Інтергація освітнього процесу як чинник формування ключових компетентностей в умовах ГПД

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на мій погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у 21 столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Отже, головним завданням освіти є підготовка школярів до сучасного життя, тобто формування в них необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін, саме вона може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

     Інтеграція – одне з найстаріших понять в історії розвитку науки. Ідея про єдність наукових знань, простежується в працях мислителів різних часів (Платон, Арістотель, Кант). Ще К. Ушинському за допомогою інтеграції письма й читання вдалося створити аналітико-синтетичний метод вивчення грамоти. Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності "завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним". Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: "Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках".

     Інтеграція – це процес пристосування й об’єднання розрізнених елементів у єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

    Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:

• "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми,
• уникнути дублювання у вивченні ряду питань;
• формувати творчу особистість учня;
• дати можливість учням застосовувати набуті знання з навчальних предметів у різних формах діяльності.

 Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога. Адже творча активність обдарованої  дитини на заняттях гуртків не виникає сама по собі її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.

Тому ознаки інтегрованого заняття є наступними:

• Це заняття, що пов’язує конкретні та перспективні завдання інтегрованого курсу, тому, що є його складовою частиною;
• Це заняття, яке  пов’язує коло завдань, що можна виконати тільки завдяки інтегруванню;
• Це заняття, яке повинно бути органічно сполучуваним із попереднім та наступним заняттями, бути складовою всього навчального процесу.

Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніше те заняття на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитися.

Мета інтегрованих занять:

• ущільнити знання, досягти їх цілісності;
• створити творчу атмосферу в колективі;
• виявляти та розвивати здібності учнів;
• формувати навички самостійної роботи з додатковою літературою, таблицями, схемами;
• підвищити якість знань та інтерес до матеріалу, що вивчається;
• виховувати креативну особистість.

Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього.

Але вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання.

Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників – викладачів, і учнів, і батьків, і адміністрації - школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним з головних дидактичних принципів.

Інтеграційні процеси у освіті останніми роками посідають щораз важливіше місце, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток їх творчих здібностей та потенційних можливостей.

Проблема інтеграції навчання і виховання важлива і сучасна як для теорії так і для практики. Її актуальність зумовлена змінами у сфері науки, виробництва, новими соціальними запитами.

Інтеграція вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу. Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання. Значущість проблеми інтеграції знань учнів пов’язана також зі створенням нових технологій та матеріалів із заданими властивостями, з поширенням високопродуктивних методів обробки матеріалів.

Переваги інтегрованого навчання:

• інтеграція пожвавлює навчальний процес;

• економить навчальний час;

• позбавляє від перевтоми.

На інтегрованих заняттях  формуються наступні компетенції:

• ціннісно-смислові

• важливість вивчення теми,
• розуміння мети заняття,

• загальнокультурні

• культура мовлення,
• почуття патріотизму, і
• сторичні дані про рідне місто, країну;

• інформаційні

• робота з додаткової літературою, довідниками, енциклопедіями, таблицями;
• вміння самостійно підбирати необхідний матеріал;

• комунікативні

• вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися,
• лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору.

Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.

Ми, вчителі-однодумці, визначаємо тему, мету, задачі заняття. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначаємо його тип. У відповідності до теми, задач, типу уроку добираємо фактичний і дидактичний матеріал. Обираємо найбільш ефективне поєднання методів і прийомів - відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу. Обмірковуємо структуру уроку.

Акцент робимо на самостійній пізнавальній діяльності учнів (а не заучуванні готових висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін.

Система організаційних форм навчальних занять включає:

• Заняття  засвоєння нових знань і алгоритмів;
• евристичні бесіди;
• заняття  у формі проблемного додатка знань на основі пізнавальної проблеми;
• заняття  самостійного освоєння нових знань і виконання пізнавальних завдань;
• проблемні заняття;;
• заняття з елементами рольової гри-діалогу;
• заняття засвоєння нових знань з елементами обговорення випереджальних пізнавальних завдань.

Для ефективного проведення інтегрованих занять

необхідні наступні умови:

• правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір матеріалу;
• високі професійні якості вчителів, що забезпечать їх творчу співпрацю з учнями;
• включення самоосвіти учнів в навчальний процес;
• використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах;
• продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;
• обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Інтеграція в системі навчання та виховання здійснюється за допомогою системного технологічного підходу.

І.  Освітні технології особистісно- діяльнісного спрямування:

-  програмоване навчання – передбачає кероване засвоєння навчальних програм. Матеріал подається в певній логічній послідовності невеликими порціями «кадрів», «файлів», «кроків»;

-  модульне навчання – організація індивідуальної самостійної роботи учнів за навчальною програмою, складеною з модулів. Зміст кожного модуля представлений рівнями: скорочений, повний, поглиблений. Форма подачі передбачає використання всіх інформаційних засобів: словесного, числового, символічного, графічного.

ІІ. Групові технології – технології навчання, у яких домінує групова форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Однорівнева – об’єднує учнів з близькими рівнями навчальних досягнень. Різнорівнева складається з учнів з різними рівнями досягнень:

- колективний спосіб навчання. Організовується навчання учнів у парах (четвірках) змінного складу шляхом спілкування. Ця технологія реалізує підхід від групового способу навчання до колективної взаємодії учнів;

- адаптивна система навчання – організація навчального процесу відповідно до індивідуальних особливостей учнів. Концептуальна основа – активна самостійна діяльність учнів, яка ведеться за новою моделлю організації навчання на групі продовженого дня.

ІІІ. Технології інтерактивного навчання – від слова «interact», де «inter» - взаємний, «act» - діяти. Інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.  Ці технології створюють комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В основі їх лежить принцип особистісно орієнтованого навчання безпосередньої участі кожного учасника занять, як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем через такі форми: «Метод прогнозування», «Метод узагальнення ідей», «Мозковий штурм «Карусель»,  «Мозковий штурм із використанням конвертів» , «Лист до себе», «Кути».

ІV. Технології дидактичного конструювання.

     Вини розраховані на підготовку до попередньо виділеного блоку навчального матеріалу, для якого педагог уже намітив сукупність основних навчальних цілей і загальний план роботи. Ще одна особливість цих прийомів – використання імітаційного моделювання в тій чи іншій його формі: моделювання мислення, «імітаційно-рольове моделювання», «метод з’єднувальних ліній». Позитивні результати у використанні педтехнологій, що названі вище, дає в освітньому процесі їх інтегральне поєднання.

Застосовуючи в навчально-виховному процесі інтеграцію знань можна досягти таких результатів:

• знання учнів набувають системності;
• посилюються світогляд на направленість пізнавальних інтересів учнів;
• більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток особистості;
• інтегровані уроки сприяють інтенсифікації, оптимізації навчальної і педагогічної діяльності.

Все це сприяє підвищенню якості знань учнів.

Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в межах будь – якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень його розвитку.

Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці вчителів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.