ІНТЕРАКТИВНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ФОРМУВАННЯ У ГУРТКІВЦІВ

КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ І БАЗОВИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

(З досвіду роботи гуртка

«Юні журналісти»

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова)

 

 

 

 

 

Методична розробка

ДІТЧУК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ

 

 

 

 

 

 

– 2017 рік –

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ …………………………………………………………………........... 3

1.       Роль інтерактивних педагогічних технологій у формуванні

ключових освітніх компетентностей ………………………………….  5

2.       Формування у гуртківців ключових освітніх і базових журналістських компетентностей за допомогою інтерактивних

педагогічних технологій ………………………………………………. 9

2.1.       Цикл засідань Круглого столу «Сучасні проблеми ЗМІ» …….. 15

2.2.       Цикл практикумів «Сучасні комунікації» …………………....... 23  2.3. Цикл семінарів-тренінгів  «Організація роботи редакцій

учнівських ЗМІ» ……………………………………………..…... 27

2.4.       Цикл прес-конференцій «Запитуємо у фахівців» ……………...       31

2.5.       Цикл майстер-класів «Навчилися самі – вчимо інших» ……...         33

Висновки ………………………………………………………………….... 35

Список інформаційних джерел ………………………………………….... 36

Додатки …………………………………………..........................................       41

                 Додаток 1. Презентація до засідання Круглого столу за темою 

                             «Кібер-злочинність обмежує Інтернет-спільноту?» ………….      41

  Додаток 2. Роздатковий матеріал для засідання Круглого столу за темою «Маніпулятивні технології у ЗМІ» …………… 44

Додаток 3. Поради учнівським редакціям для семінару-тре  нінгу за темою «Організація роботи учнівської редакції відео-

сюжетів» ……………………………………………………….…. 47

                  Додаток 4. Зразки текстів, написаних гуртківцями і надруко-

ваних у різних виданнях ………………………………………… 53

  Додаток 5. Шпальти випусків газет, створених гуртком «Юні журналісти» в різні роки ………………………………………… 68

  

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасна Концепція «Нова українська школа» серед пріоритетних завдань освіти називає формування згуртованої спільноти творчих людей, відповідальних, активних і підприємливих громадян, а використання у позашкільній освіті інноваційних методик допомагає виховати саме таких особистостей. Актуальним у сучасному суспільстві є також здобуття великою кількістю громадян інформаційної компетентності – однієї з ключових освітніх компетентностей. Зміни в суспільстві вимагають гармонійного розвитку усіх ключових компетентностей, тому, виховуючи юних журналістів, необхідно звертати увагу не тільки на розвиток у них початкових фахових знань, умінь та навиків, але й на духовну, емоційну, етичну складову професії медійника, на її соціальну спрямованість.

Метою використання інтерактивних педагогічних технологій на заняттях гуртка «Юні журналісти» є досягнення ефективності у вихованні гідних громадян України, соціально активних особистостей; розвиток у них навичок нешкідливого існування в інформаційному просторі; формування у гуртківців ключових освітніх компетентностей загалом і базових журналістських компетентностей зокрема; закріплення цих компетентностей на практиці під час створення власної медіа-продукції на основі отриманих на заняттях знань про засоби масової інформації (ЗМІ), про особливості сучасного інформаційного простору, про специфіку журналістської праці, про жанрове розмаїття інформаційних матеріалів, про проблеми, що постають перед сучасними ЗМІ.

Гуртківці вивчають історію та особливості функціонування різних видів ЗМІ, правові норми діяльності ЗМІ в Україні та за її межами; отримують основи теоретичних знань в галузі журналістики; збагачують свій досвід взаємовідносин із засобами масової інформації; вчаться самостійно орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі; знайомляться з кращими зразками медіа-продукції; вчаться сприймати різні види інформації, розрізняти її спрямованість та актуальність, розуміти закони впливу ЗМІ на особистість та громадськість; розвивають загальну культуру у сфері споживання інформації, навчаючись аналізувати сучасний інформаційний простір; розвивають свої творчі здібності у практичному оволодінні навичками самостійного збирання, обробки, розповсюдження та сприйняття інформації; удосконалюють свої  комунікативні уміння та навички,  знайомляться з правилами етики спілкування в інформаційному просторі; вчаться аргументовано, із дотриманням норм моралі та етичних правил захищати свою громадянську позицію; вчаться шукати і знаходити актуальні та цікаві для суспільства теми; розвивають навички репрезентування своєї праці на різноманітних фестивалях, зустрічах, семінарах, майстер-класах; вчаться використовувати захисні механізми під час сприйняття негативної інформації, уникати можливих шкідливих впливів в інформаційному просторі; отримують можливість самореалізації в соціумі та професійного самовизначення. 

Досвід роботи гуртка «Юні журналісти» ЦДЮТ Залізничного району доводить ефективність поєднання інноваційних і традиційних підходів до форм та методів роботи з гуртківцями. Інтерактивні педагогічні технології відіграють значну роль у формуванні в гуртківців інформаційної компетентності в цілому і журналістських компетентностей зокрема.

Новизна досвіду полягає у розмаїтті інтерактивних педагогічних форм і методів роботи з гуртківцями та в демонстрації їхніх можливостей. 

Практичне значення застосування інтерактивних освітніх технологій в роботі гуртка «Юні журналісти» ЦДЮТ Залізничного району м. Львова полягає у можливості використання цього досвіду в інших позашкільних установах, оскільки він апробований протягом багатьох років – від одного до десяти. 

Даний досвід відповідає  принципам наступності, має прикладну спрямованість, теоретично обґрунтований, враховує досягнення сучасної педагогічної науки,  відповідає нормам навантаження вихованців, спрямований на розвиток пізнавальних і творчих здібностей гуртківців, передбачає застосування комп’ютерних технологій. 

 

 

 

1. РОЛЬ ІНТЕРАКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ФОРМУВАННІ КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

 

Освітній процес в його сучасному розумінні включає навчання, виховання і розвиток. Виховний процес, за положеннями Концепції «Нова українська школа», має стати невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема на моральноетичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Процес розвитку має враховувати, що кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між педагогом, учнем і батьками. Нова українська школа повинна щільно співпрацювати з позашкільними закладами освіти, оскільки будуть вимірюватися індивідуальні нахили та здібності кожної дитини для її цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. Тому актуальним для сучасної позашкільної освіти є запровадження інноваційних практик роботи з формування ключових компетентностей у вихованців.

Компетентність – це динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Ключові компетентності – це ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві. 10 ключових компетентностей Нової української школи

 

№	Компетентність	Зміст
1.	Спілкування державною  (і рідною у разі відмінності) мовою.	Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2.	Спілкування іноземними мовами.	Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння провадити посередницьку діяльність та міжкультурне спілкування.
3.	Математична грамотність.	Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4.	Компетентності в природничих науках і технологіях.	Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5.	Інформаційноцифрова компетентність.	Передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6.	Уміння навчатися впродовж життя.	Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7.	Соціальні і громадянські компетентності.	Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8.	Підприємливість.	Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9.	Загальнокультурна грамотність.	Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10.	Екологічна грамотність  і здорове життя.	Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

 

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

•   уміння читати і розуміти прочитане;

•   уміння висловлювати думку усно і письмово;

•   критичне мислення;

•   здатність логічно обґрунтовувати позицію;

•   ініціативність;

•   творчість;

•   уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

•   уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

•   здатність до співпраці в команді.

В результаті застосування компетентнісного підходу до освітнього процесу виховується особистість, інноватор, патріот.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

ü повага до особистості;

ü доброзичливість і позитивне ставлення;

ü довіра у відносинах, стосунках;

ü діалог – взаємодія – взаємоповага;

ü розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

ü принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства, реалізація принципу дитиноцентризму і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні інформаційнокомунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання. 

Для ефективного формування ключових компетенцій важливими є досконале володіння педагогом інноваційними підходами до організації навчання, арсеналом активних й інтерактивних методів навчання та стратегією застосування цих методів в навчальному процесі. Серед інноваційних практик в освіті широко розповсюджені такі методи та прийоми: інтерактивні методи і прийоми навчання, евристичні методи, прийоми кооперативного навчання, використання стурктурно-логічних таблиць у навчанні, кросвордів, пазлів, стрічок часу, кластерів, асоціативних кущів, гронування, сенканів, «фішбоунів» тощо. Серед інтерактивних методів навчання найчастіше використовуються такі: «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», «Займи позицію» та «Зміни позицію», «Мікрофон». Це свідчить про те, що інтерактивні методи вже стереотипізувалися і стали звичним явищем у сучасній практиці навчання. Інтерактивними називають такі методи та прийоми у педагогічній практиці, які вимагають від учнів активної інтелектуальної, емоційної, соціальної, інколи фізичної дії. 

Інтерактивні освітні технології допомагають залучити учнів до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та дозволяє успішніше оволодівати суспільним досвідом. Тому Концепція «Нова українська школа» передбачає використання методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, соціальні та дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання тощо). Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти.

 

 

2. ФОРМУВАННЯ У ВИХОВАНЦІВ

ГУРТКА «ЮНІ ЖУРНАЛІСТИ»

КЛЮЧОВИХ ОСВІТНІХ І БАЗОВИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ

КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРАКТИВНИХ

ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Сучасний освітній процес має на меті формування ціннісного ставлення і суджень, які служать базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільством. Позашкільна освіта створює надзвичайно ефективні умови для соціалізації своїх вихованців. А навчання дітей у гуртках юних журналістів дає їм змогу оволодіти усіма ключовими компетентностями. До них додаються ще й базові журналістські компетентності у створенні свого власного медіа-продукту, у використанні методів впливу на розвиток громадянського суспільства, у реалізації власних медійних проектів.

Сьогодні варто враховувати складність інформаційних процесів з огляду на «інформаційну війну», яку провадить Росія проти України. «В контексті російської інформаційної агресії  особливе місце в нашому суспільстві посідає медіаграмотність, що є  життєво необхідною навичкою. Інформаційнопропагандистська війна Росії проти України вже внесла істотні зміни до мотивації та змісту медіаосвіти, з фокусом на формуванні навичок критичного мислення та імунітету до маніпуляцій громадською свідомістю та пропаганди. Українське суспільство потребує вироблення громадською свідомістю навичок медійного захисту проти ворожої пропаганди. Освітні заклади – це саме ті інституції, які мають усі можливості для того, щоб долучитися до формування медіаграмотного споживача. Як для вчителів, так і для учнів, важливо стати інформаційно та медійно грамотними, набути певних навичок, пов’язаних з роботою в інформаційному та медіапросторі», – з Листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437.

І саме інтерактивні освітні технології створюють умови для ефективного формування у вихованців гуртка «Юні журналісти» як ключових, так і базових журналістських компетенцій.

Мета гуртка «Юні журналісти» – виховання соціально активних особистостей, гідних громадян України, розвиток у них навичок нешкідливого існування в інформаційному просторі, закріплених під час створення власної медіа-продукції на основі отриманих на заняттях знань про засоби масової інформації (ЗМІ), про особливості сучасного інформаційного простору, про специфіку журналістської праці, про жанрове розмаїття інформаційних матеріалів, про проблеми, що постають перед сучасними ЗМІ.

В результаті використання інтерактивних педагогічних технологій гуртківці повинні знати:

–                    історію виникнення та розвитку засобів масової інформації (ЗМІ), їхні види та функції; 

–                    законодавчі засади функціонування ЗМІ; права та обов’язки журналіста, правила поведінки в редакційному колективі, етику журналістського фаху;

–                    історію розвитку журналістики в Україні та у світі;

–                    основні методики і техніки збирання, обробки, збереження та розповсюдження інформації;

–                    основні принципи роботи редакцій ЗМІ, принципи виготовлення медіапродукції;

–                    основні жанри журналістики та їхню специфіку, основні правила написання публіцистичного твору;

–                    основні принципи впливу засобів масової інформації на особистість та громадськість;

–                    основні засади культури спілкування в інформаційному просторі;

–                    основні методики захисту від можливого негативного впливу медіапростору;

–                    особливості учнівських ЗМІ, їхню роль у розвитку суспільства.

Гуртківці мають уміти:

–                    розрізняти види комунікації та види і функції засобів масової інформації;

–                    розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість та громадську спільноту; аналізувати отриману медіа-інформацію; оцінювати різні види отриманої інформації;

–                    самостійно, творчо збирати, обробляти, зберігати, розповсюджувати, сприймати медіа-інформацію; відповідально та вдумливо працювати над журналістським матеріалом, створюючи власну медіа-продукцію;

–                    організовувати роботу учнівських редакцій шкільних ЗМІ, плідно працювати в них;

–                    ефективно  використовувати навички культури спілкування та навички захисту від можливого негативного впливу інформаційного простору.

Отримані знання, уміння та навички вихованці гуртка «Юні журналісти» використовують на практиці, організовуючи у своїх навчальних закладах роботу учнівських редакцій та готуючи матеріали для шкільних ЗМІ. Учні, що обрали своєю майбутньою професією журналістику, займаючись у гуртку, мають можливість перевірити для себе правильність свого вибору і його відповідність їхнім нахилам та здібностям. Вони друкуються в різноманітних учнівських виданнях, випускають власну поліграфічну продукцію, створюють відеосюжети та сайти, беруть активну участь у громадському житті навчальних закладів, району та міста, успішно представляють свої редакції на районних, міських, обласних медійних конкурсах та фестивалях.

Види практичної роботи гуртківців:  учні готують матеріали для випусків багатотиражних газет (в різні роки це були «Шкільні обрії» – для районного відділу освіти, «VOX POPULI. Парламентський вісник» – для учнівського парламенту, «Росинка» – для Студії раннього розвитку дитини, «Секрети успіху» – для ЦДЮТ), макетують та укладають (верстають) їх; окрім публіцистичних текстів, складають ще й вірші, новели тощо; створюють буклети, флаєри, бейджики; знімають та монтують відеосюжети; у 2010 році створили рекламний сайт ЦДЮТ Залізничного району м.Львова, у 2014 році дали життя новій версії рекламного сайту ЦДЮТ і постійно поновлюють матеріали на ньому; створюють власні авторські блоги та сайти; друкуються у газеті дітей Львова «Галицьке юнацтво»; пишуть прес-релізи для розділу «Новини» сайту ЦДЮТ; здійснюють відео- та фотозйомки заходів, на які запрошуються; для засідань циклу круглих столів готують тематичні презентації і виступають з доповідями. Діти заохочуються до самостійної дослідницької аналітичної праці. Для учнівських редакцій загальноосвітніх навчальних закладів Залізничного району м. Львова з 2006 року організовується та проводиться щорічний медіа-фест «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ». Восени 2016р. вихованці гуртка «Юні журналісти» розробили проект Учнівського фестивалю короткометражних фільмів «ПозитивWOW!», який вони реалізовують спільно з учнівським парламентом ЦДЮТ.

Курс занять гуртка «Юні журналісти» передбачає як традиційні форми і методи (бесіди, лекції, практичні заняття, екскурсії, зустрічі з фахівцями у сфері інформації, засідання круглих столів, прес-конференції, конкурси), так і інноваційні (евристичні бесіди, дискусії, робота в групах, індивідуальна робота над учнівськими авторськими медійними проектами, рольові ігри, моделювання ситуацій, семінари-тренінги, майстер-класи, уроки-презентації, заняттяпрактикуми, організовуються районні медіа-фести та «віртуальні аукціони» учнівської медіа-продукції). До інтерактивних педагогічних технологій можуть належати як традиційні, так і новітні форми та методи.

Інтерактивні форми та методи  на заняттях гуртка «Юні журналісти»

 

 

 

Завдяки використанню інтерактивних технологій гуртківці оволодівають не тільки базовими журналістськими компетентностями, але й ключовими освітніми компетентностями: успішно не тільки спілкуються державною мовою, але й створюють нею свій медійний продукт; уміють вибудовувати моделі вирішення не тільки своїх, але й громадських проблем; уміють застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати; критично застосовують інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, вчаться інформаційній й медіаграмотності, основ роботи з базами даних, засвоюють алгоритмічне мислення, отримують навички кібер-безпеки; розуміють етику роботи з інформацією, дотримуються авторського права, права на інтелектуальну власність; тренують свою здатність до пошуку та засвоєння нових знань, до набуття нових вмінь і навичок; вчаться організовувати свій навчальний процес через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вчаться визначати навчальні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання; оволодівають навичками спільного розв’язування проблем, навичками співпраці для отримання результату, вчаться попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; навчаються генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя; формують власні мистецькі та медійні смаки, творчо реалізують свої ідеї, досвід та почуття за допомогою різних видів ЗМІ та жанрів публіцистики; навчаються розуміти власну національну ідентичність як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших; оволодівають законами тайм-менеджементу та вчаться організовувати свій вільний час з користю і без шкоди для здоров’я.

Інтерактивні форми та методи роботи вимагають залучення фахівцівжурналістів. Ми співпрацюємо від самого початку створення гуртка «Юні журналісти» з Інститутом екології масової комунікації та з кафедрою нових медій ЛНУ ім.Ів.Франка, з МКМЦ «Галицьке юнацтво». Серед наших друзів – Львівське обласне відділення Національної Спілки журналістів України, Школа журналістики ЦТДЮГ; запрошуємо до співпраці також журналістів

Львівського радіомовлення і телебачення.

2.1. ЦИКЛ ЗАСІДАНЬ КРУГЛОГО СТОЛУ

«СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЗМІ»

 

Журналістський фах вимагає не тільки уміння знаходити, обробляти, зберігати та розповсюджувати інформацію, але й вимагає володіння навичками аналізу та систематизації фактів, умінь досліджувати сучасні інформаційні процеси, бачити проблеми ЗМІ та пропонувати шляхи їхнього вирішення. Саме цього вчаться вихованці гуртка «Юні журналісти» на засіданнях Круглого столу «Сучасні проблеми ЗМІ».

Мета циклу засідань Круглого столу «Сучасні проблеми ЗМІ» – створити умови для ведення гуртківцями дослідницької діяльності у сфері інформації, навчити їх аналізувати проблеми сучасних ЗМІ та дискутувати за різноманітними гострими темами.  

Готуючись до засідань Круглого столу, вихованці гуртка «Юні журналісти» отримують базові знання з логіки, соціології, політології, медіакритики, ораторського мистецтва; оволодівають навичками критичного аналізу проблем інформаційного простору, навичками структурування, оформлення своїх досліджень та їхньої презентації, навичками толерантної дискусії, оволодівають ораторським мистецтвом. Важливим є те, що гуртківці мають змогу почути коментарі фахівців-науковців стосовно тої чи іншої проблеми. 

Участь у засіданнях Круглого столу розвиває критичне мислення. Саме воно є головною складовою інформаційної компетентності. Інформаційне суспільство характеризується змінами, які прискорюються. Інформація почала набувати якісно нових функцій. Ці функції  дослідник С. О. Терно¹ порівнює з базисними функціями землеволодіння в Середньовіччі або капіталу в Новий час. Інформаційна революція містить вагому антропологічну складову, що передбачає вдосконалення не лише техніки та технологій, але й людини, передусім її мислення. Ті, хто не міг пристосуватися до нових умов життя, часто не могли впоратися з новими складними питаннями, до того ж ставали легкою здобиччю шахраїв. Американський вчений М. Ліпман започаткував практику навчання критичного мислення і пов'язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. Критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем – від буденних до професійних.

Дослідник критичного мислення Терно С. О.² називає такі його властивості:

•      усвідомленість;

•      самостійність;

•      рефлексивність (самоаналіз);

•      цілеспрямованість;

•      обґрунтованість;  контрольованість;

•      самоорганізованість.

________________________

1.    Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О.

Терно. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.

2.    Там же.

Такі риси формуються у вихованців гуртка «Юні журналісти» в результаті постійної участі в засіданнях Круглого столу.

Умови проведення засідань Круглого столу: 1) теми засідань повідомляються на початку навчального року; 2) на кожне засідання кілька гуртківців готують міні-доповіді за його темою (з можливим переглядом презентацій); 3) тема може ділитися на кілька підтем; 4) в обговоренні беруть участь усі вихованці гуртка; 5) дорослим учасникам Круглого столу слово надається в останню чергу; 6) модератор засідань (керівник гуртка «Юні журналісти» Дітчук О.О.) має право зупинити учасника дискусії, якщо він порушує правила етичного спору або перевищує виділений на обговорення час; 7) наприкінці обговорення кожної підтеми обов’язково мають звучати коментарі фахівців-науковців.

Протягом 2014-2017 років гуртком «Юні журналісти» у співпраці з фахівцями Інституту екології масової комунікації та кафедри нових медій ЛНУ ім. Ів. Франка були організовані й проведені засідання Круглого столу циклу «Сучасні проблеми ЗМІ» за такими темами (про них були неодноразові публікації на сайті «Медіакритика» та в газеті «Галицьке юнацтво»):

ü «Молодь та сучасні інформаційні виклики»;

ü «Журналістська доля на межі тисячоліть»;

ü «Провокативна журналістика – сучасний винахід?»;

ü «Шляхи зростання шоу-менів»;

ü «Обережно: фейкова журналістика!»;

ü «Маніпулятивні технології у ЗМІ»;

ü «Кібер-злочинність обмежує Інтернет-спільноту?»;

ü «Проблема жанрового розмаїття в сучасних ЗМІ»; ü «Блогери. Шлях від хобі до професії».

 

Приклади підтем засідань Круглого столу Ø «Молодь та сучасні інформаційні виклики»:

1.   «Інформаційна війна» в інформаційному суспільстві: стратегія і тактика перемоги.

2.   Запити громадянського суспільства у сфері інформації.

3.   Медіаекологія – екологія суспільства.

4.   Рятівний оберіг вічних істин.

Ø «Журналістська доля на межі тисячоліть»:

1.   Сучасні вимоги до особистості журналіста.

2.   Доля журналістів в періоди історичних зрушень.

3.   Дошка пошани і дошка ганьби в журналістській професії. Прийоми захисту від можливого негативного впливу в інформаційному просторі.

Ø «Маніпулятивні технології у ЗМІ»:

1.   Маніпуляції у ЗМІ – різновид зловживань на інформаційному рівні.

2.   Види обману у ЗМІ.

3.   Кому вигідні маніпуляції у ЗМІ? Прийоми захисту від можливого негативного впливу в інформаційному просторі.

Ø «Обережно: фейкова журналістика!»:

1.   Фейк як різновид маніпуляцій у ЗМІ.

2.   Пранкери, стрінгери і просто папараці...

3.   Як розрізнити правду? Прийоми захисту від можливого обману в інформаційному просторі.

Ø «Кібер-злочинність обмежує Інтернет-спільноту?»: 

1.   Різновиди кібер-злочинів. 

2.   Життєвий досвід вчить. 

3.   Рекомендації з безпечного поводження в Інтернеті. 

Ø «Проблема жанрового розмаїття в сучасних ЗМІ»: 

1.   Аналіз жанрового наповнення відомих друкованих видань.

2.   Аналіз контенту телебачення та радіомовлення.

3.   Аналіз контенту блогерських сайтів.

4.   Рекомендації щодо ефективності використання розмаїтих публіцистичних жанрів.

5.   Популярне – ще не значить корисне.  

Також на засіданнях Круглого столу циклу «Сучасні проблеми ЗМІ» гуртківці отримують поради з медіа-безпеки. Вони вчаться захищатися від можливого негативного впливу інформаційного простору.

 

План засідання Круглого столу 

за темою «БЛОГЕРИ: ШЛЯХ ВІД ХОБІ ДО ПРОФЕСІЇ»

 

Мета заняття – сформувати ключові освітні компетентності та базові журналістські:  навченість спілкуватися державною мовою – удосконалити уміння гуртківців вільно висловлювати власну думку українською мовою під час дискусії, сформувати у них навички достатньої арґументації своїх висновків; соціальну і  громадянську – удосконалити уміння гуртківців відстоювати власну громадянську позицію, співвідносити її з позицією громадянського суспільства; розвинути у них здібність вести толерантну дискусію, дотримуючись правил та норм етики спілкування;

загальнокультурну грамотність – мотивувати гуртківців дотримуватись правил етики дискусії як вимоги до краси спілкування; навчити їх аналізувати медіа-простір з позицій мистецької краси та користі для суспільства; уміння навчатися – навчити аналізувати медіа-простір, досліджувати його, систематизувати свої спостереження та робити висновки;  інформаційно-цифрову – ознайомити гуртківців з основними законами та правилами інформаційного простору України;

підприємливість – удосконалити здатність гуртківців ефективно репрезентувати власні дослідження, створювати мультимедійний супровід свого виступу;

екологічну грамотність та мотивацію до здорового життя – ознайомити гуртківців із правилами медіаекології, дотримання яких забезпечує моральне та психологічне здоров’я як окремій особі, так і суспільству в цілому; базові компетентності журналістського фаху – удосконалити уміння гуртківців створювати власний медіа-продукт та розміщувати його в авторських блогах з користю для себе і для громади.  

НАОЧНІСТЬ: зразки блогерських робіт з мережі Інтернет та власні блоги гуртківців.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент.

2.   Вступ. Актуалізація знань (повторення вивченого про блоги, сайти, соцмережі). Обґрунтування теми заняття, її актуальності (акцент на тому, що блогерство в останні два роки почало класифікуватися сучасними науковцями як журналістський фах).

3.   Блогери – нове слово в ЗМІ (перегляд блогерських робіт з мережі Інтернет).

4.   Дотримання блогерами основних правил журналістської діяльності (обмін думками та спостереженнями).

5.   Обмін власним досвідом (розповіді гуртківців про свої спроби створення блогів).

6.   Як захиститися від можливого негативного впливу блогерства? (Виступ співробітника Інституту екології масової комунікації П. М. Александрова.

Поради та рекомендації від фахівця).

7.   Узагальнення, підведення підсумків засідання Круглого столу.

 

 

Відгуки гуртківців про засідання Круглого столу (допис до газети «Секрети успіху» ЦДЮТ Залізничного району м. Львова) ЮНІ ДОСЛІДНИКИ

Восени я дізналася про гурток юних журналістів, і вже за кілька місяців, дякуючи керівнику гуртка Олені Олександрівні, змогла здобути нові знання і отримати незабутні враження. За півроку я пізнала основи журналістики і вивчила багато потрібної теорії.

Тут ми живемо активним життям: пишемо статті, макетуємо сторінки газет, робимо презентації і щоразу дізнаємося все більше і більше нового та цікавого. У нас дуже талановиті діти, які, крім того, що пишуть твори, ще й складають вірші, малюють і вчаться знімати відео. 

На занятті гуртка «Юні журналісти» бувають Кругли столи, на яких обговорюються різні питання, які цікавлять багатьох. Наприклад, ми досліджували шляхи зростання шоу-менів, проблеми журналістики ХХІ століття, різні види маніпуляцій у ЗМІ. Завдяки цьому досвіду я на-вчилася бути справжнім дослідником і вільно висловлювати свої думки. 

Також ми побували на телебаченні. Знімалися у передачі з Левком Дурком «На добраніч, цьомки!». Враження просто чудові! Ми навчилися не боятися відеокамери, виступати на публіку, правильно спілкуватися, змогли відчути себе справжніми телеведучими. 

Завдяки основним знанням, які отримуємо на гуртку юних журналістів, я змогла вибрати собі професію, яка буде приносити не лише гроші і славу, а й задоволення.

Ангеліна ОРЕЛ 

Ірина СИСА: «Я гадаю, що круглі столи, як і проводяться у гуртку юних журналістів, надзвичайно корисні, адже ми отримуємо можливість послухати досвідчених журналістів і висловити свою власну думку. Обговорення проблем юнацької журналістики та освітньої системи було дуже інформативним, цікавим, корисним».

Влада РАДКЕВИЧ: «На кожному такому засіданні Круглого столу ми отримуємо великий досвід, розширюємо своє уявлення про світ та отримуємо можливість висловити свою власну думку. Журналістика вчить мати свою думку. Ми не повинні мовчати. Ми обговорюємо багато проблем, але мало їх обговорювати, ще потрібно зробити висновки і застосувати їх у своєму житті. Дуже корисно проводити круглі столи для юних журналістів в такій домашній атмосфері».

 

2.2. ЦИКЛ ПРАКТИКУМІВ 

 

Дослідник проблем сучасних медій Б. В. Потятиник констатує: «Новітні електронні засоби масової комунікації (ЗМК) означають, передусім, серйозну зміну характеру міжособистісної та масової комунікації. Через електронну пошту, веб-сторінки чи дискусійні групи індивід може виходити зі своїми міркуваннями на величезну аудиторію, оминаючи традиційного посередника

(редактора газети, видавця, працівника теле- чи радіостудії)»¹. __________________________________

1. Потятиник Б. В. Медіакритика: кому перепадає найбільше?» // Медіакритика. – 2003. – №1. – С.27.

Нове інтегроване інформаційне середовище охопило весь світ та усі сфери життя. Створено принципово нове комунікаційне середовище. «Ані преса, ані радіо чи ТБ не дають … таких можливостей вибору, такого безпосереднього відгуку і виходу у світ (було б тільки з чим вийти), як це ми маємо у випадку з Інтернетом», – робить висновок Б. В. Потятиник². 

Переваги Інтернету:

1)                 поєднання можливостей пошти, бібліотеки, преси, телебачення, радіомовлення, телефонного зв’язку, музею, картинної галереї, освітніх закладів, комерційних структур тощо;

2)                 особливі якості: оперативна всеохопність, глибинність інформаційного пошуку, спроможність самовираження;

3)                 в Інтернеті можна вийти на велику аудиторію, що дорівнює виданню власної газети чи демонстрації власної телепередачі.

Сучасна молодь активно користується цими перевагами, але не завжди знає закони, правила, принципи дії в соціальних мережах. Тому частими бувають як побутові, так і професійні конфлікти й непорозуміння, причиною яких стає невміння використати позитивні можливості Інтернету.  

З початку 2016-2017 навчального року для усіх бажаючих (не тільки для гуртківців) проводиться цикл практикумів «Сучасні комунікації» з питань функціонування соцмереж (модератор занять – PR-менеджер, копірайтер, головний редактор інформаційного порталу «ЖИТЛО» Ксенія Дітчук). Мета занять – сформувати ключові компетентності: громадянську – удосконалити уміння гуртківців ефективно спілкуватися українською мовою у ситуаціях ділового партнерства; загальнокультурну – мотивувати гуртківців дотримуватись правил етикету спілкування у соцмережах; комунікативну – розвинути у вихованців здатність застосовувати в конкретному виді спілкування ефективні способи взаємодії з людьми, які оточують їх або перебувають на відстані; навченість навчатися – розширити для гуртківців го- __________________________________

1. Потятиник Б. В. Медіакритика: кому перепадає найбільше?» // Медіакритика. – 2003. – №1. – С.27.

 ризонти отримання нових знань; інформаційну – ознайомити гуртківців з основними законами та правилами спілкування у соцмрежах; творчо-критичну – навчити аналізувати власні помилки, яких вони припускаються у спілкуванні; соціальну компетентність – удосконалити здатність гуртківців продуктивно співпрацювати з потенційними партнерами.

Тематика циклу занять практикуму «Сучасні комунікації»

ü «Поняття СММ. Різновиди комунікації»;

ü «Проблеми спілкування в соцмережах»;

ü «Онлайн-просування: основи персонального брендингу»;

ü «Ефективне   ділове         листування:          закони,       правила, помилки»;

ü «Використання хештегів у соціальних мережах»;

ü «20 типів контенту, приреченого на успіх»;

ü «Правила написання прес-анонсів та прес-релізів». Ключовим у практикумі є виконання гуртківцями практичних завдань з використанням власних Інтернет-ресурсів. 

План практикуму

за темою «ЕФЕКТИВНЕ ДІЛОВЕ ЛИСТУВАННЯ:

ЗАКОНИ, ПРАВИЛА, ПОМИЛКИ»

Мета заняття – сформувати ключові освітні компетентності та базові журналістські:  навченість спілкуватися державною мовою – удосконалити уміння гуртківців ефективно спілкуватися українською мовою у ситуаціях ділового партнерства; соціальну і  громадянську –  розвинути у вихованців здатність застосовувати в конкретному виді спілкування ефективні способи взаємодії з людьми, які оточують їх або перебувають на відстані;

загальнокультурну грамотність – мотивувати гуртківців дотримуватись правил етики ділового листування як міжнародних вимог до краси спілкування; уміння навчатися – розширити для гуртківців горизонти отримання нових знань; навчити аналізувати власні помилки, яких вони припускаються у спілкуванні;

інформаційно-цифрову – ознайомити гуртківців з основними законами та правилами ділового листування, з особливостями ділового листування в мережі Інтернет загалом і у соцмережах зокрема;

підприємливість – удосконалити здатність гуртківців продуктивно співпрацювати у соцмережах з потенційними партнерами;

екологічну грамотність та мотивацію до здорового життя – ознайомити гуртківців із правилами медіаекології, дотримання яких забезпечує моральне та психологічне здоров’я;

базові компетентності журналістського фаху – розвинути в гуртківців уміння використовувати отриману в соцмережах інформацію для створення власного медіа-продукту та для промоції своєї творчості.

НАОЧНІСТЬ: презентація до теми заняття.

Модератор: Ксенія Дітчук – PR-менеджер, копірайтер, коуч, головний редактор інформаційного порталу «ЖИТЛО» ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.        Організаційний момент.

2.        Вступ. Актуалізація знань. Обґрунтування теми заняття.

3.        Основні закони ділового листування.

4.        Як писати ділові листи правильно та зрозуміло.

5.        Як викликати у адресата бажання працювати з вами.

6.        Як правильно аргументувати свою позицію у листі.

7.        ЗАВДАННЯ 1-е: написати листа до редактора журналу з проханням розмістити ваш матеріал.

8.        ЗАВДАННЯ 2-е: написати листа до потенційного партнера з проханням підтримати ваш захід.

9.        Аналіз виконаної роботи, виправлення помилок.

10.   Узагальнення, підведення підсумків заняття.

11.   Відповіді на запитання.

 

 

2.3. ЦИКЛ СЕМІНАРІВ-ТРЕНІНГІВ

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РЕДАКЦІЙ УЧНІВСЬКИХ ЗМІ»

Ще 16 років назад представники класичної журналістики в Україні намагалися ігнорувати факт появи нового різновиду медіа – учнівських ЗМІ, а поодинокі витвори шкільної журналістської фантазії намагалися підпорядкувати сталим журналістським канонам. На сьогоднішній день з фактом існування учнівських ЗМІ – як своєрідного медійного продукту – погодилися усі. Вони зайняли своє місце в інформаційному середовищі.

Так, до прикладу, у Залізничному районі м. Львова в усіх загальноосвітніх навчальних закладах діють учнівські редакції, які створюють різноманітний медійний продукт: багатотиражні друковані видання, сайти, радіопередачі, відеосюжети. 

№	Навчальний заклад	Назва редакції
1.	ССЗШ № 15	«Крок у майбутнє»
2.	ССЗШ № 18	«Scool Boom»
3.	СЗШ № 40	«Лайф»(альманах), «Новини учнівського парламенту»(листівка),  «Он-Лайн»(щомісячний інформаційний вісник)
4.	СЗШ № 60	«60-й меридіан»
5.	СЗШ № 65	«Максимум»
6.	СЗШ № 67	«Viбkruj о4і»
7.	СЗШ № 68	«Велика перерва»
8.	СЗШ № 74	«7’я 4удес»
9.	ССЗШ № 75	«New хвиля»
10.	СЗШ № 77	«Сьогодення»
11.	СЗШ № 77	«Хвилинка»
12.	ЛУГГ	«Тинейджер»
13.	ЛФМЛ	«Ліцей»
14.	ЛХЛ	«Художня газета»
15.	«Євшан»	«Думки вголос»
16.	ЦДЮТ Залізничного району  м. Львова	«Секрети успіху» (газета ЦДЮТ Залізничного району м. Львова)

Більшість із вищеназваних редакцій проходила консультації у гуртку «Юні журналісти» ЦДЮТ на щомісячних семінарах-тренінгах «Організація роботи редакцій учнівських ЗМІ», які проводяться з 2006 року. 

Мета цих семінарів-тренінгів – допомогти новоствореним учнівським редакціям в організації їхньої роботи, у вирішенні творчих, технічних, організаційних проблем; надати їм теоретичну та практичну допомогу; організувати супровід створення ними власного медіа-продукту. На семінарахтренінгах забезпечується індивідуальний підхід до кожної окремої редакції, оскільки, за бажанням, вони можуть проходити консультативне навчання окремо від інших редакцій. Створюються комфортні психологічні умови для того, щоби редакції могли безконфліктно працювати, уміло розподіляючи обов’язки та знаходячи спільну мову зі своїми вчителями-консультантами. Кожна редакція сама вирішує як довго займатись на семінарах-тренінгах і наскільки вона може самостійно діяти в інформаційному просторі. Таким чином, забезпечуються принципи дитиноцентризму, педагогічного партнерства та самооцінки. Часто виходить так, що або уся редакція, або хтось з її редакторів стає постійним відвідувачем занять гуртка «Юні журналісти».

Загальні теми семінарів-тренінгів циклу «Організація роботи редакцій учнівських ЗМІ» наступні:

ü «Шляхи вирішення проблем учнівських редакцій»;

ü «Організація роботи учнівської редакції багатотиражної газети»;

ü «Організація роботи учнівської редакції радіопередач»;

ü «Організація роботи учнівської редакції відеосюжетів»;

ü «Організація роботи учнівської редакції web-сайту».

 

 

 

 

 

 

План проведення семінара-тренінга

за темою «ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВСЬКОЇ РЕДАКЦІЇ

БАГАТОТИРАЖНОЇ ГАЗЕТИ»

Мета заняття – сформувати ключові освітні компетентності та базові журналістські:  навченість спілкуватися державною мовою – удосконалити уміння учнівських редакцій створювати власний медіа-продукт українською мовою;

соціальну і  громадянську – удосконалити уміння учнівських редакцій впливати на розвиток учнівського самоврядування; сформувати навички демонстрації редакційної громадянської позиції, співвідносити її з позицією громадянського суспільства; 

інформаційно-цифрову – ознайомити їх з основами теорії журналістики (з основними законами та правилами інформаційного простору України, з принципами створення багатотиражних друкованих видань, з жанровим розмаїттям публіцистичних текстів);

загальнокультурну грамотність – мотивувати учнівські редакції дотримуватись законів України та норм журналістської етики; сформувати в них навички створення якісної медіа-продукції за стандартами і правилами краси медійної продукції;

уміння навчатися – мотивувати учнівські редакції до самовдосконалення;  підприємливість – сформувати здатність учнівських редакцій організовувати власну видавничу справу; 

екологічну грамотність та мотивацію до здорового життя – ознайомити їх із правилами медіаекології, дотримання яких забезпечує моральне та психологічне здоров’я як окремій особі, так і суспільству в цілому; ознайомити учнівські редакції з основними правилами тайм-менеджменту;

базові компетентності журналістського фаху – сформувати дієві учнівські редакції, здатні протягом кількох років випускати багатотиражні друковані видання. 

НАОЧНІСТЬ: зразки багатотиражних газет різних загальноосвітніх навчальних закладів Залізничного району, які зберігаються в архіві щорічного медіа-фесту «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ».

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент.

2.   Вступ. Актуалізація знань (уточнення відомих учнівським редакціям загальних понять з теорії журналістики). Обґрунтування теми заняття, її актуальності (акцент на тому, що учнівські редакції виконують важливу роль у розвитку громадянського суспільства, а багатотиражні друковані видання є доступними для усіх верств населення).

3.   Перегляд учнівських газет з архіву щорічного районного медіа-фесту. Аналіз помилок.

4.   Основи теорії журналістики (дається список рекомендованих інформаційних джерел для самоосвіти учнівських редакцій).

5.   Шляхи вирішення проблем, які постають перед учнівськими редакціями у видавничій справі (для кожної редакції – окремі поради з вирішення організаційних, технічних, творчих проблем).

6.   Основні засади медіаекології (даються посилання на сайти, які висвітлюють питання медіа-освіти).

7.   Основні правила тайм-менеджменту.

8.   Узагальнення, підведення підсумків семінара-тренінга.

9.   Відповіді на запитання.

 

 

2.4. ЦИКЛ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ 

«ЗАПИТУЄМО У ФАХІВЦІВ»

Мета прес-конференцій, які ми започаткували у гуртку «Юні журналісти» цього навчального року, – змоделювати ситуацію реальної прес-конференції з цікавою особистістю, яка є фахівцем у сфері інформації; створити умови для демонстрації гуртківцями сформованих у них компетентностей, для отримання ними нових навичок активного спілкування в обмеженому часі; надати можливість гуртківцям отримати нову інформацію про журналістський фах. План проведення прес-конференції 

з ГАЛИНОЮ ПАЛАЖІЙ,

журналістом інформаційної агенції ZIK

Мета заняття – сформувати ключові освітні компетентності та базові журналістські:  навченість спілкуватися державною мовою – удосконалити уміння гуртківців спілкуватися з фахівцями-журналістами українською мовою;

соціальну і  громадянську – удосконалити уміння гуртківців розрізняти важливі для громадянського суспільства запитання до фахівців; 

інформаційно-цифрову – дати гуртківцям нові знання про особливості журналістського фаху;

загальнокультурну грамотність – познайомити гуртківців із взірцевими особистостями у сфері інформації;

уміння навчатися – мотивувати вихованців до самоудосконалення на прикладі фахівця-журналіста; 

підприємливість – продемонструвати досвід успішної особистості, її уміння організовувати власне життя; 

екологічну грамотність та мотивацію до здорового життя – закріпити навички медіаграмотності гуртківців, які забезпечують моральне та психологічне здоров’я як окремій особі, так і суспільству в цілому; продемонструвати ефективність дотримання правил тайм-менеджменту у житті професійного журналіста;

базові компетентності журналістського фаху – навчити використовувати з користю для себе і для суспільства отриману інформацію. 

НАОЧНІСТЬ: газети та сайти з матеріалами гостя.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.   Організаційний момент.

2.   Вступ. Актуалізація знань (уточнення відомих гуртківцям загальних понять про прес-конференції). Обґрунтування теми заняття, її актуальності (акцент на тому, що непересічні журналістські особистості частіше самі беруть інтерв’ю, ніж відповідають на запитання інших журналістів, тому досвід нашої рольової гри є унікальним і цінним для обох сторін).

3.   Представлення юним журналістам гості – Галини Палажій, журналіста інформаційної аґенції ZIK. Доведення до відома присутніх регламенту пресконференції.

4.   Запитання гуртківців до журналіста-фахівця. Відповіді.

5.   Узагальнення, підведення підсумків прес-конференції.

6.   Фотосесія.

7.   Обмін візитівками.

 

 

2.5. ЦИКЛ МАЙСТЕР-КЛАСІВ

«НАВЧИЛИСЯ САМІ – ВЧИМО ІНШИХ»

 

Майстер-класи для початківців «Макетуємо газетну шпальту» гуртківці провели у грудні 2015 року (під час виставки-ярмарку «Дитячий світ-2015»), в січні 2016 року (під час роботи зимового табору в ЦДЮТ) та в грудні 2016 року (під час виставки-ярмарку «Дитячий світ-2016»). А ще цей вид занять гуртківці проводять для новостворених учнівських редакцій (за їхнім бажанням).

План проведення майстер-класу за темою «МАКЕТУЄМО ГАЗЕТНУ ШПАЛЬТУ»

Мета заняття – сформувати ключові освітні компетентності та базові журналістські:  навченість спілкуватися державною мовою – удосконалити уміння гуртківців ділитися своїми знаннями українською мовою;

соціальну і  громадянську – удосконалити уміння гуртківців вчити інших, ділитися власним досвідом з громадою; 

інформаційно-цифрову – дати гуртківцям нові знання про їхні можливості; загальнокультурну грамотність – навчити гуртківців цінувати власну працю та створений власноруч медійний продукт; створити умови для формування самоповаги у гуртківців;

уміння     навчатися    –    мотивувати    вихованців    до    самооцінювання     та

самовдосконалення після зустрічей з початківцями; 

підприємливість – продемонструвати, що їхній досвід може бути успішним, потрібним для інших та цінним; навчити їх рекламувати наш гурток; екологічну грамотність та мотивацію до здорового життя – закріпити навички медіаграмотності гуртківців, які забезпечують моральне та психологічне здоров’я як окремій особі, так і суспільству в цілому; продемонструвати ефективність дотримання правил тайм-менеджменту у житті, навчити цінувати час і здоров’я оточуючих;

базові компетентності журналістського фаху – навчити гуртківців ділитися власним досвідом в інформаційній сфері. 

НАОЧНІСТЬ: газети, створені гуртківцями, вирізки з цих газет.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент. Обґрунтування теми заняття, її актуальності (акцент на тому, що передавати власний досвід має уміти кожен). Розподіл обов’язків. Інструктаж з правил поводження з початківцями.

3.   Пошук бажаючих пройти заняття в майстер-класі. Реклама гуртківцями роботи гуртка «Юні журналісти».

4.   Створення газетних шпальт разом з початківцями (газетні вирізки з фотографіями, малюнками та текстами спочатку укладаються на листку паперу А-4 відповідно до вимог макетування газетної шпальти, а потім – після обговорення досягнень та помилок – наклеюються на шпальту; кожен гуртківець стає консультантом для одного новачка).

5.   Підведення підсумків заняття, нагороди усім початківцям (їм у дарунок – наші випуски газет).

6.   Фотосесія. Запрошення на заняття гуртка «Юні журналісти».

 

 

 

ВИСНОВКИ

Доказом ефективності роботи гуртка «Юні журналісти» ЦДЮТ Залізничного району м. Львова – як групової, так і індивідуальної з обдарованими дітьми, – є те, що наші вихованці щороку стають студентами факультетів журналістики ЛНУ ім. І. Франка, НУ «Львівська Політехніка», Української академії друкарства (не було за всі роки жодного разу, щоби ті гуртківці, хто подавав документи, не поступив). Поступають і на суміжні спеціальності: наприклад, є випускники гуртка, які отримують фах редактора, відеорежисера, художника-ілюстратора тощо. Ті ж наші випускники, які не обрали журналістику своєю професією, у своїх ВНЗ беруть участь у випусках газет, у створенні радіопередач або закінчують магістратуру в УКУ.

Ця ефективність роботи з формування базової інформаційної компетентності в цілому і журналістських компетентностей зокрема залежить від вдалого використання інтерактивних педагогічних технологій.  Наш досвід може бути рекомендований керівникам гуртків соціально-реабілітаційного напрямку з метою урізноманітнення форм і методів роботи, її співвіднесення із сучасними вимогами до позашкільної освіти в Україні.

Держава в кінцевому результаті отримує активних, свідомих, здатних до об’єктивного аналізу інформаційного простору громадян, а гуртківці на практиці оволодівають необхідними для подальшої самореалізації базовими компетентностями, роблячи перші кроки в самостійне життя.

СПИСОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

Законодавчі акти

Конституція України.

Концепція «Нова українська школа».

Закон України «Про авторське право та суміжні права». 

Закон України «Про видавничу справу».

Закон України «Про доступ до публічної інформації». 

Закон України «Про засади державної мовної політики».

Закон України «Про захист економічної конкуренції».

Закон України «Про інформацію». 

Закон України «Про кінематографію».

Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Закон України «Про освіту».

Закон України «Про радіочастотний ресурс України».

Закон України «Про рекламу».

Закон України «Про  розповсюдження примірників аудіовізуальних творів  та  фонограм».

Закон України «Про сім’ю».

Закон України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України».

Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

Закон України «Про телекомунікації».

Друковані видання

Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити:

Посібник. / За редакцією Сербенської О. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

Балаклицький М. А. Есе як художньо-публіцистичний жанр: методичні матеріали для студентів зі спеціальності «Журналістика» /М. А. Балаклицький. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – 74 с.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Ф. С. Бацевич. – Київ: ВЦ «Академія», 2004. – 342 с. 

Вайшенберг З. Новинна журналістика: навч. посіб. / Зігфрид Вайшенберг. – Київ: АУП, 2004.  – 262 с.

Вергелес Т. В. Моя грішна журналістика. – Львів: Аверс, 2014. – 304 с. 

Від кременя до кремнію. Історія засобів масової інформації / За редакцією Джованні Джованніні. – Київ: Крок, 1984 – 208 с.

Гетьманець М. Ф. Сучасний словник літератури і журналістики / М. Ф.

Гетьманець, І. Л. Михайлин – Харков: Прапор, 2009. – 384 с.

Глинський Я. М. Інформатика. 8-11 класи. Кн.1 – Львів: Деол, 2002. С. 5-12.

Гол Д. Онлайнова журналістика / Д. Гол; пер. З англійської. – Київ: «К.І.С.», 2005. – 344 с.

Дідула П. Екологія інформації // Поступ. 2000. 22 листопада.

Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика: [навч. посіб.] / З. Є. Дмитровський. – [вид. 3-тє, допов.]. – Львів: ПАІС, 2009. – 224 с.

Економіка. 10 – 11 класи. / За редакцією Ватаманюка З. та Панчишина С. – Київ: Либідь, 2002. – С. 110-118, с. 141-149, с. 173-176.

Етика в редакційному повсякденні. – Київ: Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2010. – 232 с.

Жоль К. Вступ до сучасної логіки. – Київ: Вища школа, 1992. – С. 26-27.

Журналістика: основи професіональної комунікації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., що навч. за спец. «Журналістика» / В. О. Карпенко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. – Київ: Норапрінт, 2002. – 348 с.

Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. Вид. 2-е, перероблене, доповнене / В. Й. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

Іванов В. Ф., Сердюк В. Є. Журналістська етика: Підручник / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк; передм. В. П. Мостового. – Київ: Вища школа, 2007. – 231 с.

Інформаційне законодавство України / За ред. Т. Шевченка, Т. Олексію; упоряд. Т. Г. Бондаренко. – Київ: Інститут Медіа Права, 2008. – 356 с.

Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: практичний словникдовідник журналіста / А. О. Капелюшний. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.

Квіт С. М. Масові комунікації: Підручник / С. М. Квіт. – Київ: ВД «КМА», 2008. – 206 с.

Кузнецова О. Д. Аргументація в публіцистиці / О. Д. Кузнецова. – Львів: Вища школа, 1992. – 129 с.

Кузнецова О. Д. Блогерство і журналістика / О. Кузнецова // Журналіст України. – 2012. – № 6. – С. 36-37

Кузнецова О. Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень: моногр. / Олена Кузнецова. – Львів: Світ, 1998. – 412 с.

Кулик В. В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки / В. В. Кулик. – Київ: Критика, 2010. – 656 с.

Лаврик О. В. Основи журналістики: навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» / О. В. Лаврик. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008.  – 73 с.

Лизанчук В. В. Основи радіожурналістики: [підручник] / В. В. Лизанчук. – Київ: Знання, 2006. – 628 с.

Лубкович І. М. Соціологія і журналістика: Підруч./ І. М. Лубкович. – Львів:

ПАІС, 2005. – 176 с.

Майстерність редактора: професійні та організаторські аспекти / В. О. Карпенко. – Київ: Центр вільної преси, 2006. – 190 с. 

Мак-Люен М. Галактика Гутенберга: Становлення людини друкованої книги / М. Мак-Люен. – [вид. 2-е, перероб.; переклад з англ. А. А. Галушки, В. І. Постнікова]. – Київ: Ніка-Центр, 2008. – 392 с.

Манфред Май. Медіа-політика в інформаційному суспільстві / Май Манфред; за ред. В. Іванова; пер. з нім. В. Климченко та В. Олійник. – Київ:

Академія української преси, Центр вільної преси, 2011. – 286 с.

Мащенко І. Г. Енциклопедія електронних мас-медіа: у 2-х томах / І. Г. Мащенко. – Запоріжжя: Дике поле, 2006.

Медіа-атака: Матеріали  міжнародної конференції «Медіаосвіта як частина громадянської освіти». – Львів: Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика», 2002.

                Медіаграмотність        на        уроках        суспільних        дисциплін         //

http://www.aup.com.ua/upd/mo.pdf

Медіа-критика. Дайджест електронного журналу, присвяченого проблемам медіа і масової комунікації / Упорядник Габор Н. – Львів: Інститут екології масової інформації Львівського національного університету  ім. Івана Франка, Західноукраїнський медіацентр «Нова журналістика». – №1, 2003; №2, 2003; №6, 2004; №9, 2005. 

Михайлин І. Л. Основи журналістики: [підручник] / І. Л. Михайлин. – [вид.

3-тє, доп. і поліпш.]. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 284 с.

Місьо М. К., Петрова Н. І., Ситцевой В. В. Правничі  засади  діяльності  журналістів  в Україні / М. К. Місьо; Н. І. Петрова, В. В. Ситцевой. – Київ: IREX ПроМедіа, 2000.  – 50 с.

Огієнко І. І. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства / Проф., д-р Іван Огієнко; [факс. вид.]. – Київ: АТ «Обереги», 1994. – 72 с. 

Особливості мови і стилю засобів масової інформації / А. П. Коваль, Г. Я. Солганик, О. Ф. Пінчук, Г. К. Конторчук та ін. – Київ: Вища школа, 1983. – 152 с.

Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації. Навчальний посібник.  – Львів, 2008. – 309 с.

Пітерс Д. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Джон Дарем Пітерс; пер. з англ. А. Іщенка. – Київ: ВД КМ «Академія», 2004. – 302 с.

Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІІІ рівня акредитації. – Львів: Новий Світ 2000; Київ: Каравела, 2001. – С. 277-285. 

Піча В. М. Соціологія. Загальний курс. – Київ: ВЦ «Київський університет», 2000.  –  172 с.

Потятиник Б. В. Екологія ноосфери. – Львів: Світ, 1997. – 144 с. 

Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: навч. посіб. / Б. В. Потятиник.  – Львів: ПАІС, 2010. – 246 с.

Потятиник Б. В. Медіакритика: кому перепадає найбільше?» // Медіакритика. – 2003. – №1. – С. 24-28. 

Потятиник Б. В. Тоталітарна журналістика. – Львів: Світ, 1992. – 80 с. 

Приступенко Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації: Навч. посіб. / Т. О. Приступенко. – Київ: Інститут журналістики, 2004. – 375 с.

Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем / В. В. Різун. – Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 1995. – 200 с.

Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум: [навч. посіб.] / Олександра Сербенська. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За заг. ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород: ВАТ «Закарпаття», 2007. – 224 с.

Стівенс М. Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет / Мітчел Стівенс – Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. – 158 с.

Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно: [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.

Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / О. В. Тягло – Харків: Основа, 2008. – 187 с.

УСЕ: Універсальний     словник-енциклопедія. Вид. 3-є,    перероблене, доповнене / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. – Київ: Всеувито,Новий друк,2003. – 1414 с.

Філософія медіаекології // День. – 2001. – 20 квітня.

Шаповалова         Г.       В.,     Шебештян Я.      М.     Гостримо    перо. Основи журналістикознавчих розвідок / Галина Шаповалова, Ярослава Шебештян. – Ужгород: Карпати, 2012. – 168 с.

Шумицька Г. В., Альбрехт А. Ю., Кіндюх Т. С. Основи наукових досліджень у школі нового типу: Навч.-методич. посіб. / Г. В. Шумицька, А. Ю.

Альбрехт, Т. С. Кіндюх. – Ужгород: ЗІППО, 2005. – 118 с.

Яковець А. В. Телевізійна журналістика: теорія і практика: Підручник / А. В. Яковець. – Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. – 240 с. Ресурси мережі Інтернет www.iatp.lviv.ua/mediaeco www.jar.ukrbiz.net www.media-ecology.org www.media-journal.franko.lviv.ua www.mediakrytyka.franko.lviv.ua www.new-ways.iatp.org.ua www.rada.gov.ua www.facebook.com/newmedialviv www.franko.lviv.ua/mediaeco http://institutes.lnu.edu.ua/mediaeco/news/ http://journlib.univ.kiev.ua http://mammedia.com.ua http://osvita.ua http://ua.convdocs.org http://uk.wikipedia.org http://zakon.rada.gov.ua

 

ДОДАТКИ

*   ДОДАТОК 1. Презентація до засідання 

Круглого столу за темою 

«Кібер-злочинність обмежує Інтернет-спільноту?»  (Укладено Дітчук О.О.)

 

 

 

*   ДОДАТОК 2. Роздатковий матеріал  для засідання Круглого столу 

за темою «Маніпулятивні технології у ЗМІ».

 

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗМІ

Влада – у найширшому розумінні влада – це здатність і можливість впливати на когось або щось з метою реалізації своєї волі, не тільки за їхньою згодою, але і всупереч.

Вплив – така поведінка, яка змінює ставлення і почуття інших людей.

Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим. Маніпуляція свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей, управління їхньою поведінкою шляхом нав'язування їм ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу.

Медіа-маніпуляція – вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо. 

ЗМІ – один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконує замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Безпосереднім об`єктом дії засобів масової комунікації (ЗМІ) є як окремий індивід, так і велика група людей, які становлять аудиторію для того чи іншого конкретного ЗМІ. ЗМІ мають чималі можливості впливати на спосіб життя та переконання особистості як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків. 

 

РІВНІ ВПЛИВУ ЗМІ

Індивідуальний	Груповий	Організаційний	Суспільний
Усвідомлення	ЗМІ може сприяти змінам у поведінці спілкування в межах соціальних груп. ЗМІ намагаються залучати членів сім'ї, друзів, співробітників та інших до загальних дискусій.	Об'єктами впливу є робочі місця, школи, супермаркети, торгові точки роздрібної торгівлі тощо. Зазвичай використовуються друковані видання, наприклад, пам’ятні записки,інформаційні бюлетені і брошури.	Середовище суспільної інформації
Знання			Громадська думка
Ставлення			Державна політика
Самодієвість			Соціальні норми

РІВНІ МАНІПУЛЮВАННЯ

Посилення існуючих у свідомості людей потрібних маніпулятору ідей, установок, мотивів, цінностей, норм.

Часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на емоційне і практичне ставлення до конкретного явища.

Докорінна, кардинальна зміна життєвих установок шляхом поширення сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих повідомлень.

За допомогою ЗМІ інформацію можна

-   спотворити за допомогою неповної, односторонньої подачі; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви та коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій;

-   відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подачі інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

-   інтерпретувати у вигідному світлі;

-   просто приховати, разом з тим, акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;  створити "інформаційний шум", тобто зниження сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування;  оперативно подати навіть неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом та відповідно до "закону випередження" (сформульованого ще у 1925 році американським дослідником М.Лундтом), будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні;

-   поширювати певний погляд на інформацію як її єдино вірний варіант, активізується модель «спіралі мовчання».

РІЗНОВИДИ МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗМІ

«Спіраль мовчання». Уперше це явище дослідила Е. Ноель-Нойманн. Суть його полягає в наступному: індивід є більш схильним лишати свої погляди невисловленими, якщо вони не підтримуються більшістю через страх перед ізольованістю від суспільства.

Дезінформація – це спосіб психологічного впливу, який полягає в навмисному наданні суперникам або аудиторіям такої інформації, що вводить їх в оману щодо дійсного стану справ. Дезінформація містить у собі використання свідомо помилкових даних і повідомлень. 

Техніка «сендвіча» – нашарування один на одного матеріалів протилежного характеру. «Отруйний сендвіч» – це коли позитивний факт або подія, сприятливі для суб'єкта впливу, обрамлюються спеціально підібраним попереднім і наступним негативним матеріалом і, таким чином, нівелюється позитивний ефект від факту чи події. «Цукровий сендвіч» нівелює негативний ефект від факту чи події.

Міфи – розповсюдження ілюзорних ідей, що містять певні цінності й норми, які сприймаються переважно на віру, без раціонального, критичного їх осмислення (наприклад, міф про незмінну егоїстичну природу людини, її агресивність, схильність до накопичування і споживання).

Створення інформаційної реальності. Людина, не маючи доступу до усіх подій, які відбуваються у світі, потребує інформації про процеси, що відбуваються. Але ЗМІ можуть відображати не чисті факти, а їхню інтерпретацію. Тому замість відображення дійсності вони створюють псевдореальність, Наприклад, ЗМІ самі визначають міру важливості тієї або іншої події, факту. А буває і так, що ЗМІ організовують псевдоподії, які організовуються штучним шляхом з метою створення репортажу.

Стереотипізація – створення стереотипів. Важливу роль у стереотипізації особи і соціуму роблять засоби масової комунікації й інформації, які активно впливають не лише на окрему людину, але і на усе суспільство, а також беруть участь у побудові образу соціального світу.

Посилання на анонімний авторитет – прийом введення в оману відноситься до так званої «сірої пропаганди». Авторитет, до якого звертаються, може бути релігійною чи вагомою політичною фігурою, діячем науки тощо. Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому для більшої переконливості можуть цитуватися документи, оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали. Приклади: "Вчені встановили...", "Доктори рекомендують...", "Джерело з президентського оточення повідомляє..." тощо. Посилання на неіснуючий авторитет надають інформації солідності й ваги в очах пересічних громадян. При цьому джерело не ідентифіковане і відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть.

Емоційний резонанс – спосіб створення у широкої аудиторії певного настрою з одночасною передачею їм пропагандистської інформації. Він знімає психологічний захист, який на розумовому рівні вибудовує людина, намагаючись захиститися від "промивання мозку". Тому при емоційному резонансі ніякі раціональні контраргументи не спрацьовують.

Буденна розповідь. Якщо потрібно "привчити" людей до насильства, крові, вбивств тощо, то щодня в ЗМІ повідомляється про найтяжчі з них. Через декілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найжахливіші злочини і масові вбивства, що відбуваються в суспільстві, бо наступає психологічний ефект звикання.

Ефект присутності містить у собі низку трюків, які імітують реальність.

Наприклад,    недобропорядні    ЗМІ    фабрикують    заднім    числом     зйомку

"реального" затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзія достовірності надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій; ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.

Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0-

%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F та http://pidruchniki.com/19030106/psihologiya/slovnik_terminiv_konfliktologiya

 

* ДОДАТОК 3. Поради учнівським редакціям  для семінару-тренінгу за темою 

«Організація роботи учнівської редакції відеосюжетів».

 

ЯК ЗНЯТИ ЯКІСНЕ ВІДЕО 

(Типові помилки при відеозйомці)

Навіть якщо ви не прагнете знімати професійне відео, дотримання цих простих порад дозволить вам у багато разів покращити якість відзнятого матеріалу.

Помилка перша. «Зображення дуже трясеться»

Щоб виконати більш стабільну зйомку, професіонали користуються штативами, рейками і візками. Останніми роками в кінематографі стало популярно передавати динаміку подій через шейк (струси камери). Це є характерним для бойовиків, де переважають динамічні сцени. Звичайно, я не закликаю знімати тільки зі штатива, хоча це забезпечило б найкращий результат. Досить того, щоб ми правильно тримали камеру. Тримати її бажано не на витягнутій руці, дивлячись у відкидний екранчик, а двома руками, вперши лікті в живіт і дивлячись у видошукач. Така конструкція більш жорстка, і зйомка виходить більш стабільною.

Помилка друга. «Забудьте на якийсь час про ZOOM»

Багато людей настільки підпадають під вплив можливості наближення до об’єкта, що знімають, постійно змінюючи фокусну відстань об’єктива, то наближаючись до об’єкта, то віддаляючись від нього. Якщо ви бажаєте отримати якісну зйомку, дотримуйтеся простого правила: коли камера знімає, потрібно прибрати палець з важеля зумування і придушити в собі будь-яке бажання наблизити щось саме під час зйомки. Користуйтеся зумером, коли камера не знімає. Спрямуйте об’єктив камери на об’єкт, що знімається, підберіть відповідне наближення, а вже потім починайте зйомку. Вже потім, коли ви здобудете певний досвід, зможете використовувати ZOOM і під час зйомки, але, в основному, він використовується для поступового, плавного наїзду або відкату. Об’єкт повинен бути обраний заздалегідь. Виняток з цього правила – зйомка рекламних матеріалів та відеокліпів. 

Помилка третя. «Швидка безладна зміна напрямку зйомки»

На жаль, кут зору відеокамери набагато вужчий, ніж у людського ока. Камера бачить вужче нас (ми бачимо ширше). У цьому вся проблема. Іноді проблема посилюється, якщо збільшити ZOOM, тобто коли ми ще більше зменшили кут зору. Рекомендація: знімати статичні сцени, не змінюючи напрямку камери. У випадку, коли треба зняти панораму, переміщуйте камеру якомога повільніше. Тільки в цьому випадку на екрані телевізора можна буде хоч щось розгледіти. До того ж, при повільній та плавній зйомці камера буде встигати «вмикати» автофокус. До речі, про панораму: робіть на початку і в кінці панорамної зйомки нерухомі фрагменти тривалістю хоча би в 1 секунду.

Помилка четверта. «Довгі сюжети»

Деякі знімають так: вмикають камеру і починають ходити з нею увімкненою. Знімають то ліворуч, то праворуч, то наблизяться до чого-небудь, то відсунуться, потім знову ліворуч, а потім знову праворуч, довго і нудно. Подивіться на справжні фільми: вони всі «порубані» на короткі епізоди. У цьому випадку є певна динаміка – і фільм стає живим і цікавим. Рекомендація: при зйомці спочатку зніміть загальний план, потім починайте «вихоплювати» середні плани, потім переходьте до великих або дуже великих. Кожен сюжет знімається без ZOOMa (ви пам’ятаєте).

Помилка п’ята. «Бродіння з камерою»

Коли людина знімає на ходу, камера в руках починає тремтіти, вібрувати, нахилятися тощо. Намагайтеся по можливості не знімати на ходу. Якщо потрібно зняти, як іде людина, або рух на камеру, використовуйте ZOOM. Одразу відійдіть подалі, наведіть камеру на людей, наблизьте їх так, щоб вони займали певну частину екрана. Потім поступово відкочуючись ZOOMом у міру наближення людей, намагайтеся зберегти їхній розмір відповідно всього кадру.

Помилка шоста. «Зйомка дітей, собак, котів та інших дрібних

об’єктів»

Дітей знімають зазвичай з висоти свого зросту. Тому коли діти (або тварини) відносно далеко від камери, ще можна їх розгледіти. Однак, коли дитина або собака, чи кішка наближається до камери, в кадрі видно маківку голови дитини або спину тварини. Тому бажано знімати низькорослі об’єкти з їхнього, а не вашого, рівня. Присядьте на підлогу, відкрийте відкидний екранчик (дуже корисна у даному випадку річ) і знімайте якісно.

Помилка сьома. «Забули вимкнути камеру»

Найбільш безболісне, що на вас чекає у цьому випадку,  – це перевитрата заряду батареї чи місця на цифровому носії. Багато людей в запалі зйомки можуть переплутати режими «Запис» і «Стоп». Коли камера вільно висить на ремінці, вона знімає ваші ноги, асфальт та інші незначні речі, перебуваючи в режимі «Запис». Коли ви наводите камеру на об’єкт і натискаєте заповітну кнопку, режим змінюється на «Стоп». Тобто ви думаєте, що знімаєте, насправді камера – в режимі очікування. Таким чином, ви ризикуєте взагалі нічого не зняти з того, що хотіли. Рекомендація проста: при зйомці поглядайте у видошукачі на те, що пише камера 

Можливо, ці поради  стануть для вас початком монтажу справді якісних фільмів.

Автор порад:  Дмитро Кашканов.

Джерело: http://mihailof.com/video_news/shoot_quality_video/

Переклад Дітчук Олени Олександрівни

 

ЯК ЗНЯТИ ЯКІСНЕ ВІДЕО

(Порядок дій)

1.                      Перш за все, подумайте ПРО ЩО хочеш зробити кліп. Про себе (свої таланти та досягнення), про свою сім’ю (тут є місце і гумору, і творчості, і талантам), про свою школу (школа для всіх є першим і самим важливим кроком у доросле життя), про своє село або місто (навіть дуже маленьке село може на відео виглядати унікальним дивом світу – подумай як це зробити!), або ж про свою майбутню ПРОФЕСІЮ (ось тут найширше поле для творчості). Порадься з батьками, старшими братами або сестрами, близькими друзями. Поговори з вчителями. Вони всі для тебе – найкраща порада і допомога. 

2.                      Склади СЦЕНАРІЙ свого фільму. Визнач місце, час, сюжет і головних героїв. Придумай вдалу назву своєму відеотвору. Твій витвір лише виграє, якщо в ньому поєднаються і сутність, і форма, і назва. Але пам’ятай при цьому, що простеньке, зняте на телефон відео, в якому співає майбутній Паваротті, або в якому свого часу був хіт на кшталт «Gangnam Style», може захопити увесь Інтернет.

3.                      Не нехтуй підбором виконавців ролей, акторського складу (якщо це ігровий фільм).

4.                      Орієнтуючись на таймінг (це посекундний хронометраж подій в кадрі:

по секундах розписано, що повинно відбуватися). В результаті ти отримаєш ОПЕРАТОРСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ. Чим точніше і докладніше опрацьований сценарій, тим легше буде вести процес зйомки.

5.                      Ще на самому початку зйомки варто визначитися ЧИМ ти будеш знімати – фотоапаратом, відеокамерою чи мобільним телефоном. Якість відео має значення.  

6.                      Зверни увагу на СВІТЛО. Його, як і у житті, має бути в кліпі достатньо. Краще, щоб світло було природнім. Якщо сценарій передбачає різні приміщення, то перехід треба робити поступовим, щоб не було «стрибків» від дуже темного до дуже світлого фону.

7.                      Якщо хочеш мати ГАРНИЙ ЗВУК (а це важливо, якщо у кліпі є слова чи музика!), не знімай, коли вітер, коли поруч ревуть машини або коли стоїть галас. Твої слова просто не почують. Якщо знімаєш фотоапаратом, говори голосніше :). Не забувай – якщо у твоєму кліпі звук є важливим, то його мають почути! Використовуй потужний мікрофон (на відстані).

8.                      Багато фахівців радять обов’язково використовувати штатив під час зйомок  і вважають, що добре робити зйомки двома камерами з різних ракурсів.

9.                      Сам МОНТАЖ фільму здійснюється за допомогою спеціальних програм. Хороших утилітів досить багато, спробуйте Pinnacle Studio Ultimate 12 чи програму Adobe Premiere Pro CS3. Існує і професійна програма під Mac OS – це Final Cut Pro X. Саме на комп'ютері ти збереш зняті уривки в єдиний цілісний фільм, додаш субтитри.

10.                  Фахівці радять провести прем’єрний перегляд у вузькому колі з обговоренням успішних та вдалих моментів фільму.

ТВІЙ ФІЛЬМ ГОТОВИЙ ВІДПРАВИТИСЯ НА КОНКУРС!

Джерело: http://mihailof.com/video_news/shoot_quality_video/

 

НЕВЕЛИЧКІ СЕКРЕТИ

•    Слідкуйте, щоб головний об’єкт зйомок не зливався з фоном. Якщо ви знімаєте якийсь один об’єкт, то намагайтеся вибрати якийсь простий фон, деталі якого не будуть відволікати глядачів. У деяких випадках варто зробити так, щоби об’єкт займав найбільшу площу у кадрі.

•    Використовуйте гілки, дерева тощо для створення ефекту рамки. Таким чином, ви зможете підкреслити, виділити головний об’єкт (але не робіть цю рамку головним змістовним елементом). 

•    Якщо ви знімаєте об’єкт, який рухається, то залишайте в кадрі простір перед об’єктом за ходом його руху. Він має виглядати ніби заходить в кадр, а не виходить з нього.

•    Намагайтеся знімати так, щоби джерело світла було позаду вас. Уникайте також яскравих вогнів або пістрявих кольорових плям збоку від головного сюжету – це відволікає глядача.

•    Спробуйте створити у кадрі збалансовану композицію, щоб верхня його частина не виглядала «важче», аніж нижня. Це правило стосується і сторін зображення у кадрі.

•    Включайте у кадр непарне число однакових предметів. Одна чи три квітки виглядають краще, ніж дві або чотири. 

•    Якщо ви знімаєте будівлю, то виберіть такий ракурс, при якому видно її фасад і бокову сторону. Це буде виглядати більш об’ємно, ніж просто фасад.

•    Композиція не має грати самостійну роль. Композиція служить лише засобом передачі авторської думки. 

 

 

Автор: Ігор Скринніков | 09/12/2008  Сайт: http://fototips.ru/author/admin/

Переклад Дітчук Олени Олександрівни 

ДЕСЯТЬ ПРОСТИХ ПРАВИЛ ПОБУДОВИ КОМПОЗИЦІЇ В КАДРІ     1. Контраст

Як привернути увагу глядача до вашої фотографії? В кадрі має бути контраст:   більш світлий предмет фотографують на темному тлі (фоні), а темний – на світлому;

•               не треба фотографувати людей на жовтому або коричневому тлі (фоні) – колір світлини буде неприроднім;

•               не фотографуйте людей на пістрявому тлі: це відволікатиме увагу глядачів від героя фото.

2. Розміщення

Важливі елементи сюжету не повинні бути розташовані хаотично. Краще буде, якщо вони створюватимуть прості геометричні фігури.

3. Рівновага

Об’єкти, які знаходяться у різних частинах кадру, повинні відповідати один одному за об’ємом, розміром і тоном.

 

                                                                         3.         Правило «золотого перетину»

Правило «золотого перетину» було відомим ще у давньому Єгипті, його особливості вивчали Евклід, Леонардо да Вінчі. Найпростіший опис цього правила: найкраще місце розташування об’єкту зйомки – приблизно 1/3 від горизонтальної або вертикальної межі кадру. Розміщення важливих об’єктів у цих зорових точках виглядає істотно і притягує увагу глядача. 

 

5. Діагоналі

Один з найбільш ефективних композиційних прийомів —це діагональна композиція. Її суть є дуже простою: основні об’єкти кадру ми розміщуємо по діагоналі кадру. Наприклад, від верхнього лівого кута кадру до правого нижнього. Цей прийом тим хороший, що така композиція безперервно веде погляд глядача через усю фотографію. 

Якщо в кадрі переважають вертикальні об’єкти – знімайте вертикальні кадри. Якщо фотографуєте пейзаж – знімайте горизонтальні кадри. 

7. Точка зйомки

 

Вибір точки зйомки напряму впливає на емоційне сприйняття фотографії.

Запам’ятаємо кілька простих правил:

•               Для портрета найкраща точка – на рівні очей.

•               Для портрета у весь зріст – на рівні поясу.   Намагайтеся кадрувати кадр так, щоби лінія горизонту не розділяла фото навпіл. Інакше глядачеві важко буде сфокусувати увагу на об’єктах в кадрі.

•               Тримайте камеру на рівні об’єкта зйомки, інакше ви ризикуєте отримати спотворені пропорції. Об’єкт, відзнятий зверху, здається меншим, ніж є насправді. Так, фотографуючи людину з верхньої точки, на фотознімку ви отримаєте маленьку на зріст людину. Фотографуючи дітей або тварин, опустіться до рівня їхніх очей.  

8. Напрямок

Наш мозок звик читати зліва направо; так само ми оцінюємо фото. Тому смисловий центр знімку краще розміщувати в правій частині кадру. Таким чином, погляд і об’єкт зйомки ніби рухаються назустріч один одному. Під час побудови композиції завжди враховуйте цей момент.

 

 

 

 

 

9. Кольорова пляма

 

Коли ви знімаєте об’єкт, який рухається (автомобіль, велосипедиста), завжди залишайте вільний простір попереду об’єкта. Простіше кажучи, розміщуйте об’єкт так, ніби він щойно

«увійшов» у кадр, а не «виходить» з нього. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* ДОДАТОК 4. Зразки текстів, написаних гуртківцями  і надрукованих у різні роки в різних виданнях.

 

ІНТЕРВ’Ю

Читайло Тамара Парфенівна: «ТВОРЧА РОБОТА – ЦЕ ПРЕКРАСНА, НАДЗВИЧАЙНО ВАЖКА

І ДИВОВИЖНО РАДІСНА ПРАЦЯ»

Цьогоріч Центр дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ)  Залізничного району м. Львова святкує своє сорокаріччя. 

Це найстаріший у нашому місті заклад позашкільної освіти.  Тамара Парфенівна Читайло – культорганізатор цієї установи –  працює тут вже 24 роки.

–   Як, на Вашу думку, потрібно заохочувати сучасну молодь та дітей до творчості?

–   Необхідно проводити різні показові заходи, щоб зацікавити дітей. Коли я починала тут працювати, то, насамперед, повинна була вивчити чим діти з цього району люблять займатися. Тому проводила анкетування, на підставі яких бачила інтереси дітей. Відповідно до них ми і планували нашу роботу. Ось таким чином можна було залучити до позашкільної творчості багато нових учнів.

–   Які гуртки є найактивнішими у концертній та виставковій діяльності ЦДЮТ Залізничного району?

–   Всі гуртки є досить активними, бо наші педагоги люблять свою справу та дітей. В усій Україні і за кордоном відомі такі наші колективи, як Народна капела бандуристок «Ягілка», Народний ансамбль сучасного танцю (модернбалет та школа-студія сучасного танцю) «Акверіас», Народний духовий оркестр «Веселка». Особливими надбаннями славляться наш Зразковий фольклорний вокально-інструментальний ансамбль «Вишиваночка» та Зразкова циркова студія «Львівські віртуози». Вони не відмовляється від жодного концерту і, разом з тим, беруть участь в усіх конкурсах і фестивалях. Також дуже активною є творча майстерня «Соняшник» – це музичний театр. Вони виступають дуже гарно і професійно, не дивлячись на те, що дітки там зовсім маленькі. Постійним учасником цікавих заходів для молоді є наш клуб «Дозвілля». А їхні вистави із задоволенням дивляться діти та дорослі. Радують нас і вихованці Студії раннього розвитку дитини «Росинка».

–   Що очікувати від цьогорічного ювілею?

–   В першу чергу, в кінці навчального року відбудеться гала-концерт, але протягом усього року планується ціла низка заходів. Організуємо дні сімейного відпочинку, щоб батьки і діти проводили разом більше вільного часу. Також буде багато конкурсів з різних видів мистецтва, звітні концерти, тим більше, що у нас, крім сорокаріччя нашого Центру, є ще дві ювілейні дати. Студії раннього розвитку дитини «Росинка» виповнюється 20 років, а Народному ансамблеві сучасного танцю «Акверіас» – 35 років. Окрім того, проводиться дослідницька робота. Ми збираємо дані про наших випускників, бо дуже багато наших вихованців здобули визнання у світі. Пишаємося своїми випускниками, оскільки більшість з них обрали свою професію саме у наших гуртках. Наприклад, Руслана Лижичко займалася в нашому вокально-

інструментальному ансамблі «Усмішка». Багато наших вихованців працюють за кордоном, зокрема колишні учні циркової та шахової студій. Велика кількість вихованців Студії бального танцю «Аеліта» стали призерами міжнародних конкурсів. Тому хочемо зробити урочисту зустріч з випускниками. Гордимося цим, бо хоч невеликий у нас Центр творчості, але маємо багато хороших вихованців.

–   Що Вам найбільше запам'яталося за роки праці у ЦДЮТ?

–   Творча робота – це прекрасна, надзвичайно важка і дивовижно радісна праця. Дуже цікаві заходи у нас проводяться. Особисто я запровадила тепер вже Всеукраїнський конкурс «Краєзнавець». Це моє надбання, і багато хто тепер користується ним. Зокрема ЦТДЮГ на Погулянці перейняв  і проводить його вже не перший рік. Але спочатку цей конкурс проводився в нашому районі. Ще запам’ятався конкурс художньої самодіяльності педагогів району. Також завжди згадую дитячий КВК на казкову тематику «У світі казок». Для гуртківців цей конкурс був святом, адже вони разом готували костюми, вчилися театрального мистецтва і взаємодопомоги. Звичайно, у нас були і різні веселі випадки під час заходів. Наприклад, хтось забував свої слова чи під час танцю у дівчинки злітала спідничка, але ніхто нікого ніколи не ображав. А ще хочу сказати, що у нас дуже дружній педагогічний колектив, люди всі творчі і креативно підходять до будь-яких  питань.

Спілкувалася Софія СИРОТА, вихованка гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова

 

ІНТЕРВ’Ю

ДІТИ – НАЙЩИРІШІ ГЛЯДАЧІ 

Із Сергієм Ольшанським  – вихованцем Зразкової циркової студії «Львівські віртуози» (художній керівник Віктор Васильович Кізлик) – ми зустрілися, коли у нього були тренування. Сергій – легенда цієї Студії. Він у 2006 році від самого тодішнього міністра освіти і науки України С. М. Ніколаєнко отримав нагороду за перемогу у Всеукраїнському фестиваліконкурсі дитячої творчості циркового мистецтва «Парад-алє!». Яке життя студійця сьогодні?

–     Що надихнуло тебе на заняття у цирковій студії?

–     Все почалося з того, що я в п’ять років став на голову… Так-так, саме на голову. І мама запитала, чи я хочу до цирку. А я відповів, що хочу. Вона тоді ж завела мене до Студії.

–     З чого ти починав свій шлях у цирку?

–     З кувирків (перекидів).

–     Яка перемога і у якому конкурсі для тебе є найдорожчою?

–     Саме оце тоді, коли я став лауреатом 1-ї премії фестивалю «Парад-алє!».

–     Як часто ти тренуєшся і чи вистачає у тебе часу на навчання?

–     Тренуюся кожен день по кілька годин. Зараз я готуюся до поступлення у

Київську академію естрадного та циркового мистецтв. Тому відпрацьовую кожен рух. Важлива техніка виконання. Відточеність. Це і є майстерність.

–     Як твої знайомі та близькі ставляться до твого вибору?

–     Вони підтримують мене. Адже це буде моєю професією. Це мета мого життя. Ця професія – це не тільки м’язи. Тут треба постійно думати. Працює, в першу чергу, голова, а вже потім – руки. І ще. У будь-якій професії без мети не обійтись. Потрібно себе шукати. Кожен може себе знайти у чомусь. У кожної людини є свій талант. Я себе знайшов.

–     Ким ти себе бачиш?

–     Жонглером. Видатним…

–     Чим тобі допомагають викладачі Студії?

–     Без Віктора Васильовича я би нічого не навчився. Викладачі вчать техніці.

Уміння скомпонувати номер, підібрати музику – це також від них. 

–     Який концертний виступ тобі найбільше сподобався і запам’ятався? – Найбільші враження залишаються від виступів у школах. Діти – найщиріші глядачі. Ось нещодавно був в одній зі шкіл. Гучні оплески, радість, блиск в очах. Брали автографи, як у зірки. Від дітей віддача зовсім інша, ніж від дорослих. Люблю виступати перед дітьми.

За заняттями майбутньої зірки цирку  спостерігала Христина ГУЛИК, студійка гуртка «Юні журналісти».

 

НАРИС

ДІТЕЙ ТРЕБА ЛЮБИТИ!

Моєю пристрастю з самого дитинства було малювання. Я могла цілими днями вигадувати різні речі, а потім зображати їх на листку паперу. Виходило цікаво! І мені порадили ходити на малювання. На жаль, я не мала часу, адже займалася гімнастикою. Проте несподівано травма змінила моє життя. Я змушена була кинути спорт. Спочатку я була дуже засмучена, але потім згадала про пораду. Я записалася в січні 2015 р. на заняття до «Аrt-дизайн студії» (керівник Ігор Павлович Кочергін) ЦДЮТ Залізничного району. 

Я дуже захопилася уроками Ігоря Павловича. Він створив Студію з метою дати можливість дітям малювати згідно їхніх мрій, малювати те, що вони можуть уявити собі або хочуть уявити. «Ми можемо через мистецтво відкрити для себе таємниці навколишнього світу, який нам не завжди просто відкривається», – так Ігор Павлович вирішив викладати малювання дітям. Адже він сам – художник, який усвідомлює, що двері мистецтва відкриваються в таємниці. Також наш талановитий вчитель хоче допомогти людям, які мріють навчитися малювати.

Важливим у роботі з юними художниками є терпіння. Ще потрібно любити дітей, свою професію і треба вміти пояснити достатньо складні речі на рівні їхнього мислення. Цими педагогічними здібностями володіє Ігор Павлович. Людям, які хочуть стати великими художниками, він дає кілька порад: не потрібно боятися щось робити згідно своєї уяви і бажань; не потрібно комплексувати перед авторитетами; потрібно просто жити своїм життям і створювати своє мистецтво!

«Коли я був маленьким, я любив дуже малювати. У другому класі батьки відвели мене в гурток до Ігоря Павловича. Я серйозно займаю-ся малюванням вже три роки. На заняттях «Art-дизайн студії» я навчився різних видів мистецтва. Мій найулюбленіший – графіка. У мене є багато відзнак, і все це дякуючи Ігорю Павловичу!» – говорить юний художник Дем’ян. З Дем’яном на заняття Студії ходять і його най-кращі друзі. Ось що каже Сергій: «Після того, як я почав ходити на малювання, я став більш творчою людиною. У голові в мене почали з’являтися цікаві ідеї. Коли я ще не ходив до гуртка, то вечорами грав у комп’ютерні ігри, дивився телевізор. Натомість зараз у вільний час я малюю».

Щодо себе, то я можу сказати, що я стала більш стриманою і доброю, адже малювання дуже мене заспокоює!

Божена ФІЛІПОВСЬКА, вихованка «Art-дизайн студії» та гуртка «Юні журналісти» ЦДЮТ.

ПРЕС-РЕЛІЗ

Прес-реліз 

про проведену 6 жовтня 2014 року 

Центром дитячої та юнацької творчості Залізничного району м. Львова  благодійну акцію зі збору коштів для воїна АТО Сахно Ігоря

ПІДТРИМАЄМО ВОЇНІВ!

Гуртківці Центру дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) Залізничного району м. Львова продовжили свої благодійні акції на підтримку воїнів АТО.

Цього разу це був збір коштів для пораненого бійця Ігоря Сахно.

Дізнавшись, що Ігор після поранення осліп і що йому потрібні кошти на операцію і лікувальну реабілітацію, гуртківці ЦДЮТ за підтримки Львівської міської ради та координаційного Фонду зі збору коштів для воїнів АТО організували і провели 6 жовтня цього року благодійну акцію у торговорозважальному комплексі «Ашан». Вокальна студія ЦДЮТ «Амадеус» та зразкова циркова студія «Львівські віртуози» дали багатогодинний концерт. А співорганізатор акції – Школа візажу під керівництвом Надії Гордон – назвала своє дійство «Вплети жовто-блакитну стрічку в косу і допоможи Українській армії»: усім охочим дівчата робили макіяж і сучасні зачіски, декоруючи їх у національно-патріотичному стилі. За весь день багато відвідувачів «Ашану» взяли участь у цій благодійній акції.

Кошти, зібрані організаторами, пішли на допомогу пораненому воїну Ігорю Сахно. Воїни АТО, поранені у боях за  нашу неньку Україну, отримують дієву підтримку. 

Склала Влада РАДКЕВИЧ

 

НАРИС

ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

Усі заходи учнівського парламенту Залізничного району м. Львова спрямовані на вдосконалення лідерських якостей школярів, на їхній пошук себе у різних сферах діяльності та, в результаті, на їхнє патріотичне виховання. Юні парламентарі стають активними громадянами, самостійно реалізуючи власні ідеї та залучаючи школярів до організації різноманітних заходів. Кожен конкурс, акція чи флешмоб залишає слід у серці учасників – усіх, хто долучається до справ. Після таких заходів учасники змінюються, стають мудрішими та сповнюються масою оптимістичних вражень. Серед масштабних районних акцій слід зазначити такі, які стали традиційними: районний фестиваль учнівського самоврядування шкіл «Лідер року», Різдвяні вечорниці, новорічний карнавал, районний кінофестиваль, фотоконкурси, квести різноманітної тематики, екологічні акції, КВК, благодійні розважальні акції в інтернаті №2, благочинний ярмарок зі збору коштів для воїнів АТО. Усі вони спрямовані на всебічний розвиток юної особистості, яка в майбутньому може скористатися здобутими навичками у будь-якій сфері своєї діяльності.

А допомагає районному учнівському парламенту долати труднощі і вдосконалювати себе Анісімова Жанна Костянтинівна – куратор учнівського самоврядування Залізничного району м. Львова – Людина з великої літери, педагог, неординарна особистість. Одразу виникає питання: «Яка вона?». 

Напевно, потрібно почати з того, що ця жінка – вольова, наділена якостями справжнього лідера особа, яка знає чого хоче і старанно втілює ці бажання в життя. Вона вже не один рік є куратором районного учнівського парламенту. З-під її материнського крила «вилітають» справжні сини та дочки українського народу, майбутнє нашої Батьківщини та цвіт нашої нації. Спираючись на власний досвід, можу з впевненістю сказати, що це людина, яка вислухає тебе, незалежно від того, де ти знаходишся та о котрій годині ти до неї звертаєшся по допомогу. Вона завжди радо підтримає своїм дружнім словом  та дасть мудру настанову. За її плечима вже не один рік плідної праці з юнацтвом, що говорить про безцінність її досвіду. Серед молоді можна неодноразово почути схвальні відгуки про роботу Жанни Костянтинівни. 

«Жанна Костянтинівна – не лише чудовий координатор, а й хороший друг. Вона вміє підтримати мудрим товариським словом у важких ситуаціях. Жанна Костянтинівна знає, як важко працювати з молоддю, проте це в неї чудово виходить. Я пишаюсь, що у нашого району є такий неймовірний та відданий своїй роботі старший друг», – говорить Анна Веськера, президент учнівського парламенту Львівського фізико-математичного ліцею, заступник президента учнівського самоврядування Залізничного району. «Це не лише мій координатор, Жанна Костянтинівна – мій наставник. З нею ми пережили і злети, і падіння. Ця людина – скарб для майбутніх поколінь.  Вона створила мене, адже саме завдяки її настановам та допомозі я віднайшла себе у бурхливому житті нашої дружньої учнівської сім’ї», – ділиться враженнями Анастасія Женчук, президент учнівського самоврядування Залізничного району. А ось думка Панчишин Марти, заступника президента учнівського парламенту СЗШ №18: «Жанна Костянтинівна – унікальний координатор. Вона дає шанс відкритись кожному та знайти себе в учнівському парламенті. Це друг, який допоможе та дасть важливу пораду. Я безмежно вдячна їй за це». Вона з тих неординарних особистостей, які жертвують собою заради майбутнього покоління. Хочеться подякувати Жанні Костянтинівні за всі її роки старання та безкорисливої самопожертви. Від себе додам: я пишаюсь тим, що знаю цю жінку особисто, адже вона відкрила мені мене з іншої сторони і дала багато життєвих уроків, які, безперечно, допоможуть мені на моїй життєвій дорозі.

І на завершення хочу сказати: недаремно наш районний учнівський парламент є одним з найкращих у місті, адже тут ми вчимося дієво любити нашу Батьківщину.

Діана ВАСИЛЬКІВ, вихованка гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова

ЗАМІТКИ

ПОДАРУНОК НА 25-РІЧЧЯ

Нове покоління святкує 25-літній ювілей своєї рідної держави України.

Разом з нами – старші наставники. Гуртки, студії та художні колективи ЦДЮТ Залізничного району м.Львова до ювілею підготували велику концертну програму, майстер-класи, виставки дитячих творчих доробків, які представили широкому загалу львів’ян та гостям міста 24 серпня на площі Святого Юра (див. світлини з архіву ЦДЮТ ліворуч та внизу). 

Ірина СИСА

СУЧАСНИЙ ПРОЕКТ

У межах проекту «Моя Україна – джерело творчості» гуртки, студії та художні колективи ЦДЮТ досліджують українські народні традиції, побут, народну творчість різних областей нашої держави. У квітні-травні вони звітували про результати своїх досліджень на виставках та концертах. А керівництво ЦДЮТ представило цей проект на міському конкурсі, де отримало схвальні відгуки (див. світлини з архіву ЦДЮТ праворуч).

Дарія СЕНИШИН

РОЗШИРЕНА ЗАМІТКА

СВЯТО МАЙСТЕРНОСТІ

Учасниками та глядачами надзвичайного дійства 20 жовтня стали гуртківці та гості ЦДЮТ Залізничного району м. Львова. В межах проекту «Україна – джерело творчості» відбулося відкриття персональної виставки Уляни Харук. Юна майстриня представляла свої роботи з бісеру. 

У гуртку «Бісероплетіння» (керівник гуртка Г.І. Мота) Уляна Харук займається вже понад 7 років. За цей час дівчина оволоділа різноманітними технологіями роботи з бісером: створює сіточки, ґердани, намиста, браслети, сережки, вироби з дроту, вишиває бісером, займається ткацтвом з бісеру та гачкуванням з бісеру. Вона учасник багатьох колективних виставок ЦДЮТ Залізничного району м.Львова, районних, міських та обласних конкурсів, різноманітних майстер-класів. Навесні цього року виступила з презентацією досліження національних традицій бісероплетіння в межах проекту «Україна – джерело творчості».

Персональну виставку для Уляни органі-зували методист ЦДЮТ Т.П. Читайло та її наставник Г.І. Мота. Привітали дівчину з цією подією, такою важливою у житті кожної творчої людини, мама, класний керівник (Уляна вчиться у 8-А класі СЗШ№55 м. Львова), подруги – вихованки гуртка «Бісероплетіння», керівник гуртка Моделювання та конструювання одягу «Сучасні Попелюшки» В.М. Козачук Від клубу «Дозвілля» (керівник Т.З. Кучма-Мікац) з чудовими віршами виступила Оксана Лапченко. А наостанок гурток «Юні журналісти» (керівник О.О. Дітчук) підготував гру «Віртуальний аукціон», де ведучим був Володя Краснопольський – представник районного учнівського парламенту. Закінчилося свято краси та творчості чаюванням в українських традиціях гостинності.

Усі бажають Уляні творчого натхнення на радість родині та Батьківщині! 

Христина ГУЛИК, вихованка гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова 

 

РОЗШИРЕНА ЗАМІТКА

УЧНІВСЬКІ ЗМІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ!

Метою щорічного медіа-фесту «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ», який відбувся 15 жовтня 2014 року у Центрі дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) Залізничного району м. Львова, є залучення учнів до активної громадської діяльності у сфері інформації, заохочення їх до самостійного розвитку власних пізнавальних інтересів, до розвитку їхніх різноманітних творчих здібностей: інтелектуальних, мистецьких, організаторських тощо; звернення уваги педагогічних колективів, учнівської та батьківської громадськості на необхідність розвитку у школярів знань, умінь та навичок діяльності в інформаційному просторі, навичок створення власної медіапродукції; демонстрація досягнень та можливостей учнівських ЗМІ загальноосвітніх навчальних закладів Залізничного району м. Львова та обмін досвідом між учнівськими редакціями, пропагування демократичних засад їхньої роботи; вільний обмін думками між учнями щодо шляхів вирішення проблем, які постають перед шкільними ЗМІ; заохочення вчителів до педагогічної підтримки учнівських ініціатив у сфері інформування громадськості; визначення тих учнівських редакцій загальноосвітніх навчальних закладів району, котрі потребують надання методичної допомоги, з метою залучення їх до семінарів-тренінгів з проблем шкільної журналістики; пошук обдарованих дітей для подальшої співпраці з ними у районних, міських, обласних освітянських ЗМІ; визначення випускників загальноосвітніх навчальних закладів району, які обрали журналістику своєю майбутньою професією, і практична допомога їм у їхній творчій реалізації.

Учасниками цьогорічного медіа-фесту «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ» були 64 представники чотирнадцяти учнівських редакцій (новостворених і таких, що мають досвід у будь-якій сфері інформування: у виданні шкільної преси, у створенні відеосюжетів, радіопрограм, учнівських сайтів тощо). Вони продемонстрували творчі доробки своїх редакцій, розповіли про свою роботу протягом минулого навчального року, використовуючи мультимедійні презентації, відповіли на запитання глядачів, висвітливши нагальні проблеми учнівських ЗМІ, що допомогло створити на медіа-фесті дружню, творчу атмосферу, завдяки якій учні отримали можливість проявити свою обізнаність із журналістською справою, розмаїття своїх здібностей та уміння організовувати свою роботу.

Почесними гостями фестивалю були директор ЦДЮТ Залізничного району Милославський В. С., заступник директора ЦДЮТ Анісімова Ж. К., заступник головного редактора газети дітей Львова «Галицьке юнацтво» Ленць С. Б., співробітник Інституту екології засобів масової інформації  при ЛНУ ім. Ів. Франка Александров П. М., керівник гуртка «Юний журналіст» Дітчук О. О., випускники гуртка «Юний журналіст» минулих років – Терендій Катерина (студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Ів. Франка) та Бабій Ростислав (студент факультету режисури телебачення Львівської філії Київського національного університету культури і мистецтв).

Грамотами ЦДЮТ Залізничного району м. Львова були нагороджені такі учнівські редакції: «Крок у майбутнє» (СЗШ № 15, консультант Сирота Людмила Степанівна), «Scool Boom» (СЗШ № 18, консультант Кожухар Оксана Вікторівна), редакція альманаху «Лайф», листівки «Новини учнівського парламенту», щомісячного інформаційного вісника «Он-Лайн» (СЗШ № 40, консультант Денис Ірина Андріївна), «60-й меридіан» (СЗШ № 60, консультант Лижницька Галина Степанівна), «Максимум» (СЗШ № 65, консультант

Федишин Наталія Євгенівна), «Viбkruj о4і» (СЗШ № 67, консультант

Слабковська Євгенія Михайлівна), «Велика перерва» (СЗШ  №  68, консультант        

Почтарук Ірина Петрівна), «7’я 4удес» (СЗШ № 74, консультант Подола Дана Борисівна), «New хвиля» (СЗШ № 75, консультант Симоненко Людмила Євгенівна), «Хвилинка» (СЗШ № 77, консультант Бойко Ірина Миколаївна), «Тинейджер» (ЛУГГ,        консультант Козлюк Юлія Іванівна), «Думки вголос» (гімназія «Євшан», консультант  Гладиш Марія Михайлівна). За якісну організацію та проведення районного медіа-фесту «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ» грамотою було відзначено також учнівську редакцію газети районного учнівського парламенту «VOX POPULI. Парламентський вісник» (ЦДЮТ Залізничного району м. Львова, консультант Дітчук Олена Олександрівна). Було вирішено також нагородити похвальними листами педагогів-консультантів за підтримку шкільних ЗМІ та фахову педагогічну підготовку учнівських редакцій до участі у районному медіа-фесті «Інформаційний простір. Учнівські ЗМІ».

Творчими доробками учнівських редакцій, представленими на районному медіа-фесті, поповнено виставковий матеріал у методичному кабінеті відділу освіти Залізничного району та в ЦДЮТ для ознайомлення з ними педагогічної, учнівської та батьківської громадськості району.

Кращі автори та редактори шкільних ЗМІ отримають підтримку фахівців і матимуть змогу друкуватися в районній, міській, обласній освітянській пресі для учнівської молоді.

Віталій БЕНЬ, вихованець гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова 

ЗАМАЛЬОВКА

МОЄ ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО 

Як швидко минають дні… Діти з часом стають дорослими та пізнають усю суть швидкоплинності життя. Таке сталося і зі мною. В дитинстві я мріяла бути такою ж дорослою, як мої мама і тато. Саме вони дали мені можливість стати маленькою частинкою цього великого світу. Це завдяки їм я потрапила у зовсім нове для мене місце – дитячу студію «Росинка». 

Пройшло вже більше 10 років з того часу, як я в перший раз, за руку з мамою прийшла у це казкове місце. Я розповім про свої враження, успіхи та маленькі перемоги під час усього навчального процесу в «Росинці».

Спочатку я не зрозуміла куди ми прийшли, проте потім збагнула, що наступні два роки я проведу з користю і весело та знайду багато нових друзів (багатьох з них, до речі, я досі пам’ятаю). Всі мої очікування справдилися, ба більше – перевершили самі себе. Саме у цьому місці я навчилася  досконало читати й писати, розповідати вірші англійською та українською мовами, танцювати, співати і ще багато іншого. Ось такі досягнення я вважаю справжньою перемогою, адже  саме вони – ці базові знання – дають можливість людині легко долати перешкоди у майбутньому. 

Талановиті й дуже позитивні вчителі вклали усю свою душу і старання  заради ідеї виховати кожну дитину дисциплінованою, розумною, цікавою у спілкуванні, самостійною та незалежною від чужої думки і загальних стереотипів, за що я їм ЩИРО дякую!

Я дійсно радію з того, що кожне нове покоління буде мати змогу отримати такі незабутні враження від навчання, які отримала колись я, що кожен зможе з усмішкою взяти з собою ранець та піти в «Росинку», щоб постійно пізнавати щось нове і повчальне.

Мені би повернутися у ті часи, де я могла вдягнути маленьке  платтячко та зі всією групою розповідати віршика Дідові Морозу або вивчати  новий танець для чергового дитячого свята. 

На жаль, це вже тільки спогади, які назавжди залишаться у моєму серці. Можливо, коли я  стану старенькою, я зі слізьми на очах буду пити свій улюблений чай та гортати старий альбом з красивою обкладинкою і золотим тисненням «СТУДІЯ «РОСИНКА»», який нагадуватиме мені про моє щасливе дитинство.

Дарія СЕНИШИН, вихованка гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова

ЕСЕ

ДЕРЕВО

Інколи я дивлюсь на дерево, що росте У мене під вікном, і думаю: скільки років цьому дереву? Наскільки давно його посадили і наскільки багато людей дивились на нього отак, як я зараз? Скількох людей воно бачило за своє життя і як довго воно тут стоятиме? Думаю, що довго. Це ж природа. У неї свої мірки.

Коли ти дивишся на речі, які є набагато старшими за тебе, як оце дерево, до прикладу, то починаєш розуміти, наскільки людське життя швидкоплинне і незначуще. Ми народжуємось, живемо і в процесі життя намагаємось досягти якоїсь мети, яку самі ж собі вигадали або яку нам нав'язало суспільство. А потім ми помираємо і здебільшого не залишаємо по собі нічого, окрім дітей і нездійсненних амбіцій. А дерева живуть далі. І річка, котру ми звикли приймати за звичне, так само живе далі. Їм байдуже до нас, людей.

Ми вічно біжимо наввипередки з прогресом, новітніми технологіями та грішми, скоро ми зможемо писати без допомоги рук і читати думки одне одного, почуття скоро можна буде за-вантажити з App Store і їжу звідти ж, а ще згодом людство просто вимре, бо худорляві жінки не захочуть народжувати. Такий ідіотський кінець, отак. А дерева і далі стоятимуть, бо їм байдуже до нас, людей.

Якби я мала змогу, я би злилася з природою. Я б хотіла стати річкою. Не надто швидкою маленькою річкою. Кожного дня по мені текли би тони води і сонце б лагідно гріло мене своїм промінням. А взимку я би наніц замерзала, куталась би у каміння і дрімала, згадуючи теплі весняні деньки. І я би не мала ніякого діла до вас, люди, я б жила за іншою шкалою часу. Мій простір не ділився би державними кордонами і, якби я захотіла, я могла б втопити будького.

Ви навіть не уявляєте, якою силою наділе-на природа, адже мало хто з вас взагалі бодай щось уявляє. Ми живемо у рамках ілюзій про те, що ми – людство і нам підвладне все. І це не так. Наша планета – це дивовижне місце, і є таким не завдяки вашому одягу чи пристроям. Земля чарів-на своїми горами, морями, ріками, пустелями, гейзерами, вулканами, родовищами та неймовір-ними лісами. Мільйони ваших кишенькових ліхтариків не зрівняються з відблиском місяця в криш-талевому гірському озері, і жодна з ваших машин не зможе проїхати стільки ж, скільки вода проходить від одного потічка до іншого. Одним цунамі природа може зруйнувати велике місто. Тому що їй все рівно, хто ти і чого досягнув. Ти – просто людина, маленька піщинка у величезній пустелі буття. Убоге створіння, залежне від своїх речей.

Все починається з дерева. Маленького без-турботного дерева, котре люди згодом спиляють на папір, крісло чи бейсбольну биту. А потім де-рево впаде на твою машину і розтрощить її навпіл. Та тому, що природа все бачить. Вона бачила багато чого, і не одну автівку вона ще розтрощить, не одну людину втопить і на землетруси скупа не буде. Піднімись. Підійди до вікна і знайди поглядом бодай одне дерево. Від нього колись, можливо, залежатиме твоє життя. А тепер зачини вікно, піди до кухні і виїси там усе, що знайдеш. Хіба не в цьому ти бачиш сенс свого життя? 

Ірина СИСА, вихованка гуртка «Юні журналісти» 

ЦДЮТ Залізничного району м. Львова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* ДОДАТОК 5. Шпальти випусків газет,  створених гуртком «Юні журналісти» в різні роки.