ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАДАЧ ТА ЇХ РОВ’ЯЗАННЯ

ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАДАЧ ТА ЇХ РОВ’ЯЗАННЯ

Малахова А.В.

Малахова Ангеліна Валеріївна/Anhelina Malakhova- студентка I курсу Мелітопольського Державного Педагогічного Університету .

Зміст:

1. Школа. Поняття «педагогічна ситуація», «педагогічна задача» у професійній діяльності вчителя.
2. Види педагогічних задач. Етапи їх виконання.

1. Школа. Поняття «педагогічна ситуація», «педагогічна задача» у професійній діяльності вчителя.

    Школа - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти. Школа - це зменшена модель дорослого життя. Вона вчить не тільки базових наук, але й уміння буду¬вати взаємини з людьми. Саме школа формує перші засади дорослого життя. Це соціальний інститут, який вчить дітей певним аспектам життя. Це не лише навчально-виховний процес,а й процес становлення особистості. Саме в школі дитина стикається з певними проблемами. Це стосується як навчально-виховного процесу, так і взаємовідносин з оточуючими людьми: однокласники, старшокласники, батьки, вчителі. У школі діти в повній мірі розуміють, що таке конфлікти. Так як вони виникають не лише з однолітками а й з вчителями. Якщо конфлікти між однолітками вирішуються в більш простій формі з часом, то конфлікти між учителем і учнями не можна пускати на самоплив. Це стосується як індивідуального підходу, так і групового. Тобто конфлікти можуть виникнути між вчителем та одним учнем, так і між вчителем та групою учнем ці цілим класом. Конфлікти породжують певне ставлення учнів до вчителя. Після цього вчитель задається питаннями про свої педагогічні якості, чи правильно він чинить. Саме на цьому і виникають педагогічні ситуації та педагогічні задачі.

    Педагогічна ситуація - це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості або освіченої особистості (колективу чи групи) .

Розв’язати педагогічну ситуацію означає дати оцінку певному факту,  знайти мотиви поведінки учасників ситуації, знайти вихід та відшукати підхід до розв’язання ситуації.

Основні види педагогічних ситуацій: напружене очікування, адаптація до нових умов, довірливі контакти, підтримка, примирення, задоволення інтересу, довіра, розгубленість, обмірковування плану, наслідування (позитивного чи негативного),спілкування, виконання доручень, колективна розмова, інтимна бесіда, конфлікт, що виникає, конкуренція, сварка, бійка, насильство, зневажання, емоційний вибух.

 Щоразу, стикаючись з подібними ситуаціями, педагог може  піти двома шляхами:

1) залишити проблему поза увагою;

2)поставити перед собою мету — подолати суперечність, що виникла.

Тобто ситуація перетворюється на задачу за умови  цілеспрямованої педагогічної діяльності :

ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ + МЕТА = ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА.

У навчально-виховному процесі вчитель вирішує велику кількість педагогічних задач, тому його діяльність розцінюється як мистецтво розв’язання педагогічних задач. Педагогічну діяльність визначають як процес розв’язання педагогічних задач, де специфічним є об’єкт, який одночасно є й суб’єктом – особистістю.

З метою дослідження проблеми формування вмінь розв’язувати педагогічні задачі в педагогічній теорії та практиці вбачається необхідним вивчення явища «задача».

Цей термін неодноразово вивчався такими фахівцями як: М.Б. Євтухом, В.Л. Ковнер, Н.В.Кузьміною, М.Л. Фрумкіним, Л.Г. Корчагіною, Ф.Є. Єсауловим та ін..

Педагогічна задача — це  результат усвідомлення вихователем у педагогічній

ситуації необхідності  розробки системи професійних дій і прийняття їх до виконання.

Педагогічну задачу науковці розглядають як осмислене широкомасштабне поняття, що інтегрує в собі основні елементи педагогічної діяльності: мету, обставини, засоби, результати та є структурною одиницею навчально-виховного процесу.

2. Види педагогічних задач. Етапи їх виконання.

Педагогічні задачі, що виникають занурюють педагога в корінь проблеми. Вчитель повинен знати види педагогічних задач та способи їх виконання. Знання проблеми вже пів шляху до її подолання. Види педагогічних задач несуть в собі не лише теоретичне трактування, а й практичні рекомендації до їх вирішення.

Види педагогічних задач:

• Задачі ситуації:

описано типові випадки, факти, явища які мали місце в практиці, а також задачі - описи педагогічного досвіду;

• Задачі – завдання:

Це виконання практичних завдань, проведення спостережень,опрацювання зібраного матеріалу, який узагальнюють у навчальних проектах;

•  Інформаційно – проблемні тексти:

завдання із запитаннями щодо пояснення понять і висловлювань, систематизації знань і обґрунтування висновків.

    Можна навести визначення «педагогічна задача», що найчастіше вживаються:

-  Виявлення суперечностей в навчально-науковому процесі,  які вчитель враховує, стимулюючи розвиток особистості;

- Осмислення педагогічної ситуації, яка склалася і прийняття на цій основі рішень і плану необхідних дій;

- Оцінювання певного факту, розкриття мотивів поведінки вчителя або учня, знаходження виходу з даної ситуації, пошук оптимально підходу до вирішення проблеми;

- система, обов’язковими компонентами якої є: а) предмет задачі, що знаходиться у вихідному стані; б) модель, яка відображає стан предмета, що вимагається умовою задачі.

Найбільш точним, на мою думку є твердження Н.В. Кузьміної та М.Б. Євтуха: “Педагогічна задача виникає завжди, коли потрібно підготувати перехід людини від стану “незнання” до стану “знання”, від “нерозуміння” до “розуміння”, від “невміння” до “уміння”, від безпорадності до самостійності”.  Вони стверджують, що ПЗ – це, перш за все, результат усвідомлення педагогом цілей навчання та виховання, а також умов і способів їх практичної реалізації. У студента, як суб’єкта і об’єкта взаємодії з педагогом, у процесі розв’язання педагогічної задачі повинно з’явитися новоутворення у формі знань, умінь та навичок або якості особистості.

Розв’язуючи  педагогічну ситуація, вихователь ставить перед собою стратегічні, тактичні й оперативні завдання.

Стратегічні завдання найбільш віддалені у часі, вони мають на меті суттєво змінити об’єкт виховання, досягнути бажаний ідеал.

Тактичні завдання сприяють реалізації стратегічної цілі, тобто це ті заходи, які слід здійснити для досягнення віддаленої мети.

Оперативні  (ситуативні) завдання слід виконувати одразу. Їхня мета — спрямувати поведінку  вихованців у потрібне русло.

Етапи виконання  педагогічного завдання:

1. Усвідомлення педагогічної проблеми: етап призначений  для формулювання на основі проблеми конкретного завдання.

2. Аналіз вихідних даних: допоможе сформувати правильне педагогічне розв’язання та містить аналіз й оцінку ситуації, що склалася.

3. Формування педагогічного задуму: етап, результатом якого є формулювання завдання та визначення способів досягнення вже поставленої мети, а також розроблення конкретного проекту реалізації задуманого.

4. Матеріалізація задуму: практичне втілення розробленого «проекту».

5. Підбиття підсумків: чи сприяло розв’язання цієї ситуації розвитку особистості учня — інтелектуальних, емоційних, моральних, вольових якостей.