Історичний ВЕБ-квест - сучасний вид проектної діяльності учнів.

Про матеріал
Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: культурні, мовленнєві. Методика використання комп’ютерних технологій на уроках історії на сьогодні є достатньо поширена, але, як правило, обмежується лише вчительськими та учнівськими презентаціями або переглядом відеоінформації та відео джерел. Не впровадженими в навчальний процес залишаються безліч інших можливостей використання ІТ-методик на уроках. Однією з таких є застосування технології веб-квесту.
Перегляд файлу

Історичний ВЕБ-квест  - сучасний  вид проектної діяльності учнів.

Лук’яненко І.В.,

учитель історії

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: культурні, мовленнєві. Інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і варіанти її вирішення можливо саме через метод проекту.

Я.А. Каменський наполягав на тому, «щоб усе, що викладається юнацтву, не змушувало його робити будь-що супроти волі і внаслідок примусу, а навпаки давало змогу, наскільки це можливо, все робити добровільно і самостійно з певним захопленням»[4, с.160].

Методика використання комп’ютерних технологій на уроках історії на сьогодні є достатньо поширена, але, як правило,  обмежується лише вчительськими та учнівськими презентаціями або переглядом відеоінформації та відео джерел. Не впровадженими в навчальний процес залишаються безліч інших можливостей використання ІТ-методик на уроках. Однією з таких  є застосування технології веб-квесту.

Концепція веб-квестів була розроблена в США в університеті Сан-Дієго в середині 90-х років професорами Б.Доджем і Т. Марчем [5, с.107].

Під веб-квестом розуміють організовану проектну діяльність учнів з використанням ресурсів мережі Інтернет. Цей тип веб-завдань є найбільш складний, адже передбачає роботу з величезною кількістю матеріалу, дослідницьку діяльність та критичний аналіз інформації. Веб-квест охоплює окрему проблему, тему. Особливістю веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної чи групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів[1].

Сьогодні створити власний веб-проект досить легко. Для цього існують  безкоштовні платформи – Filamentality, zWebQuest, PHPWebQuest. Кожна з них містить детальні покрокові  інструкції по створенню та наповненню проекту.

Дані міжнародних  досліджень свідчать, що школярі, які постійно використовують Інтернет з метою навчання, мають більш високі результати тестів з різних предметів, навчаються з більшим інтересом, ніж їхні однолітки[3, с.83].

Типовими завданнями для веб-квестів є:

  • переказ – демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел  у новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання;
  • компіляція – трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури;
  • творче завдання – творча робота в певному жанрі: створення віршів, пісні, відеоролика;
  • аналітична задача – пошук і систематизація інформації;
  • досягнення консенсусу – вироблення загальноприйнятного рішення гострої проблеми, отримання висновків на основі суперечливих фактів;
  • переконання – схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб;
  • наукові дослідження – вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн-джерел.

Усі перелічені завдання можуть  виконуватися учнями в процесі навчання історії, який вимагає постановки особливих завдань для веб-квесту. Наприклад: розробка проблемного питання та його джерельної бази; написання альтернативної історії (розвінчання стереотипів), міні-науково-дослідницькі доповіді.

Виконання учнями дослідницьких завдань у формі веб-квесту повинно складатися з таких послідовних етапів.

Командний етап. Учні знайомляться  з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів; формулюється цікава назва проекту, яка відображає сутність теми, акцентує увагу на проблемі. Розподіляються ролі в команді. Обов’язковою умовою є взаємодопомога і взаємопідтримка членів команди.

Рольовий етап. Відповідно до обраних ролей виконуються одночасно  завдання учнями. Так як мета роботи не змагальна, то в процесі роботи на веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди. Команда спільно підводить підсумки, відбувається обмін інформацією для досягнення спільної мети – створення веб-сайту (або сторінки веб-сайту). На цьому етапі відбувається пошук й опрацювання інформації з теми, розробка структури сайту. Створення матеріалів для нього. Вчителем надається список інформаційних ресурсів, необхідних для виконання завдання. Кожний учасник веб-квесту  отримує чітко визначене завдання; учні розробляють разом з учителем критерії оцінювання веб-квесту. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті. Вчитель може доповнювати завдання спрямовуючими запитаннями, які допомагають учням виконати якісно завдання.

Заключний етап. Проводиться презентація  виконаних робіт, формулюються висновки та пропозиції. За бажанням можливо провести конкурс виконаних робіт, де оцінюється розуміння  завдання, достовірність використаної інформації, критичний аналіз, структурованість інформації, індивідуальність, професіоналізм подання, цікавість інформації для інших.

Наведемо приклад  структури історичного веб-квесту, який учні виконують у форматі ведення сторінки класного (або шкільного) веб-сайту.

  1. Вступна стаття, у якій формулюється тема веб-квесту та обґрунтовується його цінність. Тема веб-квесту може бути сформульована у вигляді проблемного питання, наприклад «Навіщо козаку шабля»?
  2. Завдання веб-квесту, умови його реалізації та оптимальні шляхи виконання поставлених завдань. Наприклад, визначити основні помилки-стереотипи в описі портрета козака,  традицій козацького життя та   військового мистецтва; розглянути проблемні питання дослідження козацької тематики.
  3. Розробляється вчителем поетапний опис  процесу роботи над веб-квестом, розподіляються  ролі, складається список використаних інформаційних ресурсів.
  4. Висновок у вигляді узагальнення результатів, підведення підсумків та розв’язаних завдань. Виходячи  із завдань навчального веб-квесту, свої висновки учні можуть подати у формі статей («Проблема походження типу «козацька шабля»), презентації («Військова майстерність козацького війська - реальність та стереотипи», «Козацька шабля»), відео-презентація («Бій на шаблях»), онлайн-екскурсія («Приватний музей зброї Віталія Шлайфера»).
  5. Самооцінка роботи групи, де кожен учень оцінює як роботу команди в цілому так і свій власний внесок.

Даний приклад не є шаблоном, адже технологія веб-квесту – це шлях творчого підходу до навчання як вчителя, так і учнів. Варто зауважити, що веб-квест як засіб навчання є перспективним і корисним інструментом для впровадження комунікації в навчання. Навчальний процес стає більш цікавим, підвищується мотивація учнів. Технологія веб-квест сприяє більш глибокому осмисленню учнями минулого і сьогодення, розвиває в них критичне мислення. Застосування технології веб-квесту міняє традиційні  методи навчання на більш перспективні.

 

 

Список використаних джерел та літератури

 

  1. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты //Материалы международной конференции «Информационные технологии в образовании.ИТО-99». – 1999. – Режим доступу до статті: http://ito.bitpro.ru/
  2. Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: словник-глосарій / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. Є. Рак. – Львів: «СПОЛОМ», 2011. – 327 с.
  3. Макотрова Г. В. Педагогическая технология использования сети Інтернет в индивидуализации развития научного потенциала старшеклассников / Инновации в образовании. – 2012. - № 2. – С.82-93.
  4. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології / І. П. Підласий. – К.: Слово, 2006. – 616 с.
  5. Федоров А. В. Медиаобразование в США, Канаде и Великобритании / А. В. Федоров, А. А. Новикова, В. Л. Колесниченко, И. А. Каруна. – Таганрог, 2007. – 256 с.

 

 

docx
Додано
20 жовтня
Переглядів
77
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку