Інсценівка "Ведмежа". Позашкільна освіта

В.ШУПИК

Ведмежа
інсценівка

ЯВА ПЕРША


Цуценя: Раз, два – дерева!
Три, чотири – вийшли звірі,
П’ять, шість – пада лист.
Сім, вісім – птахи в лісі
Дев’ять, десять – це сунички
Підвели червоні личка.
Ой, ой! Якби зі мною був господар...
Ліс: Заблукав... заблукав...
Цуценя: Заблукав?!
Ведмежа: Заблукав!!!
Цуценя: ...
Ведмежа: Е-е-е... Я грався, і не помітив, як пішла мама...
Цуценя: Не плач, маленьке! – попрохало цуценя.
Ведмежа: Як мені не плакати, коли я загубився... е-е-е...
Цуценя: А де ж твоя мама? Хто вона? Як її звати?
Ведмежа: Ма-ма-а-е-е... вона веліла чекати на галявині...е-е-е...
Цуценя: Не плач... а це не твоя мама?!

ЯВА ДРУГА

Cорока: Скре-ке, не плач.
Ой повішу колисочку у полі, у полі,
Будуть дитя колисати соколи, соколи.
Та повішу колисочку на ожиночку,
Буде вітрець колисати малу дитиночку.
Прилетіла зозуленька. Сіла на калину,
Крилоньками фуркотіла, збудила дитину.
Бодай з тебе зозуленько, сиве пір’я впало
Збудилась ми дитиноньку, що би було спало.
Ведмежа: Е-е-е...
Зозуля: Ку-ку! Ку-ку! Не плач, а чи знаєш ти цю пісню, ведмежатко?
Ой, спи, синку, колишу тя,
Як ти заснеш, то лишу тя.
Піду у гай по зіллячко,
Тобі, синку, по спаннячко.
Піду у гай по калину, посажу ти в головоньку.
Щоби-с спало, не плакало,
Щоби-с росло не боліло
Ні головка, ні все тіло,
Щоби-с личко не змарніло,
Колисочка буде цвисти
А ти, синку, будеш рости.
Калиночка ме родити,
А ти, синку, ме ходити.
Ведмежа: Е-е-е, хочу до мами! Е-е-е...
ЯВА ТРЕТЯ

Цуценя: Не плач! Злізай з дуба! Поглянь, сунички...
Сунички: Ой гойда, гойда, ой гойда, гойда,
Спи, дитино малесенька,
Щоби ти росла, щоби ти росла,
Би-с була здоровенька.
Ой зимна роса, ой зимна роса,
Та й на ті малі діти,
Що вни не мають, що вни не мають,
Де бідні ся подіти.
А ще димніше, а ще димніше,
Та й на ті сиротоньки,
Що вни не мають. Що вни не мають
Рідної матіноньки.
Ой гойда, ой гойда, ой гойда,
Спи дитино маленька,
Щоби би росла, що би ти росла,
Би-с була здоровенька.
Ведмежа: Е-е-е...
Лісник: А хто це тут так гірко плаче?
Цуценя: Господарю, як добре, що я тебе знайшов...
Лісник: І я тебе знайшов...
Ведмежа: Е-е-е...
Лісник: Не плач...
Колисочка хить-хить,
А Панасик спить-спить.
Колисочка хитнулася.
Панасику хикнулося...
Воріт очка скрип-скрип...
А Панасик спить-спить.
Із воріт пішла киця по водицю –
Очка вклякнулися...
Панасик проснулися...
Ведмежа: Е-е-е...
Лісник: Піду пошукаю його неню, а ти гляди.

ЯВА ЧЕТВЕРТА

Цуценя: Не плач! Злізай з дуба! Поглянь, мед...
Ведмежа: Ой, звідки в тебе мед? То ти бджола?! Мама попереджала, що бджоли жаляться...е-е-е
Цуценя: Навіщо мені, чи бджолі, жалити-кусати, хіба ти зробив мені боляче, чи образив?!
Ведмежа: Е-е-е...
Цуценя: Ой, ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі
Із чужої сторони
До нашої дитини,
Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Налетіли гулі,
Сіли на колисці
В червонім намисті.
Стали думать і гадать.
Чим дитинку дарувать:
Чи сонками, чи дрімками,
Чи красними ягідками.
"Подаруймо сонки-дрімки.
Сонки-дрімки в колисоньки,
А ростоньки у костоньки,
Добрий розум в головоньки".
Стали думать і гадать,
Чим дитинку забавлять.
Дали йому три квіточки:
Одну квітку сонливую,
А другую дрімливую,
А третюю щасливую.
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать:
Чи кашкою чи борщем,
Чи бубличком, калачем,
Чи кашкою, молочком,
Чи бубличком із медком,
Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
А-а-а!..
Ведмежа: МА-МА!..
Ведмедиця: Мій малесенький!
Цуценя: Тут і казці кінець.
Лісник: А хто слухав – молодець!

Київ, 2009 р. (З матеріалів 2004 року. Спеціалізована школа №165 м.Києва)