23 вересня о 18:00Вебінар: Математика на дотик: формати роботи та ідеї завдань для дітей із порушеннями зору

"Іван Нечуй-Левицький. Казка „Запорожці”. Елементи сюжету. Образи-персонажі твору. Образ Карпа Летючого. Роль портрета у розкритті характеру." (5 клас)

Про матеріал
Розгорнутий конспект уроку позакласного читання №2 з української літератури у 5 класі
Перегляд файлу

Розгорнутий конспект

уроку позакласного читання №2

з української літератури у 5 класі

Сидоренко Тетяна Миколаївна,

учитель української мови та літератури вищої категорії, «учитель-методист»

Мелітопольської гімназії №1

ТЕМА: Іван Нечуй-Левицький.

               Казка „Запорожці”. Елементи сюжету. Образи-персонажі твору.                                 

               Образ Карпа Летючого. Роль портрета у розкритті характеру.

МЕТА: поглибити знання учнів про сюжетні елементи прозового твору, зокрема про

              кульмінацію, а також про групи героїв твору; дати поняття про портрет і

              гіперболу – художнє перебільшення; навчити учнів аналізувати ситуації,

              роздуми про долю України, давати власну оцінку героям, їх чеснотам, зокрема

              запорожців; навчити визначати роль портрета для характеристики персонажа;

              розвивати уміння самостійно мислити, аргументувати власну думку; розвивати

              уяву, увагу, пам’ять, поповнювати словниковий запас слів; виховувати почуття

              патріотизму, почуття пошани до історичного минулого України, до гетьманів

              Запорізької Січі.

ТИП УРОКУ: комбінований урок (вдосконалення отриманих знань і навичок

              та засвоєння нового матеріалу).

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: портрет, гіпербола.

ТЕХНОЛОГІЯ: інтерактивні форми і методи роботи на уроках з використанням

               завдань, що враховують теорію функціональної асиметрії півкуль       

               (поділити учнів на дві групи перед початком уроку, враховуючи особливості

               функціонування мозку: лівопівкульні – зліва від вчителя, правопівкульні –

               справа від вчителя).

ОБЛАДНАННЯ: підручники ( Українська література: підручн. для 5-го кл.

                 загальноосвітн. навч. закл./ Р. В. Мовчан. – 2-ге вид. – К.: Генеза, 2010.

                 – 240 с.: іл.), зошити, малюнки, портрет І. Нечуя-Левицького, картки

                 з діаграмою Вена,  аудіозапис козацького маршу, переносна дошка.

ЕПІГРАФ:  „…Немало пройдено шляхів,

Лягло немало й ворогів,

Та лиш козак стоїть й понині

На нашій славній Україні”.
Антоніна Чернишенко

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                      (записати дату і тему уроку у зошит ).

1. Актуалізація опорних знань учнів:

     Літературний диктант  (відповіді у зошитах):

   1. Справжнє ім’я та прізвище письменника Івана Нечуя-Левицького   … . (Іван Нечуй)

   2. Народився він у      році. (1838)

   3. Дитинство письменника проходило на берегах річки   … . (Рось)

   4. Місцевість, де народився Іван, називалась   … . (Черкащина)

   5. Батько Івана Нечуя-Левицького за фахом був   … . (Священик)

   6. Батько віддав Івана вчитися у Богуславське духовне училище в      років. (7)

   7. Іван Семенович вирішив продовжити навчання після важкої хвороби у Київській духовній академії в      році. (1861)

   8. Писати власні твори українською мовою автор почав у      році. (1861)

   9. Письменник мріяв об’єднати свої історичні твори у збірку під назвою   … .                          („Історія України”)

   10. Уперше „Повісті Івана Нечуя” були надруковані у місті   … . (Львів)

   11. Казка „Запорожці” була написана у      році. (1873)

   12. Головний герой казки   … . (Карпо Летючий)

         Перевірка диктанту у парах (учні звіряють написане з відповідями на екрані).

2. Вступне слово вчителя:

-  Сьогодні ми з вами на уроці продовжимо працювати над історичним твором Івана Нечуя-Левицького „Запорожці”. Ми будемо говорити про найголовніше, без чого не може існувати сюжет будь-якого твору, - це його персонажі. Ви вже знаєте, що всі герої художнього твору поділяються на дві групи. Назвіть їх (відповідь). Назвіть головних (Карпо Летючий)  і другорядних (лоцманський отаман, багатий купець, команда на човні, запорожці) героїв твору (відповідь).

3. Робота над характеристикою героїв.

-  Вам було домашнє завдання для однієї групи – виписати із тексту казки опис головного героя. Зачитайте уривок, в якому ми вперше знайомимось із нашим головним героєм    (учні зачитують цитату з твору:

„Над Дніпром, коло славних порогів, у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий. Як і всі лоцмани, був потомок славних запорожців і мав увесь хист, усю вдачу запорозьку. Високий, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця, гарний зі стану, кругом гарний, ще й до того сміливий! Ще змалку брав його з собою батько на байдаки та плоти, переводячи їх через пороги. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Він любив пороги, бо зріс коло них. Карпо любив летіти стрілою прудким козацьким ходом через пороги, летіти птицею з лави на лаву; любив слухати, як шумить Дніпро на порогах, як реве Звонець або Дід і обливає близками його гаряче лице...”)                      (стор. 160 – 161)

  • Що можна сказати про таку людину?
  • Яким Карпо постає перед нами на початку?    (Цей хлопець зовні описаний як молодий і гарний, стрункий і міцний, високий, чорнявий і сміливий, вправний лоцман, найкращий у своїй справі, а також автор наголошує на тому, що він є нащадком фізично здорових, розумних і сміливих запорозьких козаків.)

(На окремій дошці записуються риси характеру Карпа)

Теорія літератури і словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

-  Такі описи у творах називаються портретами. Запишіть у зошити визначення цього поняття. Запис у зошитах – портрет – це засіб художньої характеристики героїв, в якому поєднано опис зовнішності, рис характеру і ставлення автора до персонажа.

  • Що відбулось під час подорожі Карпа з командою через пороги Дніпра? (Почалась буря на морі і човен почав руйнуватись, Карпо і гребці підняли руки до Бога, а потім Карпо полетів униз і втратив пам’ять.)
  • Ви вже знайомі з побудовою сюжету художнього твору. Як можна назвати цю частину сюжету і чому? (Кульмінацією, тому що це найхвилюючіший епізод у творі, найнапруженіший, переломний момент.)

4. Робота з підручником.

  • Прослухайте уривок з тексту казки і скажіть, які риси характеру тут проявились у головного героя?

   „Зашуміла вода і заревла. Кодацький поріг появився весь від берега до берега, весь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву, рівно як стріла. В одну мить його перенесло через поріг. Вода оббризкала гребців і присипала Карпові кучері. Судно тихо загуло, як порожня бочка. Всі перехрестились.

   Карпо не зоглядівся, як байдак минув Звонецький, Сурський і Лохманський пороги. Його смілива й горда душа палала щастям. Водяна курява і бризки тільки прохолоджували йому лице…” (стор. 161 – 162)

(Відповідь учнів - у цьому уривку Карпо показав себе необережним, необачним, трохи самовпевненим.)

  • Так, правильно, зрозуміти це допомагає нам опис початку шторму на морі, таким чином і пейзаж, і портрет можуть розкрити деякі риси характеру героя.

(Учні другої групи показують малюнки, що зображують Карпа Летючого)

  • Якими Карпо побачив запорожців на підводній Запорозькій Січі?                                (Запорожці були не зовсім схожі на звичайних козаків.)

(учні зачитують цитати з твору щодо опису козаків:

   „Придивляється Карпо вниз, аж попід гаями неначе ростуть купи високих червоних та синіх квіток. Придивляється він лучче, - аж ті квітки ворушаться: то були люди... На них були високі чорні шапки з червоними верхами, сині кунтуші з рукавами на відкид...”.

   „Карпо глянув на тих людей і трохи злякався, і здивувався, і замилувався: такі вони були високі, рівні, дужі! Такі вони були гарні на вроду, що він таких людей не бачив ні між панами, ні між простими селянами...”.

   „Карпо озирнувся і побачив, що через обох запорожців було видко кожне дерево, кожну квітку. Запорожці здалися йому тінню...”.

   „Зараз за ліском вони стріли інших козаків. Запорожці сиділи на зеленій траві групами, сиділи на дрібному камінні, стояли по два, три, розмовляли між собою і всі поглядали на Карпа, як на якесь диво. Всі козаки були високі, рівні та здорові; всі були гарні, повбирані в гарну одежу, неначе в свято або в неділю. Вони стиха розмовляли, а Карпові здалося, що то ревуть страшні Дніпрові пороги.”.

(Учні другої групи показують домашнє завдання - малюнки козаків)

  • Мабуть, ви звернули увагу на те, що під час опису запорожців і пейзажу автор використовує деякі вирази і словосполучення, у яких якості, предмети, сила і краса дуже перебільшуються. Наприклад:
  • „Дід усе ревів та стогнав…, неначе десь ревла череда волів, неначе десь стріляли з гармат або дзвонили у великі дзвони…”;
  • „Від берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня…”;
  •  „Вони стиха розмовляли, а Карпові здалось, що то ревуть страшні Дніпрові пороги…”;
  • „Голос той лився низом, як грім, то підіймався вгору і дзвенів, як голосний дзвін…”.

Таке художнє перебільшення властивостей героїв, предметів і явищ називається гіперболою. Запишіть у зошити визначення цього поняття. Запис у зошитах – гіперболаце художнє перебільшення властивостей зображуваних героїв, предметів  і явищ.

  • Іван Нечуй – Левицький використовує такий прийом і для характеристики козацького гетьмана Івана Музики. Зачитайте уривки, які ви знайшли вдома:
  • „Гетьман …кинув оком на Летючого, довго дивився на нього, і дві сльози впало з його очей на землю…”;
  • „Сину мій любий, сину мій милий! Я б тебе обняв, та боюсь задушити тебе від моєї великої сили, від щирого серця…”;
  • „Гетьман відв’язав меч і застромив у камінь. Меч увігнався в скелю, як у віск, а з-під меча задзюрчала кров. Гетьман тихою ходою виступив уперед... Гетьман був вищий і кращий за усіх запорожців: високий, як Палій, гарний, як Мазепа, сміливий, як Богдан Хмельницький. Його лице блищало, як раннє сонце...”.
  • Про що розпитував гетьман Карпа, що його цікавило? (Гетьман розпитував про життя людей на Україні, а також чи пам’ятають там гетьманів і козаків, чи згадують про них – сміливих і відданих патріотів своєї країни – їх нащадки.)

(Учні другої групи показують домашнє завдання - малюнки гетьмана)

  • Прослухайте уривок цього діалогу, який підготували наші учні і дайте відповідь             на питання (діалог розігрують діти з групи правопівкульних):
  • Чи багато знав і розповів Карпо про життя людей на Україні, і чи багато він цікавився історією своїх пращурів? (Ні, Карпо не дуже замислювався про життя народу України, тут він був дещо егоїстичним; і майже зовсім не цікавився історією козацьких часів як і більшість людей.)
  • Як ви гадаєте, чи є різниця між Україною за часів козацтва і сучасне життя Карпа Летючого? (Відповідь учнів - так, …)

 ІV.  ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 

5. Слово вчителя:

- Підведемо підсумки до характеристики головного образу твору Карпа Летючого (учні читають записані на дошці основні риси характеру Карпа).

Завдання для учнів: з’єднати слова у лівій частині з відповідними їх характеристиками на екрані усно (Додаток № 1).

6. Слово вчителя:

   У казці автор показує різницю між життям на Україні за часів козацтва і за часів лоцмана Карпа Летючого.

 Завдання для груп учнів:

Завдання для однієї групи (лівопівкульних учнів): порівняти ці два часові проміжки, заповнюючи подану на окремих аркушах діаграму Вена. (Додаток № 2)

Завдання для другої групи (правопівкульних учнів): прослухати аудіозапис козацького маршу (можна іншу пісню козацьку) і відповісти на питання:

    - Якими постають козаки у музиці, з якими кольорами асоціюються у вас їх образи?

   7. Перевірка усних відповідей учнів правопівкульної групи.

   8. Перевірка діаграми Вена у групі лівопівкульних учнів.

V.   ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

   9.   Заключне слово вчителя:

- Оскільки ми з вами читали і аналізували лише фрагмент казки і не знаємо її фіналу, у вас є можливість стати авторами на якийсь час і дописати закінчення цього твору. Подумайте і розкажіть про те, як подорож Карпа Летючого до підводної Запорізької Січі могла вплинути на його подальше життя. Чого він навчився у запорожців? Яким  чином вплинула на головного героя розмова з гетьманом? Які висновки він зробив для себе? Цим ми будемо займатись на наступному уроці української літератури.

VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ І ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ

         Завдання для обох груп учнів - вивчити конспект уроку, підготуватись до написання твору – закінчення казки „Запорожці”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку № 1

 

Завдання: з’єднати слова у лівій частині з відповідними їх характеристиками (завдання подано на екрані).

 

Стан                                                                     лоцман

 біляве

Обличчя запорозька

 капітан

Волосся чорняве

 похмуре

Вдача гарне

 згорблений

Професія стрункий

 

 

 

 

 

Додаток до уроку № 2

 

   Україна запорожців                                                     Україна Карпа

 

 

      Спільне

doc
Додано
22 червня
Переглядів
136
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку