Інтегрований бінарний урок "Декорування великодніх писанок"

Інтегрований бінарний урок у 4 класі

Образотворче мистецтво та трудове навчання

 

 

Тема.  "Декорування великодніх писанок"

Мета: 

навчальна: 

- розширити коло знань учнів про  історію виникнення писанки, колірну гаму, орнаменти та символіку писанок України, про  звичаї, обряди, пов’язані з писанками;

-  ознайомити учнів з технологіями декорування яєць до Великодня як минувшини, так і сьогодення;

- опанувати  техніки виготовлення «мальованки», «декупажу текстилем», «декупажу серветками", "шкрябанки";

- формувати вміння готувати та проводити майстер - класи для однокласників по виготовленню писанок в різних техніках;

 - створювати композиції із символів для оздоблення писанок, читати символи на писанках;

 

розвивальна: 

- розвивати естетичні смаки,  навички компонування на сферичній площині, малювання, підбору гармонійних (відповідно до символіки) кольорів;

- розвивати уяву, фантазію, комунікативні здібності;

-  уміння аналізувати,  застосовувати набуті знання у практичній діяльності;

виховна: 

- викликати інтерес до української духовної спадщини;

- виховувати почуття національної гордості за свій народ, його культуру, мистецтво, дбайливе ставлення до традицій українського народу, бажання їх вивчати, знати, практично освоювати, доповнювати своїм баченням та творчим осмисленням;

-виховувати любов до України, бажання рости творчою особистістю.

 

Обладнання:

для вчителя – презентація " Мистецтво українських писанок", схеми створення композицій для писанок, схеми символів,  схеми візерунків,  роздатковий матеріал , аудiозаписи етно - композицій гаївок, веснянок;

 

для учнів – фломастери, гуашеві фарби, пензлі - 1-  широкий з грубої щетини,2 - тонких,  склянка з водою, 3-4 шматочки яскравої тканини різних кольорів ніжної текстури, ножиці, ємкості з сирим яєчним білком,  серветки вологі та сухі;

 

для оформлення дошки - плакат "Українська родина", фото писанок в різних техніках, епіграф;

 

для оформлення виставки - журнальний столик, український вишитий рушник, плетений кошик із заготовками для писанок: на кожного учня - по 2 дерев яних макети, по 3 порожніх (видутих)  курячих яйця ( в ході уроку учні братимуть заготовки і вже повертатимуть оздоблені писанки у кошик, формуючи святкову великодню композицію).

 

 

Тип уроку: комбінований.

 

Форма уроку: бінарний.

 

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, виразне читання, бесіда, майстер-класи з виготовлення декорованого великоднього яєчка, підготовлені учнями самотійно, самостійна творча діяльність учнів по оздобленню писанки у шести техніках.

 

 

ХІД УРОКУ

 

  І. Організаційний момент.
Привітання.  Створення емоційного настрою.

 

                      «Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостину просить.

Малює сонце полотно небес.

І писанку, як усмішку підносить.

Христос воскрес!»

 

-   Хороший святковий настрій і щира посмішка допоможуть нам сьогодні  у роботі.

ІІ. Повідомлення теми уроку "Декорування великодніх писанок"

 

Вчитель: - Звернувши увагу на оформлення класу, на наше святкове вбрання, враховуючи домашні завдання, які ви готували, спробуйте сформулювати тему нашого сьогоднішнього уроку.

( Діти називають варіанти, за потреби вчитель коригує та озвучує тему)

-  Озвучте ваші очікування від уроку.

( Можна застосувати техніку ""Незакінчене речення" ).

- Я також маю надію на плідну співпрацю на уроці та хочу, щоб усі  отримали задоволення від  творчої діяльності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель:

 - Людина здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками – символами, в яких відображалися і подяка, і прохання – так почали створюватися перші писанки, ще до народження Христа.

Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно – прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки. Скільки б не пройшло років, ми повертаємося до традицій і звичаїв нашого талановитого, працьовитого українського народу.                   

          Епіграфом до нашого уроку стануть такі рядки:

«О писанко! Ти символ України!

Любові й миру вірна берегиня!

Ти – воскресіння весняний цілунок!

Ти - мамин Великодній подарунок!»

Сьогодні ми з вами полинемо у незвичайну подорож, у чарівний світ української писанки. А також спробуємо стати майстрами декоративного розпису, як наші славні предки,  і створимо прекрасні писанки.

 Наш урок - бінарний. Це означає , що він буде тривати два уроки підряд. А ще він - інтегрований, бо поєднує в собі -  урок образотворчого мистецтва та трудового навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

1. Перегляд презентації "Мистецтво українських писанок".
   Вчитель:

 -  Скільки живе  людина, стільки існує в неї потреба прикрашати все навколо себе: оздобити візерунками предмети побуту, житло, одяг тощо. Не винятком були свята: твори народного мистецтва робили їх яскравими і радісними,  створювали піднесений настрій.

(Перегляд презентації " Мистецтво українських писанок", з якої діти діти отримують наступну інформацію)

Писанкарство – це мистецтво створення і прикрашання писанки. Кожен регіон України мав свої традиції у використанні кольорів та візерунків, що відрізняло їхні писанки одну від одної.

 В наш час використовуються традиційні та сучасні техніки декорування яєць: 

писанка -  яйце, яке розписане писачком за допомогою воску і пофарбоване;

дряпанка -  яйце, на якому орнамент видряпано голкою або гострим ножем;

мальованка -  яйце, яке малюють акварельними, гуашевими  фарбами за допомогою пензлика;

крашанка (галунка)   – яйце, фарбоване в один колір;

крапанка - віск чи фарбу наносять краплинами;

бісерка - на основу яйця наносять клей, а потім викладають орнамент бісером. Існує ще техніка «одягання » яйця у бісерну сітку;

трав’янка - до яйця прикладають дрібно розсічені листочки й обгортають капроновою панчохою, потім варять у фарбі - там де листочок, зявиться його білий відбиток;

зернівка -  яйце, оздоблене зерном різних рослин за допомогою клею;

сувенірна - яйця виконують із використанням різного матеріалу  та оздоблюють різними техніками.

 

2. Вправа  "Великодній кошик".

Вчитель: - Щоб дізнатися,  як використовували наші пращури писанку у побуті, вам треба закріпити картку-писанку на дошці та прочитати інформацію про звичаї та традиції нашого народу.

- Щоб бути гарними , дівчата умивалися водою, в  якій лежали писанки.

- Писанку клали в купіль малій дитині,  щоб росла здорова.

- Писанки клали у хлів,  щоб відігнати хвороби від худоби.

- Приорювали в полі – на урожай.

- Тримали в хаті, бо вони берегли від пожежі та від всяких негараздів.

3. Розповідь вчителя з демонстрацією схем.

   (Демонструючи схеми, вчитель надає інформацію про способи розташування декору та групи символів, які найчастіше використовуються для створення писанок.)

 Орнамент писанки  складається з поєднання певних знаків-символів та кольорової гами, що збереглися на Україні з давніх часів, як бачення та сприйняття навколишнього світу та  безмежжя Всесвіту. Дуже часто первинний зміст нанесеної  на яйце інформації  в сучасному світі змінюється. Маючи  знання  про знаки та символи, ми   можемо «прочитати» писанку,  нанести на неї свої закодовані символами або кольором побажання. Багато  орнаментів писанок збереглися недоторканими, завдяки дбайливій традиції  не вносити  в них ніяких змін  і передавати  древні малюнки  з роду в рід.

 

 

Значення символів на писанках.

 Символи, якими оздоблюють писанки, надають яйцеві добродійної сили, яка забезпечує щедрий урожай, добробут, щасливу долю, оберігає.

( Вчитель демонструє  кілька символів і описує їх, використовуючи інформацію, надану в додатку).

 

V. Фізхвилинка: народна пісня – веснянка «Подоляночка».

 

VІ. Практична діяльність учнів.

 

1. Мотивація практичної діяльності.

Вчитель: - Ой кувала зозуленька,

Як цвіла калина,

Що найкраща писаночка –

Наша Україна.

Ми тут зібралися, аби

Мистецтво рідне не пропало,

Щоб для прийдешньої доби

Воно Вітчизну прославляло.

      Спробуємо поринути у давнє минуле наших предків, аби відчути їхні думки та пізнати світогляд, переданий ними  у  писанці.

      Святково вбрані, спокійні та зосереджені, із добрими помислами приступимо до роботи. А в допомогу нам будуть давні гаївки та веснянки, збережені дбайливими нащадками  з давніх – давен. Нехай вони створюють  творчу атмосферу та надихають вас на роботу.

( Діти виготовляють  писанки у різних техніках. Звучать аудіо записи давніх  гаївок та веснянок у виконанні етно-колективів та народних артистів України.)

2. Ознайомлення з планом роботи.

  Вчитель: - Працювати будемо за таким планом (таблиця на дошці):

1. Виготовлення мальованки за допомогою гуашевих фарб та фломастерів.
2. Майстер-клас  з декорування великоднього яйця сучасними матеріалами ( пластиліном). 
3. Майстер-клас  з  виготовлення шкрябанки.
4. Майстер-клас  з декорування великоднього яйця у техніці декупажу (серветкою).
5. Майстер-клас  з декорування великоднього яйця у техніці декупажу (тканиною).

 

3. Творча діяльність учнів: виготовлення мальованки.

( Під керівництвом вчителя, користуючись опрацьованими схемами, алгоритмом  роботи, діти беруть дерев'яний макет яйця  із кошика та розмальовують його гуашевими фарбами. Виконавши роботу, кожен учень повертає мальованку у кошик.)

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм виготовлення мальованки

1. Обрати  схему побудови композиції .
2. Нанести простим олівцем лінії на макет.
3. Нанести простим олівцем символи.
4. Розфарбувати тонким пензлем спочатку великі елементи, а потім маленькі, тримаючи макет двома пальцями та прокручуючи яйце по осі.

 

(Варіанти супроводу практичної діяльності:

•   за можливості, можна вести з учнями спокійну бесіду «Цікаве  про писанку»,  використовуючи питання подані в додатку ( дод.);
•  або ж дати можливість учням коментувати свою діяльність, пояснивши вибір схем, символів, кольорів.)

 

4. Ознайомлення з іншим варіантом виготовлення мальованки.

(Один із учнів демонструє виготовлену вдома мальованку, виконану за допомогою фломастерів)

 

 VII. Рефлексія.

            (Діти разом оглядають «оновлений» великодній  кошик, виготовлені     мальованки.)

• Як вам працювалося?
• Що вдалося?
• Що було робити важко?
• Які символи обрали?
• Чого  хотіли побажати своїм малюнком?
• Чи хочете дізнатися про інші техніки декорування великодніх яєць?
• Тоді запрошую після перерви на продовження нашого уроку.

 

ПЕРЕРВА

 

VIII. Мотивація до практичної діяльності.

 

1. Слово вчителя:

• Діти, давайте згадаємо, чим займалися на попередньому уроці?

     (На попередньому уроці ми виготовляли мальованки гуашевими фарбами)

• Яке мали домашнє завдання?

( Підготувати майстер-клас із виготовлення великоднього яйця в одній із технік )

• Чи цікаво перевірити свої сили?

( Так, дуже цікаво!)

• То ж, берімося до роботи!

 

2. Інструктаж із техніки безпеки.

 

IX. Практична діяльність учнів.

 

      ( Практичну діяльність супроводжують аудіозаписи веснянок та гаївок)

 

1. Майстер-клас із виготовлення шкрябанки.

 

1. Учень демонструє шкрябанку, яку виготовив вдома самостійно або з допомогою батьків.

 

 

2) Знайомить присутніх із алгоритмом її виготовлення:

- вимити свіжі яйця;

- зварити їх;

- пофарбувати  натуральним (зварене цибулиння) або синтетичним барвником;

- нанести простим олівцем малюнок із символів;

- за допомогою циркуля обережно вишкрябати малюнок;

- натерти олією або маслом.

 

3) Учні беруть із кошика крашанки і, працюючи за алгоритмом та з допомогою «майстра», виготовляють шкрябанку з простим малюнком.

Закінчивши роботу, повертають шкрябанки до кошика.

 

4) Аплодисментами дякують товаришеві  за роботу.

 

 

2. Майстер-клас із декорування великоднього яйця у техніці декупажу (серветкою).

 

1. Учень демонструє яйце, декороване серветкою, яке виготовив вдома самостійно або з допомогою батьків.

 

 

2) Знайомить присутніх із алгоритмом її виготовлення:

- вимити свіже яйце;

- проколовши голкою з обох вершин яйце, видути його вміст ;

- розділити двошарову серветку на окремі аркуші;

- із кольорового аркуша вирізати ножицями різні  візерунки за смаком;

- у маленькій посудині збовтати білок від яйця;

- широким грубим пензлем змазати порожнє яйце білком;

- прикладати  поступово  візерунок і змазувати білком зверху, виганяючи повітря із-під серветки;

- висушити яйце.

 

3) Учні беруть із кошика  заготовки порожніх яєць і, працюючи за алгоритмом та з допомогою «майстра», виготовляють великоднє яйце способом декупажу.

Закінчивши роботу, повертають його до  кошика.

 

            

 

          4) Аплодисментами дякують товаришеві за роботу.

 

3. Майстер-клас із декорування великоднього яйця у техніці декупажу (тканиною).

 

1.  Учень демонструє яйце, декороване тканиною, яке виготовив вдома самостійно або з допомогою батьків.

 

 

         2) Знайомить присутніх із алгоритмом її виготовлення:

- вимити свіже яйце;

- проколовши голкою з обох вершин яйце, видути його вміст ;

- вибрати кілька шматочків тканини ніжної текстури яскравих кольорів(шовк, сатин, ситець, нейлон);

-  вирізати ножицями різні  візерунки із тканини або нарізати продовгуватими шматочками різної форми за смаком;

- у маленькій посудині збовтати білок від яйця;

- широким грубим пензлем змазати порожнє яйце білком;

- прикладати  поступово  шматочки тканини, створюючи візерунок і змазувати білком зверху, виганяючи повітря із-під тканини;

- висушити яйце.

 

2. Учні беруть із кошика  заготовки порожніх яєць і, працюючи за алгоритмом та з допомогою «майстра», виготовляють великоднє яйце способом декупажу із тканини. Закінчивши роботу, повертають його до кошика.

                 

 

         4) Аплодисментами дякують товаришеві за роботу.

 

4. Майстер-клас із виготовлення  великоднього яйця, декорованого сучасними матеріалами ( пластиліном).

 

1. Учень демонструє писанку, яку виготовив вдома самостійно або з допомогою батьків.

 

 

2) Знайомить присутніх із алгоритмом її виготовлення:

- вимити свіжі яйця;

- проколовши голкою з обох вершин яйце, видути його вміст;

- користуючись символами намалювати на яйці схему   декору;

- «затонувати» різнокольоровим пластиліном  місця, які не мають візерунка;

- зробити по шаблону заготовки з пластиліну: кульки, довгі та короткі валики таке інше;

- приліпити заготовки на яйце, обережно розтягуючи пальцем візерунок;

- за допомогою стеки ( або ножиць) зробити різні прикраси на пластиліні.

 

3. Учні беруть із кошика дерев'яні  макети або заготовки порожніх яєць і, працюючи за алгоритмом та з допомогою «майстра», декорують їх пластиліном. Закінчивши роботу, повертають  до кошика.

 

( У разі відсутності часу на практичну роботу у цій техніці можна залишити її  як варіант для  домашнього завдання.)

4. Аплодисментами дякують товаришеві за роботу.

 

Х. Підсумок уроку.

 

1. Виставка та обговорення робіт.

 

       

 

2.  Рефлексія діяльності:

• Яка техніка декорування великодніх яєць вам вдалася легко?
• Яка – найважче?
• Яку техніку порекомендуєте друзям чи рідним?
• Яку техніку використаєте ще ?
• Що на уроці найбільше сподобалося?
• Що допомагало у роботі?
• Що заважало?
• Чи справдилися ваші очікування?
• Що хотіли б сказати своїм товаришам?

 

3. Заключне слово вчителя:

• «Аb ovo» («Все починається з яйця») – глибокодумно говорили стародавні римляни. «Христос воскрес!» - казали колись наші предки. «Христос воскрес – воскресне Україна!» - з надією промовляємо ми.

Любіть нашу рідну Україну, шануйте її прадавні звичаї, вивчайте народні традиції. Нехай  Господь посилає нашій  прекрасній  землі мир і спокій.
 Ти, Україно, найгарніша в світі,
 Тобою дихаю, тобою я живу.
 І поки серце в грудях моїх б’ється,
 Молитимусь за доленьку твою!

Дорогі діти, на завершення нашого  уроку я дякую вам за плідну співпрацю.

Пам'ятайте, що віра у краще врятує цей світ. Я впевнена, що прекрасне і вічне надихає на створення такого ж. Бо весна пробуджує не тільки природу,  а й серця! 

                                                  ( Фотосесія на згадку)
 

 

            

 

                                                      Додатки

 

Додаток 1

 

Колесо - як знак єднання найвищого спокою із напруженою силою - є вершиною досконалості, образом Вічності Божої і уявленням того безсмертя, яке у природі виражене повторенням відродження життя. У загально християнському розумінні колесо є символом безсмертя і майбутнього небесного існування, образом безмежної Божої любові.

Сонце - як центр і основа небесного простору - є носієм світла і життя. Бог - це світло, і тому сонце є символом Бога. В наших літургійних молитвах ми часто звертаємося до Христа, як до Сонця-Правди.

Хрест- чотириріг, як символ Всесвіту - є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року і чотирьох темпераментів. У християнстві хрест - це святий знак відкупу, яким церква все починає, благословляє і освячує. Тому належить йому перше місце серед християнських символів.

Трикутник- символ вогню, безсмертя, а також чоловічої і материнської сили. У християнстві - це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у трикутник колесом - це символ Божого ока.

Дерево життя - як космічне дерево - є символом небесного стрижня і скарбницею життя: поєднує в собі подовженість і короткочасність, стійкість і динаміку, силу і слабкість, верх і низ; це символ безперервного відродження природи. Дерево займає у Святому письмі центральне місце. Із багатьох понять можна виділити найсуттєвіше, а саме: дерево - це сукупність усього доброго й цінного; це образ Божої мудрості, входження в Божу волю і Божу довіру.

Спіраль- знак вегетативної і органічної плодючості. Як знак Сонця є володарем часу.

Зірка- У давнину зірку пов'язували з Великою богинею. Зорю зображували по-різному: шести- семи-, восьмипроменева. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку неоліту, зображення таких зірок поширені в традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зоря - це знак чистоти і символ Діви Марії.

Сварга- знак святого вогню і сонця. У християнстві сварга є символом Божественної Величі. У ранньому християнстві сварга охороняла від злих духів.

Блискавка- небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий; це поява сонячної сили і провісник божественного; до чого вона доторкається, те стає освяченим. В християнстві - це блиск Божої Ласки.

Колосся і зерно- є образним відображенням предків, святою їжею і пристанищем сонячного божества. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа і Божого царства. Пізніше колосся стає символом Святої Тайни Євхаристії.

Граблі- символ дощу, верхньої і нижньої води, яка вийшла із неба і землі. В Старому Завіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; в Новому Завіті - символом ласки і благ вісті науки святого Євангелія.

Гілка- як частинка дерева є важливим символом культури. Це образ живучості Божої Ласки, завжди нових проявів добродійності та заклик до нових добрих справ. Освячена лоза оберігає від хвороб та злих сил. Гілка на Трійцю є первістком природи, даром весняного цвітіння та символом безкінечного життя та Божої ласки.

Риба- символізує воду, а також, як і вода, є символом життя та смерті. Через її незвичайну якість примноження вона є поширеним знаком щастя. У християнстві - це символ новохрещених

 

Безкінечник- нескінченність життя. Візерунок-хвилька, що не має початку й кінця. Вважалося, якщо зло потрапить у цю хвильку, воно не зможе вийти з неї й оберегова функція писанки буде виконана.

Квадрати та ромби - знаки землі та існуючого на ній всього, що пов'язане з числом 4: 4 періоди життя людини (1 - народжується, 2 - живе, 3 - старіє, 4 - помирає) - народження, юність, старість, смерть; 4 пори року (весна, літо, осінь, зима); 4 стихії - вогонь, вода, повітря, земля; 4 сторони світу (південь, північ, схід, захід); у місяця 4 фази; у дня - ранок, день, вечір, ніч. Все, що пов'язано з часом, пов'язували з числом 4, яке геометрично виражається квадратом або хрестом. Якщо потрібно було зашифрувати час, день, роки - малювали квадратики, які ділилися навхрест, утворювалося 4 квадрати - означало тиждень (7 днів), більший квадратик означав 4 тижні - місяць, пори року. Дівчата, коли малювали писанку, хлопцям казали: "Щоб ти жив так довго, скільки я тобі намалювала". І він рахував 1, 2, 3... і по колу безконечно.

Баранячі ріжки - відродження рослинного світу. Символ зерна, яке проростає.

Пташка- символізує людську душу. За повір'ям, душа прилітає пташкою до новонародженої дитини і відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне. І, виявляється, мають багато спільного з сонцем. Приміром, восени, коли сонце спадає, вони «йдуть» - відлітають у казковий вирій; навесні, коли сонце зростає, - «приходять», повертаються з вирію.

Калина - один з найдавніших рослинних символів. Це знак життя, крові, вогню і смерті. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи дзьобають ягоди, приносячи людям вісті. Писанку з калиновим листям дарують дівчині щоб була гарною, привабливою і здоровою.

 

 

 

 

 

Додаток 2

2. Бесіда за питаннями:

1. У якій країні є пам'ятник дорогоцінній святині українського народу – писанці?

(Канада, м. Вегревіль. У ньому красується 10-метрова писанка величиною з триповерховий будинок!)

2. У якому українському місті створено музей української писанки ?

(м. Коломия.)

3.У якому українському місті художники створили величезну писанку? (м. Кіровоград).

4. Де і ким була створена велика писанка, присвячена героям Небесної Сотні? (У с. Петриківці Дніпропетровської області майстрами петриківського розпису.)

5. Чому малювали саме на пташиному яйці?

(*У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку вчених, писанки існували вже за часів антів – наших прародичів /ІІІ – VIII ст. н. е./ і були символом сонячного культу. Птахи – це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка –емблема сонця – життя, народження.

*«Яйце птаха взагалі – це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало  добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил».

*Мабуть, тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині... Що це? Передбачення? А може, вони знали світобудову? Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство як ідею спасіння душі від мороку з найсвітлішими образами минулого. )

6. З якого часу можна було починати створення писанок?

(Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) — тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених Свят.)

7. Хто, за традицією, розписував писанки. Яких правил при цьому слід дотримуватися?

(У давнину в Україні писанкарством займалися переважно жінки, воно було огорнене особливою святістю, подібно до релігійного обряду, жінки та дівчата готувалися до цього наперед. Вони мали вгамувати свої думки, заспокоїтися, не тримати зла на когось, не гніватися… Нечисті помисли, гнів, сварка – усе це могло вплинути на писанку, і вона не вдавалася. І справді, для того щоб писанка вдалася, потрібно бути дуже спокійним, урівноваженим, зосередженим, мати добрий настрій, бо інакше щось забудеш замалювати і все зіпсуєш. Погані думки під час писання могли принести нещастя тій людині, якій вона пізніше була подарована.)