Календарне планування корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення для дітей із ЗПР, 5 клас.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ І. ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Розвиток немовленнєвих процесів.

Розвиток гностико-праксичних функцій: пізнавання зображень предметів, орієнтування в схемі власного тіла, розвиток оптико-просторового гнозису і праксису, розвиток буквеного гнозису, розвиток і відтворення ритму.

Розвиток сукцесивних та симультанних функцій: розрізнення, запам'ятовування і відтворення часових і просторових послідовностей, вербальних стимулів, дій, символів, звукових ритмів, зображень, пред'явлених у певній послідовності.

Розвиток мовнорухового аналізатора: артикуляційного і голосового апарату, дихальної функції, просодичних компонентів мовлення (дикція, темп, ритм, інтонація, паузація, наголос), літературної вимови голосних і приголосних звуків, у складах і словах різної структури,

реченнях, текстах.

Володіє навичками оптико-просторового гнозису і праксису, буквеного сприймання і відтворення звуків та ритмів.

Володіє окремими   навичками   сукцесивного   (оптико-

просторового) і симультанного аналізу та синтезу.

Користується навичками правильного дихання, голосоведення, правильної вимови голосних і приголосних звуків, у складах і словах різної структури, реченнях, текстах.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Розвиток мовнослухового аналізатора: розвиток механізмів сприймання, розуміння, слухової уваги, зорової, мовнослухової і мовнорухової пам'яті, фонологічної структури слова, слухового та слухо-просторового гнозису, фонематичного сприймання на перцептивному рівні; слухового контролю, фонематичних уявлень та механізму співвідношення звукових одиниць мови і графічних одиниць письма, звуків і букв, мовного аналізу та синтезу.

Розвиток мовленнєвих процесів.

Розвиток здатності упродовж певного часу утримувати слова і словосполучення, необхідні для осмислення висловлювання та слухати, повторювати в інтервалах речення з різною кількістю слів (7-10 слів і більше) на різну лексичну тематику, відновлювати слова у реченні (різні частини мови), закінчення у словах, тощо.

Розвиток інтонаційного слуху і здатності визначати на слух основні типи інтонаційних конструкцій речень у тексті (пов'язаному з лексичними темами), розуміння текстів діалогічного та монологічного характеру, що належать до різних стилів: розмовного, художнього, наукового та трансформування почуті речення у різні варіанти речень на письмі.

Розвиток внутрішнього програмування: формування внутрішнього     програмування     зв'язних     висловлювань;

розвиток         внутрішнього         програмування         окремих

Користується навичками фонематичного сприймання на перцептивному рівні, розрізняє склади, слова різної структури, речення, тексти.

Володіє навичками визначення на слух інтонаційних конструкцій речень у тексті, розуміє діалогічні й монологічні тексти розмовного, художнього, наукового стилю.

Користується навичками слухання і розуміння речень із різною кількістю слів (7-10 слів і більше) на різну лексичну тематику.

Володіє навичками трансформування почутих речень у різні варіанти речень на письмі.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

висловлювань, тобто глибинно-семантичної структуризації;

формування мовного оформлення висловлювання.

Користується навичками програмування окремих

висловлювань, мовного оформлення висловлювання.

МОДУЛЬ ІІ. УСНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вдосконалення фонематичного компонента мовлення. Відтворення звуків, складів, слів (підбираються слова, близькі за звучанням), називання заданих звуків, складів, слів. Диференціація вимови наголошених і ненаголошених [е], [и], [о] голосних звуків; твердих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних звуків, що позначаються літерами ґ і г; слів з апострофом, літерами і, є, ю, я, сполученнями букв йо, ьо, префіксів пре- , при-, прі-.

Вдосконалення граматичного компонента мовлення.

Вживання й утворення слів за допомогою префіксів пре-, при-

, прі-.

Вдосконалення лексичного компонента мовлення. Осмислення почутого, перекодування сприйнятого повідомлення й трансформування почутих речень у різні варіанти: перетворення речення у прості в поширені й навпаки, за зразком, порівняти 2 речення і визначити відмінності, об'єднати 2 речення в одне, тощо.

Вдосконалення зв’язного мовлення.

Діалогічне мовлення. З допомогою вчителя будує діалог відповідно до запропонованої ситуації спілкування, серії малюнків, запитань, певних подій, спостереження. Відтворює

сприйняті тексти діалогічного характеру, що належать до

Користується навичками відтворення заданих звуків, складів, слів з наголошеними і ненаголошеними [е], [и], [о] голосними звуками; твердими і м'якими, дзвінкими і глухими приголосними звуками; з літерами ґ і г; слів з апострофом, літерами і, є, ю, я, сполученнями букв – йо, ьо та префіксами – пре-, при-, прі-.

Володіє навичками словотворення за допомогою префіксів пре-, при-, прі- у.

Володіє навичками перекодування сприйнятого повідомлення й трансформування речень.

З допомогою дорослого та самостійно складає й розігрує усні діалоги певного обсягу (орієнтовно 6-7 реплік для двох   учнів)   відповідно   до   запропонованої   ситуації

спілкування, зразка, за опорними словами, досягаючи

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

різних стилів, типів і жанрів мовлення та дає оцінку тексту з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

Монологічне мовлення. З допомогою дорослого переказує докладно (усно) почуті й прочитані тексти художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 100-150 слів) за складеним простим планом. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварин, роздуму. Докладний переказ тексту наукового стилю. Усний відгук про висловлювання товариша. Усний твір-опис предмета в художньому стилі: лист, замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру. Усний твір-оповідання про випадок із життя. Усний твір-опис тварини в художньому стилі. Розповідь і опис предметів, тварин у вивчених творах; роздуми про вчинки героїв

(література).

комунікативної мети.

Володіє навичками переказу почутих або прочитаних текстів художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 100-150 слів, з допомогою дорослого).

Виділяє у прочитаному тексті основну думку, тему, деталі та розуміє послідовність складання простого плану тексту і його структури (за допомогою вчителя).

Володіє навичками складання усних творів-описів предметів, тварин та творів-роздумів на основі власного досвіду та ін.

МОДУЛЬ ІІІ. ПИСЕМНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Корекція і розвиток письма на основі фонетичного принципу. Диференціація і співвідношення звуків і букв. Аналіз і коментування позначення м’якості приголосних на письмі ь та літерами і, є, ю, я, вживання ґ і г та щ, ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом та чергування голосних і приголосних звуків [о] -[а], [е] -[і], [е] - [и]; [о],[е] з [і]; [е]-[о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і] після [ж],

[ч],[ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж],

[ч], [ш] –  [з′], [ц′], [с′]. Виконання  фонематичного  аналізу

Користується навичками співвідношення звуків і букв.

Намагається правильно позначати м’якість приголосних на письмі ь та літерами і, є, ю, я, вживати ґ і г та щ.

Володіє навичками правильного вживання голосних й приголосних звуків при чергуванні [о] -[а], [е] -[і], [е] - [и]; [о],[е] з [і]; [е]-[о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і] після [ж],

[ч],[ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

звуків, складів, слів.

Корекція і розвиток письма на основі морфемного принципу. Аналіз і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-; не з дієсловами; -шся, - ться у кінці дієслів та інших голосних звуків у закінченнях іменників, прикметників, дієслів. Виконання морфемного аналізу.

Корекція письма на основі морфологічного принципу. Аналіз і коментування написання основи слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущих частин слова. Уживання частин мови: іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова, прислівника, прийменника, сполучника, частки з іншими частинами мови. Уживання прийменників з іншими частинами мови. Виконання морфологічного аналізу слів.

Володіє навичками визначення наголосу і частин слова: кореня, суфікса, префіксу і закінчення у відповідності з програмою української мови.

Користується навичками правильного вживання префіксів: з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі- у відповідності з програмою української мови.

Послуговується навичками правильного вживання всіх частин мови: іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова, прислівника, прийменника, сполучника, частки як самостійно, так і з іншими частинами мови. Правильно позначає голосні звуки в закінченнях, префіксах.

Корекція і розвиток синтаксичного компонента мовлення. Аналіз і коментування речення, його граматична основа (підмет і присудок). Види речень: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні і неокличні. Окличні речення. Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. У реченні знаходить вказані елементи (цифри, слова у лапках, слова, написані з великої літери). Виконання синтаксичного розбору

речення.

Володіє навичками визначення видів речення: розповідних, питальних, спонукальних.

Послуговується навичками роботи з реченням на письмі у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками докладного письмового переказу текстів художнього й наукового стилів (обсягом 100-150

слів).

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Корекція і розвиток зв’язного мовлення.

Речення. Диференціація відмінностей словосполучення від слова й речення, діалогу від монологу. Відтворення діалогу.

Текст. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета. Збагачення, уточнення і активізація словника. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини. Письмовий твір-опис предмета в художньому та науковому стилях. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі. Письмовий твір-опис тварини в художньому та

науковому стилях. Письмовий твір-роздум у художньому стилі.

Користується й складає письмові діалоги обсягом 6-7 реплік, відповідно до запропонованої ситуації, зразка, за опорними словами (за допомогою вчителя

Користується й складає письмові твори-описи окремих предметів, тварин, твори-роздуми на основі власного досвіду, вивчених літературних творів та пише листа рідним, друзям (за допомогою вчителя).

МОДУЛЬ IV. ЧИТАЦЬКА (ЛІТЕРАТУРНА) ДІЯЛЬНІСТЬ

Читання мовчки. Аналіз текстів прочитаних «про себе» діалогічного та монологічного характеру, що належать до наступних стилів: розмовного, художнього, наукового; типів: розповідь, опис (предметів, тварин), роздум; жанрів мовлення: оповідання, замітка, стаття, казка, легенда, переказ, пісня, вірш, загадка; прислів’я, приказки (об’єднані певною темою) й виділяє основну думку тексту, тему, деталі та усвідомлює причинно-наслідкові взаємозв’язки в тексті.

Читання    вголос.    Аналіз    прочитаних    уголос    текстів

(художніх,    науково-популярних).    Усвідомлення    жанрів

Володіє навичками читання тексту «про себе», загально орієнтується в змісті тексту і розуміє його цілісний смисл та виділяє у прочитаному тексті основну думку, тему та деталі, усвідомлює взаємозв’язки між дійовими особами в тексті.

Оперує навичками читання розмовних, наукових і художніх текстів уголос, усвідомлює жанри мовлення та

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

мовлення та постановка запитань до прочитаного й відповіді на них (за допомогою вчителя). Знаходження і виправлення недоліків та помилок в змісті, побудові й мовному

оформленні власних висловлювань, оцінювання текстів із погляду їх змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

ставить запитання до прочитаного й відповідає на них. Оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення (за допомогою вчителя).

МОДУЛЬ V. УСВІДОМЛЕНЕ СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ

Міжсуб’єктне спілкування з Іншим у просторі соціуму.

Спілкування як співпраця і кооперація.

Планування і здійснення навчального співробітництва з учителем та однолітками (методи: складання завдання партнеру, відгук про роботу партнера).

Постановка питань та ініціативна співпраця в пошуку та зборі інформації (методи: парна робота з виконання роботи та пошуку інформації, групова робота зі створення проекту чи складання кросворду).

Врахування позиції партнера та вирішення конфліктів (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Управління поведінкою партнера – контроль, корекція, оцінка його дій (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення,

розпитування, переконання, запрошення).

Виявляє здатність до планування та навчального співробітництва з учителем та однолітками.

За прикладом дорослого чи іншої дитини виявляє здатність до формулювання питань.

Виявляє здатність до співпраці та збору інформації в процесі взаємодії.

Намагається враховувати позицію партнера та уникати конфліктів.

За умови виникнення конфлікту вміє є залагодити послуговуючись продуктивними стратегіями його врегулювання.

За необхідності здійснює контроль, корекцію та оцінку дій партнера.

Здатний до формулювання й висловлення власної думки у контексті соціально-комунікативної ситуації.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Розвиток вміння з достатньою повнотою і точністю висловлювати свої думки у відповідності до завдань та умов спілкування (методи: завдання на розвиток монологічного мовлення – розповідь, опис, пояснення).

Передача інформації і відображення предметного змісту

(методи: рольові ігри в рамках тренінгу, групові ігри).

Спілкування як рефлексія.

Особистісна рефлексія. Формування знань про свої вчинки й образи власного «Я» як індивідуальності з метою усвідомлення себе як суб’єкта спілкування.

Комунікативна рефлексія. Формування уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків. Організація комунікативної рефлексії, тобто надання собі, своїм способам і результатам взаємодії з оточуючими, об'єктивної оцінки.

Кооперативна рефлексія. Формування знань про рольову структуру та позиційну організацію колективної взаємодії.

Внутрішньосуб’єктне спілкування у просторі «Я» через персоналізованого Іншого.

Самоспілкування та спілкування з квазісуб’єктом (героєм літературно-художнього твору).

Запис учнями своїх думок у письмовій формі. При цьому

основною умовою розвитку особистості є занурення людини

Вміє передати інформацію та влучно відобразити при цьому предметний зміст.

Усвідомлює власне Я у різних іпостасях та розуміє конкретні вияви ставлення Іншого до себе.

Розуміє та інтерпретує вияви внутрішнього світу Іншого у спілкуванні.

У процесі взаємодії з Іншим здатний до виявів самоусвідомлення та самооцінювання.

Здатний до рольової взаємодії як носій певної ролі (покупець-продавець, вчитель-учень, керівник-підлеглий) у колективі.

У процесі колективної взаємодії усвідомлює себе як соціальну одиницю, яка виконує певні функції.

Усвідомлює себе в процесі самоспілкування.

Здатний до ідентифікації з Іншим, у процесі якої виділяє особистісні риси, способи поведінки, особливості взаємин із ним.

Послуговується рефлексивним аналізом у ході якого виявляються причини тих чи інших якостей або скоєних

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

в своїй внутрішній світ, актуалізація свого життєвого досвіду, пробудження моральних почуттів, емоцій, думок, самоаналіз внутрішніх станів. Основне завдання – незакінчені речення, в яких учень проектує поведінку іншої людини, свій власний спосіб дії, думки, почуття, що актуалізуються в подібній ситуації.

Написання листа самому собі, будь-якому персонажу, герою або автору улюбленого твору, значущому для учня.

Уявлення учнями себе в ключовій ситуації, описаній в літературно-художньому творі. Оскільки кожен уявляє собі те, що є актуальним у його житті, відбувається стимуляція не тільки роботи уяви, а й активізація життєвого досвіду учнів.

Організація імаготерапії через відтворення підлітками в уяві або в реальній поведінці бажаного образу свого «Я». Метод реалізації учнями в ролі автора реалізується через прийоми створення «своїх» творів і розповідей про «свого» улюбленого героя; казкотерапії, арт-терапії.

Арт-терапевтичні вправи: «Автопортрет», «Намалюй себе твариною»,«Я-ідеальний і Я-реальний», «Я в школі», «Я в класі», «Малюнок родини»,«Я серед друзів».

Уявлення учнями себе одним із героїв літературно- художнього твору, намагатися відчути те, що відчуває герой в даний момент (запах трави, тепло багаття та ін.).

Запропонувати учням розповісти в усній або письмовій формі про свої відчуття і почуття і відповідно порівняти свої

вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння.

Виявляє у спілкуванні здатності до розуміння як особистісних властивостей іншої людини, так і власних рис і властивостей особистості.

Поступово в ході проведення імаготерапії бажаний образ стає звичним поведінковим стереотипом для учнів.

Здатність до усвідомлення і довільної регуляції своїх почуттів, переживань і емоційних станів у процесі самоспілкування та взаємодії з Іншим.

Здатність до саморозкриття у спілкуванні, до змін моральної свідомості учнів.

Здатність до зворотного зв’язку у спілкуванні.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

відчуття з відчуттями товаришів.

Парасоціальне та внутрішньосуб’єктне спілкування з Іншим у просторі культури.

Спілкування засобами медіа та з медіаперсоною.

Розвиток спільного (мережевого) мислення засобами соціальних мереж, що сприяє формуванню здатностей критикувати і змінювати гіпотези, знаходити помилки, перевіряти та спростовувати певні погляди та теорії.

Формування у соціальних мережах толерантності шляхом розширення горизонтів спілкування з індивідами з інших соціокультурних просторів.

Опанування децентрованих моделей взаємодії у соціальній мережі.

Проекти. Аналіз поширених рекламних роликів: разом знайдіть і розпізнайте в них ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розвіювання міфів про надзвичайну красу, ідеальну зовнішність і вічну молодість кінозірок, артистів та інших медіа-героїв.

Соціальна реклама. Пошук з дітьми в інтернеті та обговорення зразків соціальної реклами на різні теми: попередження куріння, вживання алкоголю, наркотичних

речовин,    безпечна    поведінка    на    дорозі,    запобігання

Здатність до використання соціальних мереж із різною метою: критика та зміна гіпотез, знаходження помилок, перевірка та спростування поглядів, теорій.

Усвідомлює необхідність толерантного ставлення до людських відмінностей.

Виявляє толерантність у взаємодії з однолітками та дорослими.

Усвідомлює, що є інша точка зору.

Виявляє в поведінці терпиме ставлення до інших точок зору та вміє толерантно та обґрунтовано пояснити свою позицію.

Вміє розпізнавати в рекламі ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розуміє штучність створення іміджу медіа-героїв. Виявляє здатність до розпізнання міфів щодо медіа- героїв.

Обізнаний з негативними наслідками куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечною поведінкою на дорозі, запобігання насильству тощо.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

насильству тощо.

Спілкування з соціокультурним Іншим.

Тематика текстів та висловлень. Запорізьке козацтво, герої цієї доби. Українець трипільської доби. Душа народу та особливості Іншого в українській пісні. Самовираження українців у звичаях, традиціях, обрядах та святах. Народні митці України. Шанобливе ставлення до бабусі й дідуся, родичів в українців. «Я – українець (українка)».

Усвідомлення причин та прогноз протікання соціально- комунікативних ситуацій.

Розуміння ситуацій співпраці.

1. Ситуація співпраці з однолітками з розподілом функцій. У цій ситуації відбувається перехід з позиції учня на позицію вчителя, який себе навчає самостійно чи з допомогою інших людей.
2. Ситуація співпраці з дорослим з розподілом функцій. Зазначена ситуація відрізняється від попередньої тим, що партнером учня виступає не одноліток, а дорослий.
3. Ситуація взаємодії з однолітками без чіткого поділу функцій.
4. Ситуація конфліктної взаємодії з однолітками.

Останні дві ситуації дозволяють виділити індивідуальні стилі співробітництва характерні для дітей: схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні

тенденції.

Усвідомлює, що Інший представлений у культурі. Реалізуючи комунікативний намір та мету послуговується текстами та              висловлюваннями,              що              виражають соціокультурного Іншого.

Учень виявляє здатність сформулювати питання, що допомагає віднайти інформацію, якої бракує для успішної дії, що є істотним показником його навчальної ініціативності.

Здатність учня виявляти ініціативу в ситуації невизначеного завдання: з допомогою питань отримувати інформацію, якої бракує.

Учень виявляє у взаємодії з однолітками схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Виокремлення конфліктно насиченого епізоду літературного твору, де герої знаходяться в ситуації міжособистісного конфлікту. Визначення конфліктних позицій, носіями яких виступають герої.

Розподіл ролей між учнями, виходячи з первинної діагностики рівня сформованості конфліктної позиції.

Організація ціннісно-смислової діяльності учнів із осмислення продуктивності і непродуктивності конфліктних позицій. Виділення та характеристика конфліктного зіткнення; аналіз емоційного стану; виявлення причини, що спонукала вступити в конфлікт; доведення зайнятої опонентом у суперечці позиції («агресор», «спостерігач»,

«відповідальний опонент»).

Розуміння і реалізація комунікативних актів, як складника соціально-комунікативних ситуацій.

Планування комунікативної ситуації, тобто здійснення проблемного аналізу комунікативної ситуації, врахування її ресурсів і можливостей, що ведуть до реалізації намічених цілей.

У відповідності з соціально-комунікативною ситуацією здатність    до    реалізації    комунікативних    актів    у   яких

відбувається втілення комунікативної інтенції (наміру), мети,

Усвідомлення і довільна регуляція своїх почуттів, переживань і емоційних станів у взаємодії.

Здатність до емоційної ідентифікації з будь-яким героєм літературно-художнього твору.

Здатність подивитися на себе з боку, скорегувати негативні вияви та сформувати позитивні уявлення про власні реальні якості суб’єкта спілкування.

Здатність до осмислення продуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до осмислення непродуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Проживання ситуацій провокаційного вибору.

Здатність до планування комунікативної ситуації у зв’язку з досягненням цілей спілкування.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

що надає висловлюванню конкретної спрямованості. Комунікативні акти для встановлення і  підтримання контакту:              привітання-зустрічі,              прощання,                            поздоровлення, знайомства, представлення.

Комунікативні акти для активізації внутрішньої установки, моральних почуттів та ціннісних орієнтацій: увага, турбота, емоційний вплив.

Типи комунікативних реакцій у ситуаціях спілкування. Ознайомлення учнів із різними типами реакцій: когнітивними та афективними, конструктивними та деструктивними, спрямованими на зовнішні обставини чи на себе.

Цінності спілкування (міжсуб’єктного та внутрішньосуб’єктного ) з Іншим.

Цінність пізнання. Створення педагогічних умов, за яких підліток відчуває себе першовідкривачем знання, залучається до експериментальної діяльності, емоційно переживає процес пізнання. Формуючи цінність пізнання, слід враховувати психологічні особливості підлітків з ЗПР, перш за все вибіркове ставлення до пізнавальної діяльності та залежність від емоційних аспектів та процесу пізнання. Тому навчання має емоційно прийматися підлітком, викликати інтерес і позитивні    емоції,    а    конкретні    знання    мають    бути

осмисленими та затребуваними в діяльності. У навчальній

Виражає комунікативний намір та мету для встановлення і підтримання контакту через висловлювання: привітання, прощання, поздоровлення, знайомства, представлення.

Виражає комунікативний намір та мету для активізації внутрішньої установки, моральних почуттів та ціннісних орієнтацій через висловлювання: уваги, турботи, емоційний вплив.

Здатність до осмислення продуктивних та непродуктивних реакцій в комунікативній ситуації.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Здатність до осмислення цінностей пізнання.

У спілкуванні намагається виявляти цінності пізнання:

ініціативу і самостійність.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

діяльності слід заохочувати цінності: ініціативу і самостійність.

Цінність Я. У навчальному закладі повинні бути створені умови для: пізнання учнями своїх індивідуальних характеристик; розвитку потреби у визнанні; виникнення інтересу до свого життя і прагнення перетворювати себе, перевтілювати та висловлювати себе; розвитку потреби втілювати в життя свій особистісний потенціал. Розвиток цінності Я передбачає включення підлітків із ЗПР у спортивно-змагальницьку, творчу та інтелектуальну діяльність у формі колективних загальношкільних заходів, класних вечорів, клубної діяльності. Важливим є формування цінностей – доброзичливості, зацікавленості, розуміння, асертивності, діалогу.

Цінність Іншого. В цінності Іншого необхідно розвивати критичність, одночасно створюючи умови для усвідомлення значущості іншої людини, прийняття її індивідуальності та усвідомлення причетності до вчинків навколишніх для взаєморозуміння в міжособистісній взаємодії. Дієвим фактором вдосконалення цінності Іншого є «Школа спілкування», що проводиться психологом у формі соціально-психологічного тренінгу. Важливим є формування цінностей – дружби, толерантності, поваги, довіри, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Цінність суспільно-корисної діяльності. Суспільно-корисна

Здатність до осмислення цінностей Я.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Я: доброзичливість, зацікавленість, розуміння, асертивність, діалог.

Здатність до осмислення цінностей Іншого.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Іншого: дружбу, толерантність, повагу, довіру, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Здатність до осмислення цінностей суспільно-корисної

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

діяльність є значущою для підлітків із ЗПР. Стимулювання соціальної активності реалізується шляхом організації різних форм соціально-значущої діяльності і цілеспрямованої участі підлітків у доступному перетворенні навколишнього світу. Варто приділити увагу присвоєнню цінностей суспільно- корисної діяльності – взаємодії, співробітництва, співтворчості.

Цінність відповідальності. Навчання підлітків способам організації поведінки. Цілеспрямоване формування відповідальної поведінки шляхом прилучення до профілактичних заходів із подолання соціального інфантилізму, що передбачають вироблення низки важливих здібностей: приймати рішення і оцінювати їх наслідки, критично мислити, самовиражатися прийнятними способами, усвідомлено робити вибір та зважувати свої можливості. До цінностей відповідальності відносимо: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.

Здійснення цілепокладання в спілкуванні, тобто присвоєння

цінностей спілкування та втілення комунікативних цілей в ціннісній поведінці.

діяльності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності суспільно- корисної діяльності: взаємодію, співробітництво, співтворчість.

Здатність до осмислення цінностей відповідальності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності відповідальності: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.