Календарне планування корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення для дітей із ЗПР, 7 клас.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи

(учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ І. ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Розвиток немовленнєвих процесів.

Розвиток гностико-праксичних, сукцесивних і симультанних функцій, лінгвістичного мислення.

Розвиток мовленнєвих процесів.

Розвиток механізмів мовного аналізу та синтезу (складового, фонематичного, морфемного аналізу і синтезу), при порівнянні мовних одиниць (морфем, слів, речень) за семантичними і формальними ознаками. Розвиток здатності аналізувати і відтворювати речення, сприймати на слух прямо не виражену емоційно-оцінну інформацію, а також відому й нову інформацію.

Розвиток здатності розпізнавання основних типів інтонаційних конструкцій і визначення їх на слух у тексті (пов'язаному з лексичними темами). Визначення логічного наголосу, поділ тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його смислу.

Розвиток здатності осмислювати висловлювання, відтворювати початок і кінець речення на задану лексичну тему. Переказ

тексту за простим і складним планами, осмислення почутого,

Володіє гностико-праксичними навичками, навичками сукцесивного та симультанного аналізу й синтезу.

Володіє навичками складового, фонематичного, морфемного аналізу і синтезу у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками аналізу та відтворення речення, сприймає на слух відому й нову інформацію.

Користується навичками визначення логічного наголосу, ділить текст на частини, розуміє його смисл.

Користується навичками осмислення висловлювання, відтворює початок і кінець речення на задану лексичну тему, переказує готовий текст за простим і складним

планами.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

перекодування сприйнятого повідомлення, трансформація почутого тексту у різні варіанти (перетворення і переказ речення, тексту в різному часі).

Розвиток механізму співвідношення звукових одиниць мови і графічних одиниць письма, звуків і букв або мовного аналізу і синтезу, формування парадигматичних, синтагматичних та ієрархічних зв'язків у лексичній системі мови і автоматизації орфографічних навичок на фонетико-словотворчій основі (правопис коренів слів, префіксів і суфіксів), на морфолого- синтаксичній основі (правопис закінчень).

Розвиток взаємозв'язку фонематичної, морфологічної, синтаксичної сторін мовлення та орфографічних знань, умінь і

навичок.

Володіє навичками співвідношення звукових одиниць мови і графічних одиниць письма, звуків і букв.

Володіє орфографічними навичками на фонетико- словотворчій основі (правопис коренів слів, префіксів і суфіксів) у відповідності з програмою української мови.

МОДУЛЬ ІІ. УСНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вдосконалення фонематичного компонента мовлення. Закріплення і виконання практичних завдань із фонематичного і звукобуквенного                            аналізу                            всіх              частин              мови                            на              матеріалі вивчених тем з української мови. Сприймання, розуміння і відтворення                                          змісту                            тексту                                          діалогічного                            і                            монологічного характеру                            користуючись                            нормами              літературної                            вимови, наголосу, логічного наголосу при вивченні літературних творів. Складання                                          текстів:                            за              зразком;              поданим              початком              або закінченням; діалогів до монологічних текстів; доповнення відсутніх              реплік              у                            діалозі                            (за                            допомогою                                          вчителя                            чи

самостійно). Аналіз тексту з погляду його змісту, форми,

Користується навичками фонетичного, звукобуквенного і морфемного аналізу простих, складних і складноскорочених слів.

Володіє навичками літературної вимови, правильної інтонації, логічного наголосу.

Володіє навичками аналізу тексту щодо його змісту, форми, авторського задуму і мовного оформлення.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

авторського задуму і мовного оформлення та визначення

основної і другорядної інформації, причинно-наслідкових

зв’язків, зображувально-виражальні особливостей (за

допомогою вчителя чи самостійно)..

Вдосконалення граматичного компонента мовлення.

Аналіз, коментування і закріплення практичних навичок

Володіє навичками морфологічного і морфемного

аналізу слів у відповідності з програмою української

словозміни при виконанні завдань з дієсловами доконаного і

мови.

недоконаного видів. Словозміна дієслів у минулому-

майбутньому часі, дієвідмінювання дієслів теперішнього й

майбутнього часу; відмінювання активних і пасивних

дієприкметників теперішнього й минулого часу; вживання

Володіє навичками словозміни дієслів,

дієприслівників (вид і час, недоконаний і доконаний вид),

дієприкметників, дієприслівників, прийменників,

прийменників, сполучників сурядності й підрядності у простих

сполучників сурядності й підрядності у простих і

і складних реченнях.

складних реченнях.

Аналіз, коментування і закріплення практичних навичок

Володіє навичками словотворення дієслів,

словотворення дієслів (дійсний, умовний, наказовий)

дієприкметників, дієприслівників.

дієприкметників (дієприкметниковий зворот), дієприслівників,

(дієприслівниковий зворот) та їх використання у мовленні.

Вдосконалення лексичного компонента мовлення.

Розрізнення і розуміння на слух слів, речень різної структури,

Володіє навичками перекодування сприйнятого

відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на

повідомлення й трансформування почутих речень у

частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів

різні види усного мовлення.

його змісту, сприймання на слух прямо не вираженої емоційно-

оцінної інформації, текстів діалогічного й монологічного

характеру, що належать до різних стилів: художнього,

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного; типів: розповідь, опис, роздум. Виокремлення ключових слів і їх запис по ходу слухання (за допомогою вчителя).

Вдосконалення зв’язного мовлення.

Діалогічне мовлення. Доповнює почутий або прочитаний текст, відтворює відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з характеристикою людей; діалог дискусійного характеру, відповідно до запропонованої ситуації (орієнтовно 8-10 реплік). Знайомиться з діалогом дискусійного характеру.

Монологічне мовлення. Відтворення готового тексту переказів (навчальні й контрольні) за простим і складним планами. Переказує докладно й стисло тексти художнього, наукового й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 200-250 слів, стислого – у 1,5 рази більше), підпорядковуючи висловлення темі й основній думці, композиції, мовним, стильовим особливостям та авторському задуму, за самостійно складеним простим і складним планом. З допомогою вчителя аналізує текст (його зміст, форму, будову, авторський задум і мовне оформлення).

Твір-опис у художньому стилі з елементами опису зовнішності людини, виконання дій на основі власних спостережень у художньому стилі.

Володіє навичками лексичного аналізу у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками відтворення діалогу відповідно до запропонованої ситуації (орієнтовно 8-10 реплік).

Володіє навичками переказу почутих або прочитаних текстів діалогічного і монологічного характеру, художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 200-250 слів) за самостійно складеним простим і складним планом.

Користуючись допомогою вчителя виділяє у прочитаному тексті основну думку тексту, тему і деталі та розуміє послідовність складання простого плану тексту.

Володіє навичками складання усних творів-описів зовнішності людини та творів-роздумів на основі власного досвіду.

МОДУЛЬ ІІІ. ПИСЕМНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Корекція і розвиток письма на основі фонетичного

Користується навичками фонематичного аналізу та

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

принципу. Аналіз і коментування написання слів. Розрізнення на слух дзвінкості – глухості, м'якості – твердості, свистячих – шиплячих установлення різниці в звучанні африкат (ч-ц) і їх складових (ч-ть, ц-с) у процесі виконання практичних завдань: списування, словникового та слухового диктантів. Здійснення і закріплення фонематичного аналізу.

Корекція і розвиток письма на основі морфемного принципу. Аналіз і коментування орфограм суфіксів. Аналіз і коментування написання суфіксів дієприкметників: -н- та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

Аналіз і коментування орфограм -н- та -нн- у прислівниках и та і в кінці прислівників, прислівників на -о ,-е, утворених від прикметників і дієприкметників.

Корекція і розвиток письма на основі морфологічного принципу. Диференціація частин мови та їх орфограм на практичній основі. Аналіз і закріплення написання -ться, -шся в кінці дієслів, літер е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідміни, Ь у дієсловах наказового способу.

Аналіз та коментування написання відмінкових закінчень дієприкметників, не з дієприкметниками, безособових дієслівних форм на -но, -то.

Аналіз і коментування написання не з дієприслівниками, не і ні

з прислівниками.

Диференціація і коментування написання прислівників окремо, разом і через дефіс, прислівникових словосполук типу раз у

правильно позначає дзвінкість – глухість, м'якість –

твердість у словах.

Володіє навичками списування, написання словникового та слухового диктантів.

Володіє навичками фонематичного аналізу у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками морфемного аналізу у відповідності з програмою української мови.

Користується навичками правильного написання орфограм, префіксального, суфіксального, префіксально-суфіксального, безафіксного способів словотворення у відповідності з програмою української мови.

Користується навичками правильного вживання орфограм в різних частинах мови: іменниках,

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

раз, з дня на день..., похідних прийменників разом, окремо і через дефіс, сполучників, дефісу у вигуках.

Аналіз і коментування написання часток не і ні з різними частинами мови, часток -бо, -но, -то, -от, -таки. Аналіз і коментування вживання прийменників із іменниками, числівниками, займенниками, прийменників-синонімів (в-у, з- зі-із-зо) та вигуків.

Корекція і розвиток синтаксичного компонента мовлення. Аналіз будови речень із дієприкметниковими, із дієприкметниковими зворотами у складних і простих реченнях. Правильне вживання дієприслівників.

Закріплення і коментування вживання розділових знаків у реченнях із дієприкметниковими зворотами, коми при дієприслівниковому звороті, одиничного дієприслівника, вигуку та знаку оклику при вигуках.

Корекція і розвиток зв’язного мовлення.

Речення. Аналіз і написання діалогу, що доповнює прочитаний текст відповідно до запропонованої теми, пов’язаної з характеристикою людей, інтерв’ю в публіцистичному стилі.

Текст. Аналіз і написання переказів, творів-описів місцевості. Закріплення і виконання практичних завдань при написанні речень, переказу, розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі, тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі, твору-опису зовнішності

людини за картиною в художньому стилі, процесу праці за

прикметниках, числівниках, займенниках, дієсловах, прислівниках, прийменниках, сполучниках, частках при словозміні й словотворенні.

Користується навичками морфологічного аналізу при написанні слів різних частин мови у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками визначення головних членів речення, видів речення: розповідних, питальних, спонукальних.

Користується навичками вживання дієприслівників, дієприслівників, вигуків.

Володіє навичками роботи з простим і складним реченням на письмі у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками докладного письмового переказу з допомогою простих речень.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

власними спостереженнями в художньому стилі, за поданим сюжетом, портретного нарису у публіцистичному стилі, анотації, ділових паперів (розписки), характеристики літературного героя.

Користується навичками складання письмових творів- описів місцевості, опису зовнішності людини, помічає і виправляє свої помилки.

Володіє навичками складання творів-роздумів опису місцевості, зовнішності людини, характеристики

літературного героя, розписки.

МОДУЛЬ ІV. ЧИТАЦЬКА (ЛІТЕРАТУРНА) ДІЯЛЬНІСТЬ

Читання мовчки. Аналіз прочитаних текстів діалогічного і монологічного характеру, що належать до таких стилів: художнього, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного; типів мовлення: розповідь, опис (опис зовнішності людини, процесу праці), роздум; жанрів: оповідання, стаття, нарис, замітка, п’єса, казка, пісня, легенда, переказ, байка, загадка, прислів’я, приказки (об’єднані певною темою), відшуковує потрібну інформацію, читаючи заголовки, назву, анотацію, початок, кінцівку, окремі фрагменти тексту, складає складний план прочитаного.

Читання вголос. Аналіз прочитаних художніх, науково- популярних, публіцистичних текстів, що належать до таких жанрів мовлення, як оповідання, п’єса, стаття, нарис, замітка, переказ, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я, усмішки. Читає

вголос виразно, з достатньою швидкістю, плавно, з гарною

Володіє навичками читання незнайомих текстів, що належать до різних стилів, типів і жанрів «про себе».

Виявляє загальну орієнтацію в змісті, розуміння та усвідомлення його цілісного смислу.

Сприймає зміст та ділить текст на частини і називає їх, аналізує окремі картини та усвідомлює смисл частин тексту.

Володіє навичками ознайомлювального виду читання й здатністю до відшукування потрібної інформації, читаючи заголовки, назву, анотацію, початок, кінцівку. Розуміє окремі фрагменти тексту та складає складний план прочитаного.

Володіє навичками читання вголос розмовних, наукових та художніх текстів.

Читає вголос із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, виражає за допомогою темпу,

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, виражає з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, авторський задум та з допомогою вчителя оцінює прочитаний уголос текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

тембру, гучності читання особливості змісту, авторський задум.

Користується навичками оцінки прочитаного уголос тексту з погляду особливостей змісту, авторського

задуму, змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

МОДУЛЬ V. УСВІДОМЛЕНЕ СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ

Міжсуб’єктне спілкування з Іншим у просторі соціуму.

Спілкування як співпраця і кооперація.

Планування і здійснення навчального співробітництва з учителем та однолітками (методи: складання завдання партнеру, відгук про роботу партнера).

Постановка питань та ініціативна співпраця в пошуку та зборі інформації (методи: парна робота з виконання роботи та пошуку інформації, групова робота зі створення проекту чи складання кросворду).

Врахування позиції партнера та вирішення конфліктів (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Управління поведінкою партнера – контроль, корекція, оцінка його дій (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток

діалогічного     мовлення     –     обговорення,     розпитування,

Виявляє здатність до планування та навчального співробітництва з учителем та однолітками.

За прикладом дорослого чи іншої дитини виявляє здатність до формулювання питань.

Виявляє здатність до співпраці та збору інформації в процесі взаємодії.

Намагається враховувати позицію партнера та уникати конфліктів.

За умови виникнення конфлікту вміє є залагодити послуговуючись продуктивними стратегіями його врегулювання.

За необхідності здійснює контроль, корекцію та оцінку дій партнера.

Здатний до формулювання й висловлення власної

думки у контексті соціально-комунікативної ситуації.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

переконання, запрошення).

Розвиток вміння з достатньою повнотою і точністю висловлювати свої думки у відповідності до завдань та умов спілкування (методи: завдання на розвиток монологічного мовлення – розповідь, опис, пояснення).

Передача інформації   і   відображення   предметного   змісту

(методи: рольові ігри в рамках тренінгу, групові ігри).

Спілкування як рефлексія.

Особистісна рефлексія. Формування знань про свої вчинки й образи власного «Я» як індивідуальності з метою усвідомлення себе як суб’єкта спілкування.

Комунікативна рефлексія. Формування уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків. Організація комунікативної рефлексії, тобто надання собі, своїм способам і результатам взаємодії з оточуючими, об'єктивної оцінки.

Кооперативна рефлексія. Формування знань про рольову структуру та позиційну організацію колективної взаємодії.

Вміє передати інформацію та влучно відобразити при цьому предметний зміст.

Усвідомлює власне Я у різних іпостасях та розуміє конкретні вияви ставлення Іншого до себе.

Розуміє та інтерпретує вияви внутрішнього світу Іншого у спілкуванні.

У процесі взаємодії з Іншим здатний до виявів самоусвідомлення та самооцінювання.

Здатний до рольової взаємодії як носій певної ролі (покупець-продавець, вчитель-учень, керівник- підлеглий) у колективі.

У процесі колективної взаємодії усвідомлює себе як соціальну одиницю, яка виконує певні функції.

Внутрішньосуб’єктне спілкування у просторі «Я» через персоналізованого Іншого.

Самоспілкування та спілкування з квазісуб’єктом (героєм літературно-художнього твору).

Запис учнями своїх думок у письмовій формі. При цьому

Усвідомлює себе в процесі самоспілкування.

Здатний до ідентифікації з Іншим, у процесі якої виділяє особистісні риси, способи поведінки, особливості взаємин із ним.

Послуговується рефлексивним аналізом у ході якого

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

основною умовою розвитку особистості є занурення людини в своїй внутрішній світ, актуалізація свого життєвого досвіду, пробудження моральних почуттів, емоцій, думок, самоаналіз внутрішніх станів. Основне завдання – незакінчені речення, в яких учень проектує поведінку іншої людини, свій власний спосіб дії, думки, почуття, що актуалізуються в подібній ситуації.

Написання листа самому собі, будь-якому персонажу, герою або автору улюбленого твору, значущому для учня.

Уявлення учнями себе в ключовій ситуації, описаній в літературно-художньому творі. Оскільки кожен уявляє собі те, що є актуальним у його житті, відбувається стимуляція не тільки роботи уяви, а й активізація життєвого досвіду учнів.

Організація імаготерапії через відтворення підлітками в уяві або в реальній поведінці бажаного образу свого «Я». Метод реалізації учнями в ролі автора реалізується через прийоми створення «своїх» творів і розповідей про «свого» улюбленого героя; казкотерапії, арт-терапії.

Арт-терапевтичні вправи: «Автопортрет», «Намалюй себе твариною»,«Я-ідеальний і Я-реальний», «Я в школі», «Я в класі», «Малюнок родини»,«Я серед друзів».

Уявлення учнями себе одним із героїв літературно-художнього твору, намагатися відчути те, що відчуває герой в даний момент (запах трави, тепло багаття та ін.).

Запропонувати учням розповісти в усній або письмовій формі

виявляються причини тих чи інших якостей або скоєних вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння.

Виявляє у спілкуванні здатності до розуміння як особистісних властивостей іншої людини, так і власних рис і властивостей особистості.

Поступово в ході проведення імаготерапії бажаний образ стає звичним поведінковим стереотипом для учнів.

Здатність до усвідомлення і довільної регуляції своїх почуттів, переживань і емоційних станів у процесі самоспілкування та взаємодії з Іншим.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

про свої відчуття і почуття і відповідно порівняти свої відчуття з відчуттями товаришів.

Парасоціальне та внутрішньосуб’єктне спілкування з Іншим у просторі культури.

Спілкування засобами медіа та з медіаперсоною.

Розвиток спільного (мережевого) мислення засобами соціальних мереж, що сприяє формуванню здатностей критикувати і змінювати гіпотези, знаходити помилки, перевіряти та спростовувати певні погляди та теорії.

Формування у соціальних мережах толерантності шляхом розширення горизонтів спілкування з індивідами з інших соціокультурних просторів.

Опанування децентрованих моделей взаємодії у соціальній мережі.

Проекти. Аналіз поширених рекламних роликів: разом знайдіть і розпізнайте в них ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розвіювання міфів про надзвичайну красу, ідеальну зовнішність і вічну молодість кінозірок, артистів та інших медіа-героїв.

Соціальна реклама. Пошук з дітьми в інтернеті та обговорення зразків   соціальної   реклами   на   різні   теми:   попередження

куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечна

Здатність до саморозкриття у спілкуванні, до змін моральної свідомості учнів.

Здатність до використання соціальних мереж із різною метою: критика та зміна гіпотез, знаходження помилок, перевірка та спростування поглядів.

Усвідомлює необхідність толерантного ставлення до людських відмінностей.

Виявляє толерантність у взаємодії з однолітками та дорослими.

Усвідомлює, що є інша точка зору.

Виявляє в поведінці терпиме ставлення до інших точок зору та вміє толерантно та обґрунтовано пояснити свою позицію.

Вміє розпізнавати в рекламі ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розуміє штучність створення іміджу медіа-героїв. Виявляє здатність до розпізнання міфів щодо медіа- героїв.

Обізнаний з негативними наслідками куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечною поведінкою на дорозі, запобігання насильству тощо.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

поведінка на дорозі, запобігання насильству тощо.

Спілкування з соціокультурним Іншим.

Тематика текстів та висловлень. Роль природи в житті людини. Інший у культурі східних слов’ян. Душа Іншого в українському образотворчому мистецтві, малярстві, іконописі живописі та скульптурі. Моральні цінності й чесноти людини українця (порядність, чесність, доброта, гідність, скромність тощо). Мій життєвий вибір.

Усвідомлення причин та прогноз протікання соціально- комунікативних ситуацій.

Розуміння ситуацій співпраці.

1. Ситуація співпраці з однолітками з розподілом функцій. У цій ситуації відбувається перехід з позиції учня на позицію вчителя, який себе навчає самостійно чи з допомогою інших людей.
2. Ситуація співпраці з дорослим з розподілом функцій. Зазначена ситуація відрізняється від попередньої тим, що партнером учня виступає не одноліток, а дорослий.
3. Ситуація взаємодії з однолітками без чіткого поділу функцій.
4. Ситуація конфліктної взаємодії з однолітками.

Останні дві ситуації дозволяють виділити індивідуальні стилі співробітництва характерні для дітей: схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Виокремлення конфліктно насиченого епізоду літературного

Усвідомлює, що Інший представлений у культурі. Реалізуючи комунікативний  намір та мету послуговується текстами              та              висловлюваннями,                            що виражають соціокультурного Іншого.

Учень виявляє здатність сформулювати питання, що допомагає віднайти інформацію, якої бракує для успішної дії, що є істотним показником його навчальної ініціативності.

Здатність учня виявляти ініціативу в ситуації невизначеного завдання: з допомогою питань отримувати інформацію, якої бракує.

Учень виявляє у взаємодії з однолітками схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

твору, де герої знаходяться в ситуації міжособистісного конфлікту. Визначення конфліктних позицій, носіями яких виступають герої.

Розподіл ролей між учнями, виходячи з первинної діагностики рівня сформованості конфліктної позиції.

Організація ціннісно-смислової діяльності учнів з осмислення продуктивності і непродуктивності конфліктних позицій. Виділення та характеристика конфліктного зіткнення; аналіз емоційного стану; виявлення причини, що спонукала вступити в конфлікт; доведення зайнятої опонентом у суперечці позиції («агресор», «спостерігач», «відповідальний опонент»).

Розуміння і реалізація комунікативних актів, як складника соціально-комунікативних ситуацій.

Планування комунікативної ситуації, тобто здійснення проблемного аналізу комунікативної ситуації, врахування її ресурсів і можливостей, що ведуть до реалізації намічених цілей.

У відповідності з соціально-комунікативною ситуацією здатність    до    реалізації    комунікативних    актів    у    яких

відбувається втілення комунікативної інтенції (наміру), мети,

Усвідомлення і довільна регуляція своїх почуттів, переживань і емоційних станів у взаємодії.

Здатність до емоційної ідентифікації з будь-яким героєм літературно-художнього твору.

Здатність подивитися на себе з боку, скорегувати негативні вияви та сформувати позитивні уявлення про власні реальні якості суб’єкта спілкування.

Здатність до осмислення продуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до осмислення непродуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Проживання ситуацій провокаційного вибору.

Здатність до планування комунікативної ситуації у зв’язку з досягненням цілей спілкування.

Виражає комунікативний намір та мету для формування готовності до комунікативних дій через

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

що надає висловлюванню конкретної спрямованості. Комунікативні акти  для формування готовності до комунікативних                            дій:              накази,                            розпорядження,              настанови, дозволи, заборони, погрози, нагороди, доручення.

Комунікативні акти для вияву здатності взаємодіяти: дискусії, суперечки, обговорення, розгляди, мозкові штурми, діалоги.

Типи комунікативних реакцій у ситуаціях спілкування. Ознайомлення учнів із різними типами реакцій: когнітивними та афективними, конструктивними та деструктивними, спрямовані на зовнішні обставини чи на себе.

Цінності спілкування (міжсуб’єктного та внутрішньосуб’єктного ) з Іншим.

Цінність пізнання. Створення педагогічних умов, за яких підліток відчуває себе першовідкривачем знання, залучається до експериментальної діяльності, емоційно переживає процес пізнання. Формуючи цінність пізнання, слід враховувати психологічні особливості підлітків з ЗПР, перш за все вибіркове ставлення до пізнавальної діяльності та залежність від емоційних аспектів та процесу пізнання. Тому навчання має емоційно прийматися підлітком, викликати інтерес і позитивні емоції,   а   конкретні   знання   мають   бути   осмисленими   та

затребуваними в діяльності. У навчальній діяльності слід

висловлювання: наказу, директиви, розпорядження, настанови, дозволу, заборони, погрози, нагороди, доручення.

Виражає комунікативний намір та мету для вияву здатності взаємодіяти через участь у: дискусії, суперечці, обговоренні, розгляді, раді, мозковому штурмові, діалогові.

Здатність до осмислення продуктивних та непродуктивних реакцій в комунікативній ситуації.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Здатність до осмислення цінностей пізнання.

У спілкуванні намагається виявляти цінності пізнання:

ініціативу і самостійність.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

заохочувати цінності: ініціативу і самостійність.

Цінність Я. У навчальному закладі повинні бути створені умови для: пізнання учнями своїх індивідуальних характеристик; розвитку потреби у визнанні; виникнення інтересу до свого життя і прагнення перетворювати себе, перевтілювати та висловлювати себе; розвитку потреби втілювати в життя свій особистісний потенціал. Розвиток цінності Я передбачає включення підлітків із ЗПР у спортивно- змагальницьку, творчу та інтелектуальну діяльність у формі колективних загальношкільних заходів, класних вечорів, клубної діяльності. Важливим є формування цінностей – доброзичливості, зацікавленості, розуміння, асертивності, діалогу.

Цінність Іншого. В цінності Іншого необхідно розвивати критичність, одночасно створюючи умови для усвідомлення значущості іншої людини, прийняття її індивідуальності та усвідомлення причетності до вчинків навколишніх для взаєморозуміння в міжособистісній взаємодії. Дієвим фактором вдосконалення цінності Іншого є «Школа спілкування», що проводиться психологом у формі соціально-психологічного тренінгу. Важливим є формування цінностей – дружби, толерантності, поваги, довіри, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Цінність суспільно-корисної діяльності. Суспільно-корисна діяльність є значущою для підлітків із ЗПР. Стимулювання

Здатність до осмислення цінностей Я.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Я: доброзичливість, зацікавленість, розуміння, асертивність, діалог.

Здатність до осмислення цінностей Іншого.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Іншого: дружбу, толерантність, повагу, довіру, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Здатність до осмислення цінностей суспільно-корисної діяльності.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

соціальної активності реалізується шляхом організації різних форм соціально-значущої діяльності і цілеспрямованої участі підлітків у доступному перетворенні навколишнього світу. Варто приділити увагу присвоєнню цінностей суспільно- корисної діяльності – взаємодії, співробітництва, співтворчості.

Цінність відповідальності. Навчання підлітків способам організації поведінки. Цілеспрямоване формування відповідальної поведінки шляхом прилучення до профілактичних заходів із подолання соціального інфантилізму, що передбачають вироблення низки важливих здібностей: приймати рішення і оцінювати їх наслідки, критично мислити, самовиражатися прийнятними способами, усвідомлено робити вибір та зважувати свої можливості. До цінностей відповідальності відносимо: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.

Здійснення цілепокладання в спілкуванні, тобто присвоєння цінностей спілкування та втілення комунікативних цілей в

ціннісній поведінці.

У спілкуванні намагається виявляти цінності суспільно-корисної діяльності: взаємодію, співробітництво, співтворчість.

Здатність до осмислення цінностей відповідальності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності відповідальності: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.