Інтелектуальна гра-вікторина "Лінгвістичний калейдоскоп"

Інтелектуальна гра-вікторина «Лінгвістичний калейдоскоп»

(для учнів 5-7-х класів)

Мета: розширювати знання учнів про красу і багатство рідної мови; розвивати творчі здібності й комунікативні вміння, уміння працювати в команді; розвивати навички роботи в групах, пам’ять, увагу, кмітливість, швидкість мислення; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, глибоку повагу до рідної мови, відповідальне ставлення до своєї діяльності в колективі, формувати мовленнєву компетентність школярів.

Хід заходу

Ведуча: Я вітаю вас на нашому заході з нагоди Дня української писемності і мови, яке ми відзначатимемо завтра. Свято запроваджене у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця». Нестор Літорисець – київський літописець і письменник-агіограф. Чернець Києво-Печерського монастиря. Жив в 11 столітті. Вважається упорядником (за іншою версією — автором) «Повісті временних літ». За новим календарем свято відзначають 27 жовтня.

Пропоную сьогодні пригадати, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у інтелектуальній грі-вікторині знавців української мови «Лінгвістичний калейдоскоп».

Наша мова прекрасна. Хоч вона вмирала з голоду й бідувала, її переслідували й забороняли, вона знов ожила, щоб хвилювати струни наших сердець. Мова — велика духовна сила, щоденна копітка робота й творчість кожної людини, канал інформації і джерело духовної енергетики.

У нашій грі беруть участь дві команди. Запрошуємо на сцену команди.

Наше завдання визначити кращу команду. А оцінюватиме відповіді команд вельмишановне компетентне журі, яке буде підраховувати отримані бали і після кожного конкурсу та в кінці змагання зробить підсумки і визначить команду-переможницю (Представлення журі)

За одну хвилину ви повинні дати назву команді, яка була б повязана з мовою. 

Ведуча: Гра складається з конкурсів на знання мови та одного конкурсу для вболівальників. Кожен конкурс оцінюється визначеною кількістю балів. Ці бали відмічає журі в спеціальних картках. Вболівальники можуть показати свої знання у конкурсі вболівальників, а також допомогти будь-якій команді у випадку, якщо вона не знатиме правильної відповіді, отримати додаткові бали.

Дорогенькі мовознавці, який настрій маєте?

Чи не дуже хвилюєтесь? Чи усе ви знаєте?

Недоречні запитання щойно я поставила,

Тут зібрались знавці мови, знають усі правила.

Розминка «Мовні  жарти»

1) Якою косою не можна косити? (Дівочою)

2) Яке поле не виореш? (У зошиті)

3) Чим закінчується зима і весна? (Звуком [а])

4) Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звук [о])

5) Чим закінчується вечір і починається ранок? (буквою Р)

6) Якою частиною мови може бути слово мати (Іменник, дієслово)

7) На які антоніми націлена стрілка компаса? (Північ-південь)

8) Який синонім прислівника “тепер” не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (Зараз)

Конкурс юних філологів «Як ми знаємо рідну мову» (За  кожну  правильну  відповідь 1 бал)

1. Державна мова в Україні (Українська)

2. Остання  буква  алфавіту  (Я)

3. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

4. Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

5. Назвіть останній відмінок української мови (Клична форма) 

6. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин? (Вигук)

7. Скільки звуків у слові «кущ»? (4)

8. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)

9. Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір (Псевдонім)

10. Слово, що вживається лише в певній місцевості (Діалектизм)

11. У якому стилі пишуть заяву? (Офіційно-діловий)

12. Слово, яке щойно з'явилося в мові (Неологізм)

13. Головні члени речення (Підмет і присудок)

14. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків (Додаток)

15. Чуже мовлення, передане дослівно (Пряма мова)

16. Дослівно наведений уривок з якогось тексту (Цитата) 

17. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)

18. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного (Апостроф)

19. Розділ науки, який вивчає словниковий склад мови (Лексика)

20. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)

21. Частина слова без закінчення (Основа слова)

22. Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)

23. Який  звук є першим слові «юшка» (й)

24. Який  займенник складається  з однієї  букви? (Я)

25. Як  називаються слова, близькі за значеннями? (Синоніми)

26. Як  називається опис природи? (Пейзаж)

27. Як називається  розмова  двох  осіб?  (Діалог)

28. Як називається  розмова  однієї  особи? (Монолог)

Конкурс «Поєднай пари»

Загубилися підмети і присудки, не можуть один одного знайти. Давайте допоможемо їм у цьому.

Підмети: горобці, солов’ї, зозулі, ластівки, журавлі, сороки, ворони, півні, голуби, гуси, качки.

Присудки: воркують, пахкають, щебечуть, ґелґочуть, кукурікають, кують, цвірінчать, курличуть, тьохкають, скрекочуть, каркають.

Виразне читання віршів про мову (вболівальники)

Конкурс «Ми творчі особистості»

Скласти сенкани «Слово», «Мова» за 5 хв. ( конкурс оцінюється 5 балами)

Сенкан – це пятирядковий неримований вірш, який складається за схемою «слово-іменник – 2 прикметника, – 3 дієслова – фраза або речення, яке передає розуміння теми або ставлення до неї – синонім до слова». Наприклад:

Конкурс для вболівальників «Хитрі загадки» (За кожну правильну відповідь 1 бал).

Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір’я (Дорога)

Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хати (Птахи)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене (Ім’я)

Хата мого батька, але я йому не син (Дочка)

Тисяча тисяч бондарів роблять хати без дворів (Мурашки)

Дідуся звати Григорій Васильович, його онука – Андрій Віталійович. Як звуть батька онука? (Віталій Григорович)

У небі – одна, у землі нема, а у баби їх дві (Літера Б)

Як написати слово «робота» п’ятьма літерами? (Праця)

Як написати одним словом «мати, батько, син, дочка»? (Родина)

Яким прикметником можна назвати білу хустку, намочену в Чорному морі? (Мокра)

Поки не вдариш по голові – не слухається (М’яч)

На що схожа половина яблука? (На іншу половину)

Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, птах не вміє говорити)

Скільки яєць можна зїсти натощак? (Одне)

Яка рослина вбиває звіра? (Звіробій)

Яка рослина не може померти? (Безсмертник)

Конкурс «Скарбниця рідної мови»

Ведучий. Ви повинні відгадати загадки, які я вам запропоную. Про знання вами відгадки буде свідчити піднята рука. Першою відповідає команда, капітан якої перший підніме руку. Але вам потрібно не лише правильно відгадати загадку, а й встановити, багатозначним чи однозначним є слово-відгадка і, якщо багатозначне, навести приклади словосполучень, які б свідчили про його багатозначність.

Отже, слухайте уважно загадки.

1.               Я у дверях, у замку, я і в нотному рядку;

Можу гайку загвинтити і у вирій полетіти,

Телеграму передати, таємниці розгадати. (Ключ)

2.               У зошиті з письма – я коса чи пряма.

Ще я можу, ви повірте, і креслити, і міряти,

Якщо треба, в той же час враз шикую школу й клас. (Лінійка)

Конкурс «Лінгвістичний волейбол». Назвати антоніми до слів (Кожна правильна відповідь – 1 бал)

Білий – чорний, світлий – темний, добро – зло, прямо – криво, сухий – мокрий, холодний – теплий, щастя – горе, сміх – плач, падати – вставати, гарний – поганий, верх – низ, малий – великий, війна – мир, радіти – сумувати, правда – брехня, мороз – спека, твердий – м’який, ворог – друг, тихий – голосний, молодий – старий, яма – гора, зліва – справа, мало – багато, солодкий – гіркий, солоний – прісний, здоровий – хворий, працьовитий – ледачий, перемога – поразка, сміливий – боягуз, скромний – нахабний, швидко – повільно, дорогий – дешевий, південь – північ, схід – захід, імпортний – експортний, щедрий – скупий, шумний – тихий, жартома – всерйоз, широко – вузько, пошепки – вголос, хоробрий – боягуз, день – ніч, ранок – вечір, рано – пізно, згоджуватись – відмовлятись, спрощувати – ускладнювати, розумний – дурний, збільшити – зменшити, трагічний – комічний, ситий – голодний, щастя – горе, свобода – неволя, рабство, фантастичний – реальний, розлука – зустріч, радість – печаль, минулий – майбутній, знайти – загубити, допомагати – заважати, купувати – продавати, перемога – поразка, плюс – мінус, передній – задній, гострий – тупий, корисний – шкідливий, згадати – забути, прокинутися – заснути

Конкурс «Останній синонім» (командам необхідно дібрати синоніми до запропонованих слів. Перемагає той, хто останнім називає синонім)

Говорити (розмовляти, балакати, казати, мовити, ректи, віщати, гавкати, цідити, гриміти тощо);

Думати (гадати, мати на думці, мати гадку, мислити, міркувати, мізкувати, розумувати, метикувати, кумекати, кмітувати тощо);

Іти (простувати, прямувати, ступати, мандрувати, топати, тупцювати, трясти, крокувати, марширувати, виступати).

Хуртовина (віхола, метелиця, заметіль, хуга).

Хоробрий (сміливий, безстрашний, відважний).

Конкурс для вболівальників «Скажи одним словом»

Слова пісні, які повторюються після кожного куплету (Приспів)

Сота частина метра (Сантиметр)

Особа, яка очолює школу (Директор)

Установа, куди приймають неграмотних (Школа)

Винагорода, яку вручають конкурсантові (Приз)

Той, хто любить свою Батьківщину (Патріот)

Льодова гора, що плаває в морі (Айсберг)

Масове інфекційне захворювання (Епідемія)

Розмальоване яйце (Писанка)

Епіцентр бублика (Дірка)

Частина тіла, яку пропонують в комплекті з серцем (Рука)

Частина обличчя, яку іноді вішають (Ніс)

Одиниця виміру ковбаси (Палка)

Гуртожиток для коней (Конюшня)

Спальня для курочки Ряби (Сідало)

Будинок для дров (Сарай)

Конкурс «Розгадування шарад»

Ведучий. Наступне наше завдання – розгадати шаради. Кожна команда отримує шаради, які треба швидко розв’язати. Шарада – це загадка, побудована на грі слів, на визначення якогось слова розбивкою його на частини або склади, подані описово.

Наприклад: 1) Префікс від слова «завести», корінь від слова «писати», суфікс і закінчення від слова «ручка» (Записка)

2) Префікс із слова «прибув», корінь із слова «кордони», суфікс із слова «керівник» (прикордонник)

Цікаві факти про мову

Ведуча: Чи знаєте ви, якою була мова, особливо писемна, у сиву давнину, коли нашу землю заселяли перші племена людей? Ті люди спочатку спілкувалися жестами з вигуками, а потім ще й малюнками, де наприклад, ООІІІ (2 кружечки і три рисочки) означало «У нас два дні йшов дощ», а стріла з луком означала полювання.

Конкурс «Чарівна скриня» (правильна відповідь – 3 бали)

Ведуча: У чарівній скрині те, що по-різному називається українською і російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня. З'явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як «шаккара» і означало «пісок». Згодом воно потрапило до Персії, потім до Австралії, звідти до Італії. Потім його було запозичено німцями. Від німців слово потрапило до поляків, а вже у поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чарівній скрині?

(На сцену виносять скриньку. Командам на роздуми дається 1 хв. Звучить метроном. Команди дають відповідь).

Увага, правильна відповідь. Українською мовою — цукор, російською — сахар. В українську мову слово потрапило через польську «цукер» з німецької, а німці, у свою чергу, запозичили його в італійців «цуккеро», до яких воно потрапило з Аравії «суккар». До російської мови йшло коротшим шляхом: від персів — до греків «сакхаром», а потім через Візантію на Русь.

Конкурс «Фразеологізм»

Показати і пояснити фразеологізми (кожна команда по черзі витягує смужку паперу, на якій написані фразеологізми. (За кожен пояснений фразеологізм – 1 бал)

Пекти раків (червоніти), надути губи (образитися), повісити носа (засмутитись), розбити глека (посваритись), накивати п’ятами (втікати), як кіт наплакав (мало), дерти горло (кричати), робити з мухи слона (перебільшувати), як води в рот набрати (мовчати), зарубати на носі (запам’ятати), на голках сидіти (хвилюватися), бити себе в груди (переконувати у чомусь, гаряче запевняти), взяти себе в руки (стати зібраним, цілеспрямованим, рішучим), ведмідь на вухо наступив (відсутність музичного слуху), грати першу скрипку  (бути головним у якій-небудь грі), гризти граніт наук (наполегливо оволодівати знаннями), ждати у моря погоди (даремно на щось розраховувати, сподіватися), заварити кашу (затіяти щось дуже складне з неприємними наслідками), мотати на вус (придивлятись, прислухатись до чого-небудь), обвести навколо пальця (спритно обдурити), переливати з пустого в порожнє (повторювати те саме), розвісити вуха (з цікавістю уважно слухати когось), водити за носа (обманювати), вмивати руки (ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність), задирати носа (хвастати), прикусити язика (замовкнути), у свинячий голос (дуже пізно, несвоєчасно), одним вухом (неуважно), вдарити по руках (доходити згоди), під гарячу руку (у момент збудження).

Пісня про мову

Конкурс «Запитання – відповідь». Вгадайте, що це.

Крізь них пролітають, як крізь отвір; вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі люди. (Вуха)

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є у голові легковажної людини. (Вітер)

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли запишаються; його можна встромити будь-куди. (Ніс)

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він все у ліс дивиться; як його боятися, у ліс краще не ходити. (Вовк)

Плід могутнього листяного дерева з міцним стовбуром, великою кроною. (Жолудь)

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; він схожий на лопату, особливо у балакунів. (Язик)

Ними можна косити і відкривати їх на щось комусь; їм можна не вірити і навіть колоти їх правдою; у страху вони великі. (Очі)

Конкурс «Склади прислів’я»

Кожна команда отримує конверт з трьома трикольоровими наборами слів, з яких необхідно скласти прислів’я. Переможцем буде той, хто найпершим правильно складе всі три вислови. Підказкою є те, що кожне з прислів’їв має свій колір.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

М’які слова і камінь крушать.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово до слова — зложиться мова. 

Слово не стріла, а лине до серця.

Хліб бережи на обід, а слово – на відповідь.

Музична пауза. Пісня про мову

Конкурс «Словникар» (за перемогу максимально можна отримати 3 бали)

Зі слова «милозвучність» утворити якомога більше слів-іменників.

На обдумування учасникам команд дається 2 хвилини, а далі кожен учасник по черзі записує слова на дошці. Перемагає команда, яка запише більшу кількість утворених слів.

Орієнтовні відповіді:

Мило, ніс, сіль, злість, вино, осінь, звучить, сіть, лози, лом, оси, міль, ніч, мови, воли, смоли тощо.

Ведуча: Наш конкурс добігає кінця. Його ми присвятили її величності українській мові, щоб ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, те, чим оформлюємо свої думки, у що вливаємо емоції, є справжнім дивом, великим і прекрасним.

Наше свято – це поетична передмова до досконалого вивчення рідної мови. Вивчати її, удосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, досконало володіти нею – обов’язок кожного справжнього українця.

Сьогодні, ми ще раз переконалися у тому, що українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’я, прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою у віках рідною мовою.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Брезгіна, А. О. Свято української писемності та мови : шкільне свято: [до Дня української писемності та мови] / А. О. Брезгіна // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота. - 2016. - № 6. - С. 31-36.

Гірник, А. В. "У джерелах слова - душі криниця, а рідна мова, як чарівниця" : для розумників: мовна вікторина / А. В. Гірник // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота. - 2016. - № 6. - С. 37-39. - Бібліогр.: с. 39.

Калачевська, В. А. Розумники і розумниці : для розумників : конкурс знавців української мови та літератури. 6 клас / В. А. Калачевська // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота. - 2016. - № 2. - С. 36-39.

Чала, В. С. "Слово до слова - складається мова" : для розумників : мовна гра-конкурс. 5 клас / В. С. Чала // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота. - 2016. - № 2. - С. 31-35.