Інтегроване заняття для дітей старшого дошкільного віку

Інтегроване заняття для  дітей старшого дошкільного віку з елементами казкотерапії ( розвиток риси характеру- слухняність).

Програмовий зміст:  Дати дітям поняття  риси характеру  людини - « слухняність».

Продовжувати  вчити  дітей працювати з текстом, визначати тему, простежувати  розгортання  подій, складати портретні характеристики  дійових осіб , формувати оцінністні цінності.

Розвивати: увагу, творчу уяву, зв*язне мовлення, мислення.

Виховувати: слухняність.

Ритуал привітання:

Вихователь: « Діти, до нас на заняття завітала цікаві гості. Послухайте, будь ласка, загадку та скажіть хто це або що це?»

                                        Загадка:

Наче пух, ніби пір’їнки
З неба падають …
(Сніжинки)

Бесіда  з дітьми про слухняність:

Вихователь: « Так, діти, до нас в гості завітали дві подружки сніжинки. Вони просять нас разборонити та вирішити їх спір. Одна сніжинка вважає, що важливо бути слухняним. А друга вважає, що слухатися необов*язково і взагалі непотрібно!»

Ритуал входження в казку.

Знову вподорож рушаємо,

Вже казок багато знаємо!

Вліво- вправо повернемось,

Дружно за ручки візьмемось,

Наші очки загораються,

Наші личка посміхаються:

«Казкові двері відчиняються,

Чудова казка починається!»

 Звучить чарівна музика( спокійна).

Казка «Про неслухняну дівчинку».

У малесенькому містечку, що загубилось серед безкрайнього лісу, у будинку, який, здавалось, дахом торкався неба жила одна дуже хороша жінка.
Та, от диво, у такої хорошої людини була дуже неслухняна дочка. А звали дівчинку Варварою.
Вона, може, і не хотіла би бути такою неслухняною, але головною рисою її характеру була цікавість, тому дівчинка рідко чула мамине "не треба", "не можна", "обережно".
Кожного дня маленьку супроводжували прохання чи крики матусі, але ж довкола було стільки невідомого й цікавого.
Тому одного дня мама пішла на хитрість: вона перестала вмовляти донечку не робити чогось. Вона лише мовчки спостерігала, щоб її цікава крихітка ніде не поранилась.
От маленька Варвара перші кілька хвилин насолоджувалась волею.
Вона і на стілець вилізла, щоб дістатись верхівки холодильника, де стояла ваза з декоративними квітами. Вони ж манили стількома кольорами!
Мама лише встигла однією рукою впіймати квіти, а другою підтримати дочку.
Та ні покарання, ні застереження, як звично, не почулось.
Тоді малеча потяглась до балконних дверей. Зазвичай матуся не дозволяла крихітці виходити не балкон - дуже високо. Але звідси добре видно пташок у небі, та й машинки внизу здаються такими маленькими і зовсім не страшними. Але, як не намагалась, відчинити їх не вийшло, тоді дівчинка звернула увагу на штори - чудова схованка. Але Варвара почала крутитися у фіранках, заплуталась і впала.
Та мама навіть не підійшла, щоб поцілувати побите місце. Вона лише з сумом дивилась на маленьку бешкетницю.
Варвара сама кинулась у мамині обійми - такі лагідні, що колінко вмить перестало боліти.
Саме тоді дівчинка зрозуміла, що іноді все таки краще слухатися маму.
Вона спустилась із маминих рук і пішла гратися в свою кімнату.
А з того часу вона зава,жди дула слухняною.

Вихователь:  « Діти, у сніжинок – мандрівниць  є 6 чарівних капелюхів. Нам необхідно з вами приміряти їх і відповісти на запитання!»

Білий капелюх.( вихователь пропонує комусь з дітей приміряти капелюх та відповісти на запитання).

Вихователь: « Діти, що ж таке слухняність?»

Вихователь пропонує всім дітям пограти в гру « Слухняна чи неслухняна дитина?»:

В дитсадок збиратися час.

А Оленка вередує:

« Слухатись не буду вас!»

Та ще й братика дратує.

Даша – дівчинка слухняна,

Добра  помічниця  мами.

Квіти в хаті поливає,
Іграшки  свої  складає.

Їсти суп не хоче Люда,

Хліба  їсти теж не буде!

Тільки тістечка й торти,

Інше  навіть  не проси!

Захворіла  мама  Вані.

Пустувати він не стане,

Тихо з книжкою сидить.

                    Руханка :

« Я навшпиньки зараз стану

Собі книжечку достану

Буду книжечку гортати

Та малюнки розглядати!

А на них живуть чудові

Персонажі всі казкові

Вовчик,зайчик, їжачок,

Рак, Солом*яний бичок,

Колобок, Сірко, Жар-птиця,

Мишка , півник та лисиця!» (імітація рухів)

Червоний капелюх. ( вихователь пропонує одній дитині приміряти капелюх і відповісти на питання)

Вихователь: « Тобі сподобалася казка? Хто з героїв сподобався найбільше? Чому? Як ти ставишся до казки?»

Зелений капелюх.( вихователь пропонує дитині приміряти зелений капелюх та відповісти на запитання).

Вихователь: « Як ти думаєш, що буде з героями казки після закінчення казки?»

Вихователь пропонує дітям одягнути по черзі зелений капелюх та придумати іншу казку, казку - «навпаки», в якій мама з дочкою помінялись би  ролями.

Жовтий капелюх.( вихователь пропонує комусь з дітей одягнути жовтий капелюх та відповісти на запитання)

Вихователь: «  Я буду називати риси характеру, а ти скажеш кому з героїв казки вони притаманні.»

Синій капелюх.( вихователь дає синій капелюх одній дитині).

Вихователь: «  Ти хочеш комусь з героїв дати пораду? Яку саме?

Чому вчить казку? Чи не поводитися ви інколи так як дівчинка Варя. Для чого потрібно бути слухняним?»

Варіація : капелюхи приміряють сніжинки, діти ж відповідають на запитання.

Вихователь:  « Сніжинки - мандрівниці нарешті полагодили. Тепер їм зрозуміло, що слухатися необхідно. Адже слухатися дорослих - це означає прислухатися до їх порад. Дорослі знають, що може бути небезпечним, що таке добре, а що погано. Задоволені наші гості - полетіли далі мандрувати та казки по світові для нас збирати.»

                                              Психогімнастика « Сніжинки».

« Діти, а тепер уявіть себе маленькими сніжинками.  Подув легесенький вітер і сніжинки полетіли далеко - далеко, кружляючи в повітрі. (Діти кружляють по групі, розвівши  руки в різні сторони.) Весело,  радісно сніжинкам( Усміхаються один одному , сміються). Але стихає вітерець і маленькі сніжинки  повільно опускаються  на  землю, вкриваючи її пухнастим килимом.( Діти зупиняються  і  спокійно присідають , опускають  руки до підлоги). Уже не сміються , заспокоїлися. ( Діти кілька секунд сидять на подушечках).