Інтегрованй урок з української літератури та образотворчого мистецтва у 9 класі

Про матеріал

Інтегрованй урок з української літератури та образотворчого мистецтва у 9 класі

Мета:

  • ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Т. Шевченка, визначити його роль в розвитку художнього мистецтва, показати шляхи становлення Т. Шевченка як художника;
  • розвивати вміння робити узагальнення, висновки, презентувати проекти; уміння помічати суттєві деталі;
  • виховувати почуття шанобливої пам 'яті до великого сина України - Т. Шевченка.

Тип уроку : комбінований

Вид: інтегрований урок української літератури та образотворчого мистецтва

Перегляд файлу

Інтегрованй урок з української літератури

та образотворчого мистецтва у 9 класі

Маріупольська ЗОШ №45 І – ІІІ ст..

       учитель української мови та літератури

Лісовська Тетяна Анатоліївна

Мета:

  • ознайомити учнів  з мистецькою спадщиною  Т.  Шевченка, визначити його роль в розвитку художнього мистецтва, показати шляхи становлення Т. Шевченка як художника;
  • розвивати вміння робити узагальнення, висновки, презентувати  проекти; уміння  помічати суттєві деталі;
  • виховувати почуття шанобливої пам ’яті  до великого сина України - Т. Шевченка.

Тип уроку :  комбінований

Вид: інтегрований урок української  літератури та образотворчого мистецтва

Завдання:

  • з’ясувати етапи художньої творчості Т. Шевченка,
  • дослідити жанри, техніку виконання , тематику картин, етюдів, малюнків,
  • презентувати роботи учнів про до академічний і академічний періоди творчості,
  • розіграти виступи офіцера та актора  про художню творчість Т.Шевченка,
  • створити таблицю "Жанри образотворчого мистецтва , якими володів Шевченко-художник",
  • порівняти літературні і художні твори Т.Шевченка за тематикою, періодами, значенням.

Обладнання: репродукції картин художника, малюнки, написані  Т.Шевченком, альбом “Шевченко – художник”,   учнівські проекти    “Періоди художньої творчості поета”, мікрофон, мольберт, пам’ятки, картки з таблицею жанрів художнього живопису, портрет Т. Шевченка у  вишитому рушнику, міні палітри, мультимедійний пристрій і екран.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вчитель. На минулому уроці  ми розглядали інтимну лірику Т.Шевченка. Свої враження від останнього кохання Т.Шевченка творча група класу підготувала у вигляді інсценівки. Послухаємо їх.

Інсценівка. (Див. додаток № 1)

Підсумок роботи. Так, нажаль, закінчилося це кохання.

Метод "Мозкова атака"

-Чи вплинула кохання до Ликери Полусмакової  на творчість Т.Шевченка?

ІІІ Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Сьогоднішня тема уроку – Тарас Шевченко - художник.

Задачі нашої діяльності :

  • ознайомитись з мистецькою спадщиною  Траса Шевченка;
  • визначити її роль у розвитку художнього  мистецтва;
  • дослідити жанри образотворчого мистецтва, у яких працював митець;
  • з’ясувати шляхи становлення  Т. Шевченка як художника.

Вміння аналізувати, досліджувати, узагальнювати необхідні кожній людині як під час навчання, так і в повсякденному житті. Над розвитком цих навичок ми і будемо працювати сьогодні.

Всі ми очікуємо чогось від сьогоднішнього уроку. Перед вами  палітра  – запишіть на ній, що ви чекаєте від уроку.

Вчитель образотворчого мистецтва.

 Протягом уроку ви повинні створити таблицю "Жанри образотворчого мистецтва, якими володів Шевченко-художник". Пригадайте уроки образотворчого мистецтва та поняття портрет, пейзаж, жанри.

Жанри образотворчого мистецтва , у яких працював Т. Шевченко

Назви творів

Портрет

 

Пейзаж

 

Історичний жанр

 

Побутовий жанр

 

Книжкова ілюстрація

 

ІV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1.  У майстерні художника

Вчитель. Для того, щоб краще зрозуміти тему, ввійти в образ. Ми з вами заплющимо на хвилинку очі і опинимося ... в майстерні  художника... Мольберти, ескізи, замальовки, готові полотна   і  Т. Шевченко... Так, трохи, незвично. Бо ми звикли до Шевченка–поета, прозаїка, драматурга... Шевченко-художник. На мою думку слово “художник” мало б посідати перше місце у його житті.     Бо ...

  • як ви думаєте чому ?

1.      Метод "Мікрофон" – висловлюються бажаючі. За методикою "Прес"

Я думаю...

Тому що...

Отже....

Підсумок: Я вважаю, що завдяки таланту до малювання Шевченко здобув волю і перед ним відкрився широкий світ.

2.  Аналіз поезії

Виразне читання вірша  учнями

Автопортрет

... Із вічності влетів. З безсмертя виніс
веселий повів молодечих мрій;
Припав, припав до аркуша паперу –
І радісно забігало перо.
( Хвилину тому, - півтораста літ, -
Присвяту в потаємний вніс альбом
Палкої шанувальниці таланту),
Забігало перо...І зупинилось.
Замріявся...Задумався ...Забувся...
Кому цей погляд генія? Кому?
Глибока зосереджена увага,
Ця вперта зібраність...Цей блиск очей
Кому він має сколихнути душу?
Кому адресувати має погляд
Вітання, згоду, співчуття чи знак
Порозуміння; висловить тривогу,
Лиш не за себе – за чиєсь життя...
Можливо і за наше... Він увесь
Так перейнявся думою своєю,
Що мовби аж наблизився до нас
З півтемряви далекої.  Так ніжно
Дбайливими штрихами відгорнув
Несупокійне та в’юнке волосся,
Щоб і воно не заважало... Туш
Примусив розпливтися строго в міру,
Їй визначену, -  хай підкреслить, хай
Лиш те, що мусить проакцентувати...
Що ж і задуми вивело його –
Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня?
У папку вкинув  аркуш – і пішов
У свою долю,  в каторгу,  у вічність...
( Роман Лубківський  )

Вчитель. Як ви думаєте над яким портретом нашої художньої галереї працював художник?

Висловлювання учнів.

3. Презентація проектної роботи (2 групи  учнів)

Вчитель. У творчості Т. Шевченка  виділяють  періоди творчості, про які підготували  матеріал у формі проектів,  учні нашого класу.   Їм слово.

І група презентує свою роботу "До академічний період творчості Т. Шевченка"

2 група презентує "Академічний  період творчості. 1845-1848"

Узагальнення роботи презентаторів:

  • Про які періоди творчості Шевченка-художника ви дізналися?
  • Чим характерний кожний із зазначених періодів?
  • Що вплинуло на рішення К.Брюлова  про викуп Шевченка з кріпацтва?

4. Інсценівка ( про творчість Шевченка у засланні )

Вчитель.  До нашої майстерні завітали гості з минулого. Послухаємо їхні спогади, які допоможуть розширити знання про найтрагічніший період .

1 учень (у кітелі і кашкеті). Я штабс-капітан, ротний. командир Новопетровського укріплення; Євген Косарів – у 1848 році видавав дозвіл  арештанту Тарасу Шевченку на участь у Аральській описовій  експедиції як художнику, що повинен був намалювати види місцевості, пов’язані з історією, вцілілі від руйнації пам’ятки, храми, старосвітські будинки . Повернувшись з експедиції до Оренбурга , Шевченко залишився тут опрацьовувати матеріали. За доносом офіцера М.Ісаєва Т.Шевченко був переведений до Новопетровського укріплення, де знову почалася  жорстока муштра. За поетом встановили посилений нагляд. Влітку 1851 р. Т.Шевченка включили до складу Каратауської експедиції і  він знову отримав можливість малювати.

Тематика художніх творів періоду заслання  така:

  1. Жанрові композиції на  теми життя казахського народу, у яких спостерігається щире співчуття  та симпатія . "Казахський хлопчик грається з кішкою",  "Державний кулак",  "Казашка Катя". У деяких на другому плані сам Шевченко, що створює відчуття близькості, співчуття.
  2. Твори на біблійні і міфічні теми: "Робінзон Крузо", "Смерть гладіатора"
  3. Серія сепій під загальною назвою "Притча про блудного сина". Це відтворення Євангельської  притчі, але за змістом не зв’язані з нею. Викриває не поведінку зображеної, а уряд "На кладовищі", "В колодках", "У шинку", "Програвся в карти".
  4. Плідно працює над портретами  "Протрет А. Ускової", "Портрет К.і М.Бажинових", "Портрет  Л.Алексєєва".

Учень під час розповіді демонструє репродукції картин.

2 учень (у парику з "бабочкою"). Я, Михайло Семенович  Щепкін – артист, друг Шевченка. Після заслання Тарас створює олівцем мій портрет та "Портрет Д.Оллріджа" теж актора.

Створює серію портретів "Портрет Ф.Толстого", "Портрет П.Клода". "Автопортрет зі свічкою" , "Автопортрет у шапці" та інші.

Творчість Т. Шевченка-художника позначена глибоким психологізмом у портретному жанрі. Новаторськими пошуками в побутовому жанрі і пейзажі, значними досягненнями в техніці гравюри. Митець вдало поєднав у своїх творах традиції  українського національного малярського досвіду зі здобутками передових майстрів російського і західноєвропейського мистецтва..

5.  Повідомлення  історичних дослідників

Вчитель образотворчого мистецтва

Я з вами працюю з 5 класу. У вашому класі є творча людина. Я пропоную їй зробити замальовку з теми уроку. (Учень працює, створюючи графічний портрет Шевченка).

Тарас Шевченко увійшов у історію культури як видатний майстер живопису і графіки Основоположник реалізму в українському образотворчому мистецтві. Створив більше восьмисот завершених живописних і графічних малюнків. Домінантна група дослідила техніку виконання  робіт. З своїми висновками вони вас зараз і познайомлять.

( 3 учні )

 І учень 

Наша група проаналізувала роботи Шевченка і прийшла до висновку, що поет працював  у трьох видах графіки: офорт, бістр, сепія. Зараз ми розкажемо вам про них ( під час повідомлення демонструють репродукції)

Сепії   Т.Г. Шевченка  -   малюнки, що їх виконав Шевченко фарбою сіро-коричневого кольору, відомою під назвою сепії (виготовляється з так званої чорнильної залози морських каракатиць).До сепії Шевченко звертався дуже часто, особливо в період заслання і створив високі зразки своєрідного  монохромного живопису, віртуозно використовуючи прозорість фарби найтонші градації коричневого кольору. В цій техніці він досяг виняткової майстерності світлотіньового моделювання, відтворення простору, предметного оточення  психологічної її  характеристики. Сепію художник використовував у роботі над ілюстраціями, для виконання підготовчих малюнків до гравірування,  в пейзажних замальовках і особливо успішно – в портретах і сюжетних малюнках, що мають самостійне мистецьке значення. Він настільки призвичаївся до цієї фарби, що, коли не було під рукою сепії, розробляв до тону її бістр.    

ІІ учень

Бістр – чорно-біла  фарба, яку виготовляють із сажі букового дерева. Шевченко почав вживати сепію ще під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Він міг бачити малюнки свого вчителя К. Брюллова, виконані сепією в Італії і Греції, а також твори інших російських письменників. До цієї техніки Шевченко вдавався в роботі над малюнками, що їх він виконав на Смоленському кладовищі, зокрема, працюючи над картиною “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, за яку у вересні 1840 здобув срібну медаль 2-го ступеня. Сепію виконано ілюстрацію до повісті  М.Гоголя “ Тарас Бульба”(1842), а також два начерки “Сліпий” (“Невольник”) (1843) пізніше на цей сюжет поет написав однойменну  поему

ІІІ учень

Офорт – твори художника , виконані технікою штрихового офорта, часом у поєднанні з акватиною. Технікою чистого офорта Шевченко оволодів у роки навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, найвірогідніше - в майстерні К.Брюлова, який працював у мистецтві офорта і заохочував до цього своїх учнів. Найбільш ранніми відомими нам офортами Шевченка є естампи “Живописної України”- задуманого ним про історичне минуле, сучасний народний побут і природу України. В останні роки перебування на  засланні в Шевченка визрів намір після звільнення цілком присвятити себе мистецтву офорта, щоб поширювати в народі офорти з картин великих художників, а також  власні твори.

Учитель:

Ви прослухали повідомлення дослідників, які допомогли вам закінчити роботу з таблицями. (Збір таблиць з індивідуальним завданням).

(Вчитель образотворчого мистецтва здійснює перевірку робіт)

V.   Робота в малих групах

Вчитель літератури. Перед вами комплекти робіт Т. Шевченка . Вам необхідно визначити:

  • що об’єднує ці роботи, чому?
  • здійснити аналіз однієї з робіт за поданим планом.

Учням пропонуються роботи: автопортрети Шевченка, роботи з циклу "Живописна Україна", твори з  історії козацтва.

Учні розподілені за групами по 4 чоловіки. У кожній групі визначають  спікера, секретаря, посередника, доповідача, див додаток № 2.

2.  Виступи спікерів груп. Оцінка роботи вчителем.

VІІ. Підведення підсумків роботи з таблицею

Повідомлення результатів  роботи з таблицею( вчитель образотворчого мистецтва).

VІІІ. Підсумок уроку

Вчитель. Ось  збігає до кінця наша уявна подорож до майстерні художника.

 На початку уроку ви зазначали очікувані результати . Чи здійснилися  ваші очікування?

Висловлювання учнів.

- Оцінка роботи учнів з погляду: чого я досяг на уроці,чому навчився.

ІХ. Домашнє завдання

1. За мотивами уроку створити один з жанрів мистецтва: ілюстрацію, вірш, оповідання.

2. Порівняти літературні і художні твори Т.Шевченка за тематикою, періодами, значенням.

3. За матеріалами преси підготувати повідомлення про фальшування творів Т. Шевченка  у різні періоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

Другий ведучий.  Інтимна лірика і листування поета засвідчують, що 1860 рік виявився одним з най драматичних в особистому житті Тараса Григоровича.

Перший ведучий. Важко було  йому погодитися з думкою, що доведеться доживати свій вік  одинокому, без родини та вірної дружини.  Адже на той час поетові виповнилося вже 46 років.

Другий ведучий.  А ідилія  щасливого сімейного життя всі роки лише уявлялася. Снилася поетові.

Подай же й нам,  все щедрий Боже!

Отак цвісти, отак рости,

Так одружитися і йти,

Не сварячись в тяжкій дорозі,

 На той світ тихий перейти.

Не плач , не воль, не скрежет зуба –

Любов безвічную, сугубу

На той світ тихий принести.

Перший ведучий. З такою мрією і надією на щасливе родинне життя Шевченко познайомився з молоденькою дівчиною Ликерою  Полусмаковою. Була вона кріпачкою поміщиків Макарових, а коли залишилася сиротою, то її привезли до Петербурга слугувати покоївкою в домі Варвари Карташевської – сестри Макарова.

Другий ведучий.  Перед видїздом за кордон Карташевські попросили Надію Забілу взяти  Лbкеру до себе  за служницю. Надія Михайлівна жила тоді на дачі в містечку Стельна, поблизу Петербурга, разом з рідною сестрою Олександрою, дружиною Пантелеймона Куліша.

Перший ведучий. Шевченко ледь не щодня відвідував симпатичних інтелігентних сестер, але лише для того, щоб побачитися з Ликерою. Оточив її теплом і увагою, привозив подарунки, які вона дуже полюбляла.

Із спогадів сучасників:

  • Ликера не була красунею, але по-своєму  приваблювала: середнього зросту, кругловида, кароока,  мала маленький рот із повними губами, чудове темно-русяве волосся, стрункий стан із гордою поставою. Їй було 20 років.

Другий ведучий.  27 липня  поет освідчився  Ликері, але з Олександрою Куліш у нього відбулася така малоприємна розмова.

Шевченко.  Я приїхав до  Вас  Ликерю сватати.  Порадьте мені, тут нікого немає.

Олександра. Я дивуюся поспіху Вашого рішення, адже переконана,  що Ви заслуговуєте мати значно кращу подругу життя. Ликера дуже лінива, неохайна,  брехлива, ласа на гроші та й недуже шанує свою дівочу славу.

Шевченко.  Я не вірю цьому, Ви перебільшуєте.

Олександра.  Ні, я кажу Вам це для того, щоб потім моя совість була спокійна, що я, люблячи Вас як друга, могла щось затаїти.

Перевірте мої спостереження, розпитайте тих, які її більше знають, чи вона заслуговує на те, щоб бути Вашою дружиною.

Виходить.

Шевченко.  Тутешні земляки і землячки як почули, що мені бог таке добро послав, ґвалтом голосять: «не до пари і не до пари!» Нехай їм здається, що не до пари, а я добре знаю, знаю що до пари.

Перший ведучий. Одного дня Тарас Григорович написав до Надії Забіли листа, в якому попросив пустити Ликеру до міста,  щоб докупити дещо до посагу. Її не відпустили. Тоді поет сам поїхав умовляти господиню.

Шевченко.  Пані Надіє, я посилав Вам листа з проханням , але Ви мені відмовили. Я вирішив попросити Вас особисто: відпустіть Ликеру зі мною до міста.

Надія.  Ні, не хочу брати на себе відповідальність за молоду дівчину.

Шевченко.  А  якби ми були повінчані, то пустили б?

Надія.  Тоді, звичайно, мусила б.

Другий ведучий.  Обурений  Шевченко  сів і експромтом  написав вірша.

Шевченко.  Моя ти люба! Мій ти друже!

 Не ймуть нам віри без хреста,

 Не ймуть нам віри без попа.

 Раби, невольники, недужі!

Заснули,  мов свиня в калюжі,

В святій неволі! Мій ти друже,

Моя ти любо! Не хрестись,

І не кленись, і не молись…

Моя ти любо! Усміхнись,

І вольную святую душу,

І руку вольную, мій друже,

Подай мені…

 

Перший ведучий. Шевченко душу віддавав коханій, ідеалізуючи її та своє майбутнє. А друзі хвилювалися, боячись навіть подумати, щоб Тарас Григорович, наділений великим талантом, став тінню примхливої і недалекої жінки.

Другий ведучий.  Отримавши формальну згоду на заміжжя,  Ликера відразу змінилася.

Із спогадів сучасників:

  • Наречена досить холодно сприйняла освідчення Шевченка, ім’я  його  вимовляла без будь-якої пошани,  називаючи «старим і поганим», ласо чекала подарунків,  оцінюючи їх за вартістю

 Багатьом хвалилася, що заміж йде лише на злість дівчатам Карташевським  і  «щоб вибитись в люди».

 

 Перший ведучий. Шевченко ж був засліплений несподіваним коханням, призначив весілля і став активно готуватися до нього.

 

 Шевченко.  (з листа до родича Варфоломея Шевченка):  Прошу тебе, швидше купи мені землю, посади там яблуню та грушу на пам'ять про день заручин. Згодом надішлю план хати і всі розпорядження для її побудови. Там,  у вимріяній  «хатиночці в гаю»,  Ликера зігріє моє серце засмучене.

.

 Перший ведучий. Та невдовзі виявилась невідповідність поетової уяви і реального образу.

 Другий ведучий.  14 вересня Шевченко з Ликерою «не побравшись,  розійшлись». Цим самим днем датований сумний вірш.

 

                                Барвінок цвів і зеленів,

 Слався, розстилався;

Та недосвіт перед світом

В садочок укрався.

 

Потоптав веселі квіти,

Побив… Поморозив…

Шкода того барвіночка

Й недосвіта шкода!

 Перший ведучий. Не будемо переповідати причин їхнього розриву. Вони виявилися вагомими.  Шевченко сам переконався в тому, від чого його застерігали друзі.

 Другий ведучий.  Образа, зневіра, розчарування та безнадія важким каменем лягли на його зболіле серце.

 

 Дівчина – туга   Поставлю хату і кімнату,

Садок –райочок насаджу.

Полежу я і походжу

В своїй маленькій благодаті

Та в однині – самотині

В садочку буду спочивати.

Присняться діточки мені,

 Веселая присниться мати,

Давнє колишній та ясній,

Присниться сон мені!.. І ти!..

 

Ні, я не буду спочивати,

Бо й ти приснишся. І в малий

Райочок мій спідтиха-тиха

Підкрадешся,  наробиш лиха…

Запалиш рай мій самотній.

 

Другий ведучий.  Закінчувався 1860, передсмертний поетів рік.

Перший ведучий. А що ж Ликера?  Невдовзі вона поступила на службу до французького магазину, вийшла заміж за перукаря  Яковлева, народила шестеро дітей, дуже набідувалася, бо чоловік був гірким пяницею.

Другий ведучий.  А вже по його смерті,  десь у 1904 році переїхала до Канева, оселилася  поблизу Тарасової гори,  доглядала могилу Шевченка та молилася, спокутуючи свої гріхи.

Перший ведучий.   Коли безсмертя впало на Ликеру,

Вона якраз по бублики ішла…-

Так,  дуже влучно схопила сутність її Ліна  Костенко.

 Другий ведучий.  Ликера Полусмакова виявилась безкрилою, щоб сягнути неосяжних висот генія України і хоча б спробувати зрозуміти його. Де ж нам шукати ті крила, щоб зрозуміти тих,  хто відкриває нам серця.

 

 

Додаток № 2

ПЛАН ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (Автопортрети)

  1.           Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2.           Виявіть характер відношення  одного з творів до реальної дійсності.
  3.           Загальний настрій, що створює полотно.
  4.           Музикою якого характеру можна передати зміст твору.
  5.           Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН ІСТОРИЧНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ

 (З історії козацтва)

  1.           Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2.           Дайте характеристику твору у зв’язку з відповідною епохою, попитом  споживача. модою.
  3.           Які історичні події зображені у творі.
  4.           Як авторові вдалося передати дух епохи.
  5.           Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

ПЛАН КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ (Аральська експедиція)

  1.           Що об’єднує дану серію творів? Чи можна дати їм загальну назву? Яку?
  2.           Як майстер розпорядився фарбами?
  3.           Як він передав форму предметів, як розташував зображення.
  4.           Як організував рух ліній та пластичних мас
  5.           Який колорит використовує і чому?
  6.           Ваше враження від картини ( Я відчув, мене сколихнуло,  не залишило байдужим ...)

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
12 грудня 2018
Переглядів
1216
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку