Календарне планування 10 клас за програмою Інтегрованого курсу "Історія:Україна і світ", 3 години на тиждень розроблено згідно програми МОН, яка буде чинна з 01 вересня 2018 року на 2018-2019 навчальний рік.
Календарне планування уроків
Інтегрований курс " Історія: Україна і світ " для 10-х класів у 2018/2019 н.р.
70 годин (2 години на тиждень)
2. Пометун О.І. Історія України: підручник для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл., рівеь стандарт / О.І.Пометун - _____________________________________________
3. Щупак І.Я. Всесвітня історія: підручник для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / І.Я.Щупак - _____________________________________________
4. Фронтальні види тематичних робіт
Форма контролю |
І семестр |
Дата |
ІІ семестр |
Дата |
Узагальнення |
|
|
|
|
Практичні роботи |
|
|
|
|
№ з/п |
Тема уроку |
Дата |
Скориговано |
Примітка |
|
1 |
Завдання і структура курсу. Джерела. Періоди Новітньої доби світової історії та історії України. Територія і населення України на початку ХХ ст |
|
|
|
|
Вступ. ПЕРЕДДЕНЬ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
|||||
2 |
Система «озброєного миру»: Троїстий союз і Антанта. Території зіткнення геополітичних інтересів: «балканський вузол». |
|
|
|
|
3 |
Україна в геополітичних планах Центральних держав і Антанти. «Українське питання» в австрійсько-російських відносинах. |
|
|
|
|
4 |
Український національний рух. Модернізація і формування сучасних націй. Повсякденне життя: між традиційним та індустріальним суспільством. |
|
|
|
|
5 |
Узагальнення. |
|
|
|
|
Розділ 1. Перша світова війна |
|||||
6 |
Початок світової війни. Головна Українська рада. Українці в арміях воюючих сторін. Легіон Українських січових стрільців. |
|
|
Практичне заняття: Українські січові стрільці в мистецьких і літературних образах; |
|
7 |
Український рух у Російській імперії: між заявами про лояльність і переслідуваннями. Союз визволення України. Галицькі «москвофіли». |
|
|
|
|
8 |
Театри бойових дій у 1914 р. Російська окупація Галичини та Буковини. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців |
|
|
|
|
9 |
Вступ у війну Італії. Західний фронт у 1915–1916 рр. |
|
|
|
|
10 |
Брусиловський прорив. Воєнні операції на морях. |
|
|
|
|
11 |
Сприйняття війни. Людина на фронті: «будні» окопної війни. Влада й організація життя в тилу. Жінка на війні Національне питання в ході війни. Опіка над пораненими, біженцями й полоненими. |
|
|
|
|
12 |
Практичне заняття: Повсякденне життя під час Першої світової війни (на прикладі українських теренів); |
|
|
|
|
13 |
Вступ у війну США. «14 пунктів» Вудро Вілсона. Бойові дії на Західному фронті в 1917–1918 рр. |
|
|
|
|
14 |
Вихід із війни Росії.Комп’єнське перемир’я. Наслідки війни: політичний, матеріальний, соціальний («втрачене покоління») і духовний виміри. |
|
|
Есе:Зумовлені Першою світовою війною наукові й технічні винаходи, які змінили життя людства. |
|
15 |
Практичне заняття: «Велика війна» в історичній пам’яті та культурі. |
|
|
Есе: «Велика війна» 1914–1918 років: збіг обставин чи вияв кризи європейської цивілізації? |
|
16 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
Розділ 2. СОЦІАЛЬНІ Й НАЦІОНАЛЬНІ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ |
|||||
17 |
Падіння монархії в Росії. Тимчасовий уряд: склад і політика. Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Володимир Ульянов (Ленін). |
|
|
|
|
18 |
Жовтневий переворот. Війна між «червоними» й «білими». Розпад Російської імперії. Проголошення державної незалежності Польщі та Фінляндії. |
|
|
Есе: Жовтневі (1917 року) події в Росії: державний переворот чи соціалістична революція? |
|
19 |
Причини та рушійні сили Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада і Генеральний Секретаріат. Михайло Грушевський і Володимир Винниченко. |
|
|
|
|
20 |
Універсали Центральної Ради: від автономії до самостійності. Практичне заняття:Стратегія і тактика боротьби Української Центральної Ради за створення національної демократичної держави |
|
|
(на основі аналізу універсалів і конституційних актів). |
|
21 |
Боротьба політичних організацій за вплив на армію та населення. Формування українського війська: здобутки і прорахунки. |
|
|
|
|
22 |
Перша російсько-українська війна. Кримськотатарський національний рух. Конституція Української Народної Республіки (УНР). |
|
|
|
|
23 |
Українська Держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція. Утворення Директорії. Відновлення УНР. Симон Петлюра. |
|
|
|
|
24 |
Друга російсько-українська війна та окупація УНР більшовиками й білогвардійцями. Політика «воєнного комунізму». |
|
|
|
|
25 |
Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка. Зимові походи Армії УНР. |
|
|
|
|
26 |
Крах монархічних режимів у Центральних державах. Розпад Габсбурзької монархії. Національні революції в Чехословаччині й Угорщині. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. |
|
|
|
|
27 |
Утворення Української Національної Ради. «Листопадовий зрив» і проголошення Західно-Української Народної Республіки. Євген Петрушевич. Польсько-українська війна. |
|
|
|
|
28 |
Акт Злуки УНР і ЗУНР. «Трикутник смерті» й Варшавська угода 1920 р.: здобутки і втрати українців. Юзеф Пілсудський. |
|
|
|
|
29 |
Практичне заняття:Українська державність і питання національних меншин |
|
|
(на основі аналізу універсалів УЦР і конституційних актів українських держав). |
|
30 |
Міжнаціональні відносини на теренах України. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Національна політика гетьманського уряду і Директорії. Питання національних меншин у ЗУНР. |
|
|
|
|
31 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
Розділ 3. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ: МІЖ ДЕМОКРАТІЄЮ Й АВТОРИТАРИЗМОМ |
|||||
32 |
Система мирних договорів з переможеними. Встановлення кордонів у Європі. Поділ української території. Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). |
|
|
Есе: Осмислення наслідків Першої світової війни та революційного періоду в європейській та українській культурі; |
|
33 |
Практичне заняття: «Українське питання» на Паризькій мирній конференції і в міжнародних угодах 1920-х рр.; |
|
|
|
|
34 |
Утворення Радянського Союзу. Статус Української СРР у складі Радянського Союзу. Українська політична та культурна еміграція. Спроби формування системи колективної безпеки в Європі. Ліга Націй. |
|
|
|
|
35 |
Епоха «проспериті» в США. Економіка західноєвропейських держав: структурні зміни і стабілізація Англійська та французька демократії в умовах соціальних конфліктів і політичної конкуренції. |
|
|
Есе: Ідея Пан’Європи: витоки, спроби реалізації й причини невдач. |
|
36 |
Німеччина в період Веймарської республіки. Репараційне питання. Німецько-радянське зближення 1920-х рр |
|
|
|
|
37 |
Економічне і політичне становище Королівства сербів, хорватів і словенців, Болгарії, Румунії, Угорщини, Австрії, Чехословаччини, Польщі. Томаш Масарик. |
|
|
|
|
38 |
Становище українців у Польщі, Чехословаччині, Румунії: національна політика влади, соціальні зміни, господарська, культурна і політична активність |
|
|
|
|
39 |
Політико-економічна криза більшовицького режиму. Голод 1921–1923 рр. «Нова економічна політика»: запровадження, реалізація, економічні та соціальні результати. Людина в період непу. |
|
|
|
|
40 |
Курс на «коренізацію» компартійно-державного апарату СРСР. «Українізація»: форма і зміст. Ставлення влади і населення УСРР до «українізації». |
|
|
|
|
41 |
Радянська українізація в баченні української політичної та культурної еміграції. Розвиток української освіти, науки і мистецтва в УСРР. |
|
|
|
|
42 |
Повернення Європи до мирного життя. Зміни в побуті: одязі, харчуванні, облаштуванні житла, організації відпочинку. Повсякдення і життєвий рівень населення в СРСР (на прикладі України). |
|
|
Практичне заняття: Новий образ жінки в українському суспільстві міжвоєнного періоду.
|
|
43 |
Суспільна роль інтелігенції. Новий образ жінки у суспільстві: жінка на виробництві, в освітніх закладах і громадському житті. Масова культура. Модернізм. Культурна єдність політично розколотої Європи. |
|
|
Практичне заняття: Побутова культура і повсякденне життя населення Європи першої третини ХХ ст.; |
|
44 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
Розділ 4. ТОТАЛІТАРНІ РЕЖИМИ ЯК ВИКЛИК ЛЮДСТВУ |
|||||
45 |
Світова економічна криза 1929–1933 рр.: причини, перебіг, регіональні відмінності, наслідки. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта. Європа: політика економії та протекціонізму, встановлення державного контролю над економікою |
|
|
;
|
|
46 |
Ідейні засади та соціальна база комуністичного режиму, фашизму і нацизму. Прихід до влади в Італії фашистів. Утвердження нацистського режиму в Німеччині. |
|
|
|
|
47 |
Соціально-економічна політика урядів Б. Муссоліні та А. Гітлера. Знищення політичної опозиції. |
|
|
|
|
48 |
Встановлення державного контролю над публічним життям і суспільною свідомістю. Роль пропаганди. Антисемітизм у нацистській Німеччині. |
|
|
|
|
49 |
Радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Народні фронти у Франції та Іспанії. Громадянська війна в Іспанії. Політичні режими в країнах Центрально-Східної Європи. Становище українців у Румунії, Угорщині, Чехословаччині, Австрії. |
|
|
|
|
50 |
Національна політика «санаційного» режиму. Влада і українське суспільство. Українські політичні, професійні, кооперативні, просвітні, релігійні, жіночі та молодіжні організації. |
|
|
Практичне заняття: Пропагандистський ідеал радянської людини та реалії її повсякденного життя; |
|
51 |
Митрополит Андрей Шептицький. Радикалізація суспільних настроїв. Дмитро Донцов. Організація українських націоналістів (ОУН). Євген Коновалець. |
|
|
|
|
52 |
Встановлення режиму сталінської диктатури: передумови і методи. Форсована індустріалізація. Директивна економіка Практичне заняття: Людина в умовах тоталітаризму: приклад України. |
|
|
|
|
53 |
Суцільна колективізація сільського господарства. Опір селянства. Комуністичний тоталітаризм. «Культурна революція». Масові репресії. |
|
|
|
|
54 |
Конституція СРСР 1936 р. Практичне заняття: Конституція УРСР 1937 року: основні положення та їх практичне втілення; |
|
|
|
|
55 |
Результати політики «великого перелому» в УСРР. Політичні процеси. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид українського народу. Позиція світової спільноти щодо Голодомору. |
|
|
|
|
56 |
Великий терор. Українці в таборах ГУЛАГу. Нищення української наукової і творчої інтелігенції («Розстріляне відродження»). |
|
|
Навчальних проект: Дилеми інтелігенції в умовах авторитарних і тоталітарних режимів |
|
57 |
Суспільство радянської України. Партноменклатура. Микола Скрипник. Олександр Шумський. Світогляд «радянської» людини та способи його формування. Українська інтелігенція. Олександр Довженко |
|
|
|
|
58 |
Практичне заняття: Настрої західноукраїнської молоді міжвоєнного періоду: між радянофільством та інтегральним націоналізмом; |
|
|
|
|
59 |
Навчальних проект: Українці у складі СРСР і країн Центральної-Східної Європи в міжвоєнний період: обмеження і можливості |
|
|
|
|
60 |
Японська експансія в Китаї. Антиколоніальний рух в Індії. Махатма Ганді. Акції громадянської непокори. Модернізація Туреччини та Ірану |
|
|
|
|
61 |
Північна Африка у сфері англійських, французьких та італійських інтересів. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів у Латинській Америці. |
|
|
Навчальних проект: Образ Азії, Африки та Латинської Америки в уявленнях українців |
|
62 |
Навчальних проект: Політичні/національні лідери на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Франклін Делано Рузвельт, Андрей Шептицький. |
|
|
|
|
63 |
Практичне заняття: Історія рідного краю на тлі історії України 1920–1930-х років. |
|
|
|
|
64 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
Розділ 5. УКРАЇНА І СВІТ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК ВІЙНИ |
|||||
65 |
Зовнішньополітичні пріоритети Європи в другій половині 1930-х рр. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі. Порушення умов Версальського договору і введення німецьких військ у Рейнську зону. |
|
|
|
|
66 |
Діяльність Ліги Націй. Укладення союзу між Німеччиною та Італією Причини та цілі політики «умиротворення». Аншлюс Австрії. Судетська криза. Мюнхенська угода й розчленування Чехословаччини. |
|
|
|
|
67 |
Український рух на Закарпатті. Карпатська Україна: від автономії до проголошення незалежності. Августин Волошин |
|
|
|
|
68 |
Практичне заняття: Срібна земля: Карпатська Україна в міжвоєнний період і спроба державотворення; |
|
|
|
|
69 |
Німецькі територіальні претензії до Польщі та Литви. Територіальні претензії СРСР до Польщі, Румунії, Фінляндії, країн Балтії. |
|
|
|
|
70 |
Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Німецько-радянський пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємний додаток до нього: мотиви укладення і зміст. |
|
|
|
|
71 |
Вторгнення Німеччини і СРСР в Польщу. Реакція світу і місцевого населення. Українці в польській армії. |
|
|
|
|
72 |
«Договір про дружбу та кордон» між СРСР і Німеччиною. Включення до СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії. |
|
|
Есе: Як початок Другої світової війни вплинув на життя моєї родини. |
|
73 |
Практичне заняття: Приєднання до СРСР Західної України, Північної Буковини, частини Бессарабії: політичні цілі та пропагандистська риторика; |
|
|
|
|
74 |
Практичне заняття: Західна Україна: зміни в повсякденному житті населення після анексії СРСР; |
|
|
|
|
75 |
Причини «дивної війни». Основні театри воєнних дій у Європі в 1939–1940 рр.: перебіг подій. Радянсько-фінська війна. Військова поразка Франції. Шарль де Ґоль і Філіп Петен. |
|
|
|
|
76 |
Вісь «Рим – Берлін – Токіо». Укладення Троїстої угоди та пакту про нейтралітет між СРСР і Японією. Німецько-радянська співпраця в економічній і військовій сферах |
|
|
Практичне заняття: Вісь «Рим – Берлін – Токіо»: історія формування й краху;
|
|
77 |
Адміністративно-територіальна реформа. Радянські партійні та громадські організації. «Націоналізація» промисловості.. |
|
|
Есе: Радянський чиновник сталінської доби: історичний та художній образи;
|
|
78 |
Економічні та соціальні зміни в сільському господарстві. «Українізація». Влада і західноукраїнське суспільство. Політичні репресії. Депортації |
|
|
|
|
79 |
Осередки української еміграції. Політичні орієнтації в українському русі. Розкол в Організації Українських Націоналістів (ОУН). |
|
|
Практичне заняття: Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції.
|
|
80 |
Степан Бандера. Український Центральний Комітет у Кракові. Володимир Кубійович. Український рух у Закарпатті в умовах угорського панування. |
|
|
|
|
81 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
Розділ 6. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ПЕРЕБІГ І РЕЗУЛЬТАТИ |
|||||
82 |
Німецький план «блискавичної війни». Бойові дії влітку–восени 1941 р. Розгром німецькими військами радянського Південно-Західного фронту. |
|
|
|
|
83 |
Мобілізаційні заходи та проведення евакуації на території України. Битва під Москвою і спроби контрнаступу радянських військ у Криму й під Харковом |
|
|
|
|
84 |
Блокада Ленінграда та облога Севастополя. «Тактика випаленої землі» та інші злочинні дії комуністичного режиму під час війни. |
|
|
|
|
85 |
Нацистський «новий порядок» в окупованій Європі: загальна характеристика. План «Ост». Зони окупації України: особливості режиму. |
|
|
|
|
86 |
Становище військовополонених і цивільного населення на окупованих територіях. Остарбайтери. Національні військові формування в німецькій армії. Прояви колабораціонізму. |
|
|
|
|
87 |
Політика «остаточного вирішення єврейського питання»: нацистська расова теорія та методи її реалізації. Ґетто, концтабори, табори смерті. |
|
|
|
|
88 |
Трагедія Бабиного Яру в Києві. Опір Голокосту. Праведники народів світу. Діяльність митрополита Андрея Шептицького |
|
|
|
|
89 |
Ідеологія, соціальна база, тактика і стратегія рухів опору в Україні. Акт відновлення Української Держави. Українська повстанська армія (УПА). |
|
|
Практичне заняття: Рух Опору в Україні: ідеологія, соціальна база, тактика і стратегія; |
|
90 |
ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН(б): еволюція програмних засад українського національно-визвольного руху. Українська головна визвольна рада (УГВР). |
|
|
|
|
91 |
Радянські партизанські загони і з’єднання. Розгортання в Західній Україні осередків польського руху опору. Польсько-українські відносини. |
|
|
|
|
92 |
Англо-радянський договір про взаємодопомогу і Атлантична хартія. Військово-технічне та інформаційне співробітництво. Ленд-ліз. Вінстон Черчіль. |
|
|
|
|
93 |
Напад Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані. Декларація Об’єднаних Націй (1942 р.). Тегеранська конференція. |
|
|
|
|
94 |
Докорінний перелом у ході німецько-радянської війни: битви під Сталінградом і на Курській дузі. Битва за Дніпро. Вигнання військ гітлерівської коаліції з України. |
|
|
|
|
95 |
Поразки німців та їхніх союзників у Північній Африці, Італії, на Тихому океані. Відкриття Другого фронту в Європі. Бойові дії в Центральній та Західній Європі в 1944–1945 рр. |
|
|
|
|
96 |
Українці у військових формуваннях держав антигітлерівської коаліції. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. |
|
|
Есе: Українська література й мистецтво воєнного часу: теми й герої; |
|
97 |
Ялтинська конференція. Битва за Берлін і капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція. Атомне бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Капітуляція Японії. |
|
|
|
|
98 |
Практичне заняття: Друга світова війна: сценарії та стратегії воюючих сторін; |
|
|
|
|
99 |
Переорієнтація економік воюючих держав на воєнні потреби та її соціальні наслідки. Жінки та підлітки на фронті й у тилу. Міграції, матеріальні й демографічні втрати внаслідок війни. |
|
|
Есе: Наукові й технічні винаходи зумовлені Другою світовою війною, які змінили життя людства. |
|
100 |
Практичне заняття: Економічне і суспільне життя в Європі: зміни під впливом війни; |
|
|
|
|
101 |
Відновлення в Україні комуністичного режиму. Депортація з Південної України і Криму татар, німців, болгар, греків і вірмен. Злочини проти людства. Література й мистецтво воєнного часу: теми і герої. |
|
|
|
|
102 |
Практичне заняття: Світові війни ХХ ст.: спільне та відмінне; |
|
|
|
|
103 |
Практичне заняття: Рідний край у роки Другої світової війни. |
|
|
|
|
104 |
Узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
105 |
Узагальнення до інтегрованого курсу "Історія: Україна і світ " |
|
|
|
|