Календарне планування корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення для дітей із ЗПР, 9 клас.

Про матеріал
Календарне планування корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення для дітей із затримкою психічного розвитку, 9 клас.
Перегляд файлу

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для 9-х класів спеціальних

загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку

Усього: 35 (1 година на тиждень); І семестр 16 год.; ІІ семестр 19 год.

 

 

 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ І. ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Розвиток немовленнєвих процесів.

Розвиток гностико-праксичних функцій, лінгвістичного мислення.

Розвиток мовленнєвих процесів.

Розвиток механізмів сукцесивного, симультанного аналізу і синтезу (програмування немовних і мовних дій, визначення послідовності в просторі, в часі, послідовності мовних одиниць). Розвиток внутрішнього промовляння й здатності аналізувати, відтворювати вірші та скоромовки, (слухати, відмічати паузи про себе), звертати увагу на кількість слів.

Розуміння основних типів інтонаційних конструкцій речень і визначення їх на слух. Текст-жарт та передача змісту жарту при переказі.

Розвиток здатності утримування слів і словосполучень, необхідних для осмислення висловлювання і відтворення їх в діалозі (відпрацьовується в парах).

Розвиток механізму формування парадигматичних, синтагматичних та ієрархічних зв'язків у лексичній системі

Володіє гностико-праксичними навичками, навичками сукцесивного, симультанного аналізу та синтезу.

 

Володіє навичками внутрішнього промовляння й здатності аналізувати і відтворювати короткий текст, вірші і скоромовки.

 

Володіє навичками аналізу та відтворення речення. Сприймає на слух відому й нову інформацію та відтворює репліки інтонаційних конструкцій.

 

Користується інтонацією, логічним наголосом при переказі, розповіді.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

мови, фонетичних, фонематичних, лексичних узагальнень, усвідомленого уміння аналізувати і синтезувати мовні одиниці з точки зору семантики, мовного оформлення і уміння співвідносити їх з графічним зразком. Формування і автоматизації орфографічних навичок на фонетико- словотворчій основі (правопис коренів слів, префіксів і суфіксів), на морфолого-синтаксичній основі (правопис закінчень).

 

 

 

Розвиток осмислення почутого, перекодування сприйнятого повідомлення, трансформування почутого тексту у різні варіанти (перетворити і переказати прослуханий діалог в монологічну форму і навпаки).

Користується навичками осмислення висловлювання, відтворює початок і кінець речення на задану лексичну тему, переказує готовий текст за простим і складним планами.

 

Володіє навичками аналізу і синтезу мовних одиниць з точки зору семантики, мовного оформлення, відповідно до графічного зразка.

Володіє орфографічними навичками на фонетико- словотворчій основі та морфолого-синтаксичній основі.

 

Володіє навичками трансформування почутого тексту у різні варіанти діалогічного і монологічного мовлення.

МОДУЛЬ IІ. УСНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вдосконалення фонематичного компонента мовлення. Аналіз вимови у відповідності з нормами літературного мовлення у словах, реченнях, тексті, порядку слів у реченні, логічного наголосу, правильного вживання слів різних частин мови та мовного оформлення речень і текстів у цілому. Аналіз текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Виконання фонематичного розбору вивчених частин мови.

Вдосконалення граматичного компонента мовлення.

Володіє навичками літературної вимови, правильної інтонації, логічного наголосу.

Вживає слова різних частин мови та здійснює мовне оформлення речень і текстів.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Правильно і точно вживає на письмі слова різних частин мови, здійснює словозміну та словотворення іменників, прикметників, числівників, прислівників, займенників, вживає частки, вигуки та прийменники. Практично виконує морфемний, морфологічний аналіз і розбір вивчених частин мови. Знаходить чужі та свої помилки в усному мовленні.

Вдосконалення лексичного компонента мовлення. Вживання всіх частин мовлення у простих, складних, складносурядних реченнях із різними сполучниками. Збагачення, уточнення і активізація словника у процесі читання текстів, діалогічного та монологічного характеру, що належать до розмовного, художнього, наукового стилів. Виконання лексичного розбору речення.

Вдосконалення зв’язного мовлення.

Діалогічне мовлення. Складання діалогів на основі телепередач, дібраних запитань за текстом, обміну думками, повідомлення, відповідно до створеної мовленнєвої ситуації, пов’язаної із життєвим досвідом учнів, дискусії тощо. Аналіз і коментування діалогу складеного відповідно до запропонованої ситуації (офіційна й неофіційна розмова, діалог-домовленість), обговорення самостійно обраної теми діалогу. Оцінювання почутого висловлення (його зміст, форма, будова й мовне оформлення). Відтворення самостійно чи за допомогою   усного   діалогу   (12-14   реплік),   відповідно   до

запропонованої ситуації, демонструючи стислість, логічність,

Володіє навичками аналізу тексту щодо його змісту, форми, авторського задуму і мовного оформлення.

 

Володіє навичками морфемного та морфологічного аналізу простих і складних слів у відповідності з програмою української мови.

 

Володіє навичками словозміни, словотворення різних частин мови у простих і складних реченнях.

Володіє навичками перекодування почутого й трансформування його у різні види усного мовлення.

Володіє навичками знаходження і виправлення недоліків у змісті, будові й мовному оформленні висловлення.

Володіє навичками складання діалогів відповідно до ситуації, теми, запитань за текстом, дискусії до 12-14 реплік.

 

Володіє навичками переказу (художнього тексту 700- 800 слів 7-8 хв., інших стилів обсягом 600-700 слів – 6- 7 хв.) почутих або прочитаних текстів діалогічного та монологічного характеру, художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 250-300 слів) за самостійно складеним простим і складним планом.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

виразність, доречність, винахідливість тощо та додаючи або замінюючи окремі репліки діалогу. Використання реплік для стимулювання й підтримання діалогу, висловлення особистої позиції та її обговорення, знаходження цікавих, переконливих аргументів на захист своєї позиції, також і з власного життєвого досвіду, змінюючи власну думку в разі незаперечних контраргументів.

 

 

Монологічне мовлення. Відтворення переказів за складним планом, вибіркового переказу розповідного тексту, стислого переказу текстів наукового й публіцистичного стилів, підпорядковуючи висловлення темі й основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей прослуханих і прочитаних текстів художнього (обсягом 800- 900 слів 8-9 хв.), наукового й публіцистичного стилів мовлення обсягом (700-800 слів 7-8 хв.), за самостійно складеним складним планом.

Оптимальне структурування абзаців і мікротем у висловленнях, що належать до різних типів, жанрів і стилів мовлення обсягом (300-350 слів, стислого й вибіркового – у 1,5-2 рази більше), за самостійно складеним складним планом. Додержується   вимог   до   мовлення   й   основних   правил

спілкування. Знаходження і виправлення недоліків у змісті,

Обирає з допомогою дорослого аспект запропонованої теми, висловлюючи особисту позицію щодо її обговорення, знаходячи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, також і з власного життєвого досвіду, змінюючи власну думку в разі незаперечних контраргументів.

Використовує репліки для стимулювання й підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуючись норм української літературної мови.

 

 

Володіє навичками складання усних творів-описів за складним планом, обираючи самостійно стиль мовлення (розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий) і жанр мовлення (конспект прочитаного, тематичні виписки, інтерв’ю, протокол, витяг із протоколу).


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

будові й мовному оформленні власного й чужого висловлення. З допомогою дорослого оцінює текст (його зміст, форму, мовне оформлення й авторський задум).

Складання письмових творів, тез, доповідей, конспектів почутого, заяву, автобіографію, резюме, підпорядковуючи висловлення темі й основній думці, будуючи в логічній послідовності за самостійно складеним простим або складним планом, добираючи мовні засоби відповідно до теми і задуму висловлення, стилю й жанру мовлення на основі двох-трьох

джерел.

 

Складає усні й письмові твори, тези, доповідь, конспект почутого, заяву, автобіографію, резюме, підпорядковуючи висловлення темі й основній думці, будуючи в логічній послідовності за самостійно складеним простим або складним планом, добираючи мовні засоби відповідно до задуму висловлення, стилю й жанру мовлення.

МОДУЛЬ IІІ. ПИСЕМНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Корекція і розвиток письма на основі фонетичного принципу. Аналіз і коментування написання слів у процесі виконання практичних завдань: складних випадків слововживання, синтаксичних конструкцій у процесі списування, словникового диктанту, слухового диктанту.

Вживання прямої й непрямої мови та заміна прямої мови непрямою, прості й складні речення та складносурядні й складнопідрядні речення із різними сполучниками. Відтворення інтонацією речень із прямою мовою, діалогом, складносурядних речень, безсполучникового складного речення. Здійснення фонематичного аналізу.

Корекція і розвиток письма на основі морфемного принципу.

Аналіз і коментування помилок у словах, виявлених орфограм суфіксів при написанні простих, складних, складносурядних,

Користується навичками правильного написання складних випадків слововживання у відповідності з програмою української мови.

 

 

Користується навичками правильного написання прямої й непрямої мови у відповідності з програмою української мови.

 

 

Користується навичками правильного написання орфограм, префіксального, суфіксального, префіксально-суфіксального, безафіксного способів


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

складнопідрядних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку у переказах і творах. Здійснення морфемного аналізу слів.

Корекція і розвиток письма на основі морфологічного принципу. Точне використання слів різних частин мови, підбір синонімів, антонімів, активне користування, виділення орфограм. Спостереження за написанням вивчених частин мови в простих, складних, складносурядних, складнопідрядних реченнях з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку, прямої і непрямої мови. Правильне використання розділових знаків при прямій мові й діалозі, в складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку, складносурядного речення відповідно до смислових зв'язків між частинами та узгодження слів у реченнях.

Корекція і розвиток синтаксичного компонента мовлення. Аналіз і коментування написання складного речення              без сполучників, із сурядним і підрядним зв'язком та засобів зв'язку в ньому. Аналіз і коментування смислових зв'язків між частинами складносурядного речення та розділових знаків між частинами складносурядного речення.

Аналіз і коментування основних видів складнопідрядних речень: з означальними, з'ясувальними, обставинними, підрядними частинами (способу дії й ступеня, порівняння,

місця,   часу,   причини,   наслідку,   мети,   умови   та   ін.)   та

словотворення в різних частинах мови.

 

 

 

Володіє навичками вживання слів різних частин мови: іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників, прийменників, сполучників, часток в простих, складних, складносурядних, складнопідрядних реченнях з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку та використовує розділові знаки в них.

 

Володіє навичками підбору синонімів та антонімів у відповідності з програмою української мови.

 

 

 

 

Користується навичками правильного написання складних випадків слововживання, різних синтаксичних конструкцій у процесі списування, словникового диктанту, слухового диктанту.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

розділовим знаками між частинами складнопідрядного речення з кількома підрядними частинами.

Аналіз і коментування складного речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку та розділових знаків у складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

Диференціація складносурядних, складнопідрядних речень із різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку. Вживання розділових знаків у простому і складному реченнях. Виконання синтаксичного розбору речення.

Корекція і розвиток зв’язного мовлення.

Речення. Аналіз і написання діалогу відповідно до пропонованої ситуації (офіційна й неофіційна розмова, діалог- домовленість), обговорення самостійно обраної теми, розігрування діалогу. З допомогою дорослого складає, письмовий діалог (орієнтовно 12-14 реплік) відповідно до запропонованої ситуації, демонструючи певний рівень вправності в процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість), додаючи або замінюючи окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування.

Текст. Аналіз будови тексту (мікротема, абзац, ключові слова, засоби міжфразового зв’язку) і написання вибіркових переказів, текстів наукового й художнього стилів (на основі декількох джерел: довідкової й художньої літератури, ресурсів

Інтернету). Докладний переказ тексту публіцистичного стилю

Володіє навичками синтаксичного аналізу речення у відповідності з програмою української мови.

 

 

Користується навичками диференціації головних і другорядних членів речення та їх узгодженням розділовими знаками.

Володіє навичками письма простих і складних речень. Володіє навичками докладного письмового переказу за допомогою простих речень та демонструє стислість, логічність,              виразність,              доречність,              винахідливість тощо.

Користується навичками складання діалогу (для докладного переказу 250-300 слів, стислого – у півтора рази більше), помічає і виправляє свої помилки.

 

 

 

 

 

 

 

Володіє навичками складання тексту, тез, конспектів науково-навчального тексту, заяви, автобіографії,


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

з творчим завданням. Аналіз і написання творів у публіцистичному стилі, тез прочитаного (художнього твору, публіцистичної чи науково-пізнавальної статей), конспектів

почутого науково-навчального тексту, узагальнення й висновки, ділових паперів (заява, автобіографія, резюме).

резюме.

МОДУЛЬ ІV. ЧИТАЦЬКА (ЛІТЕРАТУРНА) ДІЯЛЬНІСТЬ

Читання мовчки. Аналіз прочитаних текстів (швидкість читання – 140-270 слів за хв.) текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення. Розуміє й осмислює зміст прочитаного, користується різновидами читання (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове), зокрема переглядовим (розпізнає смислові групи слів у тексті на основі заголовка, ключових слів, малюнків, початкових фраз абзацу, виділяє й узагальнює факти в процесі читання, прогнозує зміст ще не прочитаної частини; переглядає тексти, швидко знаходячи в них указані вчителем елементи тексту (розділові знаки, слова, частини тексту, виділені спеціальними шрифтами, цифри, виноски, кількість абзаців, довгих речень, певний підрозділ тощо).

Знаходить у тексті аргументи, використані для підтвердження двох чи більше поглядів, думок; прямо не виражену спонукальну інформацію. Складає план, тези як способи запису прочитаного. За допомогою дорослого оцінює прочитане (зміст, форму, будову й мовне оформлення).

Читання вголос. Аналіз прочитаних текстів (80-120 слів за хв.) різних типів, стилів, жанрів мовлення, відповідно до

Володіє навичками читання (швидкість читання – 140- 270 слів за хв.) текстів різних стилів, типів і жанрів

«про себе».

Розуміє взаємозв’язок, послідовність, з’ясовує незрозумілі фрази, дає власні визначення, повно охоплює нову інформацію, визначає основне й другорядне, причиново-наслідкові зв’язки.

Володіє навичками переглядового читання й розпізнає смислові групи слів у тексті, виділяє й узагальнює факти в процесі читання.

Прогнозує зміст не прочитаної частини; знаходить елементи тексту.

 

Користується навичками знаходження в тексті спонукальної інформації, різноманітною аргументацією.

Складає план і тези.

 

Володіє навичками   читання   вголос   з   достатньою


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

орфоепічних та інтонаційних норм, виражаючи за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, мовного оформлення, авторський задум;

Оцінює прочитаний вголос текст (його зміст, форму, будову й мовне оформлення).

швидкістю (80-120 слів за хв., відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм.

 

Користується навичками оцінки прочитаного уголос тексту з погляду особливостей змісту, авторського

задуму, змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

МОДУЛЬ V. УСВІДОМЛЕНЕ СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ

Міжсуб’єктне спілкування з Іншим у просторі соціуму.

Спілкування як співпраця і кооперація.

Планування і здійснення навчального співробітництва з учителем та однолітками (методи: складання завдання партнеру, відгук про роботу партнера).

Постановка питань та ініціативна співпраця в пошуку та зборі інформації (методи: парна робота з виконання роботи та пошуку інформації, групова робота зі створення проекту чи складання кросворду).

Врахування позиції партнера та вирішення конфліктів (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Управління поведінкою партнера – контроль, корекція, оцінка його дій (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для   зворотного   зв’язку;   диспути,   дискусії;   завдання   на

розвиток діалогічного мовлення обговорення, розпитування,

 

Виявляє здатність до планування та навчального співробітництва з учителем та однолітками.

 

За прикладом дорослого чи іншої дитини виявляє здатність до формулювання питань.

Виявляє здатність до співпраці та збору інформації в процесі взаємодії.

 

Намагається враховувати позицію партнера та уникати конфліктів.

За умови виникнення конфлікту вміє є залагодити послуговуючись продуктивними стратегіями його врегулювання.

 

 

За необхідності здійснює контроль, корекцію та оцінку дій партнера.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

переконання, запрошення).

Розвиток вміння з достатньою повнотою і точністю висловлювати свої думки у відповідності до завдань та умов спілкування (методи: завдання на розвиток монологічного мовлення – розповідь, опис, пояснення).

Передача інформації   і   відображення   предметного   змісту

(методи: рольові ігри в рамках тренінгу, групові ігри).

Спілкування як рефлексія.

Особистісна рефлексія. Формування знань про свої вчинки й образи власного «Я» як індивідуальності з метою усвідомлення себе як суб’єкта спілкування.

Комунікативна рефлексія. Формування уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків. Організація комунікативної рефлексії, тобто надання собі, своїм способам і результатам взаємодії з оточуючими, об'єктивної оцінки.

Кооперативна рефлексія. Формування знань про рольову структуру та позиційну організацію колективної взаємодії.

Внутрішньосуб’єктне спілкування у просторі «Я» через персоналізованого Іншого.

Самоспілкування та спілкування з квазісуб’єктом (героєм літературно-художнього твору).

Запис учнями своїх думок у письмовій формі. При цьому основною умовою розвитку особистості є занурення людини в

своїй внутрішній світ, актуалізація свого життєвого досвіду,

Здатний до формулювання й висловлення власної думки у контексті соціально-комунікативної ситуації.

 

Вміє передати інформацію та влучно відобразити при цьому предметний зміст.

 

 

 

Усвідомлює власне Я у різних іпостасях та розуміє конкретні вияви ставлення Іншого до себе.

Розуміє та інтерпретує вияви внутрішнього світу Іншого у спілкуванні.

У процесі взаємодії з Іншим здатний до виявів самоусвідомлення та самооцінювання.

Здатний до рольової взаємодії як носій певної ролі (покупець-продавець, вчитель-учень, керівник- підлеглий) у колективі.

У процесі колективної взаємодії усвідомлює себе як соціальну одиницю, яка виконує певні функції.

 

 

Усвідомлює себе в процесі самоспілкування.

Здатний до ідентифікації з Іншим, у процесі якої виділяє особистісні риси, способи поведінки,


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

пробудження моральних почуттів, емоцій, думок, самоаналіз внутрішніх станів. Основне завдання – незакінчені речення, в яких учень проектує поведінку іншої людини, свій власний спосіб дії, думки, почуття, що актуалізуються в подібній ситуації.

Написання листа самому собі, будь-якому персонажу, герою або автору улюбленого твору, значущому для учня.

Уявлення учнями себе в ключовій ситуації, описаній в літературно-художньому творі. Оскільки кожен уявляє собі те, що є актуальним у його житті, відбувається стимуляція не тільки роботи уяви, а й активізація життєвого досвіду учнів.

Організація імаготерапії через відтворення підлітками в уяві або в реальній поведінці бажаного образу свого «Я». Метод реалізації учнями в ролі автора реалізується через прийоми створення «своїх» творів і розповідей про «свого» улюбленого героя; казкотерапії, арт-терапії.

Арт-терапевтичні вправи: «Автопортрет», «Намалюй себе твариною»,«Я-ідеальний і Я-реальний», «Я в школі», «Я в класі», «Малюнок родини»,«Я серед друзів».

Уявлення учнями себе одним із героїв літературно-художнього твору, намагатися відчути те, що відчуває герой в даний момент (запах трави, тепло багаття та ін.).

Запропонувати учням розповісти в усній або письмовій формі про свої відчуття і почуття і відповідно порівняти свої відчуття

з відчуттями товаришів.

особливості взаємин із ним.

Послуговується рефлексивним аналізом у ході якого виявляються причини тих чи інших якостей або скоєних вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння.

Виявляє у спілкуванні здатності до розуміння як особистісних властивостей іншої людини, так і власних рис і властивостей особистості.

 

 

Поступово в ході проведення імаготерапії бажаний образ стає звичним поведінковим стереотипом для учнів.

 

 

 

Здатність до усвідомлення і довільної регуляції своїх почуттів, переживань і емоційних станів у процесі самоспілкування та взаємодії з Іншим.

 

Здатність до саморозкриття у спілкуванні, до змін моральної свідомості учнів.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Парасоціальне та внутрішньосуб’єктне спілкування з Іншим у просторі культури.

Спілкування засобами медіа та з медіаперсоною.

Розвиток спільного (мережевого) мислення засобами соціальних мереж, що сприяє формуванню здатностей критикувати і змінювати гіпотези, знаходити помилки, перевіряти та спростовувати певні погляди та теорії.

Формування у соціальних мережах толерантності шляхом розширення горизонтів спілкування з індивідами з інших соціокультурних просторів.

Опанування децентрованих моделей взаємодії у соціальній мережі.

Проекти. Аналіз поширених рекламних роликів: разом знайдіть і розпізнайте в них ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розвіювання міфів про надзвичайну красу, ідеальну зовнішність і вічну молодість кінозірок, артистів та інших медіа-героїв.

Соціальна реклама. Пошук з дітьми в інтернеті та обговорення зразків соціальної реклами на різні теми: попередження куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечна поведінка на дорозі, запобігання насильству тощо.

Спілкування з соціокультурним Іншим.

Тематика текстів та висловлень. Інший в українському

національному характері. Інший у мистецтві. Найвидатніші

 

Здатність до використання соціальних мереж із різною метою: критика та зміна гіпотез, знаходження помилок, перевірка та спростування поглядів.

 

Усвідомлює необхідність толерантного ставлення до людських відмінностей.

Виявляє толерантність у взаємодії з однолітками та дорослими.

Усвідомлює, що є інша точка зору.

Виявляє в поведінці терпиме ставлення до інших точок зору та вміє толерантно та обґрунтовано пояснити свою позицію.

Вміє розпізнавати в рекламі ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розуміє штучність створення іміджу медіа-героїв. Виявляє здатність до розпізнання міфів щодо медіа- героїв.

Обізнаний з негативними наслідками куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечною поведінкою на дорозі, запобігання насильству тощо.

 

Усвідомлює, що Інший представлений у культурі. Реалізуючи комунікативний намір та мету


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

постаті вітчизняної й світової культури. Інший у сімейних цінностях, реліквіях, ідеалах. Мій життєвий і професійний вибір.

 

Усвідомлення причин та прогноз протікання соціально- комунікативних ситуацій.

Розуміння ситуацій співпраці.

  1. Ситуація співпраці з однолітками з розподілом функцій. У цій ситуації відбувається перехід з позиції учня на позицію вчителя, який себе навчає самостійно чи з допомогою інших людей.
  2. Ситуація співпраці з дорослим з розподілом функцій. Зазначена ситуація відрізняється від попередньої тим, що партнером учня виступає не одноліток, а дорослий.
  3. Ситуація взаємодії з однолітками без чіткого поділу функцій.
  4. Ситуація конфліктної взаємодії з однолітками.

Останні дві ситуації дозволяють виділити індивідуальні стилі співробітництва характерні для дітей: схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Виокремлення конфліктно насиченого епізоду літературного твору, де герої знаходяться в ситуації міжособистісного конфлікту. Визначення конфліктних позицій, носіями яких виступають герої.

Розподіл ролей між учнями, виходячи з первинної діагностики

послуговується текстами та висловлюваннями, що виражають соціокультурного Іншого.

 

 

Учень виявляє здатність сформулювати питання, що допомагає віднайти інформацію, якої бракує для успішної дії, що є істотним показником його навчальної ініціативності.

 

Здатність учня виявляти ініціативу в ситуації невизначеного завдання: з допомогою питань отримувати інформацію, якої бракує.

Учень виявляє у взаємодії з однолітками схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Усвідомлення і довільна регуляція своїх почуттів, переживань і емоційних станів у взаємодії.

Здатність до емоційної ідентифікації з будь-яким героєм літературно-художнього твору.

Здатність подивитися на себе з боку, скорегувати негативні вияви та сформувати позитивні уявлення про власні реальні якості суб’єкта спілкування.

Здатність до осмислення продуктивних стратегій в ситуації конфлікту.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

рівня сформованості конфліктної позиції.

Організація ціннісно-смислової діяльності учнів з осмислення продуктивності і непродуктивності конфліктних позицій. Виділення та характеристика конфліктного зіткнення; аналіз емоційного стану; виявлення причини, що спонукала вступити в конфлікт; доведення зайнятої опонентом у суперечці позиції («агресор», «спостерігач», «відповідальний опонент»).

Розуміння і реалізація комунікативних актів, як складника соціально-комунікативних ситуацій.

Планування комунікативної ситуації, тобто здійснення проблемного аналізу комунікативної ситуації, врахування її ресурсів і можливостей, що ведуть до реалізації намічених цілей.

У відповідності з соціально-комунікативною ситуацією здатність до реалізації комунікативних актів у яких відбувається втілення комунікативної інтенції (наміру), мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості.

Комунікативні акти для надання інформації та взаємного поповнення знань: повідомлення, звістки, оголошення, інформування, поради, рекомендації, пропозиції.

Комунікативні акти для здійснення спрямованого впливу на співрозмовника: заохочення, покарання, прохання, закликання, навіювання, спонукання, стимулювання, переконання, колективне визнання.

Типи комунікативних реакцій у ситуаціях спілкування.

Здатність до осмислення непродуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Проживання ситуацій провокаційного вибору.

 

 

Здатність до планування комунікативної ситуації у зв’язку з досягненням цілей спілкування.

 

 

 

Виражає комунікативний намір та мету для надання інформації та взаємного поповнення знань через висловлювання: повідомлення, звістки, оголошення, інформування, поради, рекомендації, пропозиції.

Виражає комунікативний намір та мету для здійснення спрямованого впливу на співрозмовника через висловлювання: заохочення, покарання, прохання, закликання, навіювання, спонукання, стимулювання, переконання, колективне визнання.

 

Здатність     до      осмислення      продуктивних      та


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Ознайомлення учнів із різними типами реакцій: когнітивними та афективними, конструктивними та деструктивними, спрямовані на зовнішні обставини чи на себе.

 

Цінності спілкування (міжсуб’єктного та внутрішньосуб’єктного ) з Іншим.

Цінність пізнання. Створення педагогічних умов, за яких підліток відчуває себе першовідкривачем знання, залучається до експериментальної діяльності, емоційно переживає процес пізнання. Формуючи цінність пізнання, слід враховувати психологічні особливості підлітків з ЗПР, перш за все вибіркове ставлення до пізнавальної діяльності та залежність від емоційних аспектів та процесу пізнання. Тому навчання має емоційно прийматися підлітком, викликати інтерес і позитивні емоції, а конкретні знання мають бути осмисленими та затребуваними в діяльності. У навчальній діяльності слід заохочувати цінності: ініціативу і самостійність.

Цінність Я. У навчальному закладі повинні бути створені умови для: пізнання учнями своїх індивідуальних характеристик; розвитку потреби у визнанні; виникнення інтересу до свого життя і прагнення перетворювати себе, перевтілювати та висловлювати себе; розвитку потреби втілювати в життя свій особистісний потенціал. Розвиток

цінності Я передбачає включення підлітків із ЗПР у спортивно- змагальницьку, творчу та інтелектуальну діяльність у формі

непродуктивних реакцій в комунікативній ситуації. Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

 

 

Здатність до осмислення цінностей пізнання.

У спілкуванні намагається виявляти цінності пізнання:

ініціативу і самостійність.

 

 

 

 

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей Я.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Я: доброзичливість, зацікавленість, розуміння, асертивність, діалог.


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

колективних загальношкільних заходів, класних вечорів, клубної діяльності. Важливим є формування цінностей доброзичливості, зацікавленості, розуміння, асертивності, діалогу.

Цінність Іншого. В цінності Іншого необхідно розвивати критичність, одночасно створюючи умови для усвідомлення значущості іншої людини, прийняття її індивідуальності та усвідомлення причетності до вчинків навколишніх для взаєморозуміння в міжособистісній взаємодії. Дієвим фактором вдосконалення цінності Іншого є «Школа спілкування», що проводиться психологом у формі соціально- психологічного тренінгу. Важливим є формування цінностей – дружби, толерантності, поваги, довіри, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Цінність суспільно-корисної діяльності. Суспільно-корисна діяльність є значущою для підлітків із ЗПР. Стимулювання соціальної активності реалізується шляхом організації різних форм соціально-значущої діяльності і цілеспрямованої участі підлітків у доступному перетворенні навколишнього світу. Варто приділити увагу присвоєнню цінностей суспільно- корисної діяльності взаємодії, співробітництва, співтворчості.

Цінність відповідальності. Навчання підлітків способам організації       поведінки.       Цілеспрямоване       формування

відповідальної       поведінки       шляхом       прилучення       до

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей Іншого.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Іншого: дружбу, толерантність, повагу, довіру, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

 

 

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей суспільно-корисної діяльності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності суспільно-корисної діяльності: взаємодію, співробітництво, співтворчість.

 

 

 

Здатність до осмислення цінностей відповідальності. У спілкуванні намагається виявляти цінності


 

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

профілактичних заходів із подолання соціального

відповідальності: духовність, свободу, любов, рішення,

інфантилізму, що передбачають вироблення низки важливих

вибір.

здібностей: приймати рішення і оцінювати їх наслідки,

 

критично мислити, самовиражатися прийнятними способами,

 

усвідомлено робити вибір та зважувати свої можливості. До

 

цінностей відповідальності відносимо: духовність, свободу,

 

любов, рішення, вибір.

 

Здійснення цілепокладання в спілкуванні, тобто присвоєння

 

цінностей спілкування та втілення комунікативних цілей в

 

ціннісній поведінці.

 

 

docx
Пов’язані теми
Логопедія, Планування
Інкл
Додано
18 жовтня 2023
Переглядів
345
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку