"календарне планування історії України 10 клас профіль на 2018-2019 н.р."

№ п/п

Зміст навчально-пізнавальної діяльності Назва теми, зміст уроку

Кількість годин,  дата

Урезультаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

1-2

Повторення.Вступ.Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

2год

Знати:

– характерні риси “короткого ХХ століття”;

– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;

– територіальні межі розселення українців як етносу;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

 – показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російсько– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.ї імперії та Австро-Угорщини;

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

12 год.

Знати:

– зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель; – позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

3-4

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.

2 год

5.

Практичне заняття Українські

політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності

1год

6-7

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці

2 год

– місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;

– використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;

– охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Андрія Жука, Григорія Коссака, Костя Левицького.

8.

Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців

1 год

9-10

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

2 год

11.

Повсякденне життя на фронті й у тилу

1 год

12.

Практичне заняття Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

1 год

13-14.

Узагальнення Тематичний контроль УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 2 год

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

18  уроків

Знати:

– зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;

– етапи Української революції 1917–1921 рр.;

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

– природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;

 використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.; на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;

15.

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

1 год

16.

Практичне заняття Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

1 год

17-18

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників

2 год

19-20

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР

2год

21-22

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

2 год

23-24

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами.  

2 год

  – проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;

– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;

– давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

25.

IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

1год

26-27

Більшовицько-російська окупація України.  

2 год

28-29

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим

2 год

30

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

1 год

31

Практичне заняття Державне будівництво Української Центральної ради: здобутки і прорахунки  

1 год

32

Узагальнення Тематичний контроль ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1 год

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Знати:

– зміст понять: гетьманат, Директорія, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;

– форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава, УНР за Директорії, ЗУНР;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;

– відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

 – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

– причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;

– ставлення різних груп населення до революційних процесів.

33-34

Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.

2 год

35

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України

 1 год.

36

Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

 1 год.

37

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич.

1 год.

38

Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

 1год.

39

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

 1год.

40

Військова присутність Антанти на півдні України.

1 год

41-42

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

 2 год.

43-44

Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

2 год.

45

Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка.

Практичне заняттяОтаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.

1  год.

46

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР  

1 год.

47

Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ.

 1год.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);

– оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;

– вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–19 визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.; – розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського, Євгена Петрушевича та Симона Петлюри. 

48

Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму. Український націонал-комунізм.

 Практичне заняття Більшовизм та український націонал-комунізм: порівняльна характеристика.  

1 год.

49

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.  

1 год

50

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму

1год

51

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху. написання есе:– Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Хто більше загрожує суверенітетові держави?

1 год

52

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука.

1  год

53-56

Мистецтво. Георгій Нарбут. Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Повсякденне життя. написання есе:

– Без соборності немає незалежності.

– Здобутки Української революції

2 год.

55

Узагальнення Тематичний контроль РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

1год

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯКОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ   

 год

Знати:

– зміст понять: комуністичний режим, сталінізм, директивна економіка, Великий терор, хлібозаготівлі, продрозкладка, розкуркулення, коренізація, українізація, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", Розстріляне відродження, культ особи, соціалістичне змагання, УАПЦ, соціалістичний реалізм; – суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій 

56-57

Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.  

2год.

58

Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр.

1год.

59

Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

1год.

60

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

1год.

природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;

– протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою, доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації, розвитком індустрії та планованою індустріалізацією, кооперуванням і колективізацією, між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини; – оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

– головні місця масових розстрілів, поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

– причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР; – мету зросійщення більшовиками України;

– взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, закріпленням однопартійності, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.  

– Уміти:

встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, місця антибільшовицьких повстань;

– визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;–визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Християна Раковського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

61

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

1год.

62

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський

1год.

63.

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

1год.

64.

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі.

1год.

65.

Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.  

1год.

66.

Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел.

1год

67.

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання

1год.

68.

Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій.

1год.

69.

Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження.

1год.

70

Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.  Конституція УРСР 1937 р.  

1год.

71-72.

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

2год

73.

 Практичне заняття.Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

1год.

74

Узагальнення Тематичний контроль ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯКОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ   

1год.

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

 9год

Знати:

– зміст понять: осадництво, пацифікація, русини, східні креси, національна кооперація, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, Карпатська Січ; – правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії,Чехословаччини;

– особливості та головні риси національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;

– передумови формування та зміст теорії інтегрального націоналізму;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності Українського народно-демократичного об’єднання, Української національної партії, Української військової організації, Організації українських націоналістів;

– охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина, Володимира-Сергія Залозецького-Саса, Євгена Коновальця, Василя Мудрого, Андрея Шептицького.

75.

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини.

1год

76.

Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Андрей Шептицький.

1год

77.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.  

1год

78.

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.  

1год

79.

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

1год

80.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

1год

81.

Практичне заняття. Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

1год

82.

Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр.

1год

83

Узагальнення Тематичний контроль ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

1год.

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

18 год

Знати:

– зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, похідні групи, чорносвитники, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;

– природу Другої світової війни як найбільшої за проявами і наслідками трагедії в історії людства;

– зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;

84

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

1год

85.

Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

1год

86.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії

1год

87.

Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

1год

88.

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни 

1год

89.

Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму.

1год

90.

Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

1год

– причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;

– основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;

– вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;

– причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;

– природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

– причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА;

– руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

– використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;

– пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;

– обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни та

вирішення українського питання на завершальному етапі війни;

– визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби;

– дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;

– охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

91-92

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

2год

93.

Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада.

1год

94

Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак

1год

95.

Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро.

1год

96.

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України.

1год

97.

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни.

1год

98-99.

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

2 год

100

Практичне заняття. “Волею Українського народу…” (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну) / Війна в пам’ятниках рідного краю (краєзнавча експедиція).

1год.

101.

Узагальнення Тематичний контроль УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1год

Резерв.

1 год.