Автори: Адабір Людмила Василівна, вчитель української мови та літератури Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ст.№1; Флоренко Л.М., вчитель зарубіжної літератури Софіївської ЗОШ І-ІІІ ст.

Клас: 5

Тема: Великий  світ природи  і місце в ньому людини за творами Євгена Гуцала «Лось» і   Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо».

Мета: ознайомити п’ятикласників з основними відомостями  про життєву долю Гуцала та Сетона-Томпсона, поняттями «оповідання»,  «анімаліст», «натураліст»; допомогти учням усвідомити  ідейно-художній зміст творів; вчити емоційно сприймати  твори;

розвивати вміння виділяти основні факти з біографії письменника, вдосконалювати вміння  робити висновки, висловлювати власну думку щодо прочитаного;

 розвивати логічне мислення, усне мовлення;

сприяти вихованню турботливого ставлення до світу природи  як неодмінної риси гуманної, гідної поведінки.

Цілі.

Після проведення уроку учні

знають:

•                                                                                                                              основні відомості про життєвий шлях Є.Гуцала та Е. Сетона-Томпсона;
•                                                                                                                              зміст оповідань;
•                                                                                                                              поняття «оповідання», «анімалістика», «натураліст».

вміють:

•                                                                                                                              переказувати ключові епізоди;
•                                                                                                                              коментувати прочитане та висловлювати власне ставлення до нього;
•                                                                                                                              міркувати про великий світ природи і людей в ньому.

Формування ключових компетентностей:

•       інформаційно-цифрової – формувати вміння  використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, для особистого розвитку, опрацьовувати, систематизувати і передавати матеріал;
•       уміння вчитися впродовж життя – виробляти вміння визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; працювати в парі; використовувати різні види читання; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.
•       екологічна грамотність - виховувати бережливе ставлення до природи як важливого чинника реалізації особистості; усвідомлення того, що людина - частина природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю.

Змістові лінії літературної освіти.

Емоційно-ціннісна.

Розкриття гуманістичного змісту оповідань, моральних цінностей, втілених в них.

Літературознавча.

З’ясування поняття  «оповідання», «анімаліст», «натураліст».

Компаративна.

Порівняння традиційних тем, сюжетів, образів.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору; інтегрований урок (зарубіжна література – українська література).

Методи і прийоми: слово вчителя,  повідомлення учнів, робота з підручником, робота в парах,  вправа «Доміно», «Долоньки», ґронування, укладання таблиці, метод « Прес», вправа «Установити відповідність».

Обладнання: портрети Є.Гуцала та  Е. Сетона-Томпсона, виставка  книг письменників, репродукції малюнків Сетона-Томпсона, аудіозапис «Голоси птахів», мультимедійна презентація.

Випереджувальні завдання.

Індивідуальні:

- підготувати повідомлення про Є. Гуцала і Е. Сетона- Томпсона;

- підготувати виставку  репродукцій малюнків Сетона-Томпсона.

Обов’язкове:

- прочитати оповідання Є. Гуцала «Лось» та Е. Сетона-Томпсона «Лобо».

Оформлення дошки.

По центру: запис теми уроку.

Зліва: портрети  Є. Гуцала, Е. Сетона-Томпсона.

Справа: вислів «Природу неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем» (Д. Адамс), виставка репродукцій малюнків Е. Сетона-Томпсона.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Вправа «Долоньки».

Простягніть долоню. Подаруйте товаришу по парті для роботи на уроці старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпіння, знання, повагу.

 А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки. Ви готові до роботи? Вперед!

ІІ. Цілевизначення та планування.

1.          Представлення концепту теми.

    (Звучить запис «Голоси птахів»)

 Слово вчителя зарубіжної  літератури.

Природа  — світ краси і правди, які щоразу по-новому відкриває для себе кожна людина . Говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні, спів птахів? Світ природи багатий і різноманітний.

Придивіться  до природи, прислухайтеся до її звуків, вдихніть аромат її пахощів, і вона вам відкриє чарівний і дивовижний казковий світ, подарує надзвичайну красу. Адже краса природи безмежна, вона здатна наділяти людину таємничою силою, що западає в душу і робить її безсмертною. А людина — це невіддільна частина природи,  без неї їй не прожити.

   Для чого людині захоплюватися красою природи, що це їй дає? (Відповіді дітей.)

   Краса природи має здатність робити людину доброю, співчутливою і турботливою. Людина здатна багато чого робити, але без любові і доброти вона може стати жорстокою і бездушною, а краса робить її чуйною і ніжною. Завдяки цій красі серце людини стає добрішою, здатною відчувати найніжніші й найтонші порухи душі. Краса природи  — це велика сила! Сила, яку, як зазначав Адамс,  «неможливо побачити очима, її можна лише зрозуміти розумом і відчути серцем».

Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з творчістю канадського письменника  Е. Сетона-Томпсона та українського Є. Гуцала, про яких можна сказати, що вони   бачили природу очима, розуміли її та відчували серцем.

2.Ознайомлення з темою уроку.

3.Вибір цілей уроку із загального переліку.

4.Узгодження плану  роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального  матеріалу.

1.          Слово вчителя зарубіжної літератури.

Відомий канадський письменник-анімаліст захоплює читачів  зображенням природи, світу тварин. Його твори нагадують про те, що дерева і трави, джерельна вода і явища природи – це цінності земного буття.  Великий  знавець природи –  англійського походження, зоолог за професією, і тому один із перших у літературі змалював життя тварин.

2.          Повідомлення учнів про Сетона-Томпсона. (Додаток 1)

Під час розповіді про письменника демонструються репродукції малюнків Е. Сетона-Томпсона. (Додаток 2)

Завдання класу: за розповіддю учня  установити відповідність . (Додаток 3)

Е.Сетон-Томпсон народився                                          із Шотландії

Його предки були вихідцями                                        художником

Згодом сім’я проживала                                                в Англії

Сетон-Томпсон мріяв стати                                            почав малювати

Ураховуючи побажання батька, Ернест                       у Канаді        

3.          Словникова робота.

Натураліст – людина, яка займається  вивченням природи.

Анімаліст – художник, що  зображує тварин, надає їм властивостей людського характеру.

Анімалістична література – художні твори, які зображують світ тварин і рослин.

4.          Слово вчителя української літератури.

Євген Гуцало – відомий український  письменник, майже вся творчість якого  була присвячена природі, бережливому ставленню до неї.

Ще з дитинства  майбутній письменник звертав увагу на найтонші, найніжніші відтінки і рідного слова, і шовковистих трав. Друзі жартома розповідали, що, коли Євген Пилипович  проходив вранішніми вулицями Києва, то пташки завмирали, переставали співати, а потім  спурхували йому на плече – природа тонко відчувала і його прекрасну душу доброї людини, і талант справжнього митця.

5.          Повідомлення  учня про Є. Гуцала. (Додаток 4) .

Завдання: скласти «Доміно», відповідаючи на питання «Хто ж він, Євген Гуцало?» (Додаток 5).

6.          Слово вчителя зарубіжної літератури.

У 1898 Сетон-Томпсон видав книжку «Тварини, яких я знав», яка змусила заговорити про нього як про письменника, котрий знову відкрив для людини світ тварин.  До цієї книги входить оповідання «Лобо».

7.          Бесіда за змістом  оповідання «Лобо» (з’ясування первинних вражень про твір).

•              Яке враження справив на вас твір?
•              Про що цей твір?
•              Назвіть героїв твору?
•              Хто привернув вашу  увагу? Чим саме?

8.          Стислий переказ («ланцюжком») оповідання «Лобо». (Додаток 6)
9.          Слово вчителя української літератури.

Твір    Є. Гуцала «Лось» розкриває розмаїття зовнішнього світу, болючі суперечності чорного і білого, правди і кривди. Він вчить співпереживати, бути чутливим до чужої біди, спонукає боротися зі злом. Природа беззахисна перед жорстокістю людини, і ми  маємо не просто знати про це, а й відчувати і пам’ятати.

  За жанром цей твір  –  оповідання.

10.     Робота з підручником.

Завдання. Прочитайте матеріал підручника «Українська література» ( стор. 221). З’ясуйте  значення поняття «оповідання».

 11.Бесіда за змістом  оповідання «Лось» (з’ясування первинних вражень про твір).

- Чим захопило  вас оповідання?

- Що найбільше вразило? Чому?

- Які почуття  викликав твір?

- Які роздуми виникли під його впливом?

- Назвіть персонажів твору. На які дві  групи вони поділяються?

- Які слова під час читання вам були незрозумілі?

12. Словникова робота.

Нащулив – прислухався.

В досвітніх сутінках – у напівтемряві перед світанком.

Кощава – та, що нагадує кістку.

Лежбище – місце для сну, відпочинку.

Ратиці – копита.

Залужжя – з луків.

Висоталися – простяглися.

Оскнілого – обледенілого.

Підпалок – маленький хлібець; дуже запечений.

Смага – тут, слина.

13. Робота з текстом оповідання «Лось».

Вправа  «Вірю-не вірю»

•              Роги Лося нагадували молоде деревце. (Не вірю)
•              Події відбувалися у досвітніх сутінках. ( Вірю)
•                                             Лось потрапив до заповідника із тайги. (Вірю)
•                                             Лось злякався людських голосів. (Не вірю)
•                                             Мисливці врятували лісового красеня від зграї вовків. (Вірю)
•                                             Звір прямував до поляни, щоб сховатися від мисливців. (Не вірю)
•                                             Лось потрапив в ополонку. (Вірю)
•                                             Двоє хлопчиків кинулись на допомогу тварині. (Вірю)
•                                             Дядько Шпичак допоміг хлопцям врятувати Лося. (Не вірю)
•                                             Лосю допомогли робітники заповідника і він залишився живим. (Не вірю)

Бесіда

- Чому оповідання називається «Лось»?

- У який момент ми розуміємо, що тривога Лося не даремна: щось має статися? Зачитати  відповідні епізоди твору, що передають тривогу  звіра.

- Чи боявся Лось людей? З чого видно, що автор милується його красою? Підтвердьте свої думки словами з тексту.

- У яку біду потрапив лісовий красень?

-   Зачитайте, як він боровся за життя?

- Де ми вперше знайомимось з хлопчиками?

- Як їх називає автор і чому?

- Розкажіть про поведінку дітей під час порятунку Лося. Що вони при цьому пережили?

- У чому краса їхніх дій і почуттів?

- Як ви оцінюєте  дії і вчинки дядька Шпичака?

- Що призвело Шпичака до духовного падіння?

Слово вчителя української літератури.

В оповіданні «Лось» Є. Гуцало пропонує читачам самим замислитись над тим, що буде далі. Поміркувавши, можна припустити, що брати все ж таки повідомляють у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на тварин, які живуть у заповіднику. На  відміну від хлопців, Шпичак хотів би побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість злочину. У цьому невеличкому творі Є. Гуцало зумів розкрити одну з важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Навпаки, люди мають усвідомити, що їхнє завдання – оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.

14. Зорова хвилинка.(Вправа «Метелик»). ( Додаток 7)

15. Робота з текстом оповідання Сетона-Томпсона «Лобо».

Слово вчителя зарубіжної літератури.

Головна  мета, яку ставив перед собою Сетон-Томпсон –  «зупинити, по можливості, безглузде і безцільне  винищення диких тварин». Саме цю проблему автор порушує в оповіданні «Лобо».

Бесіда

- Назвіть, які два художні світи зобразив в оповіданні «Лобо»  Сетон-Томпсон?

- Хто ж такий Лобо?

- Чому старого сірого вовка називали «Володар Лобо»?

- Якою була його зграя?

- Чому скотарі прагнули будь-що  і якнайшвидше спекатися  вовчої зграї?

- Чому в ущелині Курумпо з’явилися мисливці?

-     До яких хитрощів вдавалися мисливці, аби вполювати ватагу  знаменитого сіроманця Лобо?                                                                                                                                                                                                    

-  Які почуття у читачів, на вашу думку, намагається викликати автор?

16. Метод «Прес».

Доведіть, використовуючи таблицю, що твори «Лось» і «Лобо» - оповідання.

   17. Робота в парах. Укладання таблиці.

Порівняйте за допомогою таблиці оповідання «Лось» та «Лобо».

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.                                         Слово вчителя зарубіжної літератури.

Сьогодні ми  розпочали знайомство з перлинами анімалістичної літератури – творами Гуцала і Сетона-Томпсона,  де тварини зображені не як казкові герої, а як представники реального світу.

2.                                         Вправа «Мікрофон».

•                                             Цей урок навчив мене…
•                                             На цьому уроці я дізнався…
•                                             Тепер я можу розповісти друзям про…

-    Найцікавішим для мене було…

-    Після цього уроку я зробив для себе висновок…

 3.Слово вчителя української літератури.

Пам’ятайте :

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав, нині

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

4. Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

 Домашнє завдання.

Зарубіжна література.

Обов’язкове. 1.Скласти план до першої частини твору « Лобо».

                                      2.Переказувати зміст оповідання.

 За бажанням. 1.   Намалювати ілюстрації до твору.          

Українська література.

Обов’язкове. 1. Переказувати зміст оповідання « Лось».

                         2.Підібрати цитати до характеристики Лося, братів-підберезників, Шпичака.

      За бажанням.  1. Уяви себе письменником. Напиши продовження оповідання «Лось» від імені хлопчиків.

Додаток 1

 Сетон-Томпсон народився в Англії у 1860 році. Його предки були вихідцями із Шотландії.  Батько був людиною заможною, власником 10 суден, які перевозили товари в усі кінці світу. У Ернеста  була велика родина,  - у ній було 14 дітей – жила в достатку. Він  був наймолодшим, десятою дитиною в сім’ї. Коли  хлопчикові виповнилося 6 років, уся  сім’я переїхала до Канади, там, у Торонто,  пішов до школи. Весь свій вільний час  проводив у полях, лісах, спостерігав за життям тварин та пташок. Ще до закінчення школи  Ернест  вирішив стати натуралістом. Але батько був проти,  бо ця професія не давала змоги заробити багато грошей. Він вважав, що краще вчитися на художника, малюючи своїх улюблених тварин. Тому  почав малювати.  Мистецтву живопису  його навчав місцевий майстер. Пізніше  вступив до місцевої художньої школи, де отримав золоту медаль.

     Першою картиною, яку Томпсон написав олією, був портрет яструба. Цього птаха, як потім і інших звірів та пернатих Ернест малював з натури, відвідуючи звіринці Лондона та Парижа.  Саме тоді в нього виникла ідея супроводжувати оповідання про тварин малюнками на полях книг. Малював він героїв творів із великою любов’ю, теплом і гумором.( Демонстрація репродукцій малюнків С.-Томпсона).

 У 1879  поїхав до Лондона,  вступати в Королівську Академію Мистецтв. Але тільки наступного року  був зарахований і дістав можливість пройти семирічний курс навчання. Найбільшою втіхою для хлопця  тоді було відвідування зоопарку, де  просиджував цілими днями, роблячи ескізи тварин. Але провчився він у академії недовго. Постійна потреба в грошах, голодування надірвали сили, і він змушений був повернутися додому. Це сталося  в 1882 році.
      Оселився в Манітобі й повернувся до своєї улюбленої справи – спостереження за тваринами. У цей час він  писав і публікував статті про тварин, а в 1886 році вийшла його перша книга  «Ссавці Манітоби», після якої невдовзі з’явилася низка видань наукового характеру.

1898 року Сетон-Томпсон видав книжку « Тварини, яких я знав», яка змусила заговорити про нього як про письменника, котрий знову відкрив для людини світ тварин. Услід за нею з’явилися такі книжки, як «Доля гнаних» (1901), « Тварини-герої»(1905), « Дикі тварини у себе вдома», що лише зміцнили це враження.

     Сетон-Томпсон ретельно вивчив звички найрізноманітніших тварин і птахів. Коли він писав про тварин, читачі були вражені спостережливістю автора. Про все Томпсон писав так, неначе сам був вороном, чи лисом, чи ведмедем. У деталях знав побут тварин, знав, як вони виводять соє потомство, як знаходять їжу і до яких хитрощів удаються, щоб обдурити своїх ворогів. І це не випадково, адже він був ученим і десятки років провів, спостерігаючи за багатьма тваринами канадських лісів. Усе побачене він заносив до свого щоденника натураліста, яким користувався, коли починав писати свої твори, де олюднював тварин.

                                                                                                                   Додаток 2

Виставка репродукцій картин Е. Сетона-Томпсона.

       Додаток 3

Е.Сетон-Томпсон народився                                          із Шотландії

Його предки були вихідцями                                        художником

Згодом сім’я проживала                                                в Англії

Сетон-Томпсон мріяв стати                                            почав малювати

Ураховуючи побажання батька Ернест                       у Канаді        

Додаток 4

ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ ГУЦАЛО (14.01.1937-07.1995)

Повідомлення  1. Родина письменника, його дитинство

Народився Є. Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині у сім’ї вчи­телів. Батькам доводилося переїжджати з однієї сільської школи до іншої, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолян. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Мабуть, тому в Гуцала така рівновелика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків барвистої мови і до шовкових трав.

У дитинстві він захоплювався читанням книг, бо йому цікаво було довіду­ватись із них про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше.

В ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє буття — звучне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійс­ність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод.

Повідомлення  2. Шкільні роки. Потяг до письменницької діяльності

А потім була школа, та сама, яку спалили фашисти і яку першою люди взялися відбудовувати. Хлопець змалку тягнувся до слова. Одного разу треба було написати твір на вільну тему. Прочитавши його творіння, батько підо­зріло глянув на сина і на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?». Пробу­вати себе в літературі Євген почав рано, ще десь у третьому-четвертому класі. За хатою, в кущах бузку, сам писав вірші, оповідання. Писав, клеїв у кон­верти і відсилав. Але відповіді чомусь приходили завжди негативні. Жоден дитячий журнал і дитяча газета не надрукували ні одного його рядочка. Та хлопець твердо вирішив стати журналістом. А ще багато читав. Читав усе, що потрапляло до рук. Випасаючи череду, читав «Кобзар» Шевченка і стару обдерту Біблію без початку й кінця, що знайшов у скрині померлої баби Ликери. Читав Вальтера Скотта, Джека Лондона і брошуру про силосування, яка була в колгоспній бібліотеці. Пристрасть до жадібного читання не поки­дала Євгена Пилиповича все життя.

Коли Євген учився в 6 класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна газета, що викликало страшенну гордість хлопця. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох опо­віданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відно­вити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переко­нати, що за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.

Повідомлення 3. Журналістська і літературна діяльність

У 1959р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний ін­ститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому якийсь час працю­вав у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом пов­ністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав у 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критики й літературна громадськість. Від­тоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та ін.

Повідомлення  4. Є. Гуцало — дитячий письменник.

Значну частину творчого доробку митця становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Шевченка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особ­ливим, тільки йому властивим, поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жан­рово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свідчать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).

Повідомлення № 5. Поет і дослідник

Поезія Є. Гуцала — це певною мірою протест проти суспіль­ства. Він був одним серед тих, які обрали не продажну славу, улесливість і матеріальні набутки шляхом брехні, мовчання, закриття очей на дійс­ність, Він обрав — слово. Правдиве, болюче, підсвідоме. Гуцалові вдалося створити світ, де все пройнято настроєм, чистим порухом душі. Він створив світ без штампу, без колючого дроту і зрад.

Окрім поета, Є. Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу.

Не стало Євгена Гуцала — і земля осиротіла ще на одне соковите і влучне слово.

Додаток 5

Є. Гуцало – письменник (прозаїк і поет) – журналіст – дослідник – захисник природи – правдолюб - дитячий письменник – творець – митець – природолюб.

                                                                                                                   Додаток 6           

Стислий переказ оповідання « Лобо»

  Головним героєм оповідання «Лобо» є величезний вожак зграї сірих вовків – Лобо, який спустошував долину Курумпо протягом багатьох років. Його гучне виття, добре відоме всім пастухам, лякало весь населений край північної частини Нової Мексики. Добре відома була також його малочисельна зграя, в якій була й вовчиця Бланка, подруга Лобо, котра здійснювала набіги на стада корів і отари овець не тільки заради споживи, а й задля розваги, з’їдаючи при цьому лише відбірні шматки м’яса молодих телиць. Завдяки своєму вожакові ці вовки були невловимі: вони ніколи не потрапляли в пастки, не їли м’яса дохлятини й мовби глузували над усіма хитрощами, що їх намагалися застосувати скотарі та мисливці. У оповідача цієї історії, колишнього мисливця на вовків, вожак викликав почуття поваги за свій гострий розум, спритність і винахідливість. Але герой прибув на ранчо з метою допомогти фермерам у боротьбі з цією лютою зграєю. Багато невдач спіткало його, перш ніж він зрозумів, на який гачок можна підчепити верховода. Під час цих пошуків ми разом з автором маємо змогу завдяки його натуралістичним описам уявити собі скелясті гори, де ховалися вовки, фермерські садиби, картини розправ над вівцями тощо. Оповідач добре вивчив вдачу вожака і, як кмітливий мисливець, зрозумів його слабке місце   ( як одинак він був нездоланним і міг загинути лише через необережність товариша, якому довіряв). Блискучий план спрацював відмінно, приманкою послужила Бланка, і Лобо, шукаючи її, таки потрапив у пастку. Але загибель цього гігантського вовка – справжня трагедія. Зрада друзів, презирство до тих, хто переміг, туга за загиблою коханою і, нарешті, гідна смерть викликають непідробний жаль до цього хижого звіра.

                                                                                                                  Додаток 7

ВПРАВА ДЛЯ ОЧЕЙ

• «Метелик»: працюємо тільки очима. Погляд пересуваємо в такій послідовності: у нижній лівий кут, у верхній правий кут, у нижній правий кут, у верхній лівий кут. Повторюємо всі дії в протилежному напрямку. Розслабте очі, повільно і спокійно поморгайте очима, як метелик крильцями.

                                                                                                                Додаток 8

Методична ремарка.

     На вивчення «Лобо» Сетона-Томпсона за програмою виділяється 3 години. Урок «Великий  світ природи  і місце в ньому людини» за твором Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо» є першим при вивченні оповідання і шостим у розділі «Природа і людина». Наступні уроки – «Природа, в якої ми вчимося» (Моральні проблеми оповідання «Лобо»), «Лобо – володар « Курумпо». Характеристика образу Лобо.    

      На вивчення оповідання «Лось» відводиться 2 години. Урок «Великий  світ природи  і місце в ньому людини» за твором Є.Гуцала «Лось» є першим при вивченні оповідання і восьмим у розділі «Рідна Україна. Світ природи». Наступний урок - «Краса дій і почуттів братів-підберезників»( Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань).

       У  ході  інтегрованого  уроку  використано  інтерактивні  технології

(« Мікрофон», метод « Прес»,роботу в парах), які  сприяли    організації   самостійної  пізнавальної  діяльності  учнів.  При роботі в парах п’ятикласники  мали  змогу  обмінюватися  думками,   слухати  та  цінувати  думку  іншого.

      Інформаційні  технології  сприяли  розкриттю індивідуальних здібностей. створили умови для самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку,  пробудили інтерес до аналітичної роботи.

       Вище зазначені технології  сприяли формуванню інформаційних, комунікативних та соціальних  компетентностей.