Життєвий та творчий шлях народної художницi Марiї Приймаченко. Колективна робота по створенню жар-пташки з використанням елементів петрикiвського розпису.

Дата проведення.   20.01.2013р.

Місце проведення.  гурткова кімната            

Тема: Життєвий та творчий шлях народної художницi Марiї Приймаченко. Колективна робота               по створенню жар-пташки з використанням елементів петрикiвського розпису.

Мета: Продовжувати вчити дiтей малювати пальчиками, розширювати знання дітей про життєвий та творчий шлях художницi Марiї Приймаченко, ознайомити дітей  з репродукцiями картин художниці, закрiпити правила та навички роботи з ножицями та з клеєм; розвивати творчу уяву, фантазiю пiд час розпису жар-пташки елементами петрикiвського розпису; виховувати товаристкiсть, допитливiсть, iнтерес до занять декоративно-прикладним мистецтвом.

Обладнання та матерiали: репродукцiї картин, аркушi бiлого та кольорового паперу, фарби, олiвцi, ножицi, клей, серветки.

Література:

1.  Бабак Д., Дивосвіт Марії Приймаченко. – Дивослово, 2012, № 6. – 18 с.

2. Ковальов О. Є. Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі / Ковальов О. Є – Суми: ВВП «Мрія – 1» ЛТД, 1997.

3. Кормакова Т.,Українські народні розписи. Марія Приймаченко.–  Мистецтво та освіта, 2011, №2 – 48с.

4. Макаренко Н. М. Інтерактивні технології як чинник підвищення рівня креативного мислення / Н. М. Макаренко / Науковий часопис – 62с.

5. Сисоєва. Н., Казковий  фантастичний світ Марії Приймаченко. – Шкільна бібліотека, 2012,№6 – 18с.

Тип  заняття:  комбінований.

Інтерактивні форми: взаємонавчання, інструктаж, творча праця, «коло».

Методи роботи:

•   пізнавально-комунікативні: словесні, наочні;
•   навчально-перетворювальні: мотивації, формування інтересу до навчання, практичні, самостійної творчої роботи;
•   систематизуючо-перетворювальні: аналітико-синтетичні;
•   контролю і корекції: контролю і самоконтролю.

Формування базових компетентностей:

пізнавальна: знайомство з життєвим та творчим шляхом народної художницi Марiї Приймаченко, репродукцiями її картин;

практична: формування художньо-технологічних вмінь та навичок виготовлення виробу в техніці малювання пальцями, виконання технологічних операцій, робота з матеріалами та інструментами.

творча: набуття досвіду власної творчої діяльності, здатності проявляти творчу ініціативу, формування стійкого інтересу до художньо-технічної творчості, навичок самостійної творчої діяльності, розвиток творчої уяви, фантазії, естетичних смаків, потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

соціальна: розвиток трудової культури, формування працелюбства, самостійності.

 Попередня підготовка до заняття.

Підбір наочного та мовного матеріалів, розподіл індивідуальних завдань між учнями, виготовлення роздаткових матеріалів.

План проведення заняття         

І. Організаційна  частина

1. Актуалізація  опорних  знань

ІІ. Основна частина

1. Вивчення нового матеріалу

2.  Повідомлення теми заняття

3. Повідомлення керівника гуртка

4.  Повідомлення вихованців

5. Слухання художнього твору  (вірш «Безсмертя)

6. Фiзкультхвилинка

7. Практична  робота

8. Повідомлення мети та завдань  заняття

9. Мотивація навчальної діяльності

10. Поточний  інструктаж  з  техніки  безпеки

11. Самостійна творча  робота

ІІІ. Заключна частина

1. Підведення підсумків заняття

2. Прибирання робочого місця

3. Завдання додому

 

Хiд заняття

 І. Органiзацiйна частина

Привітання. Встановлення  емоційного  зв’язку  з  учнями.  Перевірка  готовності  вихованців  до  заняття: наявність  інструментів,  приладдя,  технічного  обладнання, позитивного  настрою. 

 1. Актуалізація опорних знань

 Керівник  гуртка.

- Яку  тему  ми  вивчаємо? /декоративний розпис /

- В чому  особливості декоративного розпису?

- Що  вас  приваблює  в  декоративному розписі? /Роботи  можна  використовувати для прикраси своєї оселі ,  подарувати  друзям або  близьким/.

ІІ. Основна частина

1. Вивчення  нового  матеріалу

2. Повідомлення теми заняття

Сьогоднi на заняттi ми  ознайомимося з життєвим та  творчим шляхом народної художницi Марiї Приймаченко. А також будемо створювати казковi пера жар-пташки за допомогою пальчикiв.

        3. Повідомлення керівника гуртка

Марiя Приймаченко залишила пiсля себе картини – яскравi, поетичнi, що оспiвують багатство української землi й красу звiрiв, птахiв, риб. Якщо їх зiбрати разом, то утворився величезний, дивовижний звiринець. Цi тварини родом з Полiсся з джунглiв чи з далекої Африки, а бо тi, що побачила на картинцi чи тi, що виникли в уявi.

У народi кажуть: «Життя прожити – не поле перейти». Все було на життєвому шляху художницi: революцiя, Громадянська вiйна, голод 1932-1933 рокiв, друга Свiтова вiйна, повоєннi злиднi. Якщо є мрiя, є улюблена справа, вистачає сили i мужностi вiддатися – значить життя не буде пустим, безбарвним не цiкавим i стане наповненим, а значить пам 'ятатимуть про тебе.

Марiя Приймаченко отримала Державну премiю України iм. Т. Г.Шевченка. Творчостi Приймаченко в останнi десятилiття присвяченi cтаттi, альбоми, теле-, радiопередачi, науково-популярнi фiльми.

 - А де ж народилася художниця, як вона жила, що малювала?

 А народилася Марiя Приймаченко в селi Болотнянцi, що на Київщинi – 12 сiчня 1909 року. Мати – Параска Василiвна – була мiсцева, болотнянська, а батько Авксентiй – був сиротою з сусiднього села. Його взяли в «прийми», так  i пiшло прiзвисько, а потiм прiзвище Приймаченко. Батько був чуйним, роботящим, не байдужим до краси. I розiйшлася про нього слава, як про доброго бондаря i майстра – теслю. Вiн добре майстрував дворовi огорожi, а мати була визнаною майстринею – вишивальницею. Марiя згадує про батькiв:

4. Повідомлення вихованців

М а р i я. Мати моя затяганкою вишивала. Багато нашила. Бiля матерi i я за днем навчилася.

1 ведуча. Рiзьба та вишивка, пiснi та музика, увесь устрiй українського села – трудовий, сiмейний, естетичний – створили ту духовну атмосферу, у якiй росла дiвчина. Це запам'яталося назавжди.

М а р i я. У нас вся сiм'я до «художеств» здiбна: дядько грав на кларнетi та на барабанi. Я дядьку так лавку розмалювала, та ще всю його музику розписала.

- Марiйка була красивою i розумною дiвчинкою. Як у казцi про « Марiю-красу, довгу косу» мала таке волосся, мало не до колiн. Дитинство у неї було тяжким, та ще затьмарене страшною недугою, полiомiелiтом. Це зробило не по - дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух й зiр. А сталося лихо: рокiв 6-7 вона важко захворiла. Спершу вiд болю аж заходилася, та поступово бiль минулася, дитина пiднялася, ось тiльки одна нога лишилася нерухомою  -  i довелося прегарнiй дiвчинцi спиратися на милицi. Все частiше замiсть Марiйки красунi звали позаочi « Марiйкою кривою»…

2 ведуча. Освiта дiвчинки обмежилася 4 класами, бо в селi своїх унiверситетiв не було. Звiсно, що найсприятливiшi заняття для дiвчинки на милицях – вишивання й шиття. А ще вона розписувала хати. Марiя Приймаченко згадувала про свої першi « мистецькi» спроби:

М а р i я. Якось бiля хати, над рiчкою, на заквiтчаному лузi я пасла гусей. На пасецi теж малювала всякi квiти, побаченi мною.

1 ведуча. Сусiдам припало оформлення приймаченкiвської хати, то ж появилось чимало замовникiв. I першими живописними роботами дослiдники вважають перенесенi на картон i папiр мотиви традицiйного настiнного розпису й вишивки. Твори були бездоганними, добра слава про неї ширилися.

2 ведуча. На життєвому шляху дiвчини зустрiлись люди, якi допомогли їй у творчостi. Так, у 1935 роцi київська художниця Тетяна Флера на виставцi народного мистецтва помiтила талановиту дiвчину. I вже наступного року запросили до експериментальних майстерень при Київському державному музеї. Враження вiд Києва були величезними, рiзноманiтними i багатоколiрними – вiд людей, вiд музеїв, так не схожого на неквапливе селянське життя. Марiя згадує про київське життя:

М а р i я. Ой, лишенько, як далеко приїхала. Стояла в Лаврi плакала. Хотiла додому. А почула пiсню, що спiвали майстринi – килимницi й залишилась.

1 ведуча. Розмiстили дiвчину в одному з примiщень Києво-Печерської лаври. Обладнали майстернi, дали сировину i матерiали, облаштували в гуртожиток.

2 ведуча. Усе приваблювало, все дивувало. Вперше вона працювала справжнiми пензлями на полотнi, на гладенькому ватманi, гарними фарбами, неймовiрно чистими й яскравими. Велику радiсть у собi таїла! До тих пiр вона лише знала дешеву шкiльну акварель на картонцi.

1 ведуча. Вперше побачила «i справжнiх» художникiв. Обдарування дiвчини  було таким яскравим i привабливим, що викладачi забороняли ходити до київського зоопарку, щоб вигляд справжнiх левiв i мавп не «зiпсував», i не спонукав до бiльш правдивого зображення тварин. Звiрi, птахи та квiти – основнi мотиви творiв Марiїних рокiв, об'єднанi у серiю « Болотнянськi звiрi». Традицiя народного живопису пов'язанi з мiфами, з казками, з легендами далеких столiть. Нерiдко та чи iнша картина народжувалася увi снi, а потiм вранцi переходила на папiр. Iнколи твори народжувалися вiд несподiваних асоцiацiй. Марiя згадує:

М а р i я. Дивлюсь на пiдлогу – бачу, то звiр, а то люди на конi.

2 ведуча. Весною 1936 року вiдкрилась в Перша в Києвi виставка народного мистецтва. Виставка булла грандiозна. На двох поверхах розташували понад 5 тисяч експонатiв - вишивка, декоративний розпис, рiзьба по дереву, килими…  Роботам художницi вiдвели перший зал другого поверху. Того ж року присвоїли звання « Майстер народної творчостi Української РСР».

1 ведуча. Потiм виставка була у Москвi, в Ленiнградi – i знову успiх. З кiнця 30-х рокiв роботи вже подорожують по Европi. А на Всесвiтнiй виставцi 1937 року в Парижi її  роботи отримали Золоту медаль.

2 ведуча. Пiзнала Марiя i щастя любовi. Пiд час навчання в Лаврi. Привезли ескурсiю вiйськових, серед них був молодий лейтенант Василь Маринчук. Став Василь чоловiком, батьком дитини. Тiльки щастя було коротким. Почалася вiйна Василь пiшов на фронт i не повернувся. У Марiї в груднi1941 року народився син Федiр, який пiзнiше став вiдомим художником. Про тяжке життя Марiї у воєннi роки український поет написав вiрш «Безсмертя».

 5. Слухання художнього твору.

Б е з с м е р т я (народнiй художницi України Марii Приймаченко)

 Боса, в бiлiй хустинi, латанiй гiмнастерцi,

руки, як з порепаної глини, вона стояла

притуляючи до грудей клаптi паперу.

Село горiло довго, у корчах палахкотiли хати,

 Потрiскуючими солом'яними стрiхами,

корови горiли обвуглюючись,

i молоко стало чорним,

а стовбури яблунь, свiтилися в мороцi,

мов розпечена бронза…

Баба Палажка врятувала шматок сала,

Баба Горпина витягла швейну машину,

Баба Мотря притискала до грудей

рудооке теля,

Баба Онися трималась за хромовi чоботи

з новими халявами,

а Марiя винесла з вогню

блакитну двогорбу корову,

боки якої вкрито бiлими квiтами,

i зеленого лева з червоною гривою

врятувала Марiя ( лев лiниво лизав чорнi-жовтi жолудi),

 i оранжево-жовтого птаха вiд вогню

врятувала Марiя

(птах безтурботно змахнув рожево-небесними крилами),

а Марiя стояла посеред згарища,

притуляючи до грудей  дiточок своїх рiдних-

клаптi розмальованого паперу.

1  ведуча. У 60-тi роки вiдбувається «нове вiдкриття» художницi.

З 1956 року роботи постiйно експонуються на рiзноманiтних виставках. Її твори побачили в Iталiї, Австрii, США, Канадi, Японiї, Китаї, Блогарiї, Угорщинi, в Росiї та в iнших країнах.

 2 ведуча. Участь у кожнiй  виставцi стає для неї трiумфом. Пабло Пiкассо, вiдомий французський художник, сказав, що уклоняється перед цим дивом – мистецтва генiальної української жiнки. Марiя згадує:

М а р i я. Мене питають люди: « Як ти, Марiє, робиш такi радiснi i сонячнi малюнки, коли в життi так багато пережила, горя побачила?»

 - А я кажу: «Роблю  сонячнi квiти, тому, що людей люблю. Роблю на радiсть людям, щоб квiти мої, були, як саме життя. Щоб усi одного любили i люди жили , як квiти квiтнуть на землi».

1 ведуча. На 89 роцi життя (в нiч на 18 серпня 1997 року) не стало. Але рiд Приймаченкiв-митцiв продовжується. Найкращим учнем Марiї Приймаченко був її cин Федiр – заслужений художник України, лауреат премiї Катерини Бiлокур. Онуки – Петро та Iван – художники.

Образи художницi напрочуд спорiдненi з дитячими малюнками, спiвпраця з   дитячим письменником Михайлом Стельмахом над iлюструванням його казок «Журавель», «Чорногуз прймає душ».

Марiя Приймаченко створила неповторний свiт фантастичних iстот, яких у природi не iснує. Вона життя сприймала як вiчну казку, яка дарує нам гарний i веселий настрiй. Вона говорила:

М а р i я. Казка – вона з нами землею ходить i на землi росте. Добрi квiти i звiрi iдуть до мене з пiснi i з музики.

1 ведуча. Тому сподiваємося, що споглядання на її картини подарує нам гарний настрiй, а  надихне на власну творчiсть. Спробуйте й ви намалювати казкових фантастичних  птахiв, а також святкових за колiром квiтiв. Нехай фантазiя поєднає на паперi правдиве i казкове, як на чарiвних малюнках Марiї Приймаченко. Дякуємо  за  цікаве  повідомлення,  дуже  багато  нового  ми  дізналися.  

Керівник гуртка. Дiти у мене для вас лист. Ось, подивiться: адрес нашого гуртка. Давайте прочитаємо: «Шановнi дiти! Будь ласка, допоможiть! В казковiй країнi злий Кощiй  захотiв, щоб бiльше не було  чарiвної пташки, бо вона  допомагає людям. Врятуйте жар-пташку».

- Ось ми i дiзналися, що в листi. Що ми зробимо?

- Ви не злякаєтесь лихого Кощiя? Тодi в подорож!

- Ми з вами уявимо, що ми пташки i полетимо в казкову країну.

  6. Фiзкультхвилинка «Пташки».

-Дiти, дивiться! Ми – в казковiй країнi. Ось якась галявина.

-Яка гарна пташка, так? Але вона незвичайна. Чогось не вистачає?

- Так, не хватає пiр'я на крилах, на хвостi.

7. Практична частина.

8. Повідомлення мети  та завдань заняття.

Ми на сьогоднішньому занятті  продовжимо створювати картини в техніці малювання пальцями, звертаючи особливу увагу на колір. Разом з тим  ми продовжимо удосконалювати навички  та  вміння  роботи з  папером,  ножицями,  інструментами  та приладдям. На занятті ви матимете змогу проявити свою індивідуальність та творчість в процесі виготовлення виробу.

9. Мотивація навчальної діяльності

На занятті ви вже отримали багато інформації, почули завдання, які стоять перед нами. Скажіть будь- ласка, де ви можете використати отримані на сьогоднішньому занятті знання і вміння? /на уроках художньої культури,образотворчого мистецтва, під час виготовлення інших виробів/

10. Поточний  інструктаж  з  техніки  безпеки

• Інструктаж  з  техніки  безпеки  під час  роботи  з ножицями;
• Інструктаж з техніки  безпеки  під час  роботи з  клеєм;
• Загальні  правила  поведінки  на    заняттях.

11. Самостійна творча робота

•                   перевести шаблони «пiр’я»  на папiр;
•                   нарізання;
•                   робота над технiкою нанесення мазкiв пальцями;
•                   формуємо крила i хвiст пташки;
•                   приклеювання «пір’я» до пташки.

 ІІІ. Заключна частина

         1. Підсумок заняття

-Ось, таку чарiвну пташку  ми створили на сьогоднішньому занятті. 

-Вона дуже вдячна вам.

 Пропоную по колу дати відповідь на питання:

- Що  нового  ви  дізналися  на  сьогоднішньому  занятті?

-Так, про народну художницю.

-А коли i де вона народилася?

-Чим вона займалася?

-Що вона малювала?

-Якi вам картини запам’ятались?

-Куди ми подорожували?

-Що ми створювали?

2. Прибирання  робочого  місця

3. Завдання додому