Урок "Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байки "Бджола та Шершень" "

Тема уроку: Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байки "Бджола та Шершень" 

Мета: дати загальну характеристику розвитку жанру байки ,з’ясувати особливості байок Г.С.Сковороди, проаналізувати байку “Бджола і Шершень”, поглибити розуміння учнями вчення про "сродну працю"; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички ідейно-художнього аналізу байок; виховувати почуття дружби і взаємоповаги.

Обладнання: портрет Г. Сковороди, книжкова виставка, презентація байкарської  спадщини Г. Сковороди.

Методи, прийоми  і форми  роботи: бесіда, усна  зв’язна  розповідь, гронування, сенкан, діаграма Вена, «Незакінчене  речення».

Тип уроку: урок-дослідження.

Здається, байка просто бреше,

А справді — ясну правду чеше.

Л. Глібов

Єдина в байки є мета й призначення —
Погані смертних виправляти звичаї
І закликати люд до справедливості...

                                                                        (Федр, давньоримський байкар).

Хід  уроку

1 слайд

1. Організаційно – мотиваційний  етап.

1. З’ясування  емоційної  готовності  до  уроку.

• Обміняйтеся  побажаннями на  урок  зі  своїм   однокласником. (КЛУБОК ПОБАЖАННЯ)  

2. Цілевизначення  та  планування  роботи. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

2 слайд

Тема нашого уроку: Г. С. Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості притчі-байки "Бджола та Шершень" 

3 слайд

Наші завдання: 1)дати загальну характеристику розвитку жанру байки;

2) з’ясувати особливості байок Г.Сковороди;

 3) проаналізувати байку “Бджола і Шершень”.

4 слайд

Епіграфом до уроку я взяла слова двох відомих байкарів Л.Глібова та Федра. Прочитайте їх.

•                 На  партах  перед  вами  план  та  завдання  уроку, працюючи, ви  скористаєтесь  цією  таблицею як  карткою  самооцінки  власної  діяльності  на  уроці.

ІІІ Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Перевіримо, як ви засвоїли біографію Г.Сковороди за допомогою вікторини.

1. Графічний диктант «Так/Ні»

• На партах у вас є картки з таблицею. Кожна клітинка означає запитання. Ви маєте дати коротку відповідь на запитання, тобто сказати так чи ні. Якщо ви погоджуєтеся з почутим, то малюєте горизонтальну лінію зверху на лінії клітинки, якщо не погоджуєтеся, то виділяєте нижню лінію. Після всього з’єднуємо все однією лінією та отримуємо ключ-відповідь.

• Г. Сковорода народився на Черкащині. (Ні)
• Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами. (Так)
• Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує. (Ні)
• Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав». (Так)
• - Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві (Так)
• У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу. (Ні)
• У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію. (Ні)
•  Своєю творчістю Г. Сковорода завершив добу бароко. (Так)
• Сковорода навчався в Києво-Могилянській академії (Так)
•  Збірка ліричних творів митця має назву «Сад божественних думок» (Ні)
•  Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу. (Ні)
• Сковорода похований на Харківщині (Так)

Підсумок

Взаємоперевірка робіт. Правильні відповіді ви бачите на слайді 5,6  слайди

Проставте отримані бали до карток самооцінювання

2. Робота в групах

У кожної групи на столі є квітка. На її пелюстках відтворіть багатогранність образу Г.С. Сковороди. Побачимо, чия квітка буде мати найбільше пелюсток.

3. Презентація роботи.  

ІV Сприйняття, засвоєння та усвідомлення  навчального  матеріалу.

7 слайд

1.Слово  вчителя.

— Не менш важливе місце у творчому доробку Григорія Сковороди посідають байки. Письменник ставився до них дуже серйозно, бо вони давали йому можливість узагальнювати свої спостереження над життям, висловлювати в найбільш дохідливій формі свої погляди, виносити вирок негативним явищам тогочасної дійсності.

Створивши славнозвісну збірку "Байки харківські", Сковорода заклав міцні підвалини для розвитку української класичної байки як самостійного жанру. Хоча, звісно, як байкар, Сковорода мав своїх попередників.

2.Інформативне повідомлення «Від Езопа – до Сковороди». (випереджальне завдання)

8 слайд

Ознайомтесь у групах з питаннями до прослуховування виступу.

Матеріал для повідомлення.

"До Сковороди літературна байка пройшла вже великий шлях свого розвитку і мала цінні традиції. "Книга мудрості самого народу (М. Гоголь), байка своїм корінням сягає у фольклор, у казки, прислів'я і приказки, в яких найповніше відтворено життя трудящих мас, їхній побут та історію, психічний склад, невичерпний гумор, мудрість і дотепність.

У давнину байкою називали невеличке морально-повчальне оповідання, в якому дійовими особами виступали не люди, а звірі, наділені людськими рисами. Цей жанр виник у VI — V ст. до нашої ери в Греції; першим байкарем вважається легендарний Езоп. Його байки, написані прозою, а на початку нової ери переказані віршами римським поетом Федром, розійшлися по всій Європі.

      Суттєво оновив жанр байки Жан де Лафонтен, французький поет XVII ст. В Росії їх переклали ще в першій третині XVIII ст. Вони й пізніше користувалися великою популярністю і стали багатющим джерелом, з якого черпали мотиви і сюжети наступні покоління байкарів. Але байка кожного народу набула своєрідного національного колориту.

    Звертаючись до традиційних сюжетів і знайомих образів, байкар щоразу наповнює їх новим змістом, дає їм нове тлумачення, розкриває суспільні відносини, властиві даній історичній епосі. Езопівською мовою широко користувалися письменники, оратори і політичні діячі, коли хотіли висловити думку, яку не можна було в часи політичного гніту виголосити відкрито. Саме езопівською мовою байка засуджувала соціальну несправедливість. З часом вона набула сатиричного характеру Одним із перших байкарів-сатириків був римський поет Горацій.

Форму байки широко використовували у своїх казаннях церковні оратори другої половини XVII ст. — Іоаникій Галятовський та Антоній Радивиловський. До цього їх спонукала й необхідність посилювати емоційний вплив своїх проповідей та збуджувати відповідний інтерес в аудиторії.

Варто відзначити, що творча обробка фабул, "перелицювання" їх на новий лад, а також створення байок за зразком уже існуючих були досить поширеним явищем у XVII-XVI1I ст. Проте Сковорода, як побачимо далі, дещо інакше підходив до створення байки (За Ф. Поліщуком). 

Підсумок

1.Хто є основоположником літературної (авторської) байки?

 (Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа).

2.Хто розвинув віршову байку, а хто суттєво оновив жанр байки?

(Віршову байку розвинув римлянин Федр, а суттєво оновив – Жан де Лафонтен, французький поет XVII ст.)

3.Назвіть ораторів другої половини XVII ст., які широко використовували форму байки у своїх казаннях. З якою метою вони це робили?( Іоаникій Галятовський та Антоній Радивиловський. До цього їх спонукала й необхідність посилювати емоційний вплив своїх проповідей та збуджувати відповідний інтерес в аудиторії).

Вчитель. Проте Сковорода, як побачимо далі, дещо інакше підходив до створення байки (За Ф. Поліщуком). Саме він ввів байку як окремий жанр в українську літературу. 

3.Повторення основних відомостей про байку як жанр літератури.

9, 10 слайд

1)Дайте визначення байці як жанру літератури. (Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально- гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків.)

2)Поясніть, що таке алегорія.

Алегорія (від  грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo – говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через  конкретний образ.

3)Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іноказальній, алегоричній формі, яка є спорідненою з байкою. Але смисл притчі більш значний: вона ілюструє важливу ідею, розкриваючи проблеми моралі, загальнолюдські закони. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки).

4)Назвіть основні ознаки байки. (Основними ознаками байки є алегоричність; сюжетність; повчальність;  малий обсяг; наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).

4.Робота з текстом «Особливості байок Г.Сковороди».

11 слайд

Збірка «Байки харківські» (1774р.) - перша в українській літературі збірка байок, яка включає 30 творів.
Завдання для роботи в групі

-Прочитайте про особливості байок Г.Сковороди на слайді та на роздавальному матеріалі. Сформулюйте одне запитання за поданим матеріалом  і задайте  його будь-якому члену іншої групи.

      Відомо, що збірка "Байки харківські" складається з 30 творів. Перші 15 байок письменник написав у період 1769—1774 років, живучи "в лежащих около Харькова лесах, полях, садах, селах, деревнях и пчельниках". Другу половину (теж 15 байок) він створив у селі Бабаях поблизу Харкова. Всю збірку він подарував своєму приятелеві Опанасу Ланкову, в супровідному листі до якого висловив, крім того, цікаві міркування про жанр байок і притч. Оригінал збірки, на жаль, не зберігся. З численних списків, які робилися різними людьми в останній чверті XVIII та в XIX ст., до нас дійшло тільки три.

"Басні Харковскія" написані прозою. Вони складаються з двох частин: фабули і "сили", тобто висновку, моралі, яка в останніх п'ятнадцяти байках значно переважає за обсягом фабулу, перетворюючись на великий філософський трактат. В окремих байках "сила" є синтезом тематично споріднених прислів'їв і приказок. Посилається автор і на висловлювання видатних мислителів або тексти Біблії.

     У перших п'ятнадцяти творах збірки "Басни Харьковскія" мораль ("сила") виражена дуже стисло — одним, двома афористичними реченнями. Дидактична частина наступних байок є розгорнутим міркуванням і становить ніби невеликий, але закінчений філософський трактат. По-різному дано й оповідну частину: у перших — це маленьке оповідання, в других — переважно короткий діалог. За давньою традицією, Сковорода писав байки прозою. В їх тексті чимало авторських афоризмів, народних прислів'їв та приказок. Дійовими особами виступають, як правило, тварини, птахи, предмети, зрідка люди.

     А вперше надруковані "Байки харківські" були у 1837 році в Москві. Основну групу байок Сковорода присвятив прославленню суспільно корисної, "сродної" праці, розвинувши таким чином своє філософське вчення. 

Підсумок. Чому байки Г. Сковороди можна поділити на два види?

 І які їх будуть тоді особливості?

– “Сила” перших 15-ти байок складається з 1-2-х афористичних речень, а “сила“ інших 15-ти байок велика за обсягом, наближається до філософського трактату. 

5.Робота над змістом байки «Бджола та Шершень».

1. Аудіопрослуховування байки «Бджола та Шершень» та  виконання «Скрайбінг-аплікації»

Інструкція з виконання. Скрайбінг- новітня методика створення презентації( від англ.- «робити ескізи, замальовки»). Почутий матеріал ілюструється «на льоту». Входить ефект «паралельної наступності», коли ми чуємо і бачимо одне і те ж, при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах аудіо ряду.

• Ми будемо працювати в техніці  « Скрайбінг-аплікації». На партах у вас є набори для роботи – це аркуші паперу, малюнки, клей.  Слухайте аудіотекст і спробуйте відтворити почуте на папері.

Представлення кожної групи

2. Ідейно-художній аналіз байки «Бджола та Шершень».    (слайд 4)
   1.        Бесіда за питаннями (Метод «Прес»):      

• Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? («Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед»)
• Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»?
• У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? («...Більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити... для нас найлютіша мука»)
• Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
• Що є мукою для героїні?
• Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
• Чому Бджола — символ мудрої людини?
• Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать?
• Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою?
• Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
• Яке виховне значення має ця байка?
  2.        Тема: розкриття важливої ролі праці за покликанням.    

Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування.

- Риси якої людини втілено в образі Бджоли? (працьовитої, мудрої, досвідченої людини).

- Розкрийте алегоричний образ Шершня. (образ людини лінивої, яка звикла користуватися результатами чужої праці).

- Знайдіть у “силі” витлумачення алегоричного змісту образів байки. (“Шершень  – се образ людей, котрі живуть крадіжками чужого і народжені  на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться”)

-Прочитайте  афоризм, в якому міститься ідейний зміст: «Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе».

Слайд 12
-На вашу думку, який (які) із запропонованих варіантів найбільш точно передає ідею байки “Бджола та Шершень”?

• Праця є природною потребою гідної людини.
• Спосіб життя – це вічна тема для суперечок.
• Бути потрібним – справжня радість для людини.
• Якщо від тебе немає користі іншим, то не вчи їх, як треба жити.

 Слайд 13

-Оскільки мораль байки значно більша, ніж фабула, то вона нагадує трактат. Поясність, як ви зрозуміли ідею “сродної” праці.

“Немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо, душа – володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти”. На підтвердження цих думок Г. Сковорода наводить цікаві приклади, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця, на домашнього кота, який, вловивши мишу, не їсть її; нарешті, на замкнену в достатку Бджолу, яка вмирає з нудьги,  бо не може літати по квіткових луках. Отже, людина має жити відповідно до своєї природи, займатися “сродною” (природною) працею.

- Назвіть провідні проблеми байки.

Слайд 14

Провідними проблемами байки  є три: людина і суспільство; сенс життя людини та її покликання; праця і споживання.   

Спробуйте дати відповідь одним реченням.(Мораль (сила) байки “Бджола та шершень” нагадує трактат, бо в ній чимало фактів із життя, біблійних висловів, посилання на Цицерона, Епікура.)

Слайд 15

Підсумок
3.Творче завдання. Скласти сенкан з ключовим словом «праця», «бджола», «шершень»
Праця.
Корисна, цікава.
Виконую, стараюся, захоплююся
Улюблена справа – еліксир для душі.
Результативність.     

7. Практикум з теорії літератури. Діаграма  Вена.

— Пригадайте ознаки байки як літературного жанру та визначіть особливості байок Г. Сковороди.

Особливість байок Г.Сковороди:

1)прозова форма (як у Езопа);
2) складається з 2-х частини: І - стислий виклад якоїсь події, факту;

ІІ- об’ємне тлумачення її автором, повчання, мораль або, як назвав її Г.Сковорода, — «сила»;
3) перевага надається  ІІ частині – моралі;
4) діалогічна форма викладу;
5) виразний, по-філософськи переданий зміст.

Слайд 17

Презентація Діаграм  Вена

V Рефлексія.

1.Робота з епіграфом.

• Який, на  вашу  думку, епіграф  точніше  розкриває  зміст  нашої  сьогоднішньої  розмови? Чому?

3.Подарунок на згадку

У кожної групи на парті є бджілки. Я прошу написати свої побажання однокласникам на цей навчальний рік .  (Щоб протягом навчання ви збирали плідно «мед знань» і обрали «сродну» працю). 

Слайд 20

VІ Домашнє  завдання.

1. *Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому Г.Сковорода називав байку «мудрою іграшкою», що приховує в собі зерно Божої істини?»