Календарне планування з УМЛ. 5, 9 (поглиблене вивчення), 10 (філологічний профіль) на 2018 - 2019 навчальний рік
Календарне планування з української мови та літератури для 5, 9 (поглиблене вивчення), 10 (філологічний профіль) класів на 2018 - 2019 навчальний рік.
ВИПРАВЛЕНЕ.
Зведена таблиця розподілу навчального часу з української мови
|
Клас |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складено до підручника:
Зведена таблиця розподілу навчального часу з української літератури
|
Клас |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
твір |
тести, відповіді на запитання |
|||||||||||||
|
усно |
|
письмово |
||||||||||||
|
5 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
9 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
10 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
всього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Складено до підручника:
Українська мова 5 клас
(122 год, 3,5 год на тиждень) Календарно-тематичне планування для 5-го класу складено відповідно до
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-9 класи / Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк,
В.І.Новосьолова, Т.Д.Гнаткович, Н.Б.Коржова, А.С.Пономаренко, К.В.Таранік-Ткачук. - К., 2013 (зі змінами,
затвердженими наказом МОН № 804 від 07. 06. 2017 р.)
|
Форми контролю |
І семестр |
II семестр |
|
|
Перевірка мовної теми* |
4
|
|
4 |
|
переказ Фронталь |
ні ви1 |
ди контро |
льних робіт1 |
|
твір |
– |
|
– |
|
диктант |
1 |
|
1 |
|
Усний переказ |
ü |
|
|
|
Діалог |
ü |
|
|
|
Усний твір |
|
|
ü |
|
Читання вголос |
|
|
ü |
|
№ пор. |
Дата
|
Мовна змістова лінія |
Мовленнєва змістова лінія |
Соц.-кна. зм. лінія |
|
Форма контролю |
|
|
|
І с е м е с т р |
|
|||
|
|
|
Вступ |
|
|||
|
1 |
|
Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова України. |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
Розкриття значення прослуханих та прочитаних прислів'їв, афоризмів, влучних висловів про роль мови в житті людини і суспільства та значення державної мови для громадян України (усно). |
|
|
|
|
3 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), особливості їх. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність (практично). |
|
|
|
|
|
|
Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово |
|
|||
|
4 |
|
Усні й письмові висловлення, текст. Зміст, заголовок тексту. План тексту. Поділ зв'язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Розділові знаки в кінці речення. |
|
|
|
|
|
5 |
|
Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Слово як частина мови. Добір слів для доповнення речення. Складання речень певного змісту. |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
Складання тексту-розповіді про свою школу (клас) із використанням запропонованих (самостійно дібраних) прислів'їв. |
|
|
|
|
7 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Читання мовчки та вголос. Відповіді на запитання за змістом прочитаного. |
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
Контрольний диктант |
|
9 |
|
Діалог
|
Урок мовленнєвого розвитку. Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов'язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул). |
|
|
|
Тематична 1 |
|||||
|
Лексикологія |
|||||
|
10 |
|
Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). |
|
|
|
|
11 |
|
Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Аудіювання й читання тексту, у якому використано слова, вжиті в переносному значенні. |
|
|
|
|
12 |
|
Лексична помилка та умовне позначення її (практично). |
|
|
|
|
13 |
|
Усний переказ |
Урок мовленнєвого розвитку. Текст. Змістова й композиційна єдність, зв'язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема. Простий план тексту. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті. Усна й письмова форми тексту (висловлення). |
|
|
|
14 |
|
Тлумачний словник |
|
|
|
|
15 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості будови опису предмета (тварини). |
|
|
|
16 |
|
Групи слів за значенням. Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів. Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті). |
|
|
|
|
17 |
|
Групи слів за значенням. Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів. |
|
|
|
|
Тематична 2 |
|||||
|
18 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми й антоніми (за колективно складеним простим планом). |
|
|
|
19 |
|
|
|
«Мужній Баррі» |
Урок мовленнєвого розвитку. Контрольний докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису тварини, що містить синоніми й антоніми (за кол-но складеним планом). |
|
20 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового переказу. Д/з скл. міні-правопис |
|
|
|
21 |
|
Групи слів за значенням. Омоніми. Ознайомлення зі словником омонімів. |
|
|
|
|
22 |
|
Групи слів за значенням. Пароніми. Ознайомлення зі словником паронімів. |
|
|
|
|
23 |
|
Узагальнення й систематизація вивченого з теми « Лексикологія». |
|
|
|
|
24 |
|
|
|
|
К/р № 1. Лексикологія (тестування). |
|
Тематична 3 |
|||||
|
Будова слова. Орфографія |
|||||
|
25 |
|
Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущі частини слова |
|
|
|
|
|
|
(повторення й поглиблення відомостей). |
|
|
|
|
26 27 |
|
Спільнокореневі слова й форми слова. |
|
|
|
|
28 |
|
Редагування речень, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова. |
|
|
|
|
29 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Усний вибірковий переказ худ. тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом. |
|
|
|
30 |
|
Незмінні й змінні слова. |
|
|
|
|
31 - 32 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Письмовий твір-опис предмета з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). |
|
|
|
33 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового твору-опису предмета. |
|
|
|
34 - 35 |
|
Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-. Конструювання речень-компліментів (для привітання з днем народження, святом) з використанням слів із префіксом пре-. |
|
|
|
|
36 |
|
Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Будова слова. Орфографія». |
|
|
|
|
37 |
|
|
|
|
К/р № 2. Будова слова. Орфографія (тестування). |
|
Тематична 4 |
|||||
|
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія |
|||||
|
38 |
|
Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. |
|
|
|
|
39 |
|
Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г. |
|
|
|
|
40 |
|
Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). |
|
|
|
|
41 |
|
|
Упорядкування за абеткою імен героїв улюблених мультфільмів. |
|
|
|
42 |
|
Співвідношення звуків і букв. |
|
|
|
|
43 |
|
Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення). |
|
|
|
|
44 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Есе (розмірковування в довільній формі) про красу й милозвучність української мови. |
|
|
|
45 |
|
|
|
|
К/р № 3. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (І частина) (тестування). |
|
Тематична 5 |
|||||
|
46 47 |
|
Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Основні правила переносу слів |
|
|
|
|
48 |
|
|
Колективне укладання переліку часто вживаних слів, у наголошуванні яких трапляються помилки. Проговорювання скоромовок, виконання артикуляційних вправ. |
|
|
|
49 |
|
Орфоепічна помилка (практично). |
|
|
|
|
50 |
|
Вимова наголошених і ненаголошених голосних. |
|
|
|
|
51 |
|
Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. |
|
|
|
|
52 |
|
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. |
|
|
|
|
53 |
|
Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів. |
|
|
|
|
54 |
|
|
|
|
К/р № 4. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (ІІ частина) (тестування). |
|
Тематична 6 |
|
||||
|
55 |
|
Орфографічний словник. Орфограма (практично). |
|
|
|
|
56 |
|
Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення. |
|
|
|
|
57 58 |
|
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Вимова префіксів з-, с-. |
|
|
|
|
59 |
|
Вимова і правопис префіксів роз-, без-. |
|
|
|
|
60 |
|
Спрощення в групах приголосних. |
|
|
|
|
61 62 |
|
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] - [а], [е] - [і], [е] - [и]; [о], [е] з [і]; [и] - [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] - [ж], [ч], [ш] - [з'], [ц'], [с']. |
|
|
|
|
63 |
|
|
Укладання пам'ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків. |
|
|
|
64 |
|
Повторення та узагальнення вивченого. |
|
|
|
|
Зошит. Тематична 7. Діалог. Усний переказ. І семестр. Скоригована |
|
||||
|
ІІ с е м е с т р |
|
||||
|
65 |
|
Основні випадки чергування у - в, і - й, з - із - зі (правила милозвучності). |
|
|
|
|
66 |
|
Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. |
|
|
|
|
67 |
|
Правила вживання знака м'якшення (повторення й поглиблення). |
|
|
|
|
68 |
|
Правила вживання апострофа. |
|
|
|
|
69 |
|
Подвоєння букв |
|
|
|
|
70 |
|
Подовження м’яких приголосних звуків |
|
|
|
|
71 |
|
|
|
|
К/р № 5. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (ІІІ частина) (тестування). |
|
Тематична 1 |
|
||||
|
Відомості із синтаксису й пунктуації |
|
||||
|
72 |
|
Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. |
|
|
|
|
73 |
|
Головне й залежне слово в словосполученні. |
|
|
|
|
74 75 |
|
Речення, його граматична основа (підмет і присудок). |
|
|
|
|
76 |
|
Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення). |
|
|
|
|
77 78 |
|
Види речень за метою висловлення; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні (повторення). |
|
|
|
|
79 |
|
Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично). |
Усний твір |
|
|
|
Тематична 2 |
|
||||
|
80 |
|
|
Створення інформаційного повідомлення для шкільного веб- сайта про цікавий випадок із життя класу з використанням різних за метою висловлювання речень. |
|
|
|
81 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Особливості будови розповіді та елементарного роздуму. |
|
|
|
82 |
|
|
|
|
Контрольний диктант. |
|
83 |
|
Другорядні члени речення. Додаток. |
|
|
|
|
84 |
|
Другорядні члени речення. Означення. |
|
|
|
|
85 |
|
Другорядні члени речення. Обставина. |
|
|
|
|
86 |
|
Тренувальні вправи на визначення другорядних членів речення. |
|
|
|
|
87 |
|
|
|
|
К/р № 6. Словосполучення. Речення, його граматична основа. ДЧР (тестування). |
|
Тематична 3 |
|||||
|
88 |
|
Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). |
|
|
|
|
89 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Письмовий твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чому потрібно знати звичаї свого народу», «Чого не можна купити за гроші», «Чому потрібно берегти природу»). |
|
|
|
90 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового твору. |
|
|
|
91 |
|
Кома між однорідними членами. |
|
|
|
|
92 |
|
Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами. |
|
|
|
|
93 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. |
|
|
|
94 |
|
Тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами. |
|
|
|
|
95 96 |
|
|
«За крок до мрії» |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. |
|
97 |
|
Читання вголос |
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового переказу |
|
|
|
Тематична 4 |
|||||
|
98 |
|
Звертання. Непоширені й поширені звертання. Розділові знаки при звертанні (повторення).. |
|
|
|
|
99 |
|
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично). |
|
|
|
|
100 |
|
Виділення вставних слів на письмі комами. |
|
|
|
|
101 |
|
|
Складання тексту вітальної листівки з нагоди Дня матері |
|
|
|
102 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Ділові папери. Оформлення конверта (або адреси на поштовій листівці). |
|
|
|
103 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів. |
|
|
|
104 |
|
|
|
|
К/р № 7. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів (тестування). |
|
Тематична 5 |
|||||
|
105 |
|
Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. |
|
|
|
|
106 - 107 |
|
Кома між частинами складного речення, з'єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. |
|
|
|
|
108
- |
|
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Письмовий твір-роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно |
|
|
|
109 |
|
|
складеним планом (орієнтовні теми: «Чому людина має бути чемною», «Чому потрібно захищати слабших», «Чому потрібно вивчати іноземну мову»). |
|
|
|
110 |
|
|
Урок мовленнєвого розвитку. Аналіз письмового твору. |
|
|
|
111 - 112 |
|
Пряма мова. Діалог. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою. |
|
|
|
|
113 114 |
|
Діалог. Тире при діалозі. |
|
|
|
|
115 |
|
|
|
|
К/р № 8. Складні речення. Пряма мова. Діалог (тестування). |
|
Тематична 6 |
|
||||
|
116 |
|
|
Інсценування байки, текст якої містить діалог. |
|
|
|
Повторення в кінці року |
|
||||
|
117 |
|
Лексикологія. |
|
|
|
|
118 |
|
Будова слова й орфографія. |
|
|
|
|
119 |
|
Фонетика й графіка. |
|
|
|
|
120 |
|
Орфоепія й орфографія. |
|
|
|
|
121 |
|
Синтаксис і пунктуація. |
|
|
|
|
122 |
|
Підсумковий урок. |
|
|
|
|
Зошит. Тематична 7. Усний твір. Читання вголос. ІІ семестр. Скоригована. Річна |
|
||||
Українська література
5 клас
(2/70 год)
Календарно-тематичне планування для 5-го класу складено відповідно до
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література: 5-9 класи / К.В.Таранік-Ткачук, М.П.Бондар, О.М.Івасюк, С.А.Кочерга, Л.І.Кавун, О.І.Неживий, Н.В.Михайлова, Р.В.Мовчан (керівник групи). - К., 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 804 від 07.06.2017 р.).
Фронтальні види контрольних робіт
|
Контрольні роботи: |
І семестр |
ІІ семестр |
|
2 |
3 |
|
|
контрольний твір |
- |
1 |
|
тести, відповіді на запитання |
2 |
2 |
|
Уроки розвитку мовлення |
у. п. |
у. п. |
|
Уроки ПЧ |
2 |
2 |
|
Виразне читання |
1 |
1 |
|
Література рідного краю |
2 |
2 |
|
Повторення та узагальнення |
1 |
1 |
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
|
№ з/п |
Дата
|
Зміст уроку |
Примітка |
|
|
І СЕМЕСТР |
|
|
|
|
Вступ |
|
|
|
1 |
|
Слово в житті людини. Образне слово – першоелемент літератури. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва. |
|
|
|
Світ фантазії і мудрості |
|
|
|
2 |
|
Міфи й легенди українців. Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті. Легенди: «Про зоряний Віз», «Берегиня», «Чому пес живе коло людини?» ТЛ: фольклор, міф, легенда (повторення). |
|
|
3 |
|
Легенди: «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». |
|
|
4 |
|
Народні перекази. «Прийом у запорожці». Звичаї та традиції запорозьких козаків. ТЛ: переказ. |
|
|
5 |
|
УПЧ № 1. Народні перекази: «Звідки пішло прізвище Богдана Хмельницького», «Як Сірко переміг татар», «Олекса Довбуш». |
|
|
6 |
|
Народні казки, тематика їх, різновиди, побудова. Казка «Яйце-райце». Світогляд народу, його моральноетичні принципи в казці; зв'язок із міфами. ТЛ: народна казка, тема. |
|
|
7 |
|
«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина» (на вибір учителя). Яскравий національний колорит казки. Народне уявлення про добро і зло в казці. |
|
|
8 |
|
«Ох» або «Летючий корабель» (на вибір учителя). Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках. ТЛ: гіпербола. |
|
|
9 |
|
ЗМ № 1.(ус.) Конкурс на найкращу інсценізацію уривків казок. |
|
|
10 |
|
КР № 1. Літературний диктант і розлогі відповіді на запитання. Вступ. Міфи, легенди, перекази українців. Народні казки. |
|
|
Тематична 1 |
|
|
|
|
11 |
|
Літературні казки. Іван Франко – казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). Дитинство письменника. |
|
|
12 |
|
Зміст казки «Фарбований Лис». Особливості літературної казки, її відмінність од народної. Головні та другорядні персонажі казки. ТЛ: літературна казка. |
|
|
13 |
|
Образ Лиса, риси його характеру. ТЛ: мова автора і мова персонажів (дійових осіб), прозова мова. |
|
|
14 |
|
УЛРК № 1. Дитячі твори Дніпрової Чайки |
|
|
15 |
|
Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника. Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка». |
|
|
16 |
|
Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот. ТЛ: портрет. |
|
|
17 |
|
Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон». |
|
|
|
|
ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети. |
|
|
18 |
|
Різні життєві позиції персонажів (песимістична й оптимістична). |
|
|
19 |
|
Проблематика казки. Казкова історія і сучасне життя. |
|
|
20 |
|
УВЧ №1. Конкурс на найкращого декламатора уривків казки «Цар Плаксій та Лоскотон», які найбільше сподобалися. |
|
|
Тематична 2 |
|||
|
21 |
|
Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» – повість-казка сучасної дитячої письменниці. ТЛ: повість-казка (повторення). |
|
|
22 |
|
Жанрово-композиційна своєрідність повісті. Елементи незвичайного в творі. |
|
|
23 |
|
Символіка країни Недоладії та її мешканців. Морально-етичні проблеми в казці. |
|
|
24 |
|
Характеристика образів повісті-казки. Особливості мови твору, роль діалогів у ньому. |
|
|
25 |
|
ЗМ № 2. Написання продовження пригод Алі та її нових друзів за казкою Г. Малик. |
|
|
26 |
|
УПЧ № 2. Галина Пагутяк. «Лялечка і Мацько». |
|
|
27 |
|
Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту й форми загадок. ТЛ: загадка. |
|
|
28 |
|
Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин). |
|
|
29 |
|
Прислів'я та приказки. Народне уявлення про навколишній світ та його оцінка в прислів'ях та приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості. ТЛ: прислів'я, приказка, метафора. |
|
|
30 |
|
КР № 2. Тестування. Літературні казки. Загадки. Прислів'я. |
|
|
31 |
|
УЛРК № 2. В. Загороднюк «І пахне медом їхня хата». |
|
|
32 |
|
Повторення та узагальнення вивченого за І семестр. Семестрове оцінювання. |
|
|
Зошит. Тематична 3. І семестр. Скоригована |
|||
|
ІІ СЕМЕСТР |
|||
|
33 |
|
Леонід Глібов. Відомий поет і байкар. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?». Фольклорна основа творів. Життєствердний пафос. ТЛ: акровірш (повторення). |
|
|
34 |
|
«Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Особливості поетичної мови творів Л.Глібова. |
|
|
Історичне минуле нашого народу |
|||
|
35 |
|
«Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця). ТЛ: літопис. |
|
|
36 |
|
«Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських князів до своєї землі, риси їхніх характерів. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Значення літописання для нащадків. |
|
|
37
|
|
Олександр Олесь (Кандиба). «Княжа Україна», зв'язок їх із літописами. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність нині (2 поезії на вибір учителя). |
|
|
38 |
|
«Микита Кожум'яка». Найнапруженіші епізоди в казці. Своєрідність побудови драматичного твору. ТЛ: драматичний твір і його побудова. |
|
|
39 |
|
Зв'язок у драмі-казці історичного минулого з сучасністю. |
|
|
40 |
|
Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Фантастичне і реальне в ній. ТЛ: епічний твір. |
|
|
41 |
|
Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. |
|
|
42 |
|
Екзотика старовинних українських замків. Проблематика твору. Образ Наталочки Руснак. |
|
|
43 |
|
Значення історичного минулого для сучасної людини. Створення ілюстрацій / буктрейлера до твору. |
|
|
44 |
|
КР № 3. Розлогі відповіді на запитання. Леонід Глібов, літописні оповіді, Олександр Олесь, Зірка Мензатюк. |
|
|
Тематична 1 |
|||
|
45 |
|
УПЧ № 3. Минуле нашого народу в оповіданні О. Сенатович «Малий Віз». |
|
|
46 |
|
УЛРК № 3. |
|
|
Рідна Україна. Світ природи |
|||
|
47 |
|
Тарас Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Т. Шевченка. |
|
|
48 |
|
«У бур'янах» С.Васильченка – один із найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка. |
|
|
49 |
|
Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. «За сонцем хмаронька пливе...». ТЛ: персоніфікація, ліричний твір. |
Напам'ять |
|
50 |
|
«Садок вишневий коло хати...» – перлина української та світової ліричної поезії. |
Напам'ять |
|
51 |
|
Павло Тичина. Стисло про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. «Не бував ти у наших краях!». ТЛ: ліричний герой. |
|
|
52 |
|
«Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла...». Мелодійність віршів П.Тичини. |
Напам'ять (на вибір) |
|
53 |
|
Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось». ТЛ: оповідання. |
|
|
54 |
|
Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. Художні особливості твору. |
|
|
55 |
|
ЗМ № 3. Усний твір-розповідь про вигадані події на основі прочитаного. Складання власної версії закінчення твору Є. Гуцала «Лось». |
|
|
56 |
|
УПЧ № 4. Письменниця Олена Пчілка. Оповідання «Сосонка». |
|
|
57 |
|
КР № 4. Тестування. Тарас Шевченко, Павло Тичина, Євген Гуцало. |
|
|
Тематична 2 |
|
||
|
58 |
|
Максим Рильський. Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати прекрасне засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний, довгожданий...»). |
|
|
59 |
|
Єдність
людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям. «Осінь-маляр із палітрою пишною...». |
Напам'ять (на вибір) |
|
60 |
|
ЗМ № 4. Художній етюд про природу (письмово). |
|
|
61 |
|
Григір Тютюнник. Стисло про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи і людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. |
|
|
62 |
|
Хлопчик Олесь, його жага пізнавати загадковий світ природи. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості. Інші образи твору. |
|
|
63 |
|
УВЧ № 2. Читання напам'ять прозового уривка з оповідання «Дивак». Вивчити напам'ять уривок від слів «В бору снігу мало» до слів «...дятел порається». |
|
|
64 |
|
Микола Вінграновський. Основні відомості про письменника. «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. |
|
|
65 66 |
|
Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо в обстоюванні своєї позиції. Переказування найцікавіших епізодів повісті. |
|
|
67 |
|
КР № 5. Письмовий твір «Мій улюблений літературний герой». |
|
|
68 |
|
УЛРК № 4. Поезії |
|
|
69 |
|
Повторення й узагальнення вивченого впродовж року з теорії літератури. |
|
|
70 |
|
Підсумковий урок. Бесіда про твори, вивчені впродовж року, які викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлень. Семестрове та річне оцінювання. |
|
|
Зошит. Тематична 3. ІІ семестр. Скоригована. Річна. |
|
||
Рідна мова
9 клас
(4/140 год)
Фронтальні види контрольних робіт
|
Форма контролю |
І семестр |
ІІ семестр |
|
Перевірка мовної теми
|
4 |
6 |
|
Переказ |
1 |
1 |
|
Твір |
1 |
1 |
|
Диктант |
1 |
1 |
|
Аудіювання |
1 |
1 |
|
Читання мовчки |
1 |
1 |
|
Усний переказ |
ü |
|
|
Діалог |
ü |
|
|
Усний твір |
|
ü |
|
Читання вголос |
|
ü |
|
№ з/п |
Дата |
Мовна змістова лінія |
Мовленнєва змістова лінія |
Соц.-к-на зм. лінія |
Форма контролю |
|
|
І СЕМЕСТР |
|
|
||
|
|
Вступ \4 \ |
|
|
||
|
1 |
|
Розвиток української мови. Українська мова у світі. |
|
|
|
|
|
Повторення вивченого у 8 класі |
|
|
||
|
2 |
|
Синтаксис простого речення. Просте неускладнене речення. |
|
|
|
|
3-4 |
|
Просте ускладнене речення. |
впр. |
|
|
|
5 |
|
|
ЗМ. Повторення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) |
|
|
|
6 |
|
|
ЗМ. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне й критичне. Аудіювання |
|
|
|
7 |
|
|
|
|
КР № 1. Диктант із граматичним завданням. Контрольне аудіювання |
|
8 |
|
|
ЗМ. Текст, його основні ознаки; стилі. Типи мовлення. Вимоги до мовлення. Жанри мовлення |
|
|
|
Тематична 1 |
|
|
|
||
|
|
Пряма і непряма мова. Діалог \8 \ |
|
|
||
|
9 – 10 |
|
Способи передачі чужого мовлення. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові. |
|
|
|
|
11 |
|
Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою й непрямої — авторською. |
|
|
|
|
12 |
|
|
ЗМ. Спілкування. Основні правила спілкування. Поради щодо спілкування. Діалог-домовленість |
|
|
|
13 |
|
Поняття про невласне пряму мову |
|
|
|
|
14 |
|
Діалог. Розділові знаки
при діалозі. |
|
|
|
|
15 |
|
|
ЗМ. Виразне читання вголос напам’ять вивченого уривка тесту художнього стилю. |
|
|
|
16 |
|
Цитата. Особливості й способи цитування. Розділові знаки при цитаті. |
|
|
|
|
17 |
|
Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті |
|
|
|
|
18 |
|
Узагальнення і систематизація вивченого з теми |
|
|
|
|
|
|
«Пряма й непряма мова. Діалог» |
|
|
|
|
19 |
|
|
ЗМ. Читання мовчки текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення. Різновиди читання: ознайомлювальне, вивчальне, переглядове |
|
|
|
20 |
|
|
|
|
КР № 2 з теми «Пряма й непряма мова. Діалог» тест Контрольне чит. мовчки |
|
Тематична 2 |
|||||
|
Складне речення і його ознаки /6/ |
|||||
|
21 |
|
Складне речення та його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв'язками |
|
|
|
|
22 |
|
Засоби зв'язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок частин, співвідносність форм дієслів-присудків. |
|
|
|
|
23 |
|
Типи складних речень. |
|
|
|
|
24 |
|
Сурядність і підрядність у складному реченні зі сполучниками. Смислові зв’язки між частинами складного речення. |
|
|
|
|
25 |
|
Розділові знаки між частинами складного речення. |
|
|
|
|
26 – 27 |
|
|
|
«Пісня, що завоювала Європу» |
Контрольний переказ
|
|
Тематична 3 |
|||||
|
Складносурядне речення /10/ |
|||||
|
28 – 29 |
|
Складносурядне речення, його основні ознаки. Будова складносурядного речення |
|
|
|
|
30 – 31 |
|
Засоби вираження синтаксичних і змістових відношень між частинами складносурядного речення. Єднальні, протиставні та зіставні, розділові, градаційні, приєднувальні сполучники в складносурядному реченні. Синонімічність та антонімічність сполучників сурядності |
|
|
|
|
32- 33 |
|
Смислові відношення між частинами складносурядного речення: одночасність, послідовність, чергування, несумісність дій, протиставлення та ін. |
|
|
|
|
34 |
|
|
ЗМ. Стислий письмовий переказ тексту наукового стилю |
|
|
|
35 |
|
Розрізнення складносурядних речень і простих з однорідними членами та сполучниками |
|
|
|
|
36 |
|
Розділові знаки між частинами складносурядного речення |
|
|
|
|
37 |
|
Синтаксичний розбір складносурядного речення |
|
|
|
|
38 |
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Складносурядне речення». Ділова гра |
|
|
|
|
39 |
|
|
|
|
КР № 3 з теми «Складносурядне речення» |
|
40 |
|
|
ЗМ. Стислий переказ тексту публіцистичного стилю (усно) |
|
|
|
Тематична 4 |
|||||
|
Складнопідрядне речення \22\ |
|||||
|
41 – 42 |
|
Складнопідрядне речення з одним підрядним. Будова складнопідрядного речення. Головна і підрядна частини. Місце головної й підрядної частини у складному реченні. |
|
|
|
|
43 |
|
Підрядні речення, що залежать від певного члена головної частини і від головної частини загалом. |
|
|
|
|
44 – 45 |
|
Роль сполучників і сполучних слів у складнопідрядному реченні, їх синонімічність та омонімічність. Вказівні слова в головній частині.
|
|
|
|
|
46 |
|
|
ЗМ. Уміння спілкуватися. Роль звертання в спілкуванні |
|
|
|
47 |
|
Основні типи підрядних частин (загальний огляд) |
|
|
|
.
|
48 |
|
СПР нерозчленованої структури. Приіменниковоозначальні складнопідрядні речення, їх структура. Означальні підрядні речення, їх структура. Сполучники і сполучні слова в частинах з означальними підрядними |
|
|
|
|
49 |
|
Складнопідрядні займенниково-означальні речення |
|
|
|
|
50 |
|
|
ЗМ. Стислий переказ тексту публіцистичного стилю (письмовий) за складним планом |
|
|
|
51 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною з'ясувальною частиною. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях з підрядною з'ясувальною частиною. Співвідношення членів речення з підрядним з'ясувальним |
|
|
|
|
52 |
|
|
|
|
КР № 4 диктант |
|
Тематична 5 |
|||||
|
53 – 54 |
|
|
ЗМ. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням (усний) |
|
|
|
55 |
|
СПР розчленованої структури. Складнопідрядні речення з обставинними підрядними частинами. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях з обставинними підрядними |
|
|
|
|
56 – 57 |
|
|
|
|
Контрольний твірроздум на морально-етичну тему в публіцист. стилі (письмово) |
|
58 |
|
Складнопідрядне речення з підрядною частиною способу дії, міри або ступеня. |
|
|
|
|
59 |
|
|
ЗМ. Твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему (усний) |
|
|
|
60 |
|
Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними частинами. Розрізнення неповних підрядних порівняльних речень і порівняльних зворотів. Розрізнення порівняльних зворотів і підрядних порівняльних частин. |
|
|
|
|
61 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною обставинною частиною місця й часу |
|
|
|
|
62 |
|
|
|
|
Контрольний диктант |
|
63 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною частиною причини |
|
|
|
|
64 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною частиною наслідку |
|
|
|
|
Зошит. Тематична 6. Діалог. Усний переказ. І семестр. Скоригована. |
|||||
|
ІІ СЕМЕСТР |
|||||
|
65 |
|
Складнопідрядне речення з підрядною частиною мети. Складнопідрядні речення з підрядною частиною умови |
|
|
|
|
66 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною допустовою частиною |
|
|
|
|
67 |
|
Складнопідрядні речення з підрядною супровідністю та пояснювальною частиною. |
|
|
|
|
68 – 69 |
|
Розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення |
|
|
|
|
70 |
|
Сполучники й сполучні слова в СПР з обставинними підрядними. |
|
|
|
|
71 |
|
Узагальнення і систематизація знань з теми «Складнопідрядне речення» |
|
|
|
|
72 |
|
|
|
|
КР № 5 з теми «Складнопідрядне речення» |
|
73 |
|
|
ЗМ. Поняття про тези. Тези прочитаного (публіцистичної чи науковопопулярної статей) |
|
|
|
74 |
|
|
ЗМ. Вибірковий переказ тексту художнього стилю |
|
|
|
Тематична 1 |
|
|
|||
|
75 |
|
Складнопідрядне речення з кількома підрядними |
|
|
|
|
76 |
|
Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю |
|
|
|
|
77 |
|
Складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю |
|
|
|
|
78 |
|
Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю |
|
|
|
|
79 – 80 |
|
Розділові знаки в складнопідрядному реченні з кількома підрядними |
|
|
|
|
81 |
|
|
|
|
КР № 6 з теми «Складнопідрядні речення з кількома підрядними |
|
Тематична 2 |
|
|
|||
|
|
Безсполучникове складне речення \8\ |
|
|||
|
82 |
|
Безсполучникове складне речення, його основні ознаки. Особливості інтонації складного безсполучникового речення |
|
|
|
|
83 |
|
Смислові відношення і засоби зв’язку між частинами безсполучникового складного речення |
|
|
|
|
84 |
|
|
ЗМ. Вибірковий переказ тексту наукового стилю (усний і письмовий) на основі декількох джерел |
|
|
|
85 |
|
Безсполучникові складні речення зі значенням перелічення. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні |
|
|
|
|
86 |
|
Безсполучникові складні речення зі значенням причини, пояснення, доповнення. Двокрапка в безсполучниковому складному реченні |
|
|
|
|
87 – 88 |
|
|
|
|
Контрольний переказ тексту публіцистичного стилю |
|
Тематична 3 |
|
|
|||
|
89 |
|
Безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення, часу, умови і наслідку. Тире в безсполучниковому складному реченні |
|
|
|
|
90 – 91 |
|
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні. Тренувальні вправи |
|
|
|
|
92 |
|
Узагальнення і систематизація вивченого про безсполучникове складне речення. (Урок-подорож у країну безсполучникового речення) |
|
|
|
|
93 |
|
|
|
|
КР № 7 з теми «Складне безсполучникове речення». Контрольне аудіювання |
|
94 – 95 |
|
|
ЗМ. Тези статей на морально-етичні та суспільні теми |
|
|
|
Тематична 4 |
|
|
|||
|
|
Складне багатокомпонентне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку \12\ |
|
|||
|
96 |
|
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Загальне поняття |
|
|
|
|
97 |
|
Складні речення з сурядним і підрядним зв'язком |
|
|
|
|
98 |
|
Складні речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком |
|
|
|
|
99 |
|
|
ЗМ. Конспект почутого науково-навчального тексту. |
|
|
|
100 |
|
Складні багатокомпонентні речення з підрядним і безсполучниковим зв'язком. |
|
|
|
|
101 |
|
Складне речення з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком. |
|
|
|
|
102 |
|
|
ЗМ. Ділові папери. Резюме. |
|
|
|
Тематична 5 |
|
|
|||
|
103 |
|
Розділові знаки в складних реченнях з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. |
|
|
|
|
104 |
|
Розділові знаки в багатокомпонентному реченні. Тренувальні вправи. |
|
|
|
|
105 |
|
Узагальнення й систематизація знань із теми «Складне багатокомпонентне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку». |
|
|
|
|
106 |
|
|
|
|
КР № 8 з теми «Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку» |
|
107 – 108 |
|
|
ЗМ. Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему за складним планом |
|
|
|
109 |
|
Період. Основні його ознаки, будова. Структурні типи періоду. |
|
|
|
|
110 |
|
Особливості інтонування періоду. Розділові знаки між частинами періоду |
|
|
|
|
111 |
|
Складні форми синтаксичної організації мовлення. Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його основні ознаки |
|
|
|
|
112 – 113 |
|
|
|
|
Контрольний твір
|
|
Тематична 6 |
|||||
|
Лінгвістика тексту \4\ |
|||||
|
114 |
|
Текст. Структурна організація тексту |
|
|
|
|
115 |
|
Складне синтаксичне ціле й абзац. |
|
|
|
|
116 |
|
Види й засоби міжфразного зв'язку. |
|
|
|
|
117 |
|
Актуальне членування речень у висловленні: дане (відоме) й нове |
|
|
|
|
118 |
|
|
ЗМ. Оповідання на самостійно обрану тему |
|
|
|
119 |
|
|
|
|
КР № 9 з теми «Лінгвістика тексту». Контрольне читання мовчки |
|
120 |
|
Пунктуація в простому і складному реченнях (повторення). Довідники з синтаксису й пунктуації |
|
|
|
|
Тематична 7 |
|||||
|
121 |
|
|
ЗМ. Вибірковий переказ тексту з висвітленням однієї думки чи ряду взаємопов'язаних думок |
|
|
|
Узагальнення й систематизація вивченого в 5-9 класах \12\ |
|||||
|
122 |
|
Звуки мови і знаки письма. Вимова голосних і приголосних звуків у словах. |
|
|
|
|
123- 124 |
|
Типи орфограм. Уживання м'якого знака й апострофа. |
|
|
|
|
125 |
|
|
|
|
КР № 10 з теми «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія» |
|
126 – 127 |
|
|
ЗМ. Доповідь на основі двохтрьох джерел на моральноетичну тему в публіцистичному стилі (усно й письмово) |
|
|
|
Тематична 8 |
|||||
|
128 |
|
Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і використанням. |
|
|
|
|
129 |
|
|
|
|
Контрольний диктант |
|
130 |
|
Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників. |
|
|
|
|
131 |
|
Правопис числівників і займенників. |
|
|
|
|
132 – |
|
|
ЗМ. Ділові папери. Заява. Автобіографія |
|
|
|
133 |
|
|
|
|
|
|
134 |
|
Дієслово і його особливі форми (дієприкметники і дієприслівники). Правопис особових закінчень дієслова. |
|
|
|
|
135 |
|
Правопис прислівників. |
|
|
|
|
136 |
|
Правопис складних слів. |
|
|
|
|
137 |
|
Правопис службових частин мови. |
|
|
|
|
138 |
|
Словосполучення. Речення і його граматична основа. |
|
|
|
|
139 |
|
|
ЗМ. Діалог, складений до запропонованої ситуації |
|
|
|
140 |
|
Урок-підсумок |
|
|
|
|
Зошит. Тематична 9. Читання вголос. Усний твір. ІІ семестр. Скоригована. Річна. ДПА |
|||||
Українська література
9 клас
(4/140 год)
Фронтальні види контрольних робіт
|
Контрольні роботи: |
І семестр |
ІІ семестр |
|
6 |
7 |
|
|
контрольний твір |
2 |
2 |
|
тести, відповіді на запитання |
4 |
5 |
|
Уроки розвитку мовлення |
у. п. |
у. п. |
|
у. п. |
у. п. |
|
|
Уроки ПЧ |
4 |
4
|
|
Література рідного краю |
2 |
2 |
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
|
№ з/п |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
К-ть год |
Приміт ки |
|
І СЕМЕСТР |
|
|
||
|
Вступ (1) |
|
|
||
|
1 |
|
Роль і місце літератури в житті нації. Складність і специфіка розвитку української літератури. Художній твір – нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах. ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика. |
1 |
|
|
Усна народна творчість (7) |
|
|
||
|
2 |
|
Початки художньої творчості народу (народна обрядовість). Специфіка фольклору як усної народної творчості, його роль у житті народу, у збагаченні національної літератури. |
1 |
|
|
3 |
|
УПЧ № 1. Леся Гончар повість «Симаргл і Великий Перехід» із книги «Пам’ятниці предків» (Самміт-книга, 2015). |
1 |
|
|
Українське весілля |
|
|
||
|
4 |
|
Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основні етапи весілля та їхній пісенний супровід. Весільні пісні: «До бору, дружечки, до бору…», «А брат сестрицю та й розплітає…», «Розвий, сосно, сімсот квіток…», «Горіла сосна, палала…», «Летять галочки у три рядочки…», «Ой, матінко, не лай мене…» (на вибір). Естетична специфіка весільної пісні як обрядової. |
1 |
|
|
5 |
|
Використання елементів народної обрядовості у творах українських письменників(Г.КвіткаОснов’яненко, І.Котляревський, Т.Шевченко, Марко Вовчок, П.Куліш, М.Стельмах, У.Самчук) |
1 |
|
|
Родинно-побутові пісні |
|
|
||
|
6 |
|
Процес виникнення фольклору. Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка, образотворчі засоби пісні. |
1 |
|
|
7 – 8 |
|
Пісні про кохання «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько», «В кінці греблі шумлять верби». «Ой не світи, місяченьку», «Чи я в лузі не калина була…» (на вибір). |
2 |
2 пісні напам’ять (на вибір) |
|
|
|
ТЛ: народна пісня (поглиблено) Індивідуально: жартівлива пісня «Ой під вишнею, під черешнею». |
|
|
|
Українські народні балади |
|
|
||
|
9 |
|
Тематичні та стильові особливості,
сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні,
сімейні, любовні тощо). Художня майстерність. Аналіз балад |
1 |
|
|
10 |
|
Художній прийом метаморфози, перетворення дівчини на тополю «Ой чиє ж то жито…». |
1 |
|
|
11 |
|
ЗМ №1 (усно). Дискусія на тему: «Світове значення української народної творчості» АБО Усний твір: «У піснях – історія мого народу», «Моральні норми і щирі почуття, відображені в родиннопобутових піснях українців», «Українські балади – перлини усної народної творчості», «Секрети світової слави української пісенної лірики». |
1 |
|
|
12 |
|
КР № 1 «Усна народна творчість». Контрольний твір. |
1 |
|
|
Тематична 1 |
|
|
||
|
Давня українська література (15) |
|
|
||
|
Українська середньовічна література ХІ-ХVст. (4) |
|
|
||
|
13 |
|
Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, «Ізборник Святослава»). |
1 |
|
|
Перекладна література. Біблія (фрагменти) |
|
|
||
|
14 |
|
Біблія як найвизначніша пам’ятка світової літератури, час і місце її створення, автори. Легенди: Про Вавилонську вежу, Про Мойсея. Д/з: 10 заповідей учня |
1 |
|
|
15 |
|
Біблія як Святе Письмо (Старий та Новий Заповіт). Українські переклади Біблії (П.Куліш, І.Пулюй, І.Нечуй-Левицький, І.Огієнко, І.Хоменко) Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах. |
1 |
|
|
16 |
|
Притча про блудного сина. Притча про сіяча. ТЛ: поглиблення поняття про притчу. |
1 |
|
|
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України (6) |
|
|
||
|
17 |
|
Літописи як історико-художні твори. «Літопис Руський» – велетенська епопея подій всесвітньої історії та історії Київської Русі до кінця ХІІІст. («Повість минулих літ», «Київський літопис», «Галицько-Волинський літопис»). Нестор Літописець |
1 |
|
|
18 |
|
«Києво-Печерський патерик» як пам’ятка житійної літератури. «Повчання…» Володимира Мономаха – зразок дидактичного жанру в середньовічній літературі. «Слово про закон і благодать» Іларіона – зразок ораторської прози в давній літературі. |
1 |
|
|
19 |
|
«Слово про похід Ігорів» – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади й переспіви його в ХІХ – ХХ ст. Питання авторства. ТЛ: поглиблення поняття ліро-епіка, героїчна поема |
1 |
|
|
20 |
|
Особливості композиції та стилістичних засобів |
1 |
|
|
21 |
|
Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Поетичність образу Ярославни. Образ Руської (української) землі. |
1 |
|
|
22 |
|
Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. |
1 |
|
|
23 |
|
УПЧ № 2. Дерево пам’яті. Книга українського історичного оповідання. |
1 |
|
|
24 |
|
КР № 2 «Українська середньовічна літ.» та «Оригінальна література княжої Руси-України» |
1 |
|
|
Тематична 2 |
|
|
||
|
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко (5) |
|
|
||
|
25
|
|
Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні («Буквар»1574; «Апостол» 1574; «Біблія» 1581). ТЛ: Ренесанс, Бароко. |
1 |
|
|
26 |
|
Іван Вишенський (мислитель, богослов, полеміст, його найвидатніший твір «Послання до єпископів»), Іван Величковський (Фігурні (курйозні) вірші (із рукописної книги «Зегар з полузегарком» із збірки «Млеко»), Дмитро Туптало, Семен Климовський («Їхав козак за Дунай»), Феофан Прокопович – видатні діячі української культури. |
1 |
|
|
27 |
|
УПЧ № 3. Вишенський І. твори (в перекладі В. Шевчука) |
|
|
|
28 |
|
Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С.Величка) та «Історію русів». Найголовніші літописні оповіді: Чорна рада 1663р. у Ніжині (з «Літопису Самовидця»); битва козаків з поляками під Корсунем 1648р. під керівництвом Богдана Хмельницького (із «Літопису Григорія Грабянки»); про напад татар на Запорізьку Січ 1657р. і боротьба з ними І.Сірка (із «Літопису Самійла Величка») |
1 |
|
|
29 |
|
Давня українська драматургія (шкільна драма, інтермедія). Вертеп як вид лялькового театрального дійства. |
1 |
|
|
30 |
|
КР № 3 «Українська література Ренесансу і бароко». Тестування |
1 |
|
|
Григорій Сковорода (5) |
|
|
||
|
31 |
|
Життя і творчість філософа, просвітителя, поета Григорія Сковороди. Його християнські моральноетичні ідеали. |
1 |
|
|
32 |
|
Збірка «Сад божественних пісень», «Байки харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г.Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну працю». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. |
1 |
|
|
33 |
|
Тематика віршів, поетичний образ Саду. «Пісня 28» зі збірки, її ідейний зміст. Гостра критика тогочасного суспільного ладу, його несправедливості («Всякому місту – звичай і права»). |
1 |
Напам’ять |
|
|
|
Уславлення свободи як найвищої цінності людини «De libertate». |
|
|
|
34 |
|
Повчальний характер і художні особливості притч збірки «Байки харківські». Образне втілення ідеї «сродної праці» («Бджола і Шершень»). Майстерність діалогічної форми викладу. Мудрість і лаконізм афоризмів Г.Сковороди, його місце в українській літературі та світовій філософській світовій думці. ТЛ: афоризм |
1 |
|
|
35 |
|
УЛРК № 1. Валерій Кулик «Вінок сонетів» |
1 |
|
|
36 |
|
ЗМ № 2. Написання есе «Зустріч із Григорієм Сковородою» |
1 |
|
|
37 |
|
КР № 4. Твір на тему «Значення творчості Г.Сковородою для мене і моїх сучасників» |
1 |
|
|
Тематична 3 |
|
|
||
|
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (70) |
|
|
||
|
Українська література кінця XVIII – перших десятиліть XIXст.(до шевченківський період) (1) |
|
|
||
|
38 |
|
Суспільно-історичні, культурні обставини становлення нової української літератури. Літературний процес кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу – предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму; бурлескна стильова течія). Найвидатніші митці: І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, М.Шашкевич, Т.Шевченко, П.Куліш, Л.Глібов, Марко Вовчок, Ю.Федькович. ТЛ: літературний напрям, течія. |
1 |
|
|
Іван Котляревський (8) |
|
|
||
|
39 |
|
Творчість І.Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Поет, драматург і театральний діяч. |
1 |
|
|
40 |
|
Історія появи «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картинки пекла). ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Поглиблення знань про силабо-тонічне віршування. |
1 |
Аналізувати розділи (на вибір) |
|
41 |
|
Втілення в образах Енея і троянців (Низа й Евріала) волелюбних прагнень українського народу, його високих моральних якостей. «Енеїда» як енциклопедія українських звичаїв, побуту, обрядів. Особливості жанру. Багатство народної мови. Оригінальність віршової форми. |
1 |
Напам’ять (уривок на вибір) |
|
42 |
|
Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, яка відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. |
1 |
|
|
43 |
|
Соціально-побутовий характер конфлікту. Показ духовної та моральної вищості представників трудового народу (Петра, Миколи, Терпилихи) над представниками вищих верств суспільства (Виборним, Возним). Драматургічна майстерність автора. Роль пісні у творі. |
1 |
|
|
44 |
|
«Москаль-чарівник» – перший водевіль нової української літератури. Художнє зображення національних характерів (Чупрун, Тетяна, Финтик). Михайло Щепкін у ролі Чупруна. ТЛ: водевіль. |
1 |
|
|
45 |
|
Т.Шевченко про значення творчості І.Котляревського в українській літературі. |
1 |
|
|
46 |
|
ЗМ №3. Письмовий твір на одну з тем: «Новаторський характер п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Роль пісні в п’єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка»; «Енеїда» І.Котляревського – енциклопедія українознавства», «Народність поеми І. Котляревського «Енеїда». |
1 |
|
|
47 |
|
КР № 5 «І. Котляревський». Тестування |
1 |
|
|
Тематична 4 |
|
|
||
|
Григорій Квітка-Основ’яненко (5) |
|
|
||
|
48 |
|
Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І.Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. ТЛ: сентименталізм. |
1 |
|
|
49 |
|
«Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, взірець сентименталізму. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні (Марусі). |
1 |
|
|
50 |
|
Інші персонажі повісті: розважливість, батьківське піклування (Наум Дрот), вірність у коханні (Василь). Композиція повісті. Трагічний злам усталеного ходу подій як нагадування про стихійниї плин людського життя. |
1 |
|
|
51 |
|
Оповідання «Салдацький патрет» як зразок бурлескно-реалістичних творів письменника. Природа сміху в оповіданні. Підтекст твору. П. Куліш про К. Квітку. |
1 |
|
|
52 |
|
УЛРК № 2. |
1 |
|
|
53 |
|
КР № 6 «Г. Квітка-Основ’яненко». Різнорівневі завдання |
|
|
|
54 |
|
УПЧ № 4. Г. Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма» |
1 |
|
|
55 |
|
ЗМ № 4. Усна характеристика персонажа із прочитаних творів Г. Квітки-Основ’яненка. |
1 |
|
|
Тематична 5 |
|
|
||
|
Література українського романтизму (8) |
|
|
||
|
56 –
57 |
|
Ідейно-художні особливості романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»). ТЛ: романтизм. Поети-романтики (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А.Метлинський, В. Забіла, М. Петренко, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Шашкевич). Байкарська творчість поетів-романтиків (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка). |
2 |
|
|
58 |
|
П. Гулак-Артемовський – перший байкар-класик української літератури. Започаткування байкиказки («Пан та Собака»). Собака як алегоричний, узагальнюючий образ. Глибоке співчуття поета безправному селянству, осуд деспотизму та сваволі панів. Оспівування прагнення людини до волі (байка-мініатюра «Дві пташки в клітці»). |
1 |
|
|
59 |
|
Балада «Рибалка» П. Гулака-Артемовського. Вічна тема кохання (мотив сильнішого за людину потягу, уособленого в русалці). |
1 |
|
|
60 |
|
Засоби романтичного зображення («Соловейко» М.Костомарова). приховане порівнянн: соловейко і «співець»-поет. Відгук співу в романтично настроєній душі. |
1 |
|
|
61 |
|
Євген Гребінка. Педагогічна і видавнича діяльність письменника, його участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва. Збірка байок «Малоросійські приказки». Байка «Ведмежий суд» (викриття несправедливості кріпосницького судочинства). Мотиви моральної вищості поаедінки простого народу над бундючістю «панів», неможливість довірливих стосунків із ними («Пшениця», «Вовк і Огонь»). Висока оцінка І. Франком байкарської майстерності Є. Гребінки. |
1 |
|
|
62 |
|
Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Очи чѐрные»). ТЛ: романс. |
1 |
|
|
63 |
|
Зачинатель нової української літератури на західних землях – Маркіян Шашкевич. Фольклорні мотиви у «Веснівці», змалювання краси рідної природи, образотворчі засоби поезії. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур. |
1 |
|
|
64 |
|
Повторення на узагальнення вивченого |
1 |
|
|
Зошит. Тематична 6. І семестр. Скоригована. |
||||
|
ІІ СЕМЕСТР |
||||
|
Микола Гоголь «Тарас Бульба» (5) |
||||
|
65 |
|
Творчість М. Гоголя, уродженця України, російського письменника, її місце на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибин національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. |
1 |
|
|
66 |
|
Повість «Тарас Бульба». Сюжет твору як узагальнення й систематизація драматичної історії України. |
1 |
|
|
67 |
|
Внутрішній епічний розмах твору; піднесено-героїчний образ головного героя. |
1 |
|
|
68 |
|
Колізія морального і національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби (Остап та Андій). |
1 |
|
|
69 |
|
Збагачення й вияскравлення української культурної традиції творчості М. Гоголя, її вплив на розвиток українського письменства. |
1
|
|
|
70 |
|
ЗМ № 5. Письмовий твір/есе за прочитаним твором. |
1 |
|
|
71 |
|
КР № 7. Тестування «Поети-романтики. Микола Гоголь» |
1 |
|
|
Тематична 1 |
||||
|
Тарас Шевченко (26) |
||||
|
72 – 73 |
|
Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його виняткове значення. Життєвий і творчий шлях письменника, основні періоди творчості. |
2 |
|
|
74 |
|
Рання творчість. Перше видання «Кобзаря» (1840). Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої...»). Засоби художньої виразності, ліричні відступи, багатство звукової організації вірша, його мелодійність, народні образи-символи. Умовність у баладі «Причинна», тривога за жіночу долю, висока художня майстерність. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»). ТЛ: послання. |
1 |
|
|
75 |
|
Історична тема в ранній творчості Т.Шевченка («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). |
1 |
|
|
76 |
|
Особливості періоду «трьох літ» у творчості т. Шевченка. Найвідоміші вірші («Три літа», «Заповіт», «Минають дні, минають ночі...». |
1 |
|
|
77 |
|
Поема («комедія») «Сон» і сучасна поетові суспільно-політична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний пафос поеми, його спрямування. ТЛ: гротеск, поетика контрасту, умовність. |
1 |
Фрагмент із поеми напам’ять. |
|
78 – 79 |
|
«Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми – неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн. Присвята Якову де Бальмену. Своєрідність композиції. Поетичний образ Прометея, його символічний зміст. Художня майстерність автора. |
2 |
Вступний уривок із поеми напам’ять. |
|
80 |
|
Містерія «Великий льох». Моральний, політичний та прогностичний сенси «розкопаного» історичного минулого. Символічний смисл образів. Оцінка поетом історичних постатей. ТЛ: поема-містерія. |
1 |
|
|
81 |
|
«Стоїть в селі Суботові...». Художня оцінка діяльності Богдана Хмельницького (зокрема, «возз’єднання» України з Росією 1654 р.). Зв’язок із «Великим льохом». |
1 |
|
|
82 |
|
КР № 8. Контрольний письмовий твір. |
1 |
|
|
Тематична 2 |
||||
|
83 – 84 |
|
«І мертвим, і живим, і ненародженим…». Специфіка жанру. Патріотичний, революційний і сатиричний пафос поеми. Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Заперечення комплексу меншовартості. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо). ТЛ: посланіє. |
2 |
Фрагмент із посланія напам’ять. |
|
85 |
|
Тема жіночої долі у творчості Т.Шевченка. «Вічна» тема матері й сина. Еволюція жіночого образу в поезії Шевченка. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний («Катерина»), реалістичнопобутовий («Наймичка», «На панщині пшеницю жала…»), символічно-узагальнений («Марія»). |
1 |
|
|
86 |
|
Поема «Катерина». Художнє відтворення конфлікту між щирим і природним почуттям, прагненням |
1 |
|
|
|
|
Катерини до щастя й жорстокими умовами тогочасного життя. Ліричні відступи в поемі, роль пейзажу. |
|
|
|||
|
87 |
|
Поема «Наймичка». Трагедія жінки з соціальних низів; боротьба за своє материнство. Людина з народу. Гуманістичний пафос поеми, поетичний опис звершення циклу її життя. |
1 |
Прикінцевий уривок із поеми напам’ять |
|||
|
88 |
|
ЗМ № 6. Усний твір-характеристика персонажа поем «Катерина» і «Наймичка». |
|
|
|||
|
89 |
|
Поезія «Сон» («На панщині пшеницю жалаю...»). Пристрасна мрія матері про гідне життя своєї дитини; невибагливість народних уявлень про щастя. Поезія «У нашім раї на землі...». Пафос творів Шевченка про жіночу долю, їхній наскрізний ліризм. |
1 |
|
|||
|
90 |
|
Поема «Марія». |
1 |
|
|||
|
91 |
|
УЛРК № 3. |
1 |
|
|||
|
92 |
|
КР № 9. Розгорнуті відповіді на запитання. |
1 |
|
|||
|
93 |
|
УПЧ № 5. Т. Шевченко «Назар Стодоля». |
|
|
|||
|
Тематична 3 |
|||||||
|
94 |
|
Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, високе філософське призначення життя людини на землі. Самотність поета («І виріс я на чужині…», «Самому чудно. А де ж дітись?..», «Росли укупочці, зросли…», «N. N.» («Сонце заходить, гори чорніють…»), «І досі сниться: під горою…»). |
1 |
|
|||
|
95 |
|
Підбиття підсумків чесно прожитого життя («Один у другого питаєм…», «Доля»). Медитаційний характер лірики. Образотворчі засоби. Майстерність змалювання поетом станів природи. Тонке нюансування настроїв людини. ТЛ: ліричний герой (поглиблено), лірична медитація. |
1 |
Напам’ять «Доля» |
|||
|
96 |
|
Біблія в житті Т.Шевченка. Цикл «Давидові псалми». Осмислення поетом Бога, норм християнської моралі крізь біблійні тексти («Блаженний муж на лукаву…»). Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у Т.Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності, неправедними діяннями «сильних світу», пригнічення люду новими, внутрішніми «ворогами». Біблійні реалії в текстах творів. Звернення до Бога з проханням змінити стан світу; Бог як оплот надії чесної людини. Ідеал життя згідно «закону Господнього». |
1 |
|
|||
|
97 |
|
Світле пророцтво поета («Ісаія. Глава 35»). Вираження мрій поета про вільне і щасливе життя в Україні. ТЛ: псалом |
1 |
|
|||
|
98 |
|
|
Світова велич українського поета. |
Огляд вивченої поетичної спадщини Т. Шевченка і його |
1 |
|
|
|
малярського доробку, прози, драматургії, міркувань із «Щоденника», прози, драматургії, образів |
|
||||||
|
його малярства. |
|||||||
|
99 |
|
Визначні діячі світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів. Шевченко та історичний поступ України. Вшанування пам‘яті поета. Розвиток шевченкознавства. Лауреати Національної премії ім. Т.Шевченка. |
1 |
|
|||
|
100 |
|
ЗМ № 7. Письмовий твір за творчістю Т.Г.Шевченка. |
1 |
|
|||
|
101 |
|
КР № 10. Тестування |
1 |
|
|||
|
102 |
|
УЛРК № 4. Херсонські письменник про Т. Шевченка |
1 |
|
|||
|
Тематична 4 |
|||||||
|
Пантелеймон Куліш (5) |
|||||||
|
103 |
|
П. Куліш – письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач («Біблія», твори Шекспіра, Й.-В. Гете), автор підручників для школи, першого українського правопису «кулішівка». Вплив на П.Куліша ідей європейського просвітництва: «Українець у Європі, європеєць в Україні». Романтичний світогляд. Ентузіазм і жертовність П. Куліша у громадській та культурницькій роботі на шляху духовного відродження і культурного збагачення нації. |
1 |
|
|||
|
104 |
|
УПЧ № 6. П.Куліш «Дівоче серце». |
1 |
|
|||
|
105 |
|
«Чорна рада» – перший україномовний історичний роман. Походження його назви. Історична основа сюжету й авторська уява, романтичність стилю. ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман. |
1 |
|
|||
|
106 – 107 |
|
Динамічний інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв (чоловік Божий – носій основної ідеї. Хутір – символ українського способу життя; Черевань – уособлення щасливого хутірського життя; Іван Шрам і Яким Сомко – носії ідеї державності України; Леся і Петро Шраменко – уособлення сімейної ідилії, як символу незнищенності українців, України; Кирило Тур – втілення запорозької вольниці та козацького лицарства). |
2 |
|
|||
|
108 |
|
Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т.Шевченком. |
1 |
|
|||
|
Марко Вовчок (4) |
|||||||
|
109 |
|
Життя і творчість (твори українською, російською, французькою мовами). Марко Вовчок як перекладач (Ж. Верна, Г.-Х. Андерсена, П.Е.Брема). |
1 |
|
|||
|
110 |
|
Збірка «Народних оповідань». Продовження шевченківських традицій – жіноча доля, осуд кріпацтва (оповідання «Козачка», «Два сини», «Максим Гримач») |
1 |
|
|||
|
111
|
|
«Інститутка» – перша соціальна повість в українській літературі. Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. ТЛ: реалізм |
1 |
|
|||
|
112 |
|
Образ персонажів: протиставлення кріпачки Устини панночці-інститутці. Авторська позиція у творі. |
1 |
|
|||
|
113 |
|
ЗМ № 8 (усно). Інтерв’ю з письменницею. |
1 |
|
|||
|
114 |
|
КР № 11. Контрольний твір. |
1 |
|
|||
|
Тематична 5 |
|
|
|||||
|
Українська поезія ІІ половини ХІХ ст. (4) |
|
|
|||||
|
115 – 116 |
|
Відомі поети (Степан Руданський, Леонід Глібов, Яків Щоголів, Іван Манжура, Юрій Федькович, Михайло Старицький, Володимир Самійленко, Борис Грінченко). Страдницький життєвий шлях і творчість Павла Грабовського, революціонера-народника, борця за українську справу. Оптимістичні мотиви у творчості поета-засланця («Надія»). Зразок громадянської лірики («Справжні герої»). Дружні взаємини з Надією Сигидою, її образ у поезії «До Н. К. С.». |
2 |
|
|||
|
117 |
|
Михайло Старицький – драматург, поет, прозаїк, театральний діяч. «Не захвати солодкого зомління…» (із циклу «Монологи про кохання»). Духовне начало в коханні. Поетичні засоби (пейзаж, фантастичні мотиви) для вираження почуття. |
1 |
|
|||
|
118 |
|
Володимир Самійленко. «Не вмре поезія». Значення мистецтва, літератури в житті народу, ідея їх незнищенності. |
1 |
|
|||
|
Юрій-Осип Федькович (4) |
|
|
|||||
|
119 |
|
Юрій Федькович – поет, прозаїк, перекладач, перший буковинський письменник-демократ, вплив на його поезію творчості Т. Шевченка. |
1 |
|
|||
|
120
|
|
Балада «Добуш». Образ Добуша (Довбуша) у творчості письменника, у фольклорних легендах, його стосунок до історичної постаті народного месника XVIII ст. Казкові риси у зображенні героя, зосередження поетичного викладу на вирішальному моменті його долі. |
1 |
|
|||
|
121 |
|
«Сокільська княгиня». Розвиток культивованого в європейській поезії мотиву зачарованості вродою. Майстерність непрямого зображення (загибель героя), виразність пейзажного малюнка. |
1 |
|
|||
|
122
|
|
Федькович і німецькомовна поезія. «Стрілець» – твір за мотивами Ф. Шиллера. Символіка «долу» та «гір», фантастичного образу гірської цариці. Протиставлення природи та цивілізації, вільного життя і буденної корисливості. |
|
|
|||
|
123 |
|
КР № 12. Тестування |
1 |
|
|||
|
Тематична 6 |
|
|
|||||
|
Українська проза ІІ половини ХІХ ст. (11) |
|
|
|||||
|
124 |
|
Загальний огляд розвитку української прози другої половини ХІХ ст. Удосконалення реалістичних традицій. Основні літературні постаті. |
1 |
|
|||
|
Іван Нечуй-Левицький (4) |
|
|
|||||
|
125
|
|
Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І.Франко). Її загальна характеристика. |
1 |
|
|||
|
126 |
|
«Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Гумористичний ракурс зображення та необхідність його врахування при інтерпретації повісті. |
1 |
|
|||
|
127 |
|
Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні характери в повісті. |
1 |
|
|||
|
128 - 129 |
|
Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного. ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка. |
1 |
|
|||
|
Іван Франко (6) |
|
|
|||||
|
130 |
|
Письменник, учений, громадський діяч. Життя і творчість митця. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Основні книги і праці. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної свідомості. Творчість І.Франка в музиці. Франко і світова література. |
1 |
|
|||
|
131 |
|
УПЧ № 7. І. Франко «Зів’яле листя». |
1 |
|
|||
|
132 – 133 |
|
Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, збереження історичної пам’яті. Пролог до поеми − заповіт українському народові. |
2 |
Прикінцевий уривок із присвяти до поеми «Та прийде час...» |
|||
|
Тематична 7 |
|
|
|||||
|
134 |
|
«Каменярі». Зв’язок твору з подвижницькою діяльністю І. Франка в розбудові української культури, піднесенні освітнього рівня народу. Алегоричний образ каменярів. Художні засоби поезії. Віршовий розмір. |
1 |
|
|||
|
135 |
|
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня». Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання. |
1 |
|
|||
|
136 |
|
«К.П.». Збірка «З вершин і низин», цикл «Знайомим і незнайомим». Факти із життя поета, піднесені до художнього узагальнення. Франків ідеал поєднання краси і духовного багатства, вимога духовного зростання особистості. ТЛ: філософська поема, любовна лірика. |
1 |
|
|||
|
137 |
|
КР № 13. Тестування |
1 |
|
|||
|
138 |
|
УПЧ № 8. Ю. Косач «Володарка Понтиди». |
1 |
|
|||
|
139 |
|
Урок-підсумок. |
1 |
|
|||
|
140 |
|
Проведення бесіди про твори, що вивчалися упродовж року й найбільше запам’яталися. |
1 |
|
|||
|
Зошит. Тематична 8. ІІ семестр. Скоригована. Річна. |
|
|
|||||
|
а |
б |
в |
г |
ґ |
д |
е |
є |
ж |
з |
и |
і |
ї |
й |
к |
л |
м |
н |
о |
п |
р |
с |
т |
у |
ф |
х |
ц |
ч |
ш |
щ |
ь |
ю |
я |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
10 к л а с
Українська мова (профільний рівень)
(140 год на рік, 4 год на тиждень)
Календарно-тематичне планування для 10-го класу складено відповідно до Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська мова: 10–11 класи. – Профільний рівень / Мацько Л. І., Груба Т. Л., Семеног О. М., Симоненко Т. В. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
|
Форми контролю |
|
І семестр |
|
II семестр |
|
Перевірка мовної теми |
3 |
|
3 |
|
|
Письмо: |
|
|
|
|
|
есе |
1 |
|
1 |
|
|
переказ |
1 |
|
1 |
|
|
твір |
1 |
|
1 |
|
|
Говоріння: |
|
|
|
|
|
Діалог |
1 |
|
|
|
|
Усний переказ |
1 |
|
|
|
|
Усний твір |
|
|
1 |
|
Оцінювання говоріння у профільних класах здійснюється так, щоб кожний учень одержав мінімум дві оцінки. Для цих видів контролю не відводять окремого уроку, а оцінки виводять двічі на рік, виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
І с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
|
Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні |
||
|
1 |
|
Мова як знакова система і суспільне явище. Мова і держава. Українське законодавство про мову. Мовна ситуація в державі. Мовнi обов’язки громадян. «Мовний суржик», його причини. Проблеми екології української мови. |
|
|
2 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Офіційне і неофіційне, публічне і непублічне мовленнєве спілкування. Вербальні й невербальні засоби спілкування. |
|
|
3 |
|
Українська мова як одна з індоєвропейських мов. Українська мова в колі слов’янських мов. Ознаки самобутності української мови. |
|
|
4 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця і слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини комунікативних помилок. |
|
|
5 |
|
Культура усного і писемного мовлення, питання культури мовлення в оцінці видатних громадських діячів, учених, письменників. |
|
|
6 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Комунікативні ознаки мовлення. Поняття про комунікативну доцільність, точність, ясність, правильність, чистоту, логіку, послідовність, образність, виразність, естетичність мови. |
|
|
7 |
|
Поняття про колорит мовлення: урочисте, ввічливе, офіційне, інтимно-ласкаве, фамільярне, гумористичне, сатиричне мовлення. Словник-довідник з культури української мови. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 1 |
|
||
|
|
З історії розвитку української мови |
||
|
8 |
|
Основні етапи формування і розвитку української національної мови. |
|
|
9 |
|
Поява писемності у східних слов’ян. Створення слов’янського алфавіту. Роль Кирила і Мефодія у становленні слов’янської писемності. Кирилиця як основа для розвитку слов’янських систем письма. Види письма в період Київської Русі. |
|
|
10 |
|
Короткі відомості з історії української писемності. «Граматика» Мелетія Смотрицького (1619). Перша рукописна граматика української мови Івана Ужевича (1643 р.). |
|
|
11 |
|
Особливості розвитку української мови на сучасному етапі. |
|
|
|
Сучасна українська мова як вища форма існування національної мови |
||
|
12 |
|
Форми існування української мови (загальнонародна мова, літературна мова, просторіччя, діалект, професійні різновиди, жаргон, арго). |
|
|
13 |
|
Писемна й усна форми літературної мови. |
|
|
14 |
|
Діалекти як історична база літературних мов. |
|
|
15 |
|
Територіальні і соціальні діалекти. Мова міста. Мова села. |
|
|
16 |
|
Контрольна робота №1. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні. З історії розвитку української мови. Сучасна українська мова як вища форма існування національної мови (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 2 |
|
||
|
|
Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему |
||
|
17 |
|
Місце фонетики та орфоепії в системі мови. З історії української фонетики. |
|
|
18 |
|
Класифікація голосних і приголосних звуків. Звук мовлення і фонема. Інваріант, позиційний варіант фонеми. |
|
|
19 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Усний докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.). |
|
|
20 |
|
Зміни голосних і приголосних у мовному потоці. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Відбиття цих явищ на письмі. Приставні приголосні. Метатеза. |
|
|
21 |
|
Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Чергування [о] та [е] з [і]. Чергування [о] і [е] з нулем звука. Чергування [о] з [е] після [ж], [ч], [ш], [дж] та [й]. |
|
|
22–23 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.). |
|
|
24 |
|
Чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] та [з], [ц], [с]. |
|
|
25 |
|
Основні випадки чергування у –в, і – й, з – із – зі (зо). |
|
|
26 |
|
Стилістичні засоби фонетики. Милозвучність української мови. Правильна артикуляція і дикція. |
|
|
27 |
|
Правильна артикуляція і дикція. Експресивні можливості звуків української мови. Звукопис. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 3 |
|
||
|
|
Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови |
||
|
28 |
|
Основні норми сучасної літературної вимови. Особливості вимови голосних, деяких приголосних звуків та сполучень їх (гортанного і проривного звуків [г] і [ґ], сонорних, [дж], [дз], шиплячих [ж], [ч], [ш], задньоязикових [г], [к], [х], груп приголосних (уподібнення, спрощення), м’яких і пом’якшених, а також подовжених приголосних). |
|
|
29 |
|
Повноголосся як одна з основних характеристик української вимови. Вимова слів з апострофом. |
|
|
30 |
|
Соціолінгвістичні фактори, що впливають на вимову людини. Основні джерела нормативного мовлення. Мова мас-медіа. Сценічна мова. Особливості вимови імен та по батькові. |
|
|
31 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Читання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру, в т. ч. електронного, різних стилів, типів і жанрів мовлення. |
|
|
32 |
|
Інтонаційні особливості українського мовлення. Наголос в українській мові, його види, роль у розрізненні слів та їхніх форм. Паралельне наголошування. Семантико-граматична диференціація лексем за допомогою наголосу. |
|
|
33 |
|
Орфоепічна норма. Особливості використання орфоепічного словника. |
|
|
34 |
|
Контрольне есе. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 4 |
|
||
|
Українська графіка. Українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів |
|||
|
35 |
|
З історії становлення і розвитку української графіки й орфографії. Основні принципи української орфографії. |
|
|
36 |
|
Cкладні випадки вживання м’якого знака, апострофа. |
|
|
37 |
|
Вживання великої літери. Лапки у власних назвах. |
|
|
38 |
|
Написання складних слів разом, окремо, через дефіс. |
|
|
39 |
|
Правопис складноскорочених слів. |
|
|
40 |
|
Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. |
|
|
41 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування. Дебати як форма дискусій. |
|
|
42 |
|
Складоподіл і правила переносу слів із рядка в рядок. Графічне скорочення слів. Правопис географічних назв. Написання слів іншомовного походження. Історичний коментар до різних мовних явищ. |
|
|
43 |
|
Основні орфографічні норми. Типові помилки, зумовлені відхиленням від орфографічної норми. Нововведення в українському правописі. |
|
|
44 |
|
Редагування тексту з орфографічними помилками. Використання орфографічного словника для перевірки написання слів та їхніх форм. Словник іншомовних слів. |
|
|
45 |
|
Контрольна робота №2. Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему. Українська орфоепія. Українська графіка (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 5 |
|||
|
Лексикологія української мови |
|||
|
46 |
|
Слово як основна одиниця мови. Слово і поняття. Системні відношення в лексиці української мови. Семасіологія як учення про значення слів і виразів. Оцінні властивості слів на позначення слуху, зору, дотику. |
|
|
47 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Особливості аудіювання (слухання). Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). |
|
|
48 |
|
Багатозначні й однозначні слова. Пряме і переносне значення. |
|
|
49 |
|
Омоніми, види їх: омоформи, омофони, омографи, міжмовні омоніми. Повні і неповні омоніми. Поняття про пароніми. |
|
|
50 |
|
Синоніми, види їх, уживання. Синонімічний ряд. Антоніми, види їх, уживання. |
|
|
51 |
|
Лексичні норми. Уживання слова відповідно до його лексичного значення. Використання тлумачного словника. |
|
|
52 |
|
Мовна надмірність (багатослів’я, плеоназм, тавтологія) і мовна недостатність. Словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів. Словник символів. |
|
|
53 |
|
Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Слова, успадковані з індоєвропейських та східнослов’янських мовних спільностей. Українізми в лексичному складі інших мов. |
|
|
54 |
|
Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Латинські і грецькі елементи у складі різних груп лексики. Причини і джерела лексичних запозичень. Слова іншомовного походження та інтернаціоналізми у складі української мови. Новi iншомовнi запозичення. |
|
|
55 |
|
Кальки. Варваризми. Старослов’янізми, їхні ознаки, роль у розвитку української мови. |
|
|
56–57 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний твір-роздум на суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 6 |
|||
|
58 |
|
Лексика української мови за сферою її використання, стилістичною диференціацією. Загальновживані слова. Лінгвокультуреми – слова з національно-культурним компонентом значення. Лексичне багатство діалектної лексики. Етнографізми. Топоніміка й ономастика у складі української лексики. Етимологія. |
|
|
59 |
|
Розмовна, просторічна, емоційно забарвлена лексика. Молодіжний сленг. Екзотизми. Пуризми. Наукова лексика. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни. Канцеляризми. Штампи. |
|
|
60 |
|
Робота з діалектним словником. Стилістичне використання канцеляризмів, штампів. Причини порушень лексичних норм. Явище мовної інтерференції. Словник лінгвістичних термінів. |
|
|
61 |
|
Застарілі слова та різновиди їх. Архаїзми, історизми. Можливiсть вiдтворення духовної культури за архаїчною лексикою. Неологізми. Загальномовні та авторські неологізми. |
|
|
62 |
|
Контрольна робота №3. Лексикологія української мови (тестування). |
|
|
63 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності. Текстоутворювальні категорії. Закономірності побудови тексту. Інформаційна переробка текстів різних функційних стилів і жанрів. |
|
|
64 |
|
Повторення та узагальнення вивченого. |
|
|
ЗОШИТ. ТЕМАТИЧНА 7. ДІАЛОГ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ. І СЕМЕСТР. СКОРИГОВАНА |
|||
ІІ с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
|
Фразеологія як розділ мовознавства |
||
|
65 |
|
Фразеологічні одиниці української мови. Основні ознаки фразеологізмів. |
|
|
66 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Поняття про стилістичну систему української мови (стилі, підстилі, стилістичні засоби, способи і прийоми організації стилістичних засобів у тексті). Розмовний стиль, сфера його використання, призначення, основні ознаки. |
|
|
67 |
|
Джерела української фразеології. Національна специфіка української фразеології. |
|
|
68 |
|
Прислів’я і приказки, крилаті вислови. Стійкі народні порівняння. Побажання, приповідки, каламбури, їхній оцінний зміст. |
|
|
69 |
|
Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів. |
|
|
70 |
|
Фразеологія власне українського походження. Фразеологізми з античної міфології. |
|
|
71 |
|
Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова. Фразеологізми з професійної мови. |
|
|
72 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного мовлення. Жанри розмовного мовлення. |
|
|
|
Українська лексикографія як розділ мовознавства про укладання словників |
||
|
73 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Науковий стиль, сфери використання і призначення. Основні ознаки наукового стилю: логічність, точність, абстрактність, узагальненість, об’єктивність викладу. Наукова метафорика. |
|
|
74 |
|
Словники як відображення історії і культури українського народу. Загальні відомості про словники. Основні типи словників, особливості їхньої побудови. |
|
|
75 |
|
Енциклопедичні, лінгвістичні (одномовні, двомовні, перекладні) словники. Відмінність словникових статей у різних словниках. |
|
|
76 |
|
З історії лексикографії. Словник Лаврентія Зизанія (1596 р.), «Лексикон» Памви Беринди (1627 р.). |
|
|
77 |
|
Сучасні словники української мови. Українські електронні словники. Стилістичні засоби лексикографії. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 1 |
|
||
|
|
Морфеміка і словотвір української мови як учення про будову і творення слів |
||
|
78 |
|
Морфемна і словотвірна структура слова. Основа похідна і непохідна. Твірна основа. |
|
|
79 |
|
Основні способи словотвору в сучасній українській мові: морфологічні й неморфологічні. |
|
|
80 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Підстилі наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний та їх особливості. |
|
|
81 |
|
Історичні зміни в морфемному складі слова. Етимологія як учення про походження слів. |
|
|
82 |
|
Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту. |
|
|
83 |
|
Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. |
|
|
84 |
|
Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова, способи творення та написання їх. |
|
|
85 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Основні жанри наукового стилю. Бесіди, дискусії, повідомлення на наукові теми. Структура текстів різних жанрів. |
|
|
86 |
|
Стилістичне використання засобів словотвору. Національно-специфічне вживання зменшенопестливих форм. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, правильна вимова їх. |
|
|
87 |
|
Усунення помилок, пов’язаних із порушенням норм українського словотвору. Морфемний словник. Етимологічний словник. |
|
|
88 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Особливості конспектування. Читання наукової, науково-популярної статті, довідкової літератури. |
|
|
89 |
|
Контрольна робота №4. Фразеологія. Українська лексикографія. Морфеміка і словотвір української мови (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 2 |
|||
|
Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови |
|||
|
90 |
|
Морфологічні норми. Морфологічні засоби виразності мови. Граматичні категорії, граматичні значення і граматичні форми. Основні способи вираження граматичних значень. |
|
|
91 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Конспект прочитаного (художнього твору, публіцистичної та науково-популярної статті). Тематичні виписки, план (складний), тези. |
|
|
92 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Написання доповідей, рефератів, анотацій, тез, рецензій з навчальнонаукової проблеми. Спільне і відмінне між ними. Редагування. |
|
|
93 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Бібліографічний пошук на тему наукової роботи із залученням сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Бібліографія. Анотація. |
|
|
94 |
|
Основні поняття морфології. Словозміна. Парадигма. Словоформа. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. |
|
|
95–96 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням. |
|
|
97 |
|
Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменника. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах, мають лише форму однини або множини. Особливості роду іменників – назв осіб за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні особливості іменників середнього і спільного роду. |
|
|
98 |
|
Словозмінні паралелі іменників, їхні стилістичні особливості. Форми іменників О.в. і М.в. з прийменниками на позначення руху у просторі. Н.в. іменників із сполучниками як, мов, неначе,мов. |
|
|
99 |
|
Відмінювання іменників ІІ відміни. Родовий відмінок іменників ІІ відміни. Невідмінювані іменники. Стилістичне використання кличного відмінка. |
|
|
100 |
|
Стилістичні особливості форм числа іменників. Стилістичне використання кличного відмінка іменників. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 3 |
|||
|
101 |
|
Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їхні особливості і функціонування в мовленні. Перехід відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні. |
|
|
102 |
|
Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні і короткі форми прикметників, стягнені і нестягнені форми повних прикметників, особливості функціонування їх у сучасній українській мові. |
|
|
103 |
|
Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників. |
|
|
104 |
|
Урок мовленнєвого
розвитку. Аудіювання текстів дiалогічного та
монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення. |
|
|
105 |
|
Стилістичне використання якісних, відносних, присвійних прикметників. Стилістична роль повних і коротких прикметників. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників. Словник епітетів української мови. |
|
|
106 |
|
Своєрідність займенника як частини мови. Розряди займенників за значенням, характеристика їх. Групи займенників. |
|
|
107 |
|
Відмінювання займенників. Явище прономіналізації. Правопис займенників. Написання заперечних, неозначених займенників. Перехід займенників в інші частини мови. Стилістичні функції займенників. |
|
|
108 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Електронний лист. Смс-повідомлення. |
|
|
109 |
|
Числівник як частина мови. Формування числівника як частини мови. Число і числівник. Розряди числівників за значенням, характеристика їх. Групи числівників за будовою. |
|
|
110 |
|
Відмінювання числівників. Паралельне використання відмінкових форм числа. Паралельне вживання числівників з іменниками у непрямих відмінках. |
|
|
111 |
|
Синтаксичні функції числівників. Написання числівників і відчислівникових слів. |
|
|
112 |
|
Контрольна робота №5. Українська морфологія як розділ мовознавства (І частина) (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 4 |
|||
|
113 |
|
Дієслово як частина мови. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані, незмінні. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова. |
|
|
114 |
|
Особливості семантики, граматичні ознаки дієслів. Дві основи дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Словозміна дієслів І та ІІ дієвідміни. |
|
|
115 |
|
Види дієслів (доконаний і недоконаний), творення їх, вживання одного у значенні іншого. Часи дієслів (теперішній, минулий, майбутній), творення їх. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий), творення їх. |
|
|
116 |
|
Особові, родові, числові форми дієслів. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслова. Зворотні дієслова. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу. |
|
|
117 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Доповідь у науковому стилі (підготовча робота). |
|
|
118 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Доповідь у науковому стилі (виступ). |
|
|
119 |
|
Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, відмінювання їх. |
|
|
120 |
|
Творення і правопис дієприкметників. Відмінювання і вживання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники. Безособові форми на -но, -то. |
|
|
121 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Усний текст-роздум або комбінований текст, що відповідає досвіду, інтересам, психологічним особливостям, для досягнення життєвих цілей. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 5 |
|||
|
122 |
|
Дієприслівник. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. |
|
|
123 |
|
Дієприслівниковий зворот. Творення і вживання дієприслівників. |
|
|
124 |
|
Контрольне есе. |
|
|
125 |
|
Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням: обставинні й означальні. Морфологічні типи прислівників. |
|
|
126 |
|
Ступені порівняння означальних прислівників. Правопис прислівників і прислівникових сполучень. |
|
|
127 |
|
Прислівники за походженням. Написання не з прислівниками. |
|
|
128 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Виступ на зборах, семінарах, конференції. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 6 |
|||
|
Службові частини мови, загальна характеристика їх |
|||
|
129 |
|
Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники. |
|
|
130 |
|
Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники. |
|
|
131 |
|
Частка, функції часток, групи за значенням. Правопис заперечних часток. |
|
|
132 – 133 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку. Контрольний твір-стаття в газету на морально-етичну, професійну тему. |
|
|
134 |
|
Зв’язка. Вигуки, ознаки та розряди їх. Правопис вигуків і особливості вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова. |
|
|
135 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Ділові папери: звіт про виконану роботу. |
|
|
136 |
|
Стилістичні функції службових частин мови. Синонімія прийменникових конструкцій. Повторення прийменників, сполучників як засіб увиразнення мовлення. |
|
|
137 |
|
Функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток і звуконаслідувань. Стилістичні функції вигуків. Національні етикетні вигуки. |
|
|
138 |
|
Контрольна робота №6. Українська морфологія як розділ мовознавства (ІІ частина) (тестування). |
|
|
139 |
|
Урок мовленнєвого розвитку. Побудова розповіді на соціокультурну тему: Життєві цінності. Любов, повага, дружба, толерантність, життя без конфліктів. |
|
|
140 |
|
Підсумковий урок. |
|
|
ЗОШИТ. ТЕМАТИЧНА 7. УСНИЙ ТВІР. ІІ СЕМЕСТР. СКОРИГОВАНА . РІЧНА |
|||
10 к л а с
Українська література (профільний рівень)
(140 год, 4 год на тиждень)
Календарно-тематичне планування для 10-го класу складено відповідно до Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10–11 класи. – Профільний рівень / Усатенко Г. О., Фасоля А. М. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Обов’язкова кількість видів контролю
|
Контрольні роботи у формі: |
І семестр |
ІІ семестр |
|
4 |
4 |
|
|
• контрольного класного твору (есе, міні-твір); • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) |
1 3 |
1 3 |
|
Уроки мовленнєвого розвитку |
у п |
у п |
|
Уроки позакласного читання |
2
|
2 |
|
Уроки літератури рідного краю |
2
|
2 |
|
Уроки виразного читання |
1 |
1 |
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
І с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
|
Вступ |
|
|
|
1
|
|
Читацький практикум. Література як одна з форм естетичного освоєння дійсності. Взаємодія літератури та інших видів мистецтва. Діалогічні взаємини автора і читача. |
|
|
2 |
|
Читання та його види. Особливості читання в добу цифрових технологій. Діалогічне прочитання художнього твору. |
|
|
3 |
|
Повторення вивченого. Чинники зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів. Питання періодизації літератури. Особливості періодизації української літератури (основні риси). Стильові особливості літературних періодів. |
|
|
4 |
|
Літературні напрями і стилі давньої і нової української літератури XI – першої половини XIX ст.: світоглядні й естетичні засади, провідні жанри. |
|
|
5 |
|
Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській та українській літературі. Етапи становлення. Реалізм як художній метод відтворення дійсності. Головні риси реалізму як методу. Суспільноісторичний контекст становлення й розвитку реалізму другої пол. ХІХ ст. ТЛ: реалізм як напрям і метод (поглиблено). |
|
|
Українська література ІІ пол. ХІХ ст. |
|||
|
6 |
|
Переважання епічних прозових жанрів; соціальна проблематика; актуалізація різностанових проблем; конфлікт людини і середовища тощо. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни. |
|
|
7 |
|
Реалізм в українській літературі 70–90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. |
|
|
8 |
|
Жанрова і тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Поняття про художній тип. Українська література 70–90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті. ТЛ: типізація; художній тип. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 1 |
|||
|
9 |
|
Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури (І.Франко: «Колосальне всеобіймаюче око України»). |
|
|
10 |
|
«Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. ТЛ: соціально-побутова повість. |
|
|
11 |
|
ЗМ №1. Усний переказ епізоду повісті «Кайдашева сім’я». |
|
|
12 |
|
Колоритні людські характери в повісті. |
|
|
13 |
|
Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. |
|
|
14 |
|
Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. «Сміх крізь сльози» як ідейна домінанта твору. Сценічне життя повісті. ТЛ: засоби змалювання комічного (поглиблено). |
|
|
15 |
|
УПЧ №1. І. Нечуй-Левицький. «Гетьман Іван Виговський». |
|
|
16 |
|
Читацький практикум. Прозовий епічний твір великої форми. «Ключі» до прочитання. Лист другу про прочитане. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 2 |
|||
|
17 |
|
Панас Мирний. Огляд життя і творчості. |
|
|
18 |
|
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ‒ перший соціально-психологічний роман в українській літ. ТЛ: соціально-психологічний роман. |
|
|
19 |
|
Особливості композиції роману: хронологічна послідовність та історичні відступи. Проблематика твору. |
|
|
20 |
|
Вихід героя за рамки «родинного кола». Психологічне дослідження формування характеру, духовний злам Чіпки під впливом соціальних обставин. ТЛ: методи аналізу художнього твору (зокрема, елементи психоаналітичного методу). |
|
|
21 |
|
ЗМ №2. Складання анкети головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». |
|
|
22 |
|
Характеристика інших персонажів роману. |
|
|
23 |
|
Особливості стилю письменника: епічність, ритмічність прози, реалістичність зображення психології персонажів, майстерність пейзажів. |
|
|
24 |
|
Значення творчості Панаса Мирного для розвитку української літератури. |
|
|
25 |
|
КР №1. Творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 3 |
|||
|
Драматургія і театр ХІХ ст. |
|||
|
26 |
|
Тяглість драматургічної традиції в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського. ТЛ: драма як рід літератури. Витоки драми як виду мистецтва (від античної драми та народної драми). |
|
|
27 |
|
Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. Родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо. ТЛ: театр як вид сценічного мистецтва та установа, яка здійснює сценічні вистави. |
|
|
28 |
|
Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми і комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного та ін. (оглядово). |
|
|
29 |
|
Створення професійного театру в Галичині (1864). Перша народна артистка України Марія Заньковецька. Роль професійного театру у розвитку національної культури. |
|
|
30 |
|
Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: трагікомедії («Сто тисяч», «Мартин Боруля»), сатирична комедія («Хазяїн»), соціально-психологічна драма («Безталанна»), історична трагедія («Сава Чалий»). Івана КарпенкоКарий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника. ТЛ: трагікомедія як жанровий різновид драми. Драма і театр. Історія українського театру. |
|
|
31 |
|
Комедія «Хазяїн». Головний конфлікт комедії – суперечності суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а більшість – жебраками. Терентій Пузир як утілення некерованого прагнення накопичення матеріальних статків. Мамона («багатство, земні блага») як тема, ідея і головний персонаж комедії. |
|
|
32 |
|
Морально-етичні конфлікти в родині Пузиря. Соціальний конфлікт між мільйонером та його працівниками, наймитами. Проблема соціально відповідального підприємництва. Позачасовіть проблематики комедії. Сучасна інтерпретація. Сценічне життя комедії в сьогоденні. Значення творчості Івана Карпенка-Карого. |
|
|
33 |
|
«Мартин Боруля» (оглядово). Проблематика зміни соціальної ролі і статусу, яка не пов’язана з походженням людини (Мольєр «Міщанин-шляхтич», анонімне сатиричне оповідання XVIII ст. «Доказатєльство Хама Данієла Кукси потомственного», М. Куліш «Мина Мазайло»). |
|
|
34 |
|
Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор «Словаря української мови». Педагогічна діяльність Б. Грінченка, зокрема у Всеукраїнській вчительській спілці. Роль товариства «Просвіта» у суспільно-політичному житті України. |
|
|
35 |
|
«Без хліба» ‒ морально-етична проблема на межі голоду рідних і порушення заповіді «не укради» в образі селянина Петра; почуття власної гідності «маленької людини» ‒ образ дружини Горпини як носія етичних чеснот; образ сільської громади, яка зрозуміла зізнання Петра, як мудрого й гармонійного середовища у вирішенні морально-етичних проблем; особливості реалістичного письма у розкритті соціальних проблем та душевного стану героя. «Сам собі пан» ‒ маніфест людської гідності. Засоби типізації образу селянина Данила. Реалістичність зображення. Актуальність проблематики оповідання. ТЛ: малі епічні жанри – оповідання (поглиблено). |
|
|
36 |
|
Аналіз поезій «Доки?», «До народу», «До праці». |
|
|
37 |
|
«Моє щастя» ‒ життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. «Весняні сонети» ‒ ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму. ТЛ: цикл сонетів. |
|
|
38 |
|
Читацький практикум. Ліричний (ліро-епічний) твір. «Ключі» до прочитання. Рецензія як одна з форм читацьких рефлексій. |
|
|
39 |
|
КР №2. Творчість І. Карпенка-Карого, Б. Грінченка (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 4
|
|||
|
Українська література кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст. |
|||
|
40 |
|
Характеристика змін у суспільно-політичному і культурному житті. Основні тенденції розвитку української літератури: неонародницька (С. Васильченко, В. Самійленко, Б. Грінченко, А. Тесленко) і модерністська (П. Карманський, М. Яцків, М. Черемшина, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Ольга Кобилянська, В. Винниченко та ін.) течії. Герой української літератури 10-х років ХХ століття: традиційне і новаторське. |
|
|
41 |
|
Модернізм як естетична революція та етапність у розвитку самого поняття мистецтва. Мистецтво як окремішня дійсність (модерністське гасло «мистецтво для мистецтва»). Модернізм як соціальне бунтарство: ідеї емансипації, ніцшеанства (вдосконалення людини через зміцнення духу і волі), проникнення в глибини психології людини. ТЛ: модернізм як напрям мистецтва. |
|
|
42 |
|
Модернізм як розрив із традицією класичної літератури – пошук нових виражальних засобів: жанри, символічні образи, тип оповіді. |
|
|
43 |
|
Імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм як різні напрями модернізму. Модернізм у живописі, архітектурі, вжитковому мистецтві. ТЛ: імпресіонізм як метод і напрям. Імпресіонізм як реалістичне письмо в живописі і літературі (безпосередня фіксація вражень). |
|
|
44 |
|
Іван Франко. Важливі етапи життєвого і творчого шляху І. Франка. Багатогранність громадської і творчої діяльності. Вплив І. Франка на культурне і політичне життя в Україні. Епістолярії про І. Франка. |
|
|
45 |
|
Тематична і жанрова різноманітність поезії І. Франка. Шлях І. Франка до модернізму. «Поетична суперечка» з М. Вороним. (Послання М. Вороного «Іванові Франкові»). Ліричний герой громадянської лірики І. Франка – борець проти соціального і національного гноблення («Каменярі», «Земле моя, всеплодющая мати»). |
|
|
46 |
|
Патріотизм, національна ідея в поезії «Україна» зі збірки «З вершин і низин». «Декадент» – поетичне кредо І. Франка. Присвята В. Щурату. Вираження життєствердної позиції ліричного героямитця. |
|
|
47 |
|
Поема «Мойсей» – філософське осмислення історичного шляху українського народу. Віра в його щасливе майбутнє. Проблематика твору. ТЛ: біблійні образи в літературі. |
|
|
48 |
|
Пролог до поеми ‒ заповіт Франка українському народові. Елементи автобіографізму та авторефлексії у творі. Вивчити напам’ять «Пролог/Вступ» із поеми. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 5 |
|||
|
49 |
|
Збірка «Зів’яле листя» – «лірична драма». Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, піднесення чистого й безкорисного кохання («Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...»). Домінантні образи поезії. Значення інтимної лірики у творчості І. Франка. |
Вивчити напам’ять дві поезії (на вибір. |
|
50 |
|
«Легенда про вічне життя». Змістовий зв’язок твору із поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання. |
|
|
51 |
|
УВЧ №1. Декламування поезій І. Франка. |
|
|
52 |
|
КР №3. Письмовий твір на одну з тем: «Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка», «Актуальність поеми ―Мойсейˮ І. Франка для сьогодення», «Гуманістичний пафос та новаторський характер поезії І. Франка». |
|
|
53 |
|
Франко-перекладач. Переклади творів давньогрецьких поетів, Мільтона, Байрона, Ґете, Гайне, Гюґо, Міцкевича. |
|
|
54 |
|
Оповідання «Сойчине крило». Синтез епосу, лірики і драми. Випробування героїв першим коханням. Пристрасть і бажання виправити помилку життєвого вибору спокійного усталеного життя та холодного «естетства». |
|
|
55 |
|
Зв’язок психологічної колізії новели із проблемою гри та природності. Психологічна трансформація персонажа як ствердження того, що людина може залишатись гідною свого імені. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 6 |
|||
|
56 |
|
«Украдене щастя» ‒ соціально-психологічна драма. Найвизначніший сценічний твір Франка. Сюжет драми, головні герої, конфлікт у творі, проблематика. |
|
|
57 |
|
Внутрішня й міжособистісна гармонія особистості як ідейна домінанта твору. Глибина почуттів і драма героїв. Соціальні витоки особистої драми. Засоби художнього вираження почуттів. Сценічне життя драми. Богдан Ступка у ролі Миколи у постановці Київського драматичного театру імені Івана Франка. |
|
|
58 |
|
Читацький практикум. Соціально-психологічна драма. «Ключі» до прочитання. Рецензія на театральну постановку драматичного твору. |
|
|
59 |
|
КР №4. Прозова і драматургічна творчість І. Франка (розгорнуті відповіді на запитання). |
|
|
60 |
|
УПЧ №2. І. Франко. «Перехресні стежки». |
|
|
61 |
|
Творчість І. Франка в загальноєвропейському і світовому контекстах. |
|
|
62– 63 |
|
УЛРК №1.Літературні персоналії територіальної громади (поезія). УЛРК №2. Літературні персоналії територіальної громади (драматургія). |
|
|
64 |
|
Повторення та узагальнення вивченого. |
|
|
ЗОШИТ. ТЕМАТИЧНА 7. І СЕМЕСТР. СКОРИГОВАНА |
|||
ІІ с е м е с т р
|
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|
65 |
|
Імпресіонізм творчості М. Коцюбинського, М. Черемшини, В. Винниченка. |
|
|
66 |
|
Риси модернізму в літературі: особлива увага до внутрішнього світу особистості; проголошення самоцінності людини та мистецтва; надання переваги творчій інтуїції; розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтимніші глибини існування особистості і одухотворювати світ; пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо). |
|
|
67 |
|
Михайло Коцюбинський. Загальний огляд життя і творчості. Формування художнього світогляду М. Коцюбинського – від реалізму до модернізму. |
|
|
68 |
|
«Intermezzo» ‒ яскравий приклад синкретизму творчої палітри М. Коцюбинського. Жанрова особливість твору: новела з ознаками «поезії в прозі». Нові художні принципи зображення героя – від знаковості сюжету до знаковості мікрообразу – його смислотворчої сутності, де панує слово та почуття персонажа, суб’єктивне бачення себе та навколишнього світу. ТЛ: психологічна новела. |
|
|
69 |
|
Зіставлення двох світів: людського, дисгармонійного, смертоносного, і гармонійного, досконалого, життєствердного світу природи. Зображення природи як засобу відтворення психологічного стану героя. Фізичне та душевне одужання героя, його наснага до активної праці та боротьби. Глибокий ліризм новели, інтонаційне багатство її мови, символізм. Колір як композиційний чинник у новелі. |
|
|
70 |
|
Поетика імпресіонізму у повісті «Тіні забутих предків»: «Весь світ був як казка повна чудес, таємнича, цікава й страшна» (М. Коцюбинський). Краса рідної землі, гармонія людини і природи. Поєднання фантастичного та реального у творі. Поезія народних звичаїв, вірувань, обрядів, їхній вплив на життя гуцулів. |
|
|
71 |
|
Система образів твору. Образи-символи як засоби індивідуалізації героїв. Самобутність модерної поетики повісті. |
|
|
72 |
|
Кохання Івана та Марічки, їхнє світовідчуття і світоуявлення. Ідея незнищенності духовного начала в житті. Фольклорне тло твору. Образи. Художньо-стильові особливості повісті. |
|
|
73 |
|
Значення творчої спадщини М. Коцюбинського для розвитку української літератури, її роль у загальноєвропейському контексті. |
|
|
74 |
|
УПЧ №3. М. Коцюбинський. «Що записано в книгу життя». |
|
|
75 |
|
Читацький практикум. Імпресіоністичний твір. «Ключі» до прочитання. Есе як форма рефлексії про прочитане. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 1 |
|
||
|
76 |
|
Експресіонізм ‒ літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо. ТЛ: експресіонізм. |
|
|
77 |
|
Морально-етична проблема «провини і покари» у художньому вираженні експресіоністів. Експресіонізм у творчості В. Стефаника, О. Турянського. |
|
|
78 |
|
Василь Стефаник. Головні етапи життя і творчості. Особливості художнього світогляду письменника. Новела «Камінний хрест» – український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах. Образ Івана Дідуха. ТЛ: новела як малий епічний жанр; особливості сюжету і композиції новели. |
|
|
79 |
|
Довершеність художньої форми. Багатство мови, мистецтво деталі. Символи в новелі. ТЛ: роль символу у новелі. |
|
|
80 |
|
«Новина» ‒ новела, яка вражає силою емоційного напруження та драматизму. Специфіка типізації образу Гриця Летючого. Художні засоби для розкриття внутрішнього світу героя. Особливості композиції новели. |
|
|
81 |
|
Значення творчості В. Стефаника для розвою української літератури. |
|
|
82 |
|
КР №5. Творчість М. Коцюбинського, В. Стефаника (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 2 |
|||
|
83 |
|
Неоромантизм як заперечення побуту «міщанського» життя, втілення мрії про сильну, мужню особистість, яка утверджує себе в протистоянні із суспільною більшістю. Стильові особливості неоромантизму (сюжет, мова творів). ТЛ: неоромантизм. |
|
|
84 |
|
Читацький практикум. Неоромантичний твір. «Ключі» до прочитання. Літературний блог як форма рефлексії над прочитаним. |
|
|
85 |
|
Ольга Кобилянська. Огляд життя і творчості. Особливості світобачення і світосприйняття письменниці. Проблематика, ідеї, жанрова палітра творчості (поезія в прозі, повісті, роман). |
|
|
86 – 87 |
|
Новела «Valse melancolique» ‒ тема мистецтва та його впливу на людину, доля талановитого митця в міщанському суспільстві. Жінка як тип нової героїні свого часу. Три жіночі образи як три тенденції модерної емансипації. Естетизм як життєва програма Софії та Ганнусі. Особливості еволюції життєвого кредо Марти. |
Вивчити напам’ять уривок із новели (на вибір учителя) |
|
88 |
|
Особливості композиції та образно-символічної системи новели. Елементи автобіографізму у творі. Синтез мистецтв у новелі як композиційний прийом і художній образ. ТЛ: синтез мистецтв у літературному творі. |
|
|
89 |
|
«Людина» ‒ перший твір в українській літературі з розкриття ідей емансипації. Тема долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. |
|
|
90 |
|
Особливості характеротворення. |
|
|
91 |
|
Творча манера й стиль автора. |
|
|
92 |
|
О. Кобилянська й українська та західноєвропейська література. Ідеї ніцшеанства у творчості письменниці. |
|
|
93 |
|
УПЧ №4. О. Кобилянська «Земля». |
|
|
ТЕМАТИЧНА 3 |
|||
|
94 |
|
Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Основні мотиви поетичної творчості, її неоромантичний струмінь. Вітаїстична сила, щирість почуттів ліричного героя Лесі Українки – сильної (емоціями, волею, інтелектом) особистості, яка шукає розв’язання найгостріших духовних проблем життя. |
|
|
95– 96 |
|
Утвердження незламності духу і віри людини в життєвих випробуваннях, змаганні з долею у віршах «Мріє, не зрадь!», «Contra spem spero!». Алегоричні образи поезій. Романтичний пафос. Афористичність мови. |
|
|
97 |
|
УВЧ №2. Виразне читання напам’ять поезії «Contra spem spero!». |
|
|
98 |
|
Утвердження поетичного слова як могутнього засобу у визвольній боротьбі («Слово, чому ти не твердая криця…»). Особливості поетичного стилю письменниці, її новаторство у галузі ритміки, строфіки. |
|
|
99 |
|
«Кассандра» ‒ новаторство в жанрі драматичної поеми. Авторська інтерпретація образу Кассандри – античної віщунки. ТЛ: драматична поема. |
|
|
100 |
|
Етичні, психологічні переживання особистості у час вибору – наскрізна ідея драми. Елементи автобіографізму у творі. Художні засоби для розкриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 4 |
|||
|
101 |
|
Новаторство Лесі Українки в драматургії, її інтерпретації образів світової літератури. Драма-феєрія «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна і філософська основа твору. Авторська рецепція українських міфів. ТЛ: драма-феєрія. |
|
|
102 |
|
Єдність трьох світів – композиційна особливість «Лісової пісні». |
|
|
103 |
|
Романтично-міфологічний образ Мавки. |
|
|
104 |
|
Роздвоєність душі Лукаша. |
|
|
105 |
|
Бездуховність і байдужість до краси в образах Килини та матері Лукаша. |
|
|
106 |
|
Творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури. |
|
|
107 |
|
Читацький практикум. Переклад художніх творів. Запозичення світових сюжетів. Відгук про твір, перекладений українською (І. Франка, Лесі Українки та інших). |
|
|
108 |
|
КР №6. Творчість О. Кобилянської, Лесі Українки (літературний диктант і розгорнуті відповіді на запитання). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 5
|
|||
|
109 |
|
Символізм як різновид модернізму. Ідейна настанова – вихід за межі буденності, прагнення «не описати, а оспівати стан душі» (М. Вороний). Філософська основа (оглядово). Ж. Мореас, «Маніфест символізму» (1886). |
|
|
110 |
|
Угрупування «Молода муза», «Українська хата» (М. Вороний, Олександр Олесь, Д. Загул, П. Тичина та ін.) Піднесення конкретного образу до рівня символу. Ідея самоцінності мистецтва. Витонченість поетичної форми. |
|
|
111 |
|
Володимир Винниченко – громадський і політичний діяч. Загальна характеристика творчості: проблематика, жанрове розмаїття, стильові особливості. |
|
|
112 |
|
Новела «Момент» (Із оповідань тюремної Шехерезади). Філософський зміст, проблематика. Імпресіоністична манера письма автора. Особливості композиції. |
|
|
113 |
|
Символічні образи. Ідея цінності почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. ТЛ: символ і художній образ. |
|
|
114 |
|
ЗМ №3. Усний твір-характеристика персонажа новели «Момент». |
|
|
115 |
|
Творчість В. Винниченка в загальноєвропейському контексті. В. Винниченко – художник. |
|
|
ТЕМАТИЧНА 6 |
|||
|
116 |
|
Павло Тичина. Поетична спадщина П.Тичини – одна з вершин української поезії ХХ століття. Трагізм життєвого і творчого шляху митця у тоталітарній системі. Жанрово-стилістичне багатство, ідейно-художнє новаторство митця. П. Тичина – найбільший модерніст 20-х років ХХ століття. Особлива поетика Тичинівського вірша: мелодика слова і музики. |
|
|
117 |
|
Збірка «Сонячні кларнети» ‒ подія європейського масштабу. Художнє осягнення ліричним героєм гармонії світу і дисонансів революційної дійсності в збірці «Сонячні кларнети». ТЛ: символізм як різновид модернізму. |
|
|
118‒ 119 |
|
Єдність природи, почуттів людини й музики у поезіях «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Пастелі». |
|
|
120 |
|
ЗМ №4. Написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом. |
|
|
121 |
|
Глибина почуттів ліричного героя у поезії «О панно Інно…» та художні засоби вираження. |
|
|
122 |
|
«Пам’яті тридцяти» ‒ збірний образ ліричного героя. Історична основа поезії. Образносимволічне вираження ідеї твору. |
|
|
123 |
|
Василь Стус про Павла Тичину: «Феномен доби (сходження на Голгофу слави)» (оглядово). |
|
|
124 |
|
Симфонія «Сковорода». Історія написання твору. Сковородинівська барокова традиція в українській літературі. Жанрове новаторство. ТЛ: жанр – поема-симфонія. |
|
|
125 |
|
Афористичність, алегоризм і символізм поеми. Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі. Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора. |
|
|
126 |
|
КР №7. Творчість В. Винниченка, П. Тичини (тестування). |
|
|
ТЕМАТИЧНА 7 |
|||
|
127 |
|
Богдан Лепкий. Огляд життя і творчості митця. |
|
|
128 |
|
Трилогія про Івана Мазепу у 3-х томах і 5-ти книгах: «Мотря», «Не вбивай. Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер. Крутіж». Іван Мазепа – як «золота доба» Гетьманщини. ТЛ: трилогія; поняття хронотопу; історичний роман (поглиблено). |
|
|
129 |
|
Історичні факти і художній вимисел у трилогії. Образ степу в романі й в українській літературній традиції та фольклорі. |
|
|
130 |
|
Образ Мотрі Кочубей як вияв дилеми між коханням і владою. |
|
|
131 |
|
Ісмаїл Гаспринський. Життєвий і творчий шлях визначного кримськотатарського педагога, громадського діяча, редактора, публіциста, письменника (оглядово). Видавнича діяльність. Газета «Терджиман». Педагогічна діяльність. Просвітянський рух народів ісламського Сходу ‒ джадидизм. |
|
|
132 |
|
Історичне оповідання «Арслан киз» («Дівчина-левиця») як прояв культурної емансипації кримськотатарського народу. |
|
|
133 |
|
Гульджемал – дочка Іззета-аги із Учтурфана – головна героїня твору, мусульманський аналог французької народної героїні Жанни д’Арк. |
|
|
134 |
|
Проблема взаємодії традицій та викликів нового часу й емансипації у творі. |
|
|
135 |
|
КР №8. Письмовий твір на одну з тем: «Фольклорні елементи в романі Б. Лепкого ―Мотряˮ», «Історична основа та жанрові особливості твору І. Гаспринського ―Арслан кизˮ (―Дівчина-левицяˮ)». |
|
|
136‒ 137 |
|
УЛРК №3.Літературні персоналії територіальної громади (проза). УЛРК №4. Літературні персоналії територіальної громади (проза). |
|
|
138 139 |
|
Аналіз досягнення визначених цілей навчання, ролі вивченого для читацького й особистісного розвитку. |
|
|
140 |
|
Підсумковий урок. |
|
|
ЗОШИТ. ТЕМАТИЧНА 8. ІІ СЕМЕСТР. СКОРИГОВАНА. РІЧНА |
|||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку