Інтегрований урок. Українська мова і літературне читання. Закріплення знань учнів про прикметник як частину мови.Людина народжується, щоб лишити по собі слід В. Сухомлинський

Інтегрований урок. Українська мова і літературне читання.

Тема. Закріплення знань учнів про прикметник як частину мови. Складання

           усної розповіді. Людина народжується, щоб лишити по собі слід В. Сухомлинський «Який слід повинна залишити людина на землі?».

Мета:

- навчальна: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне і аналізувати, висловлювати свої міркування, добирати прикметники, працювати з додатковими інформаційними джерелами, збагачувати словниковий запас;

-розвивальна: розвивати навички правильного виразного читання, створювати проекти, добирати відповідну інформацію з різних джерел, розвивати зв᾽язне мовлення;

- виховна: загальнолюдські якості, збагачували уявлення учнів про людяність, сприяти осмисленню філософського поняття „слід людини на землі”, виховувати пізнавальну компетентність.

Обладнання. Тести, картки, зерна пшениці, грамзаписи, проекти, квітка успіху, виставка книг, картина К. Білокур „Щастя”, портрет В. О. Сухомлинського.

                                                      Хід уроку

І. Організація класу до уроку

1. Привітання

- Доброго ранку! – травам росистим.

- Доброго ранку! – квітам барвистим.

- Доброго ранку! – сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному.

2. Перевірка психологічного настрою учнів

Учитель. Подивіться всі на мене,

Посміхніться!

Ви готові до роботи?

Всі бадьорі?

Молодці!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Діти, сьогодні до нас на урок прийшов казковий герой. Він завжди рано вставав, своєю пісенькою усіх будив… Хто це і з якої казки він прибув?

(Півник. Із казки «Круть і Верть»)

• І що він приніс? Як ви думаєте, що тут у мішечку? (Зерно)

1. Робота в парах

Учитель. Уважно роздивіться і скажіть, на що схожа зернина?

(На дитину у сповитку)

На дошці малюнок, на якому зображено немовля у сповитку. Звучить крик немовляти у грамзапису.

Учитель. Тихо… Тихіше! Народилася дитина.

                 Гарненька така на вид.

                 У згорточку білих пелюшок

                 Мирно в ліжечку спить.

А як іще можна сказати… дитина, …? (Людина)

2. Гра «Хто більше»

Учитель. Гарна людина, справжня людина – то сонечко, яке зігріває все довкола своїми лагідними промінцями. У вас на партах лежать жовті промінчики. Доберіть і запишіть на них прикметники.

Але спочатку згадаємо…

• Прикметник …

Учні. Прикметник – це частина мови.

Без неї нам не обійтись.

Учень. Ти вслухайсь в слово пречудове,

             Йому, як другові, всміхнись.

Учитель. Земля - …

Учні. Ласкава, люба, рідна

Учитель. А сонце - …

Учні. Щире, золоте

Учитель. А небо - …

Учні. Лагідне й погідне

Учитель. Життя - …

Учні. Прекрасне, дороге.

Діти добирають прикметники, записують їх і прикріплюють на дошці

3. Тести

Учитель. Щоб нас ніжно зігрівали промінчики, а маленька наша людина щиро нам посміхнулася, виконайте тести.

Діти виконують тести додаток 1

Учитель. За легендою, коли народжується людина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до неї янгола-охоронця. Уві сні янгол цілує дитину тричі: в чоло – аби вона зросла розумною; в личко – щоб була красивою; в груди – аби здоров᾽я, любов та доброта вселилися в її тіло, серце та душу. Але кожа народжена на землі людина повинна пройти свій життєвий шлях.

4. Гра «Інтерв᾽ю»

Учитель. Діти, до вас хоче звернутися кореспондент з журналу «Планета Знань» Сирота Олександра із запитанням.

Учениця. Як ви думаєте, який життєвий шлях пройде ця людина?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Гра «Слово заблукало»

Учитель. Прочитайте слова і складіть з них речення.

На дошці:

                                                      людина

                   повинна                                            землі

                                       Який                  слід

        залишити                        на

Учитель. Яке це речення за метою висловлювання?  (Питальне)

- Чи можете відповісти на це питання?

- А допоможе нам дати відповідь на це запитання оповідання В. Сухомлинського з такою ж назвою.

2. Вправа на розширення поля читання

На дошці:           до  кір                                   жи  ти

                        ста      рий                            хло       пчик

                      май       стер                          зни         зують

                    осто         ронь                      най            нижчий

               зга            далась                  випе                    стував

3. Словникова робота

Учитель. Доберіть синоніми до слова докір

- Як ви розумієте слова осторонь (збоку, окремо, біля), знизують плечима (виявляти здивування, непорозуміння), випестувати (дбайливо доглядати).

- Доберіть антоніми до слів старий (молодий), докір (похвала), згадувалась (забувалась), найнижчий (найвижчий).

4. Читання оповідання комбінованим способом

а) Читання вчителем (до слів „… ніхто не пам᾽ятає такого чоловіка”).

Учитель. Про кого дізналися з прочитаної частини твору?

- Що робив старий Майстер? Що йому не сподобалося у вчинкові Хлопчика?

- Що на старості років згадав старий чоловік?

б) Читання оповідання учнями до кінця

в) Вибіркове читання

Учитель. Чим був задоволений старий Майстер?

- Прочитайте, що зробив Хлопчик?

- Як склалося життя Хлопчика через багато років?

- Що згадав Чоловік, коли прийшла старість?

- Прочитайте, що спитав у Чоловіка один дід.

5. Читання оповідання вголос

6. Визначення головної думки твору

Учитель. Який слід залишив після себе чоловік?

- Чи такий слід мав на увазі автор, даючи оповіданню заголовок? (Відповіді учнів).

7. Складання асоціативного куща

- Скажіть, то який слід повинна залишити на землі людина? Попрацюйте в групах і складіть асоціативний кущ «Який слід повинна залишити на землі людина?». Це має бути така справа, яка б і після смерті людини нагадувала про неї іншим.

Діти працюють у двох групах, складають асоціативний кущ: побудований будинок, добрі справи, посаджені дерева, виховані діти, вирощений урожай, складену пісню, написану книгу).

8. Робота в парах над прислів᾽ям (додаток 2)

Учитель. Прочитайте з розсипанок прислів᾽я.

Діти відтворюють прислів᾽я, пояснюють його.

Учитель. Скажіть, яке з почутих прислів᾽їв виражає головну думку оповідання?

9. Захист проектів

Учитель. З тексту ми дізналися про людину, яка змарнувала своє життя, залишивши по собі лише відбиток маленького дитячого сліду на цементі.

Учитель. Готуючись до уроку, ви підготували проекти про людей, які залишили або залишать по собі справжній слід – людську працю і пам᾽ять про неї.

Діти захищають власні проекти про відомих людей України: Г. Чубач, Т. Шевченка, Л. Каденюка, Н. Матвієнко, К. Білокур

ІV. Підсумок уроку

Учитель. Отже, що залишає слід на землі? (Праця).

Так, тільки праця залишає слід на землі. Людське серце має бути відкритим для добра, людяності, щирості і любові. Саме таким було серце Василя Олександровича Сухомлинського – чудового письменника і учителя від Бога.

                                        Він залишив назавжди

                                        Слід після себе у світі,

                                        Слід той не зможуть змести

                                        Сиві і славні століття.

                                                                                          (Г. Орел)

- Таким повинно бути серце у кожного з вас. Пам᾽ятайте, що ви – людина. «Людина, - стверджував Сухомлинський – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

Діти. 1. Яке це щастя – в білім світі жити,

          І усміхатися, співати і любить!

         Стрічати ранки, з усіма дружити…

         Яке це щастя – на землі цій жить!

2. Один раз життя нам дається,

     Дарунок прекрасний з небес,

Як сонечко гарно сміється!

А скільки на світі чудес!

І стільки безмежного дива

Щодня, лише очі відкрив.

І так на Землі красиво,

Що жив би на ній і жив.

3. Життя – це найкраща казка,

У ній, що завгодно, завжди.

Та ти не пасуй, будь ласка,

А сміло по нім іди.

Бо ти на Землі – людина

Й тобі відкривати світ.

І ти неповторна, єдина

З маленьких дитячих літ.

Учитель. Які почуття у ва викликав наш урок? (Гордість, радість)

Будь людиною завжди, всюди!

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти викопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Учень. Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

- Життя прекрасне, творіть його, радійте йому!

Діти співають пісню «Радість»

Учитель. Дорослішають діти, старіють матері –

                Такий закон життя.

                Але ніколи не старітиме

               Наша квітуча земля.

                Її майбутнє – у ваших руках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                               Додаток 1

Тести

1. Прикметник це частина мови, що означає…

а) ознаку дії;

б) назву предмета;

в) назву ознаки предмета.

2. Прочитай речення

Яке може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається.

У даному реченні тільки прикметниками є - …

а) небо, радощах, чисте;

б) українське, душа, синє;

в) українське, синє, чисте.

3. Прикметники не змінюються…

а) за числами;

б) за відмінками;

в) за родами (у множині).

4. За допомогою якого суфікса можна утворити прикметники від поданих іменників?

Село, Суми, гора, Буковина.

а) – ськ-;

б) – зьк-;

в) – цьк-.

 

 

 

 

                                                                                                 Додаток 2

1.

 Білі    бояться  руки роботи 

менше  слів  Більше    діла -  
 

2.
а менше — говорити Більше робити,

і Балаканням не почнеш роботи  не закінчиш

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           Додаток 3

 

Василь Сухомлинський

Який слід повинна залишати людина на землі?
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.
"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."