26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Інтегрований урок «Харків – рідне місто моє»

Про матеріал

Мета: поглибити знання учнів з історії рідного міста, познайомити з культурними пам'ятками Першої столиці; діяльністю видатних харківських митців, зв'язок Т.Г. Шевченка з Харковом, показати ексклюзивні презентації семи чудес Харкова, створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку рідного міста;

розвивати логічне та творче мислення учнів, навички створення власних проектів, активізувати зацікавленість учнів історією та сьогоденням Харкова;

виховувати в учнів патріотичні почуття, повагу до національної культури, гордість за свою Батьківщину, формувати естетичні смаки школярів, прищеплювати любов до рідного міста.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань у формі захисту проектів, інтегрований урок.

Обладнання: записи на дошці, індивідуальні картки, ілюстрації, карта України, Харкова, фотографії, мультимедійні презентації Microsoft PowerPoint, колаж «Кобзар і Харків», відеоролики, малюнки учнів, кросворд, картки із завданнями, шаблони анкет для оцінювання уроку.

Перегляд файлу

C:\Users\Мой\Desktop\фото.jpg


О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

 

 

Інтегрований урок

«Харків рідне місто моє»

Мета: поглибити знання учнів з історії рідного міста, познайомити з культурними пам’ятками Першої столиці; діяльністю видатних харківських митців, зв'язок Т.Г. Шевченка з Харковом, показати ексклюзивні презентації семи чудес Харкова, створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку рідного міста;

розвивати логічне та творче мислення учнів, навички створення власних проектів, активізувати зацікавленість учнів історією та сьогоденням Харкова;

виховувати в учнів патріотичні почуття, повагу до національної культури, гордість за свою Батьківщину, формувати естетичні смаки школярів, прищеплювати любов до рідного міста.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань у формі захисту проектів, інтегрований урок.

Обладнання: записи на дошці, індивідуальні картки, ілюстрації, карта України, Харкова, фотографії, мультимедійні презентації Microsoft PowerPoint, колаж «Кобзар і Харків», відеоролики, малюнки учнів, кросворд, картки із завданнями, шаблони анкет для оцінювання уроку.

Зінтегровано зміст предметів;

види діяльності:

 

українська література, історія

та географія

 

Виразне читання напам’ять

Озвучування очікуваних результатів

Захист проектів

Перегляд відеоматеріалів

Вправа «Мікрофон»

Складання віршів

Складання асоціативного грона

Прослуховування музичних творів

Робота в групах

 

Епіграф

Для миру, добра та любові,

Наш Харків піднісся здавна.

Завжди трудовий, науковий.

Красивий, як втіха-весна.

В.С. Бабешко

ХІД УРОКУ:

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Харків… Перша столиця, місто славних традицій, незвичайної долі, що пишається своїм історичним минулим, великий культурний центр… Як не любити рідне місто? Скільки прекрасних місць і пам’яток тут знаходиться!

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є вчитель. Клас об’єднується у 9 груп:

  • географи;
  • історики;
  • топологи;
  • всезнайки;
  • мандрівники;
  • літературознавці;
  • фольклористи;
  • шевченкознавці;
  • шанувальники.

Очолюють ці групи лідери, які організовують і контролюють роботу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми поговоримо про наше рідне місто – Харків. (тема, мета  та очікувані результати записані на дошці)

Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас. Спробуйте сформулювати мету, скориставшись формулою «На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося про ....»

Учні формулюють очікувані результати.

На сьогоднішньому уроці ми дізнаємося про:

  •          ставлення українського народу до Батьківщини;
  •          виникнення та історичний розвиток Харкова;
  •          культуру та архітектуру рідного міста;
  •          роль харків’ян у розвитку вітчизняної науки, культури та мистецтва.

Для того, щоб розглянути тему уроку повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями. Перед вами стоїть завдання не тільки презентувати свої проекти, а й дати характеристику проектам товаришів. На столах лежать картки, які ви повинні заповнювати після кожного виступу, а потім пояснити свої оцінки.

ІV. Сприйняття й узагальнення навчального матеріалу.

Виступ учнів із повідомленнями:

  1. «Харків – минуле й сьогодення».
  2. «Історія виникнення міста Харкова».
  3. «Звідки виникла назва Харків?»
  4. «Цікаві факти про Харків».
  5.  «Сім чудес Харкова».
  6. «Літературний Харків».
  7. «Легенди про Харків».
  8. «Кобзар і Харків».
  9. «Роль харків’ян у розвитку вітчизняної науки, культури та мистецтва».

III. ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ (презентація груп)

Учитель. Отже, ми починаємо презентацію проектів груп.

Виступи груп.

Виступ доповідачів I творчої групи (географів) на тему «Харків – минуле й сьогодення».

Харків – місто на сході України на Слобожанщині, адміністративний центр Харківської області. Населення – 1 453 541 осіб, площа міста – 350 км². Разом із прилеглими містами та районами формує Харківську агломерацію з людністю понад 2 млн осіб. Друге за кількістю мешканців місто України, з січня 1920 по червень 1934 рр.  столиця УРСР.

Більше 15 років Харків був столицею України. Зараз є великим історико-географічним центром і часовою столицею України. Тут знаходиться єдиний в Україні Державний еталон одиниць часу і частоти.

Наше місто великий науковий, культурний, промисловий і транспортний осередок України, був третім індустріальним центром у СРСР. У місті 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 державних театрів і десятки недержавних, 80 бібліотек.

Харків лежить на вододільному підвищенні і в долині річок (Харків, Лопань, Уди, Немишля); на території сучасного Харкова ці невеликі річки сходяться і вливаються (через Уди) до Сіверського Дінця.

Клімат міста помірно континентальний: зима холодна і сніжна, але мінлива, літо спекотне. Середня температура року  + 6,9 °C (у січні 6,9, у липні + 20,3). Середня кількістьопадів за рік 513 мм, найбільша в червні й липні.

Територія сучасного Харкова адміністративно ділиться на 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Фрунзенський, Ордженікідзівський і Червонозаводський. Харків є одним із найбільших транспортних вузлів України. У сучасному Харкові є всі основні види транспорту – залізниця, міжнародний аеропорт. Міські перевезення здійснюються за допомогою тролейбусів, трамваїв, метрополітену та маршрутного автотранспорту.

Виступ доповідачів ІI творчої групи (істориків) на тему «Історія виникнення міста Харкова».

Місто Харків засновано в середині XVII ст., але археологічні знахідки свідчать про те, що тут були поселення ще в епоху бронзи у ІІ тисячолітті до н.е. Тут знайдені сліди перебування скіфів (VIIII ст. до н.е.) та сарматів (ІІІ ст. до н.е.); поселення Черняхівської культури (ІІVI ст.) і слов'янське селище Донець, відоме за літописом, та за «Словом о полку Ігоревім». Однак у ХІІXVII ст. нинішня територія Харкова була частиною Дикого Поля.

У 1654 році на пагорбі у злитті річок Харків і Лопань почалося будівництво потужної фотреці для захисту російських земель, і зокрема Москви, від набігів кримських татар. Фортеця була побудована українськими переселенцями, які, рятуючись від польської шляхти, осідали тут з дозволу московського царя. Цар Олексій дарував харків'янам значні торгівельні пільги й козацькі вольності, які сприяли стрімкому зростанню багатств міста. 

Українські поселенці споруджували нові укріплення та несли оборонну військову службу. У 1655 р. у Харкові жило близько 600 служилих людей, а всього населення було близько 2000 осіб. Частина мешканців міста займалася ремеслом і торгівлею, але більшість селилося у слободі і займалося хліборобством. Під час російсько-шведської війни у зв'язку з виступом Івана Мазепи і повстанням донських козаків Петро І доручив посилити харківські укріплення. У 1724 році в Харкові вже було 61 вулиця та 1300 дворів. 

Згодом Харків став виділятися з числа полкових центрів Слобожанщини завдяки вигідному економічному і торговому положенню. Місто також почало відігравати провідну культурну роль в цьому районі. У XVIIІ ст. розрослися Харківські ярмарки (4 рази на рік). Сюди привозили товари з балтійських портів і центральних районів Росії, Криму, Херсону, Києва, Польщі, Сілезії, Молдавії та німецьких міст. У 1765 р. царський уряд скасував полкові самоврядування Харкова. Козаки ставали військовими поселенцями. Була створена адміністративно-територіальна одиниця губернія з центром у Харкові.

Виступ доповідачів IІІ творчої групи (топологів) на тему «Звідки виникла назва Харків?».

  Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста Харків? 
На місці Харкова знаходилося стародавнє місто Донець, ще за часів Київської Русі. Назва міста походить, ймовірно, від річки Харків            («Хар-Кобе»), яка й зраз протікає через наше місто.

Інші версії  від засновника поселення хутора Харкова козака Харитона (Харька). Ще одна версія  від козака Івана Каркача (Харкача), який завів собі хутір у цій місцевості.  Половецька версія від половецького міста Шарукань (Харукань).

З початку ХVІІ ст. Харківщина належала до Московської держави, але до 1650 р. тут не було осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи з служилих людей, будували укріплення й оборонні лінії та обмежування кримських татар та ногайців: «білгородська», «ізюмська» та «українська» лінії. Проте російські «служилі люди» не були постійним населенням. Паралельно починається українська колонізація з сусідньої Гетьманщини.
      За версією Григорія Квітки-Основ’яненка, наше місто було засноване його пращуром Андрієм Квіткою. Андрій утік з Києва із молодою донькою воєводи. І стали жити вони в маєтку під назвою Основа. Квітка був настільки вражений красою краєвиду, що вирішив заснувати тут місто. 

Згідно з іншою версією, Харків так назвали через те, що в ті часи було дуже багато хорьків (тхорів).

 

 

Виступ доповідачів VІ творчої групи (всезнайок) на тему «Цікаві факти про Харків».

За часів УРСР, коли Харків був столицею республіки, в місті почали будувати перші сучасні «хмарочоси». У 1928-му році звели 68-метровий Держпром, а в 1932-му  Дім проектів  (зараз університет               ім. Каразіна) висотою 68,5 м. Будинки простояли Велику Вітчизняну війну і сьогодні є одними з візитівок міста.

Харківська площа Свободи (колишня Дзержинського)  найбільша в Європі. Площа Свободи спланована в 20-х роках ХХ ст. архітектором           В. Троценком. Вона займає 11,6 га, її протяжність по найбільшій осі становить 750 м. Міська площа таких колосальних розмірів була спеціально задумана для підкреслення столичного статусу Харкова, який був політичним центром Радянської України з 1919 по 1934 р. Також існує думка, що площа проектувалася великою, щоб за необхідності на ній міг приземлитися кур’єрський літак. Площу Свободи обмежують відповідні з її масштабами будівлі, у ряді яких виділяється гігантська будівля Будинку державної промисловості Держпрому.

У харків’[ян та гостей міста є унікальна можливість побачити зорі посеред дня, бо в Харкові працює планетарій, другий за розмірами та можливостями в Україні після київського. Окрім лекцій в планетарії працює музей та проводяться демонстраційні спостереження в телескоп.

Цікаво, що Харків ввійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема словами тремпель та ракло. За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з’явилося на початку ХІХ ст., зараз використовують майже на всій Слобожанщині.

Харкову присуджена Премія Європи 2010, це перше місто в Україні, яке отримало цю премію.

Харків найбільше місто на Землі на 50 паралелі: більше за Прагу, Краків, Майнц. У 2010 році  в саду Шевченка був відкритий пам’ятник «50-а паралель», цікаво, що сама широта була викладена у вигляді лінії на тротуарі. У центрі знаку встановили бронзовий круг (діаметр 2 м.) з картою і позначили відстані від Харкова до різних міст світу, а широту позначили переривчастою лінією 20 табличок з міді.

Виступ доповідачів V творчої групи (мандрівників) на тему «Сім чудес Харкова».

І. Памятник Тарасові Шевченку

Бронзовий Тарас Шевченко зустрічає Вас біля входу до однойменного саду. Цей витвір мистецтва – один з найкращих у світі пам’ятників Кобзареві! Постать Шевченка оточують 16 менших постаментів з бронзовими фігурами, в якості яких обрані персонажі з історії України і герої творів Тараса Шевченка.

ІІ. Фонтан «Дзеркальний струмінь»

На головній вулиці Харкова, Сумській, навпроти Оперного театру, в тіні зелених дерев розташований один із символів міста – фонтан «Дзеркальний струмінь». Фонтан був збудований на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні. Він має форму бесідки, з-під якої спускається дзеркальний струмінь води, звідси й назва. Поряд з фонтаном насаджені квіти, що робить це місце особливо романтичним. «Дзеркальний струмінь» – одне з найулюбленіших місць для прогулянок харків’ян і гостей міста.

ІІІ. Покровський собор

Покровський монастир був зведений козаками у далекому 1689 році, як частина укріплень. У ХVІІІ столітті Покровський собор монастиря служив в якості коледжу, де в в 1759-1764 роках викладав відомий український поет, педагог і філософ Григорій Сковорода. На сьогоднішній день на території монастиря знаходиться кілька споруд: Покровський собор, що і є харківським дивом, Храм Озерянської Божої Матері, Харківська архієрейська резиденція і духовна семінарія.

ІV. Благовіщенський собор

Найдивовижнішим релігійним спорудженням Харкова по праву називають Благовіщенський собор. Храм був збудований у 19 столітті за проектом місцевого архітектора. Він має дзвіницю, 80 метрів висотою, і здатен вмістити до 4 тисяч людей! Зараз це Кафедральний собор Московського Патріархату. В ньому поховані Костянтинопольський патріарх Афанасій III і декілька святих єпископів.

V. Успенський собор

Успенський собор досить незвичайний – він стоїть на березі річки Лопань і його видно з будь-якої точки центру міста. Висота його дзвіниці, яка була побудована ще у ХІХ сторіччі, досягає 90 метрів! До ХХІ століття собор був найвищою будівлею міста. У 1980 році в ньому був відкритий Будинок органної і камерної музики, а на місці вівтаря встановлений орган, виготовлений у Чехословаччині.

VІ. Держпром (будинок державної промисловості)

Держпром – найперший радянський хмарочос.  Зараз він вже нічим не дивує, але раніше ця будівля, висотою в 63 метри і площею 10760 м², просто вражала своїми габаритами. І не тільки ними. Лише уявіть: така велична споруда була зведена лише за 3 роки! До речі, Держпром під час Великої війни не раз піддавався обстрілу і навіть бомбардуванню. Але, не зважаючи на це, вистояв і залишився неушкодженим. Зараз в будівлі Держпрому знаходяться різноманітні адміністративні установи.

Група VІ. Житловий будинок зі шпилем

Жилий будинок зі шпилем, що був зведений у воєнні роки, знаходиться на площі Конституції і займає цілий квартал. Будинок має чарівний вигляд у світлі нічних міських вогнів. Будівля має ще й неофіційну назву – «Книжковий світ». У 1950-1990 роках перші два поверхи займала книжкова крамниця, звідки й пішла назва. До речі, саме у будинку зі шпилем розгортаються події в романі Сергія Жадана «Депеш мод».

Виступ доповідачів VI творчої групи (літературознавців) на тему «Літературний Харків».

Харків бере свій початок з Університетської гірки, але літературний Харків починається ще в ХІ столітті, майже за півстоліття до заснування міста при злитті річок Харків, Лопань і Уди. Саме тут, у 1185 році, проходили війська Новгород-Сіверського князя Ігоря під час його походу проти половців. У нашому краї народилася лірична пісня «Їхав козак за Дунай», автором якої був козак Харківського полку Семен Климовський. А біля селища Бабаї є криниця, їй більш ніж 200 років. І викопав її Г.С. Сковорода, викладач Харківського колегіуму.

Жив у Харкові й  Г. Квітка-Основ’яненко – організатор одного з перших в Україні театрів, засновник інституту шляхетних дівчат. У 1805 році відкрито перший в Україні університет, у цьому заслуга В. Каразіна. В університеті в різні часи працювали: О. Потебня, І. Срезневський,                 М. Костомаров, Д. Багалій, М. Сумцов, В. Данілевський, П. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, М. Старицький та багато інших видатних людей України.

Мабуть, найбурхливіше вирувало літературне життя в Харкові у 20-30 роки. Центральною фігурою був Микола Хвильовий. У будинку під назвою «Слово» жили і живуть відомі українські письменники. Харків недарма вважається колискою української літератури.

У Харкові один за одним виступає ряд письменників з більшими чи меншими обдарованнями, що пишуть по-українськи в харківських виданнях: Петро Гулак-Артемовський, автор багатьох прекрасних віршів, Григорій Квітка – автор перших українських повістей, Амвросій Метлинський та Микола Костомаров  – українські поети й етнографи. Харкову ж належали й такі діячі, як автор першої української граматики Павловський (1808), видавці українських пісень Цертелєв (1819), Срезневський (1833) та інші. Тут жили і творили філософ і поет ХVIII сторіччя Григорій Сковорода, засновник української драматургії Григорій Квітка-Основ’яненко, тут з’явився перший в Україні літературний журнал «Харківський Демокріт» (який, до того же, був і першим гумористичним виданням). Серед самобутніх періодичних видань – «Чумацький шлях» та «Бурсацький спуск». Не втратив свого лиця й харківський клуб пісенної поезії імені Юрія Візбора – унікальне явище в культурному просторі Харкова. Він існує при Будинку вчених вже сорок років як дитя бардів 60-х років і, здається, збирається змагатися за славу довгожителя з британськими клубами.

Харків – це місто відомих книжкових видавництв: до них належать «Прапор», «Основа», «Ранок», «Фоліо», «Золотые страницы» тощо.

Учитель. А зараз я пропоную провести «Літературну хвилинку» (учні аналізують поезію про Харків).

Микола Возіянов

ЛЕГЕНДА ПРО ХАРКІВ

Нам доля легенду дарує про Харків і назву його.

По Дикому Полю гарцює козацький отаман Харко.

Той гомін козацької слави і герць пам’ятає Сумська.

Як краяли небо заграви, мов шабля Івана Сірка.

У Лопані, баяли люди, ловились великі лини.

А тихою річкою Уди ходили козацькі човни.

І містом ходив стоголосим в задумі, як тиха вода,

Великий і мудрий філософ Григорій Сковорода.

Виступ доповідачів VIІ творчої групи (фольклористів) на тему «Легенди Харкова».

Існує безліч легенд про наше рідне місто Харків. Ми хочемо розповісти одну з них.

ЛЕГЕНДА ПРО СРІБНЕ МІСТО ХАРКА

...Колись, дуже-дуже давно, тисяча років тому, на землях сучасного Харкова стояло казкове місто. Купці з усього світу привозили сюди свій крам, а вивозили срібло і лазурит. Слава про дивне місто, де протікала Срібна ріка, де золоті береги, де будинки з лазуриту – линула по цілому світу. Найперші розповіли світові про це місто арабські купці, а називали вони його HARKA, що з арабської означало місто Срібла, Сріблоград. Але не тільки купці прагнули потрапити в це казкове місто, а й різні пройдисвіти і дикі орди кочівників, які мріяли пограбувати його. То ж місто поступово перетворювалось на неприступну фортецю, а наші пращури – русичі, яким воно належало, ставали його захисниками. Бо вони вміли і добувати срібло, і вправно цілили з лука, і осідлати дикого коня, і будувати диво-замки з лазуриту.

Слава про неприступну фортецю-місто і її багатства дійшла до самого хана Батия. Він привів незчисленні орди загарбників. Багато днів городяни без води і їжі, поранені і змучені, тримали облогу, і лише коли Батий зруйнував дощенту стіни фортеці, місто – пало… Камінь на камені не залишили вороги, люди змушені були залишити своє колись прекрасне місто. Але пам’ять про казкове місто залишилась з ними, і вони розповідали своїм дітям, а діти потім розповідали своїм дітям…

Пройшли сотні років, майже ніхто вже не вірив, що в дикому полі колись було прекрасне місто Харка… Бо Дике Поле поросло буряном, лише камяні залишки старої фортеці височіли в траві. Минули віки, те що було, здавалось втратило свою цінність. Та прийшли ті, хто пам’ятав давню легенду, яку їм розповідали батьки, відновили стіни старої фортеці і побудували нове місто, а назву дали таку, яку колись то місто і мало: місто срібла – Харків.

У тому казковому місті жила дівчина на ім’я Злата, або Золотце, як звали її рідні. Бо була вона не тільки вродлива, але й мала золоте серце. Злата покохала юного воїна, що охороняв місто на одній з веж фортеці. Батьки не давали дозволу на цей шлюб, бо юнак був бідний. Одного вечора Злата піднялася до коханого на вежу і він показав їй торбинку з дукатами – їх щасливе майбутнє. Та не судилося, бо раптом вони побачили ворогів, що кралися до стін міста. Юнак кинувся підпалити смолоскип, щоб розбудити місто, але ворожа стріла влучила йому прямо в серце. Як могла одна дівчина зарадити біді? Злата вихопила торбинку, в якій було її вже нездійснене майбутнє, і висипала дукати під ноги ворогам. Жадібність затьмарила їм розум, і, б’ючись між собою, вони збирали дукати. А Златі вистачило часу підпалити смолоскип, і місто відбило ворога. Минули віки, стіни давньої фортеці вросли в фундамент сучасного міста, і лише старі камені, свідки давніх подій, мовчки промовляють до нас, вписуючи в скрижалі і вашу історію...

Виступ доповідачів VIІІ творчої групи (шевченкознавців) на тему «Кобзар і Харків».

Харків’яни прагнули увіковічнити ім’я великого поета ще з кінця       ХІХ ст. Так на фаянсовому заводі в селищі Буди в 20-30 рр. минулого століття було виготовлено серію пам’ятних декоративних тарелей з портретами визначних діячів української культури, у тому числі й                 Т. Шевченка. Майстер заводу Іванченко П.І. виготував вазу з портретом Кобзаря. Такий пам’ятний посуд виготовляли до кожного ювілею письменника.

1911 року при історико-філологічному товаристві Харківського університету було встановлено премію ім. Т.Г. Шевченка, що стало відчутним стимулом для студентів.

1899 року в Харкові з ініціативи Христини Алчевської (відомий педагог і громадський діяч) на її садибі перед жіночою школою, якою вона керувала, було встановлено мармурове погруддя Шевченка роботи російського скульптура В. Беклеймішева. Простояв бюст там до початку 30-х років       ХХ ст. Потім М. Алчевський передав його до картинної галереї.

1900 року в Харкові було відкрито приладобудівний завод, який із часом прославився виробництвом якісної побутової аудіотехніки. 1922 року підприємству було присвоєно ім’я Т. Шевченка. Харків’яни пишаються, що в роки Великої Вітчизняної війни на цьому заводі випускали деталі до легендарних «Катюш».

Є в Харкові вулиця, що носить ім’я геніального поета. Це одна з найдавніших вулиць, що почала розбудовуватися в кінці ХVІІ ст. На сьогодні це важлива транспортна артерія, яка з’єднує Журавлівку та Велику Данилівку із центром міста. Вулиця тягнеться шість кілометрів уздовж річки Харків.

Також у Харкові є театр, створений на основі Київського «Березілю» (режисер Лесь Курбас), який 1926 року переїхав до першої столиці. 1935 року театру було присвоєно ім’я Т.Г. Шевченка.

У 1914 році харків’яни прагнули відзначити 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. Проте влада не давала можливості вшановувати світлу пам'ять про поета, українське слово заборонене. Жителі Харкова все ж таки (попри всі заборони) брали активну участь у відзначенні ювілею. З рапортів губернатору харківського поліцмейстера відомо про демонстрацію на Сумській вулиці, страйк робітників паровозобудівного заводу. У місцевих газетах було багато статей, присвячених життю і творчості Т. Шевченка.

На хвилі народного піднесення масового інтересу до творчої спадщини Кобзаря та його особистості місцеві кондитери вирішили виробити карамель «Малоросійська», щоб випустити в обіг уривки з Шевченкових віршів масовим накладом. Цікаво, що уривки були надруковані на обгортці так, що з’являлися перед очима тільки тоді, коли цукерку розгортали. Поява таких яскравих маленьких малюнків-прокламацій, що поширювали Кобзареве слово надзвичайним (приємним і корисним) способом, сприяла всенародній справі святкування 100-річного ювілею Шевченка в Харкові. На обгортці зазначалося, що випуск таких цукерок здійснено «Товариством                      Д. Кромського», що діяло в місті з 1873 року. Приємно, що кмітливі харків’яни змогли зробити особливий (солодкий) внесок у шевченкіану.

Виступ доповідачів ІХ творчої групи (шанувальників) на тему «Роль харків’ян у розвитку вітчизняної науки, культури та мистецтва».

Ми пишаємося своїм містом, пишаємося тими людьми, які створили його обличчя, створили його славу. Харків – особливе місто, і воно варте того, щоб ми, його мешканці, знали про нього усе. Ця сторінка присвячена видатним харків’янам. Ми будемо розповідати про відомих архітекторів, художників, істориків, суспільних діячів.

Славетні люди жили у Харкові в різні часи. Іван Каркач був главою першого козачого поселення у Харкові 355 років тому. 245 років тому жив у місті великий мислитель, поет-мандрівник Григорій Сковорода. Мужніми захисниками Харкова були Іван Сірко, Григорій Донець-Захаржевський і його сини.

200 років тому Василь Каразін заснував у нашому місті університет. У нашому місті працювали видатні діячі науки та мистецтва: філологи               І. Срезневський і О. Потебня, хімік М. Бекетов, біолог І. Мечніков, фізик Ландау, вчений-фізіолог В. Данилевський, математик М. Остроградський, конструктор танків М. Кошечкін, астроном М. Барабашов, композитор        М. Лисенко, письменники М. Старицький та Г. Квітка-Основ’яненко, художник І. Рєпін, співачка та акторка К. Шульженко, дресирувальниця хижаків І. Бугримова, педагог А. Макаренко.

Вулиці Харкова і сьогодні прикрашають чудові будівлі Олексія Бекетова (їх більше 40), яким вже майже 100 років. Сьогодні Сумська та Пушкінська, площа Конституції у цілому виглядають так, як їх побачив архітектор Бекетов.  На честь О.М. Бекетова названа станція Харківського метрополітену, вулиця в районі ХТЗ, у 2007 році йому відкрито пам'ятник.

Про славетне минуле нашого краю розповідають книги видатного історика харків’янина Дмитра Багалія. Учений, історик та археолог 
Д. Багалій автор більше 200 наукових праць, книг «История города Харькова за 250 лет его существования» та «Історія Слобідської України», він також багато років очолював Харківський університет, Харківську міську думу. Його називають «літописцем Харкова».

І це лише окремі імена, що навіки прославили наше місто.

Учитель. Я пропоную провести «Музичну хвилинку» (учні слухають і аналізують пісню про Харків, наприклад «Мій Харків» у виконанні Ніни Шестакової).

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд.

 

 

 

 

 

 

 

1  7

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По горизонталі:

  1.                   Прізвисько козака, який за однією з легенд заснував Харків.
  2.                   Символ міста, який було збудовано на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні.
  3.                   Перший в Україні багатоповерховий будинок із скла і бетону, який знаходиться у Харкові.
  4.                   Назвіть найбільший район Харкова.
  5.                   Чия заслуга у тому, що в Харкові було відкрито перший університет в Україні?
  6.                   Назва найбільшої площі в Європі.

 

 

По вертикалі: 8. Перша столиця України.

 

Відповіді: 1. Харько. 2. Фонтан. 3. Держпром. 4. Московський. 5. Каразіна.

  1. Свободи. 7. Харків.

 

Учитель. Також, як підсумок, я пропоную вам створити асоціативне гроно до поняття «Харків».

 

 

VІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. А зараз ми пригадаємо приказки та прислів’я про Батьківщину. (Учні діляться на дві команди і виконують запропоновані завдання на картках)

Картка № 1

З'єднайте частини прислівїв.

Батьківщина мати –

своя сторона.

Рідний край –

як соловей без пісні.

Кожному мила

умій за неї постояти.

Добре тому,

хоч помирай.

Людина без Вітчизни,

земний рай.

За рідний край

немає людини.

Без Батьківщини

хто в своєму домі.

 

Картка № 2

Закінчить прислівя.

1. Жити – Батьківщині…

2. Вдома і стіни…

3. Батьківщина – мати, умій…

4. Всюди добре, а вдома…

5. На Батьківщині і шкоринка – …

6. Свій край – як рай, а чужа країна – як…

7. У чужій сторонці не так…

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою «Рекламний ролик». Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано Харків як мальовничий куточок України.

 

 

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

  1. Рефлексія. Вправа «Мікрофон».

Кожен учень вибирає для себе записану на картці фразу, яку потрібно продовжити.

  1. Я сьогодні на уроці…
  2. Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
  3. Після вивчення теми уроку я знаю…
  4. Найцікавішим було…
  5. Найбільше мене вразило…
  6. Харків для мене – це…
  1. Оцінювання учнями власного психологічного стану та участі в роботі групи (використання індивідуальної картки):                      

Картка самооцінки роботи на уроці                                                         

Дата  ___________    Прізвище_______________________________

Як я працював на уроці

Коментар учня

Оцінка

1

Я висловлював нові ідеї

 

 

2

Я співробітничав з іншими, коли ми працювали в групі над досягненням загальних цілей

 

 

3

Зможу скласти узагальнюючу розповідь

 

 

4

Настрій на уроці, мої очікування

 

 

 

Підсумкове слово учителя.

Ось і завершилась, любі мандрівники, наша віртуальна екскурсія. У народі говорять: «Той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого». Нам дуже пощастило. Ми живемо в надзвичайному місті. Місті вчених, робітників, художників, поетів, музикантів. Це наш Харків. І яким він є і буде – залежить від нас. Адже обличчя міста створюють його городяни, тобто ми з вами. Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною, знати її історію, звичаї, насолоджуватись красою рідної природи.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на вибір)

Скласти акровірш «Харків» або сенкан «Харків – рідне місто моє».

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Багалій Д. Історія Слобідської України. – Харків: Основа, 1990. – 255 с.

2. Парамонов А.Ф. Харьков. Харьковская область. Дорогами Слободской Украины: путеводитель / А.Ф. Парамонов. Харьков: Библекс, 2008. 256 с.

3. Плотичер Е.А. Слово о родном городе / Е.А. Плотичер. – Харьков: Золотые страницы, 2009. – 200 с.

4. Харьков туристический. 100 мест, которые нужно увидеть. Харьков: ООО «Издательство «Теленеделя-Харьков», 2011. 98 с.

5. Харків XX століття: У 2 вип. Вип.1: Історія міста Харкова (1900-2000); Вип.2: Видатні харків’яни (1990-2000). – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003 . – 799 с.

6. Саратов И. Харьков, откуда имя твое? – Харків: Б.в., 2003. – 248 с.

7. Чорний Д.М. Харків початку XX століття: історія міста, долі людей. – Харків: Б.в., 1995. – 116 с.

8.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2

9. http://www.oblrada.kharkov.ua/ru/article/harkiv-yany-vidomi-u-sviti-1823.html

10. http://4ukrainians.com/world/wonders-of-kharkov/

11. http://sportevents.kharkiv.ua/ua/7-chudes-kharkova.html

12. http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-ta-prikazki-pro-batkivshhinu-ridniy-kray/

 

 

 

 

docx
До підручника
Мистецтво 9 клас (Гайдамака О.В.)
Додано
18 січня 2018
Переглядів
1658
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку