Інтегрований урок з елементами здоров'язберігаючих технологій для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, предмети "Читання" і "Трудове навчання".
1
Інтегрований урок елементами здоров’язберігаючих технологій
«Читання» та «Трудове навчання»
Тема. “ Їдальня для птахів”
Мета: 1. Розширити знання про зимуючих птахів нашого краю; учити дітей уважно слухати, вміти будувати описи за враженнями від прочитаного, збагачувати словниковий запас образними виразами, розвивати мовлення;
2. Продовжувати розвивати навичку читання, спостережливість, уяву, образне мислення; формувати практичні навички виконання картонної декоративної коробочки-тарілочки та оздоблення годівнички;
3. Корегувати звуковимову учнів, дрібну моторику рук, зорову увагу; берегти психічне здоров’я, використовуючи класичну музику під час релаксаційних хвилинок на уроці, профілактика інфекційних захворювань за допомогою ароматерапії;
4. Виховувати дбайливе ставлення до природи, почуття доброти до природи, відповідальності, співчуття до всього живого, що нас оточує.
Обладнання: демонстраційний матеріал – малюнки птахів, які залишаються зимувати, годівничка з кормом та фігурками птахів, загадки про зиму; аромалампа, аудиосупровід – Шопен «Первый снег», Чайковский «Времена года. Декабрь»;
для індивідуального користування – кольоровий картон, картинки, стрічки для оздоблення, клей, пензлики, серветки.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
1.1. Перевірка готовності до уроку.
1.2. Налаштування на роботу.
РУХАНКА-ПРИВІТАНКА «ДОБРИЙ ДЕНЬ» (діти виконують стоячи)
Треба разом привітатись:
– Добрий день, добрий день!
Дружно й весело сказати:
– Добрий день, добрий день!
Сюди-туди повернутись.
– Добрий день, добрий день!
Один-одному всміхнутись.
– Добрий день, добрий день!
Можна трішки пострибати.
– Добрий день, добрий день!
І в долоні поплескати.
– Добрий день, добрий день!
Дружно всі сідаймо
І заняття починаймо.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
2.1. Вступна бесіда про нашу годівничку.
- Як виглядає годівничка?
- А чи подобається птахам?
- Чи приваблива годівничка?
- Як оздобити годівничку, щоб до нас прилітало більше птахів?
- Як прикрасити?
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3.1. Яка ж тема нашого уроку ви здогадаєтесь, коли відгадаєте загадки.
1. Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка.)
2. Чорномазий, жовтодзьобий,
Він за плугом важко ходить,
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.
(Грак.)
3. Не людина, а живе в хатці.
(Шпак.)
- Щоб дізнатись, як одним словом називають цих тварин, складіть його з поданих букв: ХПАТИ - ПТАХИ. Отже, ви здогадались, що мова піде в нас про птахів нашого краю.
3.2. Створення психологічного настрою.
Музичний твір Шопен «Первый снег».
IV. Актуалізація опорних знань учнів.
4.1. Бесіда з елементами розповіді.
Пригадай, яких птахів називають осілими.
Узимку мало корму для птахів. Синиці, повзики збираються у зграйки і перелітають з місця на місце в пошуках насіння різних рослин. У такій зграйці зустрічається й дятел. Він гострим дзьобом дістає личинки комах з-під кори дерев. Буває, що личинки падають у сніг. Синиці спритно підхоплюють їх. Так і мандрує табунець пташок від одного дерева до іншого.
З далекої півночі прилітають до нас зимувати сіренькі чечітки. У них груди малинові й червона шапочка на голові. Птахи літають табунами, спритно лазять по деревах. Причепиться пташка на тонесеньку гілочку берези вниз головою і смакує насіння! Чит-чит! Чит-чит! - перемовляються чечітки.
З’являються омелюхи. У них чудові великі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий із червоною облямівкою, і на крилах серед жовтих пір’їнок червона смужка. Омелюхи прилітають до нас з північних ялинових лісів. Кожен омелюх з’їдає за день більше ягід, ніж важить сам. Зате і користь цим приносить. Бо насіння, що в плоді, не перетравлюється в шлунку омелюха, і пташка розсіває насіння по лісу й по садах.
З першим снігом з’являються в наших краях снігурі. їх можна впізнати по яскраво червоних грудках. Птахи ласують плодами горобини. При цьому викльовують насіння, а плоди викидають. Знайдеш під деревом покльовані плоди - це сліди снігурів.
Деякі осілі птахи - сороки, галки, сірі ворони, які можуть поїдати найрізноманітнішу їжу, прилітають ближче до людських осель, де знаходять поживу на смітниках, у дворах. Ночують ці птахи в захищених від вітру місцях, під дахами будинків, у кущах, на деревах.
4.2. Вправи на розвиток навичок читання.
вправи для розвитку артикуляцій (читання та повторення складів у різному темпі)
4.3. Лексична робота
Учитель. Діти, а що скажете про саме слово «дятел»?
Відповіді учнів. Це іменник. Відповідає на питання «хто?» А ще - це слово, правопис якого треба запам'ятати.
Придумайте споріднені слова до слова «дятел» (дятленя, дятлика, дятленко).
Тепер придумайте словосполучення (дятел зелений, дятел роботящий, дятел веселий).
4.4. Фізкультхвилинка
Гуси-лебеді летіли,
На лужку зеленім сіли,
Посиділи, поклювали, покружляли,
Піднялися, полетіли,
а за парти діти сіли.
V. Вивчення нового матеріалу.
5.1. Підготовка до сприймання оповідання.
Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів – грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6-7 годин, їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні – 1200, тобто, додається час (день збільшується), а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається одна надія – на людину.
Прочитаємо з вами оповідання Олександра Копиленко «Їдальня для птахів»
5.2. Первинне сприймання твору.
Читання вчителем повністю «Їдальня для птахів» О. Копиленко (оповідання)
Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити. Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, в кожну щілину зазирає.
Тепло в хаті. А надворі завірюха гуде, снігу намело так багато, що й тинів не видно. Все позамітало.
Прийшов до Василя його товариш Миколка. Дивилися хлопці, як синичка весело стрибає. А Миколка каже:
— Добре цій пташці. Вона в теплій хаті сидить, і їжа в неї є. А тим пташкам, що в лісі, тяжко. Бур’яни снігом замело. Голодують пташки. Багато їх до села поналітало, в комори, в хати просто лізуть.
Тоді Василь аж з місця схопився:
— А що, коли для пташок їдальню зробимо?
— Яку їдальню? – не розуміючи, спитав Миколка.
Пояснив йому Василь:
— Приладимо таку дошку невеличку і повісимо на дерево. Щодня будемо туди сипати насіння, крихти, листя капусти. Нехай пташки їдять собі.
Прийшли хлопці до мене радитися. Розповів я хлопцям, як зробити їдальню і врятувати пташок від голодної смерті. А діти вже й самі знають, що коли більше пташок у нас буде – менше шкідників на полі і в саду. Пташки знищують комах-шкідників.
Хлопці завзято взялися до справи. Знайшли дошку і прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив’язали по куткам чотири мотузки, на яких висітиме дошка. От і готова їдальня.
—У нас буде найкраща їдальня. Птахи гуртом їстимуть, дружно, - сказав Миколка.
Хлопці написали на бортах своєї дошки: « Їдальня для птахів». Це на одному боці. А на другому такий напис: «Хижакам і шкідникам тут їсти заборонено».
Набрали хлопці в кишеню різного насіння, крихти, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь зліз на невисоку осику й приладнав там дошку. Насипав поживи для пташок. Потім побігли Василь з Миколкою покататися на лижах, доки пташки злетяться…
Покатались хлопці і, додому повертаючись зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній банкет. Налетіли щиглики, галасливі чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігур поважно сів на борт, вівсянка полохливо озирається, навіть горобчик, сіренький стрибунець, хитро клює насіннячко. Шум! Галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і назад.
Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували.
Так всю зиму Василь з Миколкою годували птаство.
Всі пташки в лісі знали, цю їдальню і щодня зліталися попоїсти.
А про двох хлопців – про Василя з Миколкою – пташки співали веселих пісень.
5.3. Словникова робота.
5.4. Повторне читання тексту учнями.
5.5. Зорова гімнастика – виконання вправ для очей за олівцем (пташки на прищепках прикріплені до олівців).
5.5. Запитання за змістом оповідання.
1. Сподобався вам це художній твір?
2. Чому хлопці заздрили Василеві?
3. Як хлопчик піклувався про синичку?
4. Чому Микола і Василь вирішили виготовити годівничку?
5. Розкажіть, як друзі виготовляли годівничку?
6. Що хлопці написали на дощечках годівнички?
7. Куди почепили Миколка і Василь їдальню для птахів?
8. Які пташки прилетіли до годівнички? Що вони і як їли, зокрема, синичка?
9. Розкажіть, а як ви турбуєтесь про птахів узимку? Які годівнички приготували для пташок і де їх розвісили?
10. Як часто ви навідуєтесь до годівнички і підсипаєте туди зернят? Що цікавого ви спостерігали біля пташиної їдальні?
5.6. Гра «Прилетіли птахи».
Вчитель попереджує учнів, що в грі потрібно називати лише зимуючих пташок, а на інших плескати в долоні.
Прилетіли граки, синиці, жуки, дятли, посмітюхи, ластівки та мухи.
Прилетіли солов’ї і горобчики малі, зяблики, ворони, снігурі червоні, сови та лисиці, горлиці, куниці.
VI. Практична робота учнів.
6.1. Вірш «Годівниця»
По селу мете сніжниця,
Розгулялася зима.
У сусідів - годівниця,
А у нас її нема.
А навколо наче вати
Хтось накидав на дахи.
“ Нумо, брате, працювати,
щоб не гинули птахи!”
Узялися ми до діла,
Праця нам – не новина!
Аж рубанки засвистіли,
Аж запахла смолина.
Хай сніжниця, хай пороша,
Ми радіємо з Сашком:
Скоро буде в нас хороша
Годівниця під дашком.
- І ми з вами створимо привабливу годівничку.
6.2. Повторення правил техніки безпеки на уроці.
1. Застели парту серветкою перед початком роботи.
2. Клей тримай по праву руку, щоб не розлити.
3. Не розмахуй пензлем під час роботи.
6.3. Демонстрація послідовності виконання виробу.
6.4. Самостійна робота учнів. (Аромотерапія – лимон (нормалізує обмін речовин)
(вчитель проводить індивідуальний поточний інструктаж)
6.5. Перегляд і виправлення помилок у дитячих роботах.
6.6. Виставка робіт.
VIІ. Закріплення та узагальнення знань.
7.1. Робота з деформованим текстом.
Взимку, бувають, голодними, Пташки;
годівницю, я, зробив;
зернят, різних, насипав, туди;
дуже, пташки, раді, були;
А тим часом спритний Гриць годував з руки синиць.
VIII. Заключна частина уроку.
8.1. Годування птахів (діти насипають зернята, насіння, крихти хліба в щойно виготовлені тарілочки для птахів та ставлять годівничку за вікно).
8.2. Підведення підсумків уроку.
- Про що ми говорили сьогодні на уроці?
- Які птахи зимують у наших краях?
- Як їм потрібно допомагати?
Отже, ми з вами прочитали оповідання О. Копиленка «Їдальня для птахів». Дізналися, як два товариша вирішили допомогти пернатим пережити зимову скруту.
Наш з вами обов’язок – зберегти життя цих маленьких створінь, бо тільки ми, люди, можемо їх врятувати. А саме, треба робити побільше годівниць і насипати корм для пташок. Птахів можна підгодовувати насінням соняшника, гарбуза, кавуна, пшениці, проса. Насіння можна подробити. Також можна давати крихти білого хліба. Охоче птахи їдять сир, вершковий маргарин, полюбляють несолоний жир, м'ясо.
Тому виготовляйте годівнички, розвішуйте їх в своїх садах і не забувайте постійно підсипати до годівнички корм. Пташки хоч і не можуть розмовляти з вами, але вони будуть дуже вдячні за поміч зі сторони людей.
8.3. Релаксаційна хвилинка Чайковський «Времена года. Декабрь».
Довідковий матеріал
Природа
Птахи — велика "і різноманітна група теплокровних тварин, яка-налічує близько 8 тисяч сучасних видів (в Україні — близько 300). Всі птахи об'єднані в окремий клас. Клас поділяється на два підкласи — давніх птахів і нових, або справжніх, птахів.
Перший підклас об'єднує викопних, так званих ящеротазих, птахів, — археоптерикс літографіка, рештки якого знайдено в юрських сланцевих відкладах Баварії.
Другий підклас об'єднує всіх інших птахів, які за певними особливостями будови розподіляються на 33 ряди.
Серед класів підтипу черепних птахи найбільш близькі за рядом
Характерною ознакою птахів, що відрізняє їх від інших класів, є пір'я, яке вкриває тіло птаха, за виключенням незначних ділянок його поверхні (дзьоб, нижня частина задніх кінцівок, аптерії). За своїм походженням пір'я має тісний зв'язок з лускою плазунів. За будовою воно не однакове. Великі пера — контурні, всередині мають порожній стрижень, від якого в обидва боки відходять еластичні рогові борідки і борідочки, з маленькими гачечками, за допомогою яких борідочки чіпляються одна за одну, утворюючи дуже легку, еластичну пластинку. Найбільші з покривних пер містяться на крилах (махові пера 1-го, 2-го і 3-го порядків) і на хвості (стернові). Під контурними перами ростуть пухові. Борідки у них містяться на верхівці коротенького стрижня пучком і не зчіплюються між собою. Іноді стрижня немає зовсім і борідки ростуть віялом. Пухові пера утворюють пухове покриття — пух, що має велике теплорегулююче значення. Пухові пера, що з'являються у пташенят, деякий час є єдиним покриттям, що захищає їх від тепловіддачі.
Скелет птахів має своєрідні особливості, що відрізняють його від скелетів інших хребетних тварин. Найхарактернішими особливостями, що виникли як пристосування до польоту, є полегшені кістки, всередині яких є порожнина, заповнена повітрям (пневматичні кістки); зміцнення частин скелета утворенням суцільних блоків з кількох кісток, що зрослися. Так, щелепи і череп птаха — це суцільний, легкий, але дуже міцний утвір, що надійно захищає мозок і органи чуттів від струсів і механічних пошкоджень.
М'язи птахів дуже розвинені, особливо м'язи тазового і плечового поясів кінцівок, м'язи самих кінцівок, шиї та щелепні м'язи. Виконуючи щохвилини велику роботу і витрачаючи багато енергії, м'язи потребують значних енергетичних надходжень, тому птахи дуже багато їдять (не тільки підростаючі пташенята, але й деякі дорослі птахи щодоби з'їдають таку кількість їжі, яка дорівнює або навіть перевищує масу їхнього тіла).
Книга незвичайних «рекордів»
Цікавинки
Довідкове бюро
Щиглик - 23 роки, жайворонок - 24, озерна чайка - 25, соловей - 25, сова - 60, лелека - 60, лебідь - 70, орел-беркут - 104, ворона - 120.
Шпак - 50-100 м, голуби - 100 м, ворона - 2500 м, журавель - 4500 м.
Щиглик - 28 км/год, ворон - 38, яструб-перепелятник - 40, чайка - 49, сорока - 56, голуб - 62, грак - 72, лебідь - 88, качка - 96, сокіл - 99, стриж - 180, орел - 160.
Восени і взимку поблизу житла людини, біля школи з'являються снігурі, синиці, щиглики та інші птахи. Ще наприкінці літа і на початку осені заготовте насіння соняшника, гарбузове, кавунів, зерно злаків, насіння лопуха. Все це знадобиться, щоб підгодовувати пташок узимку. Не слід заготовляти корми з лісу, з дерев і кущів, що ростуть у парках, на вулицях. Хай вони залишаються на деревах, там їх швидше знайдуть птахи.
Пташкам важко живеться взимку - під снігом корму не знайти, а голодна пташка може загинути від холоду. Як їм допомогти?
Подбаємо про пташок узимку! Коли настають морози й заметілі, на допомогу птахам приходять люди.
Птахів можуть виручити годівнички, які виготовили ти і твоя родина. А якщо застосувати трохи вигадки, то "їдальні" для птахів вийдуть гарні і зручні. їх можна зробити з молочного пакета, переверненої поліетиленової пляшки, скляної банки з кришкою, дощечок (ЗО х 40, 50 х 60 см) з невеликими бортиками по краях у вигляді будиночка. Годівниці для птахів мають бути захищені від дощу і снігу.
Вже в листопаді годівниці розвішують у затишних місцях біля школи, будинку, на гілках дерев.
Народознавство
Птахи-обереги
Вірші про птахів
— Мій бідний щиглик — просто голий. -
Йому би плащик чепурний,
Щасливий буде щиглик мій.
(М. Яснов)
(В. Лінькова)
аж гомін стоїть на осінніх лугах.
І танцюють у небі летючі хмарки,
коли в них пірнає розчулений птах.
(М. Сингаївський)
із весною світ вітають
дзвоном радісних пісень. (О. Олесь)
Скоромовки
Ніс черевик гороху без червотоку, без прочервоточини.
Крила орлині великі.
Прислів'я та приказки
Загадки
й полювати полетить, як настане нічка.
Очі, наче ліхтарі, світяться у хащі,
Навіть місяць угорі не світив би краще.
Кругла в неї голова, це знайома нам... (сова).
У чуже якесь гніздечко.
Легко всівшись на суку,
Я роки лічу: «Ку-ку». (Зозуля)
і стала... цифрою з нулем. (Сорока)
а в гаю тім тьох та тьох,
та іще ж так дзвінко.. .
-Що за співанки? Чиї?
То співають... (солов'ї).
В теплий край я не літаю: під стріхою хату маю.
Цвірінь — сів я на хлівець, зовуть мене... (горобець).
Для своїх маляток. (Журавель)
безліч мушок поїдає,
за вікном гніздо будує,
тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
Прикмети
Екологія
Колись дуже давно у людей не було майже нічого з того, що є зараз. Не було полів, фабрик і заводів. Не було техніки і сучасних жител. Не було звичного нам взуття і одягу.
Життя людей залежало від «капризів» оточуючої їх природи. Наприклад невдачі на полюванні примушували довго голодувати. Люті морози або засуха нерідко загрожували загибеллю. Наші далекі предки преклонялися перед силою природи, гостро відчували I свою залежність від неї.
Але поступово багато що змінилося. У людей з'явилися поля, ферми, заводи, затишні будинки, різноманітна техніка і багато що інше. І тоді людям стало здаватися, що вони сильніше за природу. Більш того, людина стала прагнути «підкорити» природу, стать її «паном». Озброєний могутньою технікою, він уявив себе велетнем, якому все на планеті підвладно.
Але пройшло небагато часу, і люди побачили, що це не так. «Підкорення» природи привело до забруднення повітря і води, руйнування ґрунтів, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин, тварин, птахів. Люди стали розуміти, що вони не «панують» над природою, а просто гублять її.
Від цього гинуть птахи!
Від цього гинуть водоплавні птахи!
Червона книга України
Балабан, стерв'ятник, рожевий і кучерявий пелікани, лелека чорний, дрохва, кроншнеп великий, кроншнеп середній, огар, сірий і степовий журавлі, ходуличник, завирушка альпійська, пугач, сич волохатий, сичик-горобець, сип білоголовий, гриф чорний, орел-карлик, шуліка рудий, змієїд, беркут, могильник, орел степовий, орлан-білохвіст, скопа, сокіл-сапсан.
Охороняти треба не тільки рідкісних і зникаючих птахів, занесених у міжнародну Червону книгу, Червону книгу України і які живуть на території заповідників і заказників, а и усіх птахів, у тому числі й тих, які належать до мисливських, на які дозволяється полювання; «шкідливих», яких у минулому винищували.
У природі немає так званих безумовно шкідливих птахів. Пристосовуючись до умов існування, птахи можуть вступати в тимчасові суперечності з потребами людей. Зі зміною цих умов змінюється значення птахів у житті людини. Отже, вирішуючи долю тих чи інших птахів, треба враховувати всі особливості їхнього життя, переглянути всі форми взаємовідносин між ними й людьми, для того щоб в умовах сучасного науково-технічного прогресу знайти можливість зберегти світ пернатих не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь. Перша й основна умова для дійової охорони птахів — збереження в порівняно сталому стані їхніх місць гніздування і кормової бази, а це можливо лише тоді, коли зберігаються певні ландшафти — ліси, луки, болота, цілинні степові ділянки тощо. Саме для цього створено заповідники, заказники, заповідні урочища, природні парки.
Правила поведінки в природі
Любов до птахів є причиною того, що люди намагаються тримати їх вдома. Проте тримати в клітках слід тільки тих птахів, яких здавна розводять із цією метою – папуг, голубів, канарок та ін. Виловлювати в природі співочих птахів – означає обіднювати природу. Такі птахи приречені на загибель.
Тільки тоді, коли кожна людина, мала дитина озброїться знаннями про значення і користь птахів, можна буде добитися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.