Інсценізація оповідання Ігоря Лагози «Дурень»

Музика. Входить секретарка

Секретар.

Доброго дня Іване Степановичу, до вас відвідувач.

Керівник.

По якому питанню?

Секретар.

Я щось не дуже зрозуміла. Мабуть по особистому.

Керівник.

Добре. Хай заходить.

Входить Дурень

Дурень.

Здраствуйте…

Керівник.

Здраствуйте. Ви хто?

Дурень.

Я ? Дурень.

Керівник.

Хто?

Дурень.

Дурень.

Керівник.

Ага. Виходить, ви й є отой самий Дурень, який щороку бере зобов’язання й не виконує їх?

Дурень.

Ні. То інший Дурень. А я той, який систематично завалює роботу на будь-якій дільниці.

Керівник.

Ясно. Чого ж вам треба?

Дурень.

Зовсім дрібницю.

Керівник.

А точніше?

Дурень.

Довідку.

Керівник.

Яку довідку?

Дурень.

Що я – Дурень.

Керівник.

А ви справді Дурень?

Дурень.

Як би вам сказати…

Керівник.

Говоріть відверто, не соромтесь.

Дурень.

Так, я Дурень.

Керівник.

А якісь документи про те, що ви Дурень, у вас є?

Дурень.

Скільки завгодно.

Керівник.

Що ж саме?

Дурень.

Акти ревізій і комісій з вісімнадцяти місць роботи.

Керівник.

Покажіть.

Дурень.

Будь ласка.

Входить секретарка

Секретар.

Іване Степановичу. До вас керівник відділу іграшок.

Керівник.

Хай заходить. А ви пане Дурню пересядьте на той стілець.

Входить керівник відділу іграшок

Петро.

Доброго дня Іване Степановичу.

Керівник.

Доброго дня Петро Сергійович. Тепловоз готовий?

Петро.

Готовий.

Керівник.

Демонструйте.

Петро.

Ось дивіться.

Керівник.

Справляє враження! Молодці!

Петро.

Старалися.

Керівник.

Хвилинку, хвилинку… А колеса де?

Петро.

Які колеса?

Керівник.

Тепловозні.

Петро.

А хіба їх немає?

Керівник.

Як бачите. Так де ж вони?

Петро.

Справді немає. То як же тепер бути?

Керівник.

З чим?

Петро.

З тепловозом?

Керівник.

Дрібниці!

Петро.

Добрі дрібниці! Нас же засміють! А може ще догану вліплять!

Керівник.

Не засміють. І не вліплять. Хто вас примушував називати це тепловозом?

Петро.

Не розумію… Ви б ясніше…

Керівник.

Будь ласка. Ось дивіться, я пишу «Затверджую цій пароплав». А навіщо пароплаву колеса?

Петро.

Вірно. Пароплавові не потрібні.

Керівник.

Так що ж ви стоїте – запускайте в серію!

Керівник відділу іграшок виходить. Дурень сідає біля керівника

Дурень.

Що там по моєму питанню?

Керівник.

Так. Скидається на те, що ви справді Дурень.

Дурень.

Я вам саме це й казав.

Керівник.

Слово – це, громадянине Дурню, одне, а от документи – зовсім інше.

Дурень.

То як же буде з довідкою?

Керівник.

Видамо, звичайно.

Дурень.

І, якщо можна, у трьох примірниках.

Керівник.

Зробимо й у трьох. Значить так: Довідка. Видана громадянину Дурневі в тому, що для нього закони не писані.

Входять відвідувач і секретарка

Відвідувач.

Доброго дня. Чи не будете ви так люб’язні і не скажете мені шановний пане Іване Степановичу…

Керівник.

Ви можете коротше?

Відвідувач.

Можу. Я хотів довідатися про те…

Керівник.

Запитайте Секретарку.

Відвідувач підходить до секретарки

Відвідувач.

Чи не могли би ви мені…

Секретар.

А в чому, власне, справа?

Відвідувач.

Мене ваш керівник відправив до вас.

Секретар.

Він постійно все плутає. Цим питанням займається тільки він.

Секретарка виходить. Відвідувач підходить до керівника

Відвідувач.

Власне кажучи, у мене питання дрібне.

Керівник.

Через дрібниці нема чого перевантажених людей турбувати. Ми тут займаємось серйозними справами. Бачите у мене відвідувач з важливим, можна сказати, з загальнодержавним питанням.

Відвідувач.

Але мій товариш Георгій Антонович порадив звернутися…

Керівник.

Так що ж ви одразу не сказали, що ви від Георгія Антоновича , ходімо вирішимо вашу справу. Ось ваша довідка.

Дурень.

Дякую за довідку.

Керівник.

Будь ласка.

Керівник і відвідувач виходять. Входить Ревізор.

Ревізор.

У вас нестача, громадянине Дурень.

Дурень.

Невже?

Ревізор.

Прочитайте акт ревізії.

Дурень.

Справді нестача.

Ревізор.

Доведеться передати справу до прокуратури.

Дурень.

А може не треба?

Ревізор.

Та ви що? Як то не треба?

Дурень.

Адже я Дурень.

Ревізор.

То й що з того, що ви Дурень?

Дурень.

Вся справа в тому, який Дурень.

Ревізор.

Не розумію. Що ви хочете цим сказати?

Дурень.

Є просто дурні. А в мене довідка є.

Ревізор.

Яка ще довідка?

Дурень.

Стандартна.

Ревізор.

Покажіть.

Дурень.

Дивіться.

Ревізор.

Справді довідка. «Видана громадянину Дурневі в тому, що для нього закони не писані».

Дурень.

Ну?

Ревізор.

Що – ну?

Дурень.

З актом як буде?

Ревізор.

У довідці ясно ж сказано: «Закони не писані…» Печатка є. І підпис стоїть. Хто ж її вам видав?

Дурень.

Дядечко.

Ревізор.

Який дядечко?

Дурень.

Добрий. Той що сидить в цьому кабінеті.

Ревізор.

І багато їх?

Дурень.

Кого?

Ревізор.

Добрих дядечок.

Дурень.

Не знаю. Для мене вистачає й одного, якщо у нього є печатка.

Музика