Календарне планування з історії України 8 клас
(1,5 година на тиждень, 52 – на рік)
Складено згідно навчальної програми «Історія України. 5–9 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698
Підручник, який використовується на уроках - Історія України В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька - 2021
№ ур. |
Дата |
Прим. |
Зміст курсу |
Очікувані результати навчання |
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. |
||
І семестр |
|||||||
|
05.09 |
|
Повторення " Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав." |
|
|
||
|
06.09 |
|
Повторення теми " Кримське ханство ." |
||||
Розділ 1. Землі України у XVI – першій половині XVII ст. |
|||||||
|
13.09 |
§ 1. |
Статус українських земель у складі Польського королівства, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Великого князівства Московського/Московського царства, Молдавського князівства у першій половині XVІ ст. |
Знати: – дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії; – територіальний поділ України на початок XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії. Розуміти: – поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики», «слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства»; – значення Люблінської унії для русько- українського суспільства; – особливості організації державної влади у Речі Посполитій; – основні риси політичної культури Речі Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність, можливість суспільного діалогу); – місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи; – особливості магдебурзького права на українських землях; – укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати православну церкву та зробити її конкурентоспроможною; – значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України. Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ – першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України; – показати н на початок XVІ ст., адміністративно- територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; – пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій; – знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності; – схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; – розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств як елементів широкого самоврядування; – визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії; – оцінити значення: 1) релігійної полеміки між православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії; – обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст., зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила; – розпізнавати та характеризувати пам’ятки архітектури, споруджені в стилі ренесанс на
теренах сучасної України. |
Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учениці/учні можуть самостійно формувати судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учительки/учителя): Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йов Борецький, Йосип-Веніамін Рутський, Самійло Корецький та ін. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Пересопницьке Євангеліє, Люблінську унію, вихід друком перших книжок, заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії тощо. – Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої. – Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, де втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом. – Схарактеризувати особливості політичної культури Речі Посполитої. – Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст. – Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва). |
||
|
19.09 |
§ 2 |
Люблінська унія 1569 р. Державний устрій Речі Посполитої. Договірний характер королівської влади. Землі Русі-України в Речі Посполитій. Суб’єктність українських воєводств. |
||||
|
20.09 |
§ 3 |
Соціальна структура населення українських земель у XVІ – першій половині XVII ст. (стани: шляхта, селяни, міщани, духовенство). Шляхетське самоврядне судочинство. Литовські статути. |
||||
|
27.09 |
§ 4 |
Селяни та їхнє становище. Елементи самоврядування. Міста як простір взаємодії різних станів, етнічних і релігійних груп. Господарське життя міст: цехи, торгівля. Господарське життя міст: цехи, торгівля. |
||||
|
03.10 |
§ 5 |
Конфесійне розмаїття. Вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію в українських землях Речі Посполитої. Кризові явища у православній церкві в XVІ ст. Православні братства. |
||||
|
04.10 |
§ 6 |
Берестейська унія як спроба реформування православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. |
||||
|
11.10 |
§7 |
Відновлення православної ієрархії та реформи церкви. |
||||
|
17.10 |
§8 |
Книгодрукування. Освіта. Братські школи. Острозька слов’яно-греко-латинська школа. Єзуїтські колегії. Київська (Києво- Могилянська) колегія. |
||||
|
18.10 |
§9 |
Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ – першої половини XVІІ ст. |
||||
|
01.11 |
§9 |
Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ – першої половини XVІІ ст. |
||||
|
07.11 |
§10 |
Практична робота
|
||||
|
08.11 |
|
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми |
|
|
||
Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.) |
|||||||
|
15.11 |
§ 11 |
Походження українського козацтва. Козацькі степові та прикордонні спільноти. Запорозька Січ. Реєстрове козацтво.
|
Знати: – дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»; – напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.; – факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої. Розуміти: – поняття «Великий кордон», «Великий Луг», «гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш», «козак», «козацька рада», «козацькі клейноди», «кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво», «покозачення», «політична культура», «полк», «сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги», «уходництво»; – передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану; – затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом; – становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями; – причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права; – особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій; – роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права. Уміти: – розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану; – показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану; – схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва; – описати традиції, звичаї й побут козаків, історико- культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом; – визначати причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської, Переяславської угод, «Ординації Війська
Запорозького…»; таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут), Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір
учительки/учителя). таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут), Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір учительки/учителя). |
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт. – Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, участь козаків у війнах Речі Посполитої (зокрема Хотинській війні), козацькі повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» тощо. – Позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років; центри полків згідно з умовами Куруківської угоди). – Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції
й побут козацтва, облаштування Січі.
|
||
|
21.11 |
§ 12 |
Становлення козацького стану.
|
||||
|
22.11 |
§13 |
Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії. Запорозько-кримський договір 1624 р. |
||||
|
29.11 |
§14 |
Участь та запорозького реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої. Козацькі повстання.
|
||||
|
05.12
|
§14 |
Козаки у боротьбі за відновлення прав православної церкви. Ідентичність та політична культура козаків. |
||||
|
06.12 |
§15 |
Практична робота
|
||||
|
13.12 |
|
Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми
|
||||
|
19.12 |
|
Урок повторення |
|
|
||
|
20.12 |
|
Урок повторення |
|
|
||