Календарне планування з біології 8 клас

№ п\п

Дата

проведення

Зміст  уроку

Очікувані результати навчально-     пізнавальної діяльності учнів

                                                                Вступ   (1 год. )

Біосоціальна природа людини.

Науки, що вивчають людину.

Методи дослідження організму людини.

Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

називає:

- науки, які вивчають людину;

пояснює:

- місце людини в системі органічного світу;

- особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності;

виявляє ознаки:

- біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах

оперує термінами:

- біосоціальна природа людини

1

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА  (7 год.)

2

Організм людини як біологічна система.

називає:

- тканини, органи та фізіологічні системи організму людини;

- частини рефлекторної дуги;

характеризує:

- клітинну будову організму людини; тканини організму людини; - будову нейрона; - шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

 наводить приклади:

- різновидів тканин; - органів, фізіологічних систем;

пояснює: - відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму

розпізнає:

- органи та системи органів людини;

- типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок: - між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє

- органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням оперує термінами: - тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуга

3

Різноманітність клітин організму людини. Тканини.

Лабораторне дослідження 1: Ознайомлення з препаратами тканин людини.

4

Тканини.  Лабораторне дослідження 1:

Ознайомлення з препаратами тканин людини.

5

Органи. Фізіологічні системи.

6

Поняття про механізми регуляції. Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

7

Гуморальна регуляція. Поняття про гормони. Імунна регуляція.

8

Узагальнення  та систематизація  знань  з теми: «Вступ. Організм  людини, як  біологічна  система». (самостійна письмова  робота)

ТЕМА 2. ОПОРА ТА РУХ (6 год.)

9

Значення опорно-рухової системи, її будова та функції.

називає:

- частини опорно-рухової системи;

- відділи скелета;

- види кісток;
- типи з’єднання кісток;

- особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;
- основні групи скелетних м’язів.

характеризує:
- функції опорно-рухової системи;
- тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;
- ріст та вікові зміни складу кісток.

пояснює:

- значення фізичних вправ для правильного формування скелету та м’язів;

- вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

- статичної та динамічної роботи розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):
- види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:

- скелет людини і ссавців.

застосовує знання для:
- попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;
- надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

10

Кістки, хрящі. З’єднання кісток. Лабораторне дослідження 2. Мікроскопічна будова  кісткової, хрящової тканин;

11

Огляд будови скелета людини.

12

Функції та будова скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів.  Лабораторне дослідження 2.1

Мікроскопічна будова  м’язової тканини

13

Робота м’язів. Втома м’язів.

Лабораторне  дослідження 3

Розвиток  втоми при статичному та динамічному навантаженні; вплив  ритму й навантаження на розвиток втоми

14

Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи. Профілактика порушень опорно-рухової системи.  Розвиток опорно-рухової системи людини з віком Проект: « Гіподинамія- ворог  сучасної  людини»

                      ТЕМА 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ  (4 год.)

15

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини — основна властивість живого.  Дослідницький практикум 1 Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

називає: компоненти їжі

наводить приклади:

- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних)

характеризує:

- склад харчових продуктів;
- їжу як джерело енергії;

- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;

- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює:
- функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин застосовує знання  для:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;          - аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму оперує термінами:

- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вітаміни (М. І. Лунін, Х. Ейкман, К. Функ та ін.),уукраїнських (О. В. Палладін)

16

Харчування й обмін речовин. Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

17

Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини Проект  «Збалансоване харчування»

18

Узагальнення   та систематизація знань  з теми: «ОПОРА ТА РУХ. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ» ( тестові завдання )

ТЕМА 4. ТРАВЛЕННЯ (5 год.)

19

Значення травлення.

називає:

- органи травної системи;, травні залози;

хвороби органів травлення;

характеризує:

- функції органів травлення; будову та функції зубів;

- процеси ковтання, травлення, всмоктування;

- регуляцію травлення;

наводить приклади:  ферментів;
пояснює:  роль травних ферментів;
- роль печінки та підшлункової залози в травленні;

- значення зубів у травленні;
- значення мікрофлори кишечнику;

- негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;

застосовує знання для:  профілактики захворювань зубів;

- профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь

20

Система органів травлення.

Лабораторне дослідження 4

Зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями).

21

Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування

Дослідницький практикум 2

Дія ферментів слини на крохмаль

22

Регуляція травлення

23

Харчові розлади та їх запобігання.

ТЕМА 5. ДИХАННЯ (5 год.)

24

Значення дихання.  Система органів дихання.

оперує термінами:

- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легень

називає: етапи дихання; Органи дихання;

- хвороби органів дихання;
характеризує:

- процес утворення голосу та звуків мови;
- процеси газообміну в легенях і тканинах;

- процеси вдиху та видиху;

- життєву ємність легень;
- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;

пояснює:  значення дихання;
- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

застосовує знання для:
- профілактики захворювань органів дихання

порівнює:
- різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

25

Газообмін у легенях і тканинах.

26

Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

27

Профілактика захворювань дихальної системи. Хвороби органів дихання.

28

Узагальнення та систематизація   знань  з  теми:                                        

« Травлення.  Дихання».

Контрольна  робота  № 1

                            ТЕМА 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН ( 9 год.)

29

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа. Зсідання крові.

розпізнає (на малюнках, фотографіях):
- клітини крові;

- органи кровообігу;

- елементи будови серця;

порівнює:

будову артерій, вен і капілярів;

- вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє: - види кровотеч;

спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:
- для профілактики серцево-судинних хвороб;

- надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:

- вимірювати пульс;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

- виконання малюнків біологічних об’єктів

оперує термінами:

- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет

пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;

- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

оцінює:

- епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, § Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов)

30

Еритроцити . Групи крові та переливання крові.

31

Лейкоцити, тромбоцити. Зсідання крові.

 Лабораторна  робота 1:

Мікроскопічна будова крові людини.

32

Серце: будова та функції.

33

Робота серця. Лабораторне  дослідження 5:

Вимірювання частоти серцевих скорочень.

34

Система кровообігу.

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові.

Дослідницький практикум 3

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня

35

Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.

Алергія. СНІД.

36

Кровотечі.

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

37

Узагальнення  та систематизація  знань з теми: «Транспорт речовин»  ( тестові  завдання)

ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ.ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ( 4 год. )

38

Виділення — важливий етап обміну речовин. Будова та функції сечовидільної системи.

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):

- складові нефрону;
- складові шкіри;

- органи сечовидільної системи,

встановлює взаємозв’язок:

між будовою і функціями шкіри

застосовує знання для:

- профілактики захворювань сечовидільної системи;
- профілактики захворювань шкіри;

- запобігання теплового й сонячного удару;

- надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару

оперує термінами:

- виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція

39

Захворювання нирок та їх  профілактика

40

Значення і будова шкіри.

41

Терморегуляція. Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри та їх профілактика Проект  «Правила  догляду  за  шкірою»

ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. НЕРВОВА СИСТЕМА   (6 год.)

42

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови спинного мозку;

- відділи головного мозку;

застосовує знання для: профілактики нервових захворювань; дотримання режиму праці й відпочинку

називає: компоненти центральної й периферичної нервової системи;

- функції спинного мозку, головного мозку та його відділів,

 соматичної нервової системи, вегетативної нервової системи
(симпатичної та парасимпатичної);
- фактори, які порушують роботу нервової системи;

характеризує: будову головного мозку, спинного мозку;

- нервову регуляцію рухової активності людини;

- роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини; роль вегетативної нервової системи в

 роботі внутрішніх органів людини

43

Спинний мозок.

44

Головний мозок. Лабораторне дослідження 6

Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами).

45

Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

46

Профілактика захворювань нервової системи.

47

Узагальнення  та систематизація знань  з  теми:  Виділення. Терморегуляція. Зв'язок  організму   із  зовнішнім середовищем. ( тести)

              ТЕМА 9. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ   ( 8 год.)

48

Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

називає:

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора
характеризує:
- особливості будови та функції зорової, слухової сенсорних систем;
- сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;

пояснює:

- процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови ока, вуха

встановлює взаємозв’язок:

між будовою й функціями ока, вуха

спостерігає:

- сліпу пляму на сітківці;

- акомодацію ока;

- зміни слухової чутливості;

- температурну адаптацію рецепторів шкіри;
застосовує знання для:
- дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху

оперує термінами:

- сенсорні системи, органи чуття, рецептори оцінює:

- значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем

49

Зорова сенсорна система. Око.  Лабораторне дослідження  7: Виявлення сліпої плями на сітківці ока;

50

Особливості функціонування  ока людини. Гігієна зору. Лабораторне дослідження  8:

Визначення акомодації ока;

51

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху.

Лабораторне дослідження  9: Вимірювання порога слухової чутливості.

52

Сенсорні системи  рівноваги, руху, дотику, температури, болю.   Дослідницький практикум 4

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

53

Сенсорні системи рецепторів внутрішніх органів.

54

 Сенсорні системи смаку, нюху.

55

Узагальнення  та систематизація знань   з  теми «Зв’язок  організму  людини  із  зовнішнім  середовищем. Сенсорні  систем.»  Контрольна  робота № 2

ТЕМА 10. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ( 7 год.)

56

Поняття про вищу нервову діяльність і її основні типи    Лабораторне дослідження 10

Визначення реакції зіниць на світло

називає: нервові процеси (збудження, гальмування);

- показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);- види сну; причини біоритмів;
наводить приклади:
- умовних та безумовних рефлексів людини;

- біоритмів людини;

характеризує: особливості вищої нервової діяльності людини; інстинктивну та набуту поведінку людини;
- види навчання, види пам’яті;

пояснює: значення другої сигнальної системи;

- роль кори головного мозку в мисленні;

розрізняє: типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

порівнює: умовні й безумовні рефлекси;

- першу і другу сигнальні системи;

застосовує знання для:

- дотримання правил розумової діяльності

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність (І. § Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський та ін.)

57

Умовні та безумовні рефлекси. Інстинкти.

58

Мислення та свідомість.

59

Мова. Навчання та пам’ять. Лабораторне дослідження 11 Дослідження різних видів пам’яті

60

Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності  людини

61

Дослідницький практикум 5

«Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту»

62

Сон. Біоритми.

ТЕМА 11. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА (3 год.)

63

Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.

застосовує знання  для:  профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз

пояснює: роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз;

 - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;

- значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму

називає: залози внутрішньої та змішаної секреції;
- місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

характеризує: нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму; вплив гормонів на процеси обміну

64

Профілактика захворювань ендокринної системи.

Проект. «Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика»

65

Взаємодія регуляторних систем

ТЕМА 12. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ( 4 год. )

66

Будова та функції репродуктивної системи.

порівнює: будову чоловічої та жіночої статевих клітин;

застосовує знання для: запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередження ВІЛ-інфікування

називає:

- функції статевих залоз людини;

- первинні та вторинні статеві ознаки людини;
- періоди онтогенезу людини;

характеризує: процес запліднення;
- розвиток зародка і плода;
- розвиток дитини після народження;

- функції плаценти

67

Статеві клітини. Запліднення .Менструальний цикл. Вагітність. Репродуктивне здоров’я.

68

Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції Постембріональний розвиток людини.

69

Узагальнення  та систематизація  знань  з  теми: «Вища нервова  діяльність .Ендокринна  система. Розмноження  та  розвиток   людини»

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год.)

70

Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму

робить висновок:
про біосоціальну природу людини

називає:

- функції, що підтримують цілісність організму