Історія України (Вступ до історії) 5 клас
Тема уроку: Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) та їх зміни.
Мета: ознайомити учнів зі змінами територіальних меж України; розвивати вміння користуватися історичними картами, читати їх; виховувати інтерес до історії.
Обладнання: історична карта
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань:
1.Бліц -опитування
1. Чому історію називають подорожжю в часі та просторі.
2. Що таке карта? Як з’явилися карти і навіщо вони потрібні.
3 . Про що можна дізнатися з історичних карт.
4. Які карт карти ви вже знаєте?
5. Що позначають на цих картах?
6. А як ви вважаєте, що можна позначити на історичній карті?
7. Навіщо складають історичні карти?
Господарство — це все, що виробляється, на чому це виробляється та як обмінюється
2. Продовжи речення
Господарство — це … (все, що виробляється, на чому це виробляється та як обмінюється)
топоніми – це … назви долин, рік, населених пунктів.
Міграція населення — це.. переселення людей в межах однієї країни або з
однієї країни в іншу
Пам’ятка для роботи з історичною картою
1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.
2. Штрихуванням позначають події та явища, що пов’язані з певною територією, приміром перехід району від однієї держави до іншої.
3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.
4. Стрілками позначають пересування військ і народів.
5. Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями.
6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками
III. Мотивація навчальної діяльності
Історія постійно змінюється. Сьогодні ми з вами ознайомимось з предками українців – давніми слов’янами та зі змінами територіальних меж України упродовж історії.
Запис теми і плану уроку в зошити.
План: 1. Звідки українці родом. 2. Русь 3. 3. Україна
IV. Вивчення нового матеріалу:
Розповідь
Для дослідження історії народу потрібно насамперед встановити час, коли народився цей народ, і територію його проживання впевні культурно-історичні епохи. Умови проживання людей можна визначити, якщо відтворити характерний для даної території природний ландшафт, тобто
рельєф місцевості у поєднанні з кліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.
Розрізнені свідчення про час виникнення та батьківщину українців містять
давні карти й описи, що їх у різні часи виготовляли мандрівники, службовці й учені. Згідно з відомостями часів Античності, слов’яни (а українці належать до слов’янських народів).
Робота з підручником с.52,53
- Прочитайте, де оселились і жили слов’ яни на території України (робота з картою).
- Прочитати, що таке племена на с.53.
Розповідь з елементами бесіди
Розселення супроводжувалося самоорганізацією в союзи племен. За свідченнями середини І тисячоліття, на теренах між Дніпром та Дністром існував міжплемінний союз антів. Заселивши рідколісся та частину степів України, анти пристосували своє господарство, знаряддя,
житла, одяг, харчування, суспільну організацію до нових для себе природно-
кліматичних умов. Вони змішалися з місцевим населенням – скіфами і
сарматами – та перейняли його життєвий досвід, зокрема окремі вірування, звичаї і слова.
Робота з підручником с.53
- Прочитайте, яким господарством займались праукраїнці.
Розповідь
У VІІ ст. союз антів розпався. Вірогідно, тоді ж виникли нові
міжплемінні союзи. Як розповідає літопис, у ІХ ст. на теренах України проживали хорвати, волиняни, деревляни, поляни, сіверяни, уличі і тиверці (мапа 3). Активна торгівля між цими союзами племен та утворення держави зі столицею в Києві сприяли поступовому усвідомленню своєї єдності та перетворенню цих слов’янських спільнот в окремий народ.
Робота з підручником с.53
- Прочитайте, що таке народ.
Робота з підручником с.54
-Прочитайте 1-й абзац «Русь» і скажіть, як називалось перше державне утворення і в яких столітях?
- Запишемо в зошит Київська держава (ІХ—ХІІІ ст.)
- Прочитайте, які племена утворили Київську державу (ІХ—ХІІІ ст.)?
Запишемо в зошит : до складу якої увійшли землі племінного
союзу полян, деревлян та сіверян.
-хто був засновником Києва?
- Запишемо в зошит Кий – засновник міста Києва
--хто були останні володарі Києва? Дир і Аскольд – це останні
володарі з династії Києвичів.
Робота з підручником с.54
-Прочитайте, що таке династія?
Робота з підручником с.54
-Прочитайте, ким був Олег?
- Що таке імперія?
Розповідь
У ХІІ ст. Київська держава розпалася на окремі князівства. З-поміж них
найкраще розвивалися Галицьке і Волинське, віддалені від степів Північного
Причорномор’я, заселених войовничими кочовиками. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович підкорив Галич, а його син Данило (1205 — 1264) став першим володарем нової могутньої української
держави – Королівства Руського (Галицько_волинське князівство) ХІІ- 14 ст. – увішло до складу Литви і Польщі.
Робота з підручником с.54
- Прочитайте, що далі сталось із Королівством Руським.
Розповідь
Відновлення української державності пов’язане з новою провідною
верствою українців – козацтвом. Козаки в ХVІ ст. заселяли прикордонні зі степами Північного Причорномор’я землі, які називали Україною. Назву «Україна» вживали ще автори руських літописів.
Але тільки в часи козацтва вона почала означати окрему країну – територію, що становить єдність з погляду природних умов, населення, його звичаїв та історії. У Західній Європі цю назву використовували з середини ХVІІ ст., коли з’явилися карти французького інженера-фортифікатора
Гійома Левасера де Боплана (рис. 11). Її застосовували до козацьких земель
Середнього Подніпров’я й козацької держави, заснованої 1648 року гетьманом Богданом Хмельницьким
Самі козаки, щоправда, використовували інші терміни – Військо
Запорозьке або Гетьманщина(ХVІ- ХVІІІ ст) Вживанняцих назв мало підкреслити, що влада в Україні належить виключно козацтву. Поширення нових назв країни й держави не означало, що козаки не знали про давнішу самоназву українців – руси, чи про назви їхніх держав. Зокрема Богдан Хмельницький (1648—1657) іменував себе «єдиновладцем та самодержцем руським».
На відміну від Русі-України та Галицько-Волинської держави, Військо Запорозьке було республікою. На Генеральній раді козацтво обирало гетьмана і всю старшину. Рада розглядала питання про безпеку
держави, різні громадські справи, а також заслуховувала звіти гетьмана, мала право висловити йому недовіру.
Робота з підручником с.57
- Як поширювалась і чому не зникла назва «Україна»?
Робота з підручником с.58
- Прочитайте до складу, яких країн входила Україна вХХст?
Українська Народна Республіка (УНР), а на підавстрійській – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). 22 січня 1919
року ЗУНР добровільно увійшла до складу УНР
1922 р. – східна частина України приєднана до складу Радянського Союзу, а 1939 по 1945р.р до нього приєднанні і західні території.
У 1954 році Крим став частиною УРСР.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота з картами с.61-68
2. Бесіда за запитаннями
VІ. Підсумки уроку
Рефлексія: я сьогодні дізнався…
VIІ. Домашнє завдання:
Опрацювати §