу обличчя та шиї. Великої популярності набула Су-Джок терапія, яка була розроблена в Японії японським вченим Йосиро Цуцумі. В її основі лежить уявлення про розташування на кистях рук і стопах ніг основної системи всіх внутрішніх органів і відповідних частин тіла. Руки і стопи – це ніби людина в мініатюрі, а вухо, за формою, нагадує людський ембріон. Визначивши відповідні точки на ногах і руках, можна здійснювати лікувальний вплив на хворий орган.
9. Останнім часом психологи, логопеди пропонують використовувати такий спосіб розвитку дитини, як Сендплей (пісочна терапія). Терапевтичний ефект гри з піском описав швейцарський психолог і філософ Карл Юнг. Він вважав, що коли дитина будує і руйнує зроблене, а потім знову будує, то цим вона усвідомлює те, що на зміну старому завжди приходить нове. Дітям подобається знаходити у піску різні фігури, називати їх, визначати звуки у назвах, складати речення з цими словами тощо. Діти з задоволенням граються, але в цей же час вони розвиваються, закріплюють знання. Ігри з піском розвивають тактильно- кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук, стабілізують емоційний стан, долають страхи, допомагають долати комплекс «поганого художника», вдосконалюють координацію, сприяють за своєнню навичок звуко-складового аналізу та синтезу, розвивають фонематичний слух і сприйняття, сприяють розвитку зв'язного мовлення. Пісочна терапія досить ефективна і дає такі позитивні результати, як підвищення інтересу до логопедичних занять, відчуття успішності, а на заняттях завжди цікаво і весело.
10. З кожним роком особливої популярності набирає використання арттерапії.
Основним завданням арт-терапії є розвиток самовираження людини, її самопізнання, через творчість і мистецтво. Найбільш поширеними видами арттерапії є: музикотерапія, вокалотерапія, казкотерапія, сміхотерапія, кольоротерапія (хромотерапія)
Музикотерапія – вплив музики на людину з терапевтичною метою.
Музикотерапія впливає :
-на покращення загального емоційного стану дитини;
-сприяє поліпшенню якості рухів (розвиваються ритмічність, плавність, виразність, координація);
-на корекцію і розвиток відчуттів, сприйняття, уявлень;
-на стимуляцію мовленнєвої функції;
-на нормалізацію просодичної сторони мовлення (тембру, темпу, ритму).
11.Вокалотерапія
Голос — це унікальний інструмент зцілення, що подарувала людині сама природа.
Вокальна діяльність — найліпша форма дихальної гімнастики, що сприяє вентиляції та розвитку легенів.
В результаті рішення корекційних завдань активної вокалотерапіі відбувається: стимуляція слухового сприйняття; збільшення обсягу внутрішнього і зовнішнього словника; розвиток просодичної сторони мовлення; формування навичок словотворення; нормалізуються нейродинамічні процеси кори головного мозку та біоритми.
12.Хромотерапія – це метод психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів.
Під час допомоги дітям з вадами інтелекту, одні кольори ніжать погляд, заспокоюють, спонукають до проявів внутрішньої сили, інші - дратують, пригнічують, викликають негативні відчуття. Вплив кольорів на людей не однозначний, а індивідуальний, педагогам необхідно це враховувати в роботі.. Сучасні спостереження над впливом кольору на стан людини дають можливість з'ясувати її настрій, характер, дати оцінку здоров'ю, виявити можливості й здібності.
13.Імаготерапія --театралізація, включає в себе: лялькотерапію, казкотерапію.
Казкотерапія – це інтеграційна діяльність, в якій створюються дії уявних ситуацій, які пов’язуються з реальним життям, спрямованих на активну участь у процесі, регулювання дитиною власних емоційних станів, самостійність, творчість.
Крім того, треба зазначити, що казкотерапію та лялькотерапію використовують на всіх етапах корекційно-логопедичної роботи: під час створення ситуації заохочення, позитивного настою дитини, комунікації; при формуванні початкових навичок (артикуляційної моторики, розвитку дихання, голосу, дрібної моторики, номінативного словнику тощо); розвиваючи лексико- граматичну сторону мовлення, інтонаційно-виразне мовлення .
14 Сміх є одним з механізмів адаптації людини до навколишнього середовища. Здоровий сміх стабілізує емоційний стан, доставляє неймовірне задоволення.
Сміхотерапія – лікування позитивними емоціями. Сміх стимулює в організмі дитини нейтралізацію деструктивних і негативних програм, посилене утворення ендорфінів – «гормонів щастя», підтримку життєвих сил і фізичної активності, миттєве насичення енергією і бадьорістю.
Сміх покращує роботу центральної нервової системи, сприяє зняттю головних болів неясного ґенезу та усуненню міалгії, розвиває творче мислення, активність, додає сили волі і упевненості в собі.
Сміхотерапія сприяє формуванню просодичних компонентів мовлення, а саме сприйманню та розвитку емоційно-тембрового забарвлення мовлення, розвитку голосу, змістовного та логічного наголосу тощо. Слід зазначити, що у роботі з дітьми з різними мовленнєвими патологіями, сміхотерапія повинна обмежуватися дозованими вправами.
15. Кріотерапія— одна із сучасних нетрадиційних методик корекційної педагогіки, що полягає у використанні ігор з льодом. Розвиває моторні центри кори головного мозку, розвиває тактильну чутливість, поліпшує мовні навички, поліпшує артикуляційну моторику. Дозований вплив холоду на нервові закінчення має благотворні властивості. Ефект заснований на зміні діяльності судин — первинний спазм дрібних артерій поступається місцем вираженому розширенню (від холоду — скорочення м’язів, а від тепла — розслаблення), що значно підсилює приплив крові до місця впливу, що сприяє поліпшенню живлення тканин, імпульсації, в кору головного мозку подаються спрямовані сигнали, отже, краще розвивається рухова зона.
16. Дуже активно в корекційній роботі застосовуються технології ТРВЗ(теорія розвязку винахідницьких задач), мнемотехніки та ейдетики. Система прийомів :полегшення запам’ятовування , збільшення обсягу пам’яті через утворення додаткових асоціацій шляхом створення мнемосхем. Основна ідея – перехід від завдань з нижчого до вищого рівня складності. Така форма роботи стимулює розвиток зв’язного мовлення дітей, урізноманітнює прийоми навчання, вмотивовує до активної діяльності. У роботі використовують ігри-заняття, протягом яких діти вчаться сприймати навколишнє, розуміти властивості предметів, явищ, вирішувати суперечливості, відшукувати відповіді на питання. Використання мнемосхем: картинка (зображення) до кожного слова чи словосполучення) на мовленнєвих заняттях дає гарний результат – діти легко та зацікавлено виконують різні завдання (складають описові розповіді, розгадують загадки, придумують казки на задану тему). Учитель-логопед орієнтується на особистий вибір дитини – виду діяльності та предмета.
17 Надзвичайно цікавим і ефективним способом формування мислення, пам’яті, мовлення, креативності у дітей є використання прийомів ейдетики. Єйдетизм- це різновид образної пам’яті. Єйдос- з грецької «образ». Ознака єйдетизму – емоційна забарвленість образів
Завдяки розвитку образної уяви та фантазії ейдетика допомагає використовувати скриті «резерви» дитини за допомогою символів. Використовуючи символ (умовне зображення якогось поняття) дитина запам’ятовує не тільки звук, а й образ, що виникає. Головним є досягнення правильності звучання звука як у свідомості так і в артикуляції дитини.
18. Щоб задовольнити природну потребу малюка в пізнанні сучасного світу, творчі і креативні педагоги використовують у своїй роботі інноваційні та розвивальні технології. Зупинімося детально на універсальних освітніх технологіях, які сприяють розвитку в дітей знань і вмінь. Це такі технології як: «Логічні блоки Д’енеша », « Кольорові палочки Кюїзенера», «Розвивальні ігри Воскобовича»
Завдання
1.Розвивають психічні процеси: сприйняття, мислення (аналіз, синтез, порівняння, логічні дії)
2 Сприймають розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії, уяви, пізнавальної активності
3 Формують поняття числової послідовності, склад числа
4 Розвивають уміння співпрацювати (в парах, групі, колективі)
5 Підводять до розуміння співвідношень
6.Розвивають дрібну моторику рук.
19 Познайомимось ще з однією технологією Коректурні таблиці Гаврищ . Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі:
-знайти правильну відповідь
-назвати потрібне слово (слова)
-пояснити свої дії
-висловити власну думку
У сучасній освіті коректурні таблиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пізнавальних, інтелектуальних, мовленнєвих навичок, математичних умінь, уміння орієнтуватися у просторі тощо.
Висновок: Таким чином, варіативність використання інноваційних технологій в корекційно-розвивальному процесі дозволяє збільшити ефективність логопедичної роботи з усунення порушень мовлення, формує усвідомлене ставлення до свого мовлення.
Використання нетрадиційних технологій на заняттях стимулює зацікавленість дітей до мовлення, спонукає до кращого засвоєння вивченого матеріалу, урізноманітнює прийоми і методи корекційного впливу. Подальша робота по цій проблемі потребує детального вивчення та експериментальної перевірки ефективності різних інноваційних методів.
Використання нетрадиційних технологій на заняттях стимулює:
на заняттях стимулює:
урізноманітнює прийоми і