Красноградський центр дитячот та юнацькот

Красноградськот Micbk0i ради

XapkiBcbk0i

11iCHi у p060Ti з хоровим колективом старшого  Biky» з роботи kepiBHmca гуртка «Д1вочого хорового сгпву»

м. Красноград

2024 pik

— це         викону виконувались         час Вони були TicH0          з  слов'ян в сили природи. Вважалось, що обрядовими  можна вплинути на сили природи та примусити Тх      в бажаному напрямку. Обрядова            TicH0 пов'язана з працею людини, родинним побутом, народним календарем. В pi3Hi пори року виконувались pi3Hi         були забезпечити    в родинному             Наприклад:

      -на майданах-галявинах                веснянки i гаТвки

-               час Зелених свят

-               на Твана-Купала —

-               по жнив — славлячи землю за те, що дала Тм гарний врожай.

-               час зимового сонцестояння виконувались почали набувати християнського сенсу, i пов'язуватись i3 християнськими святами. Надзвичайно популярними в стали колядки та Народ приурочив колядки до а

— до Нового Року (за старим календарем -14

Календарно-обрядова

До зимового циклу календарних

— це побажання в новому землеробському побажання здоров'я ciM'T, величання господаря, прославлення та Тх Колядки виконують час обряду колядування на свята. Основна колядки — народження Icyca Христа.

Розпочиналось виконання зимового циклу i3 зимового грудня) i i3 появою перших ознак весни лютого) проводами зими — святом Масляно?.

Весняний цикл склада€ться з веснянок i хороводних irop. Почалок його припадае на ранню весну, коли оживае природа, а  на завершения весняних польових p06iT. Веснянки зводяться до закликання вес н и . поля, знарядь, kpiM веснянок, в YkpaiHi оули на   весни i           в них звичаТ, побут. Велике         в          займала тема кохання.

До нас        прекрасне свято Швана Купала. Цим святом розпочинаеться цикл. Серед купальських    е          про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де            вади Все це надае святу    веселого настрою, звеличують процес збирання врожаю, що завершус календарний pik.

                                         iCHye             niceHb зимового циклу — колядок та

— <<Нова         стала», «Добрий      T06i, пане господарю>>. А перлиною став TBip видатного украТнського композитора Миколи Леонтовича (1877-1921 ) «Щедрик».

М. Леонтович (1877-1921) е класиком украТнськоТ музики XlX початку ХХ ст. i водночас одним i3 сучасноТ музичноТ культури.

kopeHi хоровоТ  М. Леонтович йдуть kPi3b  сягаючи глибин народного мелосу. Загалом його поступ як композитора можна окреслити двома значними i BiH йшов народно?  i до народно?

Саме завдяки художньому переосмисленню М. Леонтович сформувався як неперевершений майстер хоровоТ  П тонкий  BiH, як HiXT0, 3YMiB народну до найкращих 3pa3kiB  хоровои»

мистецтва надавши Тй

УкраТнська народна стала для композитора невичерпним джерелом, що повсякчас надавало йому творчоТ снаги та слугувало  в пошуках краси гармонй. В сконцентрувалися  здобутки та надбання

народу, на яких виховувалося не одне

Перший  завершуеться opieHT0BH0 в 1904 р. На той час композитор  i видрукував  народних для хору з

У p060Ti над ними BiH спирався на М. Лисенка в обробки украТнських народних а також на  хорову музику ХИ- ПОЧ. мх ст.

           Другий                                         (1905-1917) був дуже для

композитора. На цей час припадае остаточне формування творчих

М. Леонтовича, його манери письма.

композитор робить серйозний  шукаючи Taki, його  задумам,поставленим перед ним завданням.

Робота над обробкою кожно;                   тривае досить довго,                   композитор

kpiM основного образу М. Леонтович розробля€ й сюжет твору.

Залишаючи  BiH застосовуе багатий арсенал фактурно-тембрових 3ac06iB для творення

06pa3iB, сюжету. В цей час з'являються            твори композитора. ”Мала мати одну дочку”, ”Пряла”, ”Над     ”П'ють niBHi

”Дударик”, ”Щедрик”,  твори — xopoBi поеми ”Льодолом”, тон”, ”Моя

В обробках народних М. Леонтович все ставить надзвичайний iHTepec:  тканина i  народна i авторська мелодика, метроритм народно; i його прояв у  фактура i хорова

оркестровка, прийоми розвитку i форма твору, злиття  i жанру дано; народно: i його прояв у композицй, фактура i хорова оркестровка, прийоми розвитук i форма твору, злиття  i жанру даноТ HiCHi ла стилю композитора.

Син священика i сам  духовне училище i  BiH ще в  поряд з народними чув багато культово-обрядових

 TBOPiB на церковних крилосах, що безумовно стало

причиною створення власноТ духовноТ музики: I. Злаотоустого, Молебну Благодарственного Господу Богу, Херувимських оранжеровок старовинних церковних  — kaHTiB,  а також колядок ”Дивная новина” Пречиста  ”Що то за предиво”, ”Як на ”небо i

земля” та iH.

У колядках, а саме вони становлять  iHTepec в даному ”Щедрика” як зимового обрядового циклу, досить виявився той же композиторський стилъ М. Леонтовича, що й у його обробках особливо щод опоеднання народних i багатоголосся.

             Велике               в  займають

     зокрема           зимового циклу —

Знаменитий ”Щедрик” М. Леонтовича е, по CYTi, виразною картиною

обряду щедрування:  хати до хати, починас один два, поступово приеднуються  i отримавши подарунки

(це знаменуе повторення хору), i все починаеться спочатку.

Основний 3MiCT тексту побажання  ycix благ. Цей хор

написав за замовленням Б. Яворського.

С припущення, що роботу над ”Щедриком” композитор почав ще в 1910 р. Але по  в КиТв у 1916 р. СтоТть дата 18.Y.1916 р. Отже, можна припустити, що задумана ця обробка була давно, але остаточне

припадае на 1916 р.

Важко значення ”Щедрика” i для самого М. Леонтовича: адже завдяки тому, що в 1916 р. Цей TBip був виконаний студентським хором киТвськоТ k0HcepBTaopiT  О. Кошиця, коли сам автор жив ще в

 -             Леонтовича стало народний текст твору, бачимо, що музичний 3MiCT, метру суперечать piBH0Ba3i тексту.

 вказуе, що двоскладова метрична строфа з наголосом на  накладаеться на музичний p03Mip, що веде до

сильних долей словесного i музичного тексту. Але ця  закладена у

 TeMi  i аж           е позначаеться на П художньому

 ”Щедрика” М. Леонтовича являе виключний {нтерес, 60 HaBiTb для

людини впада€ в око та  що                        побудовано на

надзвичайно простоТ, здавалося б на перплий поглял 6i:l110i людини.

Чотиритактна             складасться з чотирьох повторень Tidf самоТ фрази невеликоТ — темп остинато. Але М. Леонтович розкривае в

Ця фраза служить i

на якому виростае вся

Композитор застосував принцип розвитку при  TeMi на         — остинато.

Протиставляючи у другому  теми яка поступово сходить у kBiHTY тризвука в альта.

М. Леонтович тим самим досягае особливо  яка створюеться швидкого i руху.

Третя строфа на високому  piBHi — йде в акордовому контрастуючи з IУ строфою, в  е стрижнем розвитку.

У  сопрано, передавши остинато басом, природно переходять до контрапунктурного голосу, досягаючи

 сопрано е BapiaHT0M, у  контрапунктуючого голосу II строфи.

         У VI                знову поступово зменшуеться

контапунктуючих                          P03HiB сопрано вся \

Органний пункт на  репризу —Vll строфу.

Знов повертаеться  звучання, зокрема  голоси

 баса-  з II строфи). Заключна строфа обрамлюе проводячи одиноку  Tf початку.

м'яко розгорнулася, наче хвиля, та плавно  залишивши почуття надзвичайноТ

Отже ”Щедрику”  мислення з

контрастами у розвитку, поступовим розкритям теми.

          P03Mip 3\4 - простий, на                 всього твору.

Темп: Allegretto.

 рр до f , зо BciMa ними (крещендо,

 музичного розвитку пройнята  боротьбою

 утворень за 3BepxHicTb. Ця боротьба мае            сюжет i

напрям розвитку: спочатку  панування основнот теми, ледве чутне розвоення, виникненя контапунктичноТ противаги, яка дола€ свое першоджерело, i,  найвища фаза боротьби (перша половина третього яка не i3 загальною усього твору.

         В                           нова, власним

супроводом, остаточно перемагае початкову тему, Тй роль тла.

”Щедрик” е вищим досягненням М. Леонтовича щодо форми, Як вже було сказано вище, в основу ”Щедрика” покладено однотактовий мотив, який протягом усього твору проведено на продовження единого мотиву надае  хоча, здавалося б, мусило внести  Щоб уникнути цього, композитор влив увесь звуковий  в дивну ладову схему, естетична яко; в даному випадку полягае в до Т, яке все i заспокою€ться лише в ocTaHHix тактах твору.

T0Hika ”Щедрика” -- g-moll. Спочатку, поки мотив висловлюе лише один голос (1-4 такти), T0Hika майже не виявлена. В наступних чотирьох тактах також, (9-16) с - moll.

                 З 17 по 24 - g-moll, який, однак немае  Чергування           у 23 TakTi,

25-28 тактах, що  слухача до Т, яка постуае у 32 TakTi. Але TBip не 60 раптом на кбнцевий акорд накладений початок знов повторюеться).

Лише за другим разом М. Леонтович дае 4 такти заскокоюють чуття ладового

Т.ч., мудро  ладовою схемою М.Леонтович об'еднав у естетичну, високоТ художньоТ

форму.

Коли до цього додати прекрасну звукового наростання),  елемента, красу голосоведення, то цей

TBip ми визнаемо як шедевр в  вищих музичних форм v межах

Одним i3 3ac06iB досягнення €J4HocTi  циклу с He36ir граней строфи i музичного     з завершенням  розвитку. BiH надаю  початкам i  сприяе Hackpi3H0MY

pyxoBi, перетворюе каданси на джерело

Голосоведення ”Щедрика”  виростае з почуття та потреб

процесу. Јйн{я   супроводять мотив та обрамляють остинатну тему, не е  чи

MipkYBaHb, а виключно

 Taki  ноти альта i тенора на початку, i Taki ж у баса та альта на - творять чисто основу, в переливаються одна в одну.

 виявляеться ладова природа xapakTepHi гармонй (VI, III та iH).

При витриманих басах i  теми в тенорах, сопрано i альтам  k0HTpacHi У  що виконуе роль предикту до

репризи використано HOBi звороти  рух мелодичних Все це вносить  контраст до

 Сама  е репризною. Тут знов тему передано сопрано, знову з'являються  JliHiT. Кода —  чотиритакт — звучить на          ()лнаково остання фраза.

Як висновок  ми сказати, що в ”Щедрика” особливо рельефно виявилися риси  Леонтовича, можна сформувати в принципах:

-  продовжуючи украТнськоТ класики, Леонтович створив стиль в обробок для хору;

-  народна зазнае у Леонтовича творчого розвитку;

-   стилю М.Леонтовича виникла на ocH0Bi глибокого

народноТ  та засвоення  i являе собою

новий щабель;

-  кожний прийом мае глибоке смислове значення. Таким е значення стягування в YHicoHHi чи 0kTaBHi ”вузли” в важливих введення iMiTaLlii, що нагадують яке створюе ефект луни;

-  введення контрапунктуючих       наче других смислових     niCHi, е

        одним з  композитора. Виражаючи                     гостро та

     3MiCT народно:           вони

-  на ocH0Bi складного комплексу  народного та багатоголосся композитор створив обробки — xopoBi  в своТй  за 3MicT0M. Стислий i  образ народно7

Леонтович розкривае з середини.

Принцип обробок Леонтовича в i особливо його народно?  величезну роль у розвитку багатьох украТнськоТ музики.

Розглянемо «Щедрика».

Музичний TBip М. Леонтовича ”Щедрик” написаний композитором для чотириголосого  хору а cappella. Нотний запис твору зроблено на чотирьох нотопосцях, кожний з яких представляе окрему хорову хору (С,А,Е,Б).

           XopoBi            сопрано, альт, тенор —                   в крипковому ключ соль”

                       ), при цьому                  тенора природньо звучить октавою нижче ( ).

Хорова                 баса записана в басовому             — ”фа” ( ).

партитуру твору звернемо увагу на позначення:

1.                       Темп Allegretto протягом всього твору без будь-яких темпових ritenuto — такт твору.

2.                        рр до f       , включаючи

росо cresc росо а росо dim

            з.             складу

S. solo•, Tutti

А. Solo

4.                       способу

з поетичним текстом; з закритим ротом (mormorando)

5.                       характеру звуковедення:

                       акценти над потамии;

                       на такту

                  в

         6.        

7.           пауз, цезур, фермат             безперервний розвиток першого i до останнього звуку твору.

 одноголосно в S (1-4т). З появою А (5т)

виникають швидкий текст теми в S i

                          в А, а      i в А i в Т (з 9т)

S ста ла c06i ще бе та ти гос по да ря

А Ста                        ла                      со

S ви кли ка ти

S вийди, вийди господарю подивися на кошару

А ще	бе	та	ти
Т ще	бе	та	ти

Наступна строфа (13-16 т) — звучить в акордовому i BCi xopoBi одноголосно один текст:

А там овечки                 покотились                 а ягнички                    народились

т в

Наступний чотиритакт (17-20 т)  важлива контрапунктуюча роль Т: при остинато на В в А i  BTOPi в S Т звучить як илирока

мелодична

S В тебе товар	весь хороший	будеш мати	MiPkY гр(мпей
А В тебе товар	весь хороший	будеш мати	MiPkY грошей

Т Вте                               бе                                  то -            вар              хо-ро ший

В В тебе товар               весь хоороший          будеш мати               MiPkY грошей

В наступних чотирьох тактах композитор повторюе текст.

4т (25-28) щодо використання тексту:

Т веде тему;

S — — контрапункт;

А —              широкий рух;

В- основа на

		бе       ка	чор но бро ва
А	В те	бе       ка	чор но бро ва
Т	Хоч не	та полова в тебе	чорноброва
В	В те	бе	ка
		4 т тема звучить у	S , а                 xopoBi		на
mormorando —
0cTaHHi 4 такти твору               до нього, лише тему веде				Т.

Все це виявилось в такому тексту

Оптимальним складом для виконання ”Щедрика” буде малий та

хор:                      24-36. Це дозволяе i  сторона твору:  divisi,

— рр -

Незважаючи на те, що тема ”Щедрика” займае обсяг мало?

композитор широко розвинув хорову твору, використав весь звучання кожно; хоровоТ

S

А

Т

В

Загальний хору:

Хоровий TBip М. Леонтовича ”Щедрик” написаний в  стил\. Але  М. Леонтовича нерозривна  основи, про що ми

говорили в попередньому

Одним з важливих питань вокально-хоровоТ роботи е питання строю правильного i точного  в Тх мелодичному i видах. Чисте  — основа хоровоТ  Проблему на ocH0Bi ладових  Повертаючись до вище сказаного, ми знаемо, що ладова основа твору досить складна:

лади  тому будь-який один звук може розглядатись з багатьох як i T0Hika i як та iH.

Ми вказували, що ладо-тональний план твору такий: g-moll, c-moll, g-moll.

Щоб полегшити питання строю ми наведемо таблицю

в ладах, у TBOPi:

натуральний MiHop; лад; мелодичний MiHOP.

Як приклад використання ладу можемо вказати саме тему — це трихордова

”Щедрик” М. Леонтовича — це TBip одного дихання. Музична думка початку i до          не перериваеться, а це вимагае використовувати ланцюгове дихання.

В Щедрику” переважае тип мелодики, який вимагае дикцЙ i артикуляцй'.

питання звернемось до поетичного тексту, як джерела

проблеми. Поеднання слова i музики створюе вимагаеться робота над двома текстами музичним i

В  текст записано за правилами граматичного правопису. час  використовувати правило складу, бо

                   саме на голосному                                                                        € для

перешкодою. Це правило полягае в тому, що приголосний звук закритого складу переноситься на початок другого, в чого отримуемо.

Граматичний правопис:

Щед-рик, щед-рик, Вокальний:

Ще-дри-кще-дрик,

Але бачимо з прикладу, в TerccTi е поеднання приголосних 3BYkiB, треба та виразно вимовляти, щоб донести текст до слухача.

вимови ускладнюе швидкий темп, тому варто в роботу з хором окремо в скоромовки використовувати текст твору.  тексту ”Щедрика”багате використання ”свистящих”, ”шиплячих” приголосних с,ш,щ — Тх приховувати         час      Для  виконання твору

забезпечити та

ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛВ.

Для того,щоб хор донести до слухача музичний TBip, його 3MiCT, переживання, перш за все диригент повинен донести до самого хору BCi

за допомогою диригентських  TBip лириленл. як BMie свое переживання за допомогою жесту, MiMikb4 ш. засоГмв диригентськоТ  - так i буде хор.

визначити  проблеми твору: диригентську

площину, характер жесту, його глибину,

Як ми вказували вище, P03Mip твору ³/4, тому схема диригування

тридольна.

                В             Allegretto  звернути                   увагу на першу долю —

друга i третя втратять свое значення i в cxeMi будуть мати меншу

перша.

твору е наростаюча тому це мае в жесту — мало? до        в

Використовуемо середню дир. площину, характер жесту  ло характеру звуковедення: поп legato i - legato.

kpiM цього  жесту е сильна,  акцентом перша доля такту, а це вимагае активного замаху з третьоТ за рахунок скорочення другоТ схеми.

Росо а росо diminuendo - виконуемо за рахунок зменшення

жесту.

Темп твору - allegretto i чи не  проблемою для диригента с зберегти його до звучання твору, не пришвидшуючи його в kYJ1bMiHalli$lx

не  сказати, що хоровий TBip ”Щедрик” е вершиною  М. Леонтовича. У ”Щедрику” черпають свое

натхнення  культури. Прикладом цього можуть служити  переклади ”Щедрика” на мови CBiTY,  для opkecTpiB.

Одну з таких  а по своТй CYTi сучасний TBip з використанням  ХХ ст. виконуе камерний оркестр Вищого музичного  iM. М. Лисенка

А. Микитки.

ЛТЕРАТУРА

1.     Болгарський А. Короткий словник         укр. муз. культури. . Чумацький шлях, 1992.

2.     Водяний Б. Мистецтво; К.-Генези, 1993.

З. Живов В. Исполнительский анализ хорового произведения. Москва:, 1983.

Живов В. Хоровое исполнительство: Методика. Практика: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. — М.: Гуманит. Изд. Центр

ВЛАДОС, 2003. - 272с.

5.                Золочевський В. М. Леонтовича. К.-Муз. Укр.-1997

6.                Колесса М. «Огляд украТнсько-руськоТ народноТ   — 2009,      с 165-272.

7.                Колесса М. Основи            диригування. К.-Муз.Укр.- 1981.

8.                О. Хорознавство. — КиТв:   2001.

9.                Леонтович М. XopoBi твори: К.-Муз Укр.-1979.

10.            Мухин В. Вокальная работа в хоре. - Москва: Музгиз, 1959.

         l l .       Пазовский А. Записки дирижера.

12.                                          КК. Керування хором: Москва: Музгиз, 1964.

13.                                          Попов С.  основи роботи хору. — КиТв:, 1961.

              Серганюк Ю.М. Методика                 хорових TBOPiB: 1.-Фр.-1992.

         15.       Чесноков П. Хор и управление им. - Москва: Музгиз, 1961.