Календарне планування з історії України 8 клас 2022 1 сем.

Про матеріал
Календарне планування з історії України 8 клас (1,5 година на тиждень, 52 – на рік) Складено згідно навчальної програми «Історія України. 5–9 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698 Підручник, який використовується на уроках - Історія України В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька - 2021
Перегляд файлу

Календарне планування з історії України 8   клас

(1,5 година на тиждень, 52 – на рік)

Складено згідно навчальної програми  «Історія України. 5–9 класи», затвердженої наказом МОН України від 03 серпня 2022 року № 698

Підручник, який використовується на уроках - Історія України В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька - 2021

ур.

Дата

Прим.

Зміст  курсу

Очікувані результати навчання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

І семестр

  1.  

05.09

 

Повторення " Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав."

 

 

  1.  

06.09

 

Повторення теми " Кримське ханство ."

Розділ 1. Землі України у XVI – першій половині XVII ст.

  1.  

13.09

§ 1.

Статус українських земель

у складі Польського

королівства, Великого

князівства Литовського,

Руського і Жемайтійського,

Священної Римської та

Османської імперій,

Великого князівства

Московського/Московського

царства, Молдавського

князівства у першій половині

XVІ ст.

Знати:

  дати укладення Литовських статутів, створення

Пересопницького Євангелія, укладення

Люблінської унії, Берестейської церковної унії,

відновлення православної ієрархії, підписання

«Пунктів для заспокоєння руського народу»,

утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії;

  територіальний поділ України на початок

XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

  поняття «вертеп», «гравюра», «колегія»,

«полемічна література», «рента», «сеймики»,

«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна

(греко-католицька) церква», «фільварок»,

«церковні братства»;

  значення Люблінської унії для русько-

українського суспільства;

  особливості організації державної влади у Речі

Посполитій;

  основні риси політичної культури Речі

Посполитої: республіканські цінності (договірний

характер влади; право як вища цінність,

можливість суспільного діалогу);

  місце українських земель в економічній системі

Речі Посполитої та Європи;

  особливості магдебурзького права на

українських землях;

  укладення Берестейської унії як спроби

православних ієрархів реформувати

православну церкву та зробити її

конкурентоспроможною;

  значення розвитку книговидання та шкільництва

на теренах України.

Уміти:

  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про характерні для XVІ – першої

половини XVІІ ст. процеси політичного,

соціально-економічного, культурного та

релігійного життя на теренах України;

  показати н на початок XVІ ст., адміністративно-

територіальні зміни, що відбулися внаслідок

Люблінської унії;

  пояснювати особливості формування уявлень

про Русь як окрему складову Речі Посполитій;

  знаходити в історичних джерелах факти

відстоювання українською шляхтою своєї

окремішності;

  схарактеризувати політичне, господарське та

релігійне життя на українських землях у XVІ –

першій половини XVІІ ст.;

  розкрити цілі та напрямки діяльності

православних братств як елементів широкого

самоврядування;

  визначити причини і наслідки укладення

Берестейської унії;

  оцінити значення: 1) релігійної полеміки між

православними й уніатами для реформування

релігійного та культурного життя; 2) утворення

Острозької слов’яно-греко-латинської школи та

Київської (Києво-Могилянської) колегії;

  обґрунтувати свої судження про діячів церкви і

культури XVІ – першої половини XVІІ ст.,

зокрема таких, як Василь-Костянтин

Костянтинович Острозький, Петро Могила;

  розпізнавати та характеризувати пам’ятки

архітектури, споруджені в стилі ренесанс на

теренах сучасної України.
а карті територіальний поділ України

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учениці/учні

можуть самостійно формувати судження на основі навчальних

матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учительки/учителя): Герасим і

Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йов

Борецький, Йосип-Веніамін Рутський, Самійло Корецький та ін. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські

статути, Пересопницьке Євангеліє, Люблінську унію, вихід друком перших

книжок, заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи, Львівської

братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії тощо.

  Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій

українських земель у складі Речі Посполитої.

  Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, де втілено ідеї рівності

вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту

прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом.

  Схарактеризувати особливості політичної культури Речі Посполитої.

  Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних

верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.

  Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ –

першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх

утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

  1.  

19.09

§ 2

Люблінська унія 1569 р.

Державний устрій Речі

Посполитої. Договірний

характер королівської влади.

Землі Русі-України в Речі

Посполитій. Суб’єктність

українських воєводств.

  1.  

20.09

§ 3

Соціальна структура

населення українських

земель у XVІ – першій

половині XVII ст. (стани:

шляхта, селяни, міщани,

духовенство). Шляхетське

самоврядне судочинство. 

Литовські статути.

  1.  

27.09

§ 4

Селяни та їхнє

становище. Елементи

самоврядування.

Міста як простір взаємодії

різних станів, етнічних і

релігійних груп.

Господарське життя міст:

цехи, торгівля.

Господарське життя міст:

цехи, торгівля.

  1.  

03.10

§ 5

Конфесійне розмаїття.

Вплив Реформації і

Контрреформації на

релігійну ситуацію в

українських землях Речі

Посполитої. Кризові явища у

православній церкві в XVІ ст. Православні братства.

  1.  

04.10

§ 6

Берестейська унія як спроба

реформування православної

церкви. Утворення унійної

(греко-католицької) церкви.

  1.  

11.10

§7

Відновлення православної

ієрархії та реформи церкви.

  1.  

17.10

§8

Книгодрукування. Освіта.

Братські школи. Острозька

слов’яно-греко-латинська

школа. Єзуїтські колегії.

Київська (Києво-

Могилянська) колегія.

  1.  

18.10

§9

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ – першої половини XVІІ ст.

  1.  

01.11

§9

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ – першої половини XVІІ ст.

  1.  

07.11

§10

 

Практична робота

 

  1.  

08.11

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми

 

 

Розділ 2.  СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

  1.  

15.11

§ 11

Походження

українського козацтва.

Козацькі степові та

прикордонні спільноти.

Запорозька Січ.

Реєстрове козацтво.

 

Знати:

  дати заснування Хортицької, Томаківської,

Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення

реєстрового козацького війська, чинності «Ординації

Війська Запорозького…»;

  напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;

  факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

Розуміти:

  поняття «Великий кордон», «Великий Луг»,

«гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш»,

«козак», «козацька рада», «козацькі клейноди»,

«кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво»,

«покозачення», «політична культура», «полк»,

«сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги»,

«уходництво»;

  передумови і розвиток козацтва до окремого

соціального стану;

  затвердження урядом Речі Посполитої

реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок

визнання козацтва новим соціальним станом;

  становлення козацького стану як вихідців із різних

соціальних груп із різною політичною культурою,

цінностями та життєвими стратегіями;

  причини козацьких повстань; характер козацьких

виступів як боротьби за станові права;

  особливості залученості козаків до релігійних

процесів у Речі Посполитій;

  роль вихідців із шляхетського середовища, як

носіїв річпосполитської політичної культури, у

боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

  розташувати в хронологічній послідовності

відомості про формування козацтва як окремого

соціального стану;

  показати на карті об’єкти, що свідчать про

формування козацького стану;

  схарактеризувати військово-політичну організацію

козацтва;

  описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-

культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;

  визначати причини та наслідки: виникнення

козацтва і Січей; активності козацтва в морських і

суходільних походах у Кримське ханство, Османську

імперію, Московське царство; козацьких повстань

1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської,

Переяславської угод, «Ординації Війська

Запорозького…»;
  обґрунтувати свої судження про історичних діячів,

таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван

Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),

Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій)

Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір

учительки/учителя).
  обґрунтувати свої судження про історичних діячів,

таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван

Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),

Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій)

Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір

учительки/учителя).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування

козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру,

походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство,

участь козаків у війнах Речі Посполитої (зокрема Хотинській війні), козацькі

повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» тощо.

  Позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування

козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів,

Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років; центри полків

згідно з умовами Куруківської угоди).

  Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

21.11

§ 12

Становлення козацького стану.

 

  1.  

22.11

§13

Походи запорозьких

козаків на володіння

Кримського ханства та

Османської імперії.

Запорозько-кримський

договір 1624 р.

  1.  

29.11

§14

Участь та запорозького

реєстрового козацтва у

війнах Речі Посполитої.

Козацькі повстання.

 

  1.  

05.12

 

 

§14

 

Козаки у боротьбі за

відновлення прав

православної церкви.

Ідентичність та

політична культура

козаків.

  1.  

06.12

§15

Практична робота

 

  1.  

13.12

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми

 

 

  1.  

19.12

 

Урок повторення

 

 

  1.  

20.12

 

Урок повторення

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ходачок Орест Юрійович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
4 вересня 2022
Переглядів
773
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку