Інтелектуальна гра "Ігри патріотів"
Сценарій інтелектуальної гри «Ігри Патріотів»
Обладнання: рушники, портрет Т. Шевченка , слайд-шоу «Моя Україна».
Мета заходу : поглибити знання учнів із української мови, української літератури, розвивати творчі здібності, літературну майстерність, вміння виразно декламувати вірші, пам'ять, творче мислення; виховувати любов до своєї маленької та великої Батьківщини, повагу до батьків, патріотичність.
Вихід вчителя.
Добрий день , шановні гості, глядачі та учасники нашої гри. Сьогодні ми пропонуємо поринути вам у чарівний світ нашої прекрасної Батьківщини, ще раз відчути красу української мови, закохатися в щиру народну пісню, перевірити свої літературні вміння.
Але любов до великого, починається з маленької любові до себе, до батьків, рідного села. Ми повинні поважати себе, для цього чинити по совісті, батьків, друзів.
Вчитель.
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
-Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
-Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Ми говоримо про Україну, про її мову, пісні….
Давайте для початку блище познайомимося з нею, побуваємо у ї визначних місцях і звичайно опинимось у нашому рідному селі, у Табаківській школі.
На мить уявімо її лани та гаї, її річки та простори. Ось вона така рідна наша Україна.
Звучить музика, презентація визначних місць України, села.
Сьогодні ми будемо не тільки виховувати в собі патріотичні почуття, але будемо вчитися працювати гуртом, в команді, спробуємо творити, будемо артистами.
Отже, розпочинаємо гру «Ігри патріотів». Не поважати рідну Батьківщину – це означає не поважати самого себе. В Симоненко написав:
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
В.Симоненко.
Назви конкурсів та відповідних композиційних елементів відображаються на екрані мультимедійної дошки.
Отже, розпочинаємо гру «Ігри патріотів»
ПОЯСНИТИ
хто такий патріот?
Людина, яка любить свою Батьківщину, а значить і мову, людей, пісні, готова завжди прийти на допомогу тим, кому вона потрібна, готова служити інтересам держави, а державі потрібні розумні, духовно багаті громадяни.
Так наші учасники і вболівальники сьогодні доведуть, що знання мови і вміння нею користуватися – це шлях до всебічного розвитку людини. Доведуть вони можуть стати гідними громадянами України.
Представлення журі-3 людини(учні), команд, їхньої форми…
Умови гри. 2 команди учасників по 6 учнів.
Як справжні патріоти вони доведуть, що державі потрібні високоінтелектуальні громадяни, тому їм пропонуємо пройти такі тури:
1. «Інтелектуальний конкурс».
2. «У рідному краї й серце співає». Впізнати пісню.
3. Літературний конкурс.
4.. «Мова жестів теж прекрасна». Пантоміма.
5. Домашнє завдання. (1 хв.)
Ведуч. Отже, розпочинаємо турнір.
І конкурс, у якому ми перевіримо ваші знання з української мови та літератури.
Кожна правильна відповідь – 1 бал, журі оголосить загальну суму балів в кінці гри.
Знаючи відповідь піднімайте сигнальні табличні.
1.Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/
2.Чий день народження 9 березня 1814 року? /Т.Г.Шевченка/
3.Хто автор поезій “Солов’їні далі, далі солов’їні”, “Вода десь точить білий камінь”? /В.Сосюра/
4.Скільки звуків в українській мові? /38/
5.Що таке лексика? /Всі слова мови, або словниковий склад мови/
6.В якому році було перше видання “Кобзаря” Т.Г.Шевченка? /1840/
7.Розділ мовознавства, який вивчає слово, його значення і походження… /Лексикологія/
8.Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/
9.Дієприкметник із залежними словами…/Дієприкметниковий зворот/
10. Додаткове значення слова, яке виникає на основі уподібнення предме-тів…/Переносне/
11. Назвіть автора творів “Не високо мудруй”, “Каменярі”, “Захар Беркут”?І.Я.Франко/
12. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/
13. Самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його…/Займенник/
14. Розмова двох осіб…/Діалог/
15. Речення, яке має дві і більше граматичних основ…/Складне/
Частина слова без закінчення? /Основа/
Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що? /Іменник/
На які групи поділяються всі звуки? /Голосні і приголосні/
Уривок із художнього твору…/Епізод, фрагмент/
Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням…/Синоніми/
Опис зовнішності людини…/Портрет/
Речення, що має одну граматичну основу…/Просте/
Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/
Хто автор п’єси “Сто тисяч”? /І.Карпенко-Карий/
Українці співучий народ, недаремно пісенний доробок в Україні налічує близько 300 тисяч. Різні теми, різні жанри…
Українська пісня… хто не був зачарований нею?! Який митець не був натхнений її мелодіями?!
Ну де ще така чарівна пісня? Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне, а то навіє радість і любов.
Як ви вже зрозуміли наступний конкурс присвячений українській .
ІІ конкурс називається «У рідному краї й серце співає».
Завдання. Впізнати пісню.
«Розпрягайте, хлопці коней»
«Пісня про рушник»
«Два кольори»
«Червона рута»
«Калина»
«Ти ж мене підманула»
Музична пауза. Учениця 10-Б класу виконує українську пісню. Пояснення чому саме цю пісню. Скоро ви станете зовсім дорослими людьми, покинете рідний дім, іноді нам дорослим . маючим багато справ не вистачає часу на те, щоб згадати про батьків.
На екрані відповідна заставка. Співає пісню про матір.
“Поезія – це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська думка”
Поезія це завжди неповторність,
Якийсь миттєвий дотик до душі.
Л. Костенко.
ІІІ конкурс - Літературний.
Команді Блакитних треба написати невеличкий вірш в жанрі оди… Ви повинні прославляти Україну і звичайно пригадати що таке ода, Як вийде…
Команді Жовтих в гумористичному стилі, тут є члени гуртка театр – студія, тому важкого думаю не буде….
11 клас :УКРАЇНА, ЗВИЧАЙ, ПІСНЯ, ВОЛЯ
10 клас:КВІТНИ, БАТЬКІВЩИНА, РІД, СВІТ
Можна міняти відмінок, місцями, але не слова.
І V «Мова жестів теж прекрасна». Жестами пояснити прислів’я своїй команді, якщо команда вгадає , то отримає 1 бал, журі звертає увагу на пластичність гравців, їхнє вміння без слів пояснити щось. Гравці, які будуть пояснювати, витягують завдання.
Розум без книги, що птах без крил (про книгу)
Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням (про знання)
Голова без розуму , що ліхтар без свічки (про розум)
Скільки голів, стільки й умів (про розум).
V. Конкурс «Домашнє завдання» Учні представляють творчі номери, вже підготовлені.
Авторський вірш про Україну- команда 11 класу.
Інсценування - команда 10 класу
Виступи команд.
Ми закінчили нашу гру і поки журі підводить підсумки, я б хотіла запитати вас:
Що винесли для себе, наскільки ми є патріотами,відповідаємо цьому визначенню, чи є до чого прагнути , що б ще хотіли побачити, настрій, почуття які зараз., чого очікували, чи справдилось це.
Ну, а тепер слово журі. Оголошення результатів гри.
36. Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/
37. Яке слово зайве: відбитий, теплий, легкий, зимовий?
38. Співзвучні закінчення рядків у вірші…/Рима/
39. Скільки букв в алфавіті української мови? /33/
40. Обстановка дому чи садиби…/Інтер’єр/
41. Яке слово зайве: другий, третій, інший, четвертий?
42. Дієприслівник із залежними словами…/Дієприслівниковий зворот/
43. Ким мріяв стати Т.Г.Шевченко? /Художником/
44. Незмінна значуща частина слова, що стоїть після кореня…/Суфікс/
45. Розділ мовознавства, який вивчає знаки письма…/Графіка/
46. Слова та вислови, що використовуються в переносному значенні в худож-ній літературі…/Тропи/
47. Службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні…/Прийменник/
48. Яке слово зайве: п’ятьма, дев’ятьма, чотирма, шістьма?
49. Художнє означення…/Епітет/
50. Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне…/Словосполучення/
51. Обман почуттів, дещо уявне, мрія…/Ілюзія, міраж, марення/
52. Яке слово зайве: десь, дехто, дещо, дечий?
53. Те, що слово означає…/Лексичне значення/
54. Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/
55. Як називали мандрівних співців-поетів за часи Т.Г. Шевченка…/Лірники, кобзарі/
56. Самостійна частина мови, що називає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки…/Прислівник/
57. Змінна частина слова…/Закінчення/
58. Хто автор творів “Грицева шкільна наука”, “Фарбований Лис”? /І.Я.Франко/
59. Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета за дією і відпові-дає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? /Дієслово/
60. Опис картини природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається дія? /Пейзаж, літературний пейзаж/
61. Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових знаків?/Пунктуація/
62.Як називається художній прийом перенесення властивостей істот на явища неживої природи? /Персоніфікація/
63.Слово—не полова, а язик…/не помело/.
64.Вола в’яжуть мотуззям, а людину…/словом/.
65.Удар забувається, а слово…/пам’ятається/.
66.Шабля ранить голову, а слово…/душу/.
67.Від теплого слова і лід…/розмерзає/.
68.Хто мовчить, той двох…/навчить/.
69.Дурний язик голові не…/приятель/.
70.Добре слово краще, ніж…/готові гроші/.
Слова – це крила ластівки – вона їх не почуває, але злетіти без них не може. (Ю.Мушкетик).
Хай оживає істина одна: людина починається з добра. (Л.Забашта).
Ти знаєш, що ти – людина ?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Очі твої одні. (В.Симоненко)
Розумні люди вчаться для того, щоб знати нікчемні – для того, щоб їх знали. (Східний вислів)
Розум без книги, що птах без крил (про книгу)
Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням (про знання)
Голова без розуму , що ліхтар без свічки (про розум)
Скільки голів, стільки й умів (про розум).
1.У вінку зеленолистім, у червоному намисті (Калина)
2. Колючий клубок прибіг у садок .( Їжак)
3.Стоїть пані, чепуриться, бо сто сорочок оділа (Капуста)
4.У воді купалася , а сухою зосталась. (Качка)
5.На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався і я на землю впав (Каштан)
6.На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки(Кукурудза)
7.По голові походила, гарну зачіску зробила (Щітка для волосся)
8.Рогатий, а не бик, пливе, а не качка (Місяць).
9.Тричі родиться, а тільки раз умирає. (Метелик)
10.Взимку чорне, а навесні зелене, а восени жовте. (листя)
11.Ні в огні не горить, ні у воді не тоне (лід)
12.Впала стрічка через річку, поєднавши береги (Міст).
Сценарій
Інтелектуально-розважальна гра “Калейдоскоп”
Хід гри
Ведучий. Увага! Увага!
Розпочинаємо інтелектуально-розважальну гру «Калейдоскоп»!
Красива, гарна, приваблива назва, добре знайоме з дитинства слово. Хто з нас не тримав у руках цієї іграшки, в захопленні спостерігаючи, як змінюються в ній форми і кольори загадкових скелець? На нашій грі теж змінюватимуться кольори-завдання. Ми будемо подорожувати по казковій країні знань від станції до станції, і все чекатимемо чогось нового, цікавого і незвичайного. І воно обов'язково буде!
А тепер познайомимось з учасниками гри. Перед нами дві команди. Зліва ми бачимо учасників команди «Ерудит» (привітайте їх!), справа — команда «Вундеркінд» (підтримайте учасників).
Судити сьогоднішню зустріч буде високоповажне журі.
Тож гра починається! Калейдоскоп починає крутитися.
(На сцену під жваву музику виходить дівчинка з табличкою «Словесна»).
Перша зупинка на станції «Словесна».
Все починається зі слова...
Як писав Т.Г. Шевченко:
«Ну що, здавалося б, слова —
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється, ожива, як їх почує...».
На цій станції наші гравці покажуть, який словарний запас української мови вони мають. Я впевнена, що вони гарно впораються із завданням, яке я їм запропоную. Перед вами два однакових конверта. У кожному з них — букви: по 2 букви, що позначають приголосні звуки, і по одній, що позначають голосні.
Нашим гравцям треба пригадати і записати якомога більше іменників з цими буквами.
Часу в них рівно стільки, скільки буде звучати музика.
А ми з вами дивимось танець у виконанні учасників танцювального ансамблю.
Команди зачитують слова, чиє слово буде останнє — той і переміг).
А ми рушаємо далі.
(Знову звучить музика, виходить дівчинка з табличкою «Казка»).
Ведучий. Назва цієї станції повертає нас у чудовий світ казки. Скільки переслухано і перечитано казок! Більшість з вас ще і зараз захоплюється читанням казки. Це і не дивно. Адже в казках зникає бідність, і всі стають багатими, добро перемагає зло, правда бере гору над кривдою.
Сподіваємось, що так буде і в нашому житті.
А завдання буде таким: уважно прослухавши уривок з казки, сказати її назву. Причому треба пам'ятати, що назва казки складається зі слів-антонімів. А які це слова-антоніми?
Наведіть приклади (день — ніч, добро і зло).
Отже, слухайте...
1. «От раз пан і каже лакею:
— Принеси мені, — каже, — Видимо і Невидиме. Той іде, плаче, прийшов у ліс. Дивиться — стоїть хатка. Він і зайшов у ту хату...».
(«Видимо і Невидима», книга «З живого джерела», стоп. 162)
2. «Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, а ворітця жриплять.
Прилетіла сорока та й питає у ворітець:
— Чого ви скрипочите?».
(«Дід та баба», там же, стор. 221)
3. «Підкрався він до чудовиська, схопив його за шию і ючав душити.
— Хто ти? Чому нищиш моє добро?
— Я — Щастя твого брата і йому допомагаю.
— А моє Щастя де?
- Твоє Щастя приспала твоя Біда».
(«Біда і Щастя», там же, стор. 227)
4. «Кривда знову каже:
— Правдо, я голодна!
— Та і я голодна, але ж мовчу!
— Будемо полуднувати.
Посідали. Правда і не розв'язала своєї торбини, бо порожня».
(«Правда і Кривда», там же, стор. 400)
5. «Вийшов чоловік у садок, а там хтось стоїть.
— Хто ти? — питає чоловік.
— Не впізнаєш? Я — Смерть. Прийшла забрати твого сина!
Чоловік почав просити:
— Ой, не бери мого сина! Візьми краще мене!». («Життя і Смерть» із «Золотої книги казок», стор. 258)
6. «Через три роки знову прийшов чудотворець у те ж село і проситься у чоловіка переночувати.
— Ти можеш мені в хаті наслідити, — каже чоловік, і не пустив.
Відказує чудотворець:
— Як тобі прийшло, так і назад піде, бо ситий головномy не вірить».
(«Ситий голодному не вірить» із «Золотої книги казок», стор. 343)
(На сцені з’являється дівчинка з табличкою “Загадка” ).
Яка чудова назва станції!
Зупиняючись на ній, маємо змогу ще раз повернутись до своїх ще зовсім юних літ, коли кожен з вас так любив загадувати загадки.
Учасники гри завдання одержали раніше. Кожен з них повинен був підготувати одну загадку для свого суперника.
Команда “Ерудит” загадує загадку про живу природу, а “Вундеркінд” – про неживу природу.
На кожну відгадку дається лише 2 способи. Тож будьте уважні!
«Ерудит».
1. З гілки — на стежинку, З травки — на билинку Стрибає пружинка, Зелена спинка. (Коник)
2. Багато майстрів побудували хату без кутків. (Мурашник)
3. На дереві гойдається, Жупан колючий має, На літо одягається, А восени скидає. (Каштан)
4. Хто більше за всіх кричить, а менше за всіх робить? (Півень)
5. Що літає дуже гарно, Робить діло всім погане? Як раніш нас всіх устане, То в саду чогось не стане. (Метелик)
«Вундеркінд».
1. Йшла зоряниця, красна дівиця, Через покоси, гублячи сльози... Місяць дивився і засмутився, Сонечко встало — слізки зібрало. (Роса)
2. Живе без тепла, Говорить без язика, Ніхто його не бачить, А всі чують.
(Луна)
3. Не скляний він, не з металу, А прислухайся — дзвенить.
Риє землю він розталу І в далеку даль біжить. (Струмок)
4. Два брати рідні: Одного всі бачать, Але не чують, Другого всякий чує, Але не бачить.(Грім і блискавка)
5. Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде, І я тоді лиш з дому йду, Копи вже, він не йде. (Дощ)
(На сцену виходить дівчинка з табличкою «Фразеологічна»).
Ведучий. Що ж це за станція така?
І що ж чекає наших учасників на цій станції?
«Фразеологічна» — від слова «фразеологія». Ми вживаємо у мові фрази — вислови з незрозумілим, на перший погляд, значенням.
Зараз ми спробуємо знайти ці фрази у віршах.
Слухайте!
1. Спитали Клима раз:
— Яка найкраща птиця,
Чи чиж, чи соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвавсь з баса:
— Найкраща птиця — ковбаса! — Голодній, бач, кумі хліб на умі!
— Який фразеологічний вислів ви почули?
2. В цирку був я з дідусем, Ми там бачили усе:
І жонглера, і ведмедя На швидкім велосипеді... Я вертівся, дід спитав:
— Ти прийшов ловити гав? Аж піднявся я із лави:
— Та які ж у цирку ґави? Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій!
3. Я, сестричка й менший брат Втрьох збирали виноград. Сперечалися ми все: Хто з нас кошик понесе? Дідуся ми розгнівили:
— Що ви кашу заварили?
— Де ж та каша? — мовив брат, —
— Ми збираєм виноград! Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій!
Я бачу, що ви вмієте знаходити фразеологізми у мові.
А чи вмієте ви пояснювати, розтлумачувати їхнє значення? Ось не ми і перевіримо. У конвертах .— завдання. Учасникам гри потрібно замінити фразеологізм одним словом — синонімом.
1 конверт.
1. Збити з пантелику — заплутати.
2. За розум взятися — порозумнішати.
3. Прикусити язика —- замовкнути.
4. Як зірок на небі — багато.
5. Ні пари з вуст — мовчати.
6. Брати верх — перемагати.
2 конверт.
1. Як кіт наплакав — мало.
2. За царя Панька, як була земля тонка — давно.
3. Як оселедців у бочці — багато.
4. Під самим носом — близько.
5. Від горшка два вершка — манни.
6. Пасти задніх — відставати.
Ведучий. Щоб наші учасники гри трішки відпочили, я пропоную послухати пісню.
(На сцену виходить дівчинка з табличкою «Ерудит»).
Ведучий. І, нарешті, ми доїхали до останньої зупинки. Назва її «Ерудит». Що означає це слово?
Ерудит ~ це людина, яка має глибокі всебічні знання, людина начитана, яка багато знає.
Виходячи з цього, ви розумієте, які завдання ми підготували нашим гравцям на цій зупинці. Учасникам гри за 2 хвилини потрібно відповісти (і відповісти правильно) на якомога більше запитань. Виграє та команда, яка дасть більше правильних відповідей.
Запитання команді «Ерудит».
1. Спільна частина споріднених слів називається... (корінь).
2. Скільки звуків у слові «джміль»? (4)
3. Перекладіть на українську мову слово «восход». (Схід)
4. Скільки складів у слові «п'ють»? (І)
5. До якої частини мови належать слова «я», «ми», «ви»? (Займенники)
6. Як перенести з рядка в рядок слово «яма»? (Ніяк)
1. Як називається частина мови, що означає кількість предметів? (Числівник)
8. Назви дієслова і іменники, які звучать і пишуться однаково. (Діти — діти, ніс — ніс)
9. Хто написав рядки:
«Дикі гуси на озеро впали, Тихі води кругом розгойдали, Розцвіли, як купали великі, Довго-довго їх чулися крики...»?. (О. Олесь)
10. Як називаються слова, що звучать по-різному, але мають однакове значення? (Синоніми)
11. До якої частини мови належать слова: «білий», «пухнастий», «іскристий»? (Прикметники)
12. Хто автор казки «Кирило Кожум'яка»? (Народ)
13. Якого роду слово «матір»? (Жіночого)
14. Поставте у однину слово «ножиці». (У однині не вживається)
15. Хто написав рядки: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть...»? (Т.Г. Шевченко)
16. Який відомий педагог народився у Білопіллі? (А.Макаренко)
Запитання команді «Вундеркінд».
1. Змінна частина слова називається... (закінчення).
2. Скільки звуків у слові «ґедзь»? (3)
3. Перекладіть на українську мову слово «север». (Північ)
4. Скільки складів у слові «осінь»? (2)
5. До якої частини мови належать слова: «читаєш», «малюють»? (Дієслова)
5. До якої частини мови належать слова «я», «ми», «ви»? (Займенники)
6. Як перенести з рядка в рядок слово «яма»? (Ніяк)
1. Як називається частина мови, що означає кількість предметів? (Числівник)
8. Назви дієслова і іменники, які звучать і пишуться однаково. (Діти — діти, ніс — ніс)
9. Хто написав рядки:
«Дикі гуси на озеро впали, Тихі води кругом розгойдали, Розцвіли, як купали великі, Довго-довго їх чулися крики...»?. (О. Олесь)
10. Як називаються слова, що звучать по-різному, але мають однакове значення? (Синоніми)
11. До якої частини мови належать слова: «білий», «пухнастий», «іскристий»? (Прикметники)
12. Хто автор казки «Кирило Кожум'яка»? (Народ)
13. Якого роду слово «матір»? (Жіночого)
14. Поставте у однину слово «ножиці». (У однині не вживається)
15. Хто написав рядки: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть...»? (Т.Г. Шевченко)
16. Який відомий педагог народився у Білопіллі? (А.Макаренко)
Запитання команді «Вундеркінд».
1. Змінна частина слова називається... (закінчення).
2. Скільки звуків у слові «ґедзь»? (3)
3. Перекладіть на українську мову слово «север». (Північ)
4. Скільки складів у слові «осінь»? (2)
5. До якої частини мови належать слова: «читаєш», «малюють»? (Дієслова)
6. Як перенести з рядка в рядок слово «блиск»? (Ніяк)
I. Як називається частина мови, що означає порядок при лічбі? (Числівник)
8. Як називаються слова протилежні за значенням? (Антоніми)
9. Скільки букв у слові «льон»? (4)
10. Хто написав рядки:
«...Я туди, а він сюди,
— Не віддам, — кричить, нізащо.
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!»?(О.Олесь)
11. Якого роду іменники: озеро, море, небо? (Середнього)
12. Хто автор казки «Кривенька качечка»? (Народ)
13. До якої частини мови належать слова: «весела», «яскрава», «швидка»? (Прикметники)
14. Поставте у однину слово «граблі». (Не можна)
15. Хто написав рядки:
«Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива...»? (Т.Шевченко)
16. Який видатний поет жив у Білопіллі? (О.Олесь)
Підведення підсумків.
Журі оголошує переможців гри. Діти отримують подарунки).
Усний журнал “Народні символи України”
Усний журнал
Усний журнал – своєрідна форма, робота по моральному вихованню, яка
дозволяє яскраво, емоційно до нести до вихованців важливу інформацію з
галузі політики, науки, техніки, літератури, мистецтва, спорту...
Особливість цієї форми роботи в тому, що проводиться вона безпосередньо
самими учнями.
Частину журналу, який висвітлює яке-небудь одне питання, умовно прийнято
називати “сторінкою” журналу. Загальний обсяг його – 3-5 “сторінок”.
Кожна “сторінка” являє собою коротке усне повідомлення учнів, яке, в
залежності від змісту, може бути проілюстроване експонатами,
діафільмами, короткими фільмами, записами на магнітну стрічку.
“Сторінки” розміщують по ступеню їх значущості: перша висвітлює найбільш
важливе питання, інші конкретизують його або висвітлюють якісь інші
самостійні питання.
Щоб викликати інтерес до журналу, можна зробити його своєрідний макет із
твердого паперу, відповідно оформивши його обкладинку і кожну сторінку.
Усний журнал може мати тематичний або оглядний характер. Тематичні усні
журнали можуть присвячуватись життю і діяльності громадських діячів,
творчості письменників, композиторів, вчених, яким-небудь визначеним
подіям.
На окремих сторінках усного журналу може бути представлена творчість
самих учнів: зачитування власних віршів, виконання пісень, замальовки,
карикатури та інше.
Для підготовки і проведення усного журналу необхідно створити “редакцію”
(редколегію) в складі 5-6 чоловік. Очолює її відповідальний редактор
журналу. В обов’язки редколегії входить: визначення тематики усного
журналу, називання його сторінок, складання плану і програми випуску
чергового номеру; підбір основного і ілюстративно-художнього матеріалу
для сторінок журналу; називання ведучих кожної сторінки і
художників-оформителів журналу. Необхідно чітко визначити термін випуску
журналу (підготовка зазвичай займає 2-3 тижні), місце його проведення.
Відкривають і проводять журнал учні (ведучі). Ведучі повідомляють назви
сторінок і пояснюють їх, використовуючи для цього афоризми, виразні
віршовані рядки. Так, до сторінки журналу “Рушники, рушники – то матусі
моєї роки” краще за все підходять рядки А. Малишка:
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала,
Ти водила мене
У поля край села.
І в дорогу далеку
Ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
На щастя на долю дала.
Проводячи журнал потрібно в темпі, відводячи на кожну сторінку 10-20
хвилин, на ввесь журнал не більше години.
Після проведення журналу корисно разом з учнями проаналізувати успіхи і
недоліки в його підготовці і проведенні. Усний журнал корисно показувати
іншим класам, батькам.
Варіантів оформлення усного журналу багато. Так, в одних випадках
сторінки журналу збирають як би в перепліт зовнішньо являють собою форму
журналу. На кожній сторінці чітко великим шрифтом написана її назва. І
ведучий, відкриваючи ту чи іншу сторінку, ніби пере листує журнал.
В других випадках на сцені встановлюється рухлива на осі вітрина із
відповідного по програмі числа сторінок, і ведучий, повертаючи вітрину,
повідного по програмі числа сторінок, і ведучий, повертаючи вітрину,
виходить як би із-за сторінок, відкриваючи їх зміст.
Третій варіант оформлення: позаду сцені вивішують широку стрічку з
назвою журналу, нижче приклеюють назву місяця і номер випуску.
Ось ще один варіант. Чергову сторінку, проходячи через сцену із куліси в
кулісу, несе учень. Ці сторінки можуть бути у вигляді листка або щитка,
на якому написаний номер сторінки і її назва.
Журнал можна побудувати так. Після відкриття занавіси на сцену один за
другим виходять учні з щитками-сторінками в руках. У направляючого щит з
надписом “Сьогодні в номері”. Дійшовши до рампи учні зупиняються.
Направляючий голосно говорить: “Усний журнал – “Народні символи
України”, випуск перший” і іде за куліси. Учень, який несе сторінку,
повідомляє про те, що побачать і почують глядачі в журналі, і теж іде.
Після чого ведучий запрошує на сцену першого виступаючого і надає йому
слово. Так представляють всі сторінки. В кінці журналу учні з своїми
сторінками виходять на сцену і говорять: “Наш випуск закінчений.
Наступний номер усного журналу вийде через місяць. Все що ви хотіли б
побачити, повідомте редакції усного журналу в своїх листах у вигляді
пропозицій, побажань”.
Проведення усного журналу потребує організаторських умінь з сторони
класного керівника. Він повинен викликати в учнів інтерес до цієї
роботи, бажання підготувати і провести журнал. Особливо велика допомога
з сторони класного керівника необхідна на початку. Учням слід допомогти
підібрати редакційну колегію, назву, емблему, девіз, обгортку журналу,
дати пораду, як краще відібрати, розподілити і подати зібраний матеріал,
яких гостей і як запросити. Характер допомоги класного керівника
змінюється по мірі того, як учні оволодівають методикою проведення
усного журналу: вона більше відноситься до визначення його змісту, ніж
до техніки проведення. Робота учнів стає більш самостійною.
Щоб розширити актив учасників усного журналу, склад редколегії можна
поновлювати, створювати змінні редколегії. Можна підібрати постійних
консультантів усного журналу з числа викладачів різних предметів.
Удачі і недоліки кожного номеру усного журналу слід обговорювати з
учнями, підтримуючи в них прагнення до творчості, проявлення ініціативи
і активності.
Народні символи України
(усний журнал)
Мета. Виховувати любов і повагу до рідного краю.
(Клас оформлено в українському стилі. На стінах, рушники. На столі —
хліб, букет з барвінку, колосся, вербові гілки; миска з писанками.
Сторінки журналу готують учні групами, кожна — свою).
Ведуча. Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У
кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева,
тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і
бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий
рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна
писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи,
наші обереги.
Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти
-----> Page:
ючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти
від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять,
волелюбність.
Поговоримо про них на сторінках нашого журналу. .Наші народні символи
оповиті легендами, оспівані в піснях, тому ілюстраціями до сторінок
журналу будуть старовинні легенди, народні пісні, вірші.
Перша сторінка. «Хліб — усьому голова».
Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі.
Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині,
просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку
хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро,
що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на
столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь
світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний
колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш
хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я. Хліб з
людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини,
новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом
мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.
В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших
гостей. Він — ознака гостинності українського народу.
З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж — хліб уродився на славу.
Щирим словом, хлібом та сіллю
Ми братів-гостей зустрічаєм,
Хлібом — новосілля й весілля,
І свято дружби-згоди квітчаєм.
Виконання пісень про хліб.
Інсценізація казки «Ледар і трудівник».
Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені, — просить
Ледар.
Я б тобі дав, — відповідає Трудівник, — але він ду
же дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніш ви
орати землю.
Тоді вже можна хліб їсти?
Ні, треба дочекатися літа, поки з зерна виросте злак.
Тоді можна їсти?
Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.
Тоді вже їсти?
Так. Тільки ледачому не дадуть.
3. Прислів'я.
Хліб — усьому голова.
Сила — від хліба, хліб — від землі.
Хліб — батько, вода — мати.
•Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.
Друга сторінка. «Недалеко червоне яєчко».
З давніх-давен люди святкують Великдень — Паску. На Паску дорослі
розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, примовляючи «Христос
Воскрес». Діти відповідають: «Воістину Воскрес».
З глибини віків від пращурів нам у спадщину дісталась дивовижна писанка.
Це диво-витвір рук людських, народжений не з дерева, не з металу, а із
звичайного яйця, і який представляє собою живописну мініатюру.
Напередодні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і
роздарювати їх з добрими намірами друзям, знайомим. Писанка — символ
життя. У слов'ян яйце, як і дерево, було ще символом пробудження та
оновлення світу, символом перемоги життя над смертю.
Розповідь казки «Казочка про писанку».
Розповідь легенди «Легенда про крашанку».
Вірш.
«ЯК НАШІ БАБУНІ»
На Великдень я прокинуся раненько,
ень я прокинуся раненько,
Певно, ще раніш від пташечки на клуні —
Так колись ранесенько вставали
Наші всі бабуні й прабабуні.
З татом, з мамою до церкви я поїду,
Не залишимо й маленької Лідуні,
Хай вона «Христос Воскрес» співати вчиться,
Як співали ще бабуні й прабабуні.
На Великдень принесемо посвятити
Круглу пасочку і писанки-красуні.
Так колись давним-давно робили
Наші всі бабуні й прабабуні.
А потому, ще й гаївку заспіваїм —
Коло церкви ми дівчатка гожі.
Як колись співали на Великдень
Наші всі бабуні й прабабуні.
Третя сторінка. «Рушники, рушники — то матусі моєї роки».
Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і
зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх
дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з
роду в рід, з покоління в покоління. А який він гарний! Його можна
порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилось жодне
сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов'язано з рушником.
Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай
стелиться вам доля рушниками» — бажали людям щастя.
1. Моя бабуся гарно вишиває,
Цвітуть на полотні троянди й виноград,
Розмай калиновий там грає,
І дивні птахи щебетять.
Навік з'єдналось чорне і червоне —
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу — малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.
2. Вірш.
«РУШНИК»
Рушникове обличчя веселе
Обпліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.
Рушничок на столі — давній звичай,
Ним шлюбують дітей матері,
Він додому із далечі кличе,
Де в калині живуть солов'ї.
Він простелений тим, в кого серце
Не черствіє й дарує тепло.
Хай цей символ сусідиться вічно,
В нашій хаті на мир, на добро.
3. Вірш.
«РУШНИЧОК»
Дощ пройшов з грозою,
Вмите сонце сяє,
В небі над рікою
Рушничок спустився,
Прямо в нашу річку
Потім простелився.
В лузі, ніби стрічка,
Впала на калину
Хмарка сивувата,
Я біжу в долину
Рушничок шукати.
4. Виконується «Пісня про рушник».
Четверта сторінка. «Пісня — душа народу».
Ведуча. Яке це диво — українська народна пісня! Кого тільки не полонила
її вічна краса. Українська пісня — то живий скарб, що йде від покоління
до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй
силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисаночки.
В ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.
Тут мамина пісня лунає і нині,
її підхопили поля і гаї,
її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони
володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці,
оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша
українська така співуча, що не тільки кожне село, а й вулиця мала свої
пісні.
У рідному краї і серце співає,
рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут кожна травинка і кожна билинка,
Вигойдують мрії на теплих вітрах,
Під вікнами мальви, в саду материнка,
Оспівані щедро в піснях.
1. «Легенда про пісню» (розповідь легенди).
2. Коли пісні мойого краю
Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
В піснях і труд, і день народу,
І за народ пролита кров.
В піснях — дівоча світла туга
І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.
3. Виконуються українські народні пісні.
«Ой у полі криниченька».
«Чом ти не прийшов».
«Два дубки».
«Ой під вишнею, під черешнею» та ін.
П'ята сторінка. «При долині кущ калини».
Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Про походження куща калини
розповідає народна легенда (розповідь легенди «Легенда про калину»), а
також казка «Калинка».
Похилена калина — засмучена дівчина. Щоб вівся рід, калину садили коло
хати. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш
духовний символ, наша спадщина.
Говорила мати: «Не забуться, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Білий цвіт калини — радість України,
А вогняні грона — наша кров червона.
Зоряна калина і краса, і врода
Нашої країни — нашого народу».
— Пам'ятаєш, сину, що казала мати:
«Посади калину в себе біля хати».
З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.
На калині мене мати колихала,
Щастя, долі в чистім полі виглядала,
Ой, калинонько червона, нахилися,
Від землі ти сили-соку наберися.
Та літа давно минули-одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млина розквітає,
Мого рідного синочка забавляє.
Виростай же, мій синочку, мій соколе.
Тобі щастям колоситься рідне поле,
Пролягла тобі на полі путь орлина
І в дорогу проводжає цвіт калини.
* * *
Зацвітай, молода калино,
Серед тихого повесіння.
Чиста хвиля до тебе плине,
Омиває твоє коріння.
Це ж тобі од вітрів ламатись.
Білим цвітом шуміть над світом,
Свіжих сил від землі набратись,
Дивом кетягів пломеніти.
Неподоланому народу,
Солов'їній моїй Україні,
Над камінням, над сиві води
Ти про щастя шуми, калино.
КАЛИНА
Посадіть калину коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щира доля,
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину на городі,
Щоб розквітнула земля!
Із роси — пречиста врода,
З неба — почерк журавля.
Посадіть калину коло хати,
Щоб на всеньке, на життя,
Став би кожен ранок святом,
Дітям буде вороття.
Посадіть калину в чистім полі,
Хай вона освятить час,
Рід наш дуже любить волю,
Хай же й Воля любить нас!
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів'яв у спориші,
Посадіть калину коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.
Ведуча. Вдумайтесь в слово «Батьківщина» і вдумайтесь в слова «Що таке
Батьківщина?». (Роздуми учнів).
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата.
ями хата.
Під вербою криниця,
Серед лугу лелека,
І діброва далека.
І веселка над лісом,
І стрімкий обелісок...
Ким в житті ти не станси І:
Шахтарем, хліборобом,
Зореплавцем хоробрим,
Будівничим, солдатом —
Слід завжди пам'ятати:
Коли любиш ти все це
І приймаєш у серце,
Як готовий щомиті
Від біди боронити
Кожну в лузі травинку,
Кожну в гаї пташинку,
Значить — це Батьківщина
Має доброго сина.
Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона
калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься
Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами
та доньками.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку