«Методична розробка заняття гуртка «Юні журналісти» за темою "Методики та техніки проведення опитування"»
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ
ЗА МЕТОДИКОЮ КРУГЛОГО СТОЛУ
керівника гуртка «Юні журналісти» ЦДЮТ Залізничного району м. Львова
ДІТЧУК ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ
ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ
«МЕТОДИКИ ТА ТЕХНІКИ ПРОВЕДЕННЯ ОПИТУВАННЯ»
Дата проведення: 22 лютого 2017 року.
Час проведення: 16.00 – 19.00.
Місце проведення: ЦДЮТ Залізничного району м. Львова.
Мета заняття: продовжити формування у гуртківців ключових освітніх та базових журналістських компетентностей, використовуючи методику пресопитування; закріпити в них бажання активної діяльності в інформаційному просторі, уміння знаходити цікаві для суспільства теми; виховати згуртовану спільноту творчих громадян, відповідальних за власний медіа-продукт.
Завдання заняття:
– удосконалити комунікативні навички гуртківців у спілкуванні українською мовою, їхню здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у школі, на вулиці, під час занять у гуртку; навчити їх ефективно спілкуватися;
– розвинути уміння гуртківців при потребі належно розуміти висловлене іноземною мовою;
– сформувати у них навички самостійно будувати алгоритми вирішення складних задач;
– удосконалити уміння гуртківців спостерігати, збирати інформацію, використовуючи методику опитування, робити висновки, аналізувати
результати;
– створити їм умови, завдяки яким вони осягнуть розуміння етики роботи з інформацією загалом та етики журналіста зокрема;
– навчити їх визначати цілі та способи їхнього досягнення, оцінювати власні результати;
– навчити вихованців дотримуватись норм моралі у спілкуванні та з повагою ставитись до виявлення іншими своєї громадянської позиції;
– навчити гуртківців використовувати захисні механізми під час сприйняття негативної інформації;
– розвинути у них уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів;
– сформувати у них стійку мотивацію до генерування творчих ідей та
їхньої реалізації;
– навчити гуртківців використовувати отримані навички у журналістській діяльності.
Методи та прийоми, організаційні форми проведення засідання:
– демонстрація відеозаписів фрагментів новин, де використовується опитування, як метод збирання інформації;
– евристична бесіда;
– повторення вивченого з теорії журналістики;
– аналіз почутого та побаченого, обговорення;
– «мозковий штурм»;
– обмін досвідом з написання різножанрових текстів;
– самооцінювання гуртківцями власного досвіду;
– відеозйомки;
– фотозйомки;
– практичні дії;
– моделювання ситуацій;
– планування участі у міських акціях.
Обладнання: ноутбук, аудіоколонки, цифрові носії з учнівськими матеріалами; підключення до Інтернет-мережі; фотоапарат; відеокамера; навушники; записнички; ручки; бейджики вихованців гуртка «Юні журналісти», диктофон; газети зі зразками опитування та інтерв’ю.
План проведення заняття
1. Організаційний момент.
2. Перегляд фрагментів новин, де використовується інтерв’ю та опитування.
3. Евристична бесіда – роздум над різницею між інтерв’ю та опитуванням.
4. Актуалізація знань. Повторення відомого гуртківцям про жанри журналістики.
5. Розповідь гуртківців, які вже проводили інтерв’ю, про свій досвід.
6. Порівняння опитування та інтерв’ю, визначення місця опитування серед жанрів журналістики.
7. Запис гуртківцями визначення поняття опитування та основних принципів його проведення.
8. Мотивація діяльності гуртківців, пов’язаної з проведенням опитування. Гуртківці діляться на групи по двоє (один буде фільмувати, другий опитувати, а потім – навпаки).
9. «Мозковий штурм»: гуртківці визначають аудиторію реципієнтів, тему опитування, його мету, складають запитання для проведення опитування.
10. Інструктаж для груп з техніки відео- та звукозапису (повторення вивченого).
11. Моделювання ситуації. Гуртківці тренуються проводити опитування між собою.
12. Проведення опитування гуртківцями в межах приміщення ЦДЮТ. Гуртківці самостійно, без допомоги викладача (головна умова) вирушають на завдання. Попередньо прикріплюють бейджики, за якими видно, що вони не просто так чіпляються до людей, а виконують редакційне (навчальне) завдання гуртка «Юні журналісти».
13. Узагальнення, підведення підсумків опитування.
14. Планування участі у міській акції юних журналістів до Дня Героїв Майдану. Продумування запитань.
15. Узагальнення, підведення підсумків заняття.
Хід заняття
Заняття починається з організаційних питань: перевіряється наявність технічних засобів, бейджиків, ручок, записників.
Потім гуртківцям пропонуються фрагменти новин, де використовується інтерв’ю та опитування. Відбувається евристична бесіда: діти мають відповісти на запитання чим відрізняється, на перший погляд, інтерв’ю від опитування.
Одразу ж актуалізуються знання: гуртківці повторюють структуру жанрів журналістики, називають вже вивчені жанри.
Оскільки у них вже була тема з вивчення інтерв’ю, а дехто з них навіть отримав досвід проведення інтерв’ю, викладач просить їх поділитися своїм досвідом і розповісти, що було найважчим під час інтерв’ю, а що – найлегшим. Виявилося, найважчим було скласти запитання, які б не зустрічалися часто у ЗМІ, оскільки найбільший процент присутності в інформаційному просторі належить сьогодні саме інтерв’ю. А найлегшим, виявляється, було домовитись про інтерв’ю, хоча дітям спочатку здавалося, що це найважче (адже вони мали провести інтерв’ю абсолютно самостійно, без допомоги викладача).
Інтерв’ю – (англ. interview) – інформаційний жанр журналістики, це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста. Інтерв'ю (англ. interview – букв. «зустріч, бесіда» від лат. inter – «між, поміж» – префікс, що має значення взаємодії, взаємонаправлення, перебування поміж кимось або чимось, вживається у складних словах для позначення проміжної ситуації + view – вид, погляд, думка) – бесіда кореспондента з однією чи кількома особами, яка має суспільний інтерес. У журналістиці інтерв'ю використовується як метод збору інформації та як жанр. Інтерв'ю – це бесіда журналіста із джерелом інформації на тему, яка має соціальну вагомість. Якщо сама бесіда, її хід – не стали предметом відображення у тексті, а журналіст просто використав дані для публікації, говоримо про те, що журналіст користувався інтерв'ю як методом збору інформації. Якщо ж автор подав розмову у формі запитань та відповідей, то це жанр інтерв'ю.
Далі йде порівняння інтерв’ю та опитування. Гуртківцям легко далося розуміння різниці. Легко вони визначили і приналежність опитування до інформаційних жанрів.
Визначення поняття опитування та основні принципи його проведення гуртківці записують у конспект.
Прес-опитування – інформаційний жанр журналістики, опитування громадської думки стосовно соціально важливих подій.
Мотивація діяльності гуртківців, пов’язаної з проведенням опитування проходить у вигляді пропозиції зіграти у гру «опитування», адже навіть у школі на уроках вчителі використовують прийом «мікрофон» як інноваційний задля формування комунікативних компетентностей. Гуртківці діляться на групи по двоє (вони по черзі будуть фільмувати та опитувати).
Поради від Михайлина І. Л.: слухайте мовчки, не перебивайте співрозмовника. Пам'ятайте: ви запитуєте для того, щоб вислухати, а не для того, щоб самому наговоритися. Люди, як правило, навіть не здогадуються, як багато вони знають, ви повинні провести їх стежкою їхньої пам'яті. Не бійтеся гострих запитань. Нема питань, що бентежать, є лише відповіді, які бентежать. Часто у людей буває немало історій, гідних газетної публікації. Так ви намацаєте не одну тему для майбутньої творчості. Поводьтеся з гідністю, відчувайте себе офіційним представником свого ОМІ. Візьміть за правило дякувати… Люди цінують добре ставлення до них, запам'ятають вас і будуть і надалі охоче погоджуватися на спілкування.
Джерело: Михайлин І. Л. Основи журналістики: [підручник] / І. Л. Михайлин. – [вид. 5-те, доп. і поліпш.]. – К.: ЦУЛ, 2011. – 284 с.
http://pidruchniki.ws/15840720/zhurnalistika/osnovi_zhurnalistiki_-_mihaylin_il
Гуртківці визначають аудиторію реципієнтів, тему опитування, його мету, складають запитання для проведення опитування методом «мозкового штурму». Активність їхня зростає, вони вже не думають про страх перед спілкуванням з невідомими їм людьми. Більшість груп з великої кількості запропонованих запитань до вихованців ЦДЮТ, нарешті, зупиняється на двох: «Чому ти займаєшся в ЦДЮТ?», «Яку користь тобі це приносить?». Вони вирішили дослідити причини популярності гуртків ЦДЮТ серед малечі (їм здалося, що молодшим школярам легше задавати запитання).
Після визначення реципієнтів, мети опитування та запитань для його проведення відбувається інструктаж для груп з техніки відео- та звукозапису (повторюється вивчене) та з техніки безпеки й безпечної поведінки під час опитування та користування технікою. Визначається час та місце проведення опитування.
ЯК ЗНЯТИ ЯКІСНЕ ВІДЕО
(Типові помилки при відеозйомці)
Навіть якщо ви не прагнете знімати професійне відео, дотримання цих простих порад дозволить вам у багато разів покращити якість відзнятого матеріалу.
Помилка перша. «Зображення дуже трясеться». Щоб виконати більш стабільну зйомку, професіонали користуються штативами, рейками і візками. Останніми роками в кінематографі стало популярно передавати динаміку подій через шейк (струси камери). Це є характерним для бойовиків, де переважають динамічні сцени. Звичайно, я не закликаю знімати тільки зі штатива, хоча це забезпечило б найкращий результат. Досить того, щоб ми правильно тримали камеру. Тримати її бажано не на витягнутій руці, дивлячись у відкидний екранчик, а двома руками, вперши лікті в живіт і дивлячись у видошукач. Така конструкція більш жорстка, і зйомка виходить більш стабільною.
Помилка друга. «Забудьте на якийсь час про ZOOM». Багато людей настільки підпадають під вплив можливості наближення до об’єкта, що знімають, постійно змінюючи фокусну відстань об’єктива, то наближаючись до об’єкта, то віддаляючись від нього. Якщо ви бажаєте отримати якісну зйомку, дотримуйтеся простого правила: коли камера знімає, потрібно прибрати палець з важеля зумування і придушити в собі будь-яке бажання наблизити щось саме під час зйомки. Користуйтеся зумером, коли камера не знімає. Спрямуйте об’єктив камери на об’єкт, що знімається, підберіть відповідне наближення, а вже потім починайте зйомку. Вже потім, коли ви здобудете певний досвід, зможете використовувати ZOOM і під час зйомки, але, в основному, він використовується для поступового, плавного наїзду або відкату. Об’єкт повинен бути обраний заздалегідь. Виняток з цього правила – зйомка рекламних матеріалів та відеокліпів.
Помилка третя. «Швидка безладна зміна напрямку зйомки». На жаль, кут зору відеокамери набагато вужчий, ніж у людського ока. Камера бачить вужче нас (ми бачимо ширше). У цьому вся проблема. Іноді проблема посилюється, якщо збільшити ZOOM, тобто коли ми ще більше зменшили кут зору. Рекомендація: знімати статичні сцени, не змінюючи напрямку камери. У випадку, коли треба зняти панораму, переміщуйте камеру якомога повільніше. Тільки в цьому випадку на екрані телевізора можна буде хоч щось розгледіти. До того ж, при повільній та плавній зйомці камера буде встигати «вмикати» автофокус. До речі, про панораму: робіть на початку і в кінці панорамної зйомки нерухомі фрагменти тривалістю хоча би в 1 секунду.
Помилка четверта. «Довгі сюжети». Деякі знімають так: вмикають камеру і починають ходити з нею увімкненою. Знімають то ліворуч, то праворуч, то наблизяться до чого-небудь, то відсунуться, потім знову ліворуч, а потім знову праворуч, довго і нудно. Подивіться на справжні фільми: вони всі «порубані» на короткі епізоди. У цьому випадку є певна динаміка – і фільм стає живим і цікавим. Рекомендація: при зйомці спочатку зніміть загальний план, потім починайте «вихоплювати» середні плани, потім переходьте до великих або дуже великих. Кожен сюжет знімається без ZOOMa (ви пам’ятаєте).
Помилка п’ята. «Бродіння з камерою». Коли людина знімає на ходу, камера в руках починає тремтіти, вібрувати, нахилятися тощо. Намагайтеся по можливості не знімати на ходу. Якщо потрібно зняти, як іде людина, або рух на камеру, використовуйте ZOOM. Одразу відійдіть подалі, наведіть камеру на людей, наблизьте їх так, щоб вони займали певну частину екрана. Потім поступово відкочуючись ZOOMом у міру наближення людей, намагайтеся зберегти їхній розмір відповідно всього кадру.
Помилка шоста. «Зйомка дітей, собак, котів та інших дрібних об’єктів». Дітей знімають зазвичай з висоти свого зросту. Тому коли діти (або тварини) відносно далеко від камери, ще можна їх розгледіти. Однак, коли дитина або собака, чи кішка наближається до камери, в кадрі видно маківку голови дитини або спину тварини. Тому бажано знімати низькорослі об’єкти з їхнього, а не вашого, рівня. Присядьте на підлогу, відкрийте відкидний екранчик (дуже корисна у даному випадку річ) і знімайте якісно.
Помилка сьома. «Забули вимкнути камеру». Найбільш безболісне, що на вас чекає у цьому випадку, – це перевитрата заряду батареї чи місця на цифровому носії. Багато людей в запалі зйомки можуть переплутати режими «Запис» і «Стоп». Коли камера вільно висить на ремінці, вона знімає ваші ноги, асфальт та інші незначні речі, перебуваючи в режимі «Запис». Коли ви наводите камеру на об’єкт і натискаєте заповітну кнопку, режим змінюється на «Стоп». Тобто ви думаєте, що знімаєте, насправді камера – в режимі очікування. Таким чином, ви ризикуєте взагалі нічого не зняти з того, що хотіли. Рекомендація проста: при зйомці поглядайте у видошукачі на те, що пише камера.
Можливо, ці поради стануть для вас початком монтажу справді якісних фільмів.
Автор порад: Дмитро Кашканов.
Джерело: http://mihailof.com/video_news/shoot_quality_video/
Переклад: Дітчук Олени Олександрівни
НЕВЕЛИЧКІ СЕКРЕТИ
Ø Слідкуйте, щоб головний об’єкт зйомок не зливався з фоном. Якщо ви знімаєте якийсь один об’єкт, то намагайтеся вибрати якийсь простий фон, деталі якого не будуть відволікати глядачів. У деяких випадках варто зробити так, щоби об’єкт займав найбільшу площу у кадрі.
Ø Використовуйте гілки, дерева тощо для створення ефекту рамки. Таким чином, ви зможете підкреслити, виділити головний об’єкт. Така рамка також допоможе створити більш об’ємний кадр (але не робіть цю рамку головним змістовним елементом).
Ø Якщо ви знімаєте об’єкт, який рухається, то залишайте в кадрі простір перед об’єктом за ходом його руху. Він має виглядати ніби заходить в кадр, а не виходить з нього.
Ø Намагайтеся знімати так, щоби джерело світла було позаду вас. Уникайте також яскравих вогнів або пістрявих кольорових плям збоку від головного сюжету – це відволікає глядача.
Ø Спробуйте створити у кадрі збалансовану композицію, щоб верхня його частина не виглядала «важче», аніж нижня. Це правило стосується і сторін зображення у кадрі.
Ø Включайте у кадр непарне число однакових предметів. Одна чи три квітки виглядають краще, ніж дві або чотири.
Ø Якщо ви знімаєте будівлю, то виберіть такий ракурс, при якому видно її фасад і бокову сторону. Це буде виглядати більш об’ємно, ніж просто фасад. Ø Невеличке зміщення фотоапарату може внести суттєві зміни у композицію. Ø Композиція не має грати самостійну роль. Композиція служить лише засобом передачі авторської думки.
ПЛАНИ ЗЙОМКИ
1. Дальній план – людина у весь зріст, оточуючий простір є головним змістом кадру.
2. Загальний план – людина у весь зріст.
3. Середній план – постать людини вище колін.
4. Перший план – постать людини вище поясу.
5. Крупний план – голова людини.
6. Деталь.
Джерело: http://mihailof.com/video_news/shoot_quality_video/
Переклад: Дітчук Олени Олександрівни
Перед виходом на практичне закріплення отриманих знань гуртківці тренуються проводити опитування між собою, користуючись мікрофоном, відеокамерою та диктофоном, моделюючи ситуацію опитування. Після цього вони вирушають на завдання. Попередньо прикріплюють бейджики, за якими видно, що вони не просто так чіпляються до людей, а виконують редакційне (навчальне) завдання гуртка «Юні журналісти».
На проведення опитування гуртківцями в межах приміщення ЦДЮТ дається година часу. Гуртківці самостійно, без допомоги викладача (головна умова) вирушають на завдання.
Після проведення опитування відбувається узагальнення його результатів та підводяться підсумки. Гуртківці делегували двох найсміливіших дівчат озвучити висновки на відеокамеру. Найцікавішим для усіх було побачити результати своєї роботи. Новенькі гуртківці на цьому занятті отримали бойове хрещення.
Оскільки 20 лютого мала відбуватися міська акція юних журналістів до Дня Героїв Майдану – опитування громади – гуртківці у пошуках двох запитань знову ж таки проводять «мозковий штурм». Але цього разу ставлять відповідальніше до своїх пропозицій, оскільки розуміють, що багато українців мають у своїх родинах або загиблих, або поранених, або тих, хто наразі є на фронті. Обрали вони два запитання із великої кількості запропонованих: «Кого, на Вашу думку, сьогодні можна назвати героєм?», «Які риси, по Вашому, має мати герой?». Визначили вони також найактивнішого гуртківця, якому доручили цю важливу місію – представляти наш гурток на міській акції юних журналістів.
А ще гуртківці запропонували провести опитування для сайту започаткованого нами Учнівського фестивалю короткометражних відеосюжетів «Позитив WOW!» і вже легко придумали одне запитання для тих творчих груп, які вже зголосилися до участі у ньому: «Як ти думаєш, для чого потрібний фестиваль «Позитив WOW!»?». А оскільки найбільша кількість бажаючих взяти у ньому участь є у СЗШ№77, то саме там юні журналісти вирішили провести опитування 21 лютого.
Узагальнюючи почуте і побачене, викладач подякувала усім за сумлінну працю та сміливість і підвела підсумки заняття: тепер ніхто з гуртківців не переплутає опитування з інтерв’ю (як це роблять інколи навіть дорослі, поважні люди). Також вона висловила впевненість, що такі самостійні, активні громадяни, як її вихованці, знайдуть собі місце в нашій державі і будуть успішними людьми.
Джерела інформації:
ü Конституція України.
ü Закон України «Про доступ до публічної інформації».
ü Закон України «Про інформацію».
ü Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння: монографія / В. М. Владимиров. – Київ: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2003. – 220 с.
ü Гетьманець М. Ф. Сучасний словник літератури і журналістики /
М.Ф.Гетьманець, І. Л. Михайлин. – Харков: Прапор, 2009. – 384 с.
ü Етика в редакційному повсякденні. – Київ: Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2010. – 232 с.
ü Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. Вид. 2е, перероблене, доповнене / В. Й. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
ü Інформаційне законодавство України / За ред. Т. Шевченка, Т. Олексію; упоряд. Т. Г. Бондаренко. – Київ: Інститут Медіа Права, 2008. – 356 с.
ü Лубкович І. М. Соціологія і журналістика: Підруч./ І. М. Лубкович. – Львів: ПАІС, 2005. – 176 с.
ü Михайлин І. Л. Основи журналістики: [підручник] / І. Л. Михайлин. – [вид. 3-тє, доп. і поліпш.]. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 284 с.
ü Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІІІ рівня акредитації. – Львів: Новий Світ 2000; Київ: Каравела, 2001. С. 277-285.
ü Піча В. М. Соціологія. Загальний курс. – Київ: ВЦ «Київський університет», 2000. – 172 с.
ü Практикум із журналістської етики / Під редакцією проф. В. Ф. Іванова. – Рівне: Формат-А, 2012. – 320 с.
ü Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / За заг. ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород: ВАТ «Закарпаття», 2007. – 224 с.
ü Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації: Навч. посіб. / О. В.
Яшенкова. – Київ: ВЦ «Академія», 2011. – 304 с.
Ресурси мережі Інтернет
ü www.media-journal.franko.lviv.ua
ü www.mediakrytyka.franko.lviv.ua
ü www.facebook.com/newmedialviv
ü http://institutes.lnu.edu.ua/mediaeco/news/
ü http://journlib.univ.kiev.ua
ДОДАТКИ
ДОДАТКИ 1
Фотознімки опитувань
про публікацію авторської розробки
Додати розробку