Тема: Позакласне читання. Галина Гузовська-Корицька. «Синичка», «Берізка»
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Галини Гузовської-Корицької, книжки «Світ навколо нас», «Кульбаба: дід чи баба?».
ХІД УРОКУ
Лекція вчителя
Галина Романівна Гузовська-Корицька народилася 6 червня 1963 року в селі Скоморохи Бучацького району Тернопільської області. У 1987 році закінчує Чернівецький державний університет, захистила дисертацію (наукову працю) і стала кандидатом філологічних наук, доцентом. Спочатку працювала учителем української мови та літератури, народознавства. Зараз працює в Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. 2003-2014 – завідувачка науково-дослідної лабораторії мовно-літературної освіти. Письменниця описує чарівну природу нашого краю, свої спостереження відображені в оповіданнях та інших творчих працях. У 2020 році вийшли книги для дітей «Світ навколо нас», «Кульбаба: дід чи баба?».
Гра «Відтвори слово»:
Н К А Ж К И
Р П И Р О Д А
Б Р О Д О Т А
В І Д О П О А Н Н Я
Повторення.
Оповідання – це невеликий за обсягом прозовий художній твір.
Виразне читання творів.
«Синичка»
Синичка виспівувала. Так радісно впивалася власним голосом, що зачіпала кожного, хто проходив повз мокре зимове дерево. Білі «щоки», облямовані чорним оксамитом*, чітко вирізнялися серед сірості й сирості. Зеленувато-жовтий жупанчик вигравав на птасі різнобарвними пір’їнками-переливами. Додавало привабливості яскраво- жовте черевце, на якому виднілася сіра смужка-краватка. Синичка, хвацько перестрибуючи з гілки на гілку, лукаво споглядала за перехожими. Здавалося, вона на когось очікувала. Однак, не марнуючи часу, шукала поживу. Очі-намистинки*, цілячись у ціль, заставляли реагувати дзьобик, який здобував живність із тріщини в дереві…
Невтомність пташки заворожувала. Тільки ніжний дотик сніжинок, які рясно вкривали все навколо, заставили опустити погляд.
- Трудівниця, - почула за спиною. – Я за вами споглядаю не одну хвилину. Хочете побачити диво?
Повернувшись на голос побачила статного чоловіка. Не дочекавшись моєї згоди, він видав звук, на який відгукнулася синичка. Вирвавшись із зимової мокроти, вона без вагань миттєво приземлилася на долоні-годівничці, щедро всіяній зерном. Так ось кого виглядала перната?
«рідко коли ця птаха «зближається» з людиною», - подумала я. «Прикметно, що для людини це гарна ознака – «на щастя», - ніби читаючи мої думки, відповів Олексій Іванович. Синичка споживала смаколики, незважаючи на нашу розмову. Вона ретельно підбирала зернятко за зернятком, очищаючи долоню щедрості. Біда зріднила птаху і сталевара-пенсіонера, коли рятував її з пазурів кота. Виходив і випустив на волю. Щодень, щоб із волі в «голодну» неволю не потрапила, - приносить поживу. «Боронь, Боже, годувати птаху чорним хлібом, найкраще зерном», - навертає від роздумів привітний голос…
Отямившись від побаченого й почутого, подалася доганяти час. У голові роєм роїлося, а перед очима поставала людська долоня-годівничка з довірливою синичкою в чорно-синій оксамитовій шапочці.
Добрість.
! |
Словник:
|
Перевірка засвоєного матеріалу. Переказ тексту.
«Берізка»
Вітер витанцьовував всю ніч. Ревіло, стогнало, валилося. Здавалося, що він заставляє танцювати весь світ… Вранці першим на розвідки вийшло сонце. Якось не сміливо кинуло поглядом навкруги й отетеріло від здивування. Найбільше зачепила за живе берізка, яка старалася приховати свою наготу. Завжди причепурена вона виглядала вимученою, стривоженою. Листя шматтям звисало додолу. Найбільше дісталося білокорому ніжному стану. Вочевидь, вітер мстив красун за клена, який ненав’язливо оберігав її, стараючись захистити від усього світу. Його розмірена незрадливість виявлялася в опіці юної, ніжної красуні, яка наливалася життям. Він по-батьківськи леліяв берізку, прикриваючи її від різкого й нав’язливого залицяння вітру; захищав від палючого сонця, намагався в міру напоїти під час дощової щедроти. Й така опіка дорого обійшлася йому. Людина, вирішивши, що клен не дає берізці тягнутися вгору, якраз перед лихим танцем вітругана пообрізала гілки, звільняючи простір для неї. Не вдалося старому клену дотримати слова, яке він дав сусідці, коло вона народжувала доню. Людина не порадившись із природою, вчинила необдумано. Не пошанувавши старість, вона завдала шкоди молодості. І тепер після вчинку лиховітра, мусила спокутувати вину й перед кленом, і перед берізкою.
Необдуманість…
! |
Словник:
|
Переказ оповідання.
Вчинки людини з оповідання «Синичка» |
Вчинки людини з оповідання «Берізка» |
Дідусь підгодовував пташку |
Чоловік спиляв гілки на дереві |
Врятував від кішки |
Байдуже ставився до природи |
Піклувався про синичку |
Ускладнив життя молодої берізки |
Робив добрі справи для природи |
Скоїв необдуманий поганий вчинок |
В одному оповіданні йдеться про синичку, а в іншому про берізку. А чи знаємо ми народні прикмети, пов’язані з нашою темою? Які ви знаєте прикмети?
Розширити знання свої нам допоможуть учні, які приготували повідомлення з додаткових джерел.
Прикмети про синицю
Прикмети про березу
Перша група складає сенкан до слова «синичка», друга – складає сенкан до слова «берізка».
1. Творчість якої запорізької письменниці ми розглядали на уроці?
2. Пригадайте назви оповідань, які сьогодні опрацювали?
3. В якому з творів людина вчинила гарно?
4. Як ви допомагаєте природі?
5. Який твір вам найбільше сподобався?
6. Як саме ви допомагаєте довкіллю?
7. Чому потрібно берегти природу?
Складіть продовження оповідань «Синичка» або «Берізка», малюнки до творів, ілюстрації. Знайти 2-3 народні прикмети до явищ природи і записати у зошит.