КОРЕКЦІЯ РОЗВИТКУ (У) |
|
||||
Фізичне я |
|||||
|
Тілесний образ загальне уявлення про своє тіло. |
Учень / учениця: - знає назви та призначення частин тіла (голова, плечі, шия, груди, живіт, спина тощо), обличчя (чоло, ніс, очі, брови, вії, щоки, губи), верхніх і нижніх кінцівок (пальці, стопа, п’ята, коліно, стегно, сідниці, лікоть, долоня); |
|
||
|
Схема тіла (внутрішнє уявлення про тіло як єдине ціле з визначеними границями, що чітко відображає розташування та розміри його складових) орієнтація у схемі тіл. |
- показує на собі частини тіла (голова, шия, груди, живіт, боки, спина, сідниці), обличчя (чоло, очі, ніс, щоки, вуха, рот (губи, зуби, язик), підборіддя), рук (плече, лікоть, кисть (долоня, пальці), та ніг (стегно, коліно, стопа (п᾿ята, підошва, пальці)); - описує та називає місцерозташування частини тіла, обличчя, верхніх і нижніх кінцівок відносно о |
|
||
|
Сенсорні відчуття: розрізнення зорових, слухових, нюхових, смакових, тактильних відчуттів. |
описує те, що бачить, чує, до чого торкається у даний момент; - порівнює предмети на дотик, на слух, на вигляд, на нюх, на смак за протилежними ознаками (холодне-тепле, гостре-тупе, темне-світле, м'яке-тверде, гладке-шорохувате то |
|
||
|
Тілесна рефлексія навички самоспостереження за тілесними відчуттями, ритмом дихання усвідомлення рухових можливостей свого тіла. |
- співвідносить стан свого самопочуття на даний момент із картинкою, піктограмою чи фотозображенням; - розрізняє ротовий та носовий вдих-видих; - фіксує і називає в даний момент стан напруження. |
|
||
|
Тілесна регуляція управління диханням довільна регуляція рухової активності. |
здійснює плавний довготривалий вдих-видих у зручному для себе темпі; - здійснює синхронні рухи у заданому ритмі відповідно до зразка; - розпочинає та зупиняє рух відповідно до заданого сигналу; - імітує рухову послідовність із трьох елементів. |
|
||
Психічне Я |
|
||||
|
Сприйняття, розпізнавання почуттів та емоцій поняття про основні емоції: радість, злість, страх, смуток, інтерес, образа. |
- має уявлення про основні емоції, - знає як їх назвати і впізнає їх на картинках; - підбирає картинку із зображенням емоції, яка відповідає його / її внутрішньому емоційному стану; - за допомогою психолога пригадує епізоди казок, мультфільмів чи оповідань, де герой відчував відповідне почуття. |
|
||
|
Вираження власних почуттів та емоцій вираження свого настрою та емоційних станів невербальними засобами виразності. |
показує мімікою різноманітні емоційні вирази обличчя; - виражає власний емоційний стан мімікою, звуками, жестами, дотиком, позою тіла. |
|
||
|
Фізіологічні потреби. Поняття про фізіологічні потреби інтероцептивні відчуття. |
Учень / учениця: - має уявлення про основні потреби свого тіла (їсти, спати, митися тощо) - вміє розрізняти інтероцептивні відчуття (спраги, голоду, втоми, сонливості) та словесно. |
|
||
|
Ставлення до себе: 1. Позитивний образ свого Я: моє ім'я: усвідомлення та позитивне сприймання свого імені.
|
Учень / учениця: - знає зменшувально-пестливі форми свого імені; - має уявлення про те, які в |
|
||
людини можуть бути сильні сторони; - серед запропонованих сюжетних картинок обирає ті, що, на його / її думку, ілюструють сильні сторони людини; - називає свої вміння: навчальні, побутові, творчі. |
|
||||
|
3. Як я змінююся, коли росту (оцінка себе у часовій перспективі). |
За допомогою дорослого порівнює себе із собою у минулому, розповідає, що змінилося; - з опорою на підказки розповідає на тему «Як я змінююсь, коли росту». |
|
||
|
|||||