Історія села Грунь Охтирського району. Частина 4

Про матеріал

В першій половині XIX століття Грунь була центром деревообробної промисловості на Полтавщині. Жителі виготовляли різноманітні вироби з дерева. Грунські колісники і возороби славились далеко за межами містечка. Свої вироби вони збували в Кременчуці, Полтаві, та інших містах. Звідти привозили рибу і сіль. Дерев'яний посуд міняли на хліб. За кожну посудину давали жита стільки, скільки в ній могло вміститись, гречки - в два рази більше. Велику роль відігравало і садівництво

Перегляд файлу

РОЗДІЛ ІІІ

Нова та новітня історія Груні

В першій половині XIX століття Грунь була центром деревообробної промисловості на Полтавщині. Жителі виготовляли різноманітні вироби з дерева. Грунські колісники і возороби славились далеко за межами містечка. Свої вироби вони збували в Кременчуці, Полтаві, та інших містах. Звідти привозили рибу і сіль. Дерев'яний посуд міняли на хліб. За кожну посудину давали жита стільки, скільки в ній могло вміститись, гречки - в два рази більше. Велику роль відігравало і садівництво (Додаток № 13).

В період визволення селян частина землі і 45 селянських дворів належали місцевому поміщику Бразолю, 35 душ - поміщику Дрофановському. Трохи пізніше більшість земель належала поміщикам Капністам і сахарозаводчику Харитоненку. В селі виникло кілька економій поміщика фон Рота, де вирощувались цукрові буряки, які перероблялися на цукор на Чупахівському цукрозаводі.

На початку ХХ століття більшість землі зосередилась у руках кількох десятків господарств, багато селян були малоземельними, в середньому на двір припадало 3,7 десятини. Розорені селяни змушені були йти в найми до місцевих багатіїв та у південні губернії Росії та шахти Донбасу.Частина селян займалася різними промислами, виготовляла дерев'яні вироби, що збувались в Охтирці, Зінькові, Гадячі, Ромнах.

Під впливом подій 1905 року В економії поміщика фон Рота , робітники провели страйк, вимагаючи покращення умов праці. 8 червня страйкували також сільські робітники Грунської та Андріївської економій Капніста.

В червні 1917 року сільськогосподарські робітники поміщицьких економій Грунської волості знову оголосили страйк, вимагаючи підвищення заробітної плати.

Після Жовтневої революції з селі був утворений ревком. Земельна комісія брала на облік поміщицькі землі і розподіляла їх серед селян.

 На території села, Зінківського і Охтирського повітів з німецькими і петлюрівськими загонами вів боротьбу загін під керівництвом Г.П. Коляди. Потім цей загін об'єднався з диканськими партизанами.

 10 квітня 1919 року відбувався з'їзд Рад Грунської волості. У квітні цього ж року була створена партійна організація більшовиків. Виконуючи рішення Зіньківського повітового з'їзду Рад, що відбувся в березні 1920 р., в Грунській волості був створений комнезам, а в 1921 році - волосний ревком.

 3 1923 по 1930 р. Грунь була районним центром Полтавської області.

 В 1924 році в Груні було утворене перше товариство спільного обробітку землі "Згода", яке об'єднувало 103 господарства найбідніших селян. У 1929 році ТСОЗ "Згода" увійшов у перший колгосп "Серп і Молот".

 В 1931 о. Грунь входила до складу Зіньківського району. В 1933 році в селі була організовані МТС. В 1934 році колгосп "Серп і Молот" розукрупнився на 5 господарств: "Більшовик", "8 Березня", ім.. Ворошилова, ім. Будьоного, ім. Молотова.

На початку 1933 року газети сповіщали про те, що перша п'ятирічка була виконана за 4 роки і 3 місяці. А в той час "великих успіхів" сільське населення України вимирало з голоду. Там, де колись були велелюдні базари, став пустир. 219 грунян стало жертвами того часу. В пам'ять про них на сільському цвинтарі встановлено хрест.

 В 1935 році село Грунь стало центром Грунського району Харківської, а з 1939 р. - Сумської області.

 На 1937 рік була ліквідована неписьменність, побудований Будинок культури, відкриті ясла і дитячий садок, бібліотека, лікарня. В селі виріс чисельний загін інтелігенції з середньою і вищою освітою. Але ряди інтелігенції зазнали значних втрат у зв'язку з репресіями 1937 року.

 Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, багато грунян пішли зі зброєю в руках захищати свою землю. 14 жовтня 1941 року село було окуповане німцями. За період тимчасової окупації в Грунському районі окупантами проведено 17 каральних операцій, убито і замучено 281 мирного жителя і 58 військових, 995 чоловік забрано на каторжні роботи до Німеччини. Населення Груні вело активну партизанську боротьбу. У серпні 1941 р. в Грунському районі було організовано дві підпільні групи, які згодом перетворились в партизанські загони на чолі з П.П.Кульомзою та В.Лебедем. Загін під командуванням П.П.Кульомзи ві боротьбу на території Грунського району з перших днів окупації. В листопаді 1942 року у боротьбі з фашистами втратив свої сили і припинив своє існування.

Загін під командуванням С.В. Лебедя з'єднався з загоном М. І.Проскуріна, що діяв у Курській області. Партизани проводили операції на території Курської і Харківської областей. У другій половині 1942 року загін зазнав значних втрат і припинив активні бойові дії.

 Жителями Груні були зібрані кошти на побудову танкової колони.

 На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 600 жителів Груні, з них 105 зa мужність і відвагу нагороджено орденами і медалями, а льотчику старшому лейтенанту А. М. Діхтяренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Лише за весну 1942 року він зробив 39 бойових вильотів і знищив 12 ворожих літаків.

 За роки війни 365 жителів села полягли смертю хоробрих. У Груні споруджено пам'ятник воїнам-визволителям.

 З'єднання лівого крила 27-ї армії 14 серпня 1943 року зав'язало бій за с. Грунь. 27 серпня 1943 року село було повністю визволене.

 Почалася наполеглива робота по відбудові зруйнованого господарства села. Землю перекопували лопатами, возиками доставляли на приймальні пункти, цукрові буряки. Поступово були відновлені довоєнні посівні площі.

 В 1955 році всі 5 колгоспів села об'єднались в один "Перше травня" - багатогалузеве господарство.У 60-х роках у селі працювало 17 магазинів і 3 їдальні громадського харчування. Відкрито ряд промислових підприємств: відділення "Сільгосптехніки", цех Охтирського маслозаводу, консервний цех охтирського райхарчокомбінату, цех охтирської фабрики художніх виробів, філію і цегельний завод «Міжрайколгоспбуду», лісництво, хлібозавод. Працювала також дільнична лікарня, аптека, ветеринарна дільниця.

 В 1959 році Грунь увійшла до складу Охтирського району. Поступово зростав добробут мешканців села. В оселях з'явилось електричне освітлення, радіо, телефон. З містом село зв'язала асфальтована стрічка дороги. Читачі обслуговувались у 5 бібліотеках з загальним фондом 50 тис. примірників.Діти опановували музичну грамоту у музичній школі.

 27 листопада 1982 року у Груні відкрито меморіальний музей земляка – видатного українського письменника, сатирика, гумориста Остапа Вишні (П. М. Губенка). В 1993 році музею присвоєно звання народного.

 В 1991 році відбувся Всеукраїнський референдум, в якому брали участь і жителі Груні. 1792 голоси грунян приєднались до інших, які підтвердили прагнення українського народу до незалежності.

 За цей час в житті грунян сталися певні зміни. І лише час – вимогливий суддя - зможе дати оцінку тим подіям, свідками яких став наш народ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
13 липня 2018
Переглядів
221
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку