29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури

Про матеріал

Інтерактивні технології дають можливість забезпечити глибоке вивчення матеріалу.Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні технології

на уроках української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

                                                         Зміст                                                                        

Вступ -------------------------------------------------------------------------       4

1.Застосування інтерактивних методів у навчальній діяльності         6

1.1.Інтерактивні технології як різновид активних методів навчання  6

1.2. Інтерактивні методи на уроках української мови та літератури  12

1.3. Досвід використання інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури -----------------------------------  15

1.4.Коротка характеристика інтерактивних методів , які найчастіше використовуються на уроках автора творчої роботи    ----------------  28

2. Інтерактивні методи навчання як процес підвищення ефективності навчального процесу ---------------------------------------------------------   29

Список використаних джерел ----------------------------------------------   31

Додаток  -------------------------------------------------------------------------- 32                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

 

Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах  світу є сьогодні класно – урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні , в умовах науково – технічного прогресу , вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Причиною цього стало як закономірне і неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов`язковому засвоєнню, так і зміна вимог суспільства до освіти.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості. Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

 

 

Як, залишаючись в рамках класно – урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості? Єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології,зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи традиційний урок в інтерактивний.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

  Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної , активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.  Інтерактивна  взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 

1.Застосування інтерактивних методів у навчальній діяльності

 

1.1.Інтерактивні технології як різновид активних методів навчання

       Інтерактивні технології  (ІТ) можна представити як різновид активних методів навчання. Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання , в якому і вчитель, і учні є суб`єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. У процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми  для спільного розв’язання , застосовуються рольові ігри. Тому ІТ найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистісних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої  взаємодії в навчанні.

Інтерактивні технології  дають можливість забезпечити глибоке  вивчення матеріалу. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий ( понад 50). Змінюється роль  учнів. Вона перетворюється  на активну: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.  Учитель має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і ходом навчання. Результати роботи учнів менш передбачувані. Дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемною для вчителя.                                         

 Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації, вона орієнтована на рівні « знання» й «розуміння». Це підштовхує педагога  на використання в основному пасивних методів навчання. У      середньовіччі використання пасивних методик було виправдане. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь – якого предмета своєму учневі. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій царині. До того ж  численні факти містяться в пам`яті  комп’ютера . Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні й сприятливі умови розвитку учнів, всебічно реалізує їх природний потенціал, виховує особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. За допомогою інтерактивних вправ  можна глибше осмислити актуальні явища громадського , культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною. Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення – творчого і діалектичного. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання ( інтерактивних технологій ) є те, що активними співтворцями навчально – виховного процесу стають самі учні. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній , груповій діяльності. Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально – виховного процесу. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності , внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє ставлення до об’єкта  навчання, як  володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній  досвід творчої діяльності. Актуальність учня як співтворця навчально – виховного процесу забезпечується на всіх його етапах.  Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв’язанню загальних , проте важливих для кожного учасника завдань. Нові підходи до організації навчання роблять навчальний процес різноманітним, цікавим та ефективним. На мою думку, урок словесності  це урок виховання великої чутливості до слова. Урок, на якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється добром і любов`ю. У наш час  освіта повинна підготувати до життя нове покоління людей. Звідси і випливають вимоги до системи освіти: виховати активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати нестандартні задачі. Зміна вимог до системи освіти, її модернізація зумовила вибір теми, над якою працюю:  « Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури». Виходячи  із завдань освіти, продиктованих вимогами часу, поставила собі за мету: активізувати можливості кожної дитини, розвивати особистість, здатну до творчого пошуку, самостійних висновків і рішень; особистість, що самовдосконалюється, всебічно розвивається та духовно збагачується; здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. На уроках не просто даю суму знань , а формую життєву компетентність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови учні не тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися, самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її в разі потреби. Інтелект без душі мало чого вартий, тому намагаюся в кожному учневі будувати духовний храм. Адже саме високодуховна людина дбатиме не тільки про себе, а й про добробут рідної землі. На уроках  української літератури виховую гордість за свій народ, віру у краще майбутнє нашої держави. Однією з важливих умов навчання , вважаю, є зацікавленість учнів. Атмосферу зацікавленості створюю:

  •                  нестандартним  формулюванням теми уроку, наприклад: «Феномен доби чи зламана калина? ( Роздуми про долю П. Тичини)»; «Бетховен українського слова (життя і творчість В. Стефаника)»; «Довга дорога… до самого себе (образ Лукаша)»; «У майстерні слова ( способи творення слів)» тощо;
  •                  повідомлення незвичної форми уроку: урок – репетиція, подорож, гра, літературний суд, дослідження;
  •                  оригінальний виступ;
  •                  визнанням виду роботи учнів на певних етапах уроку: робота в парах, в групах, індивідуальні захисти;
  •                  вдало сформульованими запитаннями, які пробуджують емоційну та пізнавальну активність школярів ;
  •                  умілим добором  методичних прийомів;
  •                  використанням музики й живопису, які сприяють розвитку уяви, викликають різноманітні асоціації.

Складовою частиною процесу формування ви­словлювання є пізнавальна активність особистос­ті. Навчання має бути спрямоване на розкриття внутріш­ніх ресурсів особистості учня, виявлення вже закладених у ньому потенційних можливостей. Від того, як організовано навчання, як вчать учня мислити, залежить творчий чи нетворчий шлях його в подальшому житті. Ефективність навчання  залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом в конкретних умовах для кож­ного уроку, застосувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували кінцеві якості учня:• когнітивні (пізнавальні) - вміти відчувати навколиш­ній світ, ставити питання, обґрунтовувати своє розумін­ня питання, вступати в змістовний діалог чи дискусію, робити висновки;

 креативні (творчі) - виявляти гнучкість розуму, фан­тазію, натхнення, мати свою точку зору, виявляти ініціа­тиву, нестандартність, неординарність;

 оргдіяльнісні - уміння ставити мету й забезпечу­вати її досягнення, програмування дій, самоаналіз і са­мооцінка;

 комунікативні - здатність взаємодіяти з іншими су­б'єктами і з навколишнім світом.

 Потрібно надавати перевагу тим методам, які звернені до свідомості й активності учнів у на­вчанні. Саме інтерактивне навчання, як різновид активного, має свої закономірності, особливості. Сутність його в тому, що в навчальний процес за­лучаються всі учні, кожний робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, спо­собами діяльності. У наш час, коли обсяг інформації збільшився, дидактична функція вчителя полягає не в пере­даванні знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Процес навчання - це не автоматичне вкла­дання програмового матеріалу в голову учня. Завдання педагога в тому, щоб підвести до две­рей, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання. Сучасні підходи до навчання рідної мови вели­кого значення надають розвиткові усного та пи­семного мовлення, мовленнєвій культурі особис­тості. Спілкування у комунікативній функції є особливим видом інте­лектуальної мовленнєвої діяльності. Мовець неод­мінно ставить перед собою певні завдання й на­магається їх виконати. Основним з-поміж таких завдань у спілкуванні вважають повідомлення та вплив на адресата. Від цього залежить вибір мов­них засобів, жанр і стиль висловлювань. Розв'яза­ти це завдання допоможе робота в групах, де учні роблять перші кроки до толерантного спілкуван­ня, де виховується в них повага до особистості, виробляється вміння цінувати думку опонента, пе­реконливо доводити істину, виявляти наполегли­вість в обстоюванні своєї позиції.

У процесі спілкування люди користуються одні­єю і тією ж мовою, але при цьому мовлення в них різне - глибоко індивідуальне, для якого харак­терні певний словниковий запас, фонетична ви­мова, інтонація, темп, будова речень, оформлен­ня думки.

Завдання вчителя - сприяти підвищенню куль­тури мови, яка є показником рівня культури дум­ки. А щоб говорити і писати добре, правильно, треба вміти добирати в конкретній ситуації спіл­кування найвдаліші, найдоречніші мовні засоби. Маємо виплекати в душі дитини прагнення мов­ної майстерності, якій властиві образність та твор­чість. Передуватиме цьому всебічна робота над словом, структурою речення. Досягти цього мож­на тільки навчаючи, систематично спостерігати за словом, перетворювати думку на слово.

 Під час подорожей до "джерел живого сло­ва" діти напрочуд легко засвоюють нові й малові­домі слова, вчаться вкладати свої почуття в певну словесну форму. Проте реалізація завдань, пов'я­заних із формуванням умінь створювати вислов­лювання різних типів, потребує поглиблення і кон­кретизації в складанні й доборі системи вправ, особливо в процесі вивчення граматичного мате­ріалу. Засвоєння мови на матеріалі окремих слів, словосполучень чи розрізнених речень не дасть бажаного результату. Адже в основному ці слова й конструкції пасивні, вони рідко активізуються, бо не викликають в уяві дитини живописних обра­зів. Тому на уроці має звучати "живе" слово, яке повнокровно функціонує у найкращих зразках тек­стів художнього стилю, фольклорі.

Багатий текст - шлях до оволодіння мовними скарбами. Учень уважно вслухову­ється в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету. Об'єднані в образному ма­люнку, вони активізують творчу уяву, мислення, фантазію.

Постановка мовних і мовленнєвих завдань має навчити найголовнішого - оцінювати та добирати мовні засоби не ізольовано, а в контексті створю­ваного чи аналізованого висловлювання. Завдяки цьому не тільки збагачується словник і граматич­на структура мовлення учнів, а й виробляється ме­ханізм добору лексичних, граматичних, інтонацій­них засобів із врахуванням умов і завдань спілку­вання. Потрібно добирати комплекс вправ, які будуються на основі зв'язних текстів, що від­повідають одній культурологічній лінії і програму­ють таку постановку завдань, яка спонукає дітей до словесної творчості й одночасно націлює на роз­в'язання лексичних, граматичних, правописних за­дач .

На різних етапах процесу взаємопов'язаного навчання мови й мовлення до­цільно використовувати інтерактивні методи.

На початковому етапі - ознайомлення з понят­тям, активізації вивчених форм - рекомендую застосовувати фронтальну форму організації на­вчальної діяльності учнів. Вони вчаться спостері­гати, порівнювати, зіставляти певні мовні явища.

На етапі закріплення, корекції, контролю, уза­гальнення розширюється уявлення про лексичне значення слова, його сполучуваність, функціональ­ну роль, розвивається вміння добирати мовні за­соби з огляду на ситуацію. Парна та групова робота допоможе розв'язати певну проблему, дійти спільного висновку. Спілку­ючись у групі, учень не тільки вчиться сам, а й вчить інших. Тут панує високий рівень обміну інформаці­єю, є можливість висловитися кожному учневі, ство­рюючи діалогічне мовлення. Робота в малих групах будується на принципах рівноправності.

  На етапі застосування здобутих мовних знань розвиваються комунікативні вміння створювати тек­сти різних типів. Підвищений інтерес до знань спо­нукає учнів самостійно знаходити джерела задово­лення своїх природних нахилів, розкриває внутріш­ній потенціал кожної дитини. Тому вони охоче об'­єднуються в групи за інтересами: філологи, редак­тори, коректори, журналісти, поети, прозаїки, фоль­клористи, етнографи, актори, режисери, сценаристи тощо. Саме в цих групах діти працюють індивідуально, самостійно добиваються результату, який об'єднується у кінцевий результат усієї групи.

     Працюючи в режимі постійних шукань та но­визни, учні розвивають мислення й уяву, набува­ють комунікативних навичок монологічного мовлен­ня, виявляють творчі можливості. Урок української мови стає бажаним, адже на ньому створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми; інсценізу­ються власні та авторські уривки; придумуються лінгвістичні ігри та кросворди; випускається літе­ратурна газета, ведеться словник афоризмів та лі­тературний альманах.

Такі форми й методи навчання дають і учневі, і вчителеві можливість самовираження. Орієнтація сучасної методики на діалог двох суб'єктів навчального процесу, учня і вчите­ля, робить інтерактивну технологію особливо ці­кавою й ефективною.

 Важливо в навчально-виховному процесі перед­бачити системне використання інтерактивних ме­тодів навчання, досягаючи на кожному з етапів пі­знання раціонального співвідношення парної, гру­пової та самостійної діяльності.

На мою думку, використання на уроках інтерактивних методів створює необхідні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, за яких учень сам відкриває, здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Учень не просто розв’язує поставлену перед ним проблему, а долає труднощі, що виникають у процесі роботи, шукає шляхи розв’язання , висловлює свою думку та відстоює її, робить висновки, розвиває свою пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми співробітництва. Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації. У процесі навчання  виступаю як рівноправний партнер учнів, виконую організаційні та консультаційні функції.

 

1.2.Інтерактивні методи на уроках української мови та літератури

 

На уроках української мови та літератури практикую такі інтерактивні методи та прийоми:

  •                                       робота в малих групах  - дає змогу учням набути навичок , необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї , вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх;
  •                                       робота в парах – одна з форм в малих групах. Кожна пара обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію. Ці форми роботи дуже ефективні на уроках української мови, особливо у 5 – 6 класах. Учні із задоволенням перевіряють знання правил одне у одного. Крім того , у них з`являється живий дух суперництва, тому кожна група прагне виконати завдання краще. У групах діти спроможні раціонально розподіляти навантаження, щоб найслабші також брали посильну участь й оволоділи матеріалом, що вивчається;
  •                                       розв’язання проблем – метод , за допомогою якого можна вирішити більшість дилем. Він складається з кількох етапів:

аналіз проблеми;

пошук  розв’язання  проблеми;

вибір розв’язання;

  •                                       стимуляційні ігри – це створення вчителем ситуації , під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процеси , які відбуваються в справжньому суспільному, економічному та політичному житті. Під час таких ігор не йдеться про демонстрування акторських здібностей, а про вміле і безособове відтворення даного процесу;
  •                                       вироби особисту позицію – це метод, який корисний під час проведення в класі дискусії стосовно суперечливої теми. Як проблеми слід використовувати дві протилежні думки, які не мають правильної відповіді;
  •                                       прес –  цей метод слід використовувати тоді, коли виникають суперечливі питання та під час проведення вправ, у яких треба посісти визначену позицію з обговорюваної теми;
  •                                       «мікрофон» - цей метод дає змогу кожному сказати щось швидко , по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку;
  •                                       Розігрування ситуації за ролями – мета такого методу – визначити ставлення до конкретної ситуації або проблеми, набути досвіду шляхом гри;
  •                                       аналіз ситуації – одна з форм роботи на уроках. Для розгляду певної ситуації ( випадку з життя) необхідно звернути увагу на основні моменти:

факти;

проблеми;

аргументи;

рішення;

  •                                       дискусія – дає чудову нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з приводу суперечливого питання. Для того, щоб дискусія була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правила культури ведення дискусії;
  •                                       коло ідей – цей метод залучає всіх учнів до дискусії. Він добре спрацьовує , коли ставлять запитання або виступають доповідачі від малих груп;
  •                                       «акваріум» - цей метод передбачає розподіл учнів на чотири групи й опрацювання тексту підручника. Учитель  пояснює, що самостійно отримані знання будуть потрібні під час виконання наступного завдання. Потім одна з груп сідає в центрі класу. Це необхідно ,щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує листа із ситуацією і завдання, після чого починається обговорення. Завдання групи – в процесі обговорення , дискусії дійти спільного рішення і довести його до відома учасників груп. Учні інших груп спостерігають за обговоренням і уважно слухають, не втручаючись в обговорення. Після        оголошення групою свого рішення вчитель пропонує учасникам інших груп у визначеному ним порядку висловитися з приводу того, чи погоджуються вони з думкою групи, чи була ця думка достатньо аргументована, який з аргументів є найбільш переконливим, а який – найбільш сумнівним. Після цього місце в центрі класу займає наступна група, яка обговорює іншу проблему. По завершенні роботи учитель коментує роботу кожної групи.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості. Для ефективного застосування інтерактивних технологій , зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити ( а не перетворити технології на безглузді      « ігри заради самих ігор»), старанно планую свою роботу, щоб:

-дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

- відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

-під час інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

- на одному занятті можна використовувати одну максимум дві інтерактивних вправи, а не їх калейдоскоп;

- дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі.

Найголовнішою перевагою інтерактивного навчання вважаю те, що в учнів виникає глибока внутрішня мотивація до навчання, адже вони мають змогу приймати важливі рішення щодо процесу навчання, будучи не об’єктом його, а суб’єктом  - особою, що може сперечатися, доводити свої думки , а не сліпо сприймати сказане учителем. Учні розвивають свої комунікативні навички, розширюють пізнавальні можливості.                                                                                   На жаль, використання інтерактивних технологій має і деякі перешкоди на своєму шляху. У першу чергу, це чималий обсяг часу, необхідний і при підготовці занять і безпосередньо на самому уроці. Але найбільшою перевагою, по – моєму, є те, що створюється особлива атмосфера у класі, яка найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.

Методів інтерактивної роботи існує багато. Кожний приваблює своєю оригінальністю, певними можливостями , кожний характерний для певного типу чи етапу уроку.

 

1.3.Досвід використання  інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури

 

Інтерактивні уроки часто проводити не рекомендовано, та й не зовсім реально, оскільки підготовчий процес є досить тривалим.  А от застосовувати інтерактивні методи на звичайних уроках – справа потрібна, цікава, перспективна. Моїм учням подобається працювати в парах, експертних та перехресних групах, групі шуму, проявляючи себе в таких видах діяльності: інтелектуальна розминка, інформаційний пропуск, інтерв’ювання, редакційний кошик, коло ідей і особливо – ігри.

    Деякі  інтерактивні методи апробувала на уроках української мови та літератури. Коротко про них.

При вивченні  вірша « Думи мої, думи мої» Т.Г. Шевченка пропоную дітям скласти  інформаційне гроно : «Що означає воля для Шевченка ?»

 

При вивченні поеми  « Катерина» Т.Г. Шевченка  застосовую метод

« Дерево рішень». Перед учнями ставлю запитання: яке рішення могла б прийняти Катерина, коли залишилася б з позашлюбною дитиною?  Діти шукають рішення для подолання цієї проблеми, зважують всі «за» і « проти». Цей метод корисний під час проведення в класі дискусії на суперечливу тему.                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчаючи вірш  « Думи мої , думи мої «  Т.Г.Шевченка використовую метод « Прес». Учням  даю завдання : вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу «Дитинство Т. Г. Шевченка було щасливим».  Потрібно чітко, стисло, аргументовано висловити свою думку за схемою:                                      

- Я вважаю, що                                                                                                                    - Тому що, …                                                                                                                      - Наприклад , …                                                                                                                  - Отже, …                                                                                                                           При вивченні теми «Відмінювання іменників другої відміни» я повідомляю учням, що для успішного опрацювання й  засвоєння матеріалу уроку треба пригадати , за якою ознакою іменники І відміни поділяють на групи. (Відповідь учнів: за характером кінцевого приголосного основи іменників І відміни поділяють на три групи – тверду, м`яку, мішану).

Наступним запитанням активізую опорні знання учнів, прагнучи з`ясувати, які іменники І відміни відносили до твердої групи, які до м`якої, а які до мішаної.( Відповідь учнів: у тверду групу об’єднані ім.. І відміни з твердим кінцевим приголосним основи, наприклад: Микол – а, дорог – а. До м`якої групи відносимо іменники І відміни з м`яким кінцевим приголосним, наприклад: земл –я,  Ілл – я. До мішаної групи відносимо іменники І відміни з кінцевим шиплячим приголосним, наприклад: груш –а).

Потім пояснюю, що для  більшості іменників ІІ відміни і чоловічого , і середнього роду принцип поділу на групи лишається таким самим. Виняток становлять іменники чоловічого роду з основою на – р ( каменяр, комар, пир), де є певні особливості. Для їх виявлення можна застосувати інтерактивну технологію « Робота в парах». Використання цієї нескладної в плані організації форми буде своєрідним прологом до застосування організаційно складнішої технології, за допомогою якої опрацьовуватимемо основний матеріал.

 

 

 

№1

орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на –ар, -ир належать до твердої групи.

Санітар – санітара, куховар – куховара, касир – касира, мундир – мундира (винятки: комар – комара, хабар – хабара, долар – долара, пластир – пластиру).

№ 2

Орієнтуючись на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники на –ар, -ир належать до м`якої групи.

Кобзар – кобзаря, лікар – лікаря, пустир – пустиря, козир – козиря

( винятки : Ігор – Ігоря, якір – якоря, лобур – лобуря)

№3

Орієнтуючись на лексичне значення іменників та на місце наголосу в Р.в. однини, визначте, які іменники ІІ відміни на – яр належать до мішаної групи.

Школяр – школяра, каменяр – каменяра, скляр – скляра.

№4

Орієнтуючись на місце наголосу в Р.в. однини, визначте, які іменники ІІ відміни на – яр належать до твердої групи.

Ювіляр – ювіляра, муляр – муляра, футляр – футляра.

№5

Орієнтуючись на кількість складів у слові та на місце наголосу в Р. в. однини, визначте, які іменники ІІ відміни з основою на – р належать до твердої групи.

Пир – пиру, мир – миру, вир – виру, двір – двору, мур – муру.

 

Кількість  карток готую залежно від кількості учнів у класі, так, щоб кожен мав змогу прочитати й обдумати завдання індивідуально.

     Роздавши кожній парі картки  ( дві однакові – по одній для кожного учасника пари) , пропоную за 1 хвилину ознайомитися із завданням і обдумати свій висновок. Тоді за моїм сигналом учні повертаються  обличчям один до одного й висловлюються вголос – спершу ті, що праворуч ( 30 секунд), а потім ті, що ліворуч (30 секунд). Іще півхвилини даю для узгодження думок і визначення , хто буде висловлюватися перед класом. Коли час вичерпано , надаю слово представникам пар (по одній відповіді для кожного варіанта завдання), решту пар , які опрацьовували те саме завдання, прошу додавати в разі потреби свої думки до відповідей однокласників.

   Потім узагальнюю, опрацьовуючи відмінювання іменників ІІ відміни , пам’ятайте, що іменники чоловічого роду з основою на – р поділяються на групи особливо: до твердої групи належать односкладові іменники з основою на – ір, - ор, - ур, - ер та іменники на – ар, - яр, - ир з постійним наголосом; до м`якої  - іменники з основою на – ар, - ир, які в однині мають наголос на корені, а також іменники з рухомим  наголосом; до мішаної – назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом – яр.

    При  вивченні теми « Типи відмін іменників» інтерактивну частину уроку проводжу шляхом застосування технології « Ажурна пилка». Пропоную такий порядок роботи:

а) підготовка до інтерактивної вправи. Пропоную всім  «домашнім» групам  зібратися в певному місці. Кожний учень отримує картку  будь – якого кольору з номером своєї  «домашньої» групи (1 хвилина);

б) робота в «домашніх» групах. Учні повторюють та обговорюють критерії віднесення іменників до відповідної відміни (2 хвилини);

 в) робота в « експертних» групах. Учні розходяться по різних групах відповідно до кольору своєї картки: «червоні», «сині», «зелені», «жовті». У кожній з груп опиняються учні, що володіють інформацією про певну відміну іменників. Кожна « експертна» група вислуховує по черзі представників кожної « домашньої» групи, отримує повну інформацію про систему відмін іменників (8 хвилин);

г) повернення в  «домашні» групи. Кожен ділиться інформацією, отриманою в «експертних» групах. Інформація узагальнюється. Учасники допомагають один одному з`ясувати  незрозумілі моменти ( 5 хвилин);

д) побудова графічної моделі. Учні у своїх зошитах будують графічну модель «Типи відмін іменників». Модель зіставляється з таблицею в підручнику. Усуваються недоліки й неточності (5 хвилин).

е) виконання вправ.

Також при вивченні теми « Відмінювання іменників другої відміни» застосовувала інтерактивну вправу  - «Ажурна пилка». Для організації цієї інтерактивної технології приготувала:

  1.              Набір фішок 4 – х кольорів за кількістю учнів у класі, для того, щоб можна було дітей поділити на групи за кольором;
  2.              Набір карток із завданням для груп – так, щоб кожен учень отримав дидактичний матеріал .

Перед  проведенням технології повідомляю, що учні опановуватимуть особливості відмінювання іменників ІІ відміни в групах. Поставитись до завдань треба серйозно і відповідально, бо від того , як працюватиме кожен із учасників групи, зрештою залежатимуть знання й інших. Дітей іще на етапі роботи  в парах можна посадити в коло. Далі об’єдную дітей у групи. Для цього спочатку роздаю кожному кольорові фішки, а потім прошу «розрахуватися» за номерами : 1,2,3,4. Розрахунок за номерами потрібний для того , щоб об`єднати учнів у  «домашні» групи, за кольоровими фішками – в «експертні» групи.

Коли розрахунок здійснено прошу групи за номерами зібратися разом. Кожній групі роздаю картки із завданням і повідомляю, що впродовж 5 хвилин діти повинні, кожен самостійно, опрацювати матеріал , виконавши передбачені завдання, а потім – упродовж наступних 5 хвилин висловитися з приводу отриманої інформації у групі: запитати про те, що лишилося незрозумілим у членів групи, переказати однокласникам теоретичний матеріал тощо.

                      Картки із завданням для  «домашніх»  груп

№1  1.Прочитайте відмінювання іменників ІІ відміни твердої групи, виділіть закінчення.

         Відмінювання іменників другої відміни твердої групи

                                                 Однина

Відмінок

                   Чоловічий рід

Середній рід

   Назви істот

  Назви неістот

 

Н.

брат,сом

грам, сад

село, коло

Р.

брата, сома

грама,саду

села, кола

Д.

братові ,сомові

брату, сому

граму, саду

грамові, садові

селу, колу

З.

брата, сома

грам, сад

село, коло

О.

братом, сомом

грамом, садом

селом, колом

М.

на братові, на сомі

                на сомові

у грамі, у саду

на селі, на колі

Кл.

брате, соме

граме, саде

село, коло

         Множина

Відмінок

   Назви істот

 Назви неістот

 

Н.

брати, соми

грами, сади

села, кола

Р.

братів, сомів

грамів, садів

сіл, кіл

Д.

братам сомам

грамам, садам

селам, колам

З.

братів, сомів

грами, сади

села, кола

О.

братами, сомами

грамами, садами

селами, колами

М.

на братах, на сомах

на грамах, на садах

на селах, на колах

Кл.

брати, соми

грами, сади

села, кола

  1.                                  Запам’ятайте !

У кличному відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни твердої групи мають закінчення – у, -е. Букву у пишемо, зокрема , в іменниках з суфіксами – ик, -к: хлопчику. Закінчення – е мають безсуфіксні іменники: голубе, Іване

Більшість іменників чоловічого роду ІІ відміни твердої групи в давальному відмінку однини мають паралельні закінчення – ові та – у: брату і братові. Тільки закінчення – у мають іменники на – ів (- їв), - ов, -ев, - ин, - ін. ( -їн): Київ – Києву, Львів – Львову, рів – рову.

Деякі іменники чоловічого роду ІІ відміни в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення – ами, - ми: чоботами – чобітьми, а в родовому відмінку множини поряд із закінченням – ів мають нульове закінчення: чоботів – чобіт.

№2

  1.                                  Прочитайте  відмінювання іменників ІІ відміни м`якої  групи , виділіть закінчення.

            Відмінювання іменників другої відміни м`якої групи

                                                 Однина

Відмінок

                      Чоловічий рід

  Середній рід

Н.

коваль

гай

море

Р.

коваля

гаю

моря

Д.

ковалеві, ковалю

гаю

морю

З.

коваля

гай

море

О.

ковалем

гаєм

морем

М.

на ковалеві

у гаю, гаї

у морі,

Кл.

ковалю

гаю

море

Відмінок

Множина

                   Чоловічий рід

Середній рід

Н.

ковалі

гаї

моря

Р.

ковалів

гаїв

морів

Д.

ковалям

гаям

морям

З.

ковалів

гаї

моря

О.

ковалями

гаями

морями

М.

на ковалях

у гаях

на морях

Кл.

ковалі

гаї

моря

 

2.Запамятайте!

    У кличному відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни м`якої групи мають закінчення – ю: лікарю, місяцю. Іменники м`якої  групи з суфіксом – ель мають закінчення – е: хлопець – хлопче, молодець – молодче.

    У давальному відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни м`якої групи мають паралельні закінчення : - еві (- єві) та – ю: ковалеві – ковалю.  Закінчення – єві мають іменники з основою на й : героєві – герою.

      Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення – ями, - ми: гостями – гістьми.

Іменники середнього роду з подвоєним приголосним основи в родовому відмінку множини перед нульовим закінченням втрачають подвоєння: вагань. Але перед –ів подвоєння зберігається: відкриттів.

№3

  1.              Прочитайте зразок відмінювання іменників ІІ відміни мішаної групи, виділіть закінчення.

 

            Відмінювання іменників другої відміни мішаної  групи

                                                 Однина

Відмінок

                    Чоловічий рід

  Середній рід

Н.

ткач

газетяр

плече, дворище

Р.

ткача

газетяра

плеча, дворища

Д.

ткачеві, ткачу

газетяреві, газетяру

плечу, дворищу

З.

ткача

газетяра

плече, дворище

О.

ткачем

газетярем

плечем,дворищем

М.

на ткачеві

на газетяреві

на плечі, дворищі

Кл.

ткаче

газетяре

плече, дворище

 

                                             Множина

Відмінок

 

Н.

ткачі

газетярі

плечі, дворища

Р.

ткачів

газетярів

плечей, дворищ

Д.

ткачам

газетярам

плечам, дворищам

З.

ткачів

газетярів

плечі, дворища

О.

ткачами

газетярами

плечима, дворищами

М.

на ткачах

на газетярах

на плечах, дворищах

Кл.

ткачі

газетярі

плечі, дворища

 

  1.              Запам’ятайте!

  Іменники ІІ відміни мішаної групи в кличному відмінку мають закінчення – е: стороже, Довбуше.  Проте деякі з них можуть мати закінчення – у: товаришу, сіячу.

  У давальному відмінку в іменниках ІІ відміни мішаної групи вживаються паралельні закінчення  - еві та –у: товаришеві – товаришу.

  Деякі іменники ІІ відміни мішаної групи в орудному відмінку множини мають закінчення – ами, -ми: грошима – грішми.

 

№4

  1.              Прочитайте таблицю вживання закінчень у родовому відмінку іменників чоловічого роду в однині і з`ясуйте, коли вживаємо закінчення –а, коли –у.

 

Закінчення  іменників другої відміни чоловічого  роду в родовому відмінку однини

     -а ( я)

  Приклади

  -у ( ю)

  Приклади

назви істот і казкових героїв

Василя,машиніста,

Лиса, Мороза

збірні назви

лісу, очерету

(але ліска)

назви міст, населених пунктів

Львова, Малина

назви речовин, матеріалу

свинцю, ситцю

географічні назви з наголошеним закінченням або з суфіксами – ов-, - ев –

 (- єв-)

Дністра, Тетерева

назви установ і організацій

заводу, інституту

назви мір, днів, місяців

сантиметра, вівторка, січня (але: року, віку)

назви явищ природи

граду, суховію, морозу

назви чітко окреслених предметів та їхніх частин

плуга, олівця, коридора (але: вокзалу, даху, залу)

назви почуттів, дій, ознак і станів

болю, співу, колективізму, шуму, рейсу

наукові терміни

атома, відмінка( але: складу, способу, виду, роду)

деякі географічні назви

Кавказу, Сибіру, Єнісею, Криму, Китаю

 

 

іменники із значенням місця, простору

лугу,рову, світу, майдану, яру

 

 

назви ігор, танців

вальсу, баскетболу, тенісу

 

 

терміни іншомовного походження

міфу, роману, стилю, сюжету

 

 

префіксальних і складних безсуфіксальних слів

випадку, прикладу, успіху, живопису, суходолу

 

2.Зверніть увагу!

Родовий відмінок може вживатися в об’єктних  словосполученнях для позначення охоплення дією частини предмета, пор: продайте цукор (весь) З.в. – продайте цукру (частину) Р.в.                                                                                                                Коли картки в «домашніх» групах опрацьовано , а час вичерпано ( 10 хвилин), пропоную групам розійтися за кольором – тобто об`єднатися  в « експертні» групи. Обов’язкова умова  - це те, щоб у кожній « експертній» групі зібралися представники різних  «домашніх» груп ( тобто були і №1, №2, №3, №4). Впродовж 7 хвилин пропоную в групах висловитися кожному номерові та поділитися інформацією, отриманою в «домашніх» групах. Через визначений час учні  за  моєю  командою  знову повертаються в «домашні» групи і переповідають (5 хвилин ) отриману інформацію. Потім прошу висловитись представників кожної « домашньої» групи за схемою (схему записую на дошці, коли йде робота в  групах):

  •                  Над яким завданням працювала група? Що здалося найскладнішим під час його виконання?
  •                  Яку інформацію отримали після роботи в «кольорових» групах?
  •                  Чи все з почутого від однокласників зрозуміло?

 

Коли діти висловляться ( 5 – 7 хвилин) , прошу повернутися в коло чи на свої місця та коротко (до 3 хвилин) розтлумачую питання, які здалися учням найскладнішими.

 При вивченні теми « Види речень за метою висловлювання» учні       об'­єднуються в групи за інтересами: філологи,лінгвісти, коректори, редактори і відповідно отримують завдання.

 Для філологів - дослідження-характеристика

 Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.

1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки!                (І. Цюпа). 2. А навколо далі, а навколо спокій… Скільки того щастя на землі моїй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глібов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко). 5. Яким дивом іскрилися берези!            (І. Цюпа). 6. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени. У виділених словах з’ясувати орфограми.

Для лінгвістів - лінгвістичне дослідження

Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки замість крапок у кінці речень.

1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…                      (Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця… (В. Сосюра). 3. Як світ новий з старого збудувати… Як научить байдужих почувати… (Леся Українка). 4. Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну… (М. Нагнибіда). 5. Як надолужити години прогаяні… (О. Підсуха). 6. Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати…

 (М. Сингаївський).                                               

Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський задум.

Для коректорів - дослідження-реконструювання

 Прочитати. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати висловлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлювання речення (зберігаючи суть і зміст їх).

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Тиждень перед Трійцею (перший тиждень червня) називається «зеленим», або клечальним. Клечання — це гілля та молоді деревця, зрубані для оздоби двору й хати. Напередодні дня святої Трійці, у суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть до левади або в поля нарвати запашного зілля, тобто чебрецю, полину, любистку. Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям дерев, а саме: клену, липи, ясеня та осики.

Стародавні слов’яни, наші предки, молилися деревам. Особливо дуплявим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предковічних лісів вони виконували свої обряди, зокрема приносили жертви, запалювали вогні на честь богів.

Вінки як оздоба це теж залишок звичаїв стародавнього світу. Із Греції і Риму прийшов звичай увінчувати дубовими вінками заслужених людей, як-от: переможців на олімпійських іграх, тих, що досягли великих успіхів у мистецтві чи в науці. Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, молодості, у тому числі символом чистої, незаплямованої краси. Крім цього, за народною уявою, вінок із живих квітів — це оберіг від злої напасті

 (За О. Воропаєм).

 Реконструйований текст записати. Чи змінився емоційний настрій його?

 Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накреслити їх схеми.

Для редакторів - творча робота

Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

1.Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. 3. Хлопці принесли найбільше макулатури. 4. Дівчата змагаються в навчанні. 5. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. 6. Чорноморське узбережжя - одне з кращих в Україні. 7. Ви записалися для придбання путівки в табір.     Для ефективності уроку також використовую різні ігри .

        Конкурс-гра «Сторінками життя Т. Шевченка»         

Підготовчий етап. Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування).                                              Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд впродовж 5–7 хвилин.              Кросворд для першої команди.                                                                                     По вертикалі: 1. Ім’я батька поета. (Григорій)                                        По горизонталі: 1. Видатний український діяч мистецтва, з яким І. Сошенко познайомив Т. Шевченка. (Є. Гребінка) 2. Село, де народився майбутній поет. (Моринці) 3. Під час перебування в Оренбурзі Т. Шевченку було заборонено писати і... (Малювати) 4. Місто, де навчався письменник. (Петербург) 5. Видатний учений-історик, який запропонував Тарасу Григоровичу вступити до Кирило-Мефодіївського товариства. (Костомаров) 6. Збірка поета. («Кобзар») 7. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту. (Академія) 8. Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. (Жуковський)                                            Кросворд для другої команди.                                                                                        По вертикалі: 1. Ім’я матері поета. (Катерина)                                                       По горизонталі: 1. Перший учитель Тараса. (Дяк)  2. Море, в наукову експедицію до якого було запрошено Т. Шевченка. (Аральське) 3. Сад, де познайомився Тарас з І. Сошенком. (Літній) 4. Прізвище пана, у якого Тарас служив козачком. (Енгельгард)  5. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-... (гравера). 
6. Своєю батьківщиною письменник називав село, де він народився, тобто... (Кирилівку)
7. Назва книжки з поезіями, яку приховував поет, перебуваючи на засланні. (Захалявна)
8. Здібності, які виявилися у Тараса дуже рано. (Малювання)

Під час застосування гри «Митник» учні «перетворюються» на працівників митниці ( офіцерів, експертів, доглядачів), діти об`єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання: виявити слова ( речення,вставні чи вставлені конструкції – залежно від матеріалу, що вивчається на уроці) певного розряду, типу . Додаткове завдання – виявити порушника митниці.         Важливо прагнути, щоб учні , виконуючи завдання, вчилися захищати свою позицію, доводили, чому вважають так, а не інакше.

Гра «Майстерня лінгвіста»                                                                                Учні виконують роль мовознавців, лінгвістів, наукових працівників.Завдання надзвичайно різноманітні: дослідження тексту, ідейно – художній аналіз тексту.Працює група сильних учнів, досліджуючи кожен своє питання. Завдання має творчо – пошуковий характер.

 Гра «Якби я був..

Учням пропонується закінчити речення, яке починається зі слів «Якби я був...». Наприклад, «Якби я була ялинкою, то...».

Гра «Фантастичні гіпотези».

Ця гра виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». Для постановки запитання беруться будь-які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад: «Що було б, якби до нас у клас прилетів Планетник?» (7 клас)

Гра «Якби я потрапив у ...».

Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв твору. Наприклад:

а) Уяви, що ти Планетник  з повісті Б.Харчука «Планетник» Якби ти був Планетником, чи дружив би з дідом і чому? (7 кл.)

Гра «Перевтілення».

Дитині пропонується перевтілитися в інший образ і описати у 3-4реченнях:     а) Планетник і чайка; дідо Капуш;                                                                            б) яблуню від імені гусені, яка сидить на листочку; яблука, яке лежить під деревом.

Гра «Я-білочка».

Вчитель пропонує дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:

Я (яка?) ______________ білочка.

Мені подобається (що?) _________________ .

Я не люблю ____________________________.

Світ навколо мене дуже _________________.

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.

Вони (що роблять?) ____________________.

Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.

Питання відіграють роль стимулів для творчого розповідання про себе-білочку, дають поштовх для власного фантазування.

Гра «Добре-погано».

Знайти щось хороше в негативних подіях. Наприклад:«Хлопчик за диктант отримав погану оцінку. Раптом у небі загримів грім...»

   На своїх уроках я використовую різні методи: метод темпу або хвилинних випробувань, метод ланцюжка, метод незакінченого речення, метод рефлексивних запитань та інше. На занятті не можна дозволяти собі марнувати час. Необхідно дисциплінувати і себе, і учнів. У такому випадку доречним буде метод темпу або естафета хвилинних випробувань. Цей метод я використовую на заняттях мови. Викликаю до дошки не одного , а трьох учнів, які виконують одне й те саме завдання. Це може бути словниковий диктант чи запис речення під диктовку. Завдання виконуємо на час ( 1,5 – 2 хвилини). Групи об’єднуються у три команди, з кожної викликаю по одному учню, бажано спочатку слабших.  Якщо вони припускаються помилок, викликаю наступних трьох – середніх, а якщо й ці не виправили всі неточності, то викликаю трьох сильних учнів.

  Такий метод сприяє активній роботі на занятті, бо кожна команда вболіває за своїх  членів, покращує зв'язок між класом і тим, хто працює біля дошки. До того ж у такий спосіб протягом заняття можна опитати всіх учнів. Використовуючи цей метод, учителеві необхідно мати  завдання різної складності.

 

1.4.Коротка характеристика  інтерактивних методів навчання, які найчастіше використовуються на уроках автора творчої роботи

 

          У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як дуже важливі. Міні-тренінги, вправи "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках. Часто застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", «Метод ПРЕС»,«Дерево рішень» та ін.

Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів .

 В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи.  Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у дітей зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „ Цікаві фразеологізми"; учні 6 класу працювали над проектом „ Будова слова ”, творча група  створила проект „ Хто ти? ”. Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

 До того ж, часто використовую мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Використовую презентації до різних тем з української мови та літератури .

Найчастіше застосовую на уроках української мови та літератури роботу в парах, групах, ігрові технології навчання, конкурси. Часто в 5 класі  проводжу уроки – казки .

 

 2. Інтерактивні методи навчання як процес підвищення ефективності навчального процесу

 

Інтерактивні методи сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, покращенню інтелектуального розвитку особистості. Інтерактивне навчання допомагає готувати молодь до життя і громадської активності, бо замість простого переказування тексту учень мислить, набуває певних вмінь, навичок і зразків поведінки. Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, наявність власної точки зору. На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

   Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.              Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С.41-43.
  2.              Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа. – 2004. - №6 – с. 15 - 17
  3.              Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. - 1993. – №1. – С. 11-23.
  4.              Зверев А. 10 и 90 новая статистика интеллекта // Знание – сила. – 1997 – № 4. – С. 92-97.
  5.              Когут О. І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль: Астон, 2005.
  6.              Одинцова Г., Кодлюк Я.  Цікавинки  на  уроках рідної мови. – Тернопіль: Підручники й посібники, 2000.
  7.              Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.
  8.              Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.
  9.              Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчан-ня: Теорія, практика, досвід: Метод. посібник. – К., 2004.
  10.        Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997. – 193с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                Додаток

Система уроків з теми

«ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА»

(з досвіду роботи над проблемою «Інтерактивні методи навчання»)

Т е м а. Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

М е т а: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчити знаходити в реченні дієприслівники, визначати їхню роль у реченні; розвивати увагу, логічне мислення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати гуманне ставлення до природи.

Т и п  у р о к у: урок засвоєння нових знань, формування мовних і мовленнєвих умінь.

 

Хід  уроку

І. Організація класу.

ІІ .Актуалізація опорних знань.

1. Хвилинка ерудита (група “Юні лінгвісти”).

Назвати форми дієслова. За таблицею “Форми дієслова” розказати про місце дієприслівника серед інших дієслівних форм.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

1. Повідомлення завдань уроку

знати загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

знаходити дієприслівник у реченні;

відрізняти дієприслівник від дієприкметника;

визначати граматичні ознаки дієприслівника;

писати правильно дієприслівники з вивченими орфограмами;

виправляти помилки у вживанні та правописі дієприслівників;

конструювати прості речення з дієприслівниками;

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.Робота біля дошки.  Записати речення, поставити питання до виділених слів. З якими членами речення пов’язані ці слова за змістом? На  яку дію – головну чи додаткову – вони  вказують?

І. На дубі сидячи, зозуля закувала. (Є.Гребінка.) Дівчинка скликає голубів, вийшовши на ганок. (В.Швець.) Низько над нами, враз пролетівши, скрикнув птах. (П.Тичина.) А синиці з горобцями,  посідавши на карниз, реготали до нестями. (Д.Павличко.)

На які питання відповідають слова, що означають додаткову дію? Визначте їх вид, синтаксичну роль.

2. Систематизуюча розповідь учителя про дієприслівник (використовується мультімедійна презентація).

 

 

 

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА:

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

 

Дієприслівник             особлива незмінювана форма дієслова;

_ . _ . _ . _ . _ . _ .                  додаткова дія;

                                                  що роблячи? що зробивши?

 

ОЗНАКИ           дієслово: лексич.знач.; вид; зал.сл.; з НЕ  – окремо

                            прислівник: незмінний; _ . _ . _ . _ . _

 

 

Підстрибуючи, ми побігли до лісу.

_ . _ . _ . _ . _ . _ ,

    ,  не ставиться

============== (ЯК?) одиничний дієприслівник

                                            _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _

 

Працювали ( ЯК? ) не покладаючи рук.

===========            _ . _ . _ . _ . _ . _ . _ . _

Співають ідучи дівчата.

 

V. Усвідомлення нових знань у процесі практичної діяльності.

1. Робота з підручником.

Опрацюйте матеріал підручника § 26

2. Метод “Ти – мені, я – тобі”.

Поставте запитання учителю за темою, використовуючи матеріал підручника.

3. Зв’язна розповідь учнів про дієприслівник.

VІ. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

Прочитати речення. Довести, що виділені слова є дієприслівниками. Які ознаки дієслова і прислівника властиві дієприслівникові? Визначити їх у виділених словах. Вказати в реченнях дієприслівникові звороти, пояснити вживання розділових знаків.

1.На людей дивлячись, і себе бачиш. 2.Знаючи ремесло, старцювати не будеш. 3.Згуртувавшись, хоч наспіваємось. 4.Не прогодуєшся, колоски збираючи.5. Не хвались, у поле йдучи,  а хвались, з поля везучи.  (Народна творчість)

2.Відредагувати  речення .

 Проходячи повз вікно, почулася пісня. Вона зачіпала душу, вслухавшись у її слова.  Зачарувавшись мелодією, нас зацікавили  співаки.

VІІ. Підбиття підсумків роботи.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити § 26 ст.166 впр.293

 

Т е м а. Дієприслівниковий зворот.

М е т а: дати поняття про дієприслівниковий зворот, навчитися виділяти дієприслівникові звороти в реченнях, правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами, визначати синтаксичну роль зворотів; формувати пунктуаційну грамотність;  розвивати  логічне мислення, пам’ять; виховувати почуття поваги, людської гідності.

Тип уроків:  комбінований  урок (закріплення вивченого; вивчення нового матеріалу).

 

 

Хід уроку

І.Організація класу.

       ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Метод “Мікрофон” (учні ставлять один одному питання по темі).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

  1.              Повідомлення завдань уроку.

 

знати загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

знаходити дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

розставляти розділові знаки при дієприслівниках і дієприслівникових зворотах;

виправляти помилки у вживанні та правописі дієприслівників;

правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами;

конструювати прості речення з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Прочитати заздалегідь записані на дошці речення.  Вказати в них дієприслівники та залежні від них за змістом слова. Виразно прочитати речення, виділяючи дієприслівники із залежними від них словами паузами та інтонацією.  1.Вітер, сивіючи в лузі,  гривою сивою грає. (Є.Гуцало.) 2.Молоду хвилюючи траву, спершу грім ударив над Подолом, прокотився, загримів над полем. (А.Малишко.) 3.Чіпляючись за приполи хмари, грім, бухикаючи, так і зависав між небом і землею. (М.Стельмах.)

Висновок учителя

Опрацюйте матеріал підручника § 27

Бесіда.

  •                 Що утворює дієприслівник разом із залежними від нього словами?
  •                 З яким членом речення пов’язаний за змістом дієприслівниковий зворот?
  •                 Яким членом речення є дієприслівниковий зворот?
  •                 Яким може бути розташування дієприслівникового зворота стосовно дієслова-присудка?
  •                 Як інтонуються речення з дієприслівниковими зворотами?
  •                 Якими розділовими знаками виділяється дієприслівниковий зворот?

 

V.  Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

1.Записати, вказати дієприслівникові звороти.  Пояснити вживання розділових знаків. З’ясувати синтаксичну роль дієприслівникових зворотів.

1. Утикаючи голку, шила не виймають. 2.Навіть голодуючи, нагодуй батька. 3.Лінь, лежачи на печі, мерзне. 4.Вух не затикай, сподіваючись на око. 5.Нагинаючи тополю, пам’ятай про свою голову.  6.Лягаючи спати, треба план на завтра мати. 7.Зриваючи яблуко, подякуй тому, хто  його виростив. (Народна творчість).

2. Лінгвістичне спостереження.

Прочитайте, дотримуючись відповідної інтонації. Як можна сформулювати тему, яку розкривають подані висловлювання? Перепишіть. Підкресліть дієприслівникові звороти, визначте їх ознаки, спільні з дієсловами.

1. Не можна принижувати людину, не принижуючи себе разом з нею. 2. Приховуючи свої вади, кращим не станеш; наш авторитет виграє від тієї щирості, з якою ми визнаємо їх. 3. Достоїнство є саме те, що найбільше підносить людину, що надає її діяльності, усім її прагненням вищої шляхетності, що дозволяє їй непорушно підноситись над натовпом, викликаючи його подив.

Назвіть два-три слова з двома орфограмами. Накресліть схему першого речення.

3. МетодГронування (робота в групах).

До поданих дієслів доберіть дієприслівники, які б увиразнювали дію.

І група – танцювати, ІІ група – співати, ІІІ група – іти.

VІ. Підбиття підсумків роботи.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити § 27 ст.170 впр.300

 

Т е м а. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення.

М е т а: вчити дітей утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду і правильно вживати їх у мовленні, формувати вміння визначати вид дієприслівників; формувати орфографічну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до пісні.

Т и п  у р о к у:  урок засвоєння нових знань, формування мовних і мовленнєвих умінь.

 

 

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

1. Повідомлення  завдань уроку

знати загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

визначати граматичні ознаки дієприслівника;

писати правильно дієприслівники з вивченими орфограмами;

розставляти розділові знаки при дієприслівниках і дієприслівникових зворотах;

виправляти помилки у вживанні та правописі дієприслівників;

утворювати дієприслівники доконаного та недоконаного виду

IІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

розповідь учителя про творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду (використовується мультимедійна презентація).

 

 

ДОК. що зробивши?            ВИД             що роблячи? НЕДОК.

Завершена,                     ← ДОД. ДІЯ     незавершена, одночасна з         передує основній                                              основною дією

 

  інфінітив док.в.                                                 Д. теп.t' недок.в. 

 

+  -ВШИ,  -ШИ                                                      +  -УЧИ- ( -ЮЧИ- )

 

                                                                                   -АЧИ- ( ЯЧИ- )

написати → написавши                                   пишуть → пишучи

добігти → добігши                                          сидять → сидячи

 

Після Ч, Ш пишемо И

ІV. Тренувальні вправи на осмислення знань, формування умінь і навичок.

1. Робота з ключем.

Від поданих дієслів утворіть дієприслівники недоконаного виду і запишіть у дві колонки: 1) із суфіксом –учи ( – ючи); 2) із суфіксом –ачи ( – ячи).

Вносити, свистати, белькотіти, свистіти, іти, палахкотати, клекотати, лізти, ойкати, одужувати, місити, волочити, туркотати, очікувати, смалити, ліпити, сипати.

Ключ. З других букв має скластися закінчення виразу О.Підсухи (чотири слова) “Щастя – не знати спокою, …”.

2. Розв’язування кросворду.

Замініть речення так, щоб з виділених дієслів утворилися дієприслівники (утворені речення бажано записати). Заповніть кросворд цими дієприслівниками.

Якщо виконаєте завдання правильно, то у виділеному вертикальному рядку прочитаєте прізвище відомого українського художника.

  1.              Тільки після того, як доїси кашу, підеш гуляти!
  2.              Іванко йшов додому і дрижав від холоду.
  3.              Гроза намагалася вдертись у кімнату і била зовні в шибки вікон.
  4.              Дівчина казала це і тихо зітхала.
  5.              Листя з дерев опало і встелило тротуари.
  6.              Коли хлопці обминули хутірець - однохатку, вони опинилися на скошених луках.
  7.              Часом стара бабуся, коли пряде грубу вовну, розповідає онукам про давнину.
  8.              Коли ви кудись ідете, пам’ятайте про правила дорожнього руху.

Слово у виділеному рядку: Їжакевич.

Додаткове завдання. Виділити дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки.

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для групи “Юні мистецтвознавці”. Приготувати повідомлення про художника. Створити презентацію художньої спадщини (метод проектів).

3. Редагування.

Прочитайте. До поданих дієприслівників чи дієприслівникових зворотів з двох речень підберіть те, з яким можна їх зв’язати. Поясніть ваш вибір. Підкресліть дієприслівники, запишіть питання до них, визначте синтаксичну роль.

1. Виглянувши з вікна, ... а) видно було товариша; б) він побачив товариша. 2. а) Робота не була зроблена; б) не зробив роботу..., загравшись з хлопцями. 3. Сівши за книжку, ... а) йому нічого не було чути; б) він уже не чув нічого. 4. Проходячи мимо книгарні, ... а) в око їй впали нові книги у вітрині; б) вона затрималась перед вітриною, розглядаючи нові книги. 5. Іванко, захворівши, ... а) пропустив кілька занять; б) у нього було пропущено кілька занять. 6. Працюючи наполегливо,... а) він закінчив свою роботу раніше на дві години; б) робота була закінчена на дві години раніше. 7. Проходячи недалеко від будинку, ... а) блиснуло світло; б) ми помітили відблиски світла.

Зробіть словотвірний аналіз слів закінчена, відблиски. Знайдіть у реченнях фразеологізми.

4. Лінгвістичне спостереження. Робота в парах.

За допомогою питань визначте, які з близькозвучних слів дієприкметники, а які – дієприслівники.

1. Догоряючі промені сонця поволі гасли. Сонце, догоряючи, поволі гасло. 2. Затихаючі хвилі завмирали на березі моря. Хвилі, затихаючи, завмирали на березі моря. 3. Тремтячі тіні кидає розквітлий каштан. Тремтячи, розквітлий каштан кидає тіні. 4. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги калини солодко дрімали серед лапатого листя. Калина, червоніючи кетягами, дрімає в солодкому сні.

V. Підбиття підсумків роботи.

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити §  28. Виконати вправу 326.

 

 

 

1

 

docx
Додано
20 червня 2018
Переглядів
1117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку