Інсценізація казки «Коза-Дереза» (на новий лад).

Інсценізація казки

 

«Коза-Дереза» (на новий лад).

 

    Дійові  особи:  Зайчик, Коза-Дереза, Лисичка, Вовчик, Ведмідь, Рак-Неборак, Друзі зайчика: Друг 1, Друг 2, Друг 3, Друг 4

 

На сцені посередині стоїть хатинка, по обидва боки ялинки і дерева.

Автор.

На галявині, у лісі,

Де стоїть великий пень,

Жив собі біленький зайчик,

Що любив співать пісень.

 

Зайчик.

Мов хазяєчка хороша

Побілила все пороша.

Стало біле все довкола –

Білі луки, біле поле.

Білий шлях, білий рів...

І я, зайчик, побілів,

І радію:

- Ну й хороша,

Ця хазяєчка пороша!

 

Автор.

Ой, маленьке зайченятко,

Де твоя домівка-хатка?

 

Зайчик.

В мене хатка за горбочком,

Під ялинкою й дубочком.

Ну а зараз я стрибаю,

Друзів в гості я чекаю.

З новосіллям привітати

Прийдуть всі у теплу хату.

Ось і друзі.

- Добрий день.

 

Друзі.

Добрий день, добрий день!

 

Друг 1.

Зайчику, ми з новосіллям

Всі тебе вітаємо.

Гарні вірші і смішинки

Тобі прочитаємо.

 

Друг 2.

Під вікном стоїть бабуся

Не жива, а  снігова.

Я бабусі не боюся,

Хоч вона як та сова:

Із картоплі круглі очі,

Аж до вух широкий рот.

Мабуть їсти баба хоче, -

Віднесу їй бутерброд.

 

Друг 3.

Подивіться - по дорозі

Торохтить зима на возі.

Мотузяні віжки смиче,

Хуртовину в поміч кличе.

 

Друг 4.

У дідка-сніговика

Кочерга замість ціпка,

Замість носа –бурячок,

Замість шапки- банячок.

 

Друг 1.

Баба віхола ішла

Велетенський міх несла.

Аж тут вихор нелетів,

Міх пошарпав, потрусив.

Розв’язався бабин міх,

І посивав долу сніг.

 

Друг 2.

Я снігуронька маленька,

Народилася в сніжку,

Вишивала мені ненька

Зірочки на кожушку.

 

Друг 3.

Ось моя хатина,

Ось моє село.

Знову цілу гору снігу намело.

Ось я мчу на санках,

Раптом на бік-бух!

І з гори кочуся,

Аж забило дух.

Все лице і руки

Викачані в сніг.

В мене справді лихо,

А хлоп’ятам сміх.

 

Друг 4.

Ми ліпили сніжну бабу,

Доки й вітер наступив.

А вночі якийсь незграба

Шапку й вуса приліпив.

Підійшов Омелько-дід,

Усміхнувся.

- Все  як слід:

Шапка, вуса, борода,

Ще й чуприна вигляда.

Гей, хто в хаті, гляньте  йдіте,

Мій портрет зліпили діти! –

Вмить зібравсь Омельків рід:

Справді, з баби вийшов дід!

 

Друг 1.

В мене гарні лижі,

Палиці з бамбука.

Лижі я  - на ніжки,

Палиці –у руки...

Цілий день на лижах

Міг би я гасати,

Але треба книжку

Братові читати.

 

Друг 2.

Хто це, хто це, що таке?

Що за звір сюди іде?

 

Коза-Дереза.

Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу –тупу ногами,

Сколю тебе рогами

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

 

Друзі (разом)

Ми злякалися Кози, ми злякались Дерези!

 

Зайчик.

Мороз лютує, вітер віє,

Що ж мене тепер зігріє?

 

Друг 3.

Не турбуйся, зайчик любий,

Зараз ми підемо в ліс.

І Ведмедя -  Лежебоку

Приведем козі під ніс.

 

Друзі приводять Ведмедя.

 

Ведмідь.

Я Ведмідь кошлатий

Маю сил багато.

Я Козу прожену,

Зайцю хатку поверну.

 

Коза-Дереза.

Я Коза-Дереза...

 

Ведмідь.

Вибач, друже, я боюсь.

Я не впораюсь з Козою,

З рогатою Дерезою.

.

Автор.

Вітер в лісі повіває,

Він стару вербу гойдає.

Вибіг Вовчик на поляну

І на Зайця косо глянув. 

 

Ведмідь тікає. На сцені з’являється вовк.

 

Вовк.

Чом ти зайчику так плачеш?

 

Зайчик.

Чи не чуєш, чи не бачиш?

Хитрий звір на печі

Їсть мої калачі.

 

Вовк.

Я Вовчисько сірий,

Хитрий і умілий.

Я Кози не боюся,

Вижену і посміхнуся!

 

Коза-Дереза.

Я Коза-Дереза...

 

Вовк(злякано).

Вибач, Зайчик, я боюся.

І з козою не поб’юся.

 

Вовк тікає. Виходить лисичка.

 

Лисичка.

Я руда, низького зросту,

Хитра я  і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку – брату я сестриця,

А зовуть мене...( лисиця).

 

Чому похмурий, чому сумний?

Хочеш, таночком тебе звеселю.

Я танцювати дуже люблю.

 

Лисичка співає пісню, пританцьовує.

 

Я Лисичка, я Сестричка,

Не сижду без діла,

Я гусята пасла,

Полювать ходила. ( двічі)

А сьогодні у неділю,

Треба погуляти,

І Зайчика з новосіллям,

Треба привітати! (двічі)

 

Чом ти, Зайчку, так плачеш? (Звертається до Зайчика.)

 

Зайчик.

Чи не чуєш, чи не бачиш?

Хитрий звір на печі

Їсть мої калачі.

 

 

 

Лисичка.

Ану, Козо, виходь із хати,

Я буду Зайця рятувати!

 

Коза-Дереза.

Я Коза-Дереза....

 

Лисичка.

Вибач, друже, я боюсь.

І не впораюсь з Козою,

З рогатою Дерезою.

 

З’являються друзі з Раком.

 

Друг 4.

Чуєш, Зайчик, ми ведемо, друга – Небораку.

В нього клешні гострі – гострі,

Він  - не забіяка.

 

Рак.

Я  Рак – Неборак,

Що живе у річці.

Як вщипну, то буде знак,

Чуєш, Козо, на пічці? ( Підходить до Кози і виводить її  з хатки.)

 

Коза-Дереза (злякано).

Ой, пусти! Ой, пусти! (Рак відпускає козу.

Страшно стало?

 

Вона підходить до зайчик.)

Бідний зайчику, прости!

Я не буду більш ніколи

Тебе з хати виганять.

Хочу бути всім я другом,

З вами пісню заспівать.

 

Всі разом співають пісню «Ой на горі жито».

 

Ой на горі жито, сидить зайчик,

Він собі ніжками чеберяє.

Я би собі чеберяла,

Якби такі ніжки мала,

Як той зайчик (двічі).

 

Ой на горі гречка, сидить зайчик,

Він собі ніжками чеберяє.

Я би собі чеберяла,

Якби такі ніжки мала,

Як той зайчик ( двічі).

 

Заєць( до глядачів).

Ось і скінчилось казочка-свято.

Та хочемо, друзі, ми вам побажати

Удачі, здоров’я і сили,

Щоб радість до хати лише запросили,

Щоб горе й біда від вас утікали,

Невдачі і прикрощі дім обминали.

 

Звучить музика. Закривається завіса.