ВШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ КОБЗАРЮ
( Інтелектуальний турнір для учнів 3-х класів)
Мета: розширити знання учнів про життя та творчість Тараса Шевченка, ознайомити з творами Шевченка, які було покладено на музику, розвивати інтерес до спадщини, яку залишив нам поет, виховувати любов до книги, бажання читати твори Тараса Шевченка.
Обладнання: портрет Тараса Шевченка, рушник, аудіо запис пісні «Садок вишневий коло хати»,аудіо запис вірша поета «Заповіт» , пісня на вірші Т.Шевченка «По діброві вітер віє», картки, прислів'я, мультимедійна презентація.
Місце проведення: актова зала
ХІД ЗАХОДУ
1 учень. (Слайд 1)
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті сяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
2 учень.
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
3 учень.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душу окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
4 учень.
У росяні вінки заплетені суцвіття,
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.
Учитель.
Сьогодні наш інтелектуальний турнір ми присвячуємо 200-річчю з дня народження Великого Кобзаря.
Ведучий.
Ведучий.
І конкурс
«Представлення команд» (Слайд 2)
Ведучий.
За правильні відповіді ви отримали фішки у формі ромашки.
Як ця квітка пов'язана з життям малого Тараса? (Сестра, яка няньчила малого Тараса, часто залишала брата в ромашках, а сама бігла з дітьми гратися, бо ще сама була малою і їй дуже хотілося погуляти, хоч вона дуже любила брата і щоразу обіцяла більше ніколи не залишати його самого.
Ведучий.
ІІ конкурс
Вікторина «Стежками долі Кобзаря» (Слайд 3)
(У селі Моринцях на Звенигородщині, у кріпацькій сім'ї 9 березня
1814 р., зараз це Черкащина.)
(Захалявною, ховав її в халяву чобота.)
(1845 року – на ярмарку у Ромнах;
1859 року – у друзів і знайомих на Лебединщині й Конотопщині).
ІІІ конкурс
Поетичне лото «Вірші Шевченка у серці кожного із нас» (Слайд 4)
Ведучий.
Вірші Тараса Григоровича Шевченка (Слайди 5 – 9)
*** Тече вода із-за гаю та попід горою. Хлюпощуться качаточка помеж осокою. |
А качечка випливає з качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє з дітками своїми. |
*** І досі сниться: під горою меж вербами та над водою біленька хаточка. Сидить |
Неначе й досі сивий дід коло хатиночки і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. |
*** Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. |
Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем. |
*** Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом, |
І на полі жайворонок, Соловейко в гаї – Землю, убрану весною, Вранці зустрічають. |
*** Вітер віє-повіває, По полю гуляє. На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає… |
Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває; То приляже та послуха, Як кобзар співає. |
Ведучий.
ІV конкурс
«Лине пісня Кобзаря» (Слайд 10)
Народні пісні Тарас чув із самого дитинства від мами, сестрички, діда, кобзарів. Тарас часто підспівував старшим, а коли було йому років 8-9, то з дівчатами співав, хай яку пісню почнуть. У свою маленьку книжечку переписував зміст пісень, особливо про сирітську долю. Без пісні Тарас Шевченко не міг жити. Працюючи над своїми картинами завжди тихесенько наспівував, зачаровуючи товаришів і свого вчителя «Великого Карла», як називав він Брюллова.
«Реве та стогне Дніпр широкий»)
Ведучий.
І до сьогодні у родинах, із покоління в покоління, передаються пісні на вірші Тараса Шевченка.
Ведучий.
V конкурс
«Скринька народної мудрості» (Слайд 12)
(Скласти прислів'я)
( Капітани рахують фішки. Підбиття підсумків.)
Ведучий.
(Слайди 13,14,15)
Ведучий .
Минає 208 років з дня народження славного сина України Тараса Григоровича Шевченка. І дорослі, і діти шанують великого українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам'ятати його заповіти.
1 учень.
У вікні любисток, на підлозі м'ята,
В золотій оправі книга серед книг.
Наче щедре сонце поселилось в хаті,
Як велике щастя стало на поріг.
2 учень.
Мудра, світла книга, - то «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято, білий коровай.
І пішло повір'я з дідівського часу.
Як «Кобзар» у хаті – буде щастя, знай.
3 учень.
Ти пройди по селах рідної Вкраїни:
В кожній хаті – книга, на стіні – портрет.
В рушнику розшитім, квітчаний в калині,
Бо в святій пошані у людей поет.
4 учень.
То співець-предтеча, наш Кобзар Шевченко,
Знають його люди і широкий світ.
Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,
Він живе в народі, як і «Заповіт».
(Звучить пісня «Заповіт», діти слухають стоячи. (Слайд 16))