Календарне планування корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення для дітей із ЗПР, 6 клас.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи

(учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ І. ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Розвиток немовленнєвих процесів.

Розвиток гностико-праксичних функцій: розвиток уваги, пам'яті, лінгвістичного мислення (здібності до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення на мовному матеріалі, операцій класифікації і серіації на основі різних лінгвістичних критеріїв), порівняння, співставлення, визначення спільного та відмінного, симультанного (одночасного, нерозчленованого) та сукцесивного (послідовного ) аналізу та синтезу.

Розвиток мовленнєвих процесів.

Розвиток вимови звуків і звукоскладової структури слова, складового аналізу і синтезу, визначення наголошеного складу і наголошеного голосного. Диференціація наголошених і ненаголошених голосних у словах. Сприймання фонем (слухова диференціація дзвінких і глухих, твердих і м'яких приголосних звуків, африкатів і їх компонентів, визначення позиційних чергувань); фонематичний аналіз та синтез. Розвиток фонематичних уявлень, механізму співвідношення звукових одиниць мови і

графічних одиниць письма, звуків і букв або мовний аналіз та

Володіє навичками оптико-просторового гнозису і праксису, буквеного сприймання і відтворення звуків, ритмів.

Володіє окремими навичками сукцесивного, симультанного аналізу та синтезу.

Володіє навичками правильного дихання, голосоведення, правильної вимови голосних і приголосних звуків, складового аналізу та синтезу.

Послуговується здатністю визначати наголошений склад і наголошений голосний звук, диференціює наголошений і ненаголошений голосний звук у слові.

Володіє навичками слухової диференціації дзвінких і глухих, твердих і м'яких приголосних звуків, визначає

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

синтез (речень на слова, складовий, фонемний, морфемний аналіз та синтез). Порівняння мовних одиниць (морфем, слів, речень) за семантичними і формальними ознаками.

Розвиток здатності утримувати в пам’яті слова і словосполучення необхідні для осмислення висловлювання на задану лексичну тему та перекодування сприйнятого повідомлення, трансформування почутого тексту у різні варіанти (методичні прийоми: знайти в тексті помилки, виокремити із тексту цифри, задані частини мови, поставити питання чи дати на нього відповідь, перетворити і переказати прослуханий діалог у монологічну форму).

Розвиток інтонаційного слуху і здатності інтонувати прості та складні речення зі звертаннями, вставними словами та однорідними членами речення різних за метою висловлювання.

Розвиток внутрішнього програмування: формування внутрішнього програмування зв'язних висловлювань; розвиток внутрішнього програмування окремих

висловлювань; формування мовного оформлення висловлювання.

позиційні чергування.

Користується навичками осмислення висловлювання на задану лексичну тему та перекодувує сприйняте повідомлення, трансформує почутий текст у різні варіанти.

Користується навичками слухання і розуміння речень із різною кількістю слів та за лексичною тематикою.

Володіє навичками визначення на слух інтонаційних конструкцій речень у тексті, розуміє діалогічні й монологічні тексти розмовного, художнього, наукового стилів.

Володіє навичками трансформування почутих речень у різні варіанти речень на письмі.

Користується навичками програмування окремих висловлювань, мовним оформленням висловлювання.

МОДУЛЬ ІІ. УСНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Вдосконалення фонематичного компонента мовлення. Диференціація букви і звука. Визначення правильної вимови та наголосу, виконання фонетичного, звукобуквенного та

морфемного аналізу простих, складних і складноскорочених

Користується навичками відтворення заданих звуків, диференціацією літер і звуків, фонетичним, звукобуквеним та морфемним аналізом простих,

складних і складноскорочених слів.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

слів. Аналіз і коментування застосування сполучних голосних

о, е в складних словах, правильне вживання їх у мовленні з

прикметниками й дієсловами.

Закріплення і коментування вимови звуків – а (-я), -у (-ю) в

закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни, е, и, і

суфіксів: ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн

(я), -ив (о), -ев (о).

Закріплення і коментування правильної вимови прикметників

Володіє навичками словотворення за допомогою

із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -

суфіксів іменників та прикметників у відповідності з

зьк-, звуків е, о, и в прикметникових суфіксах – ев-(-єв-), -ов-

програмою української мови.

(-йов-, -ьов-), -ин-,-ін-, -ичн-. Виправлення недоліків у своєму

й чужому мовленні. Уживання загальновживаних та

стилістично забарвлених слів, діалектів, професійних слів та

термінів, неологізмів, паронімів, просторічних слів.

Вдосконалення граматичного компонента мовлення.

Морфологічний і морфемний аналіз і коментування

Володіє навичками морфологічного і морфемного

іменників, уживання їх роду, числа, відмінкових форм

аналізу слів у відповідності з програмою української

(кличного відмінка), відмінювання іменників І, ІІ, ІІІ, IV

мови.

відміни (відмінювання іменників чоловічого роду в родовому

відмінкові) у діалогах.

Аналіз коментування утворення закінчень у іменників: -а (-я),

-у (-ю) та е, и, і у прикметникових суфіксів: ечок, -ечк, -ичок, -

ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн (я), -ив (о), -ев (о).

Аналіз і коментування утворення прикметників із суфіксами:

-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, звуків е, о,

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

и в прикметникових суфіксах – ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-

,-ін-, -ичн-.

Вдосконалення лексичного компонента мовлення.

Збагачення словника завдяки розширенню уявлень про

Володіє навичками перекодування сприйнятого

довкілля. Уточнення єдності лексичного та граматичного

повідомлення й трансформування почутих речень у різні

значення слова.

види усного мовлення.

Лексичний аналіз і коментування використання в мовленні

Послуговується та підбирає за допомогою дорослого у

різних частин мови: іменників (синонімів, омонімів);

мовленні прикметники (синоніми, антоніми), вищого й

прикметників (синонімів, антонімів) вищого й найвищого

найвищого ступенів порівняння; кількісні числівники з

ступенів порівняння; кількісних числівників у поєднанні з

іменниками у всіх відмінках та числівників для

іменниками у всіх відмінках та числівників для позначення

позначення дат, часу; займенників: особових, зворотних,

дат, часу; займенників (особових, зворотних, присвійних,

присвійних, вказівних; питальних й відносних;

вказівних; питальних й відносних; заперечних; означальних й

заперечних; означальних й неозначених.

неозначених). Використання особового займенника.

Виконання лексичного розбору речення.

Вдосконалення зв’язного мовлення.

Діалогічне мовлення відповідно до серії малюнків,

З допомогою вчителя будує і розігрує діалог відповідно

запропонованої ситуації, певних подій, спостереження.

до запропонованої ситуації спілкування, серії малюнків,

Відтворення сприйнятих текстів діалогічного характеру, що

запитань, або на основі особистого враження від певних

належать до різних стилів, типів і жанрів мовлення.

подій досягаючи комунікативної мети.

З допомогою вчителя добирає і систематизує для

самостійних висловлювань матеріал на основі різних

джерел.

Монологічне мовлення. Усний докладний переказ художнього

Володіє навичками переказу почутих або прочитаних

тексту (обсягом 150-200 слів) розповідного характеру з

текстів діалогічного і монологічного характеру,

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

елементами опису приміщення, опису природи та на основі особистих вражень у художньому стилі за самостійно складеним простим чи складним планом. Вибірковий переказ (обсягом до 150-200 слів) тексту наукового стилю з елементами роздуму.

Твір-оповідання за жанровою картиною, на основі побаченого, природи за картиною в художньому стилі.

Твір-роздум про вчинки людей. Оцінювання тексту (його змісту, форми, будови, мовного оформлення).

художнього й наукового стилів мовлення (обсягом до 150-200 слів) за самостійно складеним простим чи складним планом (за допомогою дорослого).

Користується допомогою вчителя й виділяє у прочитаному тексті основну думку тексту, тему і деталі та розуміє послідовність складання простого плану тексту і його структури.

Володіє навичками складання усних творів-оповідань за жанровою картиною, на основі побаченого, природи за картиною в художньому стилі, складає твір-роздум про вчинки людей.

МОДУЛЬ ІІІ. ПИСЕМНЕ ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Корекція і розвиток письма на основі фонетичного принципу. Фонематичний аналіз і поєднання частин мови: іменника, прикметника, числівника, займенника з іншими частинами мови, що сприяє розвитку чуття мови.

Корекція письма на основі морфемного принципу. Виконання морфемного аналізу слів. Засвоєння абстрактних орфографічних понять із метою розвитку орфографічної пильності та орфографічного контролю з правильним написанням орфограм та користування префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним, безафіксним способами словотворення та складання основ (або слів),

абревіатури, перехід слів із однієї частини мови в іншу.

Користується навичками фонематичного аналізу та правильно позначає голосні та приголосні звуки при чергуванні, м’які приголосні у словах, які позначають різні частини мови.

Володіє навичками визначення наголосу і частин слова: кореня, суфікса, префіксу і закінчення у відповідності з програмою української мови.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Морфемний аналіз і коментування орфограм – а (-я), -у (-ю) в

Користується навичками правильного вживання суфіксів

закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни та

– ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн (я),

літери е, и, і в суфіксах – ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн (я), -ення

-ив (о), -ев (о) у відповідності з програмою української

(-я), -н (я), -инн (я), -ив (о), -ев (о); літери е, о, и в

мови.

прикметникових суфіксах – ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-,-

ін-, -ичн-.

Аналіз і коментування орфограм при утворенні іменників із

Користується навичками морфемного аналізу у

суфіксом – ин(а) від прикметників на –ський, -цький;

відповідності з програмою української мови.

буквосполучення –чн- (-шн-); відносних прикметників із

суфіксами –ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами –ств

(о), -зтв (о), -цтв (о).

Аналіз і коментування орфограм у прикметниках із

суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-

; – н- і – нн-.

Корекція письма на основі морфологічного принципу.

Аналіз і коментування орфограми Ь в кінці числівників і

Користується навичками правильного вживання всіх

частин мови: іменника, прикметника, числівника,

перед закінченням у непрямих відмінках.

займенника, дієслова, прислівника, прийменника,

Морфологічний аналіз і коментування правильного вживання

сполучника, частки як самостійно, так і в поєднанні з

кількісних числівників із іменниками у всіх відмінках,

іншими частинами мови.

числівників для позначення дат, часу (годин), відмінювання

займенників усіх розрядів та правопис займенників.

Виконання морфологічного аналізу.

Корекція синтаксичноого компонента мовлення. Аналіз і

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

коментування словосполучення і речення, головних членів речення, простого та складного речення, звертання, вставних слів, однорідних членів речення в простому реченні, прямої мови та діалогу. Закріплення парадигматичних і синтагматических зв'язків слів у реченні. Виконання синтаксичного розбору речення.

Корекція і розвиток зв’зного мовлення.

Речення. Лексичний аналіз і коментування речень, щодо використання всіх частини мови. Вживання слів і речень у діалозі.

Користується навичками морфологічного аналізу при написанні слів різних частин мови у відповідності з програмою української мови.

Володіє навичками визначення головних членів речення, видів речення: розповідні, питальні, спонукальні.

Володіє навичками роботи з простим і складним реченням на письмі у відповідності з програмою української мови.

Текст. Складання письмових переказів (навчальних та контрольних) художніх текстів розповідного характеру з елементами опису приміщення, природи, тексту-роздуму за простим і складним планами і творчим завданням.

Твір-опис приміщення на основі особистих вражень у науковому стилі. Твір-опис природи за картиною у художньому стилі. Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі. Твір- оповідання на основі побаченого. Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей. Письмовий відгук про невеликий літературний твір.

Володіє навичками докладного письмового переказу з допомогою простих речень художнього й наукового стилю обсягом 100-150 слів.

Послуговуючись допомогою вчителя складає письмові діалоги обсягом 6-7 реплік, відповідно до запропонованої ситуації, зразка, за опорними словами.

Користуючись навичками складання письмових творів- описів за картиною, помічає і виправляє свої помилки.

Володіє навичками складання творів-роздумів, оголошення, замітки в газету, робить відгук про невеликий літературний твір (за допомогою вчителя).

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

МОДУЛЬ IV. ЧИТАЦЬКА (ЛІТЕРАТУРНА) ДІЯЛЬНІСТЬ

Читання мовчки. Аналіз прочитаних текстів діалогічного і монологічного характеру, що належать до таких стилів: розмовного, художнього, офіційно-дiлового, наукового; типів: розповідь, опис (приміщення, природи), роздум; жанрів мовлення: оповідання, замітка, стаття, п’єса, вірш, казка, байка, легенда, переказ, пісня; загадка, прислів’я, приказка. Осмислення подій прочитаного, а також фразеологізмів, прислів'їв, приказок, крилатих виразів, афоризмів як різновидів фразеологізмів тощо.

Оцінює прочитані тексти з погляду новизни, виразності мовного оформлення, задуму мовця, намагається висловити своє ставлення до змісту прочитаного тексту, критично формулюючи власні судження.

Читання вголос. Аналіз прочитаних уголос текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення, науково-популярних текстів, що належать до таких жанрів мовлення, як оповідання, стаття, замітка, п’єса, казка, байка, прислів’я, приказки, загадки.

Поділ речення на смислові відрізки, виділення голосом ключових слів, спроби оцінювання прочитаного з погляду змісту, форми, задуму й мовного оформлення.

Володіє навичками читання незнайомих текстів (різних стилів, типів і жанрів) «про себе».

Виявляє загальну орієнтацію в змісті текстів, розуміння та усвідомлення цілісного змісту прочитаного.

Послуговується навичкою сприймання та ділення текстів на частини і їх називання, аналізує окремі фрагменти та виділяє смислові частини тексту.

Володіє навичками читання вголос текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення, усвідомлює жанри мовлення та формулює запитань до прочитаного та дає відповіді на них.

Користуючись допомогою вчителя робить спроби оцінити текст з погляду його змісту, форми, задуму й мовного оформлення.

МОДУЛЬ V. УСВІДОМЛЕНЕ СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ

Міжсуб’єктне спілкування з Іншим у просторі соціуму.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Спілкування як співпраця і кооперація.

Планування і здійснення навчального співробітництва з учителем та однолітками (методи: складання завдання партнеру, відгук про роботу партнера).

Постановка питань та ініціативна співпраця в пошуку та зборі інформації (методи: парна робота з виконання роботи та пошуку інформації, групова робота зі створення проекту чи складання кросворду).

Врахування позиції партнера та вирішення конфліктів (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Управління поведінкою партнера – контроль, корекція, оцінка його дій (методи: діалогове слухання; формулювання запитань для зворотного зв’язку; диспути, дискусії; завдання на розвиток діалогічного мовлення – обговорення, розпитування, переконання, запрошення).

Розвиток вміння з достатньою повнотою і точністю висловлювати свої думки у відповідності до завдань та умов спілкування (методи: завдання на розвиток монологічного мовлення – розповідь, опис, пояснення).

Передача інформації і відображення предметного змісту

(методи: рольові ігри в рамках тренінгу, групові ігри).

Спілкування як рефлексія.

Виявляє здатність до планування та навчального співробітництва з учителем та однолітками.

За прикладом дорослого чи іншої дитини виявляє здатність до формулювання питань.

Виявляє здатність до співпраці та збору інформації в процесі взаємодії.

Намагається враховувати позицію партнера та уникати конфліктів.

За умови виникнення конфлікту вміє є залагодити послуговуючись продуктивними стратегіями його врегулювання.

За необхідності здійснює контроль, корекцію та оцінку дій партнера.

Здатний до формулювання й висловлення власної думки у контексті соціально-комунікативної ситуації.

Вміє передати інформацію та влучно відобразити при цьому предметний зміст.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Особистісна рефлексія. Формування знань про свої вчинки й образи власного «Я» як індивідуальності з метою усвідомлення себе як суб’єкта спілкування.

Комунікативна рефлексія. Формування уявлень про внутрішній світ іншої людини і причини тих чи інших її вчинків. Організація комунікативної рефлексії, тобто надання собі, своїм способам і результатам взаємодії з оточуючими, об'єктивної оцінки.

Кооперативна рефлексія. Формування знань про рольову структуру та позиційну організацію колективної взаємодії.

Внутрішньосуб’єктне спілкування у просторі «Я» через персоналізованого Іншого.

Самоспілкування та спілкування з квазісуб’єктом (героєм літературно-художнього твору).

Запис учнями своїх думок у письмовій формі. При цьому основною умовою розвитку особистості є занурення людини в своїй внутрішній світ, актуалізація свого життєвого досвіду, пробудження моральних почуттів, емоцій, думок, самоаналіз внутрішніх станів. Основне завдання – незакінчені речення, в яких учень проектує поведінку іншої людини, свій власний

спосіб дії, думки, почуття, що актуалізуються в подібній ситуації.

Усвідомлює власне Я у різних іпостасях та розуміє конкретні вияви ставлення Іншого до себе.

Розуміє та інтерпретує вияви внутрішнього світу Іншого у спілкуванні.

У процесі взаємодії з Іншим здатний до виявів самоусвідомлення та самооцінювання.

Здатний до рольової взаємодії як носій певної ролі (покупець-продавець, вчитель-учень, керівник- підлеглий) у колективі.

У процесі колективної взаємодії усвідомлює себе як соціальну одиницю, яка виконує певні функції.

Усвідомлює себе в процесі самоспілкування.

Здатний до ідентифікації з Іншим, у процесі якої виділяє особистісні риси, способи поведінки, особливості взаємин із ним.

Послуговується рефлексивним аналізом у ході якого виявляються причини тих чи інших якостей або скоєних вчинків, відбувається їх оцінка, потім йде процес перенесення цих характеристик на себе і здійснюється порівняння.

Виявляє у   спілкуванні   здатності   до   розуміння   як

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Написання листа самому собі, будь-якому персонажу, герою або автору улюбленого твору, значущому для учня.

Уявлення учнями себе в ключовій ситуації, описаній в літературно-художньому творі. Оскільки кожен уявляє собі те, що є актуальним у його житті, відбувається стимуляція не тільки роботи уяви, а й активізація життєвого досвіду учнів.

Організація імаготерапії через відтворення підлітками в уяві або в реальній поведінці бажаного образу свого «Я». Метод реалізації учнями в ролі автора реалізується через прийоми створення «своїх» творів і розповідей про «свого» улюбленого героя; казкотерапії, арт-терапії.

Арт-терапевтичні вправи: «Автопортрет», «Намалюй себе твариною»,«Я-ідеальний і Я-реальний», «Я в школі», «Я в класі», «Малюнок родини»,«Я серед друзів».

Уявлення учнями себе одним із героїв літературно- художнього твору, намагатися відчути те, що відчуває герой в даний момент (запах трави, тепло багаття та ін.).

Запропонувати учням розповісти в усній або письмовій формі про свої відчуття і почуття і відповідно порівняти свої відчуття з відчуттями товаришів.

Парасоціальне та внутрішньосуб’єктне спілкування з Іншим у просторі культури.

Спілкування засобами медіа та з медіаперсоною.

Розвиток спільного (мережевого) мислення засобами соціальних мереж, що сприяє формуванню здатностей

особистісних властивостей іншої людини, так і власних рис і властивостей особистості.

Поступово в ході проведення імаготерапії бажаний образ стає звичним поведінковим стереотипом для учнів.

Здатність до усвідомлення і довільної регуляції своїх почуттів, переживань і емоційних станів у процесі самоспілкування та взаємодії з Іншим.

Здатність до саморозкриття у спілкуванні, до змін моральної свідомості учнів.

Здатність до використання соціальних мереж із різною

метою: критика та зміна гіпотез, знаходження помилок, перевірка та спростування поглядів.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

критикувати і змінювати гіпотези, знаходити помилки, перевіряти та спростовувати певні погляди та теорії.

Формування у соціальних мережах толерантності шляхом розширення горизонтів спілкування з індивідами з інших соціокультурних просторів.

Опанування децентрованих моделей взаємодії у соціальній мережі.

Проекти. Аналіз поширених рекламних роликів: разом знайдіть і розпізнайте в них ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розвіювання міфів про надзвичайну красу, ідеальну зовнішність і вічну молодість кінозірок, артистів та інших медіа-героїв.

Соціальна реклама. Пошук з дітьми в інтернеті та обговорення зразків соціальної реклами на різні теми: попередження куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечна поведінка на дорозі, запобігання насильству тощо.

Усвідомлює необхідність толерантного ставлення до людських відмінностей.

Виявляє толерантність у взаємодії з однолітками та дорослими.

Усвідомлює, що є інша точка зору.

Виявляє в поведінці терпиме ставлення до інших точок зору та вміє толерантно та обґрунтовано пояснити свою позицію.

Вміє розпізнавати в рекламі ознаки залякування, перебільшення, обману, маніпуляцій.

Розуміє штучність створення іміджу медіа-героїв. Виявляє здатність до розпізнання міфів щодо медіа- героїв.

Обізнаний з негативними наслідками куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин, безпечною поведінкою на дорозі, запобігання насильству тощо.

Спілкування з соціокультурним Іншим.

Тематика текстів та висловлень. Сім природних чудес

України. Кобзарі й лірники. Інший в символіці народного

Усвідомлює, що Інший представлений у культурі. Реалізуючи комунікативний намір та мету

послуговується текстами та висловлюваннями, що

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

костюма. Душа Іншого в плетінні, вишивці, ткацтві, килимкарстві, кераміці, мереживі. Мати – берегиня роду. Я у світі моїх захоплень.

Усвідомлення причин та прогноз протікання соціально- комунікативних ситуацій.

Розуміння ситуацій співпраці.

1. Ситуація співпраці з однолітками з розподілом функцій. У цій ситуації відбувається перехід з позиції учня на позицію вчителя, який себе навчає самостійно чи з допомогою інших людей.
2. Ситуація співпраці з дорослим з розподілом функцій. Зазначена ситуація відрізняється від попередньої тим, що партнером учня виступає не одноліток, а дорослий.
3. Ситуація взаємодії з однолітками без чіткого поділу функцій.
4. Ситуація конфліктної взаємодії з однолітками.

Останні дві ситуації дозволяють виділити індивідуальні стилі співробітництва характерні для дітей: схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Виокремлення конфліктно насиченого епізоду літературного твору, де герої знаходяться в ситуації міжособистісного конфлікту. Визначення конфліктних позицій, носіями яких виступають герої.

Розподіл   ролей    між    учнями,    виходячи    з    первинної

виражають соціокультурного Іншого.

Учень виявляє здатність сформулювати питання, що допомагає віднайти інформацію, якої бракує для успішної дії, що є істотним показником його навчальної ініціативності.

Здатність учня виявляти ініціативу в ситуації невизначеного завдання: з допомогою питань отримувати інформацію, якої бракує.

Учень виявляє у взаємодії з однолітками схильність до лідерства, підкорення, агресивність, індивідуалістичні тенденції.

Усвідомлення і довільна регуляція своїх почуттів, переживань і емоційних станів у взаємодії.

Здатність до емоційної ідентифікації з будь-яким героєм літературно-художнього твору.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

діагностики рівня сформованості конфліктної позиції. Організація ціннісно-смислової діяльності учнів з осмислення продуктивності              і              непродуктивності                            конфліктних              позицій. Виділення та характеристика конфліктного зіткнення; аналіз емоційного              стану;              виявлення              причини,              що              спонукала вступити              в                            конфлікт;              доведення              зайнятої                            опонентом              у суперечці позиції («агресор», «спостерігач», «відповідальний опонент»).

Розуміння і реалізація комунікативних актів, як складника соціально-комунікативних ситуацій.

Планування комунікативної ситуації, тобто здійснення проблемного аналізу комунікативної ситуації, врахування її ресурсів і можливостей, що ведуть до реалізації намічених цілей.

У відповідності з соціально-комунікативною ситуацією здатність до реалізації комунікативних актів у яких відбувається втілення комунікативної інтенції (наміру), мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості.

Комунікативні акти для активізації самосвідомості та зосередження спілкування навколо власного «Я»: взяття відповідальності, згоди, відмови, спротиви, обіцянки,

сомопрезентація.

Здатність подивитися на себе з боку, скорегувати негативні вияви та сформувати позитивні уявлення про власні реальні якості суб’єкта спілкування.

Здатність до осмислення продуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до осмислення непродуктивних стратегій в ситуації конфлікту.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Проживання ситуацій провокаційного вибору.

Здатність до планування комунікативної ситуації у зв’язку з досягненням цілей спілкування.

Виражає комунікативний намір та мету для активізації самосвідомості та зосередження спілкування навколо власного «Я» через висловлювання: відповідальності,

згоди, відмови, спротиву, обіцянки, сомопрезентацію.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Комунікативні акти для вираження емоційних станів комунікантів під час спілкування: співчуття, емоційної підтримки, конфліктів, сварок, висловлення вдячності, похвали.

Типи комунікативних реакцій у ситуаціях спілкування. Ознайомлення учнів із різними типами реакцій: когнітивними та афективними, конструктивними та деструктивними, спрямовані на зовнішні обставини чи на себе.

Цінності спілкування (міжсуб’єктного та внутрішньосуб’єктного ) з Іншим.

Цінність пізнання. Створення педагогічних умов, за яких підліток відчуває себе першовідкривачем знання, залучається до експериментальної діяльності, емоційно переживає процес пізнання. Формуючи цінність пізнання, слід враховувати психологічні особливості підлітків з ЗПР, перш за все вибіркове ставлення до пізнавальної діяльності та залежність від емоційних аспектів та процесу пізнання. Тому навчання має емоційно прийматися підлітком, викликати інтерес і позитивні емоції, а конкретні знання мають бути осмисленими та затребуваними в діяльності. У навчальній діяльності слід заохочувати цінності: ініціативу і

самостійність.

Виражає комунікативний намір та мету для проживання емоційних станів комунікантів під час спілкування через висловлювання: співчуття, емоційної підтримки, конфлікту, сварки, висловлення вдячності, похвали.

Здатність до осмислення продуктивних та непродуктивних реакцій в комунікативній ситуації.

Здатність до обґрунтування за допомогою рефлексивного сприймання кращого стилю поведінки в даній ситуації.

Здатність до осмислення цінностей пізнання.

У спілкуванні намагається виявляти цінності пізнання:

ініціативу і самостійність.

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

Цінність Я. У навчальному закладі повинні бути створені умови для: пізнання учнями своїх індивідуальних характеристик; розвитку потреби у визнанні; виникнення інтересу до свого життя і прагнення перетворювати себе, перевтілювати та висловлювати себе; розвитку потреби втілювати в життя свій особистісний потенціал. Розвиток цінності Я передбачає включення підлітків із ЗПР у спортивно-змагальницьку, творчу та інтелектуальну діяльність у формі колективних загальношкільних заходів, класних вечорів, клубної діяльності. Важливим є формування цінностей – доброзичливості, зацікавленості, розуміння, асертивності, діалогу.

Цінність Іншого. В цінності Іншого необхідно розвивати критичність, одночасно створюючи умови для усвідомлення значущості іншої людини, прийняття її індивідуальності та усвідомлення причетності до вчинків навколишніх для взаєморозуміння в міжособистісній взаємодії. Дієвим фактором вдосконалення цінності Іншого є «Школа спілкування», що проводиться психологом у формі соціально-психологічного тренінгу. Важливим є формування цінностей – дружби, толерантності, поваги, довіри, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Цінність суспільно-корисної діяльності. Суспільно-корисна діяльність є значущою для підлітків із ЗПР. Стимулювання

соціальної активності реалізується шляхом організації різних

Здатність до осмислення цінностей Я.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Я: доброзичливість, зацікавленість, розуміння, асертивність, діалог.

Здатність до осмислення цінностей Іншого.

У спілкуванні намагається виявляти цінності Іншого: дружбу, толерантність, повагу, довіру, взаєморозуміння, співчуття, співпереживання.

Здатність до осмислення цінностей суспільно-корисної діяльності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності суспільно-

Зміст корекційно-розвиткової роботи

(реалізує вчитель-логопед і вчитель-дефектолог)

Очікувані результати корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

1

2

форм соціально-значущої діяльності і цілеспрямованої участі підлітків у доступному перетворенні навколишнього світу. Варто приділити увагу присвоєнню цінностей суспільно- корисної діяльності – взаємодії, співробітництва, співтворчості.

Цінність відповідальності. Навчання підлітків способам організації поведінки. Цілеспрямоване формування відповідальної поведінки шляхом прилучення до профілактичних заходів із подолання соціального інфантилізму, що передбачають вироблення низки важливих здібностей: приймати рішення і оцінювати їх наслідки, критично мислити, самовиражатися прийнятними способами, усвідомлено робити вибір та зважувати свої можливості. До цінностей відповідальності відносимо: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.

Здійснення цілепокладання в спілкуванні, тобто присвоєння цінностей спілкування та втілення комунікативних цілей в ціннісній поведінці.

корисної діяльності: взаємодію, співробітництво, співтворчість.

Здатність до осмислення цінностей відповідальності.

У спілкуванні намагається виявляти цінності відповідальності: духовність, свободу, любов, рішення, вибір.