Інтерактивні методи навчання на уроках фізичної культури

      Інтерактивні  методи  навчання 

          на уроках фізичної культури

   Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

     Особливістю інтерактивних уроків із фізичної культури є підготовка молоді до життя. Це вимагає активізації навчальних можливостей учнів, пов’язаних з їхнім життям і суспільним досвідом. У межах цих уроків учням надаються основні пізнавальні вміння, розвиваються їхні фізичні здібності і рухові навички, учні привчаються до самостійних занять фізичною культурою. У дітей формуються навички здорового способу життя, естетичні навички і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, тому, як правило,  їхня структура складається з п’яти елементів: створення мотивації; повідомлення завдань уроку та очікування навчальних результатів; надання необхідної інформації; інтерактивна вправа; підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

   З практики можна сказати, що найбільш ефективними методами навчання на уроках з фізичної культури  вважаються:

 «Мозковий штурм»

     Відома інтерактивна технологія колективного обговорення й виконання вправ. Призначена для того, щоб вирішувати завдання, а точніше, генерувати рішення і вибирати найбільш доцільні.

    Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, виконувати вправи. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб протягом обмеженого періоду часу зібрати якомога більше ідей, вправ щодо вирішення задачі або проблеми. Умови використання: змусити працювати свою уяву, не відкидаючи ніяких ідей; розвивати ідеї інших учасників; не критикувати дії інших, не давати оцінку запропонованим ідеям.

Після презентації проблеми та чіткого формування питання, завдання не варто пропускати жодної «висунутої ідеї».

Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей, тоді в остаточному підсумку кількість породжує якість.

   Спонукати всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших.

 Практичне застосування цієї технології:

- комплекс ранкової гігієнічної гімнастики, де учні можуть самі підбирати та створювати вправи;

- комплекс вправ з розвитку фізичних здібностей, удосконалення технічних прийомів тощо.

 «Займи позицію»

   Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами, а також на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему (вправу). Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді. Метод дозволяє прийняти (підтримати) точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання, відстоювати власну позицію. Наприклад, учні повинні обрати та відстояти думку щодо позитивного чи негативного впливу певних чинників на їхнє здоров’я, назвати можливі ефекти від запропонованого вчителем комплексу фізичних вправ та інше. Використання цієї технології дає можливість переконати учнів, що немає «оздоровчих» та «не оздоровчих» вправ, а є їх компетентне та некомпетентне застосування та спрямування у заданому напрямі.                                                                 

       Метод  проєктів

В ході модернізації освіти, одному з основних завдань у викладанні предмету «фізична культура» стає освоєння знань про фізичну культуру і спорт, їх історію і сучасний розвиток, роль у формуванні здорового способу життя.

Практика показує, що найбільш раціональним є впровадження методу проєктів. Це дозволяє вирішувати відразу декілька завдань:

- розвиток особових компетентностей учнів;

- інтегрованість процесу навчання;

- заощадження часу на самому уроці.

  Проєктна технологія на уроці фізичної культури дозволяє будувати навчання на активній основі, через цілеспрямовану діяльність учня, погодившись з його особистим інтересом. Така робота дає можливість усвідомити, що уроки фізичної культури розвивають не лише фізично, але і інтелектуально.

Проєкти на уроках фізкультури – це  проєкти по дослідженню впливів фізичної культури на організм людини, по дослідженню історії спорту, підготовці і проведенню змагань і спортивних свят і так далі. Вживання технології проєктного навчання зробить учбовий процес більш захопливим для учнів: самостійний збір учнями матеріалу по темі, теоретичне обґрунтування необхідності виконання того або іншого комплексу фізичних вправ або опанування тих або інших фізичних умінь і навиків для власного вдосконалення, виховання вольових якостей.

В учнів при розробці власного проєкту закладатимуться основи знань у вживанні всіляких методик підтримки здоров’я і фізичного вдосконалення. Інформація, самостійно здобута учнями для власних проєктів, дозволить усвідомити життєву необхідність рухових умінь, що набувають на уроках.

Учні, таким чином, стануть компетентними і в теорії предмету, що необхідне як умова грамотного виконання фізичних вправ.

 Проєктні технології дозволяють зробити з уроку рухової активності в урок освітнього напряму. У кожній школі є учні, що мають обмеження в руховій активності, для яких такий вид діяльності дає можливість проявити себе.

    «Робота в парах»

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах займають багато часу. Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Цей метод можна застосувати при вивченні таких тем: «Правила гри у футбол», «Поняття про фізичний розвиток», «Поняття про фізичну підготовленість» тощо.

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів. Її можна використовувати для засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь тощо. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання, можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують більшої затрати часу. Ця технологія дозволяє: проаналізувати разом проблему або вправу; протестувати та оцінити один одного; страхувати, допомагати та виправляти помилки при виконання вправ; ускладнювати чи полегшувати умови виконання (наприклад, змінюючи місце).

«Робота в  групах»

Групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Під час групової роботи бажано не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на групи. Потрібно пам’ятати, учні об’єднуються! З об’єднаних учнів виростають дорослі, здатні об’єднуватися й працювати разом. Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію й прийняти власні рішення. Спостерігати, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням (виконанням). Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, для налагодження процесу навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Деякі учні одразу готові активно працювати й в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в колективі не більше 5-6 осіб.

Робота в  групах використовується, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи для вирішення проблеми, що потребують колективної роботи, розуму.

  Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.

  Об’єднати учнів у групи так, щоб усі члени груп бачили один одного.

  Запропонувати їм ролі, які вони будуть виконувати в роботі: керівник, командир – організовує порядок виконання завдання, заохочує групу; помічник, посередник – стежить за часом, заохочує групу до роботи допомагає групі; доповідач – доповідає про результати, веде короткі записи.

Наприклад, на уроці  фізичної культури «Україна - футбольна країна» групову роботу можна організувати таким чином.

Учні об’єднані у З групи:

1 група – історики;

2 група – теоретики;

3 група – вболівальники.

Завдання:

1 група – підготувати доповідь «Історія формування футбольних традицій в Україні»;

2група – розповісти про основні правила гри в футбол;

3 група – підготувати розповідь про видатних українських футболістів.

залученням усіх учнів до роботи або обговорення поставленої задачі, питання. Технологія застосовується у випадку, коли всі групи мають виконувати одночасно різне завдання, чи навпаки одне й те саме завдання, але представлять його по черзі.

Коло ідей доцільно застосовувати:

- у підготовчій частині уроку для розминки по схемі «колове» тренування;

- в інтерактивній вправі (в основній частині уроку), де будуть організовані станції, групи чи робота за картками при вирішенні основного завдання з гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор;

- як варіант можуть подаватись по колу результати групової та індивідуальної роботи.

 Ця технологія в мовах жорсткого ліміту навчального часу дає змогу індивідуалізувати навантаження кожного учня з рахуванням досягнутого їм рівня фізичного розвитку, привчає до самостійної, творчої участі в засвоєнні навчальної програми. При цьому ефективно використовується весь арсенал стандартного й нестандартного обладнання, встановленого як у спортивному залі, так і на спортивному майданчику.

залученням усіх учнів до роботи або обговорення поставленої задачі, питання. Технологія застосовується у випадку, коли всі групи мають виконувати одночасно різне завдання, чи навпаки одне й те саме завдання, але представлять його по черзі.

Коло ідей доцільно застосовувати:

- у підготовчій частині уроку для розминки по схемі «колове» тренування;

- в інтерактивній вправі (в основній частині уроку), де будуть організовані станції, групи чи робота за картками при вирішенні основного завдання з гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор;

- як варіант можуть подаватись по колу результати групової та індивідуальної роботи.

 Ця технологія в мовах жорсткого ліміту навчального часу дає змогу індивідуалізувати навантаження кожного учня з рахуванням досягнутого їм рівня фізичного розвитку, привчає до самостійної, творчої участі в засвоєнні навчальної програми. При цьому ефективно використовується весь арсенал стандартного й нестандартного обладнання, встановленого як у спортивному залі, так і на спортивному майданчику.

«Обговорення проблеми в загальному колі»

 Це технологія, яка застосовується, як правило, у комбінації з іншими. Ії метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Учитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. Ключем до ефективного обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Потрібно уникати закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Слід вживати відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який», заохочувати всіх учасників до висловлення своїх ідей. Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву. Не дозволяти будь-кому домінувати над групою під час дискусії. Не слід забувати, що велика кількість обговорень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми й нудьгування.

«Дерево рішень»

 Ця технологія допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття важливих, складних рішень. Це може бути проблема, дилема, що не має однозначного рішення. Викладена у формі історії, ситуації з життя, літературного епізоду.

«Імітаційні ігри»

 Це процедури з виконання певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішити проблему.

Метод «Навчаючи – учусь»

Використовується при вивчені блоку інформації або при узагальнені та повторенні вивченого.

 Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань та вмінь однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Практичне застосування цієї технології:

* використовувати цей метод можна при навчанні елементів акробатики, гімнастики, рівноваги, елементів страхування, технічним та тактичним елементам спортивних ігор.

«Незавершена вправа»

Учитель або найбільш підготовлений учень показує вправу або комбінацію вправ і пропонує учням завершити її.

Спостереження за учнями в процесі цієї інтерактивної форми діяльності на уроці дозволяє вчителю визначити такі позитивні тенденції:

- у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ;

- під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести кожен учень;

- подібні форми роботи учнів дозволяють вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків.

     На уроках фізичної культури також  використовуються наступні інтерактивні вправи:

1. Інтерактивна гра «Шикуємося».

Мета: визначити організованість та злагодженість дій учасників команд, більш докладніше знайомство учасників один з одним.

1. Завдання для учнів кожної команди – вишикуватися за означеним ведучим критерієм (за кольором одягу, за датою народження, за номером квартири та інше).

Перемагає команда, яка швидше та із меншою кількістю помилок виконала завдання.

2. Інтерактивна гра «Весела розминка».

Мета: сприяти розвитку організованості, координації рухів учасників команди, збагачення їхнього рухового досвіду

1. За жеребкуванням капітани визначають вид рухів, яким треба наслідувати, а саме: рухи клоуна; робота; мавпи; тощо.

Завдання для учнів кожної команди:

· скласти та виконати за капітаном комплекс загальнорозвиваючих вправ у русі за жеребкуванням (рухи клоуна, робота, мавпи тощо).

· асистенти оцінюють якість виконання комплексу, враховуючі схожість та послідовність виконання комплексу. За кожну правильно виконану вправу – зірочка.

3. Інтерактивна гра «Склади інструкцію».

Мета:  Розширення знань учнів про погляди на проблему попередження травмування під час виконання ігрових вправ спортивної спрямованості.

• Кожен учасник команди отримує картку із ½ правила поведінки на уроках спортивних ігор.

 Завдання: знайти свою половину правила.

4. Інтерактивна гра: «Знайди свою половину».

Мета:  Розширення знань учнів про погляди на проблему здоров’я.

1. Знайти партнера за ½ вислову про здоров’я та його складові.

2. Скласти ½ вислову один до одного, утворити прислів’я та розподілитися за тематичними модулями «Філософія здоров’я», «Їжа в ім’я здоров’я», «Рух в ім’я здоров’я», «Граматика».

3. Вишикуватися в колону по 1.  Із предметом на голові віднести до протоколу певного тематичного модулю свою частину вислову.

Отже, застосування інтерактивних технологій на уроках фізичної культури дозволяє підвищувати зацікавленість дітей, мотивацію до навчальної діяльності, сприяє засвоєнню теоретичного матеріалу, спонукає до самостійної діяльності в позаурочний час, виховує активну життєву позицію, почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності, естетичні смаки, привчає до ведення здорового способу життя.

                                     Список використаних джерел

1. Аксьонова О. Інтерактивні форми діяльності учнів на уроках фізичної культури  Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. к-ри та спорту. Вип. 11. Львів : НВФ «Українські технології», 2007. T. 1. C.4–16.