Календарне планування з історії України 9 клас 2022 1 сем.

№

ур.

Дата

Прим.

Зміст  курсу

Очікувані результати навчання

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

І семестр

01.09

Повторення  Розділу 4 " Козацька Україна на початку ХVІІІ ст."

07.09

Повторення  Розділу 5 "Українські землі в 20-90-х роках ХVІІІ ст. "

  Вступ.  «Довге»  дев’ятнадцяте  століття  в  історії  України:  територія,  населення, влада.

08.09

Ранній Новий час в історії

України: здобутки і втрати. Відлуння європейських подій XVIII ст. в Україні. Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи.

Між двома імперіями: Україна на політичній карті Європи на зламі XVIII–ХІХ ст. Адміністративно-

територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської імперій. Російське самодержавство як політична система.

Знати:

–  хронологічні межі та ознаки Нового часу, час

включення українських територій до складу

Російської та Австрійської імперій;

–  адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та

Австрійської імперій;

–  чисельність, соціальний і національний склад

населення України в ХІХ ст.

Розуміти:

–  поняття: «“довге” ХІХ століття»,

«модернізація», «національне відродження»;

–  головні цілі та сутність політики Російської

та Австрійської імперій на території України;

–  обумовленість густоти залюднення природно-

географічними та економічними чинниками;

–  вплив подій (зокрема, Французької революції

1789 р.) і тенденцій європейської історії на

розвиток України;

–  дев’ятнадцяте століття як час суспільної

модернізації, соціальних і національних рухів у

Європі;

модернізацію як перехід від традиційного

аграрного до сучасного індустріального та

урбанізованого суспільства.

Уміти:

–  обґрунтувати хронологічні межі історичного

(«довгого») ХІХ ст.;

–  показати на карті українські території у

складі Російської та Австрійської імперій;

–  схарактеризувати політичне і соціальне

становище України на зламі ХVІІІ–ХХ ст.;

–  пояснити чинники та механізми змін у

чисельності, соціальному й національному

складі населення України.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Підготувати повідомлення (або есе) про європейські зв’язки України в Ранній

Новий час.

–  Зіставити (усно або письмово) оглядові карти з історії України, зокрема

адміністративно-територіального устрою: станом на середину XVIII ст. і на

початок ХІХ ст.

15.09

§ 1.

1Українська територія та її залюдненість: чисельність, соціальний і національний склад населення. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські

татари, євреї, німці та ін.

Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України.

«Довге» ХІХ століття: період

модернізації та національних рухів у Європі. Ознаки модернізації. Україна в ХІХ столітті: між традиційним

укладом життя та викликами

модернізації.

Розділ 1.  УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

21.09

§ 3

Нові російські порядки: імперське

освоєння українського простору.

Козацтво після ліквідації

Запорозької Січі та Гетьманщини.

Чиновницький апарат увідносинах

з центральною імперською владою

і місцевим населенням.

Знати:

–  назви і час існування козацьких формувань: Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо; час початку

індустріальної революції в Україні, польського Листопадового повстання, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Розуміти:

–  поняття: «індустріальна революція (промисловий переворот)», «національна ідентичність», «національний рух» («національне відродження»);

–  вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;

–  роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;

–  вплив польського національно-

визвольного руху на суспільні настрої в

Україні;

–  програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

–  зв’язки між соціальними і національними рухами.

Уміти:

–  показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних

організацій, території, охоплені соціальними протестами;

–  схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан підросійської України, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання українського національного руху, діяльність Кирило-

Мефодіївського братства;

–  пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для

національного руху;

–  пояснити розбіжності в цілях українського, польського (національних) і російського (опозиційного до самодержавства) рухів на території України.

–  обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Миколи Костомарова, Івана Котляревського, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-

Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них

минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод

людини.

–  Проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в

контексті розвитку українського національного руху.

22.09

§ 3

Французько-російська війна1812р.

та плани Наполеона щодо Східної

Європи. Українські ополченські

полки в російській армії та мешканці України на боці Наполеона І в легіоні Яна

Домбровського.

29.09

§ 4

Соціальні та економічні зміни:

криза кріпосницької системи,

розмивання станових перегородок.

Шляхетсько-дворянська верства.

Життя сільської громади. Міщани:

ремісники, торговці, підприємці. Початок індустріальної революції.

Нова модель соціально-

економічного розвитку Півдня

України. Порто-франко Одеси.

05.10

§ 5

Нації та націоналізм у сприйнятті

людей ХІХ століття. Політичне та

етнічне розуміння нації. Соціальні

та політичні рухи. Польське

повстання 1830–1831 рр. і його

наслідки для України. «Українське

питання» в баченні російської

влади й громадськості. Імперська

«теорія офіційної народності»

(«православ’я – самодержавство –

народність»). Ліквідація Греко-

католицької церкви в Російській

імперії.

06.10

§ 6

Початок українського

національного руху («національне

відродження»): шляхетський етап.

Асимілятори і традиціоналісти.

Новгород-Сіверський гурток

автономістів. Харківський осередок українського руху. Формування сучасної національної ідентичності.

Кирило-Мефодіївське братство та

ідея всеслов’янської республіки-

федерації.

13.10

§7

Практичне заняття № 1  § 7

19.10

Урок контролю навчальних досягнень учнів із розділу1 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Розділ 2.  УКРАЇНСЬКІ  ЗЕМЛІ  У  СКЛАДІ  АВСТРІЙСЬКОЇ  ІМПЕРІЇ  наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

20.09

§ 2

Адміністративно-територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії.

Соціальний та етнічний склад населення. Організація імперської влади. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. «Освічений абсолютизм».

Знати:

–  історичні обставини включення українських

територій (Галичини, Буковини, Закарпаття)

до Габсбурзької монархії;

–  період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів».

Розуміти:

–  поняття: «будителі», «Весна народів»,

«освічений абсолютизм»;

–  причини, які зумовили провідну роль Греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;

–  ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;

–  історичне значення альманаху «Русалка Дністровая».

Уміти:

–  показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії;

–  схарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбурґів, реформи періоду «освіченого абсолютизму» та їхній вплив на українське населення;

–  визначити напрями і результати діяльності «Руської трійці», досягнення революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

–  обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Могильницького, Лук’яна Кобилиці, Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая»,

проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення,

важливого для розвитку національного руху.

–  Підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника

революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

03.11

§ 8

Початки українського національного руху в Австрійській імперії. Закарпатські «будителі».

Товариство галицьких греко-

католицьких священників.

Національна діяльність Греко-

католицької церкви. Гурток

«Руська трійця». Дискусія про

абетку (кирилиця чи латиниця)

в Галичині.

09.11

Практичне заняття № 2

10.11

§ 10

«Весна народів» та суголосні їй

події в Галичині, Буковині й

Закарпатті в 1848–1849 рр.

Скасування панщини. Перша

політична організація українців – Головна Руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Українці в

австрійському парламенті.

17.11

Урок контролю навчальних досягнень учнів із розділу 2

Розділ 3.  ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

23.11

§  1

Повсякденне життя сільського і

міського населення. Сільська

та міська забудова (приватний і

громадський простори). Житло

і побут дворянина (шляхтича),

купця, міщанина, селянина.

Одяг. Публічна і приватна

гігієна. Емансипація селянства.

Становище жінки.

Знати:

–  дати відновлення діяльності Львівського

університету, заснування університетів у

Харкові та Києві, ліцеїв у Кременці, Одесі,

гімназії вищих наук у Ніжині, виходу друком

«Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря»

Тараса Шевченка.

Розуміти:

–  поняття: «класицизм», «національна

культура», «романтизм»;

–  гасло «пробудження/відродження» (мови,

традицій тощо) як поштовх до національних

рухів народів, які не мали власної

державності;

–  суперечності розвитку української культури

під впливом модернізаційних процесів і

політики Російської та Австрійської імперій;

–  причинно-наслідковий зв’язок між

модернізаційними процесами та змінами в

житті й побуті людини;

–  значення історичних пам’яток, фольклору й

етнографії, літературних та історичних творів

у становленні української національної

ідентичності.
Уміти:

–  схарактеризувати розвиток освіти, науки

культури в Україні, формування нової

української літератури та сучасної

літературної мови;

–  визначити особливості розвитку освіти, наук і

культури, причини і наслідки культурних

зрушень, особливості повсякденного життя;

–  пояснити зумовленість культурних процесів

потребами національного розвитку,

суперечливі наслідки модернізаційних

процесів для розвитку національної освіти і

культури;

–  розпізнати й описати пам’ятки архітектури та

образотворчого мистецтва, виконані під

впливом художніх принципів класицизму і

романтизму;

–  узагальнити діяльність Миколи Гоголя,

Петра Гулака-Артемовського, Василя

Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана

Котляревського, Пантелеймона Куліша,

Михайла Максимовича, Михайла

Остроградського, Тараса Шевченка.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Підготувати міні-проєкт про повсякденне життя мешканців України (селян,

міщан, торговців, поміщиків) у першій половині ХІХ ст.

–  Підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого

мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»

–  Підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»

24.11

§  11

Умови розвитку освіти й

культури в Україні. Імперська

політика в галузі освіти й наук.

Університети в Україні

(Львівський, Харківський,

Київський): освітнє, наукове,

соціальне та політичне

призначення. Елітарні

навчальні заклади

університетського типу:

Кременецький ліцей,

Рішельєвський ліцей в Одесі,

Ніжинська гімназія вищих наук

князя Безбородька.

Інтелектуальні співтовариства

01.12

§  12

Становлення сучасної

української літературної мови.

«Енеїда» Івана

Котляревського – перший твір

нової української літератури.

Націєтворча роль літературних

та історичних праць. Теми та

образи української романтичної

літератури та історичної

белетристики. Тарас Шевченко

і його «Кобзар».

07.12

§  13

Музика, театр, образотворче

мистецтво та архітектура у

світлі культурно-мистецьких

течій класицизму і романтизму

та розвитку національного

руху. Національно-культурне

життя поляків, росіян, євреїв,

німців, кримських татар на теренах України. Єврейські

«штетли».

08.12

§ 14

Практичне заняття № 3   

15.12

Урок контролю навчальних досягнень учнів із розділу 3

21.12

Урок  повторення

22.12

Урок  повторення