Інструктаж з техніки безпеки та охорони праці під час вивчення дисципліни. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ри

Інструктаж з техніки безпеки та охорони праці під час вивчення дисципліни. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

План:1. Інструктаж з БЖД2. Основні поняття та визначення3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.4. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.5. Аксіоми безпеки життєдіяльності

Загальні правила поведінки під час навчально-виховного процесу. Обставинита причини найбільш характерних нещасних випадків, що сталися в навчальнихзакладах.1. Студенти зобов’язані виконувати вимоги з безпеки життєдіяльності, передбаченівідповідними правилами та інструкціями, дотримуватися дисципліни, сумлінно навчатися.2. Студенти зобов’язані берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальніпосібники тощо, бережливо ставитися до шкільного майна.3. Студенти зобов’язані сумлінно дотримуватися Правил особистої гігієни ісанітарних норм на місці праці.4. Виконувати лише ту роботу, яку доручив викладач, керівник після прослуханогоінструктажу.5. Не заходити до навчального кабінету й не виходити з нього без дозволу викладача.

6. Не підходити до вікон. 7. Не бігати, не штовхатися, не кричати, не грати в рухливі ігри на перервах, а також під час навчально-виховного процесу. 8. Заборонено провокувати словами, діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки під час навчально-виховного процесу. 9. Не підходити до внутрішніх балконів, перил, не Перехилятися через них, не спускатися перилами сходів. 10. Не допускати грубощів, образ, застосування протиправних дій у розв’язанні конфліктних ситуацій.11. Не приносити до навчального закладу небезпечні предмети (ріжучі, колючі, вибухові, вогненебезпечні предмети, газові балончики, петарди тощо).12. Не курити, не вживати алкогольних напоїв, наркотичних речовин.13. Бути обережним у найбільш травмонебезпечних місцях (уважно та спокійно спускатися сходами, перебувати в рекреаціях, біля дверей кабінетів та скляних дверей коридорів14. Кожен студент зобов’язаний знати і точно виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі не панікувати, а виконувати вимоги інструкції та вказівки дорослих щодо виходу в безпечне від вогню місце.

15. У разі виникнення пожежі або аварійної ситуації: · негайно повідомити про це викладача, вихователя, наставника групи, адміністрацію, чергових; · після евакуації вишикуватися в зазначеному місці і під час переклички зазначити свою присутність для обліку евакуйованих дітей. Нікуди після евакуації без дозволу вихователя, наставника групи, викладача не йти; · якщо непередбачувана ситуація виходить з-під контролю дорослих, слід терміново зв’язатися за телефонним зв’язком за номером 101, повідомити про пожежу або аварійну ситуацію, назвати своє прізвище, ім’я та адресу навчального закладу, телефон свій або навчального закладу. Коротко описати ситуацію: кількість людей, відкритий чи закритий вогонь, наявність диму.16. У разі виявлення аварійної ситуації, під час якої постраждалий отримав певні ушкодження, негайно повідомити про це педагогічних працівників – викладачів, вихователів, наставників, адміністрацію.17. Якщо непередбачувана ситуація виходить з-під контролю до, слід терміново зв’язатися зі службами екстреної допомоги або рідними за мобільним зв’язком. Пам’ятайте номери телефонів: 101 – пожежна охорона; 102 – поліція; 103 – швидка медична допомога; 104 – газова служба.

Безпека (життє)діяльності (БЖД) – галузь наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах його перебування, це галузь знання та науково- практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Здоров’я– природний стан організму, що характеризується його зрівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких хворобливих змін. Безпека– стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки, це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Безпека людини— це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини— невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду. Небезпека– явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини, це умова чи ситуація, яка існує в наколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження.

До загальної номенклатури відносять усі види небезпек: алкоголь, аномальна температура повітря, аномальна вологість повітря, аномальна рухомість повітря, аномальний барометричний тиск, арборициди, аномальне освітлення, аномальна іонізація повітря, вакуум, вибух, вибухові речовини, вібрація, вода, частини машини, що обертаються, гази, гербіциди, ожеледь, корозія, блискавки (грози), повінь, вогненебезпечні речовини, зброя (вогнепальна, холодна та ін.), гострі предмети (колючі, ріжучі), отруйні речовини тощо

Аналіз реальних ситуацій, подій і чинників вже сьогодні дозволяє сформулювати ряд аксіом науки про безпеку життєдіяльності в техносфері. До них відносяться: Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є елементи техносфери. Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють в просторі і в часі. Аксіома 4. Техногенні небезпеки чинять негативний вплив на людину, природне середовище і елементи техносфери одночасно. Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують здоров’я людей, приводять до травм, матеріальних втрат і до деградації природного середовища. Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається вдо- сконаленням джерел небезпеки, збільшенням відстані між джерелом небезпеки і об’єктом захисту, застосуванням захисних заходів. Аксіома 7. Компетентність людей в світі небезпек і способах захисту від них – необхідна умова досягнення безпеки життєдіяльності.

Основні принципи забезпечення національної безпеки такі: – пріоритет прав і свобод людини та громадянина; – верховенство права; – пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів; – своєчасність і адекватність заходів для захисту національних інтересів від реальних та потенційних загроз; – чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади в забезпеченні національної безпеки; – демократичний цивільний контроль над військовою організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки; – використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки

Основні теоретичні положення безпеки життєдіяльності:*Небезпечна дія створюється особливими властивостями матерії, поля, енергії, інформації та їх поєднання.*Будь-який об’єкт, суб’єкт, явище, інформація або їх сукуп- ність при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.

Навколишнє середовище – це вся сукупність природних, антропогенних та соціокультурних факторів, у середовищі яких живе людина. Біосфера – це сфера існування (функціонування) живих організмів на Землі, що включає (охоплює, містить, вміщує, має) частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня – 2 км у літосфері та до 11 км у гідросфері. Техносфера – це частина біосфери в минулому, перетворена людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм (певним, власним) матеріальним і соціальноекономічним потребам.

Ноосфера (сфера розуму, буквально « оболонка, яка мислить (здатна мислити») – фаза розвитку біосфери, де розумна діяльність людства стає визначальним фактором її функціонування. Природне середовище – середовище, в якому антропогенних факторів немає. Техногенне середовище (техносфера), як складова навколишнього середовища, є похідною діяльності людини. Її умовно поділяють на побутову, наукову та виробничу . Соціокультурне середовище – це створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом усієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їх світогляд та зумовлюють поведінку в сфері взаємовідносин із навколишнім середовищем.

Концепція сталого людського розвитку – основа науки про безпеку людини. Її основні напрями такі: 1. Безпека життєдіяльності населення будь-якої країни забезпечується не озброєнням, а довготривалим процесом сталого розвитку людини. 2. Безпеку життя і здоров’я людини слід розглядати як компонент розвитку матеріально-виробничої, соціально-політичної, культурно-духовної та побутової сфер життя суспільства. 3. Більшість людей відчуття безпеки асоціюють переважно із проблемами повсякдення (харчування, тепло, стабільність, одяг, медичне обслуговування, робота, зарплата, освіта й ін.), і його має бути задоволено. 4. Безпека людини є загальною категорією, яка характеризує забезпечення життєдіяльності людини будь-якої країни.

Сьогодні розрізняють такі системи безпеки: – охорони природного середовища (біосфери); – особистої та колективної безпеки людини у процесі її життєдіяльності; – державної безпеки; – глобальної безпеки.

Низка важливих проблем безпеки життєдіяльності: – підтримання параметрів життєвого середовища в потрібних для життєдіяльності межах; – забезпечення населення всіма видами енергоресурсів (електроенергією, газом, нафтопродуктами, вугіллям та ін.); – забезпечення населення всіма нормами і параметрами штучного середовища: житлом, громадським транспортом, громадськими спорудами, спортивними комплексами, медичними закладами та ін.; – забезпечення населення продуктами харчування, як фізіологічною основою життєдіяльності, оскільки, якщо людство не розробить нових видів продуктів харчування і своєчасно не адаптується до них, то через деякий час опиниться на межі голодомору або хімічних отруєнь; – наявність і раціональне використання в інтересах життєдіяльності питної (прісної) води; – ліквідація (перероблення або використання) відходів виробництва, життєдіяльності.

Небезпеки поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні небезпеки залежать від безпеки життєдіяльності населення і держави в умовах розв’язання сучасної війни або локальних конфліктів, виникненні глобальних техногенних, екологічних катастроф за межами України. Внутрішні небезпеки пов’язані з надзвичайною ситуацією(НС) техногенного і природного характеру чи спровоковані терористичними діями.

Питання для самоперевірки ? 1. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.2. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.3. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірних стуктурологічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.4. Обґрунтування категорій ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру за ступенем їхньої захищеності.5. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти  підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.