Календарне планування 6 клас трудове українська мова для дітей ООП

 

Комунальний заклад "Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр" Харківської обласної ради

 

 

 

Календарно-тематичне планування

з предмета «Українська мова»                                                                            курсу інваріантної складової навчального плану                                                   у 6-Б класі на I семестр 2023/2024 навчального року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель початкових класів

першої кваліфікаційної категорії

Орищенко Людмила Олександрівна

 

 

Розглянуто

на засіданні методичної кафедри

вчителів предметів гуманітарного циклу

від _____________2023, протокол № ____

 

 

ПОГОДЖУЮ

           Заступник директора з навчальної роботи

________________ І.В.Нестеренко

 

___ ______________2023

 

 

 

 

 

Сахновщина 2023

 

6 клас Складено відповідно до модельної навчальної програми «Українська мова» для 5-6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку (авт. Пономаренко Н. В., Тороп К. С., Ярмола Н. А.).

 

 

Підручник, що використовується

Українська мова : підруч. для осіб з особлив. освітн. потребами (F 70) : 6 кл. / В. С. Гнатенко. – К. : Либідь, 2020. – 192 с.

 

 

 

Інструктивно-методичні рекомендації 

 

щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році 6 клас

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова

           У 2023/2024 навчальному році вивчення української мови в 6 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: Українська мова 5-6 кл. (автори Голуб Н.І., Горошкіна О.М.), Українська мова 5-6 кл. (автори Заболотний О.В. та ін.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); інтегрованого мовно-літературного курсу (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 5-6 кл. (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендовану наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09. 2021 № 1031. Програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelninavchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsyapoetapno-z-2022-roku. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників з української мови для 5 класу закладів загальної середньої освіти, зокрема, варіантність щодо реалізації кожної з модельних навчальних програм. У 5 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Електронні версії підручників для вивчення курсу розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://lib.imzo.gov.ua/. Також систематизовану добірку навчально-методичного забезпечення для 5 класу розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» - «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» в розділі «Нова українська школа» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK 8i0MpJAv/edit#gid=618777777). На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. Зазначені програми спрямовують діяльність учителя на виконання завдань, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі,  актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей. Для формування ключових компетентностей важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення і робити висновки, розв’язувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо), розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту. Вивчення кожної теми рекомендуємо починати з цілевизначення, що сприяє становленню цілеспрямованості, активізації внутрішніх мотиваційних резервів, умотивованості рефлексії, оскільки між цілевизначенням і рефлексією є логічний зв’язок, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи подальшого самовдосконалення. З огляду на це доцільно пропонувати завдання й запитання, які учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем. У процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям розмежовувати власну й чужу позицію, порівнювати й оцінювати їх, формувати систему ставлень. Цінними є такі вміння: виявити і сформулювати проблему; швидко знайти інформацію, необхідну й достатню для розв’язання проблеми; оцінити, чи достатньо цієї інформації для розв’язання проблеми; у разі потреби з’ясувати, якої інформації бракує для розв’язання проблеми, використати зібрану інформацію для розв’язання проблеми. Учитель має акцентувати увагу учнів на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам наголошування, правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Компетентний мовець має знати правила застосування мовних формул, з допомогою яких він може познайомитися і подружитися, з’ясувати або уточнити певну інформацію, пояснити, запросити, попросити вибачення, привітати когось або висловити співчуття тощо. Для цього введено до програм, наприклад, відомості про мовленнєві жанри. Системний характер ознайомлення учнів з мовленнєвими жанрами забезпечує насамперед їхнє місце в освітньому процесі: водночас на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії. Актуальними є завдання, що забезпечують формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами. Привертаємо увагу до іншої важливої проблеми – навчання працювати в команді, групі, парі і методів, що сприяють цьому.  До ключових мовних навичок ХХІ століття віднесено розвинений словниковий запас, що визначає доцільність системної робити над збагаченням словника учнів. Одним із викликів 2023/2024 навчального року є якість надання освітніх послуг в умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією. Оскільки дистанційне навчання можна здійснювати в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення виконання їх ураховуватиме особливості співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів . Синхронний режим (коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі) передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасність, зворотність, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним вважаємо застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org, що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії. Зазначаємо, що модельна навчальна програма інтегрованого мовнолітературного курсу (українська мова, українська та зарубіжні літератури) визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5–6-х класів з мовно-літературної освітньої галузі, пропонований зміст та види навчальної діяльності учнів, спрямовані на реалізацію очікуваних результатів на основі пропонованого змісту.  Для 6-го класу програмою передбачено 9 розділів (орієнтовно по одному розділу для одного календарного місяця). Кожен розділ містить 3 – 4 теми (орієнтовно одна тема на один календарний тиждень), які розвивають і конкретизують загальну тему розділу. У межах кожного розділу визначено очікувані результати навчання, пропонований зміст та види навчальної діяльності. Очікувані результати навчання відповідають орієнтирам для оцінювання з мовно-літературної освітньої галузі, визначеним у Державному стандарті базової середньої освіти. У кожному розділі представлено очікувані результати навчання з усіх чотирьох груп обов’язкових результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти. Пропонований зміст структуровано відповідно до базових знань за групами: «Комунікація», «Інформація», «Мовні засоби», «Текст», «Літературний твір». У межах кожного розділу є перелік текстів: художніх, зокрема фольклорних, творів класичної та сучасної літератури (української та зарубіжних); інформаційних; медіатекстів тощо, згрупованих за темами. У переліку дотримано баланс між творами класичної та сучасної літератури, творами українських і зарубіжних авторів, а також передбачено ознайомлення з творами літератур корінних народів і національних меншин України. Серед 4 текстів є зразки різних літературних родів, жанрів, а також різних типів і стилів мовлення. Паралельно передбачено роботу з різноплановими інформаційними та іншими нехудожніми текстами, а також із медіатекстами. Крім того, опрацювання за програмою тих чи інших творів збігається в часі із відповідними офіційними та народними святами, пам'ятними датами, визначними подіями тощо, що покликано забезпечити зв’язок із життям. Перелік текстів (зокрема художніх творів українських і зарубіжних авторів, медіатекстів тощо) є пропонованим. У підручниках до цієї програми автори використовують різні твори з наведеного переліку. Це має враховувати вчитель, і, залежно від кількості годин на тиждень для інтегрованого курсу, а також обраного підручника, додавати тексти з наведеного переліку для роботи в класі та для самостійного (позакласного) читання або запропонувати учням інші тексти. Спосіб роботи з текстом (читання повністю, скорочено, в уривках, прослуховування аудіокнижки тощо) залежить від його специфіки, запитів учнів, базових знань, запланованих до опрацювання, та передбачених видів навчальної діяльності. Реалізація в програмі текстоцентричного підходу робить той самий текст основою як для його аналізу, інтерпретації, оцінювання тощо, тобто для читацької діяльності, так і для розгортання видів діяльності, пов’язаних із процесом усного та письмового мовлення, а також опанування необхідних для цього знань. Це дає змогу розв’язувати на одному уроці завдання і мовної, і літературної освіти. Для забезпечення розвитку компетентного мовця в умовах безпосереднього спілкування програма передбачає залучення учнів до дій зі сприймання й використання інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія в класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі, інтерв’ю тощо). Така мовленнєва практика розгортається навколо прослуханих/прочитаних/ переглянутих текстів або медіатекстів. Мотивування учнів до вдосконалення власного мовлення сприяє стійкому пізнавальному інтересу до фонетичних закономірностей української мови, орфоепічних норм та знань зі стилістики. Крім безпосередньої участі в спілкуванні, учні вчаться аналізувати комунікативні ситуації з позиції спостерігача (на прикладі рольових ігор, театралізації, перегляду або прослуховування медіатекстів), опановуючи необхідні для цього поняття з теорії комунікації, теорії тексту, теорії інформації. Знання зі стилістики, теорії комунікації, теорії тексту, теорії інформації на етапі адаптаційного циклу базової освіти мають прикладний характер і використовуються в процесі навчання з метою подальшого вдосконалення усного та письмового мовлення

 

Українська мова

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami.

Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 6 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

    Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в

європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний

характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна

композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе: вільне і формальне

Розподіл годин між розділами

    Вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами

вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно

змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення

розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з

української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів

контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з

українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір

(навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких

здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і

читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте

визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік

навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності

(усний переказ, діалог).

 У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 6 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і

читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й

ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не

проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань,

визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що

вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням

контрольних робіт.

Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів

оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний

твір) або читання вголос.

          Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .

 

 

 

 

 

 

 

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 6-9 класах

		5 кл.				6 кл.			7 кл.			8 кл.				9 кл.
Усього годин		122				122			88			70				70
Години з РМ		24				23			22			16				19
	І		ІІ		І		ІІ	І		ІІ	І		ІІ		І		ІІ
	Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної	4		4		4		4	3		3	2		2		2		2
теми
Письмо: переказ	1		1		1		1	1		1	1		1		1		1
твір	-		-	-			1	-		1	1			1	1		1
Правопис:	1		1	1			1	1		1	1			1	1		1
диктант
	Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:	1		-	1			-	1		-	1			-	1		-
діалог
усний переказ	1		-	1			-	1		-	1			-	1		-
усний твір	-		1	-			1	-		1	-			1	-		1
читання вголос	-		1	-			1	-		1	-			1	-		1

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів  контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю

кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів,  умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім

арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою

написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять).

    Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків

під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому

індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується

учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

6 – 9 класи – по два зошити;

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по

одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 9 балів щомісяця протягом семестру і

вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під  час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність,  охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці

за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть

використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради  Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної

форми навчання в період воєнного стану, карантинних заходів в режимі

онлайн і офлайн, учителям рекомендуємо використовувати сучасні

електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google

Classroom, Moodle, Microsoft Teams, записи уроків у межах проєкту

«Всеукраїнська школа онлайн» тощо.

Фронтальні та індивідуальні види контролю в умовах карантину

проводяться з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти,  учителя-філолога. Педагог на свій розсуд може визначати вид та зміст завдань.

Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української  мови, можуть прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів.

Завдання оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних

досягнень учнів 6–9 класів.

 

Сітка контролюючих годин

 

	6-Б
Усього годин	48
Години РМ	7
	I	II
Перевірка мовної теми	28.09 24.10 05.12. 21.12
Письмо: Переказ	16.11
Твір	-
Правопис: Диктант	12.12
Перевірка зошитів	4

 

 

6 клас

І семестр

(48 годин, 3 години на тиждень)

 

№ п/п	Дата	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Примітка
			Тема: Вступ
1.	05.09	1	Мова – коштовний скарб народу
2.	06.09	1	Культура мовлення і спілкування
			Тема: Повторення
3.	07.09	1	Повторення вивченого про будову слова
4.	12.09	1	Будова слова. Корінь, префікс, суфікс, закінчення
5.	13.09	1	Речення. Головні та другорядні члени речення
6.	14.09	1	Розпізнавання головних та другорядних членів речення
7.	19.09	І	РМ Складання розповіді на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів (орієнтовна тема: « Чим запам’яталося мені літо»)
8.	20.09	1	Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченнях
9.	21.09	1	Види речень за метою висловлювання
10.	26.09	І	Розділові знаки у кінці речень
11.	27.09	1	РМ Складання різних за метою висловлювання речень на дану тему з допомогою сюжетних малюнків та ілюстрацій
12.	28.09	1	Контрольна робота Тести
13.	03.10	1	Аналіз контрольної роботи
			Тема:  Лексикологія
14.	04.10	1	Групи слів за значенням: антоніми, синоніми.
15.	05.10	1	Слова, близькі за значенням ( синоніми)
16.	10.10	1	РМ Складання коротких письмових повідомлень
17.	11.10	1	Слова, протилежні за значенням ( антоніми)
18.	12.10	1	Добір синонімів, антонімів до певної тематичної групи
19.	17.10	1	РМ Відновлення деформованого тексту.
20.	18.10	1	Синоніми. Розпізнавання синонімів та вживання їх у мовленні.
21.	19.10	1	Антоніми. Розпізнавання антонімів та  вживання їх у мовленні.
22.	24.10	1	Контрольна робота Тести
23.	25.10	1	Аналіз контрольної роботи
			Тема: Слово. Будова слова
24.	26.10	1	Корінь, закінчення, префікс, суфікс – значущі частини слова
25.	07.11	1	Корінь слова. Спільнокореневі слова
26.	08.11	1	Закінчення
27.	09.11	1	Префікс
28.	14.11	1	РМ Співвідношення слів з предметами, малюнками. Вибіркове читання слів
29.	15.11	І	Розрізнення префіксів і прийменників
30.	16.11	1	Письмо: Переказ
31.	21.11	1	Правопис префіксів роз-, без-, воз-
32.	22.11	І	РМ Відновлення деформованого тексту
33.	23.11	І	Правопис префіксів з-, с-
34.	28.11	1	Вживання апострофа після префіксів.
35.	29.11	1	Перенос слів з апострофом після префікса
36.	30.11	1	Суфікс
37.	05.12	1	Контрольна робота Тести
38.	06.12	1	Аналіз контрольної роботи
			Тема: Іменник
39.	07.12	1	Систематизація і розширення знань про іменник.
40.	12.12	1	Диктант
41.	13.12	1	Основні граматичні категорії іменника: число, рід, відмінок
42.	14.12	1	Змінювання іменників за відмінками ( практично).
43.	19.12	І	Клична форма відмінка
44.	20.12	1	Правопис чоловічих і жіночих імен та по батькові
45.	21.12	1	Контрольна робота .Тести
46.	26.12	1	Аналіз контрольної роботи
47.	27.12	1	РМ  Відновлення деформованого тексту
48.	28.12	1	Повторення вивченого матеріалу. Підсумковий урок