Інсценізація казки «З літерами «Е» та «И» Ми підемо в королівство Славної Граматики»

                                         Дійові особи:

                Сергійко                                      Буква И

                Оксанка                                       пані Помилка

                Наголос                                         дядечко Правило

                Буква Е                                                   

Сергійко: Ой, ой…Я більше не можу, ці букви Е та И мене зовсім замучили.

Знову через них двійка. Оксанко, Оксанко!

                                ( Вбігає Оксанка)

Оксанка. Чого тобі? Ти плачеш, братику? Що сталося?

Сергійко. А як же мені не плакати? Я мамі обіцяв і в школі обіцяв, що більше двійок не одержуватиму, а ці лукаві Е та И знову підвели! Написав «село, медовий, весна, зелений, жовтень» через И, а « димлять,криниця,крижаний» через Е. І знову одержав двійку!

Оксанка. Який жах! Вісім помилок! А ще не хочеш,щоб я тобі допомагала. Це ж так просто: ненаголошену голосну перевіряй наголосом,наприклад: село – селище, медовий – мед, весна – весни, зелений – зелень, димлять – дим, крижаний – крига. А от у слові «криниця» И наголосом перевірити не можна. Це слово треба запам’ятати. А в слові «жовтень» Е – випадне, бо змінюється так: «жовтня».

Сергійко. Еге запам’ятати! Тобі добре, у тебе пам'ять хороша. А я з цими Е, И та наголосом ніяк впоратися не можу. І де вони взялися на мою голову?

                ( Плаче. Хтось стукає у двері. Входять Е, И та Наголос.)

Буква Е. Добрий день! Нас тут щойно згадували. Я звук і буква Е.

Буква И. А я звук і буква И. Здоровенькі всі були!

Наголос. А я наголос. Не розумію, Сергійку, чого ти на мене гніваєшся?  Без мене б усе переплуталось. Я усім друг. . .

                           ( Вбігає пані Помилка)

Пані Помилка. Я – Помилка. Ти, Наголосе, мені не друг. А от Сергійко зі мною дружить. Правда ж, Сергійку? У тебе ж у зошиті я на кожній сторінці?!

Сергійко. Який ти мені друг? Просто я щось наплутаю, а ти вже й тут!

Наголос. Ти її, Сергійку, прожени, зі мною, з Наголосом, подружи!

Пані Помилка. Ха – ха – ха! Ти, Наголосе, дуже вже задаєшся! (Передражнює) Без мене б усе переплуталося… Ха- ха – ха! А я от маю два наголоси і нічого: Помилка і Помилка.

Оксанка. Так на те ж ти і пані Помилка.

Наголос. А от спробуй, пані Помилко, назвати слово, яке я задумав із букв б, р, а, т, и.

Пані Помилка. Вже знаю! Це ж просто – брати

Наголос. От і не вгадала, я задумав брати. А як без мене без наголосу ти прочитаєш слова: замок чи замок, мука чи мука, насип чи насип?

Пані Помилка. Чого ти до мене причепився? Я – пані Помилка, що хочу, те й роблю! А вам що до мене?

Буква Е. Як то що? Ти ж мені, букві Е дружити з буквою И заважаєш!

Буква И. Хоч я, И, у вимові й поступаюся перед ненаголошеним Е…

Буква Е. А я,Е, перед И, але на письмі нас плутати не можна.

Наголос. І в цьому я, Наголос, вам вірний помічник. А вам, пані Помилко, я ворог!

Пані Помилка. Ха – ха – ха! Злякалась я тебе! На моє щастя, є ще забудьки і неуважні, ледарі та неохайні. В їхніх зошитах завжди для мене місце знайдеться. От Сергійко мене не лаяв, а на тебе, Наголосе, і на букву Е та И

Скаржився…

                                  ( Хтось гучно ступає.)

Оксанка. Хто там?

Дядечко Правило. Це я, дядечко Правило. Сидів я собі спокійно у підручнику, слухав, слухав і не витримав. Це вже занадто. Ця помилка зовсім знахабніла. А чому? Бо з нею не борються, як слід.

Буква Е. Це правда. От Сергійко вже вп’яте пише слово « теля» через И!

Сергійко. Так до нього ж не можна ніяк підібрати перевірне слово. В словах

« теля», « телиця», « телята» наголос не на першому складі, а тому скрізь чується И.

Наголос. Справді, це важке слово. А все ж таки і до нього є перевірне – «отелиться».

Сергійко. От спасибі! Зараз і запишу: « отелиться – теля, телиця, телята».

Після т, хоч і чується И, пишу Е. Правильно?

Оксанка. Правильно, правильно!

Дядечко Правило. Наголос, Букви Е та И. Молодець!

Пані Помилка. Ха – ха – ха ! Зраділи, що одне слово написав правильно! Побачимо, що далі буде…

Дядечко Правило. А ти не смійся, гидка пані Помилко! Я, дядечко Правило, твердо кажу, що далі тобі все гірше і гірше буде. Війну тобі оголосимо. Правда, Сергійку?

Сергійко. Я б з охотою. Тільки коли б мені хтось добирав перевірні слова.

Наголос. А ти навчися сам їх добирати.

Пані Помилка. Бачиш, Сергійку, яке вони тобі життя готують. Все сам та сам. А я, Помилка, охоче допоможу тобі робити помилки.

Оксанка. Забирайся звідси! Чого ти причепилася до мого  братика? Знай, пані негідна, що я допоможу Сергійкові.

Пані Помилка. Це він до мене причепився, а не я. Чого ви всі на мене нападаєте?

Дядечко Правило. І будемо нападати. Сергійку,оголошуй війну пані  Помилці, а ми тобі допоможемо.

Наголос. Допоможемо!

Сергійко. А як же ту війну розпочати?

Дядечко Правило. Дружи зі мною, з дядечком Правилом.

Наголос. І зі мною – Наголосом.

Буква Е.Мене, Е, з буквою И не плутай.

Буква И. Пам’ятай , що не всі слова пишуться так, як вимовляються.

Наголос. Перевіряй наголосом,яку букву треба писати – Е чи И. Розумієш?

Дядечко Правило. Запам’ятай слова, які не перевіряються наголосом.

Сергійко. Зараз,зараз…Через Е пишемо такі слова: « пшениця», « черговий»,

« ясен», « керівник», « бетон», « ведмідь», «календар», « герой», « летіти»,

« черешня», « четвер». А И пишеться в таких словах: « абрикос», « криниця»,

« тривога», « кишеня», « гриміти», « арифметика».

Пані Помилка. Ой, ой, Сергійку, ти ж у цих словах завжди помилки робив!

Сергійко. Робив, а тепер не буду. Я з дядечком Правилом дружу!

Наголос. І зі мною, Наголосом!

Сергійко. І з Наголосом. І тебе, сестричко Оксаночко,прошу допомогти мені.

Оксанка. З охотою. Я тобі казатиму слова, в яких Е та И будуть ненаголошені, а ти добирай до них слова, в яких би наголос падав на склад Е та И, наприклад: «тихенький».

Сергійко. Тихо.

Оксанка . Широкий.

Сергійко. Широко.

Пані Помилка. Почекайте,що ви робите?! Ой – ой – ой ! ( Бігає навколо Сергійка й Оксанки .)

Дядечко Правило. Ага, злякалася, пані Помилко!

Оксанка. Великий.

Сергійко. Велич.

Буква Е. Браво!

Буква И.Браво!

Пані Помилка Пані Помилка ( плаче). Ой, я більше не можу…

Буква Е. Браво ( стогне). Ой, ой…У цих же словах він завжди помилки робив.

Сергійко. А більше не робитиму. Ану геть,пані Помилко!

Пані Помилка ( плаче). Нічого, нічого. Ще є дзвінкі та глухі приголосні.

Сергійко. А я і їх вивчу.

Пані Помилка. А апостроф?

Сергійко. Постараюся – і він мені не страшний.

Пані Помилка. А м’який знак? А подвоєні приголосні?

Сергійко. Та чого ти причепилася до мене? Геть з моїх зошитів!

Всі: Геть, геть!

Пані Помилка. Ой, ой, що ж мені робити? Піду пошукаю іншого Сергійка.

Прощавайте!

Дядечко Правило. Прощавай! Добре було б, щоб ти, пані Помилко, не знайшла собі місця в жодному зошиті.

Усі. Оце б чудово було!

Пані Помилка ( плаче). Ой, які ж ви всі, хочете моєї загибелі!

Усі. Хочемо, хочемо! Геть усі помилки! Геть з усіх зошитів!

Дядечко Правило ( звертається до залу). А ви, діти, запам’ятали, що треба робити, щоб пані Помилка не з’являлася у ваших зошитах? Давайте на знак дружби разом заспіваємо.

Чого вчать у школі

Музика. В. Шаїнський Слова. М. Пляцковський