Із досвіду роботи"Медіа-освіта в інтеграції дослідницької діяльності з дітьми дошкільного віку"

Медіа-освіта в інтеграції дослідницької діяльності   з дітьми дошкільного віку

       На сучасному етапі розвитку суспільства, науки, освіти, технологій неможливо обійтися без медіа ресурсів, які уже стали не новітніми, а сучасними. Для того щоб користуватися сучасними медіа ресурсами, які постійно  змінюються, необхідна Медіа-освіта. Медіа-освіта дитини починається з медіа-освіти педагогів, що працюють з дитиною та з батьків, які виховують свою дитину.

              Кроками до медіа-освіти батьків   є сайт, де розміщується потрібна інформація батькам, колегам, сайт вчителя-логопеда, з допомогою якого відбувається спілкування з колегами, батьками. На сайтах розміщуються оголошення для батьків, відеоматеріали, фотографії, що відображають життя дошкільнят. Також на сайті можна знайти презентації з досвіду роботи педагогів, консультації, дидактичні посібники.

       Педагог, який іде в ногу з часом, який користується сучасними інформаційними та педагогічними технологіями, впроваджує в свою роботу  і медіа-освіту своїх вихованців. Медіа-освіта дошкільна є принципово інтегрованою і спрямована на  інтелектуальний розвиток особистості дитини.

       Одним із напрямків  з інтелектуального розвитку  є  формування пізнавальної активності дошкільників шляхом дослідницької діяльності. Дослідницька діяльність допомагає виявляти особливості не тільки природних явищ, оточуючих предметів, а й особливості мовлення, музики, образотворчих матеріалів. Дослідницька діяльність дає змогу підготувати дитина до навчання в першому класі в умовах Нової української школи.  Вона є тим міцним місточком, по якому дошкільнята впевнено і безболісно перейдуть до першого класу, де будуть продовжувати досліджувати різні галузі: «Технологічну», «Мовно-літературну», «Математичну», «Мистецьку»  на уроках з предмету «Я досліджую світ».   

         Працюючи з дітьми, які мають порушення мовлення можна інтегрувати природничий та мовленнєвий напрями. Важливим моментом розвитку дослідницьких здібностей є розвиток мовлення, експериментування і комунікація тісно пов’язані.

           Робота з розвитку дослідницьких умінь проводиться з дітьми старшої групи, які мають порушення мовлення. В процесі пізнавальної діяльності  діти вчилися аналізувати, міркувати, розповідати, описувати, таким чином розвивалося мовлення.

            В процесі пошуково-дослідницької діяльності проводилися досліди з пізнання навколишнього середовища, під час яких застосовували елементи методики Сандри Кейплан  і досліди з  мовлення.

         В процесі інтеграції мовлення та пізнання природи проводилися наступні досліди:

   Досліди-розповіді: для доповіді під час засідання маленьких дослідників були розроблені схеми, за якими діти складали свої висловлювання. Схеми і план  полегшували дітям будувати зв’язні розповіді.

Досліди-історії: логопед і вихователь разом з дітьми складали історії про явища природи. Звичайно, авторами історій були  педагоги, але багато підказок і ідей пропонували діти.

Під час складання розповідей та історій використовували елементи сторітелінгу- мистецтво складання і розповідання цікавих історій. Сторітелінг був розроблений і  перевірений на власному досвіді Девідом Армстронгом. Українські педагоги Катерина Крутій та Лариса Зданевич пропонують використовувати з дітьми дошкільного віку сторітелінг як мотиваційний комунікаційний прийом.

При складанні історій та розповідей  про явища природи, викладаючи факти, ми додавали  емоційний фон, казкову ситуацію, залучали дітей приймати участь в вирішенні проблем, що викладені в історії. В історіях  про природу діти дискутували, фантазували. Сторітеллінг - це чудовий  метод ознайомлення зі складним матеріалом.

      Результатом  роботи за методом сторітелінгу є:

•  Історії про природу: про вулкан, про повітря, Історія про подорож інопланетянина з краплиною води, про ґрунт, про Блискавку та Грім,  про вітер, про сніг, про туман, веселку та інші.
• Історії про звуки природи, 
• презентації до кожної історії,
• схеми та план розповіді.
• картки для проведення дослідів

      Експериментуючи з природним матеріалом проводили досліди з утворення нових слів: дітям пропонувалися різноманітні мовленнєві ігри зі словотвору. Під час ігор діти спостерігали за зміною слів, навчалися утворювати нові слова різними способами, конструювати речення різної складності, поширювали речення: наприклад, сніг віє: сніговій, лід іде:льодохід.

Досліди, під час яких аналізувалися прислів’я: прислів’я є засобом, який допомагає зробити дітей дослідниками природних явищ. Діти з допомогою педагогів визначали властивості предметів і явищ природи, поданих у прислів’ях, пояснювали прислів’я. Зміст прислів’їв використовувався в мовленнєвих іграх. Розроблені дидактичні вправи: «Яке прислів’я зайве?», «Явища природи дослідили, у прислів’ях повторили», «Про що говорить прислів’я?», «Знайди властивості скла», «Звідки береться тепло?», «Маленькі фізики». Маленькі дослідники пізнавали явища в природній обстановці так, як воно відбувається в природі. І знаходили  підтвердження своїм спостереженням в прислів’ях. Наприклад, Притягує, як магніт.(Магніт притягує).Правда, як олія, скрізь наверх спливає. (Олія легша води). Для роботи з прислів’ями складені презентації, схеми, план розповіді.

        Розвиток дослідницької компетенції особистості дитини відбувався засобами медіа. Під час проведення дослідницької діяльності використовували різноманітні презентації відповідно до мети досліду. Адже систематичне використання мультимедійних презентацій  сприяє продуктивним результатам: підвищується якісний рівень використання наочності; зростає продуктивність праці педагога. Розроблені мультимедійні тематичні презентації для дітей старшого дошкільного віку, а саме: «Явища природи», «Вулкан», «Природа в прислів’ях», «Повітря», «Складні слова про явища природи»: снігопад, листопад, зорепад, водоспад,  «Пори року», «продукти харчування» та інші.. Це позитивно позначається на рівні засвоєння знань дітей.

          Були також розроблені схеми для складання розповідей, малюнки для проведення дослідів.

         Проводили заняття з використанням власних мультимедійних презентацій,  фото-слайдів, навчальних та художніх презентацій.

           На заняттях ознайомлювали дітей з професіями, які є представниками медіа: журналістами, телеведучими, кореспондентами, редакторами. Для ознайомлення з професією журналіста проводили ігри у вигляді прес-конференції, ток-шоу. Діти вчилися брати інтерв’ю, користуватися мікрофоном, камерою, фотоапаратом,. Як кореспонденти, діти коментували досліди, розповіді своїх друзів, свої малюнки, малюнки інших дітей, знаходили потрібну інформацію в інтернеті, енциклопедіях, журналах, газетах.

           Для ознайомлення з друкованою продукцією, втілили проект «Складаємо газету про осінні новини за творами В.О.Сухомлинського», де діти були кореспондентами, фотографами, а потім редакторами.

              Діти отримують знання з медіа освіти під час занять гуртка. Вихованці знайомляться з правилами роботи на комп’ютері, грають в ігри на розвиток пам’яті, уяви, переглядають в інтернеті відео про природні явища, потім отриману інформацію відображають в малюнках.

         В процесі проведеної роботи діти  старшого дошкільного віку з порушенням мовлення навчилися вільно експериментувати не тільки з природним, а й  з мовленнєвим матеріалом