Конспект уроку допоможе ознайомити учнів з біографією і творчим шляхом письменника; зацікавити творчістю; розвивати навички виділення головного з почутого та прочитаного; формувати нову особистість – сильну, вольову, національно свідому, духовно багату; виховувати повагу до митця.
Голик О.В.
«СУВОРИЙ АНАЛІТИК ДОБИ»
(В.ПІДМОГИЛЬНИЙ – АВТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ
ПРОЗИ, ПЕРЕКЛАДАЧ)
Мета: ознайомити учнів з біографією і творчим шляхом письменника; зацікавити творчістю; розвивати навички виділення головного з почутого та прочитаного; формувати нову особистість – сильну, вольову, національно свідому, духовно багату; виховувати повагу до митця.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Форма уроку: урок-портрет.
Обладнання, наочність: портрет В.Підмогильного, видання творів, ілюстративний матеріал до біографії, відеофрагмент фільму «В.Підмогильний», мультимедійне обладнання, роздрук таблиці, епіграфи.
Форми, методи та прийоми роботи: «Портрет розповідає», «Це цікаво!», «Цифровий диктант», перегляд відеофрагменту фільму, колективна робота, «Розмова-тиша», словникова робота, бесіда, «Незакінчене речення», робота з епіграфами, «Поетична хвилинка».
Теорія літератури: вітаїзм (віталізм), екзистенціалізм, агностицизм.
Епіграфи:
Підмогильний був яскравою творчою індивідуальністю.
Цілковито український талант, що надзвичайні
події і явища після 1917 року умів спостерігати
тверезо, всебічно і критично.
Г.Костюк
І справді, це був один із найкультурніших наших письменників.
Ю.Бойко
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Вступне слово вчителя.
Валер’ян Підмогильний – один з найпотужніших українських модерністів 1920-х рр., що творив у психологічно-реалістичному форматі. Його найбільше цікавило художнє дослідження екзистенційної (а не соціальної) людини в складному, недосконалому і суперечливому світі, на який він дивився тверезо, по-філософськи виважено і скептично. Це дало підставу в 1990-х рр. говорити про нього як про «суворого аналітика доби» (В.Мельник).
Про експериментаторські пошуки письменника, його орієнтацію на національні та європейські традиції піде наша розмова на уроці.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
«Портрет розповідає».
«Малого, я б сказав, дуже малого зросту, в окулярах з сильними склами, що їх вживають дуже недобачаючи люди, трохи нахилений, скромний, з милою усмішкою, тихий і непомітний серед вічної метушні». (Зі спогадів В.Куліша).
Літературознавець Ю.Бойко згадував: «…мені згадується делікатне, але енергійне обличчя, струнка постать у легенькому пальті, що міцно облягає фігуру, фетровий капелюх, у совєтських умовах річ не зовсім звичайна для початку 30-х років. У всьому вигляді Підмогильного було щось витончене, не совєтське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників».
«Це цікаво!»
Юрій Смолич «У розповідях про неспокій» відгукується про В.Підмогильного, якого добре знав, із глибокою повагою та захопленням: «Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих-тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав – Валер’яна Підмогильного».
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
«Цифровий диктант» (ознайомлення учнів з життям та творчістю В.Підмогильного).
(Учитель читає міні-лекцію, а учні заповнюють заздалегідь роздруковану таблицю).
Дата |
Подія |
Валер’ян Підмогильний – одна з найколоритніших постатей української літератури не тільки 20-х років, а усього ХХ ст. Народився 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині. У 1910 році вчився в Катеринославському Першому реальному училищі, яке закінчив у 1918 р. Восени того-таки року вступив на математичний факультет Катеринославського університету, де пробув до 1919 р., навчання полишив і взимку 1919-го перейшов до відділу народної освіти, де працював секретарем секції художньої пропаганди. Одночасно вчителював – викладав математику. В 1920 р. був відряджений до міста Павлограда у відділ народної освіти, де пробув до половини 1921 р. Звідси переїхав до Києва, працював близько двох місяців бібліографом у Книжковій палаті, потім перебрався до Ворзеля, де викладав у школі українську мову й політосвіту. У 1923 р. з Ворзеля перевівся знову до Києва, до Третьої залізничної школи. Але до педагогічної діяльності письменник покликання не мав. У 1924 р. став працювати у видавництві «Книгоспілка», спершу коректором, а потім редактором – тут пробув до 1926 р. З 1926 року залишив службу в «Книгоспілці» й перейшов на творчу працю. У грудні 1929 р. переїхав з Києва до Харкова. Організовує та редагує видання творів А.Франса (у 25 томах) та О.Бальзака (у 15 томах), перекладає романи Г.Мопассана, твори Д.Дідро та інших. З вересня 1932р. по квітень 1933-го працював у видавництві «Рух» консультантом із зарубіжної літератури. 8 грудня 1934 р. в будинку творчості Заньки під Харковом тридцятирічного письменника безпідставно заарештовують у справі вбивства Кірова, судять і разом з іншими митцями засилають на Соловки до концтабору, де йому доводиться пробути (в ізольованій камері) три роки. Останній лист із Соловків датується 2 червня 1937 року. Офіційна дата смерті письменника – 19 грудня 1941 року – береться дослідниками під сумнів, найпевніше письменник був розстріляний восени 1937 р., коли на Соловках (урочище Сандормох Медвежегорського району Карелії) відбувалося масове знищення політичних в’язнів.
Отже, прожив В.Підмогильний неповних тридцять сім років – для прозаїка вік надто короткий.
1956 року письменника посмертно реабілітовано.
«Поетична хвилинка».
Є вищий суд
Не всім дано вернутися звідтіль,
Переступить непереступні межі,
Відсунувши печаль, забувши біль,
Вагання втамувавши застережні.
О, спалах дум!
Світіння чистоти!
Пориви невгамовності людської!
Як невблаганно постає: хто ти?
Мов хрест важкий, - жорстокий виклик долі.
Ось він іде, високий і стрункий,
І хтось йому шепоче: - Валер’яне,
Спини нестримність Слова і руки –
І голос твій ніколи не зів’яне…
Та як ти тільки міг?!
Таке ось, не продумавши, сказати.
Як плаче Правда – не писати гріх,
Та й як мовчати, коли в горі Мати. –
Є вищий суд незнищених сумлінь,
Є віщий суд землі своєї, роду,
Є вічний суд життя – все інше тлінь,
Все інше змито у пусту породу.
Вернутися дано звідтіль не всім,
Не всім судилось смерть перебороти.
Він чистоту свою нам заповів,
Постав, як присуд ницості й підлоти.
Сергій Бурлаков
Перевірка кількох учнівських робіт.
Перегляд відеофрагменту фільму «В.Підмогильний».
Колективна робота «Психологічний портрет».
Митець белетрист перекладач людинознавець письменник учитель
«душевно тонкий» інтелігент бібліограф тонкий психолог редактор
інтелектуал ерудит В.Підмогильний «університет на дому»
«душа товариства» творець українських модерних романів
людина «відвертої, розкрий душу вдачі»
Теорія літератури.
Екзистенціалізм – літературна течія, що виникла після Першої світової війни, формувалася в 30-40-ві роки, найбільшого розвитку досягла в 50-60-ті роки ХХ ст. у художніх екзистенційних творах відображено настрої інтелігенції, розчарованої соціальними та етичними теоріями. Письменники прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя.
Орієнтовні відповіді.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ
Бесіда.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
«Незакінчене речення».
Творам В.Підмогильного властива … (різноманітність тематики, багатство образів, ідей і способів трактування).
Творчість Валер’яна Підмогильного у другій половині 20-х років у процесі формування нового українського літературного стилю стає …(органічно-складовою частиною широкого мистецького руху – активний романтизм (вітаїзм).
Теорія літератури.
Вітаїзм (віталізм) – лат. vitalis – життєвий) – стильова течія початку ХХ ст. Головна ознака – відтворення безперервного потоку життя, погляд на людину як на біологічну істоту. В Україні літературний вітаїзм стверджував життєвість, незнищенність нації.
Заключне слово вчителя.
В.Підмогильний – суворий аналітик доби, тобто воістину сучасний письменник: бачить свій час у сотнях промовистих деталей, і за його творами легко уявити оті вже нам далекі двадцяті роки, коли він жив і творив, бо письменник умів віддавати свій час з блискучою й неперевершеною правдивістю.
На честь його доби можна сказати хіба те, що попри критику, попри вульгарні й ворожі наскоки на цього серйозного письменника, його твори все-таки мали можливість вийти у світ, вони читалися й робили свою гуманізуючу справу.
VI. РЕФЛЕКСІЯ
«Розмова-тиша».
Мої враження від уроку …
(Кожен учень пише на аркуші та передає сусідові).
VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
Обов’язкове:
За бажанням:
Нащадок степу.
Правда про В.Підмогильного.
Суворий аналітик доби В.Підмогильний в ідейно-естетичному контексті прози першої половини ХХ ст.