28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Інтегрований урок "Шукаймо щастя за Сковородою"

Про матеріал
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про життя й творчість видатного українського філософа, домогтися усвідомлення того, що кожна людина - неповторна особистість; розвивати спостережливість, уміння виступати перед аудиторією, висло-влювати й аргументувати власну думку, культуру мовлення; виховувати повагу до надбань минулих поколінь, духовність та високу моральність на прикладі життя і творчості Г. Сковороди. Тип уроку урок узагальнення й систематизація знань. Форма уроку інтерактивний урок.
Перегляд файлу

              

Золотоколодязянська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Добропільської районної ради

Донецької області

 

 

 

 

 

Урок української літератури

 

9 клас

Шукаймо щастя

за Сковородою

 

                                   Підготувала учитель

                                                    української мови та літератури

                                                  Чумак Галина Олександрівна


Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про життя й творчість видатного українського філософа,  домогтися усвідомлення того, що кожна людина - неповторна особистість; 

              розвивати спостережливість, уміння виступати перед аудиторією, висловлювати й аргументувати власну думку, культуру мовлення;

              виховувати повагу до надбань минулих поколінь, духовність та високу моральність на прикладі життя і творчості Г. Сковороди.

Тип уроку    урок узагальнення й систематизація знань.

Форма уроку   інтерактивний урок.

Обладнання:  портрет Г. Сковороди, збірники творів письменника, мікрофон, демонстраційна дошка, інтерактивна дошка, комп’ютерна презентація    https://docs.google.com/presentation/d/18-NxuqruRWQEv_vzW9JglTQppopkmeFfT8RgQnrpIBM/edit?usp=sharing

 

Хід уроку

  І. Організація учнів до роботи

 ІІ. Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напам’ять віршів: «Всякому місту – звичай, права», «De libertate».

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети          уроку (Слайд1)

Слово вчителя

Ще з часів давніх римлян вважається, що в істинного мудреця завершення земного шляху має бути таким же гідним, піднесеним і гордим, як і все його життя загалом. (Слайд 2)

«Час скінчити мандрівку,» - мовив Григорій Сковорода похмурого жовтня року 1794 в с.Іванівка (нині Сковородинівка, що під Харковом). Останні дні його життя майже хрестоматійно відомі. І все-таки в цій історії стільки мудрості, мужності й повчальної простоти, що її варто пригадати знову.

Учень Сковороди  Михайло Ковалинський згадував:  « До нашої садиби  з’їхалося багато гостей . Сковорода був напрочуд говіркий, дотепний, цікаво розповідав. Потім непомітно вийшов до саду, взяв лопату та викопав яму під липою. На здивовані питання хазяїна відповів: «Час скінчити мандрівку». Надів чисту білизну, поклав під голову рукописи,ліг і відійшов у Вічність, заповівши написати на могилі: «Світ ловив мене, але не спіймав».

Тепер через кілька століть ми запитуємо себе: чому до постаті Г.Сковороди прикуто увагу вчених і простих людей? «А тому, - впевнений відомий літературознавець і письменник Валерій Шевчук, – що зумів сказати щось таке сокровенне, що залишається в міжчасі не старіючи і не бліднучи. Так, справді, Г.Сковорода сказав про світ та людину таке, чого не сказали інші, хоч в його словах нічого по-особливому невідомого не було. А найголовніше – сам жив так, як учив...»

Отже, на сьогоднішньому уроці ви зможете: (Слайд3)

ІV. Повторення, узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з теми

  1.                  «Мозковий штурм».

-У якому історико-етнографічному краї народився Г.Сковорода?

-З якої він сім’ї?

-У якому закладі навчався?

- Скільки років Сковорода мандрував?

- Як називається збірка віршів мандрівного філософа? Назовіть деякі вірші.

- Яку назву має збірка байок? Які байки вам відомі?

- Які ще за жанром твори писав Сковорода?

2. «Мікрофон»

- Що особливо вразило вас у біографії Сковороди?

  V. Різні види творчих вправ

1. «Читання портрета». (Слайд 4)

Гляньмо ще раз на портрет філософа і спробуємо прочитати його.

Кого ви бачите?

(Приблизні відповіді учнів: увиразнено риси мудрої душі: високе чоло, розумні й проникливі очі, що вміють бачити вічне у змінному світі; зовнішня простота дивака, за якою проглядає образ глибокого, а може, й найбільшого у своєму часі, мислителя. )

А ось як схарактеризував Г.Сковороду І.Срезневський: «Був інок Григорій сухий, блідий, довгий,губи пожовтілі, ніби стерлися, очі блищать чи гордістю академіка, чи простого жебрака, чи невинним добродушшям дитини, поступ і постава поважні, розмірені. Отак він і ходив дорогами України, несучи вивірену чистоту власних думок, свій розум та неспокій, свою науку добра»

2.Створення «асоціативного куща».

Давайте спробуємо створити «психологічний» портрет Г.С. Сковороди.

С-…… (скромний, серйозний)

К-……(кмітливий)

О-……(освічений)

В-…….(вільнолюбний, вчитель)

О-…….(обачний)

Р-……..(розумний)

О-…….(об’єктивний)

Д-…….(допитливий)

А-…….(активний, аскетичний)

3.Прийом «Оживлення образу митця».

А зараз спробуймо оживити постать нашого митця, адже особистість – це, найперше, внутрішній світ, світогляд, вдача, звички, уподобання письменника, його громадянське обличчя, особисте життя.

Багатий матеріал для «оживлення» дають спогади сучасників.

Виступи підготовлених учнів.

Учень 1.

Для Г.Сковороди такою близькою людиною був його учень Михайло Ковалинський, який став першим біографом філософа. Ось як він згадує про вчителя: «Одягався він пристойно, але просто; їжу мав, що складалася із трав, плодів і молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця; м’яса та риби не їв не через марнотратство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого часу не більше чотирьох годин на добу; вставав на зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади; завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений, добродушний, принижений перед усіма, охочий до слова, де не змушений говорити, із всього виводив мораль, шанобливий до всякого стану людей, відвідував хворих, втішав печальних, ділив останнє з неімущими, вибирав і любив друзів за їхнє серце, мав побожність без марнотратства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів».

Учитель

Прийом «оживлення» - своєрідна сироватка правди проти «канонізування»  образу письменника. В.Шевченко вважає, що «робити ікону православного зразка з філософського портрета Григорія Сковороди,  навіть якщо він був кращий, аніж здавалося його оточенню, було б не досить доречним. Г.Сковорода не був вільним від егоцентричного тяжіння. Тому нам цікаві оцінки письменникових сучасників, так би мовити, «з відстані»

Учень 2

Ось спогади відомого на Харківщині педагога й публіциста Івана Вернета, у якого не склалися дружні стосунки з філософом: «Він був мужем мудрим та вченим, але вередливість, надмірне самолюбство,що не терпить жодного заперечення, сліпа покора, що її вимагав він від тих, хто слухав його, затьмарювали сяйво його хисту. Він був запальчастий та пристрасний, занадто піддавався силі перших вражень, переходив від однієї надмірності до іншої, він любив та ненавидів без достатньої причини…»

Учитель

Отож ми бачимо не ідеала, а звичайну творчу особистість з її слабостями і неймовірною силою духу, з її помилками й геніальними прозріннями.

4.«Асоціативні малюнки».

Наскільки геніальними були ці прозріння і наскільки геніальними є ваші думки та вислови, перевіримо у наступній вправі.

До кожного малюнка доберіть відповідний афоризм  Г.Сковороди, або ж доповніть наведений початок і поясніть, як ви розумієте цей вислів.

(Слайди 5-10)

5.Драматизація біографічного сюжету

За допомогою наступної роботи ми спробуємо закцентувати яскраву подію біографії письменника, так би мовити кульмінаційний момент життя.

Початок життєвої драми Г.Сковороди слід шукати в останніх словах, викарбуваних на його могилі: (Слайд 11) «Світ ловив мене, але не спіймав».

Що мав на увазі філософ? Як саме ловив його світ?

Виступи підготовлених учнів.

Учень 1

 Світ ловив Сковороду принадами імператорського палацу з його придворною капелою, куди направили молодого хориста. Після нетопленої сирої бурси Зимовий палац на березі Неви засліпив його своєю майже казковою розкішшю. Блискуче майбутнє відкривалося Григорію. У нього був прекрасний голос, яскравий музичний талант, виняткова освіченість, глибокий інтелект. З юнака міг вийти і дипломат,  і вчений, і державний діяч. У такому разі за титулами діло не стане. Але в свої двадцять років Сковорода обирає скарби значно цінніші за посади й маєтки – скарби духу. Він повертається до Києва і продовжує навчання в Могилянській академії.

Учень 2

Світ ловив його стрімкою церковною кар’єрою, заради якої треба було прийняти чернечий постриг, на що Сковорода відповів: «Хіба ви хочете, щоб і я помножив число фарисеїв? Їжте жирно, пийте солодко, одягайтесь м’яко й будьте ченцями!»

Учень 3

 Через кілька років у Києво-Печерській лаврі філософ зустрів своїх учнів і знайомих, які стали ченцями, і почув від них: «Годі бродити по світу! Час пристати у гавань,нам відомі твої таланти, свята лавра прийме тебе, як мати своє дитя, ти будеш стовпом церкви й окрасою обителі». На це Сковорода знову терпко мовив: «Ах, преподобні! Я стовпотворіння примножувати собою не хочу, досить і вас, стовпів неотесаних у храмі Божому». За цим привітанням старці замовкли, а любомудр, дивлячись на них продовжував: «Ризо, ризо! Як небагатьох ти опреподобила! Як багатьох зробила нечестивими, зчарувала. Світ ловить людей різними сітями, прикриваючи їх багатствами, почестями, славою, друзями, знайомствами, протекціями, вигодами, втіхами і святинею, та найбільш нещасна остання. Блаженний, хто святість серця, тобто щастя своє, закрив не ризою, а волею Господньою!»

Учень 4

Світ марно ловив його. Та хіба можна зловити у тенета багатства і почестей людину, яка вважала, що «коли найголовніше у світі є вічність, тоді й щастя мусимо засновувати не на тлінному, а на вічному, значить не на багатстві, не на здоров’ї, не на чинах, а на тім, що вічно існує…»

Учень 5

І наостанок така історія. Однокласником Григорія Савича був С.Миславський, також хлопець із великими здібностями. Студентами вони змагались у розумі й талантах, але один пішов тим шляхом, на який доброчинці справляли Г.Сковороду, і таки став київським митрополитом, а інший обрав супротивну стезю. І дивно розсудила історія: про С.Миславського нині мало хто скаже добре слово, а ім’я Григорія Сковороди стало символом мудрості українського народу.

6. Висновки про філософську діяльність Г.Сковороди.

(Виступи підготовлених учнів)

Учень 1

 Серед загальної атмосфери кволого духу української нації ХVІІІ століття яскравим зблиском стало життя будителя нації, філософа і поета Г.С Сковороди. Феномен його постаті – у дивовижному гармонійному поєднанні краси тілесної і духовної. У власному житті він сповідував виразні й тверді принципи: самопізнання і внутрішня згода з волею Бога. Окрім того, філософ постійно наголошує, що людина має невичерпний духовний потенціал, який лише необхідно спрямувати у потрібне русло, на справи Божі: пізнання і творчість. У своїх філософських творах великий мислитель розмірковував над основами буття. «Щастя наше є мир душевний,але мир цей до жодної речовини не стосується; він не золото, не срібло, не дерево, не вогонь, не вода, не зірки, не планети… Як здоров’я має свою точку не зовні, а всередині тіла, так мир і щастя в найглибшій точці душі нашої перебуває і є здоров’ям її та нашим блаженством».

Учень 2

 «Дух, Господь, отець, розум, істина – те, що керує вчинками і думками справжнього християнина». «Премудрість Божа, відбившись у душі нашій, робить нас із диких та бридких монстрів чи виродків людьми… Вона відрізнить нас од звірів милосердям і справедливістю». За Сковородою, щастя людини не тільки у високій духовності, а й у «сродній праці», у бажанні «пізнати себе». Такі принципи він обстоює в багатьох своїх творах, зокрема в тракті «Розмова, звана Алфавіт, або Буквар світу», який був написаний у 1774 році. Цей тракт побудовано у формі діалогу. А його учасники – друзі Григорій, Яків, Афанасій, Лонгін, Єрмолай. Філософ пише: «Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі усіма сторонами знаходить роботу. Се і є бути щасливим. Пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою». Філософські роздуми про щастя людини, займатися природною, улюбленою справою є водночас і осудом кар’єризму, гонитви за почестями, славою, багатством. «Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе наймодніше і найприбутковіше, але сим вони лише ошукують себе. Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли се й утіха, то не для серця, утіху для серця матимете у спорідненій праці».

Учень 3

«Коли дух у людині веселий, думки спокійні, серце мирне, тоді все світле, щасливе блаженне. Це і є філософія», - твердив Сковорода. І дякував за все блаженному Богові, що «потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним».

7.Висновки про щастя людини за Сковородою.

 -У чому полягає щастя людини за Сковородою? Виберіть ті поняття, які за переконанням Сковороди є складниками щастя:(Слайд 12)

чистота, совість, чесність, здоров’я душевне, здоров’я фізичне, родина, діти, любов, шлюб, достаток, самопізнання, «сродна» праця, єднання з природою, свобода.

8. Увіковічення пам’яті. Учнівська презентація.

Пам’ять про Григорія Сковороду зберігається у різних куточках України. У Києві його іменем названо вулицю.( Слайд 13)

Пам’ятник  Г.С Сковороді в сквері між Гостинним двором та Контрактовим будинком  відкрито в 1976 р.  навпроти будівлі колишньої Київської академії.      

 ( Слайд 14 ) У 1992р. в Харкові було відкрито пам’ятник  Г.С. Сковороді.

    (Слайд 15 ) Гранітний постамент в м. Лохвиці на Полтавщині.

( Слайд 16 ) На відзначення 200-річчя з дня народження Сковороди на його батьківщині у містечку Чорнухи було встановлено пам’ятник-погруддя українському філософу, просвітителю та поету.

На північний захід від Харкова знаходиться красиве і затишне українське село.

Це – Сковородинівка, де у 90-х роках ХVІІІ століття жив Г.Сковорода .

( Слайд 17 ) Тепер там знаходиться пам’ятник знаменитому земляку.

( Слайд 18 )На пагорбі стоїть світлий  одноповерховий будинок.

 ( Слайд 19 ) Навкруги розкинувся великий сад, що спускається до мальовничих ставків. (Слайд 20 )

Поблизу одного з них, як і за життя Сковороди, є місце із залишками старого дуба, під яким свого часу так любив сидіти Григорій Савич

 (Слайд 21 )

Неширока доріжка веде від дерева до могили філософа, де написано: «Світ ловив мене, але не впіймав». Ці слова стали афоризмом і ще раз доводять нам кредо великого філософа – бути вільним від мирських спокус.(Слайд 22)

У селі, що носить ім’я видатного просвітителя, у будинку, де він жив і помер, 1972 року було створено літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди. Такий вигляд має музей ім.. Г. Сковороди на сьогоднішній день.

 ( Слайди 23, 24 )

У музеї зберігаються чорнові варіанти та оригінали різних творів Г. Сковороди.

( Слайд 25 ) І йдуть у Сковородинівку люди, щоб віддати шану першому українському філософу, який піднявся до рівня найвидатніших мислителів своєї епохи і зробив свій внесок у культурну спадщину всього людства.

 VІ. Підсумок уроку

1.  Заключне слово вчителя. ( Слайд 26 )

Чи багато ми дізналися про Г. Сковороду? І так, і ні. По-перше, нам стало зрозуміло, що це чи не найвидатніша постать не тільки в давній українській літературі, а й взагалі в колі видатних людей України і людства. Втім ми за короткий час знайомства зі Сковородою тільки ледь торкнулися часточки його незвичайного  розуму й духу. Він став учителем не тільки для свого покоління, а й для всіх наступних. Саме діяльність Сковороди підготувала ґрунт для появи на нашій землі  Котляревського, а потім і Шевченка.

Можливо, комусь із вас ще доведеться повернутися до спадщини Сковороди – до її цілющого джерела – і ви тоді зрозумієте і відкриєте для себе набагато більше.

2. Сенкан про Сковороду.

3. Аналіз роботи учнів на уроці. Оцінювання.

 VІІ. Домашнє завдання

Скласти діалог-інтерв’ю зі Сковородою або скласти усний твір-мініатюру «Що я відкрив для себе, читаючи Сковороду».

 

Література

  1. Фенько Н. Мистецтво життєпису письменника // Українська мова і література в школі (Дивослово). – 2007. - №8.
  2. Швець В. Підсумковий урок за творчістю Г. Сковороди // Українська мова і література в школі (Дивослово). – 2005. - №9.
  3. Паращич В. Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з українською мовою навчання. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009.
  4. Савчук Н. Навчальна гра на уроці літератури. – К.: Шкільний світ, 2007.
  5. Шевченко В. Г. Сковорода у спогадах та перших дослідженнях // визвольний шлях. – 2002. - №11.
  6. Ковалинський М. Життя Г. Сковороди // Сковорода Г. Твори у 2 томах. – К.,2005.
docx
Додано
27 квітня
Переглядів
127
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку