РОЗДІЛ І. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Перетворити учня на співавтора уроку дозволяють інтерактивні технології навчання. Звертаючись на уроках музичного мистецтва до методів інтерактивного навчання, вчитель має залучити дітей до активної творчої діяльності, забезпечити можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання. Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.
Ось деякі з них, які можна застосувати на уроках музичного мистецтва.
1. Слово-речення-запитання-відповідь.
Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення»,складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.
Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.
Приклад. «Портрет».
а) Лисенко. – Композитор. – М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХ ст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.
б) Лисенко. – Опера. – М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвіт встали козаченьки».
в) Лисенко. – Кантата. – М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.
Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.
2. Вірю - не вірю.
Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою.
Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні.
Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.
Приклад.
Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є командою.
Один учень називає прізвище композитора, художника, скульптора тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи) де залишилося більше гравців.
Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах – їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.
Приклад.
Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.
Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна використовувати, як повторення матеріалу, підсумок уроку, теми.
Кидаючи м’яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, називаючи новий термін.
Приклад.
Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.
Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.
Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.
На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів, з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених термінів, перемагає.
Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.
За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти знання учнів з вивченої теми.
І варіант.
Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.
ІІ варіант.
Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.
Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.
Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.
Приклад.
«М.Лисенко – український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.
В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень, серед них: «Засвіт встали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі.
Таке завдання (скласти музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.
Упродовж тривалої історії педагогіки й освіти було сформовано та з успіхом реалізовано чимало форм і методів інтерактивного навчання, деякі з них саме сьогодні одержали визнання, інші лише зараз почали відносити до групи інтерактивного навчання, а раніше вони вважалися традиційними. Можна вважати, що деякі підходи до навчання оформилися лише наприкінці XX століття (колективний спосіб навчання, проблемне навчання, авторські школи). З усього цього різноманіття, для якого різними авторами пропонуються різні класифікації, необхідно виокремити поняття інтерактивного навчання. Інтерактивна взаємодія сприяє інтелектуальній активності навчання, створенню умов для конкуренції (суперництва) і кооперації їхніх зусиль; крім цього, діє такий психологічний феномен, як зараження, коли будь-яка висловлена партнером думка здатна мимоволі викликати власну реакцію з певного питання.
Використання інтерактивного навчання має включати дії, які допомагають учням розвивати оцінне і критичне мислення, практикуватися на реальних завданнях і виробленні рішень, набувати навички, необхідні для подальшої ефективної роботи над аналогічними проблемами.
При вивченні музичного мистецтва застосовують такі інтерактивні методи: рольові ігри, дискусії, диспути, аналіз конкретних ситуацій, бесіди, лекції з елементами дискусій, проблемного викладу матеріалу, дослідження, практикуми, робота в малих групах і парах змінного складу, різні форми взаємонавчання і взаємоконтролю, проекти, евристичне навчання, проблемно-пошукове навчання, елементи дистанційного навчання тощо.
Виокремлюють такі обов'язкові умови організації інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва:
1. Довірчі, принаймні позитивні, відносини між учителем і учнями.
2. Демократичний стиль викладання.
3. Співробітництво в процесі уроку вчителя й учнів і учнів між собою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А. С. К. , 2004. - 192 с.
Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 1997. -30 с.
Україна, 2004. - 29 с.