Календарне планування "корекція розвитку"

№

Тема заняття

Мета занять

Зміст роботи

Дата

Примітки

І семестр

Фізично – мовленнєвий розвиток 

1

Артикуляційний П

Удосконалення різних видів праксису.

Формування:

– звуковимовних навичок;

− вміння узгоджувати власні рухи з мовленням;

− праксисного структурного рівня мовлення;

− фонематичного та лексичного коду імпресивного, експресивного усного та писемного мовлення.

Розвиток:

– міжпівкульної взаємодії;

− аналітико-синтетичної діяльності;

− предметного зорового, кольорового зорового,зорово-просторового, сомато-просторового гнозису;

 − коротко- та довготривалої, рухової, зорово-предметної, слухо-мовленнєвої пам’яті;

− довільної слухової та зорової уваги;

− номінативної, регулюючої функції мовлення;

− основних видів мовлення (індикативного, говоріння, слухання, читання, письма);

− поточного, кінцевого зорового та рухового контролю;

виховання чуття ритму, бажання виконувати різноманітні рухові вправи.

Вправи артикуляційної гімнастики.

Вправи на вимовлення окремих звуків, звукосполучення, складів, короткі.

Вправи на повторення за педагогом зразків вживання слів, побудови словосполучень, коротких (у межах 4 слів) речень.

2

Графічний П.

Вправи: на обведення по крапках зображень, впізнавання називає їх;

з’єднання лініями великих та маленьких однойменних букв;

з’єднання лініями зображених предметів та букву, з якої починається написання його назви;

у зошиті в клітинку зображення ліній різних типів, їх комбінації;

заштриховування геометричних фігур (предметні зображення) у напрямку, вказаному стрілками;

написання графічних диктантів;

списування з навчальної картки речення з 2−5 слів.

3

Конструктивно-просторовий П.

Викладання з паличок простих геометричних фігур (трикутник, квадрат, прямокутник), окремих букв та цифр, називає їх.

4

Локомоторний, соматопросторовий П.

За зразком, виконання загальнорозвивальних фізичних вправи;

виконання різноманітних вправ, узгоджуючи їх із мовленням;

відтворення простих ритмічних малюнків;

виконання  рухів руками, у т. ч. із торканням до певних частин голови.

5

Мануальний, пальцевий П.

Вправи ручної та пальчикової гімнастики.

Написання графічних елементів, плавно переключаючись з одного на інший.

6

Мімічний П.

Вправи мімічної та зорової гімнастики

7

Оральний П.

Виконання вправ одно- та двослівної інструкції на позначення автоматизованих дій («Подмухай (поклацай язиком, надуй щоки!»).

8

Символічний П.

Вправи на імітаційні рухи на позначення названих педагогом схожих за лексичним значенням дій (різати – пиляти – вирізувати).

Когнітивно мовленева сфера

9

Зоровий, графічний Г.

Удосконалення різних видів гнозису.

Формування:

− навичок зосередженого та старанного виконання завдань педагога;

− гностичного структурного рівня мовлення;

− фонематичного та лексичного коду імпресивного, експресивного усного та писемного мовлення.

Розвиток:

− інтегративної діяльності аналізаторів та міжпівкульної взаємодії;

− аналітико-синтетичної діяльності;

– короткочасної зорової, слухової пам’яті;

− основних видів мовлення (говоріння, слухання, читання).

Компенсація первинних і пропедевтика виникнення вторинних порушень психофізичного розвитку.

Виховання інтересу до навчання.

Впізнавання та по можливості називання букв та позначення певних звуків, цифри − певних чисел у межах 10, які надруковані різними шрифтами;

впізнає частково закриті букви);

знаходження, впізнавання та називання букв у незвичному розташуванні, як складову предметних зображень;

диференціація правильне і помилкове, у т. ч. й дзеркальне, написання букв, цифр;

Читання окремих складів, слів, простих речень.

10

Кольоровий зоровий Г.

Називання та розпізнавання  основних кольорів та їх відтінків;

виокремлення предметів за кольором (величиною, формою).

11

Лицьовий, зоровий Г.

впізнавання та називає на фотографіях своїх рідних і знайомих.

12

Предметний зоровий Г.

впізнавання та називання зображень предметів;

впізнавання та називання предметів у різних ракурсах;

впізнавання героїв знайомих казок, по можливості  їх називання.

13

Слуховий Г.

Вправи на: впізнавання та диференціація мовленнєвих і немовленнєвих звуків;

імітацію звуків, які видають свійські тварини;

повторення окремих звуків, відкритих та закрити, складів, слів;

впізнавання слів за трьома послідовно почутими звуками;

повторення за педагогом паронімічних пар (мишка – миска, жабка – шапка);

14

Сомато-просторовий Г.

Вправи на: показання правою (лівою) рукою названих предметів;

Диференціація малюнків, мелодій, відтворення їх сплесками чи відстукуванням.

15

Тактильний Г.

Вправи на: визначення на дотик поверхнонь і текстур матеріалів;

впізнавання об’ємних букв та цифр, геометричних фігур і називає їх.

16

Зорова У.

Удосконалення мимовільної, довільної, модально-специфічної сенсорної слухової, зорової, модально-неспецифічної рухової, інтелектуальної уваги.

Пропедевтика застрягань на попередньому матеріалі, втомлюваності.

Формування:

− гностичного та смислового структурного рівня мовлення; − лексичного, синтаксичного коду імпресивного та експресивного усного мовлення;

– диференційованих дій за словесною інструкцією.

Розвиток:

− інтегративної діяльності аналізаторів та міжпівкульної взаємодії;

− аналітико-синтетичної діяльності;

− працездатності;

− предметного зорового, зорово-просторового гнозису;

− зосередженості, вибірковості, концентрації, рухливості, обсягу, розподілу, стійкості, переключення уваги;

− короткочасної зорової, слухової пам’яті;

− основних видів мовлення (говоріння, слухання, читання, письма);

− номінативної, пізнавальної, регулюючої, комунікативної функції мовлення;

− поточного та кінцевого зорового, слухового контролю.

Компенсація первинних і пропедевтика виникнення вторинних порушень психофізичного розвитку.

Виховання уваги до орфоепічного, лексичного, граматичного оформлення мовлення.

Вправи на: знаходження серед ряду предметних зображень (геометричних фігур, букв, цифр) потрібне (-у, -і);

знаходження у ряді предметів схожі та відмінні;

визначення та називання, якоих деталей не вистачає;

знаходження і називання та розтавляння у правильному порядку від 1 до 9 (від 9 до 1);

знаходження і називання цифр певного кольору від 1 до 9.

17

Зорова У.

Вправи на: розфарбування предметів, назви яких починаються (закінчуються) на певний звук;

за завданням заплющує очі, пригадує та перераховує предмети, які знаходяться на парті;

порівняння та аналіз  будови дерев, кущів і квітів, різних комах, риб, птахів і тварин;

розглядання сюжетних картинок із зображенням режимних моментів, співвідношення їх із частинами доби;

Відшукування невідповідності у вигляді зайвого предмета сюжету.

18

Інтелектуальна У.

Розв’язання прикладів, прослідковування залежності між арифметичною дією та здобутим результатом.

19

Рухова У.

Вправи на: диференціацію їстівне і неїстівне, виконуючи відповідні рухи обома руками до і від себе;

знаходження та закреслення  назване педагогом;

серед ряду геометричних фігур знаходить і закреслює (обводить) названу пару, чітко дотримуючись вказаної послідовності;

20

Слухова У.

Завдання на: виправлення помилок, навмисно допущені педагогом;

називання звуків, які найчастіше зустрічаються у змісті вірша;

визначення на слух корінь слів;

плескання в долоні тоді, коли почує назви предметів із заздалегідь визначеної групи;

відповідання на запитання за його змістом, по можливості переказування.

21

Зорова П.

Удосконалення провідних і недомінантних видів пам’яті; короткочасної та свідомої довготривалої, оперативної, слухо-мовленнєвої, зорово-предметної, рухової, ейдетичної пам’яті.

Формування:

− елементарних науково-практичних понять шляхом запам’ятовування навчального матеріалу;

– елементарних навичок користування мнемотехнічними прийомами для запам’ятовування;

Розвиток:

− інтегративної діяльності аналізаторів та міжпівкульної взаємодії;

− аналітико-синтетичної діяльності;

− предметного зорового, кольорового зорового, зорово-просторового гнозису;

− сенсорної іконічної та ехоічної пам’яті;

− короткочасної та свідомої довготривалої, оперативної, слухо-мовленнєвої, зорово-предметної, рухової, ейдетичної пам’яті;

− довільної слухової та зорової уваги;

− номінативної, пізнавальної, регулюючої функції мовлення;

− основних видів мовлення (індикативного, повторюваного, автоматизованого, говоріння, слухання, читання, письма);

− довільної репродуктивної уяви;

− кінцевого зорового, слухового, рухового контролю.

Компенсація первинних і пропедевтика виникнення вторинних порушень психофізичного розвитку.

Виховання уважності.

Вправи: подивившись на зображення упродовж 1 с, називає його;

запам’ятовування  ряду предметів (зображень) (4-5) і називання їх;

визначення, якого предмета не стало;

запам’ятовує та називає кількість побачених предметів чи зображень;

мимовільно асоціативно запам’ятовує:

– предметні зображення;

− графічне позначення звуків;

– цілісний графічний образ слів;

22

Інтелектуальна П.

Вправи на: називання свого імені, прізвища, віку, членів своєї родини, домашньої адреси та номера школи;

упродовж 20 с запам’ятовує, пригадує, впізнає та відтворює графічний, фонетичний, лексичний матеріал у межах 3−5 елементів;

Запам’ятовування групи слів, пари простих речень, ряду чисел (цифр) від 1 до 10, площинні та об’ємні геометричні фігури;

запам’ятовування, пригадування та малювання елементарних зображень із заданим звуком;

запам’ятовування та називання днів тижня по порядку.

23

Інтелектуальна П.

Вправи на: називання столиці України, кілька назв річок, населений пункт, де мешкає;

називання українських символів та їх значення;

24

Рухова П.

Вправи:

відтворення ряду із 2-3 простих малюнків;

 повторення ряду однорідних (неоднорідних) рухів.

25

Слухова П.

Запам’ятовування та називання кількість почутих однорідних (неоднорідних) звукових сигналів (3−5);

відтворення звуку почутого упродовж 1 с;

запам’ятовування ряду (3−4) з голосних (приголосних, голосних і приголосних) звуків;

запам’ятовує перший звук свого прізвища, серед ряду показаних педагогом букв впізнає свою, встає і називає її;

впізнавання та називання основних типів музики.

26

Вербальнологічне М.

• Удосконалення різних видів мислення та мисленнєвих операцій.
• формування:

− понять, суджень, умовиводів шляхом індукції та дедукції.

пізнавальної та мовленнєвої активності;– лексичної системності (валентності) слів;

– парадигматичних і синтагматичних мовленнєвих закономірностей;

− гностичного, смислового структурного рівня мовлення;

- імпресивного та експресивного усного мовлення;

− вміння узагальнювати групи предметів за зовнішніми, функціональними, структурними чи видо-родовими ознаками;

− фонематичного, лексичного, морфологічного, синтаксичного кодів.

Вправи: на класифікацію предметів в групи, та називання їх узагальнюючим словом;

у групі предметів визначення зайвого та називання його;

показування та називання геометричних фігур, їх кольорів;

лічить предмети, букви у кожній групі, знаходить і називає відповідну цифру.

27

Конструкттивне М.

Складання дошки Сегена різної складності, називання знайомих геометричних фігур;

«ремонт» килимків, добирання латок, які підходять за формою, кольором, місцем розташування елементів.

28

Логічне М.

• Вправи на: продовження простих логічних ланцюжків, добираючи потрібне зображення з трьох запропонованих, додаючи потрібне предметне зображення із запропонованих;

розв’язання елементарних логічних задач, пояснення власного ходу думок.

ІІ семестр

29

Наочно-образне М.

Розвиток:

− інтегративної діяльності аналізаторів та між півкульної взаємодії;

− предметного зорового, кольорового зорового, зорово- просторового гнозису;

− кінестетичного, мануального, пальцевого, конструктивно-просторового праксису;

− довготривалої, оперативної, зорово-предметної, слухо-мовленнєвої пам’яті;

− довільної слухової та зорової уваги;

− основних видів мовлення (індикативного, монологічного, говоріння, слухання);

– номінативної, комунікативної, регулюючої функцій мовлення;– вербального та невербального ймовірного прогнозування;

− поточного, кінцевого вербального та невербального контролю.

Виховання бажання вербально спілкуватися, користуючись фонетично, лексично, граматично правильним зв’язним мовленням.

Складання зображення із візуально розрізаних частин;

Виокремлення складових називання їх.

30

Просторово-часове

Називання кольору стрілки, що показує вгору (вниз, ліворуч, праворуч);

створення єдиного сюжету, по можливості складання розповіді за ним.

31

Форми М.

Вправи на: висловлення стверджувальних чи заперечливих суджень;

робота з умовиводами від загального до конкретного і навпаки.

32

МО абстрагування

Вправи на: виокремлення такий (-е), який (-е) чим відрізняється від інших ознак по можливості називання його;

 добирання найбільш влучних слів;

33

МО аналізу

Виконання аналізу (у зовнішньому та внутрішньому планах): звуковий, звуко-буквений,  складовий, морфологічний, синтаксичний.

34

МО аналогії

За аналогією до асоціативно пов’язаної між собою пари слів, формування пар із запропонованих слів;

за аналогією здійснення словотворення іменників і дієслів, відмінювання іменників і прикметників, утворює граматичні форми іменників і дієслів.

35

МО заперечення

Закреслення в групі предметних зображень таке, в назві якого немає певного звука;

серед кількох рядів букв (цифр) (з 3-4 елементів) знайти і показати той, в якому немає певної букви (цифри).

36

МО класифікації

Класифікація предметів за групами, називаючи кожну узагальнюючим словом;

доповнення наявні групи, запропоновані педагогом;

читання слів, співвідношення їх із певною ознакою;

із закушеним кінчиком язика розкладання на дві купки предметні зображення з опозиційними звуками.

37

МО конкретизації

Співвідношення представника певної професії зі знаряддям його праці, по можливості називає його;

у відповідь на запропоноване педагогом слово-узагальнення, конкретизуючи, називає ряд предметів;

конкретизує значення багатозначних слів.

38

МО обмеження

Показати всі цифри, крім...;

називаті всі букви, крім...;

розфарбувати тільки ті предмети, назви яких починаються (закінчуються) на певний звук;

підкреслити у словах певну букву.

39

МО ототожнення

• серед ряду зображень знайти два однакові, показати, назвати їх;

у ряді повільно вимовлених педагогом звуків помітити однакові, назвати їх.

40

МО порівняння, співставлення

порівняти два предмети за зовнішніми, функціональними, структурними чи видо-родовими ознаками;

порівняти букви (цифри) за подібністю елементів;

з’єднати лініями предмети, назви яких починаються (закінчуються) на однакові звуки.

41

МО синтезу

Синтез

– звуковий – утворює склади і слова з окремих звуків;

– звуко-буквений – складає слова з букв (3-4) за умови промовляння педагогом, дитиною; знаходить і називає відповідне предметне зображення;

– буквений – із букв, запропонованих врозкид, складає назву зображеного предмета, визначає «зайву» букву, записує слово у клітинки;

 з двох складів, розташованих на певній відстані, утворює та читає слова;

– складовий – утворює слова з окремих складів;

– морфологічний – утворює слова шляхом додавання префіксів, суфіксів до кореневої частини; виправляє помилки при неправильному називанні.

42

МО систематизації

Показує предмети від найбільшого до найменшого  і навпаки;

Продовжує ряд зображень, розташованих у певній розміровій послідовності.

43

МО узагальнення (генералізації)

Об’єднує в групи одно- та різнорідні предмети, по можливості називає їх одним словом;

серед запропонованих предметних зображень вибирає ті, які можна віднести до певної групи;

читає 4 слова, записані в стовпчик, знаходить зайве, називає три інші предмети узагальнюючим словом;

знаходить спільний звук у назвах груп зображених предметів, у спеціально відведеному віконечку пише відповідну букву.

44

Діяльнісне ЙП

З опорою на предметне зображення прогнозує можливу дію;

Визначаючи головне в задачі, прогнозує способи розв’язання.

45

Граматичне ЙП

Доповнює розпочате педагогом словосполучення (предмет + ознака, предмет + дія);

46

Зорове ЙП

З опорою на неповне предметне зображення прогнозує можливі варіанти його завершеності.

47

Лексичне ЙП

З опорою на предметне зображення прогнозування вибору потрібного слова;

читає дієслово, утворене від звуконаслідування, прогнозує і знаходить зображення істоти, якій воно належить.

48

Морфологічне ЙП

Завершує слова, розпочаті педагогом, додаючи зменшувально-пестливі суфікси;

вживання префіксів на позначення переміщення об’єктів, доповнюючи запропоноване педагогом слово.

49

Рецептивне ЙП

Дописування букв (на початку, в кінці, всередині), утворюючи слово;

дописує кінцевий склад, утворюючи двоскладове слово;

читає склад, знаходить предметне зображення, назва якого починається на прочитаний склад.

50

Синтаксичне ЙП

Доповнює речення, розпочате педагогом, 1−2 лексично доречними, граматично узгодженими словами, які відповідають змісту висловлювання;

перегляд сюжетної картинки, складання розповіді, придумуючи початок і логічно розвиваючи послідовність подій.

51

Складове ЙП

Вправи на завершення розпочате педагогом слово відповідним складом.

52

Слухове ЙП

Розглядаючи предметну чи сюжетну картинку, прогнозує можливий звуковий сигнал;

53

Фонетичне ЙП

Завершує розпочате педагогом слово відповідним звуком;

прогнозує початковий звук неповного слова.

54

Зоровий К.

Знаходить неточності на малюнках (предметах);

перевіряє відтворення зображення, складання

 картинки, звіряючись зі зразком.

55

Орфографічний К.

Перевіряє правильність написання букви (цифри, складу, слова), звіряючись зі зразком;

56

Руховий К.

Перевіряє правильність утримання певного положення (укладу) чи виконання рухів (загальнорозвивальних, артикуляційних, мімічних, пальчикових) з опорою на зразок, графічну схему, дзеркало.

57

Слуховий К.

Перевіряє правильність вимови звуків (складів, слів) шляхом прослуховування аудіозаписів.

58

Смисловий К.

У спеціально створених навчальних ситуаціях контролює семантичну правильність, емоційне насичення мовлення педагога на матеріалі звуків і складів;

перевіряє відповідність реальності на ілюстративному, звуковому, вербальному матеріалі.

Емоційно-вольова сфера

59

Нейтральні та позитивні емоції

Розширення уявлень про різні види емоцій.

Позбавлення психоемоційного напруження.

Формування:

− лексичного коду імпресивного та експресивного усного мовлення;

– адекватних емоційних стосунків.

Розвиток:

− навичок невербального спілкування, сприймання емоційного стану інших людей;

− різних видів гнозису, праксису, уваги, мовлення;

− емоційно-образної пам’яті на основі безпосереднього сприйняття предметів і явищ оточуючої дійсності;

− навичок невербального спілкування, сприймання емоційного стану інших людей;

− смислової, зорової, лексичної, граматичної, синтаксичної антиципації;

− поточного та кінцевого контролю.

Попередження виникнення негативістських, фобічних, ейфоричних проявів, емоційної в’язкості.

Виховання гальмівних процесів, які лежать в основі вміння стримувати себе, свої почуття, безпосередні ситуативні бажання.

Відтворювати за зразком педагога певний емоційний стан, використовуючи для контролю індивідуальне дзеркальце;

домальовує рот зображеним смайликам відповідно до названих педагогом емоційних станів;

Відстеження, називання, відтворення свого емоційного стану за допомогою кольорів, форм, звуків, рухів;

за ціннісною шкалою визначає ступінь теплоти відношення до людей із близького оточення; намагається розповісти про події з власного життя, висловлюючи емоційне ставлення до них, використовуючи відповідну інтонацію, правильно ставлячи логічний наголос;

приймає участь у розігруванні сюжету добре знайомої казки (оповідання, вірша), передаючи емоційний стан героя за допомогою мовлення, пантоміми, міміки і жестів;

60

Негативні емоції

Сприймання, диференціювання, виражання емоційні переживання шляхом міміки, пантоміми, жестів та використовуючи характерологічні вербальні засоби, емоційно-оцінну лексику (з допомогою педагога);

слухаючи музику, вірш, прозовий твір, розглядаючи картину, переглядаючи виставу, аналізуючи проблемну ситуацію (з опорою на сюжетну картинку, серію картинок, почуте коротке оповідання) тощо, відчуває різноманітні емоційні переживання (емоційний настрій), прагне поділитися враженнями від побаченого чи почутого з дорослими та ровесниками, висловлюючи своє емоційно-оцінне ставлення (з допомогою педагога).

Навчально-мовленнєва діяльність

61

Загальні показники

Формування:

– загальнонавчальних умінь і навичок (навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні, творчі, контрольно-оцінювальні);

– цілеспрямованості, усвідомленості, узагальненості, плановості, стійкості, самостійності, ставлення;

− симультанного та сукцесивного

способів сприймання навчального матеріалу;

– узагальнених способів мисленнєвої діяльності;

− смислового структурного рівня мовлення;

− синтаксичного коду імпресивного та експресивного усного мовлення.

Розвиток:

− індивідуальної свідомості;

− інтегративної діяльності аналізаторів та міжпівкульної взаємодії;

− аналітико-синтетичної діяльності;

− лицьового зорового, зорово- просторового, сомато-просторового гнозису;

− довільної слухової та зорової уваги;

− пізнавальної, регулюючої та комунікативної функції мовлення;

− основних видів мовлення (індикативного, моно- та діалогічного, говоріння, слухання);

− поточного контролю.

Виховання інтересу до різних видів навчальної діяльності, морально-етичних норм поведінки, уважного, чуйного, турботливого ставлення до однокласників, поваги до дорослих

Перевірка правильності виконання завдання, звіряючись зі зразком;

Вправи на подолання невпевненості і скутості шляхом ритмічного виконання фізичних вправ.

62

Мотиваційно-потребнісна складова

Вправи на розвиток допитливості, вольови зусилля .

63

Способи сприймання навчального матеріалу

Вправи на читання складів, утворюючи ціле слово;

послідовно промовляючи слово по звуках, перешифровує їх у букви, записує слово;

дотримання певного порядку, алгоритму дій;

розглядаючи предмет цілком, у всій повноті, зором зупиняючись на тих деталях, які в першу чергу привернули увагу.

64

Свідомість

Розповідь про себе, вживаючи займенник у першій особі однини, правильно узгоджує його з дієсловами минулого часу у роді та числі (я підійшов, я підійшла) (з незначною допомогою педагога);

вправи на засвоєння алгоритмів, узагальнення способів мисленнєвої діяльності;

з опорою на сюжетні картинки розповідає, які із зображених ситуацій є небезпечними, та пояснює, чому саме.

65

Узагальнення пройденого

 1. Психодинамічний компонент:

− інтерес до навчальної та інших видів діяльності;

− прагнення пізнавати щось нове, у т. ч. й шляхом дослідницької діяльності;

− розуміння, запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу;

− опанування новими поняттями з різних галузей знань;

− орієнтування у схемі власного тіла, в просторі, на сторінках зошита та підручника;

− звернення уваги на звукове, лексичне, морфологічне, граматичне та синтаксичне оформлення мовлення;

− контроль за правильністю, темпом, смисловим та інтонаційним оформленням власного та зверненого мовлення, прагнення виправити помилки.

2. Сумарний компонент:

– вміння слідкувати за порядком в одязі (речах), без нагадування дорослих приводити його (їх) у належний стан;

− фіксація змін у природі в залежності від пір року та погоди, прагнення розповідати про них;

− розгляд, впізнавання зображень в умовах накладання одне на одне, зашумлення, площинних та об’ємних чорно-білих, неповних, контурних, силуетних зображень знайомих предметів, істот, виокремлення складових;

− порівняння предметів за розміром, кольором, формою, груп предметів за кількістю;

− уважне слухання педагога, розуміння зверненого мовлення, усвідомлене виконання одно- та кількаступеневих інструкцій;

− відповіді на запитання простими поширеними реченнями;

− вміння писати ведучою рукою у межах рядка і поля в зошиті та на дошці цифр, букв, коротких слів;

Психодіагностичне обстеження рівня розвитку інтелекту молодших школярів. Проведення психодіагностичних методик на визначення рівня фізично-мовленевого,когнітивно-мовленевого розвитку, емоційно- вольової сфери та навчально – мовленевої діяльності.