Календарне планування "Розвиток зв’язного мовлення" для дітей з інтелектуальними порушеннями 8 клас

№

Тема уроку

Очікувані результати

Дата проведення

Примітка про виконання

1

Будова слова.

– з допомогою вчителя розрізняє значущі частини слова;

2

Речення. Головні та другорядні члени речення.

– з допомогою вчителя розрізняє головні та другорядні члени речення (без вживання термінології, практично);

3

Види речень за метою висловлювання.

– розрізняє речення, різні за метою висловлювання, дотримується правил вживання розділових знаків у кінці речення;

–з допомогою вчителя будує прості речення із поданих слів);

4

Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), їх особливості.

– має уявлення про види мовленнєвої діяльності, про спілкування і мовлення;

5

Мовлення як основний засіб спілкування. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й письмове,   монологічне й діалогічне.

–з допомогою розрізняє усну й письмову, монологічну й діалогічну форми мовлення;

6

Особливості мовленнєвого етикету.

– під контролем учителя орієнтується в ситуації спілкування, дотримується основних правил спілкування;

– самостійно або після нагадування вітається, прощається;

7

Найпростіші українські формули мовленнєвого етикету (вітання, прощання, прохання). Українські форми звертання до дітей і дорослих

–знає і вживає (під контролем учителя) найпростіші українські форми мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання; українські форми звертання до дітей і дорослих;

8

Слухання-розуміння  текстів різного типу (розповідь, опис, зокрема опис окремих предметів тощо); різних жанрів мовлення (казка, загадка, прислів’я, приказка, легенда, вірш, оповідання).

– уважно слухає та розуміє мовлення і читання вчителя;

–розуміє висловлювання інших людей, звукозаписи;

9

Переказ тексту за поданим планом.

- переказує короткі тексти за планом з допомогою вчителя);

10

Вибірковий переказ.

- переказує короткі тексти за планом з допомогою вчителя);

11

Діалог, його розігрування   відповідно  до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів 

–включається в діалог з учителем, учнями, батьками тощо;

– під керівництвом вчителя бере участь у  розігруванні діалогів певного обсягу (орієнтовно 2-4 репліки

12

Монологічне мовлення (самостійне висловлювання). Конструювання висловлювань: опис (предметів, людей, явищ природи);

під контролем учителя дотриму-ється норм української літературної мови;

– виявляє активність у спілкуванні з допомогою та за нагадуванням учите-ля: звертається із запитаннями та про-ханнями до вчителя, однокласників у навчальних і побутових ситуаціях;

13

Читання мовчки (розуміння, запам’ятовування)  текстів.

– читає мовчки доступні за змістом тексти (нескладні слова, речення); ро-зуміє ситуацію, описану в прочи-таному творі;

14

Читання вголос (розуміння, запам’ятовування)  текстів.

Виразність читання.

читає вголос слова і прості речення з доступних текстів у повільному темпі, розуміє їх зміст;

15

Робота з книжкою: виділення слів, частин змісту в тексті.

– за завданням та з допомогою учителя вибирає в тексті певні частини змісту, влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи тощо;

16

Написання під диктування речень і текстів.

– пише під диктування слова, речення з 2-3 слів (після відповідної підготовчої роботи

17

Складання речень за запитаннями, малюнками, на тему.

вчителя прості речення за запитаннями, малюнками, на тему;

18

Речення з правильним і неправильним порядком слів (деформоване речення).

– з допомогою вчителя упорядковує деформовані речення (слова даються у правильній граматичній формі), записує їх;

19

Перевірка власних письмових робіт.

– з допомогою вчителя робить спроби перевіряти власні письмові роботи, знаходить і виправляє помилки;

20

Мова і мовлення.

Мова як засіб спілкування.

Рідна, державна та інші мови.

називає з допомогою вчителя назву держави, її столицю, державні символи;

–знає, що українська мова – державна мова України, мова спілкування українців;

21

Слово.

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми.

розуміє значення загальновживаних слів);

22

Будова слова. Префікс, корінь слова, суфікс, закінчення, – частини слова.

Спільнокореневі слова.

– з допомогою вчителя розрізняє значущі частини слова;

– має уявлення про спільнокореневі слова; розрізняє і знаходить їх в усному та писемному мовленні;

–повторює за вчителем та наводить приклади спільнокореневих слів;

–дотримується правил правопису з допомогою вчителя;

23

Розрізнення префікса і прийменника (практично).

Вживання апострофа після префіксів  роз-, без-, воз-, з-, с-.

дотримується правил правопису з допомогою вчителя;

– під контролем учителя правильно пише слова з апострофом.

24

Частини мови.

Іменник. Власні іменники. Велика літера у власних іменниках.

–з допомогою знаходить іменники серед інших частин мови в реченні, наводить приклади

25

Граматичні категорії іменника: рід, число, відмінок. Відмінювання іменників за відмінками (практично).

Кличний відмінок іменника при звертанні: мамо, брате, Іване Петровичу, Ганно Василівно.

–пише (списує) з великої букви під контролем вчителя);

–розрізняє слова (іменники), що сто-ять у множині та однині за закінчен-нями, групує їх із допомогою вчителя

–з допомогою вчителя співвідносить іменники в однині і множині

26

Прикметник. Роль прикметників у мовленні.

–з допомогою знаходить прикметни-ки серед інших частин мови в реченні, наводить приклади;

27

Граматичні категорії прикметника: число, рід, відмінок. Визначення числа, роду, відмінка прикметника за числом, родом, відмінком іменника (практично).

Узгодження прикметників з іменниками в усному і писемному мовленні.

– з допомогою вчителя розрізняє (практично) граматичні категорії прикметника;

– в усному мовленні та на письмі дотримується лексико-граматичної сполучуваності прикметників з іменниками (під контролем учителя

28

Дієслово. Синтаксична роль дієслова. Поняття про дієслово.

–з допомогою знаходить дієслово серед інших частин мови в реченні, наводить приклади;

29

Загальне поняття про речення.

Розрізнення словосполучення від слова й речення.

– має уявлення про речення (склада-ється зі слів, виражає завершену думку);

– розрізняє словосполучення від слова і речення;

30

Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, окличні. Розділові знаки в кінці речень. Інтонування речень, різних за метою висловлювання. Складання різних за метою висловлювання речень на задану тему.

– розуміє й адекватно відповідає на запитання, із чого складається речення та про що йдеться в ньому;

–застосовує з допомогою вчителя правило про написання великої букви на початку речення, дотримується його;

31

Головні члени речення: підмет і присудок.

Другорядні члени речення (практично).

під контролем вчителя дотримується пауз між реченнями в усному мовленні (за необхідності – після нагадування вчителя);

– знає про відокремлення речень на письмі розділовими знаками (крапкою, знаком питання, знаком оклику);

32

Поширення речень другорядними членами за допомогою запитань.

– з допомогою вчителя визначає головні й другорядні члени речення (практично, відповідаючи на запитання);

–разом із учителем виконує прості завдання;

–з допомогою вчителя будує прості речення із поданих слів

33

Текст.

Заголовок тексту. Відповідність заголовка змісту тексту.

Структура тексту (зачин, основна частина, кінцівка).

–з допомогою вчителя розрізняє за-головок і зміст тексту, добирає до тексту заголовок із запропонованих учителем;

– з допомогою вчителя поділяє текст на частини  (зачин, основна частина, кінцівка); разом із учителем відслідковує зв’язок розгортання основної думки з новою частиною тексту;

– з допомогою вчителя поділяє тексти на логічно завершені частини за даним планом;

34

Складання простого плану тексту.

Відновлення текстів із деформованою будовою.

Тексти різних типів: розповідь, опис, міркування.

– разом з учителем відновлює тексти з деформованими частинами на основі встановлення логічних зв’язків між частинами тексту, з’ясування послідовності подій;

–слухає і читає прості тексти різних типів, залежно від мовленнєвих можливостей учня);

–переказує за планом простий знайомий текст;

– уміє будувати усну розповідь про певну подію із власного життя;

35

Повторення та закріплення вивченого матеріалу за рік.