"Інтегрований проект з геогафії для 8 класу на тему "Грунти - основа життя""

Інтегрований проект. Грунти – основа життя

Інтегрований  проект з географії.  8 клас.

Міжпредметні зв’язки: біологія,  хімія, література, історія, математика, етнографія .

Час, необхідний для реалізації навчального проекту: два  тижні

 

Учасники: учні 8 класу

Цілі і завдання проекту витікають з навчальної програми з географії для учнів 6-9 класів. Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

 

Мета: Сформувати уявлення учнів про умови ґрунтоутворення та родючість грунтів. Ознайомити з основними типами грунтів України та своєї місцевості, проаналізувати закономірності  їх поширення. Відстежити зміну грунтів у результаті господарської діяльності людини.

Розвивати вміння працювати з підручником, картою грунтів, додатковою літературою , інтернет джерелами. Формувати ключові компетентності.

Виховувати екологічну культуру та екологічне мислення

Громадянська відповідальність:

Формувати знання  і розумння необхідністі раціонального використання й охорони ґрунтів.

 

Підприємливість та фінансова грамотність:

Розвивати вміння  отримувати прибуток з використання власної земельної ділянки. Визначати залежність напрямку сільськогосподарської діяльності від типу ґрунту

 

Екологічна безпека та сталий розвиток:

Усвідомлювати  вплив життєдіяльності людини на природні комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі

 

Здоров’я і безпека:

Відповідати за власне життя і здоров’я

 

Очікувані результати

 

Знаннєвий компонент:

називає основні чинники ґрунтоутворення та типи ґрунтів; пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів.

 

Діяльнісний компонент:

характеризує ґрунтові ресурси України; аналізує карту ґрунтів України.

 

Ціннісний компонент:

 робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах; визначає вплив родючості ґрунтів на сільськогосподарську діяльність; оцінює заходи з підвищення родючості та охорони грунтів

 

І. Підготовчий етап. Мотиваційний

Визначити разом з учнями мету та завдання проекту.

Середовище, яке нас оточує багате на неймовірні чудові і різноманітні природні явища. Деякі з них привертають нашу увагу, деяких ми просто не помічаємо, інших ми вважаємо звичайними, повсякденними, що не викликають здивування і захоплення. А між тим достатньо придивитися до них, як вони вражають нашу уяву і заставляють замислитися. Ось до таких неймовірних природних утворень належить грунт (слайди, фото, картинки краєвидів, природних явищ, природних тіл, грунтового відслонення).

1. Прийом «Гронування». З якими словами у вашій уяві асоціюється слово «Грунт»? Ви маєте паперові пелюсточки. Впишіть в них слова, які у вашій уяві асоціюються зі словом ГРУНТ (родючий, чорний, вологий, тварини, рослини, мікроорганізми, ліс, квіти, гриби, пшениця, картопля, кукурудза, капуста, перець, трава, пухкий, водопроникний…).

 

 

І справді, непримітний, сіруватий поверхневий шар землі, а така окраса і користь.

Прочитаєш всі ці слова і вимальовується висновок.

Що таке грунт? Чим і чому він цінний?    (учні роблять висновок).

Так! Грунт, являється важливою і незамінною умовою життя всіх рослин, тварин, мікроорганізмів, які проживають на суходолі нашої планети.

Яке диво!!!! (Слйд або малюнок) Саме цей, дуже вузький, шар земної поверхні є головним джерелом всього живого на суходолі, а в соціумі -   основою виробництва  майже всіх продуктів харчування і сировини для багатьох галузей промисловості.

Грунти незамінне надбання і джерело багатства людства. Тільки на перший погляд він здається однорідним і не дуже цікавим об’єктом. В дійсності  світ грунтів не менш різноманітний і дивовижний ніж світ рослин чи  тварин, мінералів чи гірських порід. Але зрозуміти і побачити його зовсім непросто, тому що він знаходиться під рослинним покривом. Ми бачимо лише самий верхній двадцяти сантиметровий шар. Більша  частина грунтового тіла сягає на глибину 1,5 – 2 м.

 

Личинки й жуки також селяться в нім!

 

Що б ви хотіли дізнатися про ГРУНТ?

Давайте спробуємо визначитися з провідними питаннями нашого проекту «Грунти – основа життя» і як, кожному із нас необхідно ставитися до цього багатства, яке має ім’я ГРУНТ (Приймаються пропозиції учнів, записуються на дошці)

 

II етап. Визначення напрямків діяльності.

Щоб визначитися в основних напрямках діяльності запрошую вас поміркувати та пофантазувати, зробити висновки з наших записів, дописавши речення :

Необхідний був час

- природі для формування …(грунту)

- людству для розуміння ….(значення грунту )

- вченим для створення науки про…(грунти, грунтознавства)

Пропоную на період дії нашого проекту створити науково-дослідницьку лабораторію «ЧАС», відділ «Слідство ведуть хіміки» та відділ «Агроекології».

 

В науково-дослідницькій лабораторії «ЧАС» будуть працювати:

1.Літописець. Грунт в історії розвитку людства.

2. Географ. Дослідження грунтів: Ч. Дарвін,  В.В. Докучаев.

3. Етнограф. Грунт (земля) в творчості народу

4. Грунтознавець.  Чинники та умови грунтотворення.

 

Хімічний відділ «Слідство ведуть хіміки»

1. Хімік. Домашній експеримент: склад грунту та його властивості.
2. Агрохімік. Загальний хімічний склад грунтів. Хімічні елементи та їх сполуки.

 

Відділ «Агроекології».

1. Агроном-аналітик.  «Світ грунтів».  Дослідження карти грунтів України. Основні типи грунтів України та рідного краю, закономірності їх поширення

 «Можливості присадибної ділянки». Чи можливий сімейний агробізнес»

3. Еколог.  Про значення грунтів та вплив людини на їх родючість.

 

3. Реалізація мети та завдань проекту.

Групи працюють протягом двох тижнів над виконанням завдань проекту. Реалізують завдання, заплановані на II етапі.

Науково-дослідницька лабораторія «ЧАС».

•                  Дослідити різноманітні географічні та літературні джерела та інтернет ресурси
•       Розкрити значення грунтів в різні періоди історії розвитку людства;
•       Узагальнити матеріали про відомого російського вченого грунтознавця

 В.В. Докучаева;

•       Вивчити чинники та умови грунтотворення;
•       Зібрати прислів’я  та загадки;

 

 Відділ «Слідство ведуть хіміки».  

•       Встановити склад грунту, використовуючи домашній експеримент;
•       Опрацювати наукові джерела про загальний хімічний склад грунтів, хімічні елементи та їх сполуки

  Відділ «Агроекології».

•       Дослідити  карту грунтів України та своєї місцевості.
•       Встановити закономірності їх поширення.
•       Опрацьювати відповідну літературу, текст підручника.
•       Скласти таблицю «Грунти України»;
•       Взяти участь у грі «Я репортер» та грі  «Щоб розпочати присадибний  бізнес багато грошей не треба»;
•       Підготувати  матеріал про значення грунту в житті нашої планети;
•       Дослідити вплив людини на родючість грунтів своєї місцевості;

 

4. Презентація результатів проекту.

Орієнтовні нотатки виступаючих

 Науково-дослідницька лабораторія «ЧАС»

1. Літописець. Грунт в історії розвитку людства.

Близько 10 тисяч років тому людина здійснила «неолітичну революцію»: перебуваючи під загрозою голоду, вона різко змінила спосіб свого існування. Виснаживши мисливські угіддя, наші предки — мисливці й збирачі — були змушені перейти до скотарства та землеробства. І тоді вони вперше зрозуміли, що саме із ґрунтом пов’язані їхні життєві інтереси. Упродовж століть стихійно складалися й переходили з покоління в покоління способи обробітку землі. Згодом цей досвід стали записувати й передавати в спадок, постійно його доповнюючи. Він став вихідною точкою для агрономії — галузі науки, що досліджує найважливішу властивість ґрунту — родючість. Родючість — це здатність ґрунтів забезпечувати рослини мінеральним живленням, вологою, повітрям і внаслідок цього давати врожай.

Ґрунт дає життя рослинам, тваринам і в остаточному підсумку — людям. Він — головне багатство й об’єкт поклоніння всіх землеробських народів. Тому в уявленнях людей давніх цивілізацій ґрунт поряд із вогнем, повітрям та водою (а іноді деревом та металом) був однією з основ світобудови й уособлював материнське начало. Жителі Шумеру й Вавилона (III—II тисячоліття до н. е.) займалися зрошувальним землеробством і вірили в те, що людина створена спеціально для того, аби обробляти землю. Вони не могли уявити її без зрошувальних каналів. Образ помереженої каналами місцевості став для них збірним поняттям землі загалом. У системі світобудови стародавніх японців найважливішими елементами були п’ять головних географічних точок (центр, північ, південь, схід і захід), п’ять головних явищ природи (світло сонця, спека, холод, вітер і дощ) та п’ять основних рослин (рис, просо, ячмінь, льон і боби). Оброблений ґрунт, що дає урожай, перебував на перехресті всіх цих просторових, стихійних і рослинних начал. Імовірно, розуміння численних зв’язків ґрунту допомогло стародавнім японцям створити землеробство з найвищим для свого часу рівнем родючості. «Із хліборобів виходять найбільш мужні люди, дохід хлібороба найчистіший і найбільш правильний і найменше збуджує заздрість»,— вважав найславетніший політичний діяч Стародавнього Риму Катон Старший.

 

2. Географ. Дослідження грунтів: Ч. Дарвін,  В.В. Докучаев

 

Із давніх часів люди найбільш ретельно вивчали верхній шар ґрунту — орний, де розміщуються корені рослин. До другої половини XIX ст. увага вчених була прикута лише до цього шару ґрунту. Люди найперше переймалися отриманням гарного врожаю, тож їм слід було розібратися в тому, як ґрунт живить рослини, які його властивості благотворно впливають на них, а які, навпаки, ускладнюють їхнє життя. Отож у першу чергу вони вивчали механічний склад та органічну речовину ґрунту, від яких залежить постачання рослин усім необхідним. Всесвітньовідомий англійський натураліст Чарлз Дарвін одну зі своїх останніх книг присвятив ролі дощових черв’яків в утворенні ґрунтів. Вона так і називається: «Утворення ґрунтового шару дощовими черв’яками». У ній він зазначає, що, змішуючи рослинні залишки у своєму кишечнику з дрібними частинками ґрунту, дощові черв’яки створюють ґрунтову структуру — грудкуватість. Окрім того, ходами черв’яків, котрі часто сягають на глибину до 2 метрів і більше (особливо вони глибокі в тропічних ґрунтах — там, де ґрунт глибше прогрівається), у ґрунт проникають вода й повітря, поліпшуючи тим самим умови розвитку коренів і ґрунтових мікроорганізмів. Дарвін показав, що весь гумусовий шар садових і городніх ґрунтів Англії пройшов через кишечник дощових черв’яків, тобто вміст гумусу та його структура створені ними -— вони й розподілили гумус у ґрунті. Саме тому гумусовий шар ґрунту Дарвін назвав «тваринним» ґрунтом. Засновником ґрунтознавства є російський вчений В.В. Докучаєв (01.03.1846 – 08.11.1903) географ, геолог, ґрунтознавець.її гірською породою Закінчив 1871 році Петербургський університет за спеціальністю геологія. Вивчав четвертинні відклади земної кори. Його зацікавив самий верхній шар – грунт. Вчені того часу вважали її гірською породою. Його увагу привернули своєю родючістю  чорноземи , яку на той час пояснити не могли. В 1883 році вийшла його праця «Російський чорнозем» в якій він вперше  дав наукове визначення грунтам і розглядав грунт як особливе тіло природи, що виникає і розвивається за власними законами. Формується і розвивається в складній взаємодії гірських порід, клімату, рослинності, тварин і мікроорганізмів. Гірська порода піддається вивітрюванню, стає пухкою, змішується з відмерлими коренями рослин, залишками тварин, бактерій, піддається впливу вітру і води, поступово перетворюючись в родючий грунт. З 1882 по 1895 Докучаєв очолює три крупні експедиції по вивченню грунтів, рослинності, клімату та сільського господарства російських та Полтавської губерній. В результаті своїх досліджень він створив вчення про зональність та висотну поясність в природі.

3. Етнограф. Грунт (земля) в народній творчості українців

1. Всіх годує, напуває, а про неї не всяк дбає. (Земля)
2.  Мене б’ють, колотять, перевертають, ріжуть. Я все терплю й всім добром плачу Земля) .  
3.  (Ні потилиці, ні обличчя, ні початку, ні кінця. Як по ній ти не підеш — кінця-краю не знайдеш. (Земля)
4. Вона весь світ годує, сама ж нічого не їсть. (Земля)
5. Вона частенько вмивається. Чотири рази на рік переодягається. (Земля)

6. Вогненна куля навколо неї ходить, Теплого погляду з неї не зводить. (Сонце і Земля)

7. Не людина, а п’є. Не кухар, а всіх годує. (Земля.)

8. Дітей не народжує, а всім мати рідна.(Земля)

9.  Дощик ллє — вона все п’є. Щоби все росло і зеленіло.(Земля)

11. Чим більше в неї вкладаєш, тим більше вона віддає. (Земля)

12. Кажуть, що влітку вона смарагдова, восени — золота, взимку — діамантова. А насправді вона завжди чорна. Про що йде мова? (Про Землю)

 

Прислів’я про землю годувальницю

 

— Більше землю удобряй — будеш мати урожай.

— Дай землі, то і вона тобі дасть.

— Земля дає все і забирає все.

— Земля багата – народ багатий.

— Земля – наша мати, всіх годує.

— Земля найбагатша, вода найсильніша.

— Земля — тарілка, що покладеш, те й візьмеш.

— Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, доброго робітника.

— Земля – трудівниця, аж парує та людям хліб годує.

— На добрій землі що не посієш, то і вродить, на добрі зуби що вкинеш, то з’їсть.

 — Чорна земля білий хліб родить.

— Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.

 — Хто землі дає, тому вона утроє віддає.

— Хто про землю дбає, тому вона повертає.

— Доглядай землю плідну, як матір рідну.

 — Хто на землі сидить, той не боїться, що впаде

— Тримайся землі, то не впадеш.

 

4. Грунтознавець.  Чинники та умови грунтотворення.

1. Вивітрювання: органічне, хімічне, фізичне – грунтові породи руйнуються, утворюють менші фракції;
2. Живі організми: мікроорганізми, дощові черви, їжаки, вовчки, різноманітні комахи;
3. Клімат: тепло і волога;
4. Діяльність людини;
5. Час: приблизно протягом 100 років товщина грунтового шару збільшується на 1 см

Формула грунту = (Материнська порода + Клімат + Рослини + Тварини + РеЛьєф + Діяльність людини ) • Час

Хімічний відділ «Слідство ведуть хіміки»

1. Хімік. Домашній експеримент: склад грунту та його властивості.

 Дослід 1. Підтвердження наявності у ґрунті води

На заздалегідь розігріту електроплитку поставити металеву посудину з ґрунтом та прожарювати його. Від ґрунту почне підніматися пара. Над парою слід потримати скельце або просто покласти його на лист із ґрунтом, через кілька хвилин на нижній, спрямованій до ґрунту поверхні скла утворяться крапельки.

— Про наявність якої речовини в ґрунті свідчить цей дослід? (Води.)

Дослід 2. Підтвердження наявності у ґрунті гумусу

Продовжуючи прожарювати цю саму порцію ґрунту, слід дочекатися, коли пара не буде утворюватися, а над ґрунтом почне здійматися дим і буде відчутно запах, який нагадує горіння дров. Цей запах і дим утворюються від згорання органічної частини ґрунту — перегною, або гумусу.

Після цього слід порівняти колір прожареного та непрожареного ґрунту.

— Яка з порцій темніша й чому? (Темніший — непрожарений ґрунт, темного кольору йому надають органічні речовини: перегній, або гумус.)

 Дослід 3. Підтвердження наявності у ґрунті гірських порід — піску та глини

У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку непрожареного ґрунту й розмішати його. За якийсь час вміст склянки розділиться на три шари: важкий пісок осяде на дно склянки, посередині залишатимуться у завислому стані легші й дрібніші частинки глини, які через свою масу й розмір довго осідатимуть на дно, а зверху перебуватиме прозорий шар води.

— Який висновок можна зробити про склад ґрунту на підставі проведеного досліду? (У ньому містяться гірські породи, в першу чергу — глина й пісок.)

 Дослід 4. Підтвердження наявності у ґрунті повітря

У склянку, наполовину наповнену водою, помістити грудочку ґрунту. Тієї ж миті з ґрунту у воду почнуть виділятися бульбашки повітря, що легко спливають на поверхню.

Після виступу дослідника можлива бесіда

— Що витіснило повітря із ґрунту? (Вода.)

— Які живі істоти живуть у ґрунті? (Жуки та їхні личинки, дощові черв’яки, бактерії, великі тварини, які живуть у норах.)

— Із чого складається ґрунт? (Ґрунт складається із гірських порід піску і глини, гумусу (перегною) – це органічні речовини, води, повітря.)

Таким чином основою кожного грунту є гірські породи: пісок, глина. Склад і властивості визначають ті пропорції, в яких вони представлені. Приміром, якщо більше піску, то це піщаний грунт, який добре пропускає рідину, швидко прогрівається під сонечком і замерзає взимку. Глинистий грунт дуже повільно реагує на зміни пір року, але сприяє застою води. Мул у своєму чистому вигляді практично не зустрічається. Його можна знайти тільки там, де колись були русла річок. Своєю якістю він дуже схожий на піщаний грунт, але більш родючий.

3. Агрохімік. Загальний хімічний склад грунтів. Хімічні елементи та їх сполуки.

Сьогодні не кожна людина чітко уявляє собі, що це таке - наука агрохімія. Для більшості друга половина слова «хімія» означає, що мова йде про хімічні речовини, що застосовуються для обробки сільгоспугідь для підвищення врожайності, позбавлення від шкідників і бур'янів. Насправді це не зовсім так. Вірніше, це тільки частина всього того, що складає багаж знань звичайного агрохіміка.

Насправді агрохімія вивчає дуже багато:

• Хімічні процеси, що протікають і в грунті, і в рослинах;

• Механізми живлення рослин;

• Вплив різних добрив на вегетацію рослин;

• Хімічну меліорацію різних типів грунтів;

• Хімізацію всієї галузі сільського господарства.

 

В процесі роботи агрохіміки займаються тим, що визначають хімічний склад грунту сільгоспугідь по цілому ряду хімічних елементів, з метою виявлення наявності тих елементів, які знаходяться в ній в надмірній кількості, або, навпаки, не вистачає для повноцінного росту сільгоспкультур.

Грунт складається з мінеральних, органічних сполук і органо-мине-ральних комплексів. Вам добре відомі такі речовини як вода, кисень і азот, які входить до складу повітря. Але це ще не все. 

В мінеральний склад грунту входять практично всі елементи періодичної системи Д.І. Менделєєва. До хімічних елементів відносяться кремній, залізо, кальцій, натрій, калій, вуглець, хлор. З хімічних елементів, що входять в невеликих кількостях до складу мінеральних речовин грунту входять: фтор, йод, мідь, цинк, марганець, кобальт, молібден та інші. На їхній підвищений або знижений вміст у грунті дуже швидко реагує організм людини і рослини. Встановлено, що нестача фтору є причиною пошкодження зубів, виникає карієс. Зобна хвороба, викликається низьким вмістом в грунті кобальту, міді, хрому, молібдену, марганцю, йоду. Підвищенний вміст стронцію в грунті та розбалансованість інших хімічних елементів спричиняє захворюваність суглобів у дітей і молодих людей

Нестача азоту може спричинити опадання плодів, які вже зав’язалися, а ті, які не опали, залишаються дрібними.

Коли спостерігається нестача калію, листя рослин жовтіє, покривається бурими плямами, верхні бруньки засихають, проте активізуються бічні пагони, й рослина набуває кущоподібної форми.

Нестача сірки спричиняє пожовтіння молодих листків, затримку росту стебел. Нестача магнію робить листки рослини строкатими, вони в’януть й опадають. Дефіцит заліза спричиняє хлороз листя, гальмується фотосинтез і дихання рослини. Дефіцит молібдену спричиняє затримку росту та появу світлих листочків. Чи можна допомогти рослинам і грунту?...Так.

Агрохімія має досить давню історію, оскільки ще на самій зорі землеробства рослинники застосовували органічні добрива з метою підвищення врожайності орних земель. В наш час є можливість використовувати ще і мінеральні добрива для підвищення родючості грунтів. Їх випускає хімічна промисловість: калійні, нітратні, фосфатні з вмістом відповідних поживних елементів: калію,  нітрогену, фосфору. 

Цілою галуззю агрохімії є сучасна хімія пестицидів. З їх допомогою можна не тільки якісно впливати на темпи росту рослин, а й забезпечувати їх захист від хвороб і шкідливих комах.

Гербіциди дозволяють захистити орні землі від бур'янів. Внесення гербіцидів дозволяє більш точно дозувати кількість внесених мінеральних добрив, оскільки відсутність бур'янів на полі дозволяє витрачати добрива виключно на харчування культивованих культур.

 

Без грамотного використання досягнень сучасної агрохімії неможливо  підтримувати  рівень врожайності сільськогосподарських земель, оскільки тільки при відсутності шкідливих комах і хвороб, а так само бур'янів, при внесенні необхідної кількості добрив кожне поле дає урожай, який дозволяє не тільки окупати працю хліборобів, але і створювати необхідний обсяг продукції, який протягом усього року годує населення країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділ агроекології

 

1. Агроном аналітик.  «Світ грунтів». Дослідження карти грунтів України. Основні типи грунтів України та своєї місцевості, закономірності їх поширення

На території України сформувалися ґрунти різних типів. Їх поширення на рівнинній частині підпорядковане закону широтної зональності, тобто ґрунти змінюються з півночі на південь. 

Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5 %), чітко виражений так званий підзолотистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб, Тому вони мають низьку родючість. 

Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході й Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах за умов достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний — 3 %, їх природна родючість відносно невисока, але достатня для вирожування багатьох сільськогосподарських культур. 

Чорноземні ґрунти сформувалися в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (до 9 %) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність — від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 60 % території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п'ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу — чорноземи опідзолені і чорноземи типові, у північній смузі степу — чорноземи звичайні, у середній смузі степу — чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території. На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу — 3 %, але досить потужний гумусовий горизонт — до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження. Крім основних зональних типів ґрунтів на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні ґрунти й торфово-болотні, а в долинах річок — лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці — малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним умістом солей. У південних степах утворилися солончаки — неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщі. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на Солоді, в яких засолений шар зникає, зате з'являються глейові горизонти

Зробити висновок:

1. Дати визначення, що таке грунт?
2. Назвати зональні типи грунтів та закономірності їх поширення на рівнинній частині України.
3. Навести приклади азональних типів грунті
4. Визначити типи грунтів, які  характерні для рідного краю

 

Можливості присадибної ділянки.  Присадибний (дачний) бізнес 

Довідка.

Станом на 15 грудня 1999 р. практично у всіх КСП (колективне сільськогосподарське підприємство) проведено паювання землі. Загальна площа розпайованих земель становила 26 млн. га, або 62% від усіх сільгоспугідь України. А вартість переданих селянам земель перевищувала 200 млрд. грн. Це справжній капітал країни, що переданий у приватну власність громадянам. Власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) стали понад 6 млн. селян, в т ч. близько 3 млн. селян-пенсіонерів. Середній розмір паю становить 4,3 га. Якщо врахувати, що в пересічній селянській сім'ї два пайовики, то на сім'ю у середньому по країні припадає 8,6 га. Це середній розмір фермерського господарства у таких країнах, як Греція, Італія, Іспанія, Португалія та багатьох інших європейських країнах, крім Великобританії, Франції та Німеччини.

 

Гра: «Я репортер».

Інтерв’ю з головою сільської (селищної) ради

1. Яку площу земель має сільська (селищна) рада?
2. Як ця земля розподілена?
3. Яка площа земель виділена для підтримання домашнього господарства селян?
4. Яка площа землі припадає на одну особу?

 

Гра :«Щоб розпочати присадибний  бізнес багато грошей не треба»

Експерти стверджують, що найближчим часом ціни на сільськогосподарську продукцію почнуть зростати , тому такий бізнес буде приносити відмінний прибуток.

Ви маєте:

присадибну ділянку площею 10 соток;

посівний матеріал: морква, часник, цибуля, картопля, укроп, петрушка, редиска, салат, огірки, рання капуста, томати

Є можливість, частину площі зайняти під забудову,  необхідну для справи.

Юні агробізнесмени, дайте відповіді на ряд питань:

1.Яка площа вашої  ділянки  в метрах квадратних, якщо 1 сотка = 100 м. кв.?

2. Який тип (підтип) грунту у Вашій місцевості?

3. Які культури і в якій послідовності ви будете вирощувати протягом весна – осінь?

4. Які є шляхи для підтримання родючості грунтів Вашої ділянки.

5. Які допоміжні споруди допоможуть вам в організації успішного бізнесу?

6. Чи можливо отримати прибуток з використання власної земельної ділянки?

Чи можливий сімейний агробізнес?     

 

2. Еколог. Про значення грунтів та вплив людини на їх родючість.

Земля виконує шість основних функцій:

1. Виробник біомаси. В землі відбувається розклад відмерлих рослин і тварин та буфер, що слугує природним фільтром
2. Фільт, що очищає підземні води та буфер, що слугує природним фільтром
3. Місце існування багатьох видів мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, що живуть і розмножуються в землі та її поверхні
4. Материнські породи землі слугують фізичною основою будинків, споруд, транспортної та інших інфраструктур ;
5. Джерело сировини та відновлюваних джерел енергії: соломи, торфу, деревини тощо

 

Вплив людини на родючість грунтів

Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдають ґрунтам величезної ,  непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія, погіршення ґрунтової структури, механічне руйнування та ущільнення ґрунту, постійне збіднення на гумус та поживні речовини, забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.

 

	Антропогенна дія	Наслідки
1.	Щорічне розорювання	Посилюються  вітрова та водна ерозія, зміна чисельності ґрунтових організмів
2.	Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування
3.	Випас худоби	Ущільнення Грунту, знищення рослинності, котра скріплює грунт, ерозія, збіднення грунтів рядом хімічних елементів, висушування, удобрення гносм, біологічне забруднення
4.	Випалювання старої трави	Знищення Ґрунтових організмів в поверхневих шарах, підсилення випаровування
5.	Зрошення	При неправильному поливанні відбувається заболочення та засолювання грунтів
6.	Осушення. Застосування отрутохімікатів та гербіцидів	Зниження вологості, виникнення вітрової ерозії Загибель ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут
7.	Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі землі, придатної для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках
8.	Робота наземного транспорту	Ущільнення грунту при русі поза дорогами, отруєння Грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами
9.	Стічні води	Зволоження грунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами, зміна складу грунтів
10.	Викиди в атмосферу	Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу
11.	Викиди в атмосферу	Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу
12.	Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування
13.	Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля	Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу
14.	Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів
15.	Енергетичні винромінювання	Сповільнення росту рослин, забруднення грунтів

 

1. Проаналізувати таблицю «Вплив людини на родючість грунтів»
2. Дослідити вплив людини на родючість грунтів своєї місцевості

5.             Лист самоконтролю

1. Я дізнався(лась)
2. Я зрозумів (ла)
3. Я навчився (лася)
4. Мене зацікавило
5. Я не вмів (ла), а тепер вмію
6. Мені сподобалось
7. Мені не сподобалось
8. Я відчув труднощі

Запропонувати учням поділитися результатами самоконтролю

 

6.          Умови реалізації проекту:

 

1. Дидактичні:
   1.        Реалізація компетентнісного потенціалу предмета географія
   2.        Наскрізних змістових ліній:

• Екологічна безпека та сталий розвиток
• Здоров’я і безпека
• Громадянська відповідальність
• Підприємливість та фінансова грамотність

2. Організаційні. Путівник «Вчись учитись»

1.Можливі продукти проекту: стіннівка, буклет, колаж, альбом, міні-дослідження, графічний конспект, таблиця, виставка «Росини і тварини(грунтові) рідного краю», міні-реферат

                2 . План самопрезентації:

• Вступ
• Основна частина
• Висновки
• Список використаної літератури

 

3. Вузлики на пам’ять:

• Налаштуватися психологічно на виступ перед аудиторією, запобігаючи скутості, невпевненості, нерішучості;
• Працювати над розвитком усного мовлення, формуючи вміння логічно, чітко, послідовно викладати думки;
• Відпрацьовувати навички культури мовлення, запобігати лексичним, стилістичним, граматичним помилкам у ході викладу своєї роботи;
• Формувати навички самопрезентації як запоруки успішності особистості в майбутньому.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф. Створити міні-проект «Мій внесок в охорону грунтів»

 

 

VІ. Матеріали та ресурси

1. Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII.
2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти від 23.11.2011 р. №1392
3. Геогафія. 6-9 класи. Навчальна програма для загадьноосвітніх навчальних закладів. 2017 Програма затверджена  Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
4. ХІМІЯ 7–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2017 Програма затверджена  Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
5. БІОЛОГІЯ 6–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2017 Програма затверджена  Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)
6. Географія підручник для 8 класу ЗНЗ. Бойко В.М., Дітчук І.Л., Заставецька Л.Б. ТОВ «Абетка»
7. Біологія підручник для 8 класу ЗНЗ. Задорожний К.М. ТОВ «Видавництво «Ранок»
8. «Інститут передових технологій» Україна в світі: природа, населення. Атлас для 8 класу

Інтернет ресурси

1. http://www.greenpack.in.ua/upload/iblock/36d/36d9edb57166bc1648f865f255c782b8.pdf
2. http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-zemlyu/  

 

3. http://medbib.in.ua/istochniki-zagryazneniya-pochvyi.html

 

4. http://agroprod.biz/2016/04/29/defitsyt-elementiv-zhyvlennya-roslyn-ta-joho-oznaky/

 

5. http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-grunt/

 

6. http://pidruchniki.com/18421120/ekologiya/vpliv_gospodarskoyi_diyalnosti_grunt

 

7. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґрунти_України

 

8. http://subject.com.ua/lesson/nature/6klas/15.html

 

9. https://www.google.com.ua/search?client=opera&q=Докучаєв&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

 

10. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґрунтоутворення

 

11.  http://www.geograf.com.ua/gruntoznavstvo/980-protses-gruntoutvorennya-ta-jogo-faktorihttp://krasotkina.com/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%97%D

 

12. http://krasotkina.com/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F.html