Інтегрований урок-диспут з української літератури та історії В. Сосюра «Мазепа»

Інтегрований урок-диспут з української літератури та історії В. Сосюра «Мазепа»

 

МЕТА: поглибити знання учнів про особу І. Мазепи і становище української держави за часів його гетьманування, висвітлити національні проблеми, поставлені авторм у поемі; порівняти оцінку образу Мазепи у творах В. Сосюри та         О. Пушкіна, проаналізувати художні засоби творення образу Мазепи; розвивати вміння характеризувати видатних діячів, спираючись на аналіз і зіставлення різноманітних історичних джерел; формувати національну самосвідомість учнів; виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого України.

Обладнання: виставка книг про козацтво, історична карта «Україна за гетьманування І. Мазепи» (1687-1709 рр.), копії документів, портрет Івана Мазепи, копія прокламації гетьмана Мазепи.

Тип уроку: урок закріплення й узагальнення знань учнів.

Форма уроку: урок-диспут.

Учасники диспуту: літературознавці, історики, експерти та всі учні класу.

Не сипали над гетьманом,

Пишної могили...

Ніхто її не покаже,

Ніхто не згадає;

Іден чумак, як в Бендерах

Солі набирає,

Та почує із волами

Серед того степу,

Мимоволі спогадає

Гетьмана Мазепу (С. Руданський)

 

ХІД УРОКУ

 

І. Оголошення теми та мети уроку

Головна проблема:

Хто ж він був насправді – Іван Степанович Мазепа? Здібний адміністратор, воєначальник, дипломат чи політичний авантюрист, що прагнув досягти своїх егоїстичних цілей?

ІІ. Вступне слово вчителя літератури

Нині, коли в умовах незалежності державотворчі процеси в Україні часто  ще не задовольняють наших бажань, ми все частіше звертаємося до нашої історії, визначних її постатей, які самовідданою працею розбудовували державу,  у скрутні часи намагалися порятувати Україну, добитися самостійності для неї. Серед них відомі вам з уроків історії й літератури гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький і невиправдано затаврований царизмом, церквою і більшовиками як «підступний зрадник» Іван Мазепа. Сьогодні поговоримо саме про нього, людину неординарного інтелекту, високої інтелігентності, хитрого політика, розумного дипломата. Неоднозначні й суперечливі оцінки діяльності цього українського гетьмана зустрічаємо у літераторів й істориків, громадсько-політичних діячів Європи, починаючи з ХVІІ століття і до наших днів. Мазепа захоплював, хвилював, викликав ненависть і заздрість, тривожив, але нікого не залишав байдужим.

Особливо велику увагу йому приділяли письменники. У 1818 році з’явилася  поема англійського  поета Ч. Байрона, у 1828 році йому присвятив свого вірша французький письменник В. Гюго, потім його вшанували польські літератори Ю. Словацький і Б. Залеський, про нього писали К. Рилєєв і О. Пушкін в Росії, Й. Фріч у Чехії і, звичайно, найбільше в Україні: Т. Шевченко, С. Руданський, Б. Лепкий, В. Сосюра, Л. Костенко, Дм. Павличко.

ІІІ. Евристична бесіда

Відповідають учні-літературознавці.

• Сьогодні ми познайомимося з поемою Володимира Сосюри «Мазепа». Ви вивчили біографію поета, пригадайте, якого року був опублікований «Вступ до поеми «Мазепа»?

Відповідь учня. Літо 1927 р., м. Одеса

• Якого року були надруковані перші  розділи поеми?

Відповідь учня. 1929 р., у журналі «Життя й революція» №1.

• Що писав з приводу перших публікацій автор?

«Я почав писати поему «Мазепа». Уривок з неї, власне початок, я послав в журнал «Життя й Революція», а там Мазепу надрукували, тільки було зазначено, що то не уривок, а поема. Образ був ще тільки ембріоном,  а мене навіть за ембріон почали бити. І очолили це биття Микитенко і Кулик».

• Що, на вашу думку, стало причиною «биття»?

Учитель історії. Іван Степанович Мазепа – гетьман України, єдиний з гетьманів після Хмельницького, що підніс абсолютну гетьманську владу до найвищого  рівня, доклав багатьох зусиль, щоби з’єднати польську Україну з козацькою. Він найдовше тримав гетьманську булаву і стратив її сам, а не через змову козацької старшини чи волею сусідського володаря. Приятель протягом 21 року, принаймні позірно, московського  царя, андріївський кавалер, князь Святої Римської імперії, Мазепа в останні дні свого життя кидає все це в ім’я незалежної України.

Усі історичні документи свідчать, що Мазепа був винятковою особистістю, дослідників вражав гармонійне поєднання в цій особі розуму, волі та почуття.

• Які факти біографії І. Мазепи вам  відомі?

(Відповідає група учнів–істориків, яка опрацювала документи, свідчення різних людей, що знали Мазепу, і які склали розповідь про нього).

1-й учень. Точно встановити  дату народження Івана Степановича Мазепи історикам не вдалося через нестачу документів. Із деяких вказівок сучасників виходить, що народився він біля 1640 року в с. Мазепинці,  що «на Київщині в родині шляхтича, що пристав до української революції 1654 року» і був сотенним отаманом на Білоцерківщині; мати Марія (Магдалина) була з роду Мокієвських. За свідченням козацького літописця Самійла Величка і Пилипа Орлика, учився в Київській академії. Служив покоєвим у польського короля Яна Казимира. Французький дипломат Балюз пише, що І. Мазепа відвідав Париж, південну Францію, Німеччину, Італію.

З 1659 року був у Польщі, а 1663 року, беручи участь у поході на Крим, залишився в Україні назавжди. Спочатку був при гетьмані Дорошенкові дипломатом, потім, під час одної місії в Крим, потрапив до рук людей Івана Сірка,  а той відіслав його до гетьмана Самойловича. Виконував дипломатичні доручення лівобережного гетьмана у стосунках з Москвою і досить успішно. У боях був хоробрим і хитрим воєначальником. Тому, коли черговий похід на Крим закінчився невдачею на козацькій раді 25 липня 1687 року у м. Коломаку його обрали гетьманом України (1687-1709 рр.).

Учитель історії. Обрання гетьманом супроводилося прийняттям «Коломацьких статей». Які особливості мали «Коломацькі статті» Мазепи?

2-й учень. Статті обмежували автономію України: гетьману заборонялося мати дипломатичні відносини з іншими державами,  в столиці гетьмана – Батурині – знаходився для контролю царський полк, діяльність гетьмана підлягала контролю і з боку старшини.

Поставлений на чолі народу, який щойно пережив Руїну, під час якої знищено майже всі політичні й культурні здобутки, народу, оточеного двома зажерливими сусідами (Московія і Польща),  один з яких уже загарбав половину його краю, а другий простягав руки до решти, Мазепа мусив бути дипломатичним аж до лукавства і «таємним» до неможливості.

Найпершим завданням своїм він ставить увійти в довіру до сильного й непередбачуваного російського царя Петра І. Тому готує похід на Крим ретельно і продумано: будує фортецю Самар у гирлі р. Самари, муштрує 50-тисячне українське військо. Як пише «Історія Русів»: «Похід той підготовлено за планами й порадами гетьмана Мазепи як досконалого знавця військової справи, а особливо супроти військ Азіатських, і тому відбувся він щасливо».

3-й учень. Як пише Пилип Орлик,  гетьман Мазепа, будучи людиною надзвичайно розумною й інтелігентною, умів завойовувати людей. Перша його зустріч з Петром І мала бути і його останньою, бо заступником українського гетьмана при царському дворі був князь Голіцин, ворог Петра І. Більшість так думала. Старшина вже радилася: кого обрати гетьманом. Але Мазепа переміг. Від того часу і на все життя цар перебував під впливом харизми Мазепи, незважаючи на всі доноси і докази. Добре володів і словом, і пером, кількома мовами (польською, латинською, італійською, німецькою, французькою, татарською, російською), цитував Тита Лівія, Цицерона, Овідія та інших культурних і державних діячів античності, мав надзвичайно багату бібліотеку.

Учитель літератури. У своїй поемі «Мазепа» В. Сосюра не відходив від історичної правди. Присвятивши значну її частину юності майбутнього гетьмана, його юнацьким захопленням  красивими жінками, коханню, лицарським турнірам, автор показує, як поступово з віком визріває у ньому бажання прислужитися рідній Україні. Велику роль у цьому відіграє мати -  спочатку послушниця, а потім ігуменя монастиря, яка не раз говорила:

Учись, Іване! І любов,

Свою любов до України

Вмій влить у формули чіткі,

Умій спинить гарячу кров,

Рух нерозважливий руки

І стиснуть серце, коли треба.

Хай паде все, палає небо,

А ти іди спокійним кроком

До точки, що намітив оком.

Учись війни у ворогів,

Вивчай удачу їх і зброю,

І слава піде за тобою,

Немов за піснею мотив.

Поема «Мазепа» - романтико-героїчний твір. Ідучи за історичними фактами біографії, В. Сосюра вводить відповідно до вимог романтизму незвичайне, фантастичне, дивне. Під час поранення, у маренні йому вчувається дзвін Софії Київської:

Неначе струни дивні ліри

Далекий дзвонить монастир...

Там золоті Софії дзвони

Пливуть над містом монотонно,

Івана кличуть і гудуть:

«Залізним будь, залізним будь!

Умій боротись до загину

Й свою нещасну Україну

На чужині ти не забудь!, -

а потім перед очима постає мати-черниця,

щоб благословити його на святе діло –

захист рідного краю.

- Готовий будь, збирайсь, мій сину!

Будь оборонцем України,

Що на шаблюки точить рала.

Тебе народ і Бог обрали!

Надінь шолом і міч візьми,

Стань на чолі, здійми повстання,

Нехай чека тебе за теє

Страшна дорога Моїсея,

Доноси, зрада і вигнання...

Та доля страдників така.

По їх дорозі в бурі часу

Колись пройдуть нестримні маси.

Хай не здригне твоя рука,

Будь смолоскипом днів нових!

Учитель літератури. Як передано авторську позицію? Які слова говорять про те,  що поет повністю розділяє мету гетьмана «одобрання от московської власти милой Отчизны своей Украины»?

5-й учень-літературознавець.

Той не живе, хто жить, не вміє, -

З душею темного раба.

Життя ж  - це вічна боротьба!

І тільки сильними народи

Куються в нації, ідуть

Крізь бурі в радісні походи,

Торують для нащадків путь.

Їм не страшні ні жар, ні лід,

Бо їхня воля – як граніт.

Учитель літератури. Михайло Драгоманов назвав масовий осуд І. Мазепи «школярсько-панівською лайкою», а поет пише:

Так! Будував церкви Мазепа,

Церкви і школи. Просвіщав

Він свій народ. Та шкіл не треба

Царю, й він їх позакривав.

Покрилась тьмою Україна,

Засумував старий Дніпро.

І доробила Катерина,

Чого не встиг зробить Петро.

Учитель історії. Про які дії Катерини ІІ тут згадується?

Учень-історик. Катерина ІІ проводила політику, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії України:     1764 р. було скасовано гетьманство; 1765 р. розформовано козацькі полки на Слобожанщині; 1775 р. остаточно зруйнувано Запорізьку Січ; 1782 р. у Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію і запроваджено поділ на 3 намісництва; 1783 р. реформовано козацькі полки на Лівобережжі та юридично запроваджено кріпосне право. У 1785 р., видавши «Жалувану грамоту дворянству», Катерина ІІ законодавчо оформила права і привілеї російського дворянства і прирівняла до нього українську козацьку старшину, закріпивши за нею земельні володіння. Катерина ІІ особисто віддавала накази про придушення антикріпосницьких виступів в Україні – Коліївщини у 1768 р. та Турбаївського повстання 1789-1793 рр. У галузі культури правління Катерини ІІ позначилося подальшою русифікацією України.

Учитель літератури. Як описує битву під Полтавою          В. Сосюра? Порівняйте його слово до старшини у поемі «Мазепа» і зміст прокламацій Мазепи. Що спільного в них? Чому Мазепа не звернувся до народу відкрито? Чи міг він повести народ за собою?

Мазепа

Панове, вже прийшла година

В кривавій величі своїй,

А чи готові за Вкраїну

Ви всі іти на смертний бій?

За вашу націю нещасну,

Що лиха випила до дна,

Щоб путь її була прекрасна

І стала вільною вона?

Нам Карл Дванадцятий – помога.

В нас козир є.

Хай перше Карл Петра поб’є

Й йому, ослаблому, ми будем,

Мої братове, добрі люди,

Козацьку волю диктувать.

І повні ненависті й шалу,

Вони розходитися стали

В передчутті страшних негод,

Та не словечка не сказали

На цій нараді про народ,

 Немов його й не існувало.

Тож знай, жупанство малинове, -

Народ останнє скаже слово!

Учитель літератури. Які слова автора вказують тут на причини поразки задумів Мазепи? Зачитайте опис битви. Як автор говорить про другу причину трагедії українського державотворення?

Учень-літературознавець.

А з боку Карла і Петра

Вкраїнці б’ються до загину.

Який це жах! Який це жах!

Так розмінять могуть орлину!

І наче стогне на ножах

Роздерте серце України.

Над ними круже, круже, круже,

Між ними зрад повзе змія,

Там, де схрестилися шаблюки

І Гордієнка, й Палія.

Учитель літератури. Як ви розумієте слова:

Такі дороги й України.

Сама з собою у бою

Через трагедію свою?

• Як описує автор наслідки зради України Палієм і частиною козацтва? Чи дочекалися вони Петрової подяки? Як віддячив Петро І запорожцям? Зачитайте.

Учень-літературознавець.

Лиш гайвориння чорний клопіт.

Лиш гайвориння чорний жах.

Батурин  знищено і попіл

В глухих розвіяно вітрах.

Ядро нової України – Січ –

дочекалася свого.

Та дочекалась. Катерина

Аж за Кубань погнала нас.

Учитель історії. Можливо, дії Мазепи, дійсно, були неправильними?

Відповідають учні з творчої групи експертів.

Учитель літератури. На відміну від істориків, кого ще звинувачує поет у вихованні рабської психології в українців?

Учень-літературознавець. Автор справедливо звинувачує церкву і попів, що добре служили цареві,  виховуючи з українців покірних рабів. Він пише:

Попи, що правдою змагались

І продали царю язик,

Ці чорні ряси, що злигались

З попами руськими навік.

І прислужилися, прокляті;

Катам, що йшли, як криголом,

Що наш народ у власній хаті

Ще сотні років був рабом.

Учитель літератури. Яку проблему ще, крім головної, намагається розв’язати поет?

Учень-літературознавець. У поемі В. Сосюра торкається проблеми волелюбності, національної гордості, вірності і зради.

Учитель історії. Чому прихильник Петра І Семен Палій закінчив свої дні в монастирі?  Що побачив Палій після перемоги Петра І? Пригадайте,  як про це пише «Історія Русів»?

Учень-історик. Побачив, що з України «Петро колонію зробив», «з ласки трона». У містах поставив гарнізони, школи позакривав, «народ позбавивши всіх прав»

Учитель літератури. Які з проблем, поставлених у поемі «Мазепа», є актуальними і сьогодні?

Відповідають учні з творчої групи експертів.

Учитель літератури. На початку уроку ми називали ряд авторів, які присвятили свої твори постаті Івана Мазепи. Найбільш відомий серед них «Полтава» О. Пушкіна, який ви вивчали на уроках зарубіжної літератури. Чим відрізняються поеми «Полтава» і «Мазепа»?

Учень-літературознавець. Ці твори відрізняються насамперед позицією авторів до описуваних подій: великодержавною, шовіністичною – О. Пушкіна і патріотичною, національно-державною – В. Сосюри.

Учитель літератури. Якими рисами наділяє Мазепу          В. Сосюра?

Учитель історії. Чи відповідає це історичній правді?

Учитель літератури. Найяскравіше позиція мужнього поета-патріота В. Сосюри виявился у «Вступі» до поеми «Мазепа» (Учитель виразно читає його).

Учитель історії. Яку історичну епоху характеризує так нещадно автор у «Вступі»? Чому? Які паралелі (асоціації) викликає «Вступ» у Вас? Перед вами три епохи: епоха Мазепи, епоха 20-х р. ХХ століття, 90-х р. ХХ століття. Що їх об’єднує в історії України? Дайте оцінку змінам, які відбулися в Україні й українцях протягом трьохсот років.

Учитель літератури. Чому, описуючи Україну 20-х років у «Вступі» автор вдається до вульгаризмів? Які художні засоби переважали у власне поемі «Мазепа»? Наведіть приклади епітетів, порівнянь, метафор. Яка  мета їх використання? Чому в описі битви і часів після неї  переважає чорний колір? Яка роль символічних образів гайвороння, тополь, Дніпра? Сформулюйте ідею твору. До кого звернена поема «Мазепа»?

ІV. Заключне слово вчителя літератури

Звернувшись до Мазепи – суперечливої історичної постаті, Володимир Сосюра об’єктивно, без зайвих прикрас відтворив образ гетьмана – державотворця, який з молодих літ леліяв у серці мрію про вільну, незалежну від сусідів державу, яка славилася б просвітою і культурою. Так, гетьман мав складний характер, не все  в його житті було ідеально правильним, траплялися і помилки,  й невдачі. Та головна його заслуга перед українцями була в тому, що, подібно до Хмельницького, Мазепа, за словами історика Ілька Борщака,  «в дійсності мав амбіцію зробити Україну незалежною». Завдання поета В. Сосюри було не менш важливим  - відкрити очі співвітчизникам на справжній стан речей, пробудити почуття історичної пам’яті й національної гідності, прагнення до творення власної держави. В умовах сталінського (більшовицького) терору це було справжнім подвигом. Отож, Володимр Михайлович  Сосюра не тільки ніжний лірик, а й мужній патріот-борець.

V. Домашнє завдання

Дайте письмову відповідь на питання: у чому, на вашу думку, полягає трагізм долі Івана Мазепи? Як ви оцінюєте цю історичну постать?